CC BY
21
УДК 633.32:631.53.042
Мащак Я. I., д.с.-г.н., професор М1зерник Д. I., acnipaHT ©
Incmumym сыъсъкого господарства Карпатсъкогорегюну НААН
ПРОДУКТИВШСТЬ ВИРОДЖЕНОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО В1Д НОРМ ВС1ВАННЯ БОБОВИХ БАГАТОР1ЧНИХ ТРАВ У НЕРОЗРОБЛЕНУ ДЕРНИНУ
Подано результаты дослгдженъ вплыву вавання бобовых багатор1чных трав у нерозроблену дерныну на i'x продуктывтстъ. Наывыщыы урожай (8,45 т/га) за два рокы пры тръох укосах 3i6pano на eapianmi, де вывалы конюшынулучну + конюшыну ¿iбрыдну (13,9 кг/га) настня прыудобрент Р60К90..
Ключое1 слова: настня, добрыва, травостт, урожаышстъ, обробток
Грунту.
Вступ. Для лжвщаци дефщиту азоту в луювництв1 важливо мобшзувати бюлопчне джерело шляхом збагачення лучних травосто1в бобовими компонентами. В даний час для бшьшост1 тип1в лучних уг1дь характерна дуже низька частка бобових (5 - 10%) i нав1ть повна ix в1дсутн1сть у травостоях. Бобово-злаков1 сум1шки за продуктивн1стю i збором протешу у 8 - 10 раз1в i б1льше перевищують злаков! [1, 5].
Для збшьшення частки бобових компонешчв у травос1янн1 застосовують технологш перезалуження с1ножатей i пасовищ, яка включае прийоми оброб1тку i повторного окультурювання грунту, його передпос1вну пщготовку i залуження [4]. Внасл1док цього к1льк1сть проход1в машинно-тракторних агрегат1в по одному i тому ж слщу в окремих випадках досягае 7 - 8 i б1льше раз1в. Застосування прямого вс1вання бобових у травостш дае можлив1сть зменшити енерго-ресурсозатрати у 4 - 5 раз1в [3]. Ця технолопя е перспективною в районах з достатн1м атмосферним зволоженням i наявшстю великих площ природних кормових угщь, що дае можлив1сть заощадити витрати нас1ння до 2 i бшьше раз1в. Перевага даного способу вщновлення деградованих травосто!в полягае також у тому, що полшшувана площа виключаеться i3 використання лише на короткий час (в деяких випадках на 3 - 4 тижш).
У сучаснш закордонн1й практиц1 лук1вництва найбшьш перспективними заходами створення бобово-злакових лук е niflciB при м1н1мальному оброб1тку дернини.
Для вс1вання бобових багатор1чних трав у нерозроблену дернину використовують спец1альн1 с1валки типу Creat Plains 1006 NT. Дану Ывалку застосовують у багатьох кра!нах св1ту, i зокрема в Канад1.
© Мащак Я. I., М1зерник Д. I., 2012
256
Матер1али i методи. Дослщження проводили на полях 1нституту сшьського господарства Карпатського perioHy НААН (с. Лшня) протягом 2010 - 2011 pp.
Грунт пщ дослщом дерново-тдзолистий, поверхнево оглеений суглинковий, вм1ст гумусу за Тюршим 2,2 %, рухомих форм фосфору (за Чириковим) 71 - 112 мг/кг, обмшного калш 113 - 130 мг/кг грунту, рН (сольове) 5,2.
Погодш умови 2010 - 2011 pp. були сприятливими для вирощування багатор1чних трав, хоча в деяю перюди спостер1гали недостатню кшьккть опад1в. Насшня вЫвали в травостш без попереднього оброб1тку грунту Ывалкою Creat Plains 1006 NT.
Застосовували польов1 i лабораторш методи дослщження з використанням вим1рювано-вагового для визначення боташчного складу i продуктивное^ травосто!в, х1м1чного - для визначення якост1 корму, агрох1м1чних i ф1зико-х1м1чних показниюв грунту, математично-статистичного - для оцшки достов1рност1 отриманих результат дослщжень.
Результати дослщжень. В Укра!ш за попередш роки проведено багато дослщжень з удосконалення технологш поверхневого i докоршного полшшення природних кормових угщь i зовс1м не придшяли уваги вщновленню вироджених травосто!в шляхом прямого вЫвання в нерозроблену дернину. Ряд технолопчних операцш, яю рашше були рекомендован! на вироджених травостоях, внаслщок низько! ефективност1 в даний час вже не застосовують.
Тому важливим елементом у систем! вщновлення деградованих лучних угщь е пряме вшвання бобових трав у нерозроблену дернину, вщ якого залежить створення на них злаково-бобових травосто!в сшожатей, що спрямоване на зменшення енерго-ресурсовитрат i одержання високо! продуктивное^ та якост1 корму для згодовування великш рогатш худоб1 [5].
Найнижчий урожай сухо! маси (6,35 т/га) забезпечив одно видовий nociB лядвенцю рогатого з нормою виЫву 4,9 кг/га насшня (табл.). Збщьшення норми вис!ву лядвенцю рогатого вдв1ч1 (9,8 кг/га) дало можливкть з1брати 6,95 т/га сухого корму або пщвищити урожай на 7 %.
Дещо вищий урожай сухо! маси з1брано на Bapiarni, де вшвали конюшину пбридну (7,45 т/га), пор1вняно з лядвенцем рогатим.
На BapiaHTi, де було виЫяно конюшину лучну (7 кг/га) + конюшину пбридну (4,9 кг/га кондицшного насшня), з1брано урожай 8,45 т/га, а на nociBax конюшини лучно! - 8,35 т/га.
В цшому вищий урожай сухо! маси з1брано на другому рощ використання травостою за рахунок бшьшого кущення.
Вщомо, що на боташчний склад травосумшок значний вплив мають не тшьки гщротерм1чш умови вегетацшного та зимового перюд1в, а й конкурентш взаемовщносини м1ж вЫяними бобовими травами та аборигенним травостоем.
257
Таблиця
Урожайшсть виродженого травостою залежно вщ норм вивання насшня бобових багатор1чних трав (2010 - 2011 рр.)_
Схема дослщу Норма виаву насшня, кг/га Зб1р сухо! маси, т/га Серед-не, т/га Прирют до контролю
2010 2011
т/га %
Конюшина лучна 14,0 7,5 9,2 8,35 - -
Конюшина пбридна 9,8 6,8 8,1 7,45 -0,90 89
Лядвенець рогатий 9,8 6,0 7,9 6,95 -1,40 83
Конюшина лучна 7,0 5,9 7,9 6,90 -1,45 83
Конюшина пбридна 4,9 5,6 7,2 6,40 -1,95 77
Лядвенець рогатий 4,9 5,7 7,0 6,35 -2,00 76
Конюшина лучна + конюшина пбридна 7,0 + 4,9 7,1 9,8 8,45 +0,10 101
Конюшина пбридна + ледвенець рогатий 4,9 + 4,9 6,1 8,6 7,35 -0,99 88
Конюшина лучна + конюшина пбридна + лядвенець рогатий 6,0 + 4,0 + 4,0 7,2 9,5 8,35 -0,00 100
Н1Ро5, т/га 0,36 0,38
У перший р1к життя та використання травостою вс1яш бобов1 багатор1чш трави займали вщ 49,2 до 76,7 % залежно вщ норми !х вишву. На другий р1к !х виявлено значно бшьше, \ зокрема в першому укос1 вщ 67,7 до 83,2 %. На вар1ант1, де вЫвали конюшину лучну, !х нараховувалося 83,2 % у першому укоЫ, 87,1 - в другому \ 88,5 % в третьому укосг Дещо нижч1 щ показники вщзначено на вар1антах, де виавали конюшину пбридну та лядвенець рогатий. При зменшенш норми вис1ву бобових багатор1чних трав вдв1ч1, в1дпов1дно \ вм1ст 1х у травостоях був значно меншим.
У дв1йних травосум1шках к1льк1сть бобових становила: у сум1шц1 конюшини лучно! та конюшини г1бридно! 73,5 %, а конюшини г1бридно! та лядвенцю рогатого - 70,6 %. Досить високим був вм1ст бобових у травосто!, який складався з конюшини лучно! + конюшини пбридно! + лядвенцю рогатого, I становив 76,7 % у 2010 р. та 78,5 - 80,1% у 2011 р.
Таким чином, проведеш двор1чш дослщження боташчного складу злаково-бобов1 травосумшки с1нок1сного використання дають можлив1сть зробити висновок, що вс1вання нас1ння бобових багатор1чних трав значно пол1пшуе травостш.
Висновки
Отже, вс1 види бобових багатор1чних трав, вс1яних у вироджений травост1й на суход1льних луках Передкарпаття, е ценотично сильними I забезпечують значне п1двищення урожайност1. Найб1льш ценотично активною була конюшина лучна, яка на другий р1к життя займала в травосто! в1д 83,2 до 88,5 %.
258
Л1тература
1. Боговш А. В. Видов1 особливоси багатор1чних трав i i'x вплив на формування високопродуктивних с1яних травосто!в / А. В. Боговш, В. Г. Кургак // Урожайш травосто! - основа виробництва корм1в : тези доп. наук. наради. - Вшьнюс, 1990. - С. 19-21.
2. Крылова П. С. Минимальная обработка дернины на кормовых угодьях / П. С. Крылова, В. М. Чудиновских // Кормопроизводство. - 1983. - № 9. - С. 32-34.
3. Теор1я i практика луювництва / Я. Мащак [та ш]. - Дрогобич : Коло, 2011. - 372 с.
4. Мащак Я. I. Змша боташчного та видового складу травостою пщ впливом удобрения i стимулятор1в росту / Я. I. Мащак, Л. М. Любченко, Р. К. 1ршак // Передпрне та г1рське землеробство i тваринництво : м1жв1д. темат. наук. зб. - 2008. - Вип. 50, ч. II. - С. 85-90.
5. 1батулш I. I. Практикум з год1вл1 с1льськогосподарських тварин / I. I. 1батул1н, Ю. О. Панченко, В. К. Кононенко. - К. : Вища освп-а, 2003. - 432 с.
Summary Ya. Mashchak, D. Mizernyk.
PRODUCTIVITY OF DEGENERATED GRASS STAND DEPENDING
ON SEEDING RATES OF LEGUME PERENNIAL GRASSEN IN UNPROCESSING TURF
The results of investigations influence of seeding of legume perennial grasses in unprocessing turn on its productvity are given. The highest yield was 8,45 t/ha for two year at three cuttings on variant cohere seeded red clover + alsire 13.9 kh/ha of seed ot gertilizen P60K90.
Key words: seed, fertilizer, grass stand, yield, cultination of graund.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Дармограй Л.М.
259
