CC BY
7
УДК 636.92
Лучин 1.С., ® кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий ствроб^ник, (Email: [email protected])
Коломийська дослгдна станщя 1еано-Франюеського тституту АПВ
ПРОДУКТИВН1СТЬ КРОЛЕМАТОК ПРИ КОМБ1НАТИВН1Й СПРОМОЖНОСТ1 ТРЬОХПОРОДНОГО СХРЕЩУВАННЯ
В умоеах фермерських господарсте Прикарпаття еиечали материнськ показники кролематок стосоено комбтацтног поеднуеаност1 як при прямому так i при зеоротному схрещуеанш.
Ключовi слова: комбшацшна мтлиекть, спадкоеiсть, аддитиена дiя, репродуктиею показники, гетерозис, оцтюючий тдекс.
Вступ. В селекцшних технолопях схрещування пере^дуе декшька щлей - збагатити спадковють одше! i3 порiд ...; на базi двох i бшьше порiд створити нову породу (генотип),яка б узагальнила Bci позитивнi сторони взятих для схрещування порщ, а по основних з них i значно !х перевищувала [4, 5].
Провiрити маючi генотипи та комбшацшну спосiбнiсть (поеднуванiсть) можна при прямому i зворотному (реципрокному) схрещуваннi; ввдбрати за результатами схрещування кращих, високопродуктивних мiжпородних нащадкiв, яких доцiльно використати в подальшш селекцiйнiй роботi (пбридизаци) в якостi батькiвських i материнських форм [6].
При успадкуванш кшьюсних ознак (господарсько корисних) у кролiвництвi i в бiльшостi iнших тваринницьких галузях присутня двояка дiя гешв: аддитивна i неаддитивна.
Спосiбнiсть двох i бiльше порiд до хорошого поеднання i створення якiсних нащадюв вiдома пiд назвою породна комплементащя. Це поняття ширше нiж поняття гетерозису, тому що помiснi нащадки володiють середнiм рiвнем батькiвських порщ по ознаках, що не проявляють гетерозису i знаходяться пiд аддитивною дiею генiв.[2]
Для таких ознак, як конститущя i плодючiсть, неаддитивна спадковшть вiдiграе важливу роль, напевно, для вах видiв домашнiх тварин.
При селекцп методом залежних рiвнiв i ознак враховуеться спецiальний i^^^, де окремi ознаки отримують рiзну вагу i вiдбiр на основi селекцiйного iндексу дае максимальний економiчний ефект [1].
Метою наших дослщжень е вивчити вiдтворюючi можливостi кролематок при рiзно-комбiнацiйному трьох породному схрещуванш в умовах Прикарпаття.
Методика дослвджень. Селекцiйна робота розпочата в 2001 рощ на базi Коломийсько! дослщно! станцii i фермерських господарствах 1вано-Франкiвськоi областi з метою забезпечення максимального пiдвищення
® Лучин 1.С., 2008
63
виробництва кролятини, в першу чергу за рахунок селекцшних технологш. При схрещуванш використовували спорщнеш, але географiчно вiддаленi породи м'ясошкуркового напрямку продуктивностi: мiсцева шиншила (материнська форма), фландр (батькiвська форма), бший велетень (унiверсальна).
Згiдно схеми схрещування, виходячи з селекцiйного завдання, постало питання пошуку кращих поеднань при спаровуванш рiзних генетичних комбiнацiй.
Таблиця 1
Схема дослщу, п=20_
Групи Поеднання Нащадки
? в Б
I 1/2МШ1/2Ф МШ 3/4МШ1/4Ф
II МШ 1/2МШ1/2Ф 3/4МШ1/4Ф
III 3/4МШ1/4Ф БВ 4/8БВ 3/8МШ1/8Ф-НТШ-2
IV БВ 3/4МШ1/4Ф 4/8БВ 3/8МШ1/8Ф-НТШ-1
V НТШ-1 НТШ-2 НТШ
VI НТШ-2 НТШ-1 НТШ
Де, М Ш- мюцева шиншила
Ф - фландр
БВ - бший велетень
НТШ - новий тип шиншили.
В процес роботи ощнювали кролематок за: плодючiстю, великоплщшстю, молочнiстю (маса гнiзда в 30 денному вщ) кiлькiстю i живою масою кроленят при вiдлученнi в 45 дшв, збереженiстю гнiзда, шдекс 1ВЯК [3].
Кожна група налiчуе 20 кролематок (II окрол) i 3-4 самцiв закрiплених за
ними.
Зважування проводили на електронних вагах з точшстю до 10 грам.
Годiвля i напування вволю. Нормування ращошв згiдно розроблених рецептiв 1нституту тваринництва УААН. Утримання в двохярусних кликах.
Бюметрична обробка проводилася за методикою Меркур'ево! £.К. [7].
Результати дослщжень. Встановлено, що репродуктивнi показники кролематок мiж групами рiзняться як при прямомому так i реципрокному схрещуванш.
Використання в реципрокному схрещуванш генотитв мюцево! шиншили (МШ) i натвкровних (1/2МШ1/2Ф) мшцево! шиншили i фландра отримали рiзнi репродуктивнi показники кролематок. Так в порiвняннi до II групи кролематки мюцево! шиншили достовiрно переважали напiвкровних кролематок I групи за багатоплщшстю на 1,4 голови (Р<0,01), за великоплiднiстю (Р<0,001), кшькютю вiдлучених кроленят в 45 денному вщ на 1,3 голову (Р<0,001), масою гнiзда в цьому вщ на 1,04 кг (Р<0,001). За шдексом вiдтворюючих якостей кролематок поеднання II групи переважало над зворотньою I на 5,5.
Результати дослщжень показують, що на показники продуктивност кролематок суттево впливае метод розведення, що використовуеться при
64
створенш специфiчних генотитв. Встановлений позитивний ефект вщ використання самок генотипу 3/4МШ1/4Ф з самцями породи бший велетень (БВ). Так показники самок III групи достовiрно переважали кролематок IV групи за плодючютю на 1,5 голови ((Р<0, 1), за кiлькiстю вiдлучених кроленят в 45-денному вiцi на 1,25 голiв (Р<0,001), масою гнiзда в цей перюд на 1,09 кг (Р<0,001). 1ндекс 1ВЯК на 10 балiв вищий у III груш над показниками самок IV групи.
Зростання часток спадковост бшого велетня i аборигенно! породи мiсцева шиншила в генотип кролематок V i VI груп при прямому i зворотньому схрещуванш з одно типовими самцями визначально! рiзницi в продуктивностi не виявлено. Хоча щ генотипи в зрiвняннi з iншими генотиповими поеднаннями мають кращi показники: плодючiсть на рiвнi 7,8-8,0 голiв на окрол, велико плщшсть 65-67 гр., маса гшзда в 45-денному вiцi 5,34-5,39 кг i вiдповiдно оцiнюючий шдекс IВЯК 123,0-125,5.
Таблиця 2
Результати дослщження__
Групи Плодючкть, гол. В т.ч. мертв1 гол. и .а н и '¡8 .15 л п § и л £ Молочшсть, кг Показники гн1зда в 45 денному в1ц1 1ВЯК
К-сть гол. Сер. ж/м. 1 голови, кг Маса гн1зда, кг % збер.
I 7,5±0,08 ** 0,60±0,070 60±0,81 *** 2,7±0,06 5,85±0,208 *** 0,830±0,007 4,86±0,05 *** 84,78 116,25
II 8,1±0,172 0,55±0,07 59±0,190 2,7±0,060 7,15±0,08 0,825±0,016 5,90±0,09 94,7 121,75
III 7,0±0,07 * 0,70±0,138 65±0,57 2,5±0,05 5,40±0,210 *** 0,870±0,005 4,70±0,07 *** 85,71 118,0
IV 6,5±0,234 0,70±0,136 65±0,630 2,2±0,049 4,25±0,123 0,850±0,009 3,61±0,093 73,24 108,25
V 8,0±0,259 0,65±0,143 65±0,492 2,7±0,029 6,2±0,136 0,870±0,002 5,39±0,109 84,35 123,0
VI 7,8±0,212 0,65±0,143 67±0,501 ** 2,5±0,022 6,10±0,123 0,875±0,022 5,34±0,105 85,3 125,5
Висновки.
Об'ективне визначення селекцiйного ефекту можливе в умовах рiвних паратипових факторiв.
Розвиток кроленят у натальний перiод i життездатнiсть !х пiсля народження обумовлене репродуктивними якостями !х матерiв.
В наших дослщженнях ефект в I I Ш групах в порiвняннi над !х зворотшм контролем становив вiд 5 до 10 балiв за оцiнюючим шдексом.
Продуктивнiсть самок генотипу 4/8БВ3/8МШ1/8Ф з самцями цього ж походження у рiзних формах до суттево! рiзницi не привела. Тварини з цим
65
походженням стшко тдтримують ефект гетерозису по материнським ознакам i можуть використовуватись для створення материнських форм.
Лггература
1. Иоганссон И., Рендель Я., Граверт О. Генетика и разведение домашних животных. - М.: Колос, 1970. - С. 313-319.
2. Лэсли Дж.Ф. Генетические основы селекции сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1982. - С. 226-229.
3. Лучин 1.С., Вакуленко 1.С. Метод ощнки вщтворювано! здатност кролематок рiзних генотитв / // Наук.-техн. бюл. / 1н-т тваринництва УААН. -Харюв, 2004. - С. 34-41.
4. Лучин 1.С., Щербатий 3.G., Кирилiв Я.1. Репродуктивнi якостi чистопородних i помшних кролематок порiд шиншила i фландр. // Наук. вiсник / Львiвська нацiональна академiя ветеринарно! медицини iм. С.З. Гжицького. -Львiв. - 2003. - Т.5. - 4.4 - с. 53-56.
5. Мирось В.В. Кролiвництво. - К.: Урожай, 1981. - С. 41.
6. Сысоев В.С., Александров В.Н. Кролиководство. - М.: Агропромиздат, 1985. - С. 148.
7. Меркурьева Е.К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных. - М.: "Колос", 1970.
Резюме
На показатели продуктивности кролематок существенно влияет метод разведения. С увеличением наследственности породы белый великан и местной шиншилы как при прямом так и обратном скрещивании продуктивность кролематок улудшается.
Summary
On the indexes of the productivity of krolematok the method of breeding influences substantially. With multiplying heredity of breed white giant and local shinshily as at direct so reverse crossing the productivity of krolematok uludshaetsya.
Стаття надшшла до редакцИ 18.02.2008
66
