ПРОФЕСІОГРАМА (АСПЕКТ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ) КЕРІВНИКА ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Якібчук М.І.
Національний форум профспілок України
Анотація. У статті представлена професіограма керівника профспілкової організації (аспект управлінської культури), якості які повинні бути сформовані у процесі підвищення кваліфікації та перенавчання, процес складання професіограми та психогра-ми і їх значення для процесу навчання. За результатами анкетного опитування, визначена важлива роль управлінської культури у професійній діяльності сучасного керівника профспілкової організації. Розкриті різні методики та підходи складання професіограми та психограми як її складової. Відповідно до проведеного анкетування визначені за lGG-бальною шкалою основні якості та психолого-фізіологічні показники керівника профспілкової організації.
Ключові слова: професіограма, психограма, анкета, опитування, профспілка.
Аннотация. Якибчук М.И. Профессиограмма (аспект управленческой культуры) руководителя профсоюзной организации. В статье представлена профессиограмма руководителя профсоюзной организации (аспект управленческой культуры), качества, которые должны быть сформированы в процессе повышения квалификации и переобучение, процесс составления профессиограммы и психограммы и их значение для процесса обучения. По результатам анкетного опроса, определена важная роль управленческой культуры в профессиональной деятельности современного руководителя профсоюзной организации. Раскрыты разные методики и подходы составления професио-граммы и психограммы, как ее составной. Соответственно с проведенным анкетированием определены по lGG-балльной шкале основные качества и психолого-физиологические показатели руководителя профсоюзной организации.
Ключевые слова: профессиограма, психограмма, анкета, опрос, профсоюз.
Annotation. Jakibchuk M.I. Professiogram of the head of trade-union organization (aspect of administrative culture). In the article it is presented professiogram of the head of the trade-union organization, qualities that should be generated in the course of improvement of professional skills and conversion training, drawing up process of professiogram and psychogram and their value for training process. By results of questionnaire, the important role of administrative culture in professional work of the modern head of the trade-union organization is defined. Different techniques and approaches of drawing up professiogram and psychogram, as its compound are opened. Keywords: professiogram, psychogram, questionnaire, questioning, the trade union.
Вступ.
Професіограма спеціаліста є системоутворюючим фактором у побудові процесу професійної підготовки -це повний набір знань, навичок, вмінь, а також стану основних життєзабезпечуючих систем і професійно важливих якостей зібраних воєдино [4, 5].
Відповідно професіографічний профіль спеціаліста визначає цільову модель та задачі підготовки (теоретичної, практичної, самостійної роботи, безпосередньої виробничої діяльності).
Психофізіологічний аспект будь -якої професійної діяльності людини розкривається, насамперед, через характеристику вимог, пропонованих до працівника безпосередньо самим трудовим процесом. Таким чином, кожній професії властиві свої певні професійно значимі вимоги, під впливом яких у працівника формуються відповідні трудові навички [1, 7].
© Якібчук М.І., 2GG9
Професіограма (аспект управлінської культури) профспілкового керівника спрямована на створення інформаційної, мотиваційної основи лідера профспілкового руху в умовах розвитку ринкових відносин. Основні функції, які виконує професіо-грама для спеціаліста в галузі перепідготовки та підвищення кваліфікації профспілкових працівників:
• інформаційна: надання оптанту інформації,
для розуміння свого власного значення профспілкового лідера в умовах побудови розвинутих ринкових відносин;
• діагностична: визначення наявного рівня роз-
витку професійно значимих якостей;
• прогнозуюча: передбачення соціально-
економічних наслідків власних професійних дій;
• формуюча: формування профспілкового лідера з
відповідними психологічними та професійними якостями.
Робота виконана у відповідності з практичними завданнями Національного форуму профспілок України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Ціль дослідження: розкрити різні методики та підходи складання професіограми та психограми як її складової. Відповідно до проведеного анкетування визначити за 100-бальною шкалою основні якості та психолого-фізіологічні показники керівника профспілкової організації.
Результати досліджень.
Існують різні підходи до побудови професіографічного профілю. Один з найбільш продуктивних і отримавши широке практичне застосування був запропонований Є.І. Клімовим [2, 3, 5]. Одна з переваг даного підходу складається в можливості його реалізації на рівні конкретних діагностичних методик (диференційно-діагностичний опитувальник, опитувальник професійної готовності та ін.).
У якості основної класифікаційної ознаки Клімов Є.І. виділяє предмет праці людини й розглядає п'ять основних груп професій: професії типу «людина -людина», «людина-техніка», «людина-природа», «людина-знакова система», «людина-художній образ». Професії кожного типу висувають певні вимоги до особистості [2,3].
Крім предмета праці можуть бути використані інші критерії для наступної класифікації професій. Так, професії можуть розрізнятися по цілям праці:
• Г - гностичні, пізнавальні;
• П - перетворювальні, обслуговуючі;
• Д - дослідницькі, винахідницькі цілі.
Також у професійній діяльності можуть використовуватися різні предмети праці: Р - ручні, М - механічні, А - автоматичні, Ф - функціональні засоби організму, Т - теоретичні засоби [5].
Таким чином, з'являється можливість проаналізувати будь-який вид професійної діяльності по описаній «формулі професії»: предмет, мета, засоби, умови, організація праці, спілкування в праці.
Кожний з параметрів, використовуваних для аналізу професії, дозволяє визначити вимоги, пропоновані до особистості працівника.
Професіограма в цілому відповідає на питання [2,6]:
• Яка діяльність аналізується й що є предметом і
метою даної діяльності?
• Які критерії оцінки ефективності праці?
• Чим обумовлена ефективність праці?
• Які фактори впливають на психіку працівника?
• Які особливі вимоги пред'являються до
працівника?
Психограма включає опис тих психічних особливостей особистості, які відповідали б особистості «оптимального працівника». У психограмі виділяють наступні блоки:
• характеристики уваги (обсяг, концентрація, пере-
микання, стабільність, розподіл, стабільність);
• вимоги до сенсомоторних якостей (координація
рухів, моторна спритність і т.д.);
• вимоги до пізнавальних якостей:
о сенсорно-перцептивні процеси (корисність
або некорисність, корисно залежність, сприйняття та ін.), о подання й уява,
о характеристики пам'яті (обсяг
запам'ятовування, розвиток оперативної пам'яті, точність відтворення інформації та ін.),
о особливості розумової діяльності (розви-
ток окремих видів мислення й розумових операцій: аналізу, синтезу, абстракції, узагальнення, розвиток продуктивного мислення та ін.),
о мова й мовні здібності (розвиток усної
або письмової мови, монологічної або діалогічної мови та ін.);
• емоційні якості (емоційна стабільність, рівень
особистісної тривожності);
• вольові якості;
• особливості темпераменту (вимоги до
типологічних особливостей особистості: перевага рис слабкого або сильного, рухливого або інертного типів нервової діяльності);
• особистісні характеристики (особистісні риси,
схильності, інтереси, самооцінка, рівень домагань, ціннісні орієнтації, що ведуть особистісні мотиви);
• професійні знання, навички, вміння.
Також при складанні професіограми активно застосовуються аналіз відповідної документації, цілеспрямовані бесіди з компетентними в даній галузі людьми, спостереження за професійною діяльністю успішних працівників.
Анкетне опитування фахівців (експертів) є найпоширенішим способом розробки професіогра-ми при оптимальній кількості експертів по кожній професії не менш 250-300.
Із цією метою результати експертного опитування по кожній професії представляються у вигляді матриці відповідей (а):
1)
де
і = 1, 2, ..., т - оцінювані якості;
) = 1, 2, ..., п - учасники опитування.
Як правило, оцінки учасників опитування носять суб’єктивний характер і виражаються в різних середніх значеннях оцінок. Для зменшення впливу суб’єктивізму оцінок проводиться нормування. Із цією метою вихідна матриця відповідей (Ь) перетворюється в матрицю нормованих оцінок (а.)
bv =
а9
Z
1=1
аЧ
2)
Кількісна міра значимості кожного із професійно важливих якостей, як середнє значення нормованої оцінки - i-ї якості, обчислена за відповідях всіх учасників опитування, розраховується по нормованим оцінкам. Далі визначається коефіцієнт відносної значимості кількісної оцінки кожної якості в порівнянні з максимально можливою оцінкою S
А max
(у частках одиниці), рівень S (у частках одиниці).
Рівень S визначається з припущення, що всі учасники опитування даної групи оцінюють деякі якості вищим балом «100».
S знаходиться з вираження думки експертів
3)
Коефіцієнт відносної значимості якостей (С) може перебувати в діапазоні від 1 до 0. У число професійно важливих якостей рекомендується включати якість із відносною значимістю С > 0,7.
Індивідуальна професійна відповідність може досягатися як за рахунок досить високого й рівномірного розвитку всіх професійно важливих якостей, так і за рахунок компенсації окремих, менш розвинених інтелектуальних якостей іншими, що мають більш високий ступінь розвитку.
Виконання інтелектуальних операцій, індивідуальний стиль діяльності банківського працівника, а особливо його страхової культури, виражає компенсацію одних професійно важливих якостей іншими.
Таким чином, сукупність здібностей, їхня взаємна компенсація, а не окремі якості й здібності є важливими для кожної із професій.
Отже, з метою прогнозування індивідуальної професійної відповідності людини вимогам професії використовується комплексний критерій.
У рівняннях для розрахунку комплексного критерію входять нормовані значення вимірюваних професійних показників Х. з коефіцієнтами їхньої значимості для успішного освоєння професії, С.
У загальному виді рівняння для розрахунку критеріального показника К має вигляд:
К = С X; і = 1,2, ... , п, (4)
де: С - коефіцієнт відносної значимості професійно важливих якостей;
Х - індивідуальні значення професійно важливих якостей, виражені в балах, в нашому випадку ми беремо за основу 100 бальну шкалу.
Бали визначаються у такий спосіб.
Найнижчому значенню показника відповідає
1 бал, найвищому - 100 балів.
Отримані значення в балах представляються у формулах для розрахунку показника професійної відповідності К.
Індивідуальні значення (К) рівняються із критеріальними (Ккр), розрахованими для кожної професії.
Якщо виконується умова К більше Ккр, робиться позитивний висновок про професійну відповідність.
При К менше Ккр людині не рекомендується навчання за відповідною професією.
Варто помітити, що не всі інтелектуальні якості рівною мірою необхідні для успішного освоєння професії. Більше того, багато професій не вимагають абсолютної професійної придатності, тобто не припускають твердого професійного відбору. Інакше кажучи, кожної із цих професій можна навчити будь-якого підлітка, юнака або дівчину. Але питання в тім, яких результатів при цьому можна чекати і якою інтелектуальною «ціною» людина цього досягне.
Підготовка сучасного фахівця має за свою мету забезпечення гармонійного розвитку людини, особистості працівника, що припускає розвиток всіх закладених у ньому потенційних можливостей. І в цьому вирішальна роль належить виробничій праці, професійній діяльності в тому числі і керівника профспілкової організації. І тільки забезпечення відповідності, адекватності потенційних можливостей і здібностей характеру діяльності людини, за інших рівних умов, можна чекати високих виробничих показників, а головне, особистої задоволеності.
На основі значного числа (більше 400) чоловік профспілкових працівників, лідерів первинних профспілкових організацій, членів різних галузевих профспілок (найманих працівників), викладачів, науковців які займаються профспілковою галуззю, економічних консультантів, пенсіонерів, студентів випускаючих курсів вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації, було визначено професіографічний профіль керівника профспілкової організації (аспект управлінської культури).
Із здобуттям Україною незалежності та з переходом до ринкової економіки із своїми
суворими законами, змінилися і умови праці. Стали звичними такі явища, які не могли існувати в період соціалізму або планової економіки, як затримка заробітної плати, або взагалі її невиплата, незаконне звільнення, оплачування відпуски не в повному обсязі, ліквідація цілої низки соціальних гарантій власниками підприємств. Наслідки такого жахливого стану ведуть до травматизму, а подекуди мають летальні наслідки, невідповідність заробітної плати прожитковому мінімуму призводить до жебракування творців основних матеріальних засобів. Крім того, умови праці та її оплата, у зв'язку зі зміною власника, у більшості випадків залежить тепер не від держави, а від приватного власника. За таких умов вкрай необхідна профспілка на підприємстві, яка є захисником прав та інтересів людей найманої праці. Тому виникає питання підготовки сучасного профспілкового лідера, який зможе відстоювати інтереси в таких складних умовах, напруженої обстановки близької практично до протистояння та конфліктів. Необхідно мати лідера профспілковій організації, тому що без керівника при величезному бажанні самого колективу не буде того бажаного ефекту і значення самої ідеї профспілкового руху може бути нульовим. Відповідно необхідно мати профспілкового лідера кожному підприємству де створена профспілкова організація. Виникає питання як можна сформувати такого профспілкового керівника (лідера). Перш за все необхідно науково визначитися якими властивостями та якостями, психологічними чинниками, знаннями, навичками та вміннями повинен володіти сучасний профспілковий лідер в умовах ринкової економіки. Тому виникає гостра необхідність розробка профе-сіографічного профілю лідера первинної профспілкової організації.
Змістовна частина психограми професійної діяльності керівника профспілкової організації в умовах ринкових відносин
Психографія як наука уявляє собою дослідження енергоінформаційних повідомлень, які відносяться до людини, до живого то неживого світу в образах письменності психічної енергії у психо-грамі. Психограма реалізується як письменність психіки. Психограма розкриває, пояснює, вивчає інформацію психічних процесів, які виражаються не в словах, досліджує причини захворювань і проблем, характеризує пацієнта по якості з енергетичної точки зору, визначає джерело й рівень негативних енергій у його організмі. Спосіб впливу на негативну енергію і проводиться зі зміною лінії, її образного змісту, створенням позитивних образів розвитку процесу. Дослідження починається перенесенням психічної енергії пацієнта на матеріал письменності, перетворенням у механічну енергію в русі руки міокинетиченим процесом [1].
Психограма - це складова окрема частина професіограми, яка у конкретних і достатньо повних формулюваннях надає опис визначеного виду професійної діяльності, іншими словами можна
сказати, відображає особливості та специфіку тієї чи іншої виробничої діяльності [4,5,6].
Психограма чітко відображає психологічний портрет ідеального робітника, визначає вагомі психофізіологічні пріоритети у профвідборі.
Провівши аналіз спеціальної літератури та власних наукових досліджень ми можемо зробити висновки, що психограма повинна містити в собі наступні чинники та складові:
• рівень вимог до психології особистості, що
відбирається на ту або іншу посаду, повинен бути самим детальним чином проаналізовано у спеціальному підрозділі професіограми -психограмі;
• для оцінки психологічних якостей особистості,
що відбирається на посаду, повинні бути в наявності відповідні психодиагностичні засоби;
• відбір психодиагностичних засобів профвідбору
повинен відповідати вимогам психограми по кожній окремій посаді;
• ефективність профвідбору, як і подальшо-
го профмаршруту, повинна забезпечуватися наявністю експертної системи [2, 4].
Важливим поняттям у психологічній праці є психограма, що розуміється як виділення й опис якостей людини, необхідних для успішного виконання даної трудової діяльності. Дані якості називаються професійно важливими якостями - [(ПВЯ) - вказані нижче цифри - оцінка респондентов за ваговими коефіцієнтами у шкалі сто бального оцінювання)]. Нами було проведено спеціальне анкетування в профспілкових організаціях Національного форуму профспілок України для визначення професійно важливих якостей працівників профспілкових організацій. Серед опитуваних було більше 400 чоловік різного віку, професії, статі після проведеної середньостатистичної математичної обробки отриманих результатів ми наведемо нижче отримані результати.
Особистісні якості - 4,1:
• спрямованість на захист інтересів найманих
працівників 100
• психологічна стійкість та витримка 90
• риси характеру: цілеспрямованість, воля,
• наполегливість, сміливість, рішучість 90
• самовладання та уміння стримувати свої почут-
тя на людях 100
• соціальна нормативність (відповідність мораль-
них установок загальноприйнятим нормам поведінки і взаємовідносин з іншими людьми 90
• професійна спрямованість до критичної
самооцінки 90 моральні якості:
• почуття професійного зобов’ язання, чесність, порядність, толерантність 90
соціальні якості:
• комунікативність, товариськість, тактовність, терпимість 90
• лідерство у профспілковій організації 100
• порозуміння як з найманими працівниками так
і з роботодавцями та власниками підприємств 90
• співчуття проблемам інших 90
• уміння розв'язати напружену психологічну си-
туативну обстановку 100 Інтелектуальні якості - 4,3:
• вербально-логічні здібності (компонент інтелекту, пов'язаний з формуванням явищ у зрозумілій формі й використанням логічних закономірностей) 90
• лічильно-математичні здібності (компонент
інтелекту, пов'язаний з віддзеркаленням явищ у чисельній формі і використанням кількісних закономірностей) 90
• пам'ять (компонент інтелекту, що характери-
зує особливості оперативної і довгострокової пам'яті) 100
• увага (характеристика обсягу, стійкості,
розподілу, швидкісного переключення) 100
• витривалість до напруженого і тривалого
спілкування з емоційно настроєними людьми 100
• витривалість до постійної розумової та інтелек-
туальної публічної діяльності 90
• розвиненість евристичного, системного та об-
разного типів мислення, уявлення 80
• темп психічних процесів (швидкість ефективно-
го протікання психічних процесів, що забезпечує здатність до роботи в нав'язливому темпі в умовах обмеження лімітом часу) 80 Психофізіологічні якості - 3,75:
• висока емоційна стійкість 100
• стійкість діяльності в умовах стомлення, що
розвивається 80
• стійкість в умовах публічної діяльності при
дефіциті часу та малій інформації для упереджених висловів точки зору та аналізі поточної ситуації 90
• здатність успішно переробляти та аналізува-
ти додаткову інформацію на тлі основної діяльності 90
Фізичні якості - 4,33:
• загальний фізичний розвиток 90
• загальна фізична підготовка стимулююча витри-
валу публічну професійну діяльність 90
• фізична підготовка організму для здорового спо-
собу життя 80
Емоційно-вольова сфера особистісні - 4,68 (вказані нижче цифри - оцінка респондентов за ваговими коефіцієнтами у шкалі сто бального оцінювання):
• висока емоційна стійкість 100
• наполегливість у відстоюванні інтересів інших
100
• рішучість 90
• сміливість 80
• самовладання й витримка 80
• уміння зберігати працездатність в умовах постій-
ної публічності виконання свої професійних
обов'язків 90
• уміння зберігати працездатність в умовах стомлення, що розвивається 80
• уміння зберігати активність при малій або значній завантаженості інформацією і особистим спілкуванням 90
• цілеспрямованість 80
• суспільна активність 100
• урівноваженість та виваженість у спілкуванні та
прийнятті рішень 80 Нормативність - 4,63:
• дисциплінованість 90
• ретельність 80
• почуття боргу й відповідальності 80
Комунікативні - 4,59:
• самостійність 90
• уміння брати на себе відповідальність за ухвале-
ні рішення й дії 90
• авторитет у колективі 100
• товариськість 80
• чуйність 80
• здатність уникати та розв' язувати конфліктні
ситуації 100
• гнучкість 80
• тактовність 90
• терпимість 80
• толерантність 90
Відношення до себе - 4,7:
• самоконтроль 100
• самокритичність 80
• здатність зауважувати та виправляти власні по-
милки 80
Відношення до праці - 4,68:
• працьовитість 100
• уміння ефективно працювати в складних
психологічних
• напружених умовах 80
• уміння самостійно знаходити та виконувати за-
вдання 90
Здібності - 4,78 (вказані нижче цифри -оцінка респондентов за ваговими коефіцієнтами у шкалі стобального оцінювання)
Пам’ять - 4,79:
• швидке запам'ятовування зорової інформації
100
• швидке запам'ятовування слухової інформації
100
• запам'ятовування матеріалу, що має внутрішній
логічний зв'язок 90
• тривалість збереження інформації в пам'яті 80
• точне відтворення матеріалу після короткого зо-
рового пред'явлення 90
• точне відтворення матеріалу після короткого
слухового пред'явлення 90 Мислення - 4,76:
• уміння оперувати поданнями для передбачення
змін обстановки, результатів діяльності 90
• уміння створювати правильне подання про ре-
альний процес за одержуваною інформацією 80
• здатність проаналізувати ситуацію й прийняти
рішення на основі наочних зразків 80
• здатність оперувати абстрактними поняттями
при оцінці обстановки й ухваленні рішення 90
• лічильно-математичні здатності 90
• уміння діяти нешаблонно, швидко приймати рі-
шення в обставинах, що мають тенденцію до змінності 80
• точність і старанність при вирішенні розумових
завдань 90
• витривалість до напруженої психологічної і
розумової діяльності 100 Мовлення - 4,7:
• здатність чітко, лаконічно формулювати свої
думки 100
• гарна дикція 90
• здатність мовного апарату до інтенсивної й
тривалої роботи в психологічному напруженні 100 Висновки.
Таким чином, розроблені компоненти про-фесіограми керівника профспілкової організації дозволяють науково підійти до формування професій-
но важливих якостей, що лежать в основі успішної професійної діяльності профспілкового лідера.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем управлінської культури керівника профспілкової організації.
Література:
1. Ибадов Я.С. Вселенная, информация и человек/ Я.С. Ибадов // «Эльм» рубрика «Человек и время». - 2002. - №9. - 19 сент. 2002. - С. 14-18.
2. Информационно-поисковая система «Профессиография» / под ред. Е. А.Климова - Л., 1972.
3. Климов Е.А. Путь в профессию. - Л., 1974.
4. Макаров Р.Н., Герасименко Л.В. Теория и практика конструирования целевых моделей операторов особо сложных систем управления: монография / Р.Н.Макаров, Л.В.Герасименко. -М.: МАПЧАК, 1997. - 532 с.
5. Носкова О.Г Психология труда: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред.. Е.А.Климова. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 384 с.
6. Психологические основы профконсультации и профотбора: учебно-методическое пособие / И.В. Кряж. - Харьков, 2001. - 50 с.
7. Рижиков В. С. Професіограма сучасного юриста на прикладі фрагменту „Економічна культура юриста” // Військова освіта: збірн. наук. пр. - № 2 (14). - Київ, 2004. - С .60-67.
Надійшла до редакції 23.04.2009 р.