CC BY
28
III 83 3799,8±93,03 3,80±0,023 144,4±3,35
Краща 92 4074,2±92,25 3,81±0,020 155,2±3,40
401 - 420 I 52 3013,8±76,07 3,79±0,024 114,2±3,06
II 55 3334,8±93,19 3,78±0,019 126,1±3,50
III 79 3612,6±90,65 3,80±0,016 137,3±3,31
Краща 98 4070,1±89,25 3,79±0,014 154,3±3,32
421 [ бшьше I 29 3086,0±132,54 3,76±0,034 116,0±5,27
II 28 3231,0±94,98 3,78±0,041 122,2±3,90
III 46 3775,6±109,45 3,82±0,023 143,9±4,14
Краща 42 3959,4±108,32 3,85±0,029 152,3±3,98
Висновки. Встановлено, що формування молочно! продуктивносп корiв симентальсько! породи залежить вщ показникiв !х вщтворювально! здатностi. Найвищi надо! та кшьюсть молочного жиру були вiдмiченi у тварин з вшом першого ошменшня 18,1-20,0 мiсяцiв, з вiком першого отелення - 27,129,0 мюящв, з тривалiстю сервiс-перiоду - 101-120 дшв та з тривалiстю мiжотельного перiоду - 381-400 днiв.
Перспективи подальших дослiджень. У подальшому буде вивчено вплив генетичних чинникiв на формування молочно! продуктивное^ корiв симентальсько! породи.
Л^ература
1. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский - М.: Колос, 1969. - 256 с.
2. Ставецька Р. В. Вплив генотипових фактор1в на ввдтворш показники кор1в / Р. В. Ставецька, I. А. Рудик // Технолопя виробництва 1 переробки продукци тваринництва.- Бша Церква, 2012.- Вип. 7 (90).- С. 39-43.
3. Федорович С. Вплив тривалосп сухоспйного, сервю- 1 м1жотельного перюд1в на молочну продуктивность кор1в захвдного внутршньопородного типу чорно-рябо! худоби // С. Федорович, Й. С1рацький // Тваринництво Укра!ни. - 2005. - № 1. - С. 1618.
4. Шарапа Г. С. Молочна продуктивнють 1 в1дтворна здатнють кор1в новостворених порвд / Г. С. Шарапа, М. С. Гавриленко // Науковий вюник Нацюнального ушверситету бюресурав 1 природокористування Укра!ни. - Ки!в, 2011. - Вип. 160, Ч. 1. - С. 64-68.
Стаття надшшла до редакцИ 1.10.2015
УДК 636.2.084:636.085
Осередчук Р. С., к. с.-г. н., доцент, Сенечин В. В., к. вет. н, доцент© Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мен/ С. З. Т.жицького, Львгв, Украгна
ПРОДУКТИВНЮТЬ ТА ЗАБ1ЙН1 ЯКОСТ1 БУГАЙЦ1В ПРИ КОРЕКЦП IX
М1НЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ МЕТ1ОНАТАМИ I Л1ЗИНАТАМИ
М1КРОЕЛЕМЕНТ1В
Вивчали в умовах ТзОВ «1-го Травня» Дрогобицького району Львгвськог области продуктивность та забшт якостг бугайцгв, яких тдгодовували хелатними комплексними сполуками мжроелементгв (залгза, кобальту, йоду I селену) з незамтними аминокислотами (метготном I лгзином) - метюнатами I лгзинатами. Встановлено, що дат сполуки позитивно впливають на продуктивнг якостг бугайцгв, що проявляеться у збтьшенш середньодобового I, як наслгдок, загального приросту, призводять до збыьшення швидкостг та ттенсивностг росту тварин. Нами вгдмгчено
© Осередчук Р. С., Сенечин В. В., 2015
268
також покращення забшних якостей (euxid тушг, забшний вихгд i вихгд внутрШнього жиру), як результат - збтьшення вгодованостi худоби.
Ключов1 слова: бугайщ, метiонатu, лiзuнатu, мжроелементи (Fe, Co, I, Se), продуктивтсть, забшт якостi.
УДК 636.2.084:636.085
Осередчук Р. С., к. с.-х. н., доцент, Сенечин В. В., к. вет. н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого, Украина
ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ И УБОЙНЫЕ КАЧЕСТВА БЫЧКОВ ПРИ КОРРЕКЦИИ ИХ МИНЕРАЛЬНОГО ПИТАНИЯ МЕТИОНАТАМЫ И ЛИЗИНАТАМЫ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ
Изучали в условиях ОсОО «1-го Мая» Дрогобычского района Львовской области производительность и убойные качества бычков, которых подкармливали хелатными комплексными соединениями микроэлементов (железа, кобальта, йода и селена) с незаменимыми аминокислотами (метионином и лизином) - метионатамы и лизинатамы. Установлено, что данные соединения положительно влияют на продуктивные качества бычков, что проявляется в увеличении среднесуточного и, как следствие, общего прироста, приводят к увеличению скорости и интенсивности роста животных. Нами отмечено также улучшение убойных качеств (выход туши, убойный выход и выход внутреннего жира), как результат - увеличения упитанности скота.
Ключевые слова: бычки, метионаты, лизинаты, микроэлементы (Fe, Co, I, Se), производительность, убойные качества.
UDC 636.2.084:636.085
Oseredchuk R. S., docent, Senechyn V. V., docent
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
PERFORMANCE AND QUALITY SLAUGHTER BULLS OF CORRECTION OF MINERAL POWER METIONATAMY AND TRACE ELEMENTS LYSINATE
We studied the example of LLC «1st May» Drohobych district, Lviv region performance and slaughter quality bull who fed chelate complex compounds of trace elements (iron, cobalt, iodine and selenium) with essential amino acids (lysine and methionine) -metionatamy and lysinate. It was established that these compounds positively affect the productive qualities of the bull, which is manifested in the increase of the average and, as a result, the total increase, leading to increased speed and intensity of the growth of animals. We also observed improvements slaughter quality (carcass yield, carcass yield and output internal fat) as a result of increasing fatness cattle.
Key words: bull, metionaty, lysinate, trace elements (Fe, Co, I, Se), productivity, slaughter quality.
Вступ. Одним з головних rnnpHMiB тдвищення продуктивное^ тварин та полшшення якост 1хньо1 продукци е повнощнна i збалансована годiвля за основними поживними i бюлопчно активними речовинами. Проте як нестача, так i надлишок останшх може призводити до порушення обмшу речовин у тварин та людей, що зумовлюе виникнення рiзних захворювань [1, 2, 3, 4, 5].
Бютичш рiвнi та синерпчш сшввщношення окремих мшроелеменпв в премшсах дозволяють використовувати !х впродовж вше! годiвлi, забезпечуючи оптимальний метаболiзм у вмют рубця i тканинах оргашзму, стшку
269
продуктивтсть худоби та одержання еколопчно чисто! продукци [6]. З метою усунення дефщиту окремих мшроелеменлв в органiзмi тварин дослщного господарства, корекщю мшроелементного живлення доцiльно проводити пiсля попереднього аналiзу МЕ складу грунлв, кормiв, води i тканин оргашзму.
Матерiал i методи. Дослщження проводились в ТзОВ «1-го Травня» Дрогобицького району Львiвськоl областi на бугайцях чорно -рябо! породи другого перюду вiдгодiвлi живою масою 185-200 кг. Дослщ включав 100 тварин, пщбраних за методом пар-аналогiв з врахуванням живо! маси, вшу i фiзiологiчного стану, з яких було сформовано десять груп: контрольну та дев'ять дослщних, по 10 бугайщв у кожнiй (табл. 1).
Таблиця 1
Схема проведення дослщжень
Елемент Доза мг/кг живо! маси Групи тварин
I -Контроль на II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X
Досл1дн1
Метюнат .Шзинат Метюнат+Лиинат
Fe 0,02 - - - - - - - ++ - -
0,025 - - - - - - - - ++ -
0,03 - - - - - - - - - ++
0,04 - + - - + - - - - -
0,05 - - + - - + - - - -
0,06 - - - + - - + - - -
Со 0,015 - - - - - - - ++ - -
0,02 - - - - - - - - ++ -
0,025 - - - - - - - - - ++
0,03 - + - - + - - - - -
0,04 - - + - - + - - - -
0,05 - - - + - - + - - -
Se 0,0075 - - - - - - - ++ - -
0,01 - - - - - - - - ++ -
0,015 - + - - + - - - - ++
0,02 - - + - - + - - - -
0,03 - - - + - - + - - -
I 0,02 - - - - - - ++ - -
0,025 - - - - - - - - ++ -
0,03 - - - - - - - - - ++
0,04 - + - - + - - - - -
0,05 - - + - - + - - - -
0,06 - - - + - - + - - -
Перед початком експерименту, впродовж i тсля завершення його проводили клiнiчний огляд бугайщв [вимiрювали температуру тiла (Т), частоту пульсу (П) i дихання (Д)], цi показники були в межах фiзiологiчноl норми. Дослiд тривав 120 дшв: пiдготовчий перiод - 30 i дослiдний перiод 90 дшв. Впродовж дослiдного перiоду тваринам дослщних груп крiм основного ращону (ОР), згодовували хелатнi комплекси мшроелеменпв з незамiнними амiнокислотами: метiонiном i лiзином з розрахунку мг/кг живо! у рiзних спiввiдношеннях.
В кшщ дослiду проводили визначення категорiй вгодованост забiйних тварин за (ГОСТ 5110-55), а тсля забою визначали вгодовашсть м'ясних туш за (ГОСТ 779-87).
Математико-статистичну обробку експериментальних цифрових даних проводили за О. I. Ойвшим [8]. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при Р<0,05 (Р<0,05-*, Р<0,02-**, Р<0,01-***, Р<0,001-****).
Результати дослщження. Нами для бiльш грунтовного i поглибленого вивчення впливу хелатних мшроелементних премiксiв на рiст тварин, крiм загального i середньодобового приростiв, визначали швидюсть та iнтенсивнiсть росту. Ц данi наведенi в таблицi 2.
270
Як видно з таблищ 2, жива маса бугайщв контрольно! i дослщно! груп при постановщ на вiдгодiвлю була практично однаковою. Пiдгодiвля бугайцiв дослiдних груп (II - Х) призвела до тдвищення середньодобового i загального приростiв а також шдвищилась жива маса тварин на кшець дослiду. У тварин II -
IV груп, яких тдгодовували метiонатами мiкроелементiв загальний i середньодобовий прирiст зрiс вiдповiдно на 3,7; 5,1 i 3,1% вщносно контролю. Тварин V - VII груп тдгодовували лiзинатами Fe, Со, I i Se i це призвело до пiдвищення вищезгаданих показниюв на 0,6; 2,9 i 1,1% вщповщно порiвняно з контрольною групою.
Тварин VШ-X груп пiдгодовували як метюнатами, i лiзинатами мiкроелементiв. Ця пiдгодiвля сприяла збiльшенню середньодобового i загального приростiв вiдповiдно на 4,4; 7,3 i 6,0% порiвняно з контрольною групою. Слщ вiдзначити, що це збiльшення було статистично вiрогiдним. У тварин IX групи збшьшення загального приросту склало 7,3% (Р<0,05). Збiльшення середньодобового приросту було вiрогiдним у тварин II, III, IV, VI, VIII, IX, X груп.
V тварин II i VI групи (Р<0,02), III i VIII (Р<0,01), тварин IV груп (Р<0,05). У тварин IX i X груп зростання середньодобового приросту теж було статистично вiрогiдним (Р<0,001).
Таблиця 2
Змши продуктивнiсть дослiдних бугайщв в наслщок пiдгодiвлi 1х
метюнатами i лiзинатами дефiцитних мiкроелементiв , М±т, п=10.
Групи тварин Жива маса, кг Прирют Швидюсть росту, % Iнтенсивнiсть росту, г/кг/добу
На початку досл1ду На кшець дослщу Загальний, кг Середньодобовий, г
I 190±3,5 251,2±3,7 61,2±1,4 680±5,1 27,7±0,7 3,6±0,06
II 192±3,2 255,4±3,3 63,4±1,8 705±6,2** 28,4±0,6 3,7±0,04
III 188±3,9 252,3±3,0 64,3±1,5 715±6,6*** 29,2±0,7 3,8±0,05*
IV 186±3,7 249,1±3,9 63,1±1,9 701±5,6* 29,0±0,5 3,8±0,06*
V 190±3,1 251,6±3,2 61,6±1,8 684±5,0 27,9±0,6 3,6±0,05
VI 188±3,8 251,0±3,1 63,0±1,7 700±5,1 ** 28,7±0,7 3,7±0,04
VII 185±3,1 246,9±3,2 61,9±2,0 688±5,4 28,7±0,7 3,7±0,05
VIII 184±3,4 247,9±3,6 63,9±1,6 710±6,1*** 29,6±0,5 3,9±0,09**
IX 187±3,9 252,7±3,5 65,7±1,3 * 730±6,0**** 29,9±0,4* 3,9±0,08**
X 188±3,9 252,9±3,6 64,9±1,8 721±6,8**** 29,4±0,5 3,8±0,06*
З даних таблищ видно, що зросла швидюсть росту тварин дослщних груп порiвняно з контрольною. Так, у тварин, яких тдгодовували метюнатами МЕ (II -
IV групи) швидюсть росту зросла на 0,7; 1,5 i 1,3% порiвняно з контрольною групою. У тварин V -VII груп даний показник тдвищився на 0,2; 1,0 i 1,0%. У тварин VIII - X груп шсля пiдгодiвлi метюнатами i лiзинатами МЕ швидюсть росту була вищою на 1,9; 2,2 i 1,7% порiвняно з контрольною групою. У тварин IX групи це зростання швидкосп росту було статистично вiрогiдним (Р<0,05).
Збшьшення живо! маси тварин дослщних груп було бшьш iнтенсивним вiдносно контролю. Так, у тварин II - IV груп штенсившсть росту шдвищилась на 2,8; 5,5 i 5,5% порiвняно з контрольною групою. У тварин III i IV груп цей показник був статистично вiрогiдним (Р<0,05). У тварин VI - VII груп штенсившсть росту зросла порiвняно з контрольною групою на 2,8 i 2,8%. У тварин
V групи тдвищення штенсивносп росту не спостершалось. Тварин VIII - X груп яких тдгодовували метюнатами i лiзинатами МЕ, мали штенсившсть росту на 8,3%; 8,3 i 5,5% вищу порiвняно з контрольною групою. Слщ вщзначити, що таке зростання було статистично вiрогiдним (Р<0,05 - 0,02).
Надзвичайно важливими показниками при забо! е вихщ тушi, забiйний вихiд i вихщ внутрiшнього жиру, якi завжди залежать вщ вгодованостi худоби. М'ясо та
271
иого яюснии склад визначасться кшьюсним сшввщношенням тканин, а саме, иого морфолопчним складом, якиИ залежить вщ виду, породи, вшу, стаи, год1вл1 та умов утримання худоби [7].
Забшш якост дослщних тварин наведет в табл. 3. Анал1з даних таблиц 3, показуе, що у вс!х дослщних групах в результат! застосування метюнат!в { л1зинат1в МЕ, як окремо, так { разом, нами одержано позитивш результати. У вс!х дослщних групах (II - Х) виявлено тдвищення забшного виходу по вщношенню до контрольно! групи.
Таблиця 3
Забшш якост дослiдних бугайцiв при пiдгодiвлi 1х метiонатами
Групи тварин Передза-бшна ж/м, кг Забшна маса, кг Забшний вимд, % Маса парно! туш1, кг Вихщ туш1, % Маса внутршнього жиру, кг Вимд внутршнього жиру, %
I 240±1,5 115,2±1,1 47,99±0,35 110,9±1,5 46,2±0,15 4,30±0,17 1,79±0,18
II 249±1,9 ** 121,2±1,3 ** 48,68±0,35 116,3±1,2 ** 46,7±0,16 * 4,93±0,20 1,98±0,25
III 247±1,7 * 120,9±1,2 ** 48,97±0,36 115,8±1,1 * 46,9±0,19 ** 5,11±0,18 *** 2,07±0,21
IV 246±2,4 119,2±1,8 48,44±0,27 114,4±1,5 46,5±0,22 4,77±0,17 1,94±0,23
V 248±1,5 ** 122,0±1,5 ** 49,18±0,29 * 116,8±1,2 ** 47,1±0,26 ** 5,16±0,22 ** 2,08±0,30
VI 247±1,1 ** 121,8±1,4 ** 49,31±0,31 * 116,6±1,2 ** 47,2±0,28 ** 5,21±0,20 *** 2,11±0,33
VII 242±2,4 117,2±1,6 48,42±0,27 112,5±1,7 46,5±0,25 4,65±0,18 1,92±0,19
VIII 241±1,8 118,6±1,4 49,20±0,32 * 113,5±1,3 47,1±0,25 ** 5,06±0,19 ** 2,10±0,25
IX 249±1,0 *** 122,8±1,5 *** 49,32±0,32 * 117,5±1,2 *** 47,2±0,26 *** 5,28±0,20 *** 2,12±0,33
X 249±1,4 *** 122,5±1,6 ** 49,21±0,36 117,3±1,2 *** 47,1±0,25 ** 5,25±0,22 *** 2,11±0,31
Так, у тварин II групи забшний вихщ зрю на 0,69%; у III - на 0,98; у IV - на 1,32; V - на 1,19; VI - на 1,32; VII - на 0,43; VIII - на 1,21; IX - на 1,33 1 X - на 1,22% пор1вняно з контрольною групою. Причому, у тварин V, VI, VIII 1 IX групи збшьшення забшного виходу було статистично в!ропдним (Р<0,05). Таке зростання забшного виходу, як видно з таблищ, вщбувалося як за рахунок збшьшення виходу туш, так { внутршнього жиру.
Вихвд туш! у тварин дослщних груп зрю: II група - на 0,5%; III - на 0,7%; IV - на 0,3; V - на 0,9; VI - на 1,0; VII - на 0,3; VIII - на 0,9; IX - на 1,0 I X групи - на 0,9% вщносно контролю. У вс1х дослщних групах це зростання було статистично в1ропдним: II - (Р<0,05); IX - (Р<0,01) 1 III - Х групах (Р<0,02).
Вихвд внутршнього жиру у тварин II - X дослщних груп становив 1,92±0,19 -2,12±0,33%, що на 0,13 - 0,33% вище, шж у тварин контрольно! групи.
Висновки. Встановлено, що метюнати ! л!зинати мшроелеменпв позитивно впливають на продуктивш якосп бугайц!в, що проявляеться у зб!льшенн! середньодобового та загального приросту, призводять до збшьшення швидкост! та штенсивносп росту тварин. Як результат тдвищення вгодованост! худоби, вщм!чено також покращення заб!Иних якостей, таких як: вихщ туш!, забшний вихщ ! вих!д внутр!шнього жиру.
Перспективи подальших дослiджень. Подальш! досл!дження будуть спрямован! на вивчення змш х!м!чного складу м'яса, одержаного вщ бугайц!в, яких п!дгодовували л!зинатами та метюнатами деф!цитних м!кроелемент!в.
272
Лггература
1. Авцын А. П., Жаворонков А. А., Строчкова Л. С. Микроэлементозы человека. - М.: Медицина, 1991. - 237 с.
2. Береза И. Г. Сокращеные потерь и повышение качества мяса сельскохозяйственных животных. - К.: Урожай, 1991. - 272 с.
3. Вплив хелатних сполук мшроелеменпв на продуктившсть велико! рогато! худоби та бюлопчну i харчову щншсть !х продукцi! // Кравщв Р. Й., Осередчук Р. С., Бшенчук Р. В., Ключковська М. В., Герич В. В., Сенечин В. В. / Сiльський господар. -2001. - № 11-12. - С. 1-3.
4. Кальницкий Б. Д. Минеральные вещества в кормлении животных. - Л.: Агропромиздат, 1985. - 207 с.
5. Кравщв Р. Й. Бюлопчно активн речовини (БАР) в профшактищ хвороб та виробництм високояшсних продуктiв тваринництва // Зб. матер. мiжн. науково-практ. конф. - Харшв, 1997. - С. 29.
6. Милованов М. Н., Милованов В. М. Влияние микроэлементов на рост, развитие и показатели крови при откорме бычков // Тр. Горьковского СХИ. - 1980. - Т. 149. - С. 30-37.
7. Остап'юк Ю. I. Деяк показники м'ясних якостей в1дгод1вельних бичшв тд д1ею мшроелеменпв i впашну Е. // XIV з'!зд Укра!нського ф1з1олог1чного товариства: Тези доповвдей. - Ки!в, 1994. - С. 24.
8. Ойвин В. А. Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований // Патфизиология и эксперим. терапия. - 1960. - № 4. - С. 20-25.
Стаття надшшла до редакцИ 5.10.2015
УДК 575.16:57.085:591.16:636.4
Остаповець Л. I., к. б. н. (E-mail: [email protected]) ©
1нститутрозведення i генетики тварин 1мен1 М.В.Зубця НААН, с. Чубинське, Бористльський район, Кшвська обл.
ВПЛИВ Б1ОНАНОКОМПОЗИТУ НА ФОРМУВАННЯ ПАРТЕНОГЕНЕТИЧНИХ ТА ЗИГОТИЧНИХ ЕМБР1ОН1В СВИНЕЙ
IN VITRO
У статтi представлен результати до^джень щодо можливостi застосування високодисперсного кремнезему як добавки в середовище для культивування партеногенетичних та зиготичних ембрютв свиней in vitro. Встановлено, що культивування партеногенетичних та зиготичних ембрютв свиней в середовищi NCSU-23 з додаванням 0,01% ВДК+БСА позитивно впливае на рiвень формування ембрютв на 5-16-клтинтй стадИ'розвитку in vitro.
Ключов'1 слова: ооцит, сперматозогд, in vitro, партеногенетична активащя, заплiднення, ембрюн, високодисперсний кремнезем, свит
УДК 575.16: 57.085: 591.16: 636.4
Остаповец Л. И., к. б. н.
Институт разведения и генетики животных имени М. В. Зубця НААН, с. Чубинское, Бориспольский район, Киевская обл.
ВЛИЯНИЕ БИОНАНОКОМПОЗИТА НА ФОРМИРОВАНИЕ ПАРТЕНОГЕНЕТИЧЕСКИХ И ЗИГОТИЧНИХ ЭМБРИОНОВ СВИНЕЙ IN
VITRO
В статье представлены результаты исследований о возможности применения высокодисперсного кремнезема в качестве добавки в среду для культивирования партеногенетических и зиготичних эмбрионов свиней in vitro. Установлено, что
© Остаповець Л. I., 2015
273
