CC BY
10
УДК 630*970.13 Доц. A.I. Гузш, к.с.-гм.-НАУ,м. Кшв
ПРОСТОРОВО-ТИПОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕНИЯ ПТАХ1В
Л1СОСТАН1В ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ У ЗИМОВИЙ ПЕРЮД
Аналпусгъся загальний характер розподшу населения птахiв за класами швдбносп у факторному npocTopi з врахуванням груп i тдгруп тишв Л1су, ix вжу, внсоти н.р.м. у зимовий псрюд.
Doc. A.I. Guziy - NA U, Kyiv
The spatial-typological structure of bird population on West Polissia in the
winter period
The general character of distribution of nesting birds according to classes of similarity in space with due regard for groups and subgroups in types of forest, age of stands, height above sea level, type of forest-vegetative conditions is analyzed.
ГПд просторово-типолопчною структурою населения тварин розум1ють загальний характер його територ1альних змш, виявлених за морфолопчною под1б-шстю угруповань, взаемозв'язками дослщжуваних Bapiam-m незапежно в|'д Тх по-еднань на MicueeocTi |2].
3 метою виявлення просторово-типолопчноТ структури населения rrraxiB використаш алгоритм i програма В Л. Куперштоха, B.I. Трофимова J1J, B.I. Трофимова [3|. Обчислення результате облшв rrraxiB проведен! з допомогою про-грами "Автомат" у лаборатори Зоолопчного мониторингу 1нституту систематики i еколот тварин СВ РАН (м. Новосибфськ).
Граф зимового населения mraxiB (коефщкнт агрегацп - 1,5; nopir - 73) складаеться з двох вертикальних ряд1в i одного вщхиленого класу (рис.).
Перший вертикальний ряд утворюють чотири класи: 2-ий, З-ifi, 1-ий i 7-ий. До складу 2-го класу входять угрупования птах ¡в соснових лишайниково-зелено-мохових незшкнутих л1сових культур, 3-го - соснових чорницевих нез!мкнутих люових культур з дом1шкою берези, 1-го - сосняюв лишайниково-зеленомохових i чорницевих, сосново-ялинових i широколистяно-соснових л1ав i 7-го - стиглих дубових угруповань.
У 2-му, 3-му i 1-му класах едифкаторами под1бносп варттчв виступають майже одш i Ti ж види (жовтоголовий королик i московка). Р1зниця полягае у за-М1щенш буроголовоУ гаУчки в 2-му icnaci на велику синицю - в 3-му, i останньоУ на чижа - в 1-му. Ця обставина вказуе на участь листяних порщ у склад1 соснових деревосташв. IctothI вщмшносгп спостертгаються у переважаючому склад1 птах ¡в стиглих дубових л1Ыв 7-го класу, до складу якого входять блакитна i велика сини-щ та повзик. Перил два види в1ддають перевагу листяним люам, останнш - дерев-ним породам з глибоко тр1щинуватою корою.
Таким чином, у BapiaHTax населения nTaxie першого ряду структури спо-стер1гасться перехщ Ух складу вщ соснових л1ав через широколистяно-соснов1 до дубових. Звертае увагу та обставина, що склад едиф1катор1в соснових i широколистяно-соснових лю1в значно тшбшший, шж м1ж угрупованнями птах1в широ-колистяно-соснових i дубових насаджень.
Другий ряд формують три класи: 5-ий, 4-ий i 6-ий. До складу 5-го класу входить населения птах ¡в заростаючих низинних лук, 4-го - низинних i плакорних бере-
24 Збфннк науково-технйчннх праць
Науковий isiciniK, 2002, вип. 12.2
1з 5-им 1 4-им класами тюно пов'язаний 8-й, представлений населениям птахш дубових незшкнутих люових культур. До складу основних видш входять блакитна синиця, звичайна вшсянка I велика синиця, наявшсть яких й визначають М1Сцерозташування класу у структур!.
Загалом вшмшносп вар1ант1в населения птах1в у класах по вертикал1 по-в'язаш з1 зростанням трофност1 грутчв, зашснешстю територш, в1ком I складом лкосташв, горизонтал1 - зволожешстю мкцепроживань.
Л1тература
1.Купсрцггох ВЛ., Трофимов В.А. Автоматическое выявление макроструктуры системы// Проблемы анализа дискретной информации. - Новосибирск. - 1975. - Ч. 1. - С. 67-83.
2. Равкин Ю.С. Пространственная организация населения птиц лесной зоны (Западная и Средняя Сибирь). - Новосибирск: Наука, 1984. - 264 с.
3. Трофимов В .А Количественный факторный анализ матриц связей у пространстве разбиений со структурой// Модели агрегирования социально-экологической информации. - Новосибирск. - 1978.-С. 91-106. _
УДК630*17 (075.8) Доц. А.Д. Шовгаи, кб.н.-УкрДЛТУ
HOBI ДАШ ЩОДО РОДУ ROSA L. НА ВОЛИНСЬКШ ВИСОЧИН1
Види роду Rosa L., якому властивий апомжеие, важно визначаються. В одному mic-цезростанш на Волинськш височиш визначили BiciM його вшив. Для них склали репона-льний визначник (ключ). На Волинськш височиш на виходах вапнякт треба зберегги ча-гарников1 заросп, як резервата генофонду роду Rosa L. та iHiuoi термофшьно! флори.
Doc. A.D. Shovhan - USUFWT The new data about genus Rosa L. in Volyn' height
It is difficult to distinguish the species of an apomixisual genus Rosa L. We had found 8 species of the genus in one place, then we made a local continuant. It's necessary to preserve as a reservat genetic foundation of genus Rosa L. and other termophilic species the bushes on limestone of the Volyn' height.
ГПд бурхливим натиском з боку людського сусшльства за остант десяти-лггтя помггно скоротилися TepHTopii, зайнят1 природною рослиншстю, збшнилася флора бшьшостч природних perioHie i рослинних угруповань. Ictotho зменшилася чисельшсть багатьох видш рослин, а деяю з них навпъ повшетю зникли з лиця Земль
Кожен бюлопчний вид - неповторне творшня природи з властивими тшь-ки йому еволющйно сформованими спадковими бюлопчними, бтх1м1чними, морфолопчними, еколого-ценотичними, ареалопчними властивостями. Людству ще HeeiflOMi корисш властивосп дуже багатьох в ид ¡в рослин. Образно кажучи, у природ! немае некорисних людиш вид1в - е тшьки наше незнания Ух корисних властивостей, зумовлене недостатшм вивченням. Адже по cyTi Bci види мають по-тенцшну практичну цшшеть.
Д1ева ¡ндив1дуальна охорона окремих вид1в можлива тшьки при детальному Ух обл1ку та вивченш. В умовах ВолинськоУ височини, зокрема Луцького лю-ництва, часто зустр1чаються схили балок, висою береги р1чок i noTOKiB твденноУ i твденно-захщноТ експозишУ. LJi м1сцезросгання зайнят1 степовою рослиншстю i чагарниковими заростями з участю шипшин.
26 Збфннк наукоао-техшчних праць
