CC BY
14
У межах окремих пол^ошв практично Bei класи можна достовiрно класифiкувати. Найкраще класифiковано:
• полiгон 1 - хвойт насадження та лiсовi культури;
• полiгон 2 - точтсть видiлення Bcix класiв лежить в межах 50 %;
• полкюн 3 - грабовi насадження, молодняки та cередньовiковi насадження;
• полкюн 4 - доcтовiрно видiляютьcя хвойт насадження, задов1льно буковi насадження та лicовi культури;
• полкюн 5 - xвойнi насадження та лicовi культури.
Таким чином, для отримання кращих результатiв необxiдно покращи-ти просторову роздiльну здатнicть коcмiчниx знiмкiв на оcновi мультиплжа-тивного методу. Добрi результати тематичного картографування можна отри-мати при використанш правила максимально! правдоподiбноcтi на зшмках, складених з 1, 4 та 5 канашв. Для зменшення вкраплень пiкcелiв на класифь кованiй тематичнш картi необxiдно проводити фiльтрування.
Лггература
1. Готинян В.С., Дронова 1.С. Деякi тенденцп в диcтанцiйному зондуванш Землi (за за-рубiжними матерiалами)// Коcмiчна наука i технология. - 2002, т.8, № 2/3. - С. 65-69.
2. Занг Я. Увеличение пространственного разрешения мультиспектральных космических снимков (Fusion). - [Цит. 200б, 31 января]. - Доступен с: <www.sovzond.ru/articles/artic-le_enlarge.html>.
3. Кашкин В.Б., Сухинин А.И. Дистанционное зондирование Земли из космоса. Цифровая обработка изображений: Учебн. пособие. - М.: Логос, 2001. - 264 с.
4. Миклуш С.1., Гаврилюк С.А. 1нформатившсть каналiв коcмiчниx зшмюв Landsat-7 ETM+ для дешифрування роcлинноcтi// Наук. вicник НЛТУУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУУ. - 2006, вип. 16.7. - С. 8-13.
5. David S. Wilkie, John T. Finn Remote Sensing Imagery for Natural Resources Monitoring: A Guide for First-Time Users. - New York: Columbia University Press, 1996. - 295 p.
6. Ivits Eva, Koch Barbara. Object-Oriented Remote Sensing Tools for Biodiversity Assessment: a European Approach. - 2002. - [Cited 2006, 8 February]. - Available from: <www.wsl.ch/land/~/bioas-sess_earsel2002.pdf>.
7. John A. Richards, Xiuping Jia. Remote sensing digital image analysis: an introduction. -Berlin; Heidelberg; New York; Barcelona; Hong Kong; London; Milan; Paris; Singapore; Tokyo: Springer, 1999. - 363 p.
8. Koukal T. Nonparametric Assessment of Forest Attributes by Combination of Field Data of the Austrian Forest Inventory and Remote Sensing Data. Dissertation zur Erlangung des Doctorgra-des an der Universität für Bodenkultur Wien. - [Cited 2006, 30 January]. - Available from: <www.rali.boku.ac.at/fileadmin/_/H85/H857/diss/Koukal_Dissertation.pdf>.
9. Sanjeevi S., Vani K., Lakshmi K. Comparison of conventional and wavelet transform techniques for fusion of IRS-1C LISS-III and PAN images. - [Cited 2006, 23 February]. - Available from: <www.crisp.nus.edu.sg/~/acrs2001/pdf/176sanj.pdf>_
УДК 582.623:66.091.2:57.017.5 Доц. 1.Д. Василенко, канд. с.-г. наук -
БЫоцертвський ДАУ
ПРОГНОЗУВАННЯ СТАТ1 У С1ЯНЦ1В ТОПОЛЬ ЗА ДОПОМОГОЮ Б1ОХ1М1ЧНИХ РЕАКЦ1Й
Приведет даш по статевому диморфiзму аянщв тополь. Морфолопчш та фе-нолопчш вщмшносп рiзностатевих молодих рослин тдтверджуються бiохiмiчними методами шших авторiв, а також !х цвтнням у 35^чному вщь Ключов1 слова: топол^ стать, бiохiмiчнi реакцп.
Assist. prof. I.D. Vasylenko - Bilatserkva state agrarian university
Predicting poplar sows' sex by means of biochemical reactions
The article deals with the sex dimorphism of poplar sredlings. Morphological and phonological differences of different sex of young plants is proved by biochemical methods of other authors and by their blossoming at the age of 35.
Keywords: poplar, sex, biochemical reactions.
Дiагностика стат у дводомних рослин, зокрема, у тополь на раншх cтaдiях Ихнього розвитку мае важливе теоретичне i практичне значення. Особливий штерес при озелененш населених пункпв мають Ыянщ та са-джанщ чоловiчоl стат^ тобто безпуховь
Шд керiвництвом доктора бюлопчних наук Н.В. Старово! протягом тривалого перiоду ми проводили дослщи 3i встановлення статевого димор-фiзму в нaciння i ciянцiв тополь. 1з нaciння, подiленого на фракци (за кольо-ром та коефщентом форми), отримaнi проростки й Ыянщ, виcaдженi на тери-тори Кременчуцького люгоспзагу Полтавсько! облacтi [1].
Встановлеш морфологiчнi i фенологiчнi вiдмiнноcтi як для дорослих, так i для молодих рослин чоловiчоl та жшочо! cтaтi вiдповiдних видiв.
Одночасно стать у Ыянщв тополь дiaгноcтувaли за допомогою бюхь мiчних реaкцiй за О.О. Куликом [2], В.В. Некрасовим i В.1. Остапенком [3]. Дiaгноcтикa грунтуеться на ранньому нacтaннi бiохiмiчних вiдмiнноcтей чо-ловiчих та жшочих особин. Методика доcлiджень така: одержуемо витяжку iз листя з однорiчних пaгонiв (наважку 1-2 г розтирають у cтупцi, добавляють 10 мл. дистильовано! води на 1 г мaтерiaлу i фiльтрують). У першому методi до витяжки добавляемо 1-2 крапш 5 %-го розчину соди та 2-4 крапш 10 %-го оцтовокислого свинцю, а у другому - спиртовий розчин бензщшу, перемша-ний iз двоокисом водню (100 мг бензщшу з 25 мл 5 %-го Н2О2), який до-даеться до витяжки у сшввщношенш 1:5. До витяжок iз листя рiзних рослин реактиви добавляють одночасно. Контрольними були осадки iз листя кв^у-чих дерев певного виду i cтaтi.
Доcлiди проводили у 1970 р., в три термши: середина травня, червня i липня. По п'яти видах та семи пбридних комбiнaцiях тополь повторнicть дос-лiдiв триразова.
За методом О.О. Кулика осадки iз листя чоловiчих дерев i ciянцiв бь ло! тополi були темно-жовтого кольору, жiночих - жовто-зеленого, а в тополi (т.) дельтовидно! 68 х т. шрамщальну 69 - вiдповiдно жовто-зеленого та свгт-ло-зеленого. Витяжки iз листя осики, т. чорно!, т. трашдально! й семи пб-ридних комбшацш (осика 9 х т. бша 30, осика 51 х т. Болле 60, т. бша 30 х осика 9 а, т. дельтовидна 48 х т. чорна 56, т. дельтовидна 48 х т. червоножил-кова 33, т. чорна 56 х т. шрамщальна 69, т. шрамщальна 20 х т. чорна 44) у чоловiчоl стат мали темно-зелений тшр, в жшочих - свгтло-зелений. У п'яти видiв (осика, т. бша, т. дельтовидна, т. чорна, т. трамщальна) результата зб^лися в уЫх 30 реакщях, а в пбридних - у 38 iз 42 (табл. 1).
При дiaгноcтицi за методом В.В. Некрасова i В.1. Остапенка виявило-ся, що витяжки iз листя чоловiчих особин (молодих та дорослих) мали темно-синш або темно-фiолетовий колiр, жшочих - свгтло-синш чи свггао-фюлето-
вий. 1з 30 витяжок у рiзностатевих молодих рослин природних видiв тополь рiз-ницi не виявили у чотирьох, у пбридних комбшащях - у шести випадках iз 42.
Табл. 1. Дiагностика стапи в однорiчних сшнцш тополь (1970 р.)
Види i пбридт комбiнацiï тополь Вiрогiд-на стать Метод О. О. Кулика Метод В.В. Некрасова i В.1. Остапенка
кшьшсть повторень
за- у т.ч. за- у т.ч.
гальна (+) (-) гальна (+) (-)
Т. бша чоловiча 3 3 0 3 3 0
жшоча 3 3 0 3 3 0
Т. дельтовидна чоловiча 3 3 0 3 3 0
жшоча 3 3 0 3 3 0
Т. тремтяча (осика) чоловiча 3 3 0 3 3 0
жшоча 3 3 0 3 3 0
Т. чорна чоловiча 3 3 0 3 2 1
жшоча 3 3 0 3 2 1
Т. трамвдальна чоловiча 3 3 0 3 2 1
жшоча 3 3 0 3 2 1
Т. дельтовидна 68 х чоловiча 3 3 0 3 2 1
т. трамвдальна 69 жшоча 3 3 0 3 2 1
Т. тремтяча 9 х чоловiча 3 2 1 3 3 0
т. бша 30 жшоча 3 3 0 3 3 0
Т. тремтяча 51 х чоловiча 3 3 0 3 3 0
т. Болле 60 жшоча 3 2 1 3 3 0
Т. бша 30 х чоловiча 3 3 0 3 3 0
т. тремтяча 9 а жшоча 3 3 0 3 3 0
Т. дельтовидна 40 х чоловiча 3 2 1 3 3 0
т. червоножилкова 33 жшоча 3 3 0 3 3 0
Т. чорна 56 х т. чоловiча 3 3 0 3 2 1
трамвдальна 69 жшоча 3 2 1 3 2 1
Т. трамвдальна 20 х чоловiча 3 3 0 3 2 1
т. чорна 44 жшоча 3 3 0 3 2 1
Разом чоловiча 36 34 2 36 31 5
жшоча 36 34 2 36 31 5
Всього 72 68 4 72 62 10
Значить, бшьш придатним для дiагностики стат у Ыянщв тополь мож-на вважати метод О.О. Кулика. Менш точною була реакщя В.В. Некрасова i В.1. Остапенка - це засвiдчили нашi експерименти. Однаковий тир осадку iз листя чоловiчих та жiночих гiбридних сiянцiв у деяких випадках, вiроriд-но, спричинений впливом мiжвидовоl пбридазацп. Диморфiзм за морфоло-гiчними ознаками i фенолопею, виявлено у сiянцiв, пiдтвердився бiохiмiчни-ми реакцiями за О. О. Куликом, В.В. Некрасовим i В.1. Остапенком.
Оянщ названих видiв та гiбридiв тополь, стать в яких прогнозували за морфологiчними ознаками i бiохiмiчними реакцiями за двома методами у 1970 р., висаджено у люових культурах Кременчуцького люгоспзагу. Через тривалий перiод, а точнiше - у 2005 р., ми провели огляд 35^чних дерев п'яти видiв i семи гiбридних комбiнацiй тополь пiд час цвiтiння. За кв^кови-ми суцвггтями (сережками) точно визначили стать кожного дерева (табл. 2).
Табл. 2. Ктьшсть особин тополь, вирощених iз д'шгностованих Ыянщв (шт.)
Види 1 г1бридн1 комбiнацii тополь Чоловiча стать Жшоча стать
шянщ (1970 р.) дерева (2005 р.) шянщ (1970 р.) дерева (2005 р.)
всього у т.ч. всього у т.ч.
(+) (-) (+) (-)
Т. бша 102 48 46 2 93 41 40 1
Т. дельтовидна 87 42 41 1 86 42 41 1
Т. тремтяча (осика) 94 45 45 0 104 46 46 0
Т. чорна 80 38 37 1 95 43 41 2
Т. трамвдальна 65 32 30 2 77 37 35 2
Т. дельтовидна 68 х т. трамвдальна 69 73 30 27 3 69 33 31 2
Т. тремтяча 9 х т. бша 30 78 33 31 2 92 40 37 3
Т. тремтяча 9 х т. Болле 60 82 37 35 2 90 39 37 2
Т. бша 30 х т. тремтяча 9 а 84 34 31 3 96 41 38 3
Т. дельтовидна 48 х т. червоножилкова 33 88 43 39 4 93 42 39 3
Т. чорна 56 х т. трамвдальна 69 79 36 33 3 82 33 29 4
Т. трамвдальна 20 х т. чорна 44 81 35 30 3 85 32 29 3
Всього 993 451 425 26 1062 469 443 26
Як бачимо, iз 2055 посаджених Ыянщв збереглося 920 дорослих особин. Близько половини рослин видалеш при попередшх доглядових рубан-нях. Залишилося 425 дерев чоловiчоi та 443 - жшочо! статi.
Аналiзуючи матерiали попередньо! ^ропдно!) дiагностики статi у сь янцiв природних видiв i пбридних комбiнацiй тополь за бiохiмiчними реакщ-ями та данi фактично! стат !х 35-рiчному вiцi, вiдзначимо наступне. Загалом у п'яти природних видiв тополь iз 205 дерев чоловiча стать пiдтвердилася у 199, а виняток становили 6. За 209 особинами жшочо! стат дiагностика ви-явилася достовiрною у 203 35^чних рослин iз 209. 100 % була вона в оси-ки - як за чоловiчими, так i жiночими деревами. В шших видiв тополь (чорна, дельтовидна, бша, пiрамiдальна) цей показник становив 93,8-97,6 %.
Серед семи пбридних комбшацш тополь дерев чоловiчоi статi нараху-вали 206 (з 226 прогнозованих). 1з 260 дiагностованих жiночих особин стать не шдтвердилася у 20, а у 240 вона зб^лася. Зауважимо, що у гiбридних ком-бiнацiях з участю таких тополь, як бша, Болле, осика прогноз стат справдив-ся на 89-95 %, тодi як у комбшащях у складi шрамщально!, чорно!, дельтовидно!', червоножилково! - на 88-94 %.
Достовiрнiсть дiагностики статi у пбридних комбшацш вщносно природних видiв тополь нижча на 3,6-5,8 %, що, на нашу думку, стало наслщком штучно!' пбридизаци. Всього ж iз 920 збережених дерев (попередньо вiрогiд-них 451 чоловiчих i 469 жiночих) чоловiча стать за цвтнням пiдтвердилася у 425, жшоча - у 443 особинах п'яти природних видiв та семи пбридних комбь нацiй тополь.
Висновки
1. Дiагностика статi у п'яти природних видiв та семи пбридних комбь нацiях однорiчних сiянцiв тополь за бiохiмiчними реакцiями двох методiв пе-ревiрялася за фактичним цвтнням рiзностатевих 35-рiчних дерев. Такий прог-
ноз у чоловiчоl статi пiдтвердився на 94 %, у жшочо! - на 92 %. Точшшою бу-ла дiагностика за природними видами (100-94 %).
2. Даний прогноз мае серйозну перспективу при вирошуванш i вико-ристаннi у садово-парковому господарствi безпухових тополь чоловiчоl стать
Л^ература
1. Василенко И. Д. Диагностирование пола у сеянцев тополей с помощью биохимических реакций// Лесной журнал. - Архангельск: Известия ВУЗ. - 1972, № 1 - С. 141-142.
2. Кулик А.А. Диагностирование пола двудомных растений. ДАН СССР. - М.: Наука. -1953, т. 91. - С. 87-91.
3. Некрасов В.В., Остапенко В.И. Окислительная активность тканей некоторых культурных растений// Агробиология. - М.: Наука. - 1953, № 5. - С. 52-55.
УДК 630*15:639.12:502(477.42) Асист. О.Л. Кратюк; доц. О.€. Пол^к, канд. с.-г. наук - Державний агроекологiчний ун-т, м. Житомир
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З СТАЦ1Й ПОШИРЕННЯ ТЕТЕРУКА (LURURUS TETRIX L.) ЗА СЕЗОНАМИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Проведено пор1вняльний анал1з стацш перебування тетерука в умовах Центрального Полюся за сезонами. З'ясовано, що бютопи, в яких мешкають птахи, мож-на роздшити на зимово-весняш та л1тньо-осшш.
Ключов1 слова: тетерук, Lururus tetrix, стаци, сезонне розмщення, Центральне Пол1сся
Assist. O.L. Kratyuk; assist. prof. O.Ye. Polischuk -State agrarian ecological university, Zhitomir
Comprehansive analysis of biotops of Black Grouse (Lururus tetrix L.) in conditions of Central Polissya according seasons
Comprehansive analysis of biotops of Black Grouse (Lururus tetrix L.) was made in conditions of Central Polissya according seasons. It was proved that biotops of birds living can be divided on winter-spriny and summer-autumn.
Keywords: Black Grouse, Lururus tetrix, biotops, season placing, the Central Polissya
Вступ. Питання просторово-часово! динамжи тетерука, просторово-типолопчно! оргашзаци та впливу на них еколопчних та лiciвничих чинниюв в Укра!ш вивчеш недостатньо. Наведет у лiтерaтурi мaтерiaли [1-5, 7, 8, 10, 11 та ш.] е розрiзненими i не дають цшсно! картини. Тетерук - птах, який взимку веде кочовий спошб життя, а у лггаьо-осшнш перюд тримаеться оciло неподалш виводкових cтaцiй [9]. Як наслщок, змiнa значення окремих бюто-пiв перебування птaхiв за порами року.
Метою ще! роботи е порiвняльний aнaлiз еколого-лiciвничих характеристик стацш поширення тетерука в умовах Центрального Полюся за сезонами.
Матерiал та методика. Дослщження бiотопiчного розпод^ тетерука в умовах Центрального Полюся проводили у 2003-05 рр. Отримаш результати вказують на неоднорiднicть стацш поширення птaхiв протягом року. Для оцш-ки, нacкiльки доcтовiрнa рiзниця таких вiдмiнноcтей, обрано 23 чинники, яю, на нашу думку, найбшьш повно характеризують бiотоп поширення птаха. Це, зокрема, частка берези у насадженш, площа березняюв загалом та старше 20
