CC BY
9
УДК 616.62-007.43-089-06-084-036.83-055.2 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133944
Р.М. Банахевич, ПРОФ1ЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ П1СЛЯ
K.R Акимова, Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ЦИСТОЦЕЛЕ
К. О. napieHKO
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра акушерства та гiнекологii
(зав. - д. мед. н., проф. В. О. Потапов)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of obstetrics and gynecology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: banahevich19 [email protected]
Ключовi слова: цистоцеле, операцiя, ускладнення, профшактика, реабiлiтацiя Ключевые слова: цистоцеле, операция, осложнения, профилактика, реабилитация Key words: cystocele, surgery, complications, prophylaxis, rehabilitation
Реферат. Профилактика осложнений после хирургического лечения цистоцеле. Банахевич Р.М., Акимова К.Б., Париенко Е.А. Проведено обследование 78 женщин с диагнозом цистоцеле. Средний возраст обследованных женщин 61,5±9,3 года, возраст женщин группы контроля 56,7±1,8 года (р>0,05). Оценены результаты послеоперационного лечения у женщин в период постменопаузы. После проведенного лечения на 33 сутки после операции цитологический аспират из полости влагалища свидетельствовал о завершения процесса заживления поверхности стенки влагалища в физиологическом режиме у 93,8% женщин основной группы и у 63,3% женщин группы сравнения. Воспалительный тип мазка установлен у 5,8% женщин основной группы и у 32,0% женщин группы сравнения (р<0,05). Развитие гнойного процесса в зоне оперативного вмешательства наблюдалось у 1 (2,1%) пациентки основной группы и у 3 (10,0%) женщин группы сравнения (р<0,05). Активациярепаративных процессов наблюдалась на фоне лечения препаратами, содержащими проместриен.
Abstract. Prevention of complications after surgical treatment of colpocystocele. Banakhevych R.M., Akimova K.B., Pariienko K.O. 78 women with the diagnosis of cystocele were examined. The average age of the examined women was 61.5±9.3 years, the age of women in the control group was 56.7±1.8 years (p>0.05). The results of postoperative treatment in postmenopausal women are evaluated. After the treatment on the day 33 after the operation, the cytological aspirate from the vaginal cavity testified to the completion of the healing process of the vaginal wall surface in the physiological regime in 93.8% of the women in the main group and in 63.3% of the women in the comparison group. Inflammatory type of smear is established in 5.8% of women in the main group and in 32.0% of women in the comparison group (p<0.05). Development ofpurulent process in the surgical intervention zone was observed in 1 (2.1%) patients of the main group and in 3 (10.0%) patients in the comparison group (p<0.05). The activation of reparative processes was observed against the background of treatment with preparations containing promestriene.
Цистоцеле - захворювання, яке розвиваеться в результат мехашчного пошкодження урогеш-тально! фасцп або дезштеграци И опорних структур i характеризуемся утворенням грижо-вого утворення, в який входить стшка сечового мiхура. Захворювання може перебпати як iзольо-вано, так i в поеднанш з неповним випаданням матки. За даними В.Ф. Беженаря, M. Halina, Blandón R.E. та ш [5, 9, 12], цистоцеле спостерпаеть-ся в 15-30% жшок репродуктивного вшу, у пост-менопаузi цей показник зростае до 40% i не залежить вщ виду полопв в анамнезi [5, 9, 12]. Приблизно одну з 9 жшок оперують з приводу ще! патологи, причому в 30% випадюв потрiбнi повторш втручання [4, 6, 10, 11]. За статистикою, тсля передньо! кольпорафи число випадюв рецидивiв досягае 24-31% [7]. Таким чином, на цей час одним з основних напрямюв наукових
пошуюв щодо зниження кшькост рецидивiв е профшактика ускладнень тсля хiрургiчного лшування цистоцеле. Разом з тим, ряд аспекпв ще! проблеми залишаеться невиршеним.
На сьогодш не юнуе едино! думки щодо ефективних методiв шдготовки таких хворих до оперативного втручання та особливостей шсля-операцшного ведення, термшв проведення реа-бштацшних заходiв та оцшки !х ефективносп. Пропонуються рiзноманiтнi тдходи до ведення тсляоперацшного перюду, яю призначаються емшрично або мають рекомендацшний характер [8, 13].
З огляду на св^ову тенденщю до збшьшення тривалост життя число опущень тазових оргашв у жшок вщповщно зростатиме [7]. Аналiз ль тературних публшацш вказуе на тенденщю до збшьшення кшькосп ускладнених i тяжких
рецидивних форм гениального пролапсу [2, 13], вщповщно проблема як хiрургiчного лшування, так i профiлактики ускладнень шсляоперацш-ного перiоду та скорочення термшв реабшггаци продовжуе залишатися в центрi уваги гiнекологiв та урологiв, оскшьки характер загоення шсляопе-рацiйних швiв у постменопаузальному перiодi багато в чому залежить вiд особливостей васкуля-ризацп, яю визначають трофiку тканин, та вщ рiвня естрiолу та порушень у мiкробiоценозi пiхви.
Невивченою проблемою е також роль шфшу-вання нижнього вiддiлу статевого тракту в шсляоперацшному перiодi. Потребуе уточнення склад мшрофлори шсляоперацшно! рани, сшв-вiдношення мiкробних асоцiацiй умовно i фа-культативно-патогенних мiкроорганiзмiв пiсля оперативного втручання. На сьогоднi запропо-новано безлiч способiв локально! медика-ментозно! терапи в галузi пiсляоперацiйних швiв на пiхвi, якi, на жаль, не забезпечують швидкого i повного загоення. У свою чергу, дефекти загоення в шсляоперацшному перiодi в 10-45% випадюв вимагають повторного оперативного втручання. Виршення цих питань допоможе правильно пщбрати i своечасно проводити рацiональну профiлактику пiсляоперацiйних гнiйно-септичних ускладнень.
Викладеш вище факти пiдтверджують ак-туальнiсть проведення дослiджень, спрямованих на визначення найбшьш оптимальних заходiв з профшактики ускладнень цистоцеле пiсля його хiрургiчного лiкування, наукового обгрунтування таких заходiв та розробку критерпв формування груп ризику.
Мета роботи - оцшити результати профь лактики шфекцшних ускладнень у постопера-цiйному перiодi в жiнок у перiод постменопаузи тсля хiрургiчного лiкування цистоцеле.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Робота виконувалася з 2017 по 2018 р. на кль нiчнiй базi кафедри акушерства та гшекологи ДЗ «ДМА» (зав. - д. мед. н., проф. В.О. Потапов) комунального закладу «ДМКЛ № 9 ДОР».
Проведено обстеження 78 пацiенток з цистоцеле, яю протягом 2,5-5 роюв знаходяться в постменопаузi. Всi пащентки знаходилися на стацiонарному лiкуваннi з приводу оперативного лшування цистоцеле. У дослщження не вклю-чалися жшки зi встановленим дiагнозом цукровий дiабет, а також пацiентки з шдивь дуальною непереносимiстю компонентiв препарата або вiдсутнiстю шформовано! згоди на участь у дослщженш.
Методом слшого вибору пацiенти були роз-подшеш на двi групи. З них 48 пащенток (група
1, основна) з ознаками цистоцеле тсля прове-деного хiрургiчного втручання, якi отримували запропонований курс лiкування. На першому етапi застосовувалися вагiнальнi супозитори з хлоргексидином диглюконатом i на другому еташ - вагiнальнi супозитори з проместрином, та 30 пацieнток (група 2, група порiвняння) пiсля х1рурпчного лiкування, якi отримували санацiю розчином, який мютить гексамiдину дизетюнату 0,1 г, хлоргексидину диглюконату 0,1 г, хлоркре-золу 0,3 г у 100 мл розчину. Забiр бюлопчного матерiалу - видiлень з шхви проводився в межах зони втручання в гшеколопчному вiддiленнi через 3 та 17 дiб пiсля оперативного втручання та вщразу пiсля закшчення пiсляоперацiйного лшу-вання. Мiсцеву терашю призначали з 3-1 доби тсля операци.
До контрольно! групи увшшли 20 практично здорових жiнок у вщ 53-65 рокiв (середнiй вш 56,7±1,8 року), яким з метою профшактики за-пальних процесiв шхви в постменопаузальному перiодi призначено ппешчш заходи з вико-ристанням розчину препарату, який наведено вище. Переносимють препарату оцiнювали на пiдставi ктшчних даних, наявностi або вщ-сутносп побiчних ефектiв, небажаних ефектiв, а також динамши цитологiчних змiн через 14 дшв пiсля початку терапи.
З урахуванням поставлено! мети програма була доповнена такими дослiдженнями:
- бактерюлопчне дослiдження i ДНК^агнос-тика мшробного спектра вагiнального вмiсту до i пiсля проведено! мiсцево! терапи (тест-системою «Фемофлор-16») за класифiкацieю Болдирево! М.Н. (2010 р.) [2];
- цитолопчне дослiдження аспiрату видiлень з шхви на 3 та 33 добу шсляоперацшного перюду пiсля проведеного лiкування з оцiнкою результата за класифiкацieю Куперт М.А. [3].
Пащенти основно! групи отримували вап-нальнi супозиторi!, що мiстять хлоргексидину диглюконат 0,016 г щоденно один раз на добу, i тривалють лiкування становила - 10 дiб. У подаль-шому застосовували вапнальш супозиторi!, що мiстять 10 мг проместрину один раз на добу N 20.
У пащенток групи порiвняння тсляопе-рацiйне ведення включало санащю пiхви розчином антисептика, який мютить комбшащю з препарата хлоргексидин, гексамiдин та хлор-крезол щоденно два рази на добу до 30 дiб. У 100 мл розчину мютиться гексамщину дизетю-нату 0,1 г, хлоргексидину диглюконату 0,1 г, хлоркрезолу 0,3 г.
У вщдаленому шсляоперацшному перiодi спостереження та забiр матерiалу для
18/ Том XXIII/ 2
93
дослщження проводилися безпосередньо тсля заюнчення курсу терапи.
Отpимaнi результати шддавали стaтистичнiй обpобцi з використанням пакета програм STATISTICA ® for Windows, Release 8.0 компани StatSoft ® Inc., США (2010). Для математично' обробки отриманих даних використовували методи описово' статистики, коpeляцiйний ана-лiз. Достовipнiсть вiдмiнностeй оцiнювaли за кpитepieм Стьюдента (достовipною вважали piз-ницю сepeднiх при р<0,05) [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Пащентки дослщжувано' групи були у вщ вiд 53 до 72 роюв (сepeднiй вiк 61,5±9,3 року). Вт пaцiенток у пiдгpупaх не в^^знявся i досто-вipноi статистично' piзницi не виявлено (р>0,05). Тpивaлiсть клшчних ознак цистоцеле в до-слщжуванш гpупi становила вiд 1 до 12 роюв (у середньому 7,9±0,42 року в основнiй гpупi i 7,2±0,46 - у гpупi поpiвняння).
Анaлiзуючи скарги пaцiенток, ми звернули увагу на найбшьш характерш з них. Практично кожна друга пащентка висловлювала скарги на вiдчуття стороннього тша в пiхвi - 56,4%, часте сечовипускання - 48,7%, симптоми iмпepaтив-ного нетримання сeчi - 62,8%, стресово' шконти-ненци piзноi тяжкостi - 11,5%. Симптоми обструк-ци уретри (нeобхiднiсть вправляти грижу для сечовипускання) спостepiгaлися в 23,1% пащенток.
Скарги на бшь при статевому житп та не-можливють статевого життя висловлювали 12,8% пащенток.
Серед основних скарг пащенток дослщжу-вано! групи необидно вiдмiтити часте сечовипускання (48,7%). Етюлопчним фактором цього процесу може бути запальний процес стiнки пiхви, який спостернався практично в кожно! пацiентки. Цей факт шдтверджують i результати лабораторних дослiджень. Скарги на сухiсть i свербiж пiхви висловлювали 30,8% пащенток.
Очевидно, наявшсть екстрагенiтально! патологи на тлi вiкових змiн з боку оргашв та систем сприяе розвитку хронiчного запального процесу в статевих органах i пiдвищення частоти його рецидивiв, що може бути зумовлено порушенням мiсцевих iмунних механiзмiв захисту вiд ш-фекцiйних агенпв, особливо при поеднаннi декiлькох чинниюв.
Аналiз цитологiчного дослiдження епiтелiю шийки матки по Папанiколау до оперативного втручання вщповщав запальному типу в 26,9% жшок без клiнiчних ознак запалення. У жiнок групи контролю цей показник становив 22,9% (р<0,05).
Змши стану видiлень з шхви в процес ль кування представлен в таблицi. На 3 добу тсля операци нормоценоз визначався в 14,6%, помiр-ний дисбюз - у 36,8%, значний - у 48,6% пащенток основно! групи. На 14 добу тсля операци нормоценоз визначався у 20,8%, помiрний дисбюз - у 47,9%, значний - у 31,3% пащенток. Пюля закшчення лшування на 33 добу нормоценоз визначався в 45,8%, помiрний дисбюз - у 37,5%, значний - у 16,7% пащенток.
Стан бюценозу шхви в пащенток у постменопаузальному вщ1 тсля х1рург1чного л1кування цистоцеле
Група
Результат бактерюлопчного основна (n=48) поршняння (n=30) контролю (n=20)
дослвдження вид1лень з 1М\ВИ доба п1сля операци доба
3 14 33 3 14 33 1 33
нормоценоз (%) 14,6 20,8 45,8* ** 20,0 26,7 23,3 25,0 20,0
пом1рний дисб1оз (%) 36,8* 47,9 37,5* ** 46,7* 50,0* 46,7* 65,0 70,0
Значний дисб1оз (%) 48,6* 31,3 16,7* 33,3 23,3 30,0* 10,0 10,0
Примака: * - визначено достовipну piзницю ]шж групою контролю (р<0,05); ** - визначено достовipну piзницю мiж групою поpiвняння (р<0,05).
У динaмiцi лiкувaння спостерналося статис-тично достовipнe збiльшeння кшькост пaцiенток з нормоценозом пiсля застосування проместрину на момент зaкiнчeння курсу лшування. У свою чергу, призначений хлоргексидину диглюконат,
за результатами дослщження, не дозволив ста-тистично достовipно покращити бiоцeноз пiхви на пpомiжному eтaпi дослiджeння: збiльшилaся лише кшьюсть пaцiенток з помipним дисбюзом пiхви - з 36,8% до 47,9%, за рахунок зменшення
кшькосп пащенток 3i значним дисбiозом. Причому кшьюсть пацiенток з нормоценозом майже не змiнилася на тлi проведеного лiкування хлоргексидином. Кiлькiсть пацiенток з нормоценозом збшьшилася з 20,8% до 45,8% (р<0,05).
У свою чергу, призначення комбiнованого антисептика з хлоргексидином у груш порiвняння сприяло незначному покращенню бiоценозу тхви. Нормоценоз на 14 добу лтування ви-значено в 26,7% пащенток, що лише на 6,7 вщ-соткiв краще, нiж до початку запропонованого лiкування. Проте кiлькiсть пащенток зi значним дисбiозом на промiжному етапi контролю результатiв лiкування зменшилася на 10% i до кшця лiкування ix кiлькiсть практично не змшилася. Перш за все такий результат можливо пояснити тим, що за рахунок швазивносп лшу-вального процесу та постiйного меxанiчного видалення частини ранового детриту шдтри-мувався дисбюз. Утворення бiологiчноi плiвки на rai застосування антисептичного засобу зу-мовлювало лише стабiлiзацiю бактерiального вмюту. Проте значне покращення видового складу бютопа та вiдновлення нормоценозу ви-дiлень з пixви вiдбулося на rai застосування естрогенвмiсниx препаратiв.
Аналiз результатiв запропонованоi профшак-тичноi терапи показав зниження рiвня облтатно-анаеробноi умовно-патогенноi мiкрофлори (Eu-bacterium spp., Megasphera spp., Atopobium vaginae, Ureaplasma spp.), спостериалася змiна процентного сшввщношення типiв бiоценозiв в основнш групi: нормоценоз у 45,8% пащенток, помiрний вагiнальний дисбаланс - у 37,5% i знач-ний дисбаланс - у 16,7%, причому результат мшробного спектра вагшального вмюту був набагато кращий порiвняно з групою контролю та групою порiвняння.
Аналiзуючи результати бактерiологiчного до-слщження пixвовиx видiлень у дослiджуванiй i контрольнiй групi, не спостерiгалося зростання патогенноi мiкрофлори. Вiдзначено зростання умовно-патогенноi флори Е. Coli до 102 КОЕ/мл та Ps. Cepacia - 102 КОЕ/мл у 2 (4,2%) пащенток групи порiвняння i в 2 (6,7%) пащенток основноi групи (K. pneumouniae - одиничний рiст, S. Hae-molyticus 102 КОЕ/мл, Ps. Aeruginosa<102 КОЕ/мл).
За результатами дослщження також з'ясовано, що гiпоестрогенний стан мав безпосереднш не-гативний вплив на видовий склад мiкрофлори i сприяв зростанню умовно-патогенноi мшрофло-ри. При аналiзi стану мiкробiоценозу тхви жшок групи порiвняння вiдзначена тенденщя до збiльшення питомоi ваги умовно-патогенноi
флори на тлi застосування лише антисептичних засобiв.
Аналiз результатiв також показав, що тсля-операцiйне пошкодження стiнки пiхви супро-воджувалися значними змшами в мiкробiоценозi. Так, у 81,3% пащенток основно! групи питома вага умовно-патогенних мiкроорганiзмiв зали-шалася незмiнною, спостерiгалося значне збшь-шення лактобактерiй, невелика кiлькiсть пол> морфно! грампозитивно! i грамнегативно! паличково! i коково! флори.
Серед умовно-патогенно! флори тсля проведеного лтування в основнш грут переважали пептострептококи (39,6%), ентеробактер (56,3%), стафшокок епiдермальний (68,8%), проте результати дослщження не виходили за межi результатiв групи контролю ^ в бiльшостi випадюв, були кращими. Такий результат зу-мовлений пiдвищеним рiвнем контамiнацi! ста-тевих шляхiв умовно-патогенною флорою в умовах порушень метаболiзму i дефщиту секрецi! естрогенiв у жiнок у постменопаузг
У жiнок основно! групи тсля лшування встановлена тенденцiя до нормалiзацi! показни-кiв вагiнального мшробюценозу i вiдсутнiсть значних вiдмiнностей порiвняно з контрольною групою. Виявлено достовiрне полiпшення вап-нального мiкробного пейзажу: змша спектра як аеробних, так i анаеробних мiкроорганiзмiв, зниження 1х титрiв (до 102-103 КУО/мл), а також тдвищення концентрацп лактобацил (до 106 КУО/мл). Показники рН пiхви знизилися i становили 4,8±0,3, що дшсно сприяло по-лiпшенню самопочуття пащенток на тлi репа-ративних процешв стiнки пiхви (р<0,05). У груш порiвняння в 76,7% жiнок збертався бактерюло-гiчно пiдтверджений дисбiоз тхви iз середньою концентрацiею лактобацил 103-104 КУО/мл.
Цитологiчний аспiрат на 33-у добу тсля опе-раци характеризувався ознаками процесу за-гоення поверхт стiнки пiхви у фiзiологiчному режимi в 93,8% жшок основно! групи i в 63,3% жшок групи порiвняння. Запальний тип мазка встановлений у 5,8% жшок основно! групи i в 32,0% жшок групи порiвняння (р<0,05). Розвиток гнiйного процесу в зон оперативного втручання спостертався в 1 (2,1%) пацiентки основно! групи i в 3 (10,0%) жшок групи порiвняння (р<0,05).
ВИСНОВКИ
1. Запропонована методика тсляоперацшного ведення жшок у перюд постменопаузи пiсля хiрургiчно! корекцi! цистоцеле дозволила в 5 ра-зiв знизити ризик розвитку гнiйного процесу в зот оперативного втручання та в 5,5 раза - частоту
18/ Том XXIII/ 2
95
ознак запального процесу на момент закшчення терапевтичного курсу.
2. У коротю термши вдалося досягнути ет-телiзацiï дефекту без грубого рубцювання в силу репаративного впливу на тканини i тим самим полшшити перебп пiсляоперацiйного перiоду.
3. Небажаш явища i побiчнi ефекти при за-стосуваннi запропонованого методу лшування з використанням вагiнальних супозиторив, якi мiстять хлоргексидину диглюконат, та супозиторив з проместрином, не спостерпалися.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. - Киев: Изд-во „Малий друк", 2006. - 558 с.
2. Болдырева М.Н. "Фемофлор" исследование биоценоза урогенитального тракта у женщин репродуктивного возраста методом ПЦР с детекцией результатов в режиме реального времени: метод. пособие для врачей / М.Н. Болдырева. - Москва, 2010. - 12 с.
3. Куперт М.А. Эндометрит после родов (группы риска, особенности клиники и диагностики) / М.А. Куперт, П.В. Солодун, А.Ф. Куперт //Рос. вестник акушера-гинеколога. - 2003. - № 4. - С. 42-46.
4. Нетримання œ4i у жшок з рецидивом гень тального пролапсу / Р.М. Банахевич, К.Б. Акимова, К.В. Воронш [та ш.] // Таврич. мед.-биол. вестник. -2012. - Т. 15, № 2, ч. 1 (58). - С. 18-21.
5. Осложнения, возникающие при хирургическом лечении пролапса тазовых органов с использованием системы PROLIFT / В.Ф. Беженарь, Е.В. Богатырева, Л.К. Цуладзе, А.А. Цыпурдеева // Журнал акушерства и женских болезней. - 2009. - Т. 58, № 5. - С. М25-М26.
6. Применение малоинвазивных технологий в лечении осложненных форм пролапса гениталий / А.А. Попов, Т.Н. Мананникова, Г.Г. Шагинян [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2004. - № 3. - С. 32-34.
7. Современный подход к коррекции ректоцеле у гинекологических больных с пролапсом гениталий / А.А. Попов [и др.] / Рос. вестник акушера-гинеколога. - 2006. - Т. 6, № 2. - С. 38-40.
8. Функциональные нарушения при выраженных проявлениях пролапса гениталий / В.В. Бахаев, В.Э. Горин, В.Э. Гюнтер [и др.] // Журнал акушерства и женских болезней. - 2009. - Т. 58, № 5. - С. М17-М18.
9. Incidence of pelvic floor repair after hysterectomy: A population-based cohort study / R.E. Blandon, A.E. Bharucha, L.J. Melton [et al.] // Am. J. Obstet. Gynecol. - 2007. - Vol. 197, N 6. - P. 664.
10. Jeon M.J. Risk factors for the recurrence of pelvic organ prolapse / M.J. Jeon, S.M. Chung, H.J. Jung // Gynecol. Obstet. Invest. - 2008. - Vol. 6, N 66 (4). - P. 268-273.
11. Medina C.A. Wide genital hiatus is a risk factor for recurrence following anterior vaginal repair / C.A. Medina, K. Candiotti, P. Takacs // Int. J. Gynaecol. Obstet. - 2008. - Vol. 101, N 2. - P. 184-187.
12. One-year clinical outcomes after prolapse surgery with nonanchored mesh and vaginal support device / M. Halina, M.D. Zyczynski, P. Marcus [et al.] Am. J. Obstet. Gynecol. 2010. - Vol. 43, N 3. - Р. 101-108.
13. The relationship of vaginal prolapse severity to symptoms and quality of life / G.A. Digesu [et al.] // BJOG. - 2005. - Vol. 112. - P. 971-976.
REFERENCES
1. Antomonov MY. [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kiyv. 2006;558. Ukrainian.
2. Boldyreva MN. [«Femoflor» research of bioeno-sis of the urogenital tract in women of reproductive age by PCR method with real-time results detection: methodical manual for physicians]. Moskva. 2010;12. Russian.
3. Kupert MA, Solodun PV, Kupert AF. [Endometritis after childbirth (at-risk groups, clinical features and diagnostics]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa. 2003;4:42-46. Russian.
4. Banakhevych RM, Akimova KB, Voronin KV, et al. [Incontinence of urine in women with recurrence of genital prolapse] Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik. 2012;15(2)1(58):18-21. Ukrainian.
5. Bejenar VF, Bogatyryova EV, Culadze LK, Ci-purdeeva AA. [Complications of surgical treatment of prolapse of pelvic organs using the system PROLIFT]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney. 2009;58(5):M25-M26. Russian.
6. Popov AA, Mananikova TN, Shaginyan GG, et al. [Application of minimaly invasive technologies in the
treatment of the complicated forms of prolapse of genitalia]. Akusherstvo i ginekologiya. 2004;3:32-34. Russian.
7. Popov AA, et al. [The modern approach to the correction of rectocele in gynecological patients with genital prolapse]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa. 2006;6(2):38-40. Russian.
8. Bachaev VV, Gorin VE, Gunter VE, et al. [Functional violations in the expressed displays of prolapse of genitalia]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney. 2009;58(5):M17-M18. Russian.
9. Blandon RE, Bharucha AE, Melton LJ, et al. [Incidence of pelvic floor repair after hysterectomy: A population-based cohort study]. Am J Obstet Gynecol. 2007;197(6):664.
10. Jeon MJ, Chung SM, Jung HJ. [Risk factors for the recurrence of pelvic organ prolapse].Gynecol Obstet Invest. 2008;6(4):268-73.
11. Medina CA, Candiotti K, Takacs P. [Wide genital hiatus is a risk factor for recurrence following anterior vaginal repair]. Int J Gynaecol Obstet. 2008;101(2):184-7.
12. Halina M, Zyczynski MD, Marcus P, et al. [One-year clinical outcomes after prolapse surgery with no-nanchored mesh and vaginal support device]. Am J Obstet Gynecol. 2010;43(3):101-8.
13. Digesu GA, et al. [The relationship of vaginal prolapse severity to symptoms and quality of life]. BJOG. 2005;112:971-6.
CraTra Hagmm^a go pega^ii' 10.04.2018
♦
УДК 618.145-007-002.18:618.13-071.4-036.1-008.6-092 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133945
Л.П. Грек ПАТОГЕНЕТИЧН1 АСПЕКТИ ТЕРАПП
СИНДРОМУ ХРОН1ЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ В ПАЩСНТОК З ГЕН1ТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТР1ОЗОМ У ПОеДНАНШ З «ПРОЛ1ФЕРАТИВНИМ СИНДРОМОМ» ГЕН1ТАЛ1Й
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши» кафедра акушерства, гинекологии и перинатологии (зав. - д. мед. н., проф. Ю.А. Дубоссарська) вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of obstetrics, gynecology and perinatology V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: геттальний ендометрюз, «пролiферативний синдром», хронiчний тазовий бшь, ER, PGR, Ki -67, VEGF, COX - 2, лiкування
Ключевые слова: генитальный эндометриоз, «пролиферативный синдром», хроническая тазовая боль, ER, PGR, Ki - 67, VEGF, COX - 2, лечение
Key words: genital endometriosis, "proliferative syndrome", СРР, ER, PGR, Ki-67, VEGF, COX, treatment
Реферат. Патогенетические аспекты терапии хронической тазовой боли у пациенток с генитальным эндометриозом в сочетании с «пролиферативным синдромом» гениталий. Грек Л.П. Целью работы явилось установление эффективности патогенетической тактики лечения синдрома хронической тазовой боли (СХТБ) у пациенток с генитальным эндометриозом и сочетанными доброкачественными заболеваниями гениталий. Дифференцированный подход к лечению и анализ его эффективности проводился среди пациенток 1-й и 2-й групп исследования (85 пациенток) с тяжелым и умеренным болевым синдромом по визуально-аналоговой шкале (ВАШ). На основании анализа иммуногистохимических маркеров (ИГМ): рецепторов эстрогенов (ER), прогестерона (PGR), индекса пролиферации (Ki-67), васкулоэндотелиального фактора роста (VEGF), циклооксигеназы-2 (COX-2) в железах и строме эутопического эндометрия разработана патогенетическая лечебная тактика. Предложенный способ лечения способствовал устранению выраженного болевого синдрома у всех больных через 3 месяца. Умеренный уровень боли отмечен у 77,65%, через 12 месяцев наблюдения у 16,47% женщин, остальные 83,53% отмечали слабый уровень боли по ВАШ (р<0,05). Снижение уровня депрессии по шкале Гамильтона (11,22±0,5 от исходного уровня до 5,98±0,24 через год; р<0,001) отмечено во всех группах, что свидетельствует об эффективности проведеного лечения.
18/ Том XXIII/ 2
97
