CC BY
59
10. Радз1евський В. 0. Нотатки з субкультуры аномп : моногр. / В. 0. Радз1евський. - Ки1в : Логос, 2012. - 368 с.
11. Радз1евський В. 0. Про теор1ю та ютор1ю субкультур: нариси до субкультурологл : моногр. / В. 0. Радз1евський. - Ки1в : Логос, 2013. - 276 с.
12. Радз1евський В. 0. Ф1токультура та антианом1я як елемент субкультури в ритуалах Середньов1чно'1 Руск нотатки до ф1токультурологл та юридикокультурологл : моногр. / В. 0. Радз1евський. - Кшв : НАККЮМ, 2011. - 228 с.
13. Санникова И. Н. Проблемы развития бухгалтерской субкультуры : дис. ... д-ра эконом. наук: спец. 08.00.12, 08.00.05 / Санникова Инна Николаевна. - Барнаул, 2006. - 413 с.
14. Трухин И. А. Прихотливые тропы современной морали: моногр. / И. А. Трухин. - Ки1в : ЦУЛ, 2007. - 464 с.
15. Чернышенко В. В. Экзистенциальные основания молодежных субкультур: философско-антропологическая рефлексия : дис. ... канд. философ. наук: спец. 09.00.13 / Чернышенко Василий Васильевич ; Белгородский гос. ун-т. - Белгород, 2011. - 168 с.: ил.
Radzievskiy V. O.
SUBCULTURES OF UKRAINE: HISTORICAL AND THEORETICAL ASPECTS
The article studies the important issues of the theory and history of subcultures. The problem becomes relevant due to social transformations and requires research in the field of education. The author underlines the necessity of comprehension of these social and cultural phenomena in cultural and historical dimensions.
It is stressed that subcultures from the times of Kievskaya Rus and up today weren 't the subject a separate historical investigation. The investigation of the subcultures were provided namely in their narrow sense (for example, separate subcultures of the second half of the XX century), isolate, in fragments, mosaic in general array of culture. There characterized Ukrainian subcultures which from the author's point of view were and are the part of the European subculture space.
Key words: subculture, primary and secondary subcultures, culture, globalization, morality, cultural studies, individual.
УДК 316. Рзаева Н. С.
ПОХОДЖЕННЯ ГЕРБА, ЯК НАЦЮНАЛЬНОГО СИМВОЛУ УКРАШСЬКОГО НАРОДУ
На съогодтштй денъ державна символта, е дуже важливою цттстю як для народу так г для самог держави в цглому. Один з символгв та нацгоналъних цгнностей Украгни е герб. Съогоднг народ мае знати походження нацгоналъних символгв Украгни. В нашому дослгджент ми проанал1зуемо походження державного герба Украгни.
Гербом е офщйна емблема держави, що зображуетъся на грошових знаках, печатках, деяких офщйних документах, на офщйних вивгсках державних установ, навчалъних закладгв.
Ключов1 слова: герб,тризуб.
Герб - це в!дм!тний знак, символ!чна емблема держави, м!ста, роду або дворянсько'! особи, зображений на прапорах, печатках, монетах, документах та !нше. Що ж собою, власне, являе Герб Украши? 1стор!я нашого Державного Герба сягае дуже глибоко. Взагал!, герб - геральдичний знак, який використовувався можновладними людьми для позначення приналежност! якогось предмета, земель, знарядь пращ певн!й людин! або роду. Герби карбувалися на княжих грамотах, знайден! гербов! знаки на печерах тощо.
Цей знак зам!няв князям !м'я, тобто був не т!льки !менним знаком, але й вказував на особисту власн!сть певнш особ! частки майна. Так! знаки д!йшли до нас з дуже далеких час!в. Археологи в!днайшли його на Под!лл!. Це були наскальн! малюнки з тризубом. Вчен! датують !х 1У-Ш тис. до н. е.; в 0льви так! знаки датуються I тис. до н. е.; на монетах Боспорського царства тризуби карбувалися з У ст. до н. е. ! були успадкован! ск!фами, як! вважали себе нащадками атлант!в.
Тризуб - слово з боспорських переклад!в. 0значае «триденс». Це були знаки родових стар!йшин чи плем!нних вожд!в. Згодом знак тризуба почав використовуватися як тавро.
За давньогрецькою м!фолог!ею, бог мор!в Нептун тримав у руц! Тризубець.
За найдавн!шими переказами, Тризуб ! жовто-блакитна фарба були символами легендарно'! Атлантиди ! саме з того часу шануються нашими предками. За !ншими верс!ями, Тризуб символ!зуе Тр!йцю Життя: Мудр!сть, Знання ! Любов, або: Вогонь, Воду, Землю (Життя).
0собист! знаки княз!в Рюрикович!в. Найперш! спогади про тризуб як символ держави знаходимо на територ!'! Украши. Вони датувалися 1-ми ст. н. е. в Боспорському царств! використовувалися як родов! знаки боспорських цар!в: Кот!са (123-131 р. р.), Р!м!талка (131— 153 р. р.), Р!скупор!да (239-261 р. р.). Продовжуючи !сторичн! традиц!'!, кримськ! хани через 1000 рок!в використовують тризуб, карбуючи його на ср!бних монетах (хан Деллет-Бурд!).
У У1-УШ ст. цей знак знаходимо на Полтавщин! ! на Ки'!вщин!. За княжих час!в тризуб почав набувати сучасно'! форми. На деяких давн!х та середньов!чних храмах збереглися дуже давн! знаки у вигляд! тризуба. Наприклад, такий хрест-тризуб мае Володимирський собор у Киев!. Поеднання хреста з тризубом е на мак!вц! Золотих Вор!т у Киев!.
Перша л!тописна згадка про знаки належить до X ст. Дружина князя 1горя 0льга розставляла княз!вськ! знаки по вс!й Ки'!вськ!й земл! - аж до Новгородських земель, пов!домляе «Пов!сть временних л!т» (XI ст.).
Князь Святослав використовував прапори, держаки яких ув!нчувалися тризубом (957972 р. р.). У Х-XI ст. так! знаки знаходимо у документах; вони зображен! на грошових знаках Володимира Великого у Киев! (980-1015 р. р.). Цей знак був на ср!бних монетах княз!в Святослава та Ярослава Мудрого. Був тризуб ! у герб! Анни Ярославни, королеви Франц!!'.
Князь Володимир Святославич (980-1015 р. р.) карбуе ср!бн! монети !з зображенням тризуба. П!сля смерт! Володимира Святославовича знак тризуба довгий час збер!гався на монетах великого князя Святополка (1015-1019 р. р. правл!ння); Ярослава Мудрого (10191054 рр. правл!ння) ! нав!ть на грошових знаках тмутараканського князя Мстислава Хороброго. Ц!каво, на монетах Великого князя Володимира Святославовича з одного боку зображено самого князя, з !ншого - напис: «Володимир - на стол! (тобто правлячий), а се його серебро» ! зображення його герба - тризуба. Значення цього знака р!зн! вчен! пояснюють по-р!зному: зображення птаха, лука, якоря, зашифроване написання сл!в Володимир, Воля тощо.
€ зображення герба - тризуба ! на клейм! стародавньо'! цегли, яку було знайдено при розкопках Десятинно'! церкви у Киев!. Деяк! вчен! висловлюють думку, що тризуб був символом-знаком княз!всько'! влади Рюрикович!в.
€ зображення державного знака на плитах Успенсько'! церкви у Володимир!-
Boлинcькoмy. Цepквa бyлa збyдoвaнa y дpyгiй пoлoвинi XI cт. Зoбpaжeння тpизyбa зycтpiчaeмo нa вapязькoмy мeчi.
Kopoлeвa Фpaнцiï Aннa, дoчкa Яpocлaвa Myдpoгo, пpинecлa cвiй poдoвий зтак дo cклaдy фpaнцyзькoгo гepбa.
Ha мoнeтi Яpocлaвa Myдpoгo бyлo зoбpaжeння cв. Гeopгiя (Гeopгiй - де дpyгe xpиcтиянcькe iм'я князя), a та звopoтнoмy бoцi - тpизyб i нaпиc: «Яpocлaвля cepeбpo».
Зтак влaди y виглядi двoзyбa викopиcтoвyвaвcя cинoм Яpocлaвa Myдpoгo Iзяcлaвoм (1054-10V8), Яpoпoлкoм, кив^ким князeм Cвятoпoлкoм (1093-1113), a тaкoж гaлицьким князeм Лeвoм Дaнилoвичeм (1264-1301 p. p.). Beликий князь кив^кий Boлoдимиp Moнoмax (1113-1125 p. p. пpaвлiння) пepeйняв co6í знaк тpизyбa Boлoдимиpa Cвятocлaвичa.
Iз 862 po^ дo 14V1-гo poкy У^шта жилa caмocтiйним життям, щo й дoзвoлилo poзвивaтиcя гepaльдицi як У^шни в цiлoмy, тaк i знaкoвiй cиcтeмi oкpeмиx y^^m^^x зeмeль i тавт poдiв.
Ha зeмляx Гaлицькo-Boлинcькoгo князiвcтвa, кpiм ocнoвнoгo зoбpaжeння тpизyбa викopиcтoвyвaвcя гepб гaлицькиx князiв - лeв. Гepб, який дiйшoв дo нaшиx чaciв, дaтyeтьcя 1316 poкoм. ^й гepб, тiльки вжe мoдифiкoвaний, ^гав викopиcтoвyвaтиcя як гepб Львoвa i ^личини.
Koзaцькa дepжaвa - Гeтьмaнщинa - мaлa гepб iз зoбpaжeнням кoзaкa з мyшкeтoм (нaпpикiнцi ХУТ-ХУШ cт.cт.).
У ХУ-ХУП cт.cт. тpизyб зycтpiчaeтьcя в Укpaïнi як cклaдoвий eлeмeнт гepaльдичниx знaкiв oкpeмиx дитастш тa poдiв.
Пicля 1652 po^ гeтьмaни тa кoзaцькa У^шта, xoч i пiд «нaглядoм» Pociï, aлe вce ж тaки caмocтiйнo poзвивaють cвoю нaцioнaльнy кyльтypy, a, зтачить, i пpoдoвжyють тpaдицiï yдocкoнaлeння дepжaвнoï нaцioнaльнoï cимвoлiки. Цeй нeдoвгий пepioд тpивae дo 1VV5 poкy - po^ зpyйнyвaння Зaпopiзькoï Ciчi. Бo caмe тaм збepiгaлacя нaцioнaльнa cимвoлiкa, якa викopиcтoвyвaлacя як пoзнaчки та ^poreax кoзaцькиx пoлкiв. Дo peчi, oдин eлeмeнт iз кoзaцькoï cимвoлiки - кoзaк iз мyшкeтoм - 6ув внeceний дo cклaдy ^oerciy Beликoгo Дepжaвнoгo гepбa У^шни y таш чac.
Ha пoчaткy XX ст. вiдбyвaeтьcя пpoцec вiдpoджeння craporo князiвcькoгo знaкa. У лютoмy 1918 po^ y Kopocтeнi Maлa Paдa cxвaлилa викopиcтaння зoлoтoгo тpизyбa та cиньoмy тлi як Дepжaвнoгo Гepбy Укpaïни.
Bикopиcтaння зoлoтoгo i ^^oro кoльopiв мaлo 6ути cимвoлoм життeдaйнoгo для У^шни coнця у бeзмeжнoмy кocмiчнoмy пpocтopi.
Гoлoвнa ж ^я цьoгo Знaкa - цe чиcлo «З», тoбтo - пoeднaння тpьox ocнoв буття, тpoïcтicть жиrтeвoгo пpocтopy.
З пoчaткoм Пepшoï cвiтoвoï вшни знaк тpизyб - cимвoл y^arn^^'í зeмлi - бepyть нa cвoï кoкapди yкpaïнcькi ciчoвi cтpiльцi, a у вш^ку УГA зacнyвaли opдeн «Зoлoтий тpизyб» I-IV cтyпeнiв.
22 бepeзня 1918 poкy Цeнтpaльнa Paдa пpийнялa тpизyб князя Boлoдимиpa зa Гepб УHP. Пpoeкт Tpизyбa був пiдгoтoвлeний xyдoжникoм Kpичeвcьким. Taким чинoм, у чacи Гeтьмaнaтy (1918 p.) Tpизyб був збepeжeний.
Зa чaciв Диpeктopiï (1918-1920 p. p.) вш тaк caмo викoнyвaв дepжaвницькy фyнкцiю. Иoгo зoбpaжeння бyлo та дepжaвниx бaнкнoтax i пeчaткax.
22 ачня 1919 poкy пicля oгoлoшeння Aктy Злуки yкpaïнcькиx зeмeль Tpизyб cтaв Дepжaвним Гepбoм oб'eднaниx yкpaïнcькиx зeмeль: УHP тa ЗУHP.
Пpoтягoм пeвнoгo чacy Tpизyб викopиcтoвyвaвcя в Чepвoнiй Укpaïнcькiй Гaлицькiй Apмiï (ЧУГA) як вiдзнaкa.
Цiкaвo, щo у 1930-му po^ нa o. Ш^нця (нa Днiпpi) бyлo знaйдeнo ^м'яну зacтiбкy чaciв тpипiльcькoï кyльтypи, та якш зoбpaжeнo тpизyб.
Протягом стол1ть тризуб був поширеним по Bcix княз1вствах Ки'1всько1 Pyci; за тривалий час зазнав певних змш, але все-таки 36epir свою nepBicHy основу в зображенш. Саме зображення тризуба мае понад 200 piзновидiв. Доcлiдники походження цього знака висловлювали багато думок щодо cyтi самого знака. G думки, що тризуб cимволiзyе едшсть, тpивимipнicть cвiтy. Пiзнiшe стали пояснювати його як едшсть Бога-0тця, Бога-Сина, Бога-Духа Святого. Сучасний Герб Украши cимволiзyе cпоpiднeнicть поколiнь, мир i творчу працю i е продовженням у розвитку геральдичних традицш украшського народу. В його основу покладено стародавнш золотий тризуб на синьому тль У наш час Тризуб став символом вщродження Батьювщини i ïï тpадицiй, продовженням славних cтоpiнок ïï icTOpiï. Слiд зауважити, що вже у 2002 рощ Кабшет Мшс^в Украши схвалив законопроект про Великий Державний герб Украши. Комiciю по розробщ проекту очолював вще-прем'ер мiнicтp М.Жулинський. За есюзом це мае бути щит синього кольору, а на його rai - золотий Тризуб - знак князiвcькоï держави Володимира Великого. По боках - козак iз мушкетом -Герб вшська Запоpiзького (праворуч), а лiвоpyч - коронований лев - Герб Галицько-Волинсько'1 держави. Над щитом - князiвcький вшець, пiд щитом - золоте колосся пшенищ, яке тримають кетяги червоно'1 калини, обвитi жовто-синьою cтpiчкою, тобто за основу взятий Тризуб з Великого i Малого гepбiв УНР. Так збер^аються принципи icтоpичниx традицш, яю повиннi i надалi передаватися наступним поколшням. Сучасний малий герб Украши.
У сучаснш Конституцп Украши сказано, що Тризуб, тобто Малий герб Украши, мае становити основну, центральну частину Великого Державного герба. Перший проект такого Великого державного Герба було створено ще у 1939 р. Миколою Битинським у Пpазi на замовлення Уряду УНР. У 1939 р. М. Битинський стае автором комплекту ecкiзiв «Державш вщзнаки Украши», а також окремо'1 лиспвки «Герби украшських земель».
Сам проект Державного герба УНР М. Битинського став щкавою пам'яткою в^чизняно!' геральдики. Щею роботою автор стверджуе необхщшсть для держави мати повнощнну, европейського piвня cимволiкy, яка б свщчила про cобоpнicть та едшсть уах eтнiчниx земель Украши.
У наш юторичний час Тризуб як Малий герб суверенно1 Украши був затверджений у 1992 рощ. За традищею княжних чаciв зображення Тризуба - герба було нанесено i на монети нашо"1 Держави.
0тже, еднicть кольоpiв золотого (жовтого) i голубого у свщомосп нашого народу одержала вираження у поеднанш цих кольоpiв на гepбi i на пpапоpi так же природно, як поеднуеться cтиxiя вогню (жовтого) i води (голубого) i як поеднуються у пpиpодi голyбi простори чистого повггря Батькiвщини iз золотими ланами пшенищ в Украшь Це стае символом невмирущого життя - голубий колip та багатства piдноï зeмлi - жовтий (золотий) колip [1]. Герб е одним з духовних щнностей символу Укра1ни та украшського народу.
Список використано*1 л1тератури:
1. [Электронный ресурс] : Режим доступу liceum.clan.su Rzayeva N.S.
ORIGIN GERD AS A NATIONAL SYMBOL UKRAINIAN PEOPLE
For today state symbolics, is a very important value as for people so for the state on the whole. One of symbols and national values of Ukraine is coat of arms. Today people must know the origin of national symbols of Ukraine. In our research we will analyse the origin of national emblem of Ukraine.
The coat of arms is an official emblem of the state, that is represented on money signs, printing, some official records, on the official signboards of public institutions, educational
establishments.
Key words: coat of arms, trident.
YAK 025.5:027.7
Caôaaam M. C., fflefiryc T. B.
PO^b HAYKOBHX BIB^IOTEK B POBOTI YHIBEPCHTETIB (BIB^IOrPA^IHHA nPOAY^M HAYKOBOÏ BIB^IOTEKH MAY)
B cmammi po3ZJimymo pojib nayKoeux 6i6iiomeK e po6omi ynieepcumemie ma Ha npumiadi HayKoeoï 6i6iiomeKU MffY po3Kpumo 3HaneHHH 6i6iiozpa(piHHoï npody^iï HKy eona cmeopwe. HazonomeHo, ^o e ocHoey diwibnocmi HayKoeux 6i6iiomeK noKiadeno cmeopennR 6i6iiozpa(piHHo'ï iH(popMa^ï i po3noecwd^eHHH 6i6iiozpa(piHHo'ï npody^iï. 3a3Haneno, ^o 6i6iiozpa(piHHa diwibnicmb 6yia i 6yde nocmiÛHUM cynymHUKoM oceimu, noMiHHUKoM mux, xmo eede iijiecnpHMoeaHuu nomyK iH(popMa^ï, oeoiodieae paiionaibnuMu MemodaMu po6omu Had khuzow i meKcmoM, 6o ie Heo6xidnuu iHcmpyMeHm e po6omi nayKoein, cmydeHma, euKnadana.
Knwnoei cnoea: Kyibmypa, nayKoei 6i6iiomeKu, 6i6iiozpa(piHHa npodyKiin, 6i6iiozpa(piHHi noci6nuKu, iH(opMaiiuHi pecypcu, coiioKynbmypnuu npocmip.
3 rnBHflKHM 3pocraHHflM oGcary iH^opMauiï Ta po3bhtkom hobîthîx TexHonoriM 3'aB^aroTbca h HoBi iH^opMaumHi noTpeôn y cno^HBaniB. Bhkomhha uhx m^opMauiÏÏHHx noTpeG 3AiMcHroroTb pi3HoMaHiTHi ycTaHoBH, cepeA akhx Ba^^HBe Micue 3aÏÏMaroTb GiGmoTeKH. B ocHoBy ïx Ai^^fcHocTi noK^a^eHo cTBopeHHa GiGmorpa^inHoï iH^opMauiï i po3noBcroA^eHHa GiGmorpa^inHoï npoAyKuiï.
CboroAHi oAHa 3 HaïïcTapimHx Ha 3eM^i ycTaHoB, He3aMiHHa cynyTHHua ycix ymBepcmeriB - GiGmoTeKa, nepe^HBae nepioA cepMo3HHx 3MiH, ochobhhm 3aBAaHH^M GiGmoTeK bh^hx HaBna^bHHx 3aK^aAiB e BceGiHHa AonoMora y BHKoHaHHi hhmh cBoeï Aep^aBHoï i cycnmbHoï Miciï: niAroToBKH BHcoKoKBani^iKoBaHHx cneuiamcriB, aKi Bo^oAiroTb thmh 3HaHH^MH i HaBHHKaMH, _hkî BHMarae y hhx nac.
B cboïh nonepeAHiM cTaTTi [1] mh po3raflHy.nH po^b HayKoBHx GiGmoTeK y cynacHoMy couioKy^bTypHoMy npocTopi YKpaïHH Ta Ha npHK^aAi HayKoBoï GiGmoTeKH M^Y po3KpH^H ïx GaraToacneKTHy Ai^-ntHicTb: HayKoBy, HaBna^bHy, ocBiraro, BHxoBHy, m^opMauiÏÏHy Ta AyxoBHy. B uiH «e cTaTTi mh xoneMo AocmAHTH po^b Ta 3HaneHHA GiGmorpa^inHoï npoAyKuiï AKy cTBoproe HayKoBa GiGmoTeKa.
TaK, HayKoBa GiGmoTeKa Mapiyno^bcbKoro Aep«aBHoro yHiBepcHTeTy Gy^a 3acHoBaHa b 1991 poui, Ai^^fcHicTb ïï cnp^MoBaHa Ha AoKyMemanbHe, m^opMauiÏÏHe 3aGe3neneHHa HaBna^bHo-BHxoBHoro, HayKoBo-Aoc^iAHoro npoueciB Ta Mi^HapoAHoï Aifl-ntHocri BH^oro HaBna^bHoro 3aK^aAy.
OAHiero 3 HaMBa^^HBimHx, uiKaBHx Ta cK^aAHHx c^ep Aifl-ntHocri GiGmoTeKH e cTBopeHH« GiGmorpa^inHoï npoAyKuiï. BiGmorpa^inHa npoAyKum, togto cyKynHicTb GiGmorpa^inHHx nociGHHKiB, aGo AoKyMemanbHo 3a$iKcoBaHa GiGmorpa^inHa iH^opMaum, ^o oAHonacHo e pe3y^bTaToM i 3acoGoM npaKTHHHoï GiGniorpa^inHoï Ai^^fcHocTi. BoHa - Ge3nocepeAHiM pe3y^bTaT GiGniorpa^yBaHHa, Go caMe y GiGniorpa^inHHx nociGHHKax 3GepiraeTbca cTBoproBaHa GiGniorpa^inHa iH^opMauia [2]. BiGniorpa^inHa npoAyKum He Ti^bKH BiAoGpa^ae b cKoponeHoMy BHr^^Ai AoKyMeHTonoTiK 3 Tieï hh iHmoï ra^y3i hh TeMH, a^e h b neBHHM hhhom c^yrye noKa3HHKoM MipH Aoc^iA^eHHa npoG^eMH, xapaKTepH3ye ïï TeMaTHHHi Me«i.
