CC BY
67
УДК 334.716:339.92(477) Наталя Федор1вна Васильева,
канд. екон. наук,
Антошна Степашвна Гшкул, В1ктор Леон1дович Кавура
1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни, Донецьк
ПРОМПОЛ1ТИКА ЕВРОСОЮЗУ ТА 1НСТРУМЕНТИ II РЕАЛ1ЗАЦ11:
ДОСВ1Д ДЛЯ УКРА1НИ
Завоювання передових позицш у гло-бальнш конкуренци, вихщ на стандарти жит-тя розвинених европейських кра!н е метою перспективного розвитку економши Укра!ни. На сьогодш рейтинг глобально! конкуренто-спроможносп кра!н свггу (144 кра!ни) станом на 2012-2013 рр. очолюе Швейцар1я, а мюце Укра!ни у цьому рейтингу пщвищилося до 73 проти 82 мюця за попередшми даними (20112012 рр.) [1, 2].
Прюритетами досягнення поставлено! мети урядом Укра!ни визначено швестицшну та шновацшну активнють б1знесу, впрова-дження енергозбериаючих технологш, а методами досягнення проголошених прюрите-т1в е: упор на провадження шновацш i захо-д1в, спрямованих на оптимiзацiю ращональ-ного використання природних, виробничих i людських ресурсiв. Це, у свою чергу, вимагае нових пiдходiв до вггчизняно! промислово! полiтики, основою яких мають стати завдан-ня, як забезпечать модернiзацiю i технологi-чне оновлення промислового сектору. При цьому вщновлення промислово! полiтики вiдповiдно до сучасних реалiй можливе тшь-ки за наявносп загального сприятливого ш-ституцiонального середовища в державi, по-мiрного оподаткування, розвинено! системи кредитування, яюсно! системи освiти. Цi чинники в цшому впливають на шновацп у виробничiй сферi бiльше, шж надання чис-ленних податкових, митних та шших пiльг i преференцш
Задля досягнення поставлено! мети в Укра!нi розроблено i здiйснено низку заходiв щодо промислово! полiтики, а саме: у 1996 р. було розроблено й затверджено Концепщю державно! промислово! полггики (Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 29 лютого 1996 р. № 272), яку оновлено у 2003 р. (Указ Президента Укра!ни вщ 12 лютого 2003 р.
© Н.Ф. Васильева, А.С. Пнкул, В.Л. Кавура, 2013
- Економжа npoMucnoeocmi
136
№ 102), noTiM було прийнято Державну про-граму розвитку промисловост на 20032011 рр. (Постанова Кабшету Мтс^в Укра!ни вщ 28 липня 2003 р. № 1174), на ви-конання доручення Кабiнету Мiнiстрiв Укра-!ни Мiнiстерствoм екoнoмiки Укра!ни за уча-стю центральних oрганiв виконавчо! влади, Державно! установи «1нститут екoнoмiки та прогнозування Нащонально! академи наук Укра!ни» i3 врахуванням прoпoзицiй, отри-маних вщ громадських oрганiзацiй, було розроблено проект стратеги розвитку Укра!ни до 2020 року: "Укра!на 2020: стратепя нащо-нально! модершзаци" (лютий 2010 р.), одним iз завдань яко! е диверсифiкацiя виробництва на rai кардинального пiдвищення шновацш-но! складово! розвитку та переходу до ш-фoрмацiйнoгo суспiльства [3].
Деяю питання, що належать до проблем формування промполггики та застосу-вання вiдпoвiдних iнструментiв щодо !! реа-лiзацi!, успiшнo вирiшуються у европейських кра!нах. Засвоення в цшому европейського досвщу е актуальним для Укра!ни, дoцiльним i важливим для зниження уразливосп вггчиз-няно! економши перед обличчям багатьох глобальних виклиюв (вичерпання природних енергетичних ресурсiв, старшня населення, наростання диференцiацi! дoхoдiв населення, попршення екoлoгi!), що вимагають уже сьогодш таких шструменив, як б сприяли фор-муванню принципово ново! промислово! стратегi!. Саме тому роль i вага кожно! дер-жави зараз oцiнюються у свт багато в чому за !! внеском у розробку i впровадження принципово нових промислових технологш для адекватно! вщповда на негативнi реалi! сучасносп.
Запорукою вдалого запозичення дoсвi-ду е його критичне переосмислення. У кра!-нах Евросоюзу (далi - GC) процес удоскона-
Economy of Industry -
ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62)
лення шструменпв промислово! полiтики тривае протягом багатьох рокiв, крiм того, вже накопичений достатнш досвiд викорис-тання шструменпв для ведення загально! промислово! полгшки ЕС. Основний аргумент на користь його творчого осмислення з урахуванням можливостей нашо! кра!ни -можливють узяти краще з усiх шструменив промислового розвитку як окремих кра!н ЕС, так i ЕС у цшому i нiвелювати негативне.
Дослщженню проблем використання вiдповiдних iнструментiв промислово! поль тики як в Укра!ш, так i у кра!нах-членах ЕС вщведено важливу роль у працях О. Ананье-во!, Н. Антюшино!, В. Белова, О. Бiлоруса, В. Воронково!, В. Вишневського, Н. Говоро-во!, В. Дементьева, Ю. Кшдзерського, Е. Ка-лугiно!, В. Кондратьева, Е. Мачка, Ю. Пахо-мова, О. Татаркша, Н. Федорова, Н. Мусюа, В. Швейцера, Н. Шмельова, Л. Яблонського, Н. Якубовського та шших. Проте змiни в економiчнiй ситуацi! (вплив свiтово! фшан-сово-економiчно! кризи) та полiтична неста-бшьнють потребують подальшого вдоскона-лення шструменпв промислово! полiтики, адаптацi! сучасно! економши, у тому числi й промислово! полггики держави, до вимог сьогодення.
Мета статп - дослiдити процес фор-мування промислово! полiтики кра!н ЕС i iнструменти !! реалiзацi!, зробити вщповщш висновки щодо застосування европейського досвiду в Укра!нi.
Початком формування европейсько! промислово! полгшки вважаеться утворення в 1952 р. Европейського Ствтовариства ву-гшля i сталi. Зокрема, сама угода мютила -поряд iз принципами вшьного ринку - ряд положень дирижистського характеру (у сферi цшоутворення i виробничих квот), а також ряд протекцюшстських заходiв при ввезенш товарiв iз третiх кра!н. Пюля рiзкого скоро-чення попиту на сталь у результат нафтово! кризи 1973-1974 рр. европейсью програми почали фшансувати заходи, що стимулюють попит на сталь, у результат чого сповшьнив-ся процес структурно! перебудови в цш сфе-рi. Провюником едино! европейсько! полпики у сферi НДДКР став договiр про Евратом (1957 р.), який був спрямований на розвиток европейсько! атомно! енергетики i в такий
спошб на тдтримку окремого сектору еко-номiки. Цей крок мотивувався необхщнютю консолiдацi! зусиль, у тому чи^ фшансо-вих, при веденнi НДДКР i подоланнi техно-логiчного вщставання вiд США. Единий ев-ропейський акт 1986 р. мютив спещальний роздiл «Науковi дослiдження i технолопчний розвиток» (стагтi 130 f-q), у якому проголо-шувалася мета тдтримки технологiчного рiвня Европи i !! конкурентоспроможностi на свiтовому рiвнi. Аналопчно трактуеться i прийняття вiдповiдно! статп «Промислова полiтика» (ст. 157) у Договорi ЕС 1992 р., у якш говориться про необхiднiсть «полег-шення» пристосування европейсько! промис-ловосп до структурних змiн, тобто йдеться про «перехщ вiд пасивно! до активно! промислово! полгшки в ЕС». Люабонський До-говiр тдсилив формулювання: у ньому говориться, що кра!ни-члени повиннi не «полег-шити», а «прискорити» за рахунок проведен-ня промислово! полiтики трансформацiю европейсько! промисловосп в контекстi сучас-них структурних змiн i забезпечити техноло-гiчну конкурентоспроможнiсть Европи. У Договорi кра!ни-члени, зокрема, зобов'язу-ються щорiчно витрачати на НДДКР не менш 3% свого ВВП [4], але це не було реа-лiзовано.
З моменту утворення ЕС европейська промислова полiтика розглядалася як части-на полiтики з поглиблення штеграцп у Евро-пi й одночасно як шструмент пiдтримки тех-нологiчного рiвня европейських пiдприемств i забезпечення конкурентоспроможностi континенту стосовно США i Японi!, а зараз ще й Китаю та 1ндп.
Промислова полiтика, як i полгшка сприяння конкуренцi!, покликана пiдвищува-ти конкурентоспроможнють як окремих га-лузей, так i економiки держави в цшому. Але шструменти, що використовуються при про-веденнi цих двох полгшк, iстотно вiдрiзня-ються i найчастiше е протилежними за сво!м змiстом. Серед iншого, промислова полгшка мае селективний характер i часто виконуе протекцюшстсью функцi!. А полгшка конку-ренцi! спрямована на створення загальних i рiвних умов для вшх суб'ектiв господарю-вання, сприяе !х входу на ринок i в такий спосiб пiдтримуе вщкритють ринкiв.
У цшому ж европейська промислова полггика усе бшьше розумiеться як полггика пiдтримки наукоемних i високотехнолопч-них галузей економiки, вагомим шструмен-том яко! е Gвропейськi рамковi програми НДДКР, першу з яких було прийнято на перюд 1984-1987 рр. Обсяг сьомо! рамково! програми НДДКР на перюд 2007-2013 рр. складае десь близько 55 млрд евро, що пе-редбачаеться витратити на шформацшш технологи, дослщження в галузi бiологiï i досль дження змiн в екологiчних системах. У лютому 2011 р. на зустрiчi глав держав €С було прийнято ршення про штегращю усiх фшан-сових iнструментiв тдтримки дослiджень та iнновацiй у межах Единого Стратегiчного механiзму (Common Strategic Framework). Нова програма повинна об'еднати Рамкову програму науково-технолопчного розвитку €С - 7РП, рамкову програму "Розвиток конкурентного середовища та шновацш" i Евро-пейський iнститут шновацш i технологш Мета об'еднання ушх трьох джерел фшансу-вання полягае в тому, щоб створити единий механiзм тдтримки ушх стадiй шновацшно-го ланцюга, максимально пiдтримати вихiд продукту на ринок, значно спростити i зро-бити бшьш ефективною процедуру доступу до фшанав.
Пiсля цього полiтичного рiшення i об-говорення концептуального документа, який було опублшовано за розпорядженням Свро-пейськоï Комiсiï, майбутня програма отрима-ла назву "Horizon 2020" [5], а також прийнято ршення стосовно ïï бюджету на перюд 2014-2020 рр., який перевищить 80 млрд евро. При цьому штегральний бюджет на дослщження та шноваци (включаючи ус дже-рела) буде збiльшено на 46% порiвняно з ю-нуючим на 2007-2013 рр. Рамкову програму розвитку конкурентоспроможносп та шновацш разом з Европейською мережею тдтримки пщприемництва перетворено на Програму "Конкурентоспроможшсть пщ-приемств" (COSME) з бюджетом на 20142020 рр. у 2,5 млрд евро, яка буде повшстю орiентована на мехашзми полiпшення фшан-сово1' та шших форм пiдтримки пiдприемств.
Окрiм полегшення доступу до фшан-сових ресуршв з боку малих i середшх пiд-приемств (МСП) Програма "Конкуренто-спроможнiсть пiдприемств" буде сфокусова-
на на формування сприятливих умов для створення i розвитку пщприемств, розпов-сюдження пiдприемницькоï культури у Ев-ропi, посилення конкурентоспроможностi европейських пщприемств, пщтримку штер-нацiоналiзацiï МСП i полшшення доступу до ринкiв.
У цшому прюритет у програмi "Horizon 2020" буде вщдано високоефективним технолопям - еко-, нано-, бю- та шфотехно-логiям, зосередженим на виршенш сощаль-них i глобальних проблем ("зелена економь ка", енергетика, транспорт, змши у клiматi i старшня населення тощо). Сприяти реалiзацiï дано1' програми мае створення до 2014 р. Ев-ропейського дослщницького простору, що дозволить подолати несприятливi умови, якi заважають приватному сектору робити швес-тицiï у дослщження, розробки та шноваци, запобити фрагментаци прикладених зусиль, лiквiдувати небажане дублювання витрат i робiт у науково-техшчнш сферi рiзними ре-гiонами.
Набiр iнструментiв при проведеннi промислово1' полггики використовуеться у крашах ЕС досить широкий, зокрема, можна видшити таю:
тарифи i тарифш обмеження. ïх вве-дення може суттево послабити конкуренщю;
антитрестовськi закони. Вони обмежу-ють монополiстичнi тенденцiï i посилюють вшьну конкуренцiю;
податки i субсиди. У першу чергу тi, що використовуються селективно i створю-ють преференци тим або iншим галузям, компашям, експортерам;
некомерцiйнi кредити i надання кре-дитних гарантiй (наприклад, венчурному бiз-несу, пов'язаному з високим рiвнем ризику); державнi замовлення приватним фiр-
мам;
пiдтримка освiти i професшного на-вчання;
пiдтримка географiчноï i професшно1' мобiльностi робочо1' сили;
безпосередня пщтримка пщприемств-лiдерiв з европейського бюджету;
зусилля по лшвщаци бар'ерiв при ство-реннi транснацiональних пщприемств у сферi гармонiзацiï пiдприемницьких податюв;
заходи для сприяння малим i середшм пiдприемствам;
фшансування НДДКР за рахунок бюд-жетних коштв, приватних та îh.;
заходи для формування Спшьного ринку (нормативш акти, стандарти i сертифша-ти);
створення транс'европейсько! iнфра-структури.
Ще використовуються i спещальт т-струменти, до яких у першу чергу належать: рiзноманiтнi фтансов1 тльги. Серед шшого це перерахування коштв з державного бюджету для перетдготовки i перена-вчання персоналу компанш приватного сектору; субвенцiонування i кредитування з метою модершзацп виробничого потенщалу; зниження податкiв або повне звшьнення вiд них; скорочення надлишкових потужностей шляхом виплати вщповщних компенсацiй;
фтансов1 рестрикцИ', тобто можливють введення додаткових податюв i зборiв, наприклад, у сферi вантажних перевезень; ненадання передбачених законом фшансових пшьг; уведення законодавчих обмежень, що призводять до додаткових витрат, наприклад, у сферi охорони навколишнього середовища.
Особливо варто видiлити такi шстру-менти, як встановлення особливих режим1в у сферi полтики конкуренцИ'. Таю режими можуть передбачати введення державою рГз-них обмежень доступу до ринюв, як наприклад, установлення контингента збуту товарiв i послуг, мшмальних або максимальних продажних щн, ставок мита i зборiв. Частина таких обмежень прописана в Закош держави проти обмеження конкуренци, у тому числГ вiдносно транспорту, сшьського господарст-ва i страхування.
Треба зауважити, що подальший роз-виток промислово! полггики GC за Страте-гieю "Свропа 2020" буде спрямований на глобалiзацiю, а сприяти ïï реалiзацiï будуть вщповщш iнструменти й заходи, яю мати-муть вщбиток нацiональноï особливосп, тому що деякi краши вiддають перевагу бшьш лiберальному тдходу, а шш^ навпаки, схильш до протекщошзму. Наприклад:
№меччина будуе сощальне ринкове господарство, яке спираеться на саморегу-люючГ ринковГ механiзми, ïï полгшка визна-чаеться як полгшка з тдтримки ринкового господарського укладу або устрою.
Франщя ще й дос практикуе протекщ-ошзм. Французький уряд надае фшансову
допомогу i полiтичну пiдтримку окремим компанiям або навпъ цiлим галузям.
Велика Бритатя використовуе лiбера-льний пiдхiд, який мае забезпечити кращi конкурентнi умови для приватного виробни-цтва i вiдкритий доступ до фiнансових та ш-формацiйних ресурсiв за мшмальним втру-чанням держави.
1талгя побудувала таку модель розвит-ку економiки, що в^^зняеться, насамперед, силою малого i середнього бiзнесу, який е надзвичайно ефективним. Бшьшють палш-ських полiтикiв, ураховуючи побажання сво-!х виборцiв, виступають за соцiально орiен-товану ринкову державу, взiрцем яко! е Нь меччина та Францiя.
Швецгя створила свою нацюнальну економiчну модель, яка отримала назву "шведського соцiалiзму", тобто це ринкова економша змiшаного типу, де сполучено ринковi вiдносини i державне регулювання, спостерiгаеться парламентаризм у полгшщ, зрiлiсть соцiально! iнфраструктури.
Таким чином, можна вщзначити такi особливосп економiчних моделей кра!н ЕС: активна роль держави i жорстке державне регулювання ринку; висока питома вага державного сектору; сощально орiентований характер моделц своерiдна i ефективна модель, яка компенсуе конкурентоспроможнють ев-ропейських товарiв на свпових ринках.
Як свiдчать данi табл. 1, серед кра!н ЕС за рейтингом шдексу глобально! конку-рентоспроможносп протягом 2006-2013 рр. перше мюце посiдае Швейцарiя, за винятком кризи 2008-2009 рр. (2 мюце), Швещя за пе-рiод 2006-2013 рр. не займала нижче четвертого мюця, Нiмеччина за той же час - вщпо-вiдно 8 та 5 мюця, Велика Бриташя - 13 та 8 мюця, Франщя - 21 i 15 мюця, 1талш - 49 та 42 мюця. У табл. 2 наведено економiчну характеристику цих кра!н станом на 2011 р. Шмеччина мае найвищий розмiр ВВП на душу населення (44,5 тис. дол.) i посщае трете мюце пюля США i Япони, вона мае ниж-чий показник рiвня безробiгтя - 6,0% (за по-казниками iнфляцi! й рiвня безробiгтя усiх випереджае Японiя - вщповщно 0,4 i 4,8%), Шмеччина мае кращий торговельний баланс - 204,0 млрд дол. США (за цим показ-ником !! випереджае США - 233,0 млрд дол.), найнижчий показник шфляцп мае Франщя - 2,0%.
Таблиця 1
Рейтинг крат свгту за индексом глобальног конкурентоспроможностг ^С1) [1, 2, 6, 7]
Краша 20062007 рр. 20082009 рр. 20092010 рр. 20102011 рр. 20112012 рр. 20122013 рр.
США 6 1 2 4 5 7
Швейцарiя 1 2 1 1 1 1
Дашя 4 3 5 9 8 12
Швещя 3 4 4 2 3 4
Фшляцщя 2 6 6 7 4 3
Нгмеччина 8 7 7 5 6 6
Голланщя - - - - 7 -
Велика Бриташя 10 12 13 12 10 8
Щцерланди 9 8 10 8 7 5
Япошя 7 9 8 6 9 10
Норвегiя - 15 14 14 16 15
Авс^я - 14 17 18 19 16
Бельгiя - 19 18 19 15 17
Франця - 16 16 15 18 21
Люксембург - 25 21 20 23 22
Естонiя 25 32 35 33 33 34
Китай 54 30 29 27 26 29
Чехiя 29 33 31 36 38 39
Iспанiя - 29 33 42 36 36
Литва 39 44 53 47 44 45
Словаччина 37 46 47 60 69 71
1тал1я 42 49 48 48 43 42
Латвiя 44 54 68 70 64 55
Угорщина 38 62 58 52 48 60
Польща 48 53 46 39 41 41
Португалiя - 43 43 46 45 49
Хорвата 51 61 72 77 76 81
Росiя 62 51 63 63 66 67
УкраТна 69 72 82 89 82 73
Румунiя 73 68 64 67 77 78
Болгарiя - 76 76 71 74 62
Грещя 47 67 71 83 90 96
Таблиця 2
Характеристика крагн станом на 2011 р. [8-10]
Краша Населення, млн чол. Розмiр реального ВВП, млрд дол. США Розмiр ВВП на душу населення, тис. дол. США 1нфля-Ця, % Рiвень безробгг-тя, % Торговель-ний баланс, млрд дол. США
Шмеччина 81,5 3629,0 44,5 2,2 6,0 204,0
Велика Бриташя 62,7 2481,0 39,6 4,5 7,9 -159,5
Франщя 65,3 2808,0 43,0 2,0 9,1 -106,2
Ггалш 61,0 2246,0 36,8 2,3 8,2 -32,3
Швещя 9,4 337,9 36,5 3,2 6,8 4,0
Китай 1336,7 6989,0 5,2 5,4 6,5 233,0
США 313,2 15060,0 48,1 3,0 9,1 -803,0
Япошя 126,5 5855,0 46,3 0,4 4,8 6,1
Особливютю нащональних промисло-вих полiтик кра!н ЕС е необхiднiсть !х узгод-ження з вiдповiдними органами Евросоюзу, серед яких особливе мюце займае Рада з кон-курентоспроможностi. Важливим елементом европейсько! промислово! полiтики е полпика стосовно окремих секторiв, яка розробля-еться на основi спiльного обговорення Комь сiею ЕС i представниками держав iснуючого стану в конкретних галузях, наприклад в ав-томобше- i машинобудуваннi, хiмi!. Мова йде про створення сприятливих рамкових умов для !х розвитку, що, з одного боку, вра-ховують побажання бiзнесу, а з шшого - мо-жливосн ЕС i держав-членiв.
Розглянемо стисло основи промполпи-ки та шструменти !! реалiзацi! на прикладi таких кра!н, як Нiмеччина, Францiя, Велика Бриташя, Iталiя та Швецiя.
Шмеччина. У 2008 р. Федеральне мшь стерство економши i технологiй Шмеччини стисло визначило промислову полiтику «як штандортну полтику, що проводиться в интересах промисловост1», основною метою яко! оголошено створення сприятливих рам-кових умов для промислових шновацш, шве-стицш i виробництва. По суп - це полiтика з формування сприятливих рамкових умов для розвитку конкретного господарсько-полпич-ного територiального простору з метою за-лучення до нього ^ утримання в ньому) кат-талiв, послуг i робочо! сили. Основним ш-струментом ще! полiтики е пiдтримка конкретних проекпв у промисловостi, в тому чи-слi у високотехнологiчних та шновацшних сферах. Штандортна полiтика проводиться на федеральному, земельному i комунально-му рiвнях i об'еднуе ус види структурно! полiтики. Найбiльш результативна ця поль тика на регюнальному рiвнi, i, напевно, тому шмецька держава вирiшила використовувати !! з метою тдтримки сучасно! промислово! полпики. Але поступово набуло поширення вщносно нове явище - процес кластеризацп нiмецьких штандортiв.
У нiмецьких регюнах на основi таких кластерiв почали створюватися так зваш ме-режi i центри компетенцiй, що е спробою бiзнес-спiвтовариств одержати додатковi переваги вщ кластеризацi! конкретних штан-дортiв. Насамперед це стосуеться до сфери
шновацш i виробництва високотехнолопчно! продукцi!.
Таким чином, через шновацп Нiмеччи-на намагаеться будувати свою промислову полiтику, яка б вщповщала на виклики XXI столiгтя. Навпъ в умовах кризи у кра!ш зь льшуеться фiнансування сфери НДДКР як з боку бiзнесу, так i з боку держави, вщбува-еться концентрацiя зусиль на розвиток висо-котехнологiчних галузей економiки, рефор-муеться сфера освiти i ринок пращ.
Виходячи з досвщу використання ш-струментiв промполiтики Нiмеччиною, необ-хiдно звернути увагу на те, що практично вш заходи ще! кра!ни з консервацi! галузево! структури свое! промисловостi виявилися неефективними. Субсиди так i не змогли зробити продукщю таких галузей, як залiз-ничний транспорт, сiльське i люове госпо-дарство, рибальство, вугiльна промисловють, водний транспорт, суднобудування, конку-рентоспроможною на мiжнародних ринках. Найбшьшим досягненням стало уповiльнен-ня скорочення виробництва за рахунок ютот-них додаткових витрат для економши в цшо-му. Наступна неминуча структурна перебу-дова обходилася державi ще дорожче. На цю практику слщ особливо звернути увагу, бо це актуально для Укра!ни, тому що в нашш кра-!нi вже довп роки здiйснюеться державна тдтримка вугiльно! промисловостi.
Францгя. Основнi заходи для розвитку промисловосп у Францп спрямованi на по-лiпшення конкурентоспроможносп францу-зьких промислових пiдприемств. Якщо вра-ховувати, що конкуренцiя на сучасному про-мисловому ринку заснована на нещнових факторах, то нематерiальнi iнвестицi! (iнно-вацi!, просування товарiв на ринку, дизайн, розвиток марок) стають основним джерелом розвитку порiвняльних переваг. Пропозицiя якiсних послуг промисловим тдприемствам i якiсть робочо! сили е одним з основних чин-ниюв конкурентоспроможностi промислово-стi. 1нша сфера впливу французько! промислово! полпики спрямована на полiпшення спецiалiзацi! французько! промисловостi. Для ефективного досягнення ще! мети робиться глибокий аналiз внутрiшнього i свiтового попиту на промисловi товари, iснуючих кон-курентних переваг Францi! (комерцiйних,
технолопчних, промислових), а також чут-ливост секторiв до змши зовшшшх чинни-юв, таких як: вартiсть робочо1' сили, паритет евро/долар, енергетична штенсивнють та iH. Цей факт е позитивним для застосування його в Украш. НарештГ важливим аспектом французько1' промислово1' полгшки е вирь шення проблем фшансування французьких тдприемств, створення умов для 1'х швидко-го зростання.
Зараз для удосконалення шфраструк-тури промисловосп Францп вщбуваеться така тенденщя розвитку шструменпв ïï промислово!' полгшки: падшня ролГ селективних "прямих" шструменпв промисловоï полгшки (у першу чергу структурноï як засобу вибГр-ковоï галузевоï тдтримки при збереженш ïï функцш у денацiоналiзацiï державного сектору) i розширення функцш традицшно ма-лоселективних "непрямих" шструменпв (по-датковоï, грошово-кредитноï, бюджетноï политик).
Центральною ланкою французькоï про-мисловоï полгшки е iнвестицiï в шновацп i, головне, таю ïï шструменти, як стимулюван-ня швестицш у приватному секторг а також полшшення спецiалiзацiï французькоï про-мисловосп у високотехнолопчних секторах. Необхщно вщзначити як позитивний досвщ для Украïни важливу роль держави у стиму-люванш й страхуванш промислових швестицш. Вона або сама запускае рГзш щкавГ прое-кти, або ж забезпечуе стабшьне i стимулюю-че фшансування.
ГоловН цш i характеристику державного втручання можна сформулювати так:
1) забезпечення часткового фшансування витрат на НДДКР;
2) мобшзащя i координащя рГзних за-щкавлених сторш промисловщв, науковщв, ктенпв, державних установ;
3) регулярний контроль за використан-ням державних коштГв за призначенням.
Велика Бритатя. На промислову поль тику Великоï Британп значно впливають новГ тенденцiï розвитку свiтовоï економши, тобто демографГчш змши, тдвищення добробуту в шших крашах, новГ технологiï у свгговому промисловому виробництва прискорення впровадження шновацш, наприклад перехщ
на низьковуглеводнi джерела енергп, «зелена револющя».
Позитивним досвiдом для Укра!ни е те, що уряд Британп для прискорення вщнов-лення економши вважае найважливiшим ш-вестування в шновацп i створення робочих мюць. Задля досягнення поставлено! мети уряд поеднуе державну полгшку зi стратеп-чними потребами бiзнесу, причому вживае заходи довгострокового характеру, шдкрш-люючи !х конкретними дiями, а також вважае за необхщне тдтримувати баланс мiж державою i ринком, тобто роль держави вш ба-чить у доповненнi ринку, виправляти його помилки, але не шдмшювати його.
Але активна дiяльнiсть держави не е самоцшлю, вона спрямована на тдвищення конкурентоспроможностi Британп на свгго-вих ринках. З щею метою уряд намагаеться зберегти диверсифшовану структуру еконо-мiки на основi високооплачувано! робочо! сили, не закриваючи ринки Британп i не вщ-мовляючись вiд вигiд вшьного пщприемниц-тва. Наприклад, уряд Британп мае намiр пiд-тримувати:
новi низьковуглеводш технологi! в аерокосмiчнiй галузi, дизайш та виробництвi двигунiв i крил;
перехщ iз металевих на композитш ма-терiали, що забезпечить величезш комерцш-нi можливостi, а !х застосування торкнеться автомобiльно!, суднобудiвно!, аерокосмiчно! галузей, будiвництва, нафтогазово! галузi, виробництва медичного устаткування, устат-кування для використання енергп виру i припливiв;
перехiд хiмiчного виробництва з нафти на поновлюваш або бюлопчш речовини;
технологi! пластиково! електронiки, що дозволить здешевгш друк електронних лан-цюгiв на гнучких поверхнях, що неможливо при традицшних кремнiевих нашвпровщни-ках.
Концентрацiя зусиль промислово! полгшки Британi! на розвитку низьковуглевод-но! промисловостi заслуговуе на увагу з боку Укра!нського уряду, як можна реалiзувати один iз напрямiв ново! технологi!.
Британська рада з торгiвлi й iнвестицiй плануе серда заходiв щодо демонстрацi! передового досвщу Британi! зi створення низь-
ковуглеводно! економши i рекламування Британп як свггового центру низьковугле-водних технологш для потенцiйних швесто-рiв по усьому свт.
У 2009 р. на тдтримку Стратеги «Нова шдус^я, новi робочi мюця» створено Фонд стратепчних iнвестицiй на загальну суму в 1 млрд фст для фшансування провщних галу-зей, яким державна тдтримка дозволить роз-крити нереалiзований потенцiал.
Серед державних заходiв - розробка мiжвiдомчоi Стратеги низьковуглеводно! промисловостi, завдання яко! - вивести Бри-танiю у передовi кра!ни низьковуглеводно! революцii, скоординувавши дiяльнiсть уряду в регулюванш, закупiвлях, освiтi, стандарти-зацii й iнвестицiях, що буде сприяти переходу виробниюв до низьковуглеводно! еконо-мiки i виходу на новий ринок. Ця Стратепя е вiдповiддю держави на рекомендаци Комiсii з екологiчних ринкiв i економiчноi ефектив-ностi. Що стосуеться промисловосп, то в Стратегii вщдаеться прiоритет устаткуванню для атомно! енергетики i поновлюваних дже-рел енерги, а також низьковуглеводним дви-гунам. Для координаци дiяльностi в цих сферах створеш мiжвiдомчi робочi групи.
Але, зважаючи на величезний держав-ний борг кра!ни, навпъ при збереженнi зага-льно! спрямованосп промислово! полiтики, держава навряд чи зможе забезпечити и фь нансування повною мiрою, зберiгаючи в той же час регулюючу i координуючу роль.
1талгя. Метою промполiтики 1тали е розвиток науково-технiчноi бази промисловосп, змiцнення конкурентних позицiй промисловосп на рiвнi малих i середнiх тдпри-емств на внутршньому й зовнiшньому ринках. Задля и досягнення використовуються такi шструменти, як: реформа шституцюна-льних структур (приватизащя) i розвиток за-конодавчо! бази; стимулювання розвитку банкiвськоi системи, а також ринюв товарiв i iнформацiйних послуг у рамках розвитку економiчноi iнфраструктури; державнi про-грами тдтримки малих пiдприемств через мехашзми пiльг податково!, кредитно!, амор-тизацшно!, iнновацiйноi полiтик; залучення бюджетно! полпики для допомоги розвитку НДДКР для малого i середнього бiзнесу; державна програма стимулювання енерго-
збереження, фшансування розвщки родовищ енергоресурсiв, будiвництва електростанцiй.
З iталiйського досвiду Украшу може защкавити ставлення до формування малого та середнього бiзнесу. катя мала найбшь-ший з ушх розвинених кра!н державний сектор, який згодом було скорочено шляхом ль бералiзацii, приватизацii i дерегулювання. Зараз близько 70% зайнятостi у краш забез-печують малi i середнi пiдприемства (МСП), тобто компани з чисельнiстю персоналу менше 50 ошб, у тому числi 30% ушх зайня-тих в економщ - це iндивiдуальнi тдприем-щ, якi розвивають сiмейний бiзнес. Промис-ловi МСП забезпечують близько 32% додано! вартосн продукцii великих тдприемств [10].
Починаючи з 1952 р. розвитку МСП в Ггалп сприяло могутне правове забезпечення, що постшно удосконалювалося зi зростанням розумшня !х соцiально-економiчноi значу-щостi. На даний час тшьки в цiй сферi при-йнято понад 30 основних закошв, як напри-клад, «Про створення центрально! служби кредитування МСП (Медюкредито Чентра-ле)» (1952 р.); «Про сприяння у придбанш нового обладнання» (1965 р.); «Про кредитування i страхування експорту» (1977 р.) «Про створення експортних консорцiумiв МСП» (1981 р.); «Про створення Фонду технолопч-них шновацш i Фонду ремеслених проектiв» (1982 р.); «Про створення спшьних тдпри-емств за кордоном за участю ггалшських МСП» (1990 р.); «Про допомогу починаючим тдприемствам i стимулювання решвесту-вання прибутку» (1994 р.) та шш^ а також цiлий комплекс програм, спрямованих на розвиток МСП i на оздоровлення економши кра!ни. У реорганiзацii промисловостi i роз-витку МСП величезна роль належить закону № 317, який було прийнято ще в 1991 р. [10]. Цим законом установлено фшансов^ техшч-ш й органiзацiйнi заходи для забезпечення розвитку i пiдтримки МСП, а також визначе-но три найважливших рiвнi прiоритетностi проблем, яю необхiдно розв'язати, бiльшiсть яких актуальш i зараз.
Швещя. Мета промполгшки Швецii -пiдвищення ефективностi у вшх галузях про-мисловостi, модершзащя и технiчноi бази, створення умов для рiзноманiгтя форм про-мислових тдприемств з упором на стимулю-
вання появи нових наукоемних компанш i малого бГзнесу. Основш шструменти ïï реаль зацiï - активне використання непрямих мето-дГв промисловоï полгшки для розвитку про-мисловоï шфраструктури, дерегулювання i спрощення державних правил i регламентацп ведення бГзнесу, поступове вщмовлення вщ пщтримки "хворих" галузей, стимулювання НТП, допомога малому бГзнесу, тдвищення ефективносп державних пщприемств, спещ-альш галузевГ i регюнальш програми, шфор-мацшна i консультацшна допомога бГзнесу. Головне, чим можна скористатися зГ шведсь-кого досвщу, це розумшня важливосп для промислового розвитку загальноекономГчно-го контексту, що створюеться переплетшням iнновацiйноï, соцiальноï, екологiчноï й екс-портноï орiентацiï. Останшм часом на перший план виходить використання можливос-тей регiональноï полгшки. Вигщшсть такоï стратегiï пщтверджуе вщносно м'яке прохо-дження Швещею через економГчну кризу 2008-2009 рр., незважаючи на високу залеж-шсть вщ збуту експортноï продукцiï на свь товому ринку.
1нший висновок зГ шведського досвщу полягае в тому, що зараз вигщшше за все розвивати спещалГзащю на «зеленш» енерге-тищ, «зеленому» виробнищи i «зелених» технолопях, тому що це дае подвшну перевагу. По-перше, це дозволяе за умови дос-татньоï концентрацiï ресурсГв перейти зГ стану краши, що доганяе, у стан краши-лщера. По-друге, «зелена продукщя» i «зелеш тех-нологiï» на свгговому ринку мають широкий попит, це надае можливють вигщного вклю-чення в систему мГжнародного подшу пращ.
Що стосуеться бшьш конкретних ме-тодГв i шструменпв промисловоï полгшки, яю застосовуються у Швецiï, то для вироб-лення промисловоï полгшки в Украш мо-жуть становити штерес таю:
1. «Зелеш податки», стягнут зГ шюд-ливих емюш i «зелеш сертифшати», яю ви-даються за еколопчно чисте виробництво електроенерги, дозволяють домагатися пере-орiентацiï виробництва, транспорту й енерге-тики на використання нових еколопчно чис-тих джерел енергп i сприяти переходу еко-номши на сталий тип розвитку. Це не тшьки веде до полшшення умов життя, але i сприяе
формуванню новоï економши, нового екс-порту, забезпечуючи попит на вщповщш ви-ди технологш i продукцiï на свгговому ринку. Обсяг цих податюв базуеться на перероз-подш податкового навантаження мГж рГзни-ми об'ектами оподаткування.
2. У Швецп застосовуеться специфГчна форма управлшня промисловютю й економь кою: «маленью» мшютерства (усього - 28), яю концентруються на виршенш найбшьш важливих i загальних завдань, що мають по-лгшчне значення, поеднуються зГ спещалГзо-ваними агентствами (усього ï^ 52), яю вирь шують бшьш вузью i спещальш завдання. Це веде до концентрацп ï^ дГяльносп на досяг-нення конкретних цшей, персонiфiкацiï вщ-повщальносп за виршення вщповщних проблем. Така оргашзащя роботи державних оргашв дозволяе протидГяти бюрократизацiï, веде до тдвищення вщповщальносп чинов-ницького апарату за практичш результати його дГяльностГ
3. Досвщ Швецiï у досягненш ефекти-вноï iнтеграцiï мГж трьома сферами госпо-дарства - наукою, системою освгш i вироб-ництвом - показуе, що головним недолшом украïнськоï системи е розГрвашсть шнова-цшного ланцюжка, недофшансування окре-мих ланок, слабка координащя дш ïï рГзних ланок, а також низька мотиващя до здшснен-ня шновацш, недолши у створенш шнова-цшного кшмату. Розвиток у цьому напрямГ потребуе створення особливих структур усе-редиш економши, подГбних до тих, що давно уже використовують у Швеци й шших промислово розвинених крашах: науковГ i тех-нолопчш парки, зони впровадження новоï техшки тощо.
4. У Швецп принципово шше ставлен-ня до науки, шж в Украïнi. Державне фшансування двох шведських академш школи не скорочувалося, воно тшьки з кожним роком збшьшуеться. Вщ фундаментальноï, академь чноï науки не вимагають одержання комер-цiйноï вщдач^ тому що таку вщдачу може забезпечити тшьки замкнутий шновацшний ланцюжок, оргашзований у нащональну iH-новацшну систему. 1нновацшна полгшка у Швеци мае високий статус, ш надаеться прюритетне значення, а науково-техшчний, шновацшний i людський потенщал розгляда-
еться як ресурс, чие значення для економiч-ного розвитку бшьш важливе, шж природш багатства (Швецiя могла би спецiалiзуватися на експортi круглого люу (кругляка), але не робить цього).
5. 1нновацшна полiтика втрачае свш секторний характер i стае штеграцшною по-лiтикою, що поеднуе рiзнi сфери економiки кра!ни. Вона пронизуе вс основнi напрямки державно! полгшки, насамперед промислову, регiональну, еколопчну, кредитно-фшансо-ву, експортну полiтику, полгшку на ринку працi, мiжнародне сшвробгшицтво. Перехiд iнновацiйноi полiтики на регюнальний рiвень дозволяе вирiвнювати розвиток регюшв, що дуже важливо в укра!нських умовах, коли регiони сильно в^^зняються один вiд одного за рiвнем розвитку i добробуту.
6. Високе фшансування сфери НДДКР i адекватна економiчна полiтика дозволили створити у Швеци необхiднi умови для розвитку науково-техшчно! спецiалiзацii i мiж-секторно! кооперацii в штересах розвитку промисловостi й економiки в цшому.
Висновки. У промисловiй полгшщ кра-iн-членiв СС останнiми роками домшуе ком-плексний пiдхiд до вибору як и прiоритетiв, так i iнструментiв здiйснення. Пiдхiд до здш-снення промислово! полiтики визначаеться не виршенням тимчасових проблем, а з роз-ряду базових, до яких належать зайнятють працездатного населення й тдвищення рiвня витрат на НДДКР.
Свропейський досвщ свiдчить (на це необхщно звернути увагу уряду Укра!ни), що промислова полiтика мае носити штеграль-ний характер, тобто переплггатися з iншими напрямками економiчноi i соцiальноi полгш-ки, включаючи регюнальну, здобуваючи таким чином науково-техшчну, технологiчну й екологiчну компоненти. Кра!ни СС при фор-муванш промислово! полiтики керуються такими принципами:
стимулююча державна полгшка вщ-носно всiх галузей при визначенш оптималь-них критерив добору пiдтримуваних проек-тiв, включаючи тдтримку експорту продук-цii високого ступеня переробки;
створення iмпортозамiнюючих вироб-ництв;
оптимiзацiя питань логiстики, регюна-льних прiоритетiв;
сприяння розвитку промислово! шфра-структури (будiвництво залiзничних, трубо-провiдних, автодорожнiх транспортних систем, мереж зв'язку й ш.).
Далекоглядна промислова полгшка кра!н СС робить особливий акцент на вико-ристання юнуючих i формування нових по-рiвняльних переваг виробництва експортних товарiв i послуг. Загальною тенденцiею у практищ формування промислово! полiтики кра!н СС застосовуеться такий пiдхiд, який сприяе сполученню зацiкавленостi рiзних суб'екпв господарювання, причому з ураху-ванням штерешв не тiльки нинiшнього, але й майбутшх поколiнь.
Аналiз стану промислово! полгшки в кра!нах СС, зокрема Шмеччини, Францii, Велико! Британп, Iталii й Швецii, реалiзацiя яко! мае вiдбиток нацiональноi особливостi, показуе, що формування ефективно! промислово! полгшки залежить вiд того, яку роль вщведено у цьому процесi державi.
Наприклад, важко переоцiнити активну участь держави в досягненш високого рiвня людського капiталу, удосконаленнi системи освгш, що вiдповiдае вимогам сучасного промислового виробництва, фiнансуваннi основно! частини загальноосвгтшх навчаль-них закладiв. Саме тому розумна державна промислова полгшка мае шдкршлюватися цiлеспрямованою полiтикою у сферi освiти, при цьому для Укра!ни до найбiльш прiори-тетних напрямiв належить розширення пiд-готовки таких фахiвцiв, як технологи, кон-структори, та фахiвцiв IТ-технологiй.
1нновацшна модель промислово! полi-тики враховуе i зростаючу значущiсть капi-таловкладень у нематерiальнi активи: дизайн, розробку брендiв i НДДКР, iнтелектуальний каттал, сприяючи створенню сучасних ро-бочих мюць усерединi кра!ни, пiдтримцi !! науково-технiчного потенцiалу, забезпечен-ню економши високоосвiченими i квалiфiко-ваними кадрами, збшьшенню внутрiшнього попиту.
1нструментами проведення сучасно! промислово! полiтики е оптимiзацiя фшансо-вого сектору економiки як найважлившо!
основи для розвитку промисловосп, а також удосконалення:
бюджетно! полгшки (iнвестування в розвиток виробничо! бази, фiнансування прiоритетних виробничих тдприемств);
податково! полiтики (установлення державою обгрунтовано! величини i порядку оподаткування);
грошово-кредитно! полiтики (регулю-вання з боку держави сфери грошового обь гу);
фшансово! полiтики (регулювання i контроль фшансових ринкiв, оперативне управлiння державними коштами).
iнституцiональноi полiтики (забезпе-чення ринкових процешв вiдповiдною правовою базою);
зовнiшньоекономiчноi полпики (сти-мулювання експортерiв, уведення розумних iмпортних i експортних обмежень);
швестицшно! й iнновацiйноi полiтики (пряме державне фшансування, законодавче забезпечення швестицшного процесу, розвиток таких необхщних ринкових шститупв, як фондовий ринок, венчурш фонди, швести-цiйнi банки i т. iн.).
На закiнчення можна зробити такий важливий висновок, що адаптащя позитивного досвщу здшснення промислово! полгш-ки в сучасних умовах глобальних викликiв е доцшьною для змiцнення конкурентоспро-можностi украшсько! промисловостi. Але це потребуе подальшого бiльш досконалого до-слiдження шструменпв реалiзацii промполi-тики, зокрема кра!нами-членами СС, для створення принципово ново! промислово! полiтики, яка б охоплювала рацюнальш заходи реагування на виклики сьогодення.
Лiтература
1. Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкуренции 20122013 гг. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gtmarket/ru/news/-2012/09/05/4949.
2. Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкуренции 20112012 гг. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gtmarket/ru/news/- state/2011/09/ 07/3330.
3. Укра!на 2020: стратепя нащонально! модершзацп (лютий 2010 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.twirpx.com/ file/B18559.
4. Lisbon European Council 23 And 24 March 2000. Presidency Conclusions [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.consslium.europa.eu/eudocs/cms-data/docs/pressdata/en/ ec/00100_r 1.en0.htm>.
5. Новая рамочная программа Европейского Союза по научно-техническому и инновационному развитию «Горизонт 2020» с 2014 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://webcache.googleusercont,com/-seart?btnl= 1%27m+Feel...
6. Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкуренции 20092010 гг. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gtmarket/ru/-news/2009/09/08/2166.
7. Швейцария заняла первое место в рейтинге глобальной конкурентоспособности 2006-2007 гг. // Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкуренции 2006-2007 гг. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gtmarket/ru/news/2006/10/10/ 5035.
8. CIA World Factbook [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ere-port.ru/stat.php?count=G20.
9. Экономика Швеции. Основные черты шведской экономики и промышленности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ereport.ru/articles/weconomy/swe-den.htm.
10. Экономика Италии. Основные черты экономики Италии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.webeco-nomy.ru/index.php?page=cat&cat=mcat&mcat.
Надшшла до редакци 23.01.2013 р.
