CC BY
22
УДК 619:611.018.54:636.22/.28.03
Паачник A.B., астрант © Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я
ПРОДУКТИВН1ПОКАЗНИКИ I РЕЗИСТЕНТШСТЬ ТЕЛЯТ П1Д
ВПЛИВОМ ДЕА
У cmammi наведет результаты дослгдження гуморальных та клтынных показнытв неспецыф1чног резыстентност1, быкового складу сыроваткы кровi nid d/ею д1етыламту (ДЕА). Встановлено депресывныы вплыв ргзных концентрацш ДЕА на резыстенттстъ оргашзму та енергт росту телят ( на середнъодобовыы прыржт та жыву масу тыа).
Ключое1 слова: бактерыцыдна i л1зоцымна актывшстъ сыроваткы кровг, телята, жывамаса, середнъодобовыыпрыржтжывогмасы, збережешст.
Вступ. В умовах сучасного ведения тваринництва одшею з головних причин дестабшзаци еколопчного оточення i м1крокл1мату примщень е використання необгрунтованих систем i cnocoöiB утримання тварин, порушення та недотримання правил збереження, переробки i видалення гною [6, 7,8]. Газам бюлопчного походження, що накопичуються в тваринницьких примщеннях, придшяють занадто мало уваги [1, 2, 4], а тому у л1тератур1 питания шкщливо1 дп газ1в ( амЫв, меркапташв, скатолу, шдолу, ам1аку, арководню та ш.) практично мало висв1тлене, особливо в умовах фермерских, приватних господарств i пщприемств промислового типу [5, 7].
Ще до недавнього часу вважалося, що показниками сприятливих умов утримання тварин е тшьки нормативи з температури, вологост1 та швидкост1 руху пов1тря без урахування р1вня шкщливих газ1в [3,4].
Одшею 3i складових шкщливих домшок пов1тря тваринницьких примщень е д1етиламши, токсична д1я яких спрямована на центральну нервову систему, на органи дихання i гомеостаз. Анал1з л1тературних даних вказуе на те, що дослщження впливу ДЕА на оргашзм наведен! лише у медицин!, а у тваринництв1 це питания не вивчене.
Мета дослвджень - дослщити вплив на оргашзм новонароджених телят р1зних концентрацш д1етиламш1в, для того щоб виявити ïx дш на гуморальш i кл1тинш показники природно! резистентное^, бшковий склад кров1 та продуктивш якост1 тварин.
Матер1ал i методи. Дослщження виконаш на клмчно здорових телятах украшсько! чорно-рябо! молочно! породи. Телята утримувалися у модульних ¿ндивщуальних боксах, виготовлених з пол1етилену, яю мали розм1ри: 1350x1000x1020 мм. Для проведения дослщу були сформован! дв1 групи телят. Телят дослщно! групи пщдавали шгаляцшному впливу парами ДЕА у концентраци 15 мг/м3, а телят контрольно! групи парами ДЕА, але у меншш
© Науковий KepiBHHK - д.вет.н., проф. М.В.Чорний Паачник A.B., 2013
168
концентрацп - 5 мг/м3. Пщдослщш тварини утримувалися в умовах, яю були характеры! для господарства, де параметры з температуры та вологост1 вщповщали норматывам згщно ВНТП.-АПК-01.05.
Для оцшки клш1ко-ф1зюлопчного стану шддослщних тварин визначали у сироватщ кров1 вмкт загального бшка та його фракцш за З.вагпеШ у модифжаци В.1.Левченка. Визначення бактерицидно! активное^ сироватки кров1 (БАСК) проводили за О.В.Смирновою та А.Т.Кузьмшою,1966, л1зоцимну актившсть сироватки кров1 (ЛАСК) - за Ю.М.Марковим та ш.., 1973, фагоцитарну актившсть нейтрофшв - за С.1.Пляценко,1972. Вмют циркулюючих ¿мунних комплекЫв визначали за методикою Ю.Г. Гршченко I ш., 1989. Одночасно враховували рют, захворювашсть та збережешсть телят.
В перюд експерименту проводили зам1ри параметр1в м1крокл1мату за загальноприйнятими у зооппеш методами [10].
Результата дослщжень. У забезпеченш природно! резистентное^ оргашзму важлива роль належить гуморальним факторам захисту (БАСК, ЛАСК).
Вивчення впливу ал1фатичних аммв на телят показало, що показник БАСК у тварин контрольно! групи був на найнижчому р1вш (табл.1).
Таблиця 1
Показники гуморального захисту 1 бшкового складу сироватки кров1
телят
Групи Гуморальш показники Фракцп б1лка, %
БАСК ЛАСК Альбумши, % Глобулши, всього,% у-глобулши, % А/Г коеф.
Телята новонар. 13,4±0,3 14,5±0,2 8,4±0,1 8,6±0,1 27,1±0,4 26,5±0,3 79,8±2,6 73,4±1,9 30,3±0,4 35,8±0,4 0,33 0,36
Телята 30- 31,9±2,1 49,1±2,3 28,1±0,7 32,1±0,6 30,2±1,1 51,2±0,8 69,8±1,4 48,7±1,8 17,4±0,3 25,3±0,1 0,43 1,00
Телята 60- 28,8±2,0 50,2±2,2* 23,9±2,2 35,1±1,7* 28,5±0,9 45,6±1,2* 71,5±1,7 54,4±1,3 18,2±0,4 20,1±0,7 0,39 0,85
Примтка: *- р<0,05; ** - р<0,01. У чисельнику наведет показники досл1дно1 групи, у знаменнику - контрольноI
Так, на 30 добу утримання вона склала 31,96±2,05% на 60добу - 28,83%, що вщповщно нижче на 17,05 та 21,34% (р<0,01). У телят, що зазнавали шгаляцп ДЕА в концентрацп 8-10мг/м3 термшом 10 - денного перюду (через кожш 10 дшв) спостер1гали под1бну змшу ЛАСК: цей показник не перевищував значения в 30-денному вщ1 20,14±0,77% в 60-денному - 23,91±2,15% (дослщна) та 32,10±0,58 та 35,10±2,15% (контрольна група).
Одним ¿з важливих тест1в, яю характеризуют резистентшсть оргашзму телят е бшковий склад сироватки кров1 (табл1.).
1з таблиц! 1 видно, що р1вень альбумш1в телят дослщних груп на 2 добу життя ктотних змш не зазнав та коливався в межах ф1зюлопчних норм (27,11±0,40 - 26,52±0,34%).
169
Циркулююч1 ¿мунш комплекси (I ПК) - важлив1 показники оцшки захисних сил оргашзму (табл. 2).
Таблиця 2
Групи телят за вжом Контрольна Дослщна Р1зниця до контролю ± с
Новонароджеш 30,2±0,2 34,1±0,7 30,1±0,2 34,2±1,1 -
30- д1б 38,4±0,3 41,4±0,5 24,1±0,1** 30,6±0,5* -14,3 -10,8
60 д1б 43,6±0,4 28,5±0,3* -15,1
47,3±0,9 28,4±0,2** -18,9
Примтка: *-р<0,05; ** -р<0,01; у чисельнику показникиу знаменнику - ФАН,%.
Анал1з даних таблиц! 2 свщчить про негативний вплив щодобових шгаляцш ДЕА, про неспроможшсть оргашзму телят пщтримувати ¿мунний статус на високому р1вш: показник П1К у дослщнш груш телят був нижчим у пор1внянш з цим же показником телят контрольно! групи на 14,3 умовних одиниць у 30-добовому вщ1 та на 15,1 ум.од. у 60-добовому вщг Це свщчить про ¿мунодефщитний стан в оргашзм1 тварин, яких пщдавали впливу ДЕА.
У телят контрольно! групи мехашзми кл1тинного ¿муштету були вищими за показниками ФАН: у мшячному вщ1 - на 10,8%, а у двохмюячному вщ1 - на 18,9 % (р<0,01).
Таким чином, результати, отримаш при вивченш природно! резистентное^, (бюх1м1чш показники \ енерпя росту) в певнш м1р1 пояснюють низьку стшюсть телят, обумовлену негативним впливом ДЕА у концентраци 15 мг/м3 в поеднанш з шшими шюдливими газами (ам1аком, арководнем та дюксидом вуглецю).
1нтегральним показником резистентност1 е жива маса \ енерпя росту телят (табл. 3).
Таблиця 3
Динамжа живо!' маси 1 середньодобового приросту маси телят
Групи телят за вжом Дослщна Контрольна Р1зниця до контролю % Збере-женшсть, %
Новонароджеш 28,8±0,5 29,0±0,7 - 100
30- д1б 43,17±0,8 44,6±1,1* 103,4±2,9 84,5±3,3
479,0±3,1 522,0±3,4* 108,9±3,0 93,2±2,6
60 д1б 58,2±1,0 61,3±0,7 105,1±1,8 83,3±2,4
501,0±5,4 533,0±3,6 110,3±2,1 93,2±1,8
Примтка: *- р<0,05; ** - р<0,01; у чисельнику жива маса, кг, у знаменнику середнъодобовий приргст, г.
Тварини при народженш мали практично однакову живу масу тша (р<0,05). У 30-ти добовому вщ1 телята з контрольно! групи перевищували аналопв з дослщно! групи на 3,4±2,9% (р<0,05). У 60- ти добовому р1зниця в
170
цих показниках була ще бшьшою i становила : у дослщнш rpyni 58,2±1,0 кг, в контрольнш - 61,3±0,7 кг, тобто на 5,1% бшьше.
За таким показником як енерпя росту вщ народження i до двохмюячного вшу телята з контрольно! групи иеревищували аналопв з дослщно! групи : у 30-ти добовому ßin;i на 8,9%(р<0,05), у 60-ти добовому ßin;i - на 10,3% (р<0,01).
Збережешсть телят в дослщнш rpyni була 83,3±2,4, або на 9,9% нижчою у пор1внянш з контрольною групою - 93,2±1,8% (р<0,05).
Висновки.
1. У noßiTpi профщакторш при температур! 16-180С i вщноснш вологост1 60-75% вм1ст д1етиламшу коливаеться в межах 0,04-0,7 мг/м3.
2. Надходження ДЕА до оргашзму телят в доз1 15 мг/м3 обумовлюе зниження БАСК на 21,4%, ЛАСК - на 11,2%, ФАН - на 2,9%.(р<0,01)
3. Продуктивш якост1 у тварин досщно! групи яю були пщвержеш дп ДЕА, знижуються на 8,9 та 10,3 % вщповщно у 40 - та 60- добовому Biu;i.
4. У телят, яких щодобово пщдавали ¿нгаляцй парами ДЕА у концентраци 5 мг/м3, достов1рно! р1зниц1 за гуморальними, кл1тинними i б!ох!м1чними показниками реферативних величин як у 30-ти добовому, так i у 60-ти добовому Bin;i не виявлено (р>0,05). Не знайдено також i депрес1! росту з живо! маси i середньо добового прир1сту маси т1ла.
Л1тература
1.Скороходько A.K. ririeHa тварин /А.К. Скороходько.- К.- 1930.- С.29-
30.
2.0неговА.П. Гигиенас.-х. животных./А.П.Онегов.- М.1958.- С.14-24.
3. Демчук М.В. ririeHa тварин / М.В. Демчук i ¿нш. - К.- 1996 - 384с.
4. Левина Т. А. Гигиеническое значение алифатических аминов в воздухе животноводческих помещений. / Т.А.Левина // Ветеринария.- 1988.-№8.- С. 2627.
5.Шевченко Л.В. Вплив бюгенних амЫв на резистентшсть сухост1йних Kopie та новонароджених телят. /А.В.Шевченко// В1сник аграрно! науки.- К.-1999.- №6.-С.77-78.
6.Лопата Ф.Ф. Ветеринарно-санитарное состояние навоза различных видов сельскохозяйственных животных. / Ф.Ф.Лопата : Автореф. . _ канд.вет.н.-М. 2008.- 24 с.
7.3ахаренко М.О. Комплексна технолопя переробки гнойових ctokIb п1дприемств з виробництва продукцй тваринництва./ М.О.Захаренко, О.С.Яремчук, Л.В.Польовий, Л.В.Шевченко, В.М.Поляковський, В.О.Коваленко // Науково-практичш рекомендац11: НУБ1П Укра!ни.- Кшв.-2012- 28 с.
8.Соколов Г.А. Ветеринарная гигиена. - Минск, 1998. - 160с.
9.Чорный М.В. Практикум з ririeHH тварин / М.В. Чорний,Ю О.П. Прокуд1н, О.С. Вовк. - X. 1994. - С. 104.
171
Summary Pasechnik A.V.
Kharkiv State Zooveterinary Academy, Kharkiv, Ukraine PRODUCTIVE INDICES AND RESISTANCE OF CALVES UNDER INFLUENCE OF DIETILAMIN The results of the investigations of the humoral and cellular indices of nonspecific resistance, the protein composition of blood serum under the influence of dietilamin (DEA) have been presented in the article. The depresssive influence of different concentrations of dietilamin on the resistance of the organism and on the growth energy in calves (on the average weight gain and on the live weight) have been determined.
Key words: bactericidial and lisosymic activity of blood serum, live weight of calves, average weight gain, durability of calves.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
172
