CC BY
24
УДК 616.314-089.28:615.462 В. Г. Шутурмшський .
ПРОФ1ЛАКТИКА ТА А1КУВАННЯ ПРОТЕЗНОГО СТОМАТИТУ В ОС1Б 13 НЕПЕРЕНОСИМ1СТЮ АКРИАОВИХ ПР0ТЕ31В
Одеський державный медичний университет
Актуальней» теми. Як св1дчать даж численних досл1джень, мль-юсть хворих на протезн! стомати-ти, викликан! компонентами акри-лових базисних пластмас, останжм часом мае стабЫьну тенденц!ю до росту [1-3]. Попри запропоноваж за останж роки способи профилактики та лкуваиня протезних сто-матитш проблема протезування таких хворих залишаеться актуальною.
Кардинальне розв'язання про-блеми токсико-алерпчних стоматита полягае в повжй зам1н1 акри-лових пластмас як матер1алу для базиов зн^мних протез1в. Задля цього розробники останжм часом запропонували ц1лий ряд термо-лластичних матер1алш.
Термопластичж пол1мери) спт-пол1мери мають багато переваг над звичайними порошковими й р1дкими пол1мерними системами, застосовуваними в ортопедичжй стоматологи [4]. Термопластичж пол1мерж матер1али стабмьн! й мщж, мають високу оп!ржсть до скручування, висою знососпйюсть \ ст1йк>сть до розчинення [5].
Оджею з найц!нжших лереваг властивостей цих пластмас ¡з точки зору, що розглядаеться, е те, що вони зовам не м1стять в!льних мономера [6].
Кр1м того, термопластичж матерели практично не мають пористости що знижуе можлив!сть проникнення в них р(дини й бюло-пчних матер!ал1в ¡, в1дпов1дно, по-яви заход^ I зм1ни фарбування, що сприяе тдвищенню ТхньоТ ефек-тивносл з погляду експлуатацмних показниюв зубних протезов. Ус Ц1 фактори важлив! у виробництв1 як шмчасових, так \ постмних протест, у лкуванж ¡з застосуванням
¡млланталв або в раз» проведения комплексних реконструкц!йних захода ¡, нарешт!, у виготовленж по-стгйних зжмних протезш [7].
Саме через указан! позитивж властивосп метою нашого доел ¡дження стала кл1н1чна оцшка застосування термопластичних протез!в як методу лкування та профилактики токсико-алерпчних (протезних) стоматитов.
МатерЕали та методи досль дження. Як зразок ¡нертних тер-мопластичних матер1алт ми ви~ брали пол^прашлен, зокрема його сп1влол!мер ""Прр1еп к 359". За-стосували в'|дпов)дну технолопю. Шел я попереднього опитуезння, огляду, дшгностичних достджень, вибору конструкцн протеза, п!дго-товки порожнини рота до протезування зжмали повж анатом1чж В1дбитки альгшатним матер^лом. У раз1 еиготовлення одного протеза — 3 в!дбитки (2 робоч I, 1 до-помЬкний), у раз1 виготовлення по-лтротленових протез!а на обидв! щелепи - 4 в1дбитки (по 2 робоч1 з кожноУ щелепи). Оцшювали Тх \ передавали в лаборатор!ю протягом 30 хв.
За в!дбитками выливали робоч! модел1 ¡з суперппсу 4 класу, допо-мЬкж модел1 - з1 звичайного ме-дичного ппсу. На робочу модель наносили меж! протеза. При цьо-му звертали увагу на анатомнж складност!' на протезному лож1 й ¡золювали Тх або проводили гра-в1ру8ання по дистальному краю протеза й у буферних зонах, ви-готовляли восков1 шаблони ¡з при-кусними валиками. Дал1 проводили стандартний етап визначення центрального сп!вв!дношення ще-леп та постановки зубт. При по-становц1 в зубах робили дгёторич-
н1 отвори в зб!жних площинах для над!йно1 фжсацГГ. П1сля примарки постановки виконували остаточне моделювання клакер!в тощо.
Модел! заг!псовували в модер-н1зовану нами кювету для акрилового протезування (рис. 1). На моделг встановлювали ливнико-ву систему, як показано на рис. 2. Ппсували верхню частину кювети й прогр1вали экрану кювету в сушильной шаф1. П!сля виплавляння воску й додаткового прогр'шання модел1 в друпй печ1 в спец!ально-му тигл! розплавлювали Ыдготов-лений сп[впол1мер пол1проп!лену в сумш з барвником при температур! 250 °С (рис. 3). Кювету встановлювали в прес, туди ж помещали \ тигель.
Плавним перем1щенням шк1ва преса домагалися повного впор-скування термопласту в модель на кювети Кювету охолоджували при к!мнатн1й температур! протягом 10-15 хв. Пкля цього кювету по-м!щали в холодну воду, виймали протез ¡3 кювети, оброали ливни-кову систему, очищали в!д г1псу.
Дал! на друг!й модел1 виконували припасування протеза, його ко-рекц]ю. Для обробки \ пол!руван-ня використовували м'як! щ1тки. У кл1н1ц1 перед накладанням протеза його опускали в гарячу воду (65-80°С) на 5-10 хв„ п1сля чого протез еластичн!шав ! досить в!льно на-кладався.
Хворому давали рекомендацл щодо користування протезом, догляду й первинноТ адаптацм. На другий день виконували корек-Ц1Ю протеза спец(альною фрезою, проводили повторне пол1рування «¡сць корекц1Тй обробляли протез у плазм! тл^ючого розряду.
© УКРАШСЫСИЙ СТОМАТОЛОГМНИЙ АЛЬМАНАХ ТОм1, 20Ю 47
У вакуумио-плазменнм камер! на протез д!яли поспйним елек-тричним струм ом щ!льн!стю 65-70 мА/см2 при експозицм 15-17 хв. при температур! 39-40 °С. Протез виймали з камери, дезшфкували в розчин! антисептика. ГЬсля цього остаточно накладали протез.
Досл!дження проводили на 46 хворих, як! страждали з анамнез! в'|Д протезних стоматит1в та звер-талися до кл!н!ки з метою бюшерт-ного протезування. Хворих под!-лили на 3 групи залежно в!д виду протеза, що виготовлявси. Першу трупу склали хвор] (16 ос!б), пе-репротезування яких проводили протезами з акриловоТ безбарвноТ' пластмаси, другу трупу (14 оаб) -хвор1, яким виготовляли бю!нерт-
Н1 протези з фторопластовим по-криттям [1]. До третьоТ групи (16 ос!б) ев!йшли хвор), яким вигото-вили протез ¡з термопласту за на-шою технологию.
Для оц!нки стану слизовоТ обо-лонки протезного ложа виконува-ли таю кл1н1чн1 проби: визначення швидкост! слиновид!лення — з метою оцЫки функционального стану слинних залоз; визначення швидкост! м!грац!Т лейкоцитов та злущування еп!тел!ю —для оцшки стану слизовоТ обол он ки протезного ложа; оцшку стану капьпярноТ мереж! слизовоТ оболонки протезного ложа — для визначення стану судин у тд- протезному простор!; кол!рну пробу — ДЛЯ ОЦ1НКИ р!вня запалення слизовоТ оболонки. До-
сл!джевня проводили в терм!ни 7 д!б, 14 д!б ! через 1 м<с.
Результати дослгдження та Ух обговорення. За допомогою до-сл!дження швидкост! слиновиди лення ми отримали в!дпов!дн! результати (табл.1). До протезування у вс!х трупах хворих спостер!галося зниження слиновидтення в серед-ньому на 47,3% в!д середньоста-тистичноТ «норми» — (0,19±0,07) мл/хв.
Досл!дження також показали, що у хворих, яких протезували акри-ловими зубними протезами (трупа 1), ршень слиновидглення п!сля накладення протеза дещо зростас, що, на нашу думку, пов'язане з ток-сичним впливом протез!в на слин-н! залози.
ДинамЫа змш швидкост'1 слиновид1лення в пацинт'ш ¡з непереносимктю акрилових пластмас, М ± т, мл/хв.
Таблиця 1
Терм!ни спостереження Групи доавдження
1 2 3
До протезування 0,19±0,007
Через 7 д!б 0,20±0,03 0,22 ±0,02 0,24±0,02
Через 14 д!б 0,13+0,02 0Д4±0,04 0Д8±0,01
Через 1 м!с. 0.18±0,04 0,20±0,03 0,2б±0,04
Таблиця 2
Динамша змш швидкост£ М1граци лейкоцит1в у ротовш порожниш хворих на протезний стоматит, М ± т, клЫин
Групи Терм!ни спостереження
до протезування 7д!б 14 д!б 1 м!с.
1 314,2± 7,5 405,2± 32,0 409,5± 32,7 452,2±41,0
2 302,9±25Д 312,5±21,4 299,6±28,4 339,5±20,3
3 312,8±31,6 385,2±22(4 399,5±21,4 405,2± 22,9
48 © УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ Ые2, том1, 2010
Протези в ох груп дослщжень через 7 д1б викликали незначне тдвищення слиновидгпення. Од-нак сл1д зззначити, ш,о зниження швидкосп слиновидглення на 14 добу спостер(галося також у вс1х трупах, лричому в 1 груп! (акрилов1 протези) воно було незначним - до (0,17±0,02 мл/хв.); шшки в 3 грут зниження слиновидмення було м1-жмальним - {0,18+0,01).
П1д час слостережень у в!ддале-н1ший термм виявили тенденцию до в!дновлення слиновидЫення, особливо в 3 груп! хворих (до рш-ня до протезування — 0,20±0,002).
При визначенн! швидкосп м1-граци лейкоцитов було встановле-но, що в лац)ент!в 1 грули (акрилов1 протези) показник М1граци лейко-цитгв був значно вищим. Так, через 7 д1б Л1деищення склало '11,7 % в1д почэткового р!вня а зменшення через 1 м1с. — не ошьше 5,5 %.
Застосування безакрилових протезш продемонструвзло значно сприятливший вплив на сли-зову оболонку шдпротезного простору, Н1ж у акрилових протез!в.
Сл1Д зазначити, що в 1! 2 трупах досл!джень за тривалого корис-
тування виникають процеси, що призводять до зб1пьшення «¡грацн лейкоците на 30,5 1 10,8 % вщпо-в(дно, що св1дчить про приховану шюдливу д!ю протез^, як! стиму-люють запалы-и процеси в слизовм оболонц! протезного ложа, викли-каж хрон(чною травмою, в перш! строки спостережень I викликають хрон1чне запалення через 14 д!6 • 1 м)с. користування ними.
Зазначен! результати.. гндтвер-джен1 дооидженнями м1грацм ет-тел1альних кл1тин, представлен! в табл. 3.
ДинамЫа зшн швидкост1 м&раци еттел1альних кл1тин у ротовш порожнит хворих на протезний стоматит, М ± т, кл1тин
Таблица 3
ТермЫи спостереження Групи дослгдження
1 2 3
До протезування 338,8±21,0 342,8±21,4 338,7+31,5
Через 7 Д(б 311,5+22,8 332,8±23,2 301,8+22,8
Через 14 д16 285,7±19,3 1?б,3±11Д 149,8+22,0
Через 1 мк. 209,1±11,8 126,8+18,4 125,8±11,1
Таблиця 4
Результати визначення стшкост1 кап1пяр1в слизовоХ оболонки протезного поля хворих на протезний стоматит, М ± т, сек.
Терм1ни спостереження Групи досл!дження
1 2 3
До протезування 138,8±1,25 137,2+3,33 134,9+3,8
Через 7 д1б 130,7+1,22 126,9±2,39 128,8+2,8
Через 14 д1б 128,8±0,99 123,1±2,01 124,4±1,8
Через 1 М1с. 115,0±1,07 122,0+0,95 119,2+2,2
Досглдження стану катлярноУ мереж! пщпротезного простору показали, що через 7 114 д|б циф-ров1 показники спйкосп капЫярш слизовоТоболонки в 3 груп) незм!-нювалися, хоча й мали тенденц1ю до зниження (126,32±1,11).
Результати проведених дош-джень показують, що стмк'юъ катляр1в слизовоУ оболонки за користування р1зними зимними пластинковими протезами нео-днакова.
Так, акрилов! протези викликають стмке порушення мщносп судинного русла, а протези, виго-товлеш за вдосконаленою нами технологию й оброблеы в плазм1 тл)ючого розряду, показують опти-мальне значения ст!йкост1 капмя-р!з (125,8+1,1 сек.).
При оц!нц! результатов кол!рноТ лроби привертаеувагутой факт, що протягом першого тижня колоний показник зб^лыиувався в пац1ент(в у вах трупах слостережень. Особливо висою цифри були в 1 груп! (акрилов! протези), що вказувало на м'якшу д(Ю ¡нертних протез!в у двох ¡нших трупах спостереження. Також це може пщтверджувати В1дсутн1сть токсично-алерпчного компонента в стоматитах, що ви-никали гнсля накладення безакрилових протезш {табл. 5).
Анал1з динамки подальшоУ змн ни кол1рного показника показав якнайшвидше в!дновлення функ-цюнального стану м'яких тканин альвеолярного в!дростка 8 патент 2 групи. Так, на 14 добу даш,
отримаы в результат обстеження хворих цих груп, були на 13,4 % менше в!дпов1дних даних 1 групи.
Под1бн1 сп!вв1дношення результат! в простежуються \ через 1 р1к. Протягом усього строку слостережень кол1рний показник мльюсно перевищував аналог1чний у 3 грули
Подгний м'якший перебк запалення внасл!док альтерацм базисом протеза, на наш погляд, пов'язаний ¡з властивостями мате-р1алу, зокрема з його еластичшстю 1 зменшенням травми п!длеглих тканин, а також ¡з його вищою бю1нертн!стю в пор1вмянн1 з Д1бю акрилат1в.
©УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОГИНИЙ АЛЬМАНАХ №2, толл1, 2010 49
Ортопедична стомамолог{я
Таблиця 5
Результаты визнанення кол1рного покаэника слизовоТ оболонки протезного поля хворих на протезний стоматит, М ± т, бали
Термин спостереження Групи достдження
1 2 3
До протезування 2,1205+0,021 2,1208+0,031 2,2804±0,066
Через 7 д|'б 3,008+0,027 2,555+0,054 2,558±0,041
Чеоез 14 а ¡6 2.785±0.032 2..412±0.024 2,285+0,025
Через 1 Mjc. 2,658+0,057 2,225±0,028 2,202+0,021
Висновки. Отримат результата! клшгчних доелвджекь показали, що застосування протез1в 1з пол1-протлену у хворих, якi страждали на непереносимость акриловох пластмаси, показав найоптималь-Н1ший кл!шчний результат у пор!внянш з шшкми способами протезування при цш патологи. Кр1м того, метод простий 1 доступний, що та кож досить суттево.
Литература
1. Чулак Л.Д. Технология изготовления биоинертных зубных протезов / Л. Д. Чулак, А.А. Бас, В. В. Вальда. — О.: ОГМУ, 2005. — С. 87-153.
2. Трезубое В. И. Взаимодействие съемного протеза с организмом больного /В. Н. Трезубое, Л. М. Мишнев, Аль-Хадж // Пародонтология. — 2001. — №4. — С. 40-42.
3. Манак Т. Н. Роль неудовлетворительной гигиены полости рта в развитии протезных стоматитов /Т. Н. Манак К Современная стоматология. — 2002. — №4. — С. 35-36.
4. Поиск альтернативных полиметил метакрила-тов для съемного протезирования: обзор /М. 3. Ка-
план, А. С. Григорян, 3. П. Антипова, X. Р. Тигранян // Стоматология для всех. — 2007. ~ № 2. — С. 12-17.
5. Valplast — уверенность в себе //Современная ортопедическая стоматология. — 2006. — № 5. — С. 100-102.
6. Vatlittu Р. К. Residual monomer content and its release into water from denture base materials / P. K. Val-littu, V. Miettinen, P. Alakuijala // Dent. Mater. — 1995. —Vol. 11, N 1. — P. 338-342.
7. Применение термопластических материалов в стоматологии: учеб. пособие / И. Д. Трегубов, Л. В. Михайленко, Р. И. Болдырева [и др.]. — М.: Мед. пресса, 2007. —140 с.
Стаття надшшла
1.03. 2010 р.
Резюме
Исследование автора посвящено проблеме акриловых токсико-аллергических стоматитов, вызванных свободным мономером — полиметилметаврилатом. Решение проблемы протезных стоматитов предложено через применение биоинертных, свободных от мономера протезов из полипропилена.
Проведенные клинические исследования доказали преимущество данных съемных пластиночных протезов в лечении протезных стоматитов указанной этиологии.
Ключевые слова; полиметилметакрилат, полипропилен, съемные пластиночные протезы, протезный стоматит.
Summary
The author's study is devoted to the problem of acrylic toxic-allergic stomatites, caused by free monomer-poly methylmeth aery late. The suggested solution of the problem of denture stomatites is connected with the application of bioinert, monomer free polypropylene prostheses.
The conducted clinical researches proved the advantages of the suggested removable dentures in the treatment of denture stomatites.
Key words: polymethylmethacrylate, polypropylene, removable dentures, denture stomatitis.
50 © УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОГ1ННИЙ АЛЬМАНАХ №2. том!, 2010
