CC BY
7© МсЬ^оузка Ь.
ПРОФЕС1ЙНА МОБ1ЛЬН1СТЬ СТУДЕНТ1В ТЕХН1ЧНИХ ВНЗ ЯК ФАКТОР П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
Л.1.Шчуговська, доктор педагог. наук, професор, ВНЗ УкоопспЫки „Полтавський утверситет економши i торгiвлi",
м. Полтава, УКРА1НА
Розглядаються особливостг формування професшног мобгльностг студентгв технгчних ВНЗ у контекст1 тдвищення гх конкурентоспроможностг. Зосереджуеться увага на оргат-зацшно-методичних шляхах формування основ професшног моб1льност1 студент1в ВНЗ при вивченнг циклу навчальних дисциплгн математичног та природничо-науковог подготовки.
Ключов1 слова: професшна мобтьтсть, конкурентоспроможшсть, технгчна освта, адаптивна концепц1я.
Постановка проблеми. Актуальною проблемою вищо! професшно-техтчно1 осв^и е проблема формування конкуренто-спроможносп майбутнього шженера для рiзних галузей ринково! економжи. Неви-падково, в закот Украши „Про освпу" (1996 р.), „Про професшно-техтчну освь ту" (1998 р.), Концепци розвитку професш-но-техтчно1 освiти Украши (2003 р.), На-щональнш доктрин розвитку освiти Укра!-ни у ХХ1 ст. та шших офiцiйно-нормативних документах держави наголо-шуеться на необхщносп пiдготовки конку-рентоспроможних фаивщв, яю здатш не лише усвiдомити закони функщонування вiльного ринку та знайти в ньому свое мю-це, а й мати високий рiвень професшно'! компетентностi та бути мобшьним на ринку пращ.
1нтегращя Украши в Свропейське i св> тове спiвтовариство, сощально-економчт i духови процеси, що вiдбуваються в суст-льствi, прискорене впровадження нових технологш та низка iнших факторiв обумо-вили виникнення динамiчного ринку пращ, який не лише формуе певш вимоги до пра-щвниюв, а й Ыщюе появу нових напрямюв професiйноi даяльносп. Ця тенденцiя знач-ною мiрою детермнуеться структурною перебудовою вiтчизняноi економiки, в ос-
новi яко'! перехiд вiд iндустрiальноi еконо-мiки до шформащйно1, що й обумовлюе специфiку сучасного ринку пращ.
Анатз результапв сощолопчних опи-тувань, оприлюднених експертами 1нсти-туту П. Горшенша дозволив виявити особ-ливосп функщонування сучасного ринку пращ з позищй головних учасниюв цього процесу.
Зокрема, експерти пiдкреслюють, що освгга у пострадянських кранах перестала виконувати свою головну функщю - функщю сощального л1фту. Водночас, бшьш1сть украiнцiв (51,6 %) вважають, що саме вщ освгш залежить статус людини в суспшьс-твА, який пов'язуеться з перспективним працевлаштуванням лише у 42 % респон-денпв. При цьому тшьки 40 % украшських студенпв переконанi, що яюсна освiта до-поможе !'м у майбутньому зробити кар'еру [7]. Останне певною трою засвiдчуе про довол пом!рний рiвень мотиваци студентiв до навчання в процесi професiйноi пщгото-вки у ВНЗ, що знаходить вiдображення у сформованосп рАвня професiйноi мобшь-носп та конкурентоспроможносп випуск-ниюв, яю намагаються працевлаштуватись як самостшт суб'екти.
З позищй роботодавщв, аналiтики вщ-значають, що на сучасному ринку пращ з
одного боку спостер^аетъся криза процесу спещатзаци, а з шшого посилюються ште-гращйш взаемозв'язки мiж галузями народного господарства в контексп профе-сiйноi даялъносп фахiвцiв. Перша тенден-щя сприяе появi на ринку працi надлишко-во" кiлъкостi випускниюв рiзних ВНЗ, але з iдентичних напрямiв професiйноi тдготов-ки та 1'х неконтрольоване зростання, що не лише призводить до вщчуження однiei спецiалъностi вiд шшо", але й викликае проблеми з працевлаштуванням.
Друга тенденщя обумовлена об'ектив-ною необхщтстю посилення мiжгалузевих iнтеграцiйних процесiв потребуе випуск-никiв ВНЗ i техтчних у тому чисш, з мега-мотиващею на опанування широким спектром фундаментальных мiжпрофесiйних та загалънопрофесiйних техтчних знанъ, якi б змогли забезпечити професiйну мобшъ-тстъ фахiвцiв в контексп тдвищення "х-нъоi конкурентоспроможносп.
Однак сучасна вища професiйна школа та техтчна у тому чист переважно орiен-тована на тдготовку студентiв для певного напряму професшно1 даялъносп i не в змозi в повнiй мiрi врахувати специфiчнi особли-восп розвитку сучасного ринку пращ.
Отже актуалiзуеться проблема тдгото-вки професiйно мобiльних фахiвцiв з шже-нери у техтчних ВНЗ, що зможуть адапту-ватись до вимог роботодавщв в умовах мь нливого ринкового середовища.
Анал1з актуальних дослщжень. Ви-вчення наукових публiкацiй, присвячених питанням вищоi школи, дозволяе констату-вати виявлення рiзних пiдходiв до поняття „професшно!' мобшъносп", яке розгляда-еться з позицш соцюлоги, психологи та пе-дагопки. Зокрема, в соцюлоги професшна мобiльнiсть розглядаеться як один iз видiв сощалъно1 мобiльностi i е:
- процесом перемiщення мiж iерархiч-но i функцiонально оргатзованими елеме-нтами соцiальноi структури (класами, верс-твами, групами та категорiями населення, позицiями (С. Макеев та ш.)
- концепцiя, феномен, який розповсю-джуеться на соцiальну практику i асоцш-еться з цщсним i безперервним розвитком
(Е. Мерфi-Леджъюн)
У психолопчних дослiдженнях профе-сiйна мобшьтсть розглядаеться як не-вiд'емна складова конкурентоспроможнос-тi особистостi, при цьому розкриваються особливостi професшно1 мобiльностi в контексп проблем професшного становлення i розвитку особистостi (Е. Зеер, Г. Климов, А. Маркова тощо).
Серед педагопчних дослiджень професшна мобiльнiсть майбутнього фахiвця ро-зглядаеться як:
- одна iз цшъових домiнант вищо" професiйноi освiти, що носить ^егратив-них характер (О. Нштша, С. 1ванченко, Б. Ломов та ш.);
- критерiй професiйноi компетентно-сп i як вмiння знаходити способи розв'язання проблем та виконання нестан-дартних завдань (Р. Арнольдс, А. Шелтон, I. Шпаюна та ш.);
- змiну професiйноi належностi фахь вця i як здiбнiсть i готовнiсть особистостi працювати в умовах динамiчних змiн у рамках свое" спецiалiзацii (Ю. Биченко, Н. Кожем'яюна, О. Малигiна, В. Бордовсь-кий та iн.);
- здатшсть i готовтстъ суб'екта до опанування новою техткою та технологiя-ми, до одержання додаткових знань та вмшь, що забезпечують ефективнiсть тру-дово" дiяльностi (С. Вишнякова, С. Верш-ловський, Н. Анiсiмова та ш.).
Незважаючи на численн науковi доро-бки, що пов'язанi з достдженням профе-сiйноi мобiльностi студентiв техтчних на-прямiв тдготовки у ВНЗ, слщ вiдмiтити недостатню увагу науковщв до розкриття органiзацiйно-методичних шлях1в форму-вання основ професiйноi мобiльностi в контексп тдвищення "хньо" конкурентос-проможностi.
Метою статт1 е розкриття оргатза-цтно-методичних шляхгв формування основ професшно'г моб1льност1 студент1в ВНЗ при вивчент циклу навчальних дисцип-лт математичног та природничо-науковог тдготовки.
Виклад основного матер1алу. Проведений контекст-аналiз поставленоi пробле-
О
© МсЬ^оузка Ь.
ми щодо техтчних ВНЗ дозволив виокре-мити найбшъш перспективнi, на наш пог-ляд, практичн тдходи до й поступового розв'язання в контекстi поставленоi мети.
Узагалънюючи резулътати юнуючих дослiджень й ппотетично поширюючи 1х на процес професiйноi тдготовки студен-тiв в Укршт, можна зробити висновок про необхщшстъ системних перетворенъ в ор-гатзаци дiяльностi техтчних ВНЗ. Як вже вщзначалосъ, на фон загальноi тенденцй щодо зниження базовоi тдготовки випускниюв загалъноосвггшх закладiв, трансфор-мацй iнтересiв молодi та змши мотиваци в навчанн тощо спостер^аетъся жорстка конкуренцiя мж дипломованими фахiвця-ми на вiтчизняному ринку пращ. Все це не тшъки ускладнило традицiйну систему тд-готовки у ВНЗ, а й актуашзувало проблему формування професiйноi мобiльностi сту-денпв техтчних ВНЗ в контекстi тдвищення конкурентоспроможносп майбуттх фахiвцiв на сучасному ринку працi.
Доцiльно тдкреслити, що поставлена в такому формат проблема ще не була предметом комплексного фшософсъкого, сощ-олопчного та психолого-педагогiчного ви-вчення в щлому.
Разом iз тим, в останн роки в науковiй лiтературi посилились пошуки iдей, щлей та сенсу в контексп обгрунтування техно-лопчних аспектiв формування конкурентоспроможносп студентiв ВНЗ та професш-но! мобiльностi як 11 детермiнанти, але, як правило, щ дослiдження пов'язан з питаниями загалъних тдаодв до проектування технологiй тдготовки фамвщв того чи iн-шого окремого напрямку у сучасних умо-вах (А. Денисова, М. Кларш, А. Камчук, О. Падалка, Ю. Сурмин, А. Фурман та ш.).
При цъому нерiдко рiвень конкуренто-спроможностi студенев ВНЗ щентифжу-ютъ з професшною компетентнiстю майбуттх випускниюв. Зокрема, розглядаючи яюстъ тдготовки випускникiв ВНЗ, крите-рiем яко1 виступае професшна компетент-нстъ, з позицiй рекомендацш ЮНЕСКО слiд зазначити, що суть концептуалъних вимог до професiйноi компетентности зво-дитъся до розширення знанъ, умiнь та на-
вичок, необхщних безпосереднъо для збь лъшення ефективносп пращ та в сферi жип^яльносп в щлому. При цъому рекомендовано змютити акцент ид опанування чисто виробничими знаннями, вмшнями та навичками й замшити 1х системним спектром знанъ, вмшъ та навичок, в тому чисш й тих, що необхщт для охорони й покра-щення здоров'я, демографiчного розвитку, зберiгання й розвитку нащоналъних тради-цш та кулътури; ращоналъного викорис-тання природних ресурсiв, захисту довкш-ля та ощнки еколопчного ризику в процесi реалзацй певних виробничих стратегiй тощо. Зрозумшо, що такий тдхщ сприяти-ме формуванню конкурентоспроможносп студентв ВНЗ.
Разом ¡з тим конкурентоспроможнстъ фахiвця е, на нашу думку, штегративною характеристикою його професшно! тдго-товки, складовою яко'1 е професiйна компе-тентшстъ, що базуетъся на зростанн рол! особистосп в соцiальних перетвореннях, вдосконаленнi його здатносп стосовно ро-зумшня динамки процесiв розвитку та мо-жливосп впливу на його результат, що i може бути покладено в основу проекту-вання всiеi навчальноi д1ялъносп у технч-них ВНЗ.
1з позицш компетентнсного тдходу професiйну мобшъшстъ студентiв технч-ного напряму тдготовки ми розглядаемо як iнтегративну яюстъ особистосп, що ви-являетъся в готовности та здатносп майбут-нъого фахiвця до змши професiйних функ-цш в межах однiеi професiйноi даяльносп та опанування новими спещалъностями в умовах динамiчно змiнюваного ринку правд. Ураховуючи, що професшна мобшъ-нсть студенпв ВНЗ виступае як невщ'емна складова конкурентоспроможносп майбу-тнъого фахiвця, потребуе уточнення понят-тя конкурентоспроможносп.
Для бшъш детального з'ясування суп поняття конкурентоспроможносп скорис-таемосъ аналогiчним, але вщносно товарiв. За Д.В. Чернилевсъким конкурентноздат-нсть товару - це вiдносна та узагалънена характеристика товару, що вщображае його випдш вщмшносп ид товара-конкурента
за ступенем задоволення споживчих потреб та за р!внем витрат на й забезпечення [1]. У контекст вище означеного поняття, дощ-льним е урахування, що абiтуpieнти i сту-денти виступають в якост споживачiв (по-купцiв) осв^их послуг, хоча водночас ви-пускники вузiв представляють собою про-давщв знань i пpофесiйних навичок, яю змушенi на ринку пращ конкурувати за ро-бочi мюця.
При цьому комплекс конкурентнозда-тносп „товару" забезпечуеться трьома складовими, а саме: техичними або техно-лопчними, економчними та сощально-оpганiзацiйними. Якщо спроектувати щ складовi на пpофесiйну тдготовку майбут-нього фахiвця, то можна певним чином окреслити параметри, що обумовлюють конкуpентоспpоможнiсть майбутнього фа-х!вця.
По-перше, технiчнi або технолопчт. Це найбiльш жорстю параметри. Сюди можна вiднести: спецiальнiсть i спещатза-щю; обсяг засвоено'1 програми (в годинах, навчальних дисциплiнах, модулях, кредитах); ощнювання р!вня гадготовки; вщповь дшсть стандарту або перевищення його; сфери та напрями використання; одержу-ваний документ (диплом бакалавра або ма-гiстpа) тощо.
По-друге, економiчнi - витрати на пщ-готовку фаивця з урахуванням вах аспек-■пв надання освггих послуг.
По-трете, сощально-оргатзацшт, що ураховують:
- соцiальну структуру споживашв (у нашому випадку випускники та pобaтодавцi);
- нащональт i pегiональнi особливо-ст в оргатзаци виробництва шляхом роз-робки вщповщних спецкуpсiв вiднесених до ваpiативноi частини програми профе-сшно' тдгатовки;
- збуту, тобто працевлаштування та рекламу майбуттх фахiвцiв.
Отже, поняття конкурентоспроможно-ст майбутнього фахiвця призводить до найбшьш складноi проблеми: як! зд1бност, характеристики, якост!, знання та вмшня гарантуватимуть професшну мобшьтсть випускника ВНЗ на ринку пращ в умовах
нестабшьносп б!знес-середовища?
Розв'язання цього питання, на нашу думку, лежить у двох площинах:
1. Це вдосконалення системи держав-них i в тому чист галузевих сгандарпв щодо вимог до пpофесiйноi тдгатовки фа-х!вщв вщповщного профшю та утфжащя навчальних платв з урахуванням потреб особистост, окремих господарських суб'е-кпв, держави, суспшьства та €вро!нтегра-щйних тенденцш в щлому. Адже, нерщко, спостер!гаються так! факти, що студенти, навчаючись на одному й тому факультет не мають можливосп перейти у шший, спорщнений за фахом ВНЗ, тому, що мають велию розб1жност у навчальних планах пщготовки бакалавра з певноi галуз! знань.
2. Не менш важливим у цьому аспект е розробка i реатзащя сучасних освiтнiх технологий особистсно розвивального на-вчання, спрямованих на розвиток у студен-тв рефлекси професшно1 становлення й актив1защю 1х досвщу в галуз! пpофесiйноi мобшьност, розробка монiтоpингу форму-вання професшно1 мобшьност.
Особливоi ваги набувае також визна-чення спрямованост профес!йно1' мобшьност студенпв (професшна кар'ера, тд-вищення сощальнога статусу, досягнення матер!ального добробуту тощо); розвиток мотивац!йно1' сфери профес!йно1' мобшьност (ощнка задоволення (незадоволення) вибором отримувано1' профес!йно1' гадгото-вки; усвщомлення потреби в професшнш мобшьност, розвиток особистих якостей, що сприяють пpофесiйнiй мобшьност (на-вчально-тзнавальна актившсть, рефлекти-втсть, анаштичш, пpоективнi, комушкати-внi здатност); формування знань, необхщ-них для професшно!' мобшьност (нормати-вно-правова пошформоватсть) [2].
Саме останне й потребуе розвитку в навчальному процес комплексноi особис-тюно-ор!ентовано1 складово", що сполучае вузький професюнатзм з унiвеpсальнiстю одержаних знань, вмшь та навичок.
Зрозумшо, що розробка та реашзащя студентами особистiсно-оpiентованоi трае-кторп процесу навчально-пiзнавальноi д!я-
(То)
© Nichugovska L.
льносгi як основи ix майбутньо! професш-но! мобiльносгi на сучасному ринку працi, не вщбуваеться тiльки в процесi навчання природничо-науковим дисциплiнам у тех-тчних ВНЗ, а й за рахунок професшно-орieнтованиx у тому числi.
При цьому формування професiйноi мобiльностi майбутшх випускниюв технч-них ВНЗ започатковусться в процесi при-родничо-науково! шдготовки, серед яких чльне мiсце посщають математичнi дис-циплiни, що й робить доцiльним викорис-тання адаптивно! концепцй математично! освiти студентiв ВНЗ.
Процес формування професшно! моб> льност майбутнix iнженерiв у ВНЗ буде ефективним, якщо буде базуватись на:
- якост навчання, обумовлено! лоп-ко-гносеолончними методолончними умо-вами теори шзнання та орieнтованоi на ви-явлення якiсниx особливостей об'екта дос-лдження (наприклад, певно! математично! дисциплши), класифiкацiю !х зв'язюв та вщношень з iншими об'ектами. Практичне втшення цього принципу передбачае одер-жання студентами вищого навчального закладу певного обсягу знань необидно! яко-стi, формування iнтелекту необидного рiв-ня, певних навичок та умнь, необхщних для активно! дiяльностi в майбутньому. Крiм того, його реалiзацiя сприяе розши-ренню свiтоглядниx орiентирiв, що е пере-думовою активного формування творчо! особистостц
- фундаментальности основою яко! е глибинне засвоення законiв буття, розумн-ня, що людина живе й де в яюсно рiзнома-нтшому свiтi, що допоможе майбутньому спещалсту швидше пристосуватись до швидкоплинних умов ринково! економки;
- гуманiзмi, що визначае значимсть для системи освiти формування особистос-гi та й соцiальниx якостей тощо. У цьому контекст необхщне розумiння того, що сучасний напрямок розвитку науково-теxнiчного прогресу в теxнiцi, економiцi мае бути переорiенгованим з наступним шдпорядкуванням таким загальнолюдсь-ким цiнностям як добро, гармоня, краса, духовнсть людини. Природна сутнють
людини потребуе перебування в яюсному соцiумi, де створенi умови для його життя та творчост, i тому, на нашу думку, необ-xiдно твердо вiдмежуватись вщ намагань деяких реформаторiв звести гуманiтариза-цiю освiти до рiзкого зменшення обсягу математичних та природничих дисциплн;
- неперервност освiти та випере-джаючого й характеру щодо розвитку сус-пшьства, що дозволить забезпечити як пос-лiдовнiсть у систем освгш, так i створити умови для постйного вдосконалення знань та навичок. Бшьш того, в зв'язку з тим, що сьогоднi важко спрогнозувати динамiку розвитку та практичного застосування спе-цiальниx знань впродовж десятирiч для будь-якого напряму дiяльностi суспшьства, "... то головну рису випереджаючого характеру освiти багато мислителв бачать у пiдгоговцi тако! особистостi, яка може тво-рчо виршувати будь-якi проблеми, в тому числ i li, що будуть виникати у майбутньому i про якi ми зараз нчого не знаемо" [3, с.25].
Висновки. Таким чином, процес формування професшно! мобшьносп необхщ-но розглядати як взаемоузгоджену систему психологгчних, загально-педагончних та методичних процедур взаемодй, що регла-ментують спшьну навчальну дiяльнiсть ви-кладачiв i студентв й позитивно впливають на формування конкурентоспроможност майбутнix фаxiвцiв.
1. ГребневЕ.Т. Анализ конкурентоспособности продукции / Е. Т.Гребнев, Д. Т.Новиков, А.Н.Захаров // Маркетинг в России и за рубежом. - 2002. - № 3.
2. Малыгина О.А. Формирование профессиональной мобильности бакалавров в техническом университете / ОАМалыгина // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. - 2011. -№ 129.
3. Лутай В. С. Фыософ1я сучасног освти: навч. поабник /В.С.Лутай. - К. : Центр „Ма-ггстр-Б" творчог стлки вчител1в Украгни, 1996. - 256 с.
4. Нчуговська Л.1. Адаптивна концепцгя математичног oceimu студент1в ВНЗ як основа формування гх конкурентоспроможноcmi / Л.1.№чуговська // ПостМетодика. - 2008. -№4(81). - С. 2-6.
5. Шчуговська Л.1. Стратеая i менеджмент математичног освти в професшнт тд-готощ майбуттх економiстiв у ВНЗ / Л.1.№чуговська // Дидактика математики: проблеми i дошдження: мiжнар. зб. наук. ро-бт. - Вт. 31. - Донецьк: ТЕАН, 2009. - С. 7-11.
6. Нчуговська Л.1. Адаптивна концепцгя математичног освти студентов ВНЗ i конкуре-нтоспроможтсть выпускнике: методологгя, теор1я, практика : монограф1я / Л.1.№чуговська. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. -153 с.
7. Есть ли будущее у „ белых воротничков" в Украине? - Электронный ресурс. Режим доступа:
http://institute.gorshenin.ua/news/820_est_li_budus hchee_u_belih_vorotnichkov.html. -- Заголовок с экрана.
Резюме. Ничуговская Л.И. ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МОБИЛЬНОСТЬ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКИХ ВУЗОВ КАК ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ. В статье рассматриваются особенности формирования профессиональной мобильности студентов технических вузов в контексте повышения их конкурентоспособности. Сосредоточивается внимание на организационно-методических направлениях формирования профессиональной мобильности студентов высших учебных заведений при изучении цикла учебных дисциплин математической и естественно-научной подготовки.
Ключевые слова: профессиональная мобильность, конкурентоспособность, техническое образование, адаптивная концепция.
Abstract Nichugovska L. РКОЕЕ88Ю^Ь MOBILITY OF STUDENTS OF TECHNOLOGY AS A FACTOR IN INCREASING THE COMPETITIVENESS OF FUTURE PROFESSIONALS. In
article features the formation of professional mobility students of technology in the context of increasing their competitiveness.
Key words: professional mobility, competitiveness, technical education, adaptive concept.
Стаття надшшла доредакцп 28.05.2012р.
