CC BY
13С.П. Полторецький,
кандидат сльськогосподарських наук
Уманський нацюнальний уыверси-тет садiвництва
УДК 631.53.01:633.17(477.46)
Яродуктшвнкть насшнщь-ких^агроценорв проса поавного {Ржкпт тШасеит Ь.)3а рцних^ строщв I способв авби в уМовах• Правобережного Лкостепу
За вирощування насння проса поавного в умовах нестшкого зволоження п1вденно1 частини Правобережного Лйостепу Украши за звичайного рядкового способу авби отримано найбль-ший врожай сорт1в Слобожанське та Лана - 3,92 та 4,10 т/га в1дпов1дно або на 0,24 и 0,39 т/ га бльше пор1вняно з широкорядковим способом.
За роки з оптимальними г1дротерм1чними умовами максимальну наснневу продуктивнйть проса поавного на р'1вн'14,24-4,79 т/га (сорт Слобожанське) 14,53-5,28 т/га (сорт Лана) отримано при авб1 у третш декад1 травня.
За прогнозу нетипових (засуха або перезволоження) для регону г1дротерм1чних умов про-тягом вегетацшного пероду проса найб'льшу продуктивнсть його наснневих пос1в1в за-безпечуе с'вбау другш декад1 травня. Свба в першш декад1 травня призводить до недобору врожаю 0,14-0,41 т/га (сорт Слобожанское) I 0,14-0,48 т/га (сорт Лана), а за авби у першу декаду червня в1н тдвищуеться до 0,31-0,771 0,39-0,84 т/га в1дпов1дно. Формуванню найвищо'1 якост1 наснневого матер1алу сприяе рання весняна та лтня с1вба звичайним рядковим способом - в'дпов'дно узагальнений показникякост1 був найвищиму сорту Слобожанське (97,9-98,5%) I сорту Лана (98,3-100,0%).
Ключовi слова:
строк авби, споаб авби, сорт, наання, урожайысть, яюсть.
Питания про значения якост1 поавного матер1алу вивчалося протягом багатьох роюв. Проте й до нин залишаеться недостат-ньо вивченим зв'язок фЫологп несформованого наання та на-ступний розвиток з нього росли-ни. Розумння такого зв'язку мае бути взяте за основу прийом1в вирощування сорту на наанне-вих дшянках.
Вщомо, що в межах генотипу рослини здатн1 реагувати на умови зовышнього середовища значною зм1ною фенотитчних ознак, що може 1стотно впли-нути на яюсть наанневого мате-р1алу, його врожайн властивост1 в покол1нн1 [1, 2, 3]. Прояв такоТ м1нливост1 прийнято назива-ти р1знояк1сн1стю наання - це бюлопчно корисна, вироблена
в процеа еволюци пристосу-вальна властив1сть орган1зм1в до умов кнування, спрямована на збереження виду [4, 5].
Метою наших дослщжень е удосконалення структури на-анницьких агроценоз1в проса з метою надання Тм замкнутост1, ст1йкост1 та високоТ продуктив-ност1 шляхом оптим1зацп строку та способу авби, спрямованих на п1двищення врожайност1 та пол1пшення його наанневих якостей в умовах нестмкого зволоження Правобережного Л1состепу УкраТни.
Виб1р оптимальних строк1в с1вби впродовж тривалого часу був I залишаеться, на думку багатьох дослщниюв, одним 1з основних чинниюв формування високоврожайних пос1в1в про-
са. При цьому, за твердженням W. Bin, за порушення оптимальних строк1в авби на врожай-н1 властивост1 наання у перюд його формування 1стотно впли-вають метеоролог1чн1 умови [6]. Проте, незважаючи на зна-чну давнину та наявысть велико'' юлькост1 досл1джень щодо оптим1зацп строюв с1вби проса, едино''' думки й дотепер не встановлено. 1нод1, нав1ть у одних I тих же вчених зустр1чають-ся розб1жност1 в рекомендац1ях щодо вибору строку авби. Так, 1.М. £лапн в одн1й 1з роб1т ре-комендуе розпочинати с1вбу за прогр1вання Грунту до 10-12°С на глибин загортання нас1ння, а в нших своТх роботах цей же автор указуе на те, що авба в не-прогр1тий фунт затримуе появу
Продуктивнють наЫнницьких агроценозiв проса посiвного [Рапсит тШасеит
в умовах Правобережного Люостепу
сходiв, тому найоптимальышою е температура на рiвнi 18-20°С [7, 8, 9]. При цьому, узагаль-нивши результати досл^жень у науковiй лiтературi, ми прий-шли до висновку, що вивчення впливу строюв сiвби на поавы якостi та врожайнi властивостi наання проса за рiзних спосо-бiв сiвби носить схематичний i поодинокий характер, а в умовах нестмкого зволоження Правобережного Лкостепу УкраТни це питання донинi зовам не вивчалося. В цьому полягае ак-туальнiсть i новизна вибраного напряму дослщжень.
Методика дослiджень. З метою встановлення оптималь-них строюв i способiв сiвби ма-теринських рослин упродовж 2009-2011 рр. на дослщному полi Уманського нацюнального унiверситету садiвництва заклали трифакторний польовий до-слiд (табл.), який передбачав вивчення взаемного впливу сорто-вих особливостей (фактор А), строку (фактор В) i способу ав-би (фактор С) на поавы якостi та врожайы властивостi насiння проса посiвного.
Досшд проводили згiдно методики польових дослщжень [10, 11]. Попередник проса - пшени-ця озима. Фосфоры та калмы добрива вносили тд зяблевий обробiток Грунту, азотнi - пщ першу весняну культивацiю у нормi N6oP6oK6o. Висiвали такi сорти проса поавного - Сло-божанське (середньостиглий, рiзновиднiсть аигеит) i Лана (середньостиглий, рiзновиднiсть А^ит). Строки авби - з першоТ декади травня по першу декаду червня, контроль - другий строк (середина другоТ декади травня). Способи авби - зви-чайний рядковий i широкоряд-ний iз шириною мiжрядь - 15 i 45 см та нормами виаву - 3,5 i 2,0 млн шт. схожих нaсiнин/гa вiдповiдно. На широкорядних
поавах проводили два розпушу-вання: перше - у фaзi 2-3 лист-кiв на глибину 4-5 см; друге - у фaзi кущення на глибину 6-8 см. Облкова площа дiлянки - 50 м2. Повторностей - чотири, роз-мщення вaрiaнтiв послiдовне. Збiр урожаю здмснювали двох-фазним способом - скошуван-ня у валки з наступним обмолотом через 4-6 дiб (комбайн <^атро-130»).
Посiвну якiсть сформованого на материнських рослинах наання перевiряли в лаборатор-них умовах восени року збору врожаю, а також шляхом його авби на наступний рк (перше наанневе потомство).
Грунт досшдного поля - чор-нозем опiдзолений важкосу-глинковий на леа, з умiстом гумусу 3,5%, низьким забезпе-ченням азотом лужногiдролiзо-ваних сполук (103 мг/кг фунту -за методом Корнфшда), серед-нiм умiстом рухомих - сполук фосфору та пщвищеним кaлiю (в^повщно 88 та 132 мг/кг - за методом Чирикова), високим ступенем насичення основами (95%), середньокислою реакци ею Грунтового розчину (рНКс| -6,2) i низькою гiдролiтичною кислотнiстю (2,26 смоль/кг Грунту).
Облiки, aнaлiзи та спостере-ження проводили зпдно загаль-ноприйнятих методик [10-13].
Умови проведення досш-джень мають характер нестм-кого зволоження. Так, якщо за сумою опaдiв 2009 i 2011 роки порiвняно з середньобaгaторiч-ними даними (633 мм) вщзна-чалися дефiцитом вологи - вщ-повiдно 110 i 40 мм, то 2010 рк характеризувався ТТ надлишком у 124 мм. При цьому, розподiл опaдiв у час характеризувався значною нерiвномiрнiстю i зна-чними вiдхиленнями вiд серед-ньобaгaторiчного значення в усi роки досшджень. Наприклад, у
L.) за рiзних строкiв i способiв сiвби
кв^ы 2009 року не випало жод-ного мiлiметрa дощу (середньо-бaгaторiчнa величина 48 мм), а в липы 2011 р., навпаки, переви-щення було майже дворазовим -151 мм (норма 87 мм).
НайсприятливЫ погоднi умови для росту та розвитку материнських посiвiв проса склалися в 2010 р. Так, починаючи з часу авби, в ус строки поави були зaбезпеченi достатньою юль-юстю вологи, що в поеднaннi зi сприятливим температурним режимом на рiвнi 15,7-20,0°С дало змогу отримати повы та вирiвнянi сходи. На вщмну вiд цього, температурний режим на час авби першого строку (середина першоТ декади травня) в 2009 i 2011 рр. характеризувався певним зниженням (на 1,9 i 2,8°С), а четвертого (середина першоТ декади червня) - пере-вищенням (на 1,3 i 3,7°С) рiвня даного показника, що негативно позначилося на польовм схо-жост нaсiння та повнотi сходiв в обох сор^в проса. При цьому, необх^но також зазначити, що фактично впродовж уаеТ веге-тaцiТ проса за роки досшджень спостерiгaлося значне переви-щення рiвня середньобагато-рiчноТ температури режиму, яке iнодi сягало понад 4-5°С i бшь-ше. Проте, така тенден^я до по-теплiння в умовах регiону спо-стерiгaеться впродовж остан-нього десятирiччя. I хоча просо належить до посухостмких i жaростiйких культур, проте таю негативы явища здмснювали iстотний вплив на формування структури та рiвня врожaйностi посiвiв.
Результати дослщжень.
Одержaнi за 2009-2011 рр. даы свiдчaть про iстотний вплив до-слiджувaних елементiв технологи вирощування на взаемовщ-носини мiж рослинами в посiвaх проса протягом вегетацп. Де-тальний aнaлiз результат даних
Продуктивнють насiнницьких агроценозiв проса посiвного [Рат'сит тШасеит Ь) за рiзних строкiв i способiв сiвби
в умовах Правобережного Люостепу
Рис. Польова схож1сть нас1ння та виживання рослин у насшницьких пос1вах сорт1в проса пос1вного залежно в1д строку та способу с1вби (2009-2011 рр.)
досл^жень [14] дав можливкть встановити певнi зaкономiрнос-т (рис.).
Так, у середньому за роки проведення дослщжень польова схожкть материнських посiвiв в обох сортiв проса з подовжен-ням у час термну сiвби збть-шувалася вщ раннього в першiй декадi травня (перший строк) до авби у третм декадi цього мкя-ця (третм строк) - вiдповiдно до 78,8-79,4% у сорту Слобожан-ське i 78,9-80,2% у сорту Лана або на 10-13% i 12-13% вщпо-вiдно iстотно бiльше порiвняно з раннiм (перший) строком (Н1Р05 = 2,9%). Порiвняно з контролем (авба у другiй декадi травня) та-коУ ктотноУ рiзницi встановлено не було, проте в уа роки досли джень рiвень даного показника все ж таки за другого строку був дещо меншим в обох сорлв (на 1,9-4,0%).
Подальше перенесення в часi строюв сiвби до червневих (четвертий) супроводжувалося ктотним зниженням польовоУ схожостi до 73,6-76,2% (сорт Слобожанське) i 73,5-75,2% (сорт Лана) за обох способiв ав-
би. Проте таке явище було ха-рактерним лише для посушли-вих i жарких умов, як склалися на час авби в 2009 i 2011 роках. За сприятливих погодних умов 2010 року, коли на час авби в уа строки параметри зволожен-ня Грунту були наближеними до багаторiчних, польова схожiсть проса збтьшувалася вiд раннiх посiвiв до тзых, i найбiльших значень досягала за червневого (четвертого) строку авби.
Раный (перший) i контроль-ний (другий) строки авби вна-слiдок дещо нижчих темпера-турних умов подовжують перiод сiвба - сходи: в середньому за 2009-2011 рр. за середньодо-бовоУ температури 15,5°С сходи проса за авби в рекомендова-ы строки (друга декада травня) з'являлися через 11 дiб, а за ран-нiх строкiв i температурi 13,8°С -через 14 дiб. Зiставивши цi данi з показниками польовоУ схо-жостi - в середньому 75,0-76,6% (сорт Слобожанське) i 77,0-78,1 (сорт Лана) при контрольному та 66,2-73,6 i 67,4-70,2% вщпо-вiдно за ранньоУ авби, можна зробити висновок про те, що
сповiльнене проростання наання в обох сортiв, викликане низькою температурою, знижуе також i його польову схожкть.
Способи авби ктотного впли-ву на польову схожкть наання материнських посiвiв проса по-сiвного обох сортiв не мали. Так, польова схожкть наання сорту Слобожанське за звичайноУ рядковоУ та широкорядноУ сiвби варiювала в межах 73,6-75,1% або на 1,6% (при Н1Р05 = 1,6%). У сорту Лана така рiзниця була ще меншою - 74,0-75,2 або на 1,2%. У середньому за сортами рiвень даного показника був у межах 74,3-74,6%.
З наведеного аналiзу можна зробити висновок, що польова схожкть наання проса, в близь-к за погодними умовами до се-редньобагаторiчних рокiв, з по-довженням у часi строку авби збтьшуеться вiд рaннiх до тзых, що пов'язано з кращими пдро-термiчними умовами та скоро-ченням перiоду сiвбa-сходи за тзых строюв.
Густота рослин проса на час збору врожаю значно варивала залежно вiд строкiв авби та погодних умов року вирощу-вання насшницьких посiвiв проса обох сорлв. Так, у середньому за роки досл^жень, поеднання цих фaкторiв створило переду-мови, за яких до юнця вегетацГУ в сорту Слобожанське зберка-лося в'щ 75,3 до 85,7%, а у сорту Лана - в'щ 74,3 до 85,3% рослин в^д загальноУ УхньоУ кiлькостi в фaзi повних сходiв. Як i у випад-ку з польовою схожiстю, сортовi особливостi не мали iстотного впливу на формування рiвня даного показника. Оптимальним для одержання його найвищо-го значення за обох способiв авби мало перенесення авби на третю декаду травня вщ ре-комендованого в регiонi строку (друга декада). Так, у сорту Лана рiвень даного показника був
Продуктивнють насiнницьких агроценозiв проса посiвного [Рап'юит тШасеит L.) за рiзних строкiв i способiв сiвби
в умовах Правобережного Люостепу
найвищим i вiдповiдно на 1,2 (звичайна рядкова авба) i 1,5% (широкорядна авба) вищим по-рiвняно з контрольним строком. У сорту Слобожанське така перевага третього строку була ще iстотнiшою - вщповщно на 2,3 (звичайна рядкова авба) i 3,9% (широкорядна авба).
йвба в першiй декадi червня зумовлювала iстотне зниження рiвня виживання рослин у на-сiнницьких поавах проса до 73,6 (звичайна рядкова авба) i 76,2% (широкорядна авба) у сорту Слобожанське, та до 75,2 (звичайна рядкова авба) i 73,5% (широкорядна авба) у сорту Лана або на 6,0-4,9% i 12,6-11,6% вщповщно при Н1Р05 за комплексною дieю факторiв 4,2%.
У цiлому по досшду найсприят-ливiшим для формування най-продуктивнiшого агроценозу насiнницьких посiвiв дослщжу-ваних сортiв проса посiвного ви-явилися погоднi умови 2010 р., за яких загальне виживання рослин було найвищим. При цьому, як i за польовою схожiстю фор-муванню найбiльшоT продуктивной агроценозу насiнницьких посiвiв проса, сприяла авба в третм декадi травня. Вщповщ-но рiвень виживання рослин за обох способiв сiвби тут був найвищим - на рiвнi 83,4-85,7% (сорт Слобожанське) i 84,985,3% (сорт Лана). У подальшо-му мiж показниками виживання та продуктивною насiнницьких посiвiв установлено прямий ко-реляцiйний зв'язок середньот ткноти (г = 0,57±0,02).
На формування продуктивной посiвiв упливають як бю-тичнi, так i абютичы фактори. З бiотичних факторiв це строк авби, норма висiву та глибина загортання наання, Грунт, система удобрення, зрошення тощо. Вони сприяють рацюнальншо-му використанню абютичних факторiв - сонячного свiтла,
Таблиця 1
Урожайнiсть насiнницьких посiвiв сорлв проса посiвного залежно вiд строку та способу сiвби, т/га
Вар1ант дослщу Р1к Середне
Сорт (А) Споаб авби (В) Строк с1вби (С) 2009 2010 2011 за три роки
перший 3,97 4,13 3,35 3,82
си звичайний другий (контроль) 4,38 4,48 3,76 4,21
и рядковии третм 4,13 4,79 3,58 4,17
X го б о четвертий 3,61 3,78 3,07 3,49
перший 3,74 3,86 3,31 3,64
широко-рядний другий (контроль) 4,08 3,98 3,45 3,84
и третм 3,90 4,24 3,35 3,83
четвертий 3,52 3,59 3,14 3,42
Середне за сортом 3,92 4,11 3,38 3,80
перший 3,72 4,79 3,64 4,05
звичайний другий (контроль) 4,14 5,05 4,12 4,44
рядковий третм 3,91 5,28 3,79 4,33
го X четвертий 3,51 4,01 3,28 3,60
а перший 3,43 4,08 3,57 3,69
широко-рядний другий (контроль) 3,85 4,24 3,71 3,93
третм 3,64 4,53 3,50 3,89
четвертий 3,28 3,37 3,32 3,32
Середне за сортом 3,69 4,42 3,62 3,91
фактор А 0,08 0,11 0,06
Н1Р05, т/га фактор В 0,08 0,11 0,07
фактор С 0,11 0,15 0,13
фактор АВС 0,21 0,30 0,22
опад1в, а також зменшенню негативного впливу екстремальних показниюв вологостi пов^ря та Грунту [15].
Так, у результат аналiзу три-рiчних даних (табл. 1), нами вста-новлено, що врожайнiсть наан-ницьких посiвiв сортiв проса по-сiвного залежала як вщ погодних умов, що склалися впродовж вегетацiйного перiоду, способу i строку сiвби, а також комплексно''' взаемоди цих чинниюв.
Так, залежно вiд року досш-джень, найсприятливiшим для формування високоврожайних посiвiв проса у всiх варiантах дослiджень був 2010 рiк, за погодних умов якого середня по дослщу врожайысть насiння ста-новила 4,11 т/га (сорт Слобожанське) i 4,42 т/га (сорт Лана) або була на 0,19-0,73 i 0,73-0,80 т/га вiдповiдно бтьшою порiвняно з 2009 i 2011 роками. При цьому
необхщно вiдмiтити, що за най-бiльш спекотних i посушливих за роки досшджень умов, що скла-лися в 2009 р., сорт Слобожан-ське в середньому за способами та строками авби сформував iстотно бiльший врожай наання - вщповщно 3,92 т/га, або на 0,23 т/га бшьше порiвняно з сортом Лана (Н1Р05 (А) = 0,08 т/га). Проте, за найсприятливших пд-ротермiчних умов у перiод росту та розвитку наанницьких поа-вiв проса та за умов надмiрного зволоження, що склалися вщпо-вiдно в 2010 i 2011 роках, ктот-ну перевагу за рiвнем наанне-вот продуктивностi мали посiви проса сорту Лана. Так, середня врожайнкть вирощеного наан-ня цього сорту становила вщпо-вiдно 4,42 i 3,62 т/га або iстотно перевищувала сорт Слобожанське на 0,31 i 0,24 т/га (Н1Р05 (А) = 0,11 i 0,07 т/га). З одержаних
Продуктивнють наанницьких агроценозiв проса поЫвного [Рапсит тШасеит L.) за рiзних строкiв i способiв сiвби
в умовах Правобережного Люостепу
результат можна зробити ви-сновок, що завдяки рiзному ге-нетичному походженню досли джувaнi сорти характеризуются i вiдмiнною реакщею на пдро-термiчнi умови вирощування. Тобто, сорт Слобожанське вия-вився aдaптовaнiшим до спекот-них i посушливих умов, а сорт Лана - до умов оптимального та нaдмiрного зволоження тд час вегетацп проса поавного.
Особливостi сiвби у рiзнi роки дослщжень також здiйснювaли iстотний вплив на наанневу про-дуктивнiсть посiвiв проса. Так, в умовах 2009 р. iстотно вищий рiвень урожайност нaсiння в обох сортiв одержано за другого строку авби - вщповщно 4,38 i 4,08 т/га (сорт Слобожанське) та 3,85 i 4,14 т/га (сорт Лана). Пе-редчасна до цього строку авба, а також перенесення и на пiзнiшi термiни супроводжувалася к-тотним недобором урожаю наання на рiвнi 0,18-0,77 т/га (сорт Слобожанське) i 0,21-0,63 т/га (сорт Лана) при Н1Р05 (С) = 0,11 т/ га. Найменш врожайним в обох сор^в виявився тзтй червне-вий строк сiвби, за якого даний показник був найменшим i вщ-повiдно на рiвнi 3,52-3,61 т/ га (сорт Слобожанське) i 3,283,51 т/га (сорт Лана).
Подiбнi до цих результати були одержан й за умов над-мiрного зволоження 2011 р. -перевага за рiвнем урожайност загальноприйнятого в регiонi другого строку авби й певне и зниження за ранньоУ та пiзньоT авби. При цьому, також вста-новлен й певнi вiдмiнностi. Так, нaдмiрне зволоження та дещо нижчий температурний режим тд час вегетaцiT у середньому по дослщу спричинили значний недобiр врожаю нaсiння проса порiвняно з iншими роками -вщповщно 0,30 (2009 р.) i 0,72 т/ га (2010 р.).
Залежно вщ сортових особли-
востей перевага другого строку за звичайноУ рядковоУ сiвби у сорту Слобожанське становила 0,18-0,69 т/га. Проте, за широкорядно! авби ктотний приркт урожаю вiдмiчено лише у порiв-няннi з нaйбiльш тзтм червне-вим строком - 0,31 т/га (Н1Р05 (С) = 0,13 т/га). За найбшьш ранньоУ авби у першм декaдi травня перевага за даного способу авби була м^мальною - 0,14 т/га, а при перенесены авби на третю декаду статистично недостовiрною. У сорту Лана, в умовах 2011 р. другий строк авби за обох и спо-собiв спричинив ктотне збшь-шення рiвня даного показника, порiвняно з Ышими строками сiвби, на 0,21-0,84 т/га.
Зовам по ншому склалася си-туaцiя в умовах 2010 р. Так, най-крaщi гiдротермiчнi умови для формування найбшьшоУ продуктивной забезпечила сiвбa у третiй декaдi травня, за якоУ вро-жайнкть нaсiнницьких посiвiв проса досягла максимального за роки дослщжень рiвня - 4,79 т/га (сорт Слобожанське) i 5,28 т/га (сорт Лана) або на 0,26 i 0,23 т/га бшьше порiвняно з контролем (другий строк). При цьому, в умовах даного року спостеркалося й найбшьше вар^вання даного показника - вщ 18 до 34%. Як i в попереднi роки найменш про-дуктивним виявилося перенесення авби наанницьких поа-вiв за обох и способiв на першу декаду червня - 3,59-3,78 т/га у сорту Слобожанське i 3,374,01 т/га у сорту Лана вщповщ-но недобiр урожаю порiвняно з контролем становив 0,390,70 т/га i 0,87-1,04 т/га. При цьому, порiвняно з тзньою травне-вою (третiй строк) за червневоУ (четвертий строк) сiвби недобiр врожаю по сорту Слобожанське у середньому за способами авби зрк до 0,65-1,01 т/га, а по сорту Лана - до 1,16-1,27 т/га.
Залежно вщ способiв авби у
середньому за роки дослщжень формуванню бшьшоУ наанневоУ продуктивностi сприяла звичай-на рядкова авба. Так, у цшому по дослщу за даного способу авби врожайнкть становила 3,92 т/ га (сорт Слобожанське) i 4,10 т/ га (сорт Лана) порiвняно з 3,68 i 3,71 т/га за широкорядного способу. Необхiдно також вiдмiтити, що перенесення у час строкiв сiвби вiд рaннiх до тзых супро-воджувалося певним знижен-ням переваги звичайноУ рядко-воУ сiвби на 15 см порiвняно з широкорядною на 45 см i найменш iстотною (2009 i 2010 рр.) або на рiвнi похибки (2011 р.) в обох сор^в вона була за червневоУ авби (четвертий строк).
Спостереження за особливос-тями формування врожайност наанницьких посiвiв дали змо-гу також установити, що вищий и рiвень у вaрiaнтaх другого i третього строкiв, як правило, супроводжувався й вищими по-казниками загального та продуктивного кущення рослин обох сор^в проса поавного. В подальшому мiж урожaйнiстю та продуктивною кущистктю рослин проса були встановлен тiснi кореляцiйнi зв'язки на рiв-нi г = 0,79-0,85 (сорт Слобожанське) i г = 0,81-0,88 (сорт Лана). Необхщно також вiдмiтити, що використання широкорядного способу авби викликали певне збшьшення продуктивного кущення в обох сор^в порiвня-но зi звичайною рядковою ав-бою. Крiм цього, за сприятливих гiдротермiчних умов (2010 р.) продуктивна кущисткть також збшьшувалася, за посушливих (2009 р.) - вщповщно зменшу-валися загальне та продуктивне кущення, а в умовах нaдмiрно-го зволоження (2011 р.) тд час генеративного перюду росту та розвитку рослин - зростало лише загальне кущення, а продуктивне було найнижчим за ва
Продуктивнють наЫнницьких агроценозiв проса посiвного [Рапсит тШасеит
в умовах Правобережного Люостепу
роки дослщжень.
Перевiрка модифiкацiйних змн, що вiдбулися пiд упливом агроеколопчних факторiв на врожайних властивостях наан-ня проса посiвного, вирощеного на материнських рослинах, дала можливiсть встановити наступи закономiрностi (табл. 2).
У середньому за роки досш-джень установлено, що форму-ванню найвищого рiвня показ-никiв життевост та життездат-ностi насiння в обох сор^в проса посiвного сприяло поеднання звичайного рядкового способу авби у рaннiй (перший) i тзнм (четвертий) строки. Так, за по-казниками лабораторной' схо-жостi вирощене нaсiння за такого поеднання строку та способу авби вщповщало категорп ел^-ного та мало найвищий рiвень даного показника - вщповщно 95,2-96,0% (сорт Слобожан-ське) i 96,0-96,5% (сорт Лана). Розрахований математично ш-тегрований показник якост на-сiнневого мaтерiaлу пiдтвердив, що найяюснший нaсiнневий
мaтерiaл в обох сортiв проса формуеться за ранньо''' весня-но'' або лiтньоT сiвби звичайним рядковим способом. Вщповщно за даного поеднання пaрaметрiв сiвби - узагальнений показник якост був найвищим i на рiвнi 97,9-98,5% (сорт Слобожанське) та 98,3-100,0% (сорт Лана).
За широкорядного способу авби в обох сор^в кращим для формування найвищого рiвня показниюв якостi нaсiння сприяло перенесенню сiвби на третю декаду травня (третм строк). У вaрiaнтaх такого поеднання па-рaметрiв авби одержано найви-щу енергiю (91,0 i 91,8%), швид-кiсть (1,98 i 1,86 дiб) i дружнiсть (23,5 i 22,9 шт./добу) пророс-тання, а також силу росту (93,3 i 92,3%) та лабораторну схожiсть (95,3%) вiдповiдно у сорту Слобожанське та Лана. Вщповщно узагальнений показник якост у цьому вaрiaнтi був нaйбiльшим i на рiвнi 97,6-97,8%. Подальше перенесення авби ще на декаду (четвертий строк) за даного способу авби викликало ктот-
L.) за рiзних строкiв i способiв сiвби
не зниження рiвня даних показниюв на 4-24% (сорт Слобожанське) та 4-30% (сорт Лана) i формуванню найменш якiсного нaсiнневого мaтерiaлу у цiлому за строками та способами авби.
Очевидно, що на формування такого рiвня яюсних показниюв наанневого мaтерiaлу впливали як особливост погоди на час генеративного i репродуктивного перiодiв розвитку рослин проса посiвного, так i сформован пiд Tхнiм упливом елементи струк-тури посiву (густота рослин i продуктивний стеблостiй) i тех-нолопчы показники якостi на-сiння (вирiвнянiсть, вaговитiсть тощо).
Так, сiвбa у рекомендований другий строк i перенесення и на третю декаду травня сприяли бiльшому кущенню й формуванню вищого рiвня показниюв ндивщуальноУ продуктивностi рослин та врожайност посiвiв у цiлому. При цьому, через нерiв-номiрнiсть достигання на рiзних стеблах i гiлкaх, хоча й форму-валася значно бшьша кiлькiсть
Таблиця 2
Посiвнi якост насiння сортiв проса залежно вiд строку та способу сiвби, середне за 2009-2011 рр.
Вар1ант досл1ду Енерпя пророс- тання, % Швидккть про-ростання, д1б Дружнкть про-ростання, шт./ добу Сила 9 'осту, 'о Лабораторна схо- жкть, % 1нтег-рова-ний е
Сорт Споаб с1вби Строк авби р1вень показ- У % до найбшь- р1вень показ- У % до наймен- р1вень показ- У % до найбшь- р1вень показ- у % до найбшь- р1вень показ- у % до найбшь- показ-ник 1
ника шого ника шого ника шого ника шого ника шого якост1
' ? перший 91,7 100,0 1,92 100,0 23,1 91,2 93,2 99,3 95,2 99,1 97,9 2
>1 « ^ о другий 91,2 99,5 2,03 94,9 23,8 93,8 92,8 98,9 93,2 97,0 96,8 4
V -О гретш 90,8 99,1 2,05 94,0 23,6 93,1 92,3 98,4 93,7 97,6 96,4 5
X то * о на о. п четвертий 90,7 98,9 2,06 93,4 25,3 100,0 93,8 100,0 96,0 100,0 98,5 1
о ^ ^ О X перший 88,3 96,4 2,06 93,2 17,1 67,6 90,3 96,3 90,3 94,1 89,5 7
о ^ другий 90,5 98,7 2,14 89,9 23,2 91,7 92,3 98,4 93,0 96,9 95,1 6
и ^ к гретш 91,0 99,3 1,98 97,0 23,5 92,9 93,3 99,5 95,3 99,3 97,6 3
3 ^ четвертий 87,0 94,9 2,47 77,9 15,8 62,5 88,3 94,1 88,3 92,0 84,3 8
5 ? перший 93,0 100,0 1,85 100,0 24,5 100,0 93,8 100,0 96,5 100,0 100,0 1
>1 й ^ о другий 91,7 98,6 1,92 96,2 21,9 89,4 92,3 98,4 93,2 96,5 95,8 4
п треш 91,2 98,0 2,02 91,4 23,4 95,6 91,7 97,7 93,2 96,5 95,9 5
то X четвертий 90,5 97,3 1,88 98,1 24,2 98,7 92,0 98,0 96,0 99,5 98,3 2
то о ^ ^ О X перший 89,8 96,6 2,14 86,3 18,8 76,9 90,8 96,8 91,3 94,6 90,2 7
другий 90,5 97,3 2,03 91,0 21,3 87,1 92,5 98,6 93,2 96,5 94,1 6
^ к треш 91,8 98,7 1,86 99,5 22,9 93,4 92,3 98,4 95,3 98,8 97,8 3
3 четвертий 87,5 94,1 2,37 77,9 17,0 69,5 88,5 94,3 89,5 92,7 85,7 8
Продуктивнють наанницьких агроценозiв проса nociBHoro (Panicum miliaceum L.) за рюних CTpoKiB i cnoco6iB авби
в умовах Правобережного Люостепу
насiння, проте воно характери-зувалося значною рiзноякiснiс-тю - значно знижувалися вирiв-нянiсть насшня, його маса 1000 i натура. Аналопчна зaкономiр-нiсть була встановлена в цшо-му i за широкорядного способу авби. Оптимальною виявилася лише авба у третiй декадi трав-ня, яка сприяла формуванню найбiльш вирiвняних показни-кiв агроценозу широкорядного поаву й елементiв структури врожаю.
Статистичний аналiз показ-ниюв якостi наанневого ма-терiалу проса поавного дав можливiсть установити ткну зворотну кореляцмну залеж-нiсть мiж лабораторною схо-жiстю насiння та загальною (r = -0,76±0,10) i продуктивною кущистiстю (r = -0,81±0,05), тк-нi прямi зв'язки мiж лабораторною схожiстю та масою 1000
насiнин (r = 0,83±0,03), вирiвня-нiстю (r = 0,72±0,10) i натурою (r = 0,69±0,05), а також серед-ньоТ сили прямий зв'язок з уро-жайнктю (r = 0,55±0,11).
Висновки. За вирощування насiння проса посiвного в умовах нестмкого зволоження тв-денноТ частини Правобережного Лкостепу УкраТни формуванню найбiльшого врожаю сор^в Слобожанське та Лана сприяе звичайна рядкова сiвба - вщпо-вiдно 3,92 i 4,10 т/га або на 0,24 i 0,39 т/га бшьше порiвняно з широкорядною.
У роки з оптимальними пд-ротермiчними умовами макси-мальну наанневу продуктив-нiсть проса посiвного на рiвнi 4,24-4,79 т/га (сорт Слобожанське) i 4,53-5,28 т/га (сорт Лана) забезпечило перенесення стро-юв його сiвби на третю декаду травня.
За прогнозу нетипових (по-суха або надмiрне зволоження) для репону гiдротермiчних умов упродовж вегетацiйного перю-ду проса найбшьшу продуктив-нiсть його наанницьких посiвiв забезпечуе сiвба у друпй дека-дi травня. йвба у першiй декадi травня спричиняе недобiр врожаю на рiвнi 0,14-0,41 т/га (сорт Слобожанське) i 0,14-0,48 т/га (сорт Лана), а за ТТ перенесен-ня на першу декаду червня вiн зростае вiдповiдно до 0,31-0,77 i 0,39-0,84 т/га.
Формуванню найвищоТ якостi наанневого мaтерiaлу сприяють рання весняна та л^ня сiвби зви-чайним рядковим способом -узагальнений показник якост був найвищим i вiдповiдно на рiвнi 97,9-98,5% (сорт Слобожанське) та 98,3-100,0% (сорт Лана).
ВИКОРИСТАНА ЛПЕРАТУРА
1. Totok Agung, Yoshida Tomohiko. Responses to early spring planting is several genotypes of millet // J. Fac. Agr. / Kyushu Univ. / 1998. - 42, № 3-4. - P. 325-335.
2. Бтоножко, В.Я. Агробюлопчы та еколопчы основи виробництва гречки: Монография / В.Я. Бтоножко, А.П. Березовський, С.П. Полторецький, Н.М. Полто-рецька ; За ред. В.Я. Бтоножка. - МиколаТв: Видав-ництво 1рини Гудим, 2010. - 332 с.
3. Petr S. Agrotechnice prosa. — Uroda, 1987. - 35.5. - Р. 208-209.
4. Кулешов, Н.Н. Агрономическое семеноведение / Н.Н. Кулешов. - М., Сельхозиздат, 1963. - 304 с.
5. Карпова, Л.В. Формирование урожая, посевных качеств и урожайных свойств семян полевых культур в зависимости от приемов выращивания в условиях лесостепи Среднего Поволжья: автореф. дис. на соиск. учен. степ. д.с. - х.н.: Спец. 06.01.05: Спец. 06.01.09 / Карпова Лидия Васильевна; [Пенз. гос. с.
- х. акад.]. - Пенза: 2002. - 53 с.
6. Bin W. Nutritional composition and value of Proso Millet / Wang Bin. — Foxtail Millet Crops, N 1, 1997.
- P. 318 - 323.
7. Елагин, И.Н. Урожай «сам - 200» / И.Н. Елагин // Зерновые культуры. - 1991. - № 6. - С. 20-21.
8. Елагин, И.Н. Просо - культура высокой продуктивности, если соблюдать требования агротехники / И.Н. Елагин // Зерновое хозяйство. - 1979. - № 9.
- С. 33-34.
9. Елагин, И.Н. Агротехника проса / И.Н. Елагин // М.: Россельхозиздат, 1987. - 159 с.
10. Ещенко, В.О. Основи наукових дослщжень в аг-рономи: Пщручник / В.О. Ещенко, П.Г. Копитко, В.П. Опришко, П.В. Костогриз; За ред. В.О. Ещенка. - К.: Дiя. - 2005. - 288 с.
11. Методика державного сортовипробування сть-ськогосподарських культур. Методи визначення показниюв якосп рослинницькоТ продукци. - К., 2000. - Вип. 7. - 144 с.
12. Грицаенко, З.М. Методи бюлопчних та aгрохiмiч-них дослщжень рослин i Грунтт / З.М. Грицаенко,
A.О. Грицаенко, В.П. Карпенко// за ред. З.М. Грицаенко. - К.: ЗАТ «Н1ЧЛАВА», 2003. - 320 с.
13. Боровиков, В.П. Statistika. Статистический анализ и обработка данных в среде Windows/ В.П. Боровиков, И.П. Боровиков // М.: Филинъ, 1997. - 608 с.
14. Полторецький, С.П. Особливосп формування гус-тоти наанницьких посiвiв сорлв проса залежно вщ строку i способу авби в умовах Правобережного Лкостепу / С.П. Полторецький // Зб. наук. пр. Уманського НУС. - Умань, 2013.- Вип. 82. - Ч. 1: Аг-рономiя. - С. 27-37.
15. Бтоножко, В.Я. Агробюценолопя: навчальний поабник / В.Я. Бтоножко, С.П. Полторецький,
B.П. Карпенко, I.I. Мостов'як [та rnoii] // за ред. В.Я. Бтоножка. - Внниця: ПП «ТД «Едельвейс и К», 2013. - 340 с.
