CC BY
37
СТ0МАТ0Л0Г1Я
© Авет\ков Д. С., Локес К. П., Ставицький С. О.
УДК 616. 716-002. 36-094. 273
Авет'ков Д. С., Локес К. П., Ставицький С. О.
ПР0Ф1ЛАКТИКА Р03ВИТКУ ЗАПАЛЬНИХ К0НТРАКТУР ЖУВАЛЬНИХ
М'Я31В
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Робота е фрагментом науково-досл\дноУ робо-ти Вищого державного навчального закладу УкраУни «УкраУнська медична стоматолог\чна академ\я» МОЗ УкраУни, що виконуеться на кафедр\ х\рург\чноУ стоматологи та щелепно-лицевоУ х\рург\У з пластичною та реконструктивною х\рург\ею голови та шик «Вро-джен\ та набут\ морфофункц\ональн\ порушення зубо-щелепноУ системи, орган\в \ тканин голови та шиУ, Ух д\агностика, х\рург\чне та консервативне л\кування», номер державноУ реестрац\У 0111Ы006301.
Вступ. Одн\ею з найчаст\ших причин виникнення запальних контрактур жувальних м'яз\в (ЖМ) е ати-пове видалення нижн\х трет\х моляр\в [1]. За думкою багатьох автор\в, виб\р нав\ть найменш \нвазивних оперативних методик не знижуе ризик виникнення запальних контрактур жувальних м'яз\в, що пояс-нюеться топографоанатом\чними особливостями крило-щелепного простору, який мае \нтенсивне кровопостачання та утворений переважно пухкою сполучною тканиною [2]. Це, в свою чергу, створюе передумови для розвитку п\сляоперац\йних гематом, що в подальшому може призвести до розвитку запальних м\огенних контрактур. Кл\н\чно це проявля-еться болем, р\зким обмеженням в\дкривання рота, значним набряком м'яких тканин, ступ\нь вираженос-т\ яких залежить в\д тривалост\ та \нвазивност\ х\рур-г\чного втручання [2, 3].
Для л\кування запальних контрактур ЖМ авторами широко використовуеться ц\лий арсенал загальних та м\сцевих медикаментозних засоб\в [4]. Насамперед, для л\кування ц\еУ патолог\У л\кар\ призначають антиб\-отики, анальгетики та протинабряков\, протизапальн\ стероУдн\ та нестероУдн\ препарати, широке \ часто необфунтоване застосування яких нер\дко супрово-джуеться ускладненнями у вигляд\ розлад\в шлунко-во-кишкового тракту, проблемами серцево-судинноУ системи, порушеннями клубочковоУ ф\льтрац\У нирок [5].
В якост\ альтернативи вищенаведеним медика-ментозним засобам, заслуговують на увагу методи локальноУ д\У на вогнище запалення, а саме, п\дслизо-в\, або внутр\м'язов\ \н'екц\У малих терапевтичних доз глюкокортикоУд\в [3, 5]. Ефективн\сть д\У полягае в Ух
здатност\ впливати на гостру фазу альтерац\У, пригн\-чуючи розвиток запальних ускладнень [6].
Метою дослщження було визначення ефектив-ност\ передоперац\йних п\дслизових \н'екц\й розчину ,,Дексаметазону" для проф\лактики запальних контрактур жувальних м'яз\в.
0б'ект I методи дослщження. Для проведення даного досл\дження нами було обрано 98 хворих (50 чолов\к\в та 48 ж\нок), в яких були запланован\ опе-рац\У атипового видалення трет\х нижн\х моляр\в. В\к хворих складав в\д 18 до 55 рок\в, вони не мали супут-н\х захворювань.
Хвор\ були розд\лен\ на 2 групи. До 1 групи (осно-вноУ) ув\йшло 53 хворих, яким зд\йснювали п\дслизов\ передоперац\йн\ \н'екц\У 2 мл препарату ,,Флосте-рон" за 2-3 хвилини перед оперативним втручанням. В п\сляоперац\йний пер\од хворим основноУ групи медикаментозна терап\я не призначалась.
До другоУ (контрольноУ) групи вв\йшло 45 хворих, яким не проводили передоперац\йних \н'екц\й глю-кокортикоУду, а застосовувалась п\сляоперац\йна антибактер\альна терап\я: ,,Цефтр\аксон'' - по 1 мл внутр\шньом'язово 2 рази на добу, протягом 5-6 дн\в. Для усунення больового синдрому та запальноУ реак-ц\У у хворих контрольноУ групи застосовано нестеро-Удний протизапальний препарат ,,Диклофенак Дар-ниця" - в/м по 3 мл 2 рази на добу протягом 3-4 дн\в.
Операц\У атипового видалення трет\х нижн\х мо-ляр\в проводились п\д потенц\йованим м\сцевим пров\дниковим знеболенням. П\сля проведення Г-под\бного розр\зу в ретромолярн\й д\лянц\ та в\д-шарування слизово-надок\сного клаптя, проводили остеоектом\ю та екстракц\ю третього моляра. Отри-маний к\стковий дефект при потреб\ заповнювали ау-ток\сткою, збагаченою тромбоцитами плазмою кров\, яку брали у хворого \нтраоперац\йно. Наприк\нц\ л\ку-вання зд\йснювали повне ушивання п\сляоперац\йноУ рани з встановленням гумового стр\чкового випус-кника. Тривал\сть та х\д кожноУ операц\У ф\ксували в протокол\ проведених оперативних втручань.
Критер\ями оц\нки ефективност\ в\д проведеного л\кування були: наявн\сть та ступ\нь вираженост\ на-бряку м'яких тканин, величини в\дкривання рота та дан\ в\зуально-аналоговоУ шкали (ВАШ). Величину
Таблиця
Портняльний анал1з показнимв основно'! та контрольно!' груп до та шсля проведеного лшування
Критер\! оц\нки Доба 1 група Р Доба 2 група Р
М\жр\зцева в\дстань (мм) 1 45,23 ± 3,817 < 0,0001 1 45,16 ± 2,541 < 0,0001
2 37,86 ± 2,715 < 0,0001 2 30,12 ± 5,187 < 0,0001
7 45,56 ± 2,845 < 0,0001 7 44,68 ± 2,297 < 0,0001
Набряк -мочка вуха до кута рота (см) 1 10,34 ± 0,626 < 0,0001 1 10,38 ± 0,697 < 0,0001
2 10,68 ± 0,651 < 0,0001 2 13,08 ± 0,756 < 0,0001
7 10,31 ± 0,672 < 0,0001 7 10,48 ± 0,614 < 0,0001
Набряк -край орб\ти - кут нижньо! щелепи (см) 1 10,37 ± 0,871 < 0,0001 1 10,36 ± 0,891 < 0,0001
2 11,05 ± 0,371 < 0,0001 2 12,39 ± 0,335 < 0,0001
7 10,40 ± 0,639 < 0,0001 7 10,48 ± 0,544 < 0,0001
ВАШ (бали) 1 2,96 ± 0,253 р > 0,05 1 2,50 ± 0,194 р > 0,05
2 5,86 ± 0,257 р > 0,05 2 6,19 ± 0,248 р > 0,05
7 3,36 ± 0,181 р > 0,05 7 3,56 ± 0,279 р > 0,05
набряку вим\рювали за допомогою л\н\йно! рулетки в двох напрямках: в\д мочки вуха до кута рота та в\д зо-вн\шнього краю орб\ти до кута нижньо! щелепи.
Результати дослщжень та "Гх обговорення.
Тривал\сть операцп атипового видалення трет\х ниж-н\х моляр\в в 1 (основн\й) груп\ хворих складала в\д 30 до 55 хвилин (в середньому - 41,58 ± 5,994 хв), в 2 (контрольна) груп\ хворих вщ 34 до 56 хвилин (в середньому - 42,72 ± 5,239 хв).
Показники м\жр\зцево! в\дстан\ перед оператив-ним втручанням у хворих основно! групи становили 45,23 ± 3,817 мм, у хворих контрольно!, в\дпов\дно -45,16 ± 2,541 мм. Р\зниця м\ж ними була статистично незначущою (р> 0,05). На наступний день п\сля операцп середн\й показник м\жр\зцево! в\дстан\ у хворих 1групи складав 37,86 ± 2,715 мм, а у хворих 2 групи -30,12 ± 5,187 мм. Розходження м\ж показниками 1 та 2 груп були статистично значущими (р < 0,05). Напри-к\нц\ л\кування середы показники м\жр\зцево! в\дста-н\ у хворих основно! та контрольно! груп становили 45,56 ± 2,845 мм та 44,68 ± 2,297 мм, вщповщно, що було статистично незначущим (р> 0,05).
У таблиц! наведений пор\вн яльний анал\з осно-вних кл\н\чних показник\в, що характеризують ефек-тивн\сть проведеного л\кування.
Один з показник\в вим\рювання набряку м'яких тканин - вщстань в\д мочки вуха до кута рота у хворих 1 групи становила перед операцюю 10,34 ± 0,626 см, у хворих 2 групи - 10,38 ± 0,697 см, що було статистично незначущим (р > 0,05). На 2 день пюля операцп даний показник у хворих основно! групи досяг 10,68 ± 0,651 см, на противагу хворим контрольно! групи, у яких цей показник сягнув 13,08 ± 0,756 см, що було статистично значимим (р < 0,05). На 7 день л\ку-вання м\жр\зцева вщстань у хворих 1 групи складала 10.31 ± 0.672 см, а у хворих 2 групи - 10,48 ± 0,614 см, що було статистично незначущим (р > 0,05).
1нший показник, використаний з метою оц\нки набряку - вщстань вщ зовн\шнього краю орб\ти до кута нижньо! щелепи, у хворих основно! групи перед операцюю складав 10,37 ± 0,871 см, у хворих 2 групи
- 10,36 ± 0,891 см, що статистично не значущо (р > 0,05). На 2 день пюля операцп результати вим\рювання у хворих спостере-жуваних груп були 11,05 ± 0,371 см в 1 груп\ та 12,39 ± 0,335 см в 2 груп\, що було статистично значущим (р < 0,05). Пюля проведеного л\кування у хворих 1 групи цей показник становив 10,40 ± 0,639 см, хворих 2 групи
- 10,48 ± 0,544 см. Р\зниця ста-тистично незначуща (р > 0,05).
Р\вень больово! ¡нтенсив-ност\, оц\нений за шкалою ВАШ, в передоперац\йний пер\од у хворих основно! групи становив 2,96 ± 0,253 бал\в, у хворих контрольно! - 2,50 ± 0,194 бал\в. Ця р\зниця не була статистично значущою (р > 0,05).
На наступний день пюля операцп, р\вень больово! \нтенсивност\ значно зрю в обох спостережуваних групах \ складав у хворих основно! групи 5,86 ± 0,257 бал\в, у хворих контрольно! - 6,19 ± 0,248 бал\в. Ця р\зниця теж не була статистично значущою (р > 0,05).
П\сля стихання прояв\в гостро! запально! реак-ц\!, на 7 день, \стотних в\дм\нностей м\ж показника-ми обох груп не спостер\галось. Показник \нтенсив-ност\ больових в\дчутт\в у хворих 1 групи складав 3,36 ± 0,181 бал\в, у хворих 2 групи - 3,56 ± 0,279 бал\в, р\зниця м\ж якими е статистично незначущою (р > 0,05).
Як в\домо, операц\я атипового видалення трет\х моляр\в е травматичною х\рург\чною процедурою, \, незважаючи на спроби багатьох автор\в м\н\м\зувати !! \нвазивн\сть, це незначно впливае на к\льк\сть п\с-ляоперац\йних ускладнень. Тяжк\сть та \нтенсивн\сть таких типових ускладнень п\сля операц\! видалення 8 зуб\в, як запальна контрактура жувальних м'яз\в, набряк та б\ль, може знижуватись за допомогою простого у виконанн\ та економ\чно виг\дного запропоно-ваного способу л\кування, а саме, передоперац\йного п\дслизового введення 4 мл ,,Дексаметазону".
Проведене нами досл\дження продемонструвало, що проф\лактичне проведення п\дслизових \н'екц\й 2 мл препарату ,,Флостерон" мае статистично зна-чимий ефект у зменшенн\ прояв\в запально! контрак-тури жувальних м'яз\в та п\сляоперац\йного набряку. 1нтенсивн\сть болю, яка оц\нювалась за шкалою ВАШ у хворих обох спостережуваних груп мала однакову динам\ку переб\гу, що пояснюеться анальгезуючим ефектом, як ,,Флостерону" так \ ,,Диклофенаку". Тому р\зниця м\ж обома досл\джуваними групами за цим показником була статистично незначущою (р > 0,05).
Висновки. Результати проведеного досл\дження п\дтвердили думку багатьох автор\в про ефективн\сть та безпечн\сть методу п\дслизових \н'екц\й ,,Декса-метазону" в малих терапевтичних дозах з метою про-ф\лактики запальних контрактур жувальних м'яз\в.
Спос\б простий та зручний у виконанн\. Комфорт для хворих забезпечуеться одноразов\стю введення
препарату та безболюнютю процедури. Це дозволяе уникнути системного впливу багатьох препарат1в, яю, як правило, призначаються кгмнщистами для по-передження розвитку запальних контрактур. Окр1м того, цей метод е економ1чно вигщним.
Перспективи подальших дослщжень. В пода л ьш их дослщженнях плануеться вивчення етюпа-тогенезу та метод1в л1кування постш'екцмних контрактур р1зного ^енезу.
Л1тература
1. Добрий-Веч1р Т. В. Особливост жрурпчного л1кування хворих з утрудненим прор1зуванням нижшх тре™ моляр1в : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Т. В. Добрий-Веч1р. -К., 2011. - 18 с.
2. Ибрагимов 3. И. Постиньекционная контрактура нижней челюсти (экспериментально-клиническое исследование) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Ибрагимов 3. И. - M., 2007. - 25 с
3. Deo S. P. Effect of submucosal injection of dexamethasone on post-operative sequelae of third molar surgery / S. P. Deo, P. Shetty // Journal of Nepal Medical Association. - 2011. - Vol. 51(182). - P. 25-30.
4. Guerrero M. E. Can preoperative imaging help to predict postoperative outcome after wisdom tooth removal? A randomized controlled trial using panoramic radiography versus cone-beam CT / M. E. Guerrero // Clinical oral investigations. - 2013. -Vol. 8 - P. 264-268.
5. Figueiredo R. Delayed-onset infections after lower third molar extraction: a case-control study / R. Figueiredo // Journal of oral and maxillofacial surgery. - 2007. - Vol. 65. - P. 97-102.
6. Sisalli U. Amoxicillin and clavulanic acid vs ceftazidime in the surgical extraction of impacted third molar: a comparative study / U. Sisalli, C. Lalli, L. Cerone // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. - 2012. - Vol. 25, №3. - P. 771-774.
УДК 616. 716-002. 36-094. 273
ПР0Ф1ЛАКТИКА РОЗВИТКУ ЗАПАЛЬНИХ КОНТРАКТУР ЖУВАЛЬНИХ М'Я31В Аветшов Д. С., Локес К. П., Ставицький С. О.
Резюме. У статт дано коротку характеристику сучасним засобам медикаментозно! профтактики виникнення запальних контрактур жувальних м'яз1в пюля операцп атипового видалення трет1х нижых моляр1в.
На пщстав1 проведеного ключного досл1дження продемонстровано ефективнють та простоту у проведены профтактичних пщслизових ¡н'екцм препарату «Флостерон» в малих терапевтичних дозах. Вщзначено основы переваги цього методу в пор1вняны з традицмними з метою запоб1гання розвитку запальних контрактур.
Ключов1 слова: запальна контрактура, жувальний м'яз, третм моляр, запалення.
УДК 616. 716-002. 36-094. 273
ПРОФИЛАКТИКА РАЗВИТИЯ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ КОНТРАКТУР ЖЕВАТЕЛЬНЫХ МЫШЦ Аветиков Д. С., Локес К. П., Ставицкий С. А.
Резюме. В статье дано краткое описание современных средств медикаментозной профилактики возникновения воспалительных контрактур жевательных мышц после операции атипичного удаления третьих нижних моляров.
На основании проведенного клинического исследования продемонстрирована эффективность и простота в проведении профилактических подслизистых инъекций препарата «Флостерон» в малых терапевтических дозах. Отмечены основные преимущества этого метода по сравнению с традиционными, с целью предотвращения развития воспалительных контрактур.
Ключевые слова: воспалительная контрактура, жевательная мышца, третий моляр, воспаление.
UDC 616. 716-002. 36-094. 273
The Prevention of Inflammatory Contracture of Masticatory Muscles Avetikov D. S., Lokes K. P., Stavickij S. O.
Abstract. This article is devoted to brief description of modern methods of medical prophylaxis of inflammatory contracture of masticatory muscles after surgery of atypical extraction of third lower molars.
One of the most frequent causes of inflammatory contracture of masticatory muscles is an atypical removal of lower third molars. According to the opinion of many authors, the choice of even the least invasive surgical techniques does not reduce the risk of inflammatory contracture of masticatory muscles, due topographic-anatomical features of pterigo-mandibular area that has an intense blood supply and it is formed by areolar connective tissue. It creates conditions for the development of postoperative hematoma that can lead to inflammatory myogenic contractures. Clinically it is manifested by pain, limitation of mouth opening, significant swelling of the soft tissues, the severity of which depends on the duration and invasiveness of surgery.
The aim of the study was to determine the effectiveness of preoperative submucosal injection of "Dexamethasone" solution for the prevention of inflammatory contracture of masticatory muscles.
Materials and methods. For this study, we have choosed 98 patients (50 men and 48 women), which were planed operations of atypical extraction of third lower molars. The age of patients was from 18 to 55 years, they did not have concomitant diseases.
Patients were divided into 2 groups. To group 1 (basic) included 53 patients who were performed the preoperative submucosal injection of 2 ml of "Flosteron" for 2-3 minutes before surgery. The medical therapy to patients of this group was not caried out in postoperative period.
The second (control) group included 45 patients who were not caring out the preoperative glucocorticoid injection. It was applied the postoperative antibiotic therapy: "Ceftriaxone" - 1 ml intramuscularly 2 times a day for 5-6 days. The nonsteroid antyinflammatory drug "Diclofenac Darnitsya" was prescribed 3 ml intramuscularly 2 times a day for 3-4 days for the relief of pain and inflammatory response in patients in the control group.
Operations of atypical extraction of third lower molars were conducted under local conductive potentiated anesthesia. It was performed the incision in the retromolar area and detachment of mucosal-periosteal flap, after os-teoectomia was conducted and third molar was extracted. The bone defect was filled in by autobone, platelet-rich plasma, which were took at the patient intraoperatively. The complete closure of surgical wounds was performed with the establishment of a rubber belt drenage at the end of treatment. The duration and course of each operation were recorded in the operative notes.
The effectiveness and the simplicity of carring out preventive submucosal injections of "Flosteron" in small therapeutic doses have been demonstrated on the basis of clinical studies. The main advantages of this method compared to traditional for prevention of the development of inflammatory contractures was marked.
This method is simple and easy to execute. Comfort for patients is provided by one-time leading of drug and painlessness of procedure. It avoids the systemic effects of many drugs that are usually appointed by clinicians for the prevention of inflammatory contractures. Also, this method is cost-effective.
Keywords: inflammatory contracture, masseter, third molar, inflammation.
Рецензент - проф. Ткаченко П. I.
Стаття надшшла 12. 09. 2014 р.
