CC BY
13будущем, ожидания инвесторов и проблема неблагоприятного отбора. Если доходность акций на рынке IPO высокая, то в последующие шесть месяцев наблюдается рост публичных размещений.
Что касается внешних факторов, обуславливающих успех IPO, почти все инвесторы (90 %) отмечают, что их интересует наличие благоприятных рыночных условий для дальнейшего роста компании. Текущие котировки, безусловно, тоже находятся в центре их внимания - для 83 % опрошенных оценка стоимости компании входит в тройку самых важных факторов, определяющих их интерес к сделке IPO [7].
С нашей точки зрения, три основные ошибки, ведущие к провалу IPO, - это неадекватная цена, некомпетентная управленческая команда и слишком ранний выход на рынок.
Хорошая новость заключается в том, что компании, планирующие публичное размещение, могут легко их избежать. Как всегда, все дело в выполнении обещанного: в повышении операционной эффективности и других показателей в соответствии с ожиданиями инвесторов, использовании привлеченных средств в заявленных целях и внедрении новых методов корпоративного управления, обеспечивающих надлежащую подготовку ежеквартальных отчетов.
UDC 330.341
УДК 330.341
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Baza dannyh IPO/SPO [Jelektronnyj resurs]. -Rezhim dostupa: http://preqveca.ru/placements (data obrashhenija: 19.05.2014).
2. EY Global IPO trends Q4 2013 [Jelektronnyj resurs]. - Rezhim dostupa: https://www2.eycom.ch/publications/items/strategic-growthmarkets/201406_global_ipo_trends/20140626_ EY_Global-IPO-Trends.pdf
3. Obzor rynka IPO v Evrope: 2017 god [Jelektronnyj resurs]. - Rezhim dostupa:http://www.pwc.com/en_UA/ua/services/capit al-markets/assets/ua_ipo_watch_europe_2012_rus.pdf
4. http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/ EY-right-team-right-price-right-story-rus/$FILE/EY-right-teamright-price-right-story-rus.pdf.
5. https://www.rbc.ru/business/01/10/2018/5bb1 d43a9a79470110dfd32c
6. Privlechenie investorov. Marketingovyj podhod k poisku istochnikov finansirovanija / F. Kotler [i dr.]. - M.: Al'pina Biznes Buks, 2009.
7. The equity share in new issues and aggregate stick returns. / Baker, Malcolm P. and Jeffrey Wurgler // The Journal of Finance. 2000. № 55. Pp. 2219-2257.
PROCESS APPROACH TO INNOVATIVE ACTIVITY MANAGEMENT IN THE CONDITIONS OF FORMATION OF INNOVATION ECONOMY
Pavlov V.
PhD
ПРОЦЕСНИЙ ПДХ1Д ДО УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОЮ ДШЛЬШСТЮ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО1 ЕКОНОМ1КИ
Павлов В.В. к.е.н.
Abstract
The article is devoted to the study of the problems of application of the process approach to the management of innovative activities in modern economic conditions, characterized by the development of the theoretical concept of "innovative economy" and the expansion of the implementation of its principles in the practice of developed countries. The importance of forming ways of creating and spreading innovations in the innovative economy based on the principled basis and organizational principles of application of the process approach that creates opportunities for carrying out continuous and effective innovation activity in the country, mobilization of resources for the creation, implementation and dissemination of innovations as the main values of the modern economy is substantiated. It has been determined that, as well as for any system process, in order to increase the efficiency of application of the process approach to management of innovative activities, it is necessary to take into account the particularities of the approach and adhere to a certain list of principles.
Анотащя
Стаття присвячена дослщженню проблематики застосування процесного тдходу до управлшня шновацшною дiяльнiстю за сучасних умов господарювання, що характеризуються розвитком теоретичного концепту «шновацшно! економжи» та поширенням реалiзацii його принцитв у практищ розвину-тих краш свиу. Обгрунтовано важливють формування способiв створення та поширення шновацш в шновацшнш економщ на принциполопчнш базi та оргатзацшних засадах застосування процесного тдходу, що створюе можливосп для здшснення безперервноi та результативноi iнновацiйноi' дiяльностi в краш^ мобшзацп ресурав для створення, впровадження та поширення шновацш як основних цшно-стей сучасноi економiки. Визначено, що, як i для будь якого системного процесу, для пiдвищення ефек-
Norwegian Journal of development of the International Science No 27/2019 43
тивносп застосування процесного шдходу до управлшня iнновацiйною дiяльнiстю необхiдне враху-вання особливостей пiдходу та дотримання певного перелiку принципiв.
Keywords: process approach, process-oriented management, innovations, innovative activity, innovative economy, development, globalization, competitiveness.
Ключовi слова: процесний тдхвд, процесно-орieнтоване управлiння, iнновацiï, iнновацiйна дгяль-нiсть, iнновацiйна економiка, розвиток, глобалiзацiя, конкурентоспроможнiсть.
Постановка проблеми. Головний чинник ус-пiшного функцiонування вiтчизняноi економши в епоху глобалiзацii - перехвд вiд наздоганяючого економiчного розвитку до розвитку на високотех-нологiчнiй основi [2; 11]. У концептуальних пози-цiях сучасноi науки iнновацii трансформують та змушують традицiйнi сфери матерiального вироб-ництва радикально змiнювати власну технологiчну основу, з огляду на те, що не засноване на шнова-цiях виробництво в шновацшнш економiцi е нежит-тездатним та непотрiбним ринку [3; 13].
За цих умов актуальним е пошук шляхiв най-бiльш ефективноi реалiзацii принципiв шновацш-но1 економiки, як з точки зору методологи, так i практики управлшня, зокрема - на макрорiвнi. При виходi на технолопчну основу iнновацiйноi еконо-шки, перед крашою постае завдання переходу до системного зростання за рахунок iнновацiй (а не до зростання в «шновацшних» високотехнологiчних галузях, що нерщко видають за iнновацiйне зростання), що потребуе застосування та поширення пiдходiв, що е ефективними саме у сучаснiй управ-лшськш практицi, зокрема - процесного шдходу, з огляду на значення у формуванш засад розвитку iнновацiйноi економши краши ефективностi реа-лiзацii шновацшних процесiв [1; 12; 14].
Актуальшсть дослiдження процесно-орiенто-ваного управлiння шновацшною дiяльнiстю в умовах формування шновацшно1' економiки обу-мовлюеться потребою динамiчного та обгрунтова-ного застосування управлшських засобiв пiд час формування та розвитку шновацшно1' економiки, яка визначае новi вимоги до управлiння та плану-вання дiяльностi як на мiкрорiвнi, так i на мезо - та макрорiвнi (в управлшш процесами ^шо^льно! економiки в цшому). Водночас, формування спо-собiв створення та поширення iнновацiй в шновацшнш економщ вимагае побудови принциполоп-чно1 бази та органiзацiйних засад застосування процесного шдходу з довгостроковим ефектом, яш б створювали можливосп для здiйснення без-перервно1' та результативно1' iнновацiйноi д!яльно-стi в краш, мобiлiзацii ресурсiв для створення, впровадження та поширення iнновацiй як основ-них цiнностей сучасно1' економши.
Ан&ш останнiх дослiджень та публжацш. Сучасна парадигма управлiння в шновацшнш еко-номiцi реалiзуеться на засадах структурованого та системного розгляду шновацшних процеав, 1х сутностi та функций [17; 26; 29]. Управлшня про-цесами розглядаеться як комплексне, безперервне i систематизоване застосування вiдповiдних кон-цепцiй, методiв i знарядь впливу на процеси, що вiдбуваються, прямуючi до досягнення цiлей сис-теми, а також до найкращого задоволення потреб
11 зовнiшнiх i внутрiшнiх клiентiв [4; 10]. Так, до-слщники Н.М. Краус [14] та Д. М. Степаненко [17] характеризують сутшсть шновацшного процесу та особливосп його реалiзацii на практицi. Значну увагу проблематищ моделювання iнновацiйних процесiв на макрорiвнi придiляють О. Котигор-бова [12] та Л. I. Федулова [21]. Дослщження фу-нкцiональних аспектiв шновацшно! дiяльностi здiйснювалися в роботах 1.О. Дегтяровоi [5], А. Га-льчинського [3], зокрема розглядалися питання ефективносп реалiзацii iнновацiйного процесу на рiвнi економiки краiни.
Вченi виокремлюють сукупнють найважливi-ших етапiв реалiзацii, елеменпв iнновацiйного процесу, встановлюють 1х вiдповiдностi та взаемообу-мовленостi, щентифшують та намагаються кiлькi-сно вимiряти спiввiдношення. З огляду на тзнавальне та практичне значення даних наукових пошушв, вони е одним з важливших елементiв те-орii шновацш [15], та, на думку автора, потребують наукового опрацювання, розвитку та формування нових науково-практичних рiшень, зокрема, з точки зору актуальносп впровадження процесно-орь ентованого управлiння шновацшною дiяльнiстю в умовах формування шновацшно! економiки.
Звертаючись до особливостей функцюну-вання iнновацiйноi економiки слiд вщзначити, що в даному випадку стандартш пiдходи до управ-лiння, оргашзацп та планування дiяльностi вичер-пали сво! резерви [4], майбутне - за технолопями креативними та шновацшними, в тому числi, i сто-совно технологiй управлiння [9]. За цих умов важ-ливою науковою проблемою е формування теоре-тико-методичноi бази процесно-орiентованого уп-равлiння шновацшною дгяльшстю в умовах формування iнновацiйноi економiки.
Водночас, потребують подальшого розвитку та доопрацювання погляди щодо принциполопч-но1 бази та органiзацiйних засад застосування процесного шдходу в умовах поширення моделi шно-вацiйноi економiки в глобальних масштабах. З огляду на це, представлене дослвдження зосере-джуеться на збагаченнi наукового розумшня су-часних економiчних процеав шляхом осмислення, теоретичного узагальнення i структурування ме-тодологii застосування процесного шдходу в управлшш шноващями в шновацшнш економщ.
Метою статтi е дослiдження застосування процесного шдходу як фактору забезпечення iнно-вацiйно-орiентованого розвитку економiки кра1ни в умовах ствердження моделi «iнновацiйноi еконо-мшии» як вектору розвитку сучасного сустльства. Досягнення дано'1 мети, як передбачаеться, спри-ятиме поглибленню обгрунтування мкця проце-
сного пщходу в якосп иайваж. niBiiiioi o методичного шструменту стимулювання розвитку еко-номпки в сучасному глoбалiзoванoму суспшьс-
TBi.
Виклад основного матерiалу дослгдження. Спостереження господарсько! практики, особливо починаючи з друго1 половини XX столитя показуе, що в останне столггтя вщбулась своергдна еволюцiя iнновацiйного процесу [2; 22]. На даний момент шноваци, що реалiзовуються, в переважнш бГльшо-CTi випадк1в не е наслщком спонтанних вгдкритпв. Натомiсть вони е результатом планованих, програ-мованих, масштабно задуманих дш, спрямованих на досягнення певно1 мети [8]. Тим самим ство-рення, засвоення та поширення iнновацiй в сучасному економiчному середовищi сприймаеться як процес, яким можна керувати i через вадповадш сти-мули стимулювати його переби- [22]. З огляду на це, зрозумГлими е спроби сучасних науковцiв пояснити сутшсть та змют iнновацiйного процесу, структуру-вати та систематизувати його [24].
1нноващя виникае в результат! реалiзацii процесу, фази якого створюють цикли, як мають назву циктв технологiчного розвитку [25]. Такий цикл тривае з моменту фiнансування наукових досль джень, до завершення робГт з реалГзаци шноваци та припинення ii фiнансування. Цей цикл визнача-еться пройденим вщ задуму шноваци до ii введения у виробництво шляхом. Отже, шновацшний процес у реальних господарських умовах не мае лшшного характеру. Iнновацiйний процес, таким чином, по-еднуе модель шноваци, що просуваеться через науку (технолопчний поштовх), в якому роль причини виникнення iнновацii вщграе науково-техш-чна сфера, що генеруе вадкриття та винаходи, поряд з моделлю iнновацii, що просуваеться через ринок (поштовх вГд попиту), де велику роль вiдiграе персонал служб маркетингу, який займаеться розтзна-ванням потреб споживачiв.
Моделлю, що поеднуе процесний шдхгд, аспе-кти попиту та науково-техшчш аспекти мехашзму виникиения iнновацii е так звана модель зворотного зв'язку, де шновацшна дГяльшсть визначае лопчно-секвенцiйний, хоч необов'язково безперервний процес, який можна подГлити на ряд функцюнально вщмшних, але взаемозалежних фаз [27]. Модель зворотного зв'язку у виникненш шноваци е проце-сом, у якому новоствореш знання систематично на-копичуються [21]. Тому кумуляцшний характер розвитку знань мае велике значення в процеа 1х поширення в мГжнародному масштабг
ПодГбний ефект закладено також в основГ мо-делГ ланцюгових зв'язкГв (chain-link), розробленш С. Клайном та Н. Розендбергом [28], яка описуе шновацшний процес як сукупшсть штегрованих, таких, що вщбуваються в значнш мГрГ паралельно, дш, пов'язаних мГж собою. Виникнення шноваци е наслщком зворотних ефекпв вГд шновацшнох' активности що виникають однаково як усередиш фГрми, як i мГж фГрмою i дослгдно-науковими одиницями та шшими фГрмами, однаково як з краши, так i з-за кордону. На противагу традицшного пгдходу дана
модель розглядае iнновацiйний процес не як секве-нцiйний ряд чергових еташв, але як комплексом ш-тегрованих дiй, мiж якими виступають взаемш по-воротнi зворотнi зв'язки, що формуються та реаль зуються в значнш мiрi паралельно.
Важливо зважати на те, що шноваци не завжди е впровадженням винаходiв, вони можуть являти собою також «невинахвдницьш» аналiтичнi прое-кти, сутнiстю яких е використання наявного знання у нових умовах [19]. Роль дослвдницько! дiяльностi актуалiзуеться тодi, коли реалiзацiя iнновацiйного процесу вимагае рiшень, яш не можуть бути опра-цьоваш на базi iснуючих знань. Дана модель вказуе на потребу холютичного, мiждисциплiнарного подходу до аналiзу iнновацiйних процесiв, який не може зосереджуватися лише на дослвдженнях та ро-зробках, але повиннi враховувати ряд шших сусш-льно-економiчних чиннишв створення iнновацiй. В цьому аспекп доцiльно виокремити три сфери, в яких потрiбно шукати чинники шновацшносп в на-цiональнiй iнновацiйнiй система
- шдприемства кра!ни;
- сфера науки i технiки;
- зовншне оточення.
Найважливiша сфера пошуку чиннишв шнова-цiйностi - пiдприемства краши, визначають дина-мiку iнновацiйного процесу, реал1зуючи в його пе-ребиу потенцiал розвитку людського, фiзичного, сощального та фiнансового капiталу нацюнально! економiки.
Наступною сферою, в як1й дощльним е пошук детермiнант iнновацiйностi економши, е сфера науки i технiки, функцiонування яко! стимулюе роз-виток та реалiзацiю накопичених знань та досвщу у зв'язках з промисловютю [23]. Опосередковано, фу-нкцюнування дано! сфери пов'язане з функцюну-ванням системи освiти в кра!ш, особливо - вищо! техшчно! освгги.
Третьою, найбiльш емкою групою чиннишв, що впливають на iнновацiйний процес в нацюналь-нiй iнновацiйнiй системi е зовнiшне оточення, вплив якого характеризуемся наявнiстю певних впливiв економiчного, демографiчного, полттич-ного, iнституцiонального, сощально-культурного i екологiчного змiсту.
Представлене виокремлення груп чинник1в, зважаючи на те, що в робот рашше чинники шно-вацiйностi вже було розглянуто досить предметно, на думку автора статп е важливим з точки зору ро-зкриття особливостей перебiгу iнновацiйного процесу в нацюнальнш економiцi, що дозволяе здшс-нити подiл чинник1в, що впливають на даний процес на двi категори:
1) базовi;
2) обумовлеш регуляторним впливом.
До базових чиннишв реал1заци iнновацiйного процесу в краш доцiльно вiднести насту пш:
- речовий i фiнансовий потенщал суб'ектiв, функцiонуючих в конкретнiй нацюнальнш шнова-цiйнiй системi;
- штелектуальний потенцiал (капiтал) суб'-
екпв виробничог' сфери, а також сектора досль джень та шновацш.
До чиннишв реалiзацii iнновацiйного процесу в крш'ш, обумовлених регуляторним впливом, доць льно вiднести:
— господарську модель а також функцюную-чий в Н межах iнституцiональний порядок;
— аксiологiчнi, культурнi i суспiльнi чин-ники, як1 можна вiднести до категори неформаль-них iнституцiй;
— господарська полггика керiвництва краши, особливо шновацшна.
З огляду на потенщал розвитку конкретних ви-
аналiзу, облшу, планування, органiзацii, контролю (тдсистема управлiння процесами). Здшсню-еться постшне вимiрювання iнновацiйних процесiв та постшну оцiнку фiнансових i нефiнансових умов 1х здiйснення, пiдвищуючи гнучк1сть, конкуренто-спроможнiсть i здатнiсть до виживання системи, що управляеться в умовах ринку. Через реалiзацiю iнновацiйного процесу здшснюеться пошук ресур-сiв, використання яких у вiдповiдних умовах розвитку веде до досягнення стратепчних цiлей розвитку краши, зокрема тих, що стосуються розвитку висо-котехнолопчних секторiв економiки. В роботi представлено послщовшсть реалiзацii процесу управлшня iнновацiйною дiяльнiстю в умовах форму-вання шновацшнох' економiки.
Комплекс управлшських рiшень, що стосуються ступеня спецiалiзацii, стандартизацii, конфь гурацii, централiзацii' i формалiзацii визначае сферу шновацшних змiн. Ключову роль в управлшш iнновацiйною дiяльнiстю в умовах формування iнновацiйноi економiки вiдiграе органiзацiйний аспект [21]. Отже, ефективна реатзацп процесу уп-равлiння iнновацiйною дiяльнiстю в умовах формування шновацшнох' економiки передбачае необхвд-нiсть здшснення структурних перетворень [7], в шшому разi можуть з'явитися порушення i нетдго-товленiсть економiки краши та и ключових суб'ектiв - тдприемств до здiйснення шновацш-них змш.
Управлiння iнновацiйною дiяльнiстю в умовах формування шновацшнох' економiки в сучасних умовах передбачае впровадження механiзмiв, моделей, проекпв, програм, що передбачають впровадження iнновацiй та/або удосконалення iснуючоi практики. Через реалiзацiю шновацшного процесу здiйснюеться пошук ресурсiв, використання яких у вщповвдних умовах розвитку веде до досягнення стратепчних цшей розвитку краши, зокрема тих, що стосуються розвитку високотехнолопчних сек-торiв економiки.
Органiзацiйнi перетворення у процеа управ-
дiв нацiонального капталу, базовi чинники вплива-ють на розвиток передуам iнтелектуального та фь зичного капiталу, ввдображаючись певною мiрою на соцiальному. Чинники, що обумовлюються регуляторним впливом передусiм впливають на шсти-туцiональний капiтал краши [12]. Водночас, важли-вим е врахування комплексу взаемозв'язкiв та взае-мообумовленостей розвитку рiзних видiв катталу, що дозволить системно та структуровано предста-вити iнновацiйний процес на рiвнi кра1ни.
Сучасна методологiя управлiння в умовах формування шновацшнох' економшии, розглядае в яко-стi важливого елементу ефективног' системи управ-лшня процеси i ефективнi пiдходи до 1х лiння iнновацiйною дiяльнiстю в умовах формування шновацшнох' економiки тiсно корелюють з технiчними, технолопчними, суспiльними i еконо-мiчними, створюючи нову архитектуру - модель го-сподарювання, притаманну iнновацiйнiй економiцi, яка полегшуе i сприяе впровадженню шновацш на вах рiвнях (макро-, мезо- та мiкрорiвнi).
Отже, застосування процесного пiдходу з метою удосконалення управлшня iнновацiйною дiя-льнiстю в умовах формування шновацшнох' еконо-мши е не лише способом структуризаци та система-тизацii iнновацiйних процеав, але й сприяе стратегiчно важливим органiзацiйним змiнам, що полягають перш за все у зближенш управлшських функци до потреб органiзацii' та реалiзацii iннова-цiйноi дiяльностi на макрорiвнi, а також зростанню повноти управлшськох' iнформацii i Н використання для прийняття рiшень стосовно створення, впровадження та поширення шновацш.
У нових умовах процесно-орiентована органь зацiя iнновацiйноi дiяльностi отримуе очевидш переваги: на мiсце хаотичного обмшу цiновими та iн-шими сигналами та ситуацшного реагування на них приходить здатшсть учасникiв шновацшного процесу до цшеспрямованох' самооргашзацп i коорди-нацii дiяльностi [11].
Головною ж перевагою процесно-орiентова-ного управлшня шновацшними процесами е мож-ливiсть ефективног' координацii дiй учаснишв iнно-вацiйного процесу через безпосереднш обмiн пов-ноцiнними iнформацiйними сигналами [16]. Координащя дiй веде до посилення гнучкосп стру-ктури ^ як наслiдок, високо! адаптивностi до зовш-шнiх змiн.
Таким чином, процесно-орiентоване управ-лiння iнновацiйною дiяльнiстю в умовах формування шновацшнох' економiки являе собою форму оргашзацп економiчноi дiяльностi, що базуеться на глобальному електронному середовищi з перева-жанням знань i iнформацii в якосп найважливiших елементiв продуктивних сил. Особливостями такого управлшня е таю (рис. 1, розроблено автором).
Особливосл процесно-орГентованого управлшня шновацшною дГяльшстю в умовах формування шновацшнох' економГки
Базуеться на п'ятому технологiчному устро!, в якому провщш позицп займають ком-п'ютернi i iнформацiйнi технологи, засоби космiчного зв'язку, а глобальна шформа-цiйна мережа е необхвдною умовою iснування
Створюе сприятливГ можливосп для глобалГзаци риншв фшанав, товарГв, робочох' сили, що мае рГзш наслщки для розвинених краш та краш, що розвиваються
1нтелект i фiнанси, внасл1док свое! мобшьносп стають епiцентром свгтово! еконо-мiки, на фiнансових ринках зростае частка спекулятивного капталу
МГж рГзними ГндивГдуумами встановлюються прямГ горизонтальш зв'язки, завдяки
чому кожен легко може спшкуватися з кожним
Майже миттева динашка попиту i пропозицп, осшльки шформащя в мереж1 поши-рюеться дуже швидко, причому цшнють ряду товарГв проявляеться не стГльки в !х обмеженш шлькосл, сшльки, навпаки, в !х масовостГ
Рис. 1. ОсобливостI процесно-ор1ентованого управлшня ¡нновацтною дгяльнгстю в умовах формування
1нновацтно'1 економжи
Як i для будь якого системного процесу, для мування шновацшно! економiки необхiдне дотри-шдвищення ефективностi процесно-орiентованого мання певного перел1ку принципiв (табл. 1), як1 ви-управл1ння iнновацiйною дiяльнiстю в умовах фор- значають:
Таблиця 1
Принципи процесно-орiентованого управл1ння iнновацiйною дiяльнiстю в умовах формування шновацшно! економiки
№ Принцип Змiст принципу
1 2 3
1 Процесо-орiентова-шсть (базовий принцип) шновацшна дiяльнiсть в умовах формування шновацшно! економiки анал1зуються та оптимiзуються вiдповiдно до iнструментарiю проце-сно-орiентованого управл1ння, моделюються окремо ввд iнших соща-льно-економiчних систем, але враховуючи взаемозв'язки з ними
2 Ефектившсть максимально можливе забезпечення досягнення оптимального сшвввд-ношення мiж вигодами вiд застосування нових пiдходiв до управлiння шновацшною дiяльнiстю на основi процесного тдходу та ресурсами, витраченими на впровадження даних пiдходiв та забезпечення стаб№-ного функцiонування шновацшно! економiки
3 Системнiсть розгляду системи управлiння iнновацiйною дiяльнiстю в умовах формування шновацшно! економiки як сукупнiсть елементiв з урахуванням взаемних потоков ресурсiв, та з единим цшепокладанням
4 Гнучк1сть забезпечення ефективно! адаптаци нацюнально! шновацшно! системи до змш зовнiшнього середовища без втрати конкурентних переваг
5 Вщкрипсть можливiсть анал1зувати процеси та вдосконалювати !х шляхом застосування широкого набору доступних пiдходiв до управлшня шновацшною дiяльнiстю в умовах формування шновацшно! економiки
6 Унiверсальнiсть можливють використовувати стандартнi модел1 оргашзаци та управлшня шновацшною дiяльнiстю по вщношенню до процесiв в умовах формування шновацшно! економiки та сприяти !х розвитку на основi ем-пiричних результатiв
7 Масштабованiсть широке охоплення i обслуговування процесiв в умовах формування шновацшно! економiки та ланцюпв створення споживчо! вартостi шновацшно! продукцi!
8 Надiйнiсть сам факт застосування процесно-орiентованих пiдходiв до управл1ння iнновацiйною дiяльнiстю в умовах формування iнновацiйно! економжи та !х ефективнiсть не залежить (або залежить несуттево) ввд поточних
змш ринково1 кон'юнктури, поточних сощальних чи полтгичних подш, що дозволяе утримувати шновацшну економ^ як систему в дiапазонi параметрiв максимальное' адаптивносп (алокативно1 ефективностi) при пiдвищеннi загального рiвня ентропи системи
9 Орiентацiя на яшсть забезпечення належно1 якостi системи управлiння при зниженш варто-стi функцiонування дано1 системи на верхньому рiвнi, що мае ввдобра-жатись на забезпеченнi належно1 (вщповщно1 стандартам та нормам) якосп шновацшно1 продукци та рiшень, як результату шновацшно1 дь яльностi
10 Безпека вщповвдшсть усiм вимогам та стандартам безпеки та надшносп як ходу шновацшно1 дiяльностi так i ll результапв *шновацшно1 продукци)
11 Орiентацiя на довго-строковий розвиток розвиток системи управлшня шновацшною дiяльнiстю в умовах формування шновацшно1 економiки мае здшснюватися в межах стратеги дов-гострокового розвитку економiчноl системи краши, виходячи з макси-мiзацil перспективних, а не операцшних економiчних, суспiльних, поль тичних тощо випд
Джерело: розроблено автором на 0CH0Bi [1; 2; 3;
4]
- передумови розвитку шновацшно1 еконо-MiKH на основi процесного пiдходу до управлшня iнновацiйною дiяльнiстю;
- основш особливостi, що характеризують процесно-орieнтоване управлшня шновацшною дь яльнiстю в умовах формування шновацшно1 еконо-MiKH за допомогою фшсаци положень, як1 ввдобра-жають закономiрностi i взаемозв'язки складових ча-стин процесу управлiння.
Стд ввдзначити, що функцп управлiння шновацшною дiяльнiстю в умовах формування шнова-цшно1 економiки мають бути первинними по вщно-шенню до виробництва, тобто для досягнення пев-ного виробничого, економiчного, соцiального, техшчного або iншого ефекту спочатку необхвдно реалiзувати певнi шновацд.
Тому мета управлшня шновацшною дiяльнi-стю в умовах формування шновацшно! економiки полягае в досягненнi конкретних результатiв дiяль-ностi найбiльш рацiональним та ефективним чином (з найменшою витратою ресурав). При цьому про-цесно-орiентоване управлшня шновацшною дiяль-нiстю представляеться як елемент загально! сис-теми управлшня шновацшною економшою, що мае певш властивостi, функци i зв'язки, орiентований на шдвищення ефективностi витрачання ресурав, виражене в конкретних результатах, зокрема таких як:
- ошишзащя структури та обсяпв фшансо-вих витрат в економщц
- зниження ресурсоемностi економiки;
- шдвищення ефективностi виробничих про-цеав економiчних суб'ектiв;
- забезпечення конкурентоспроможносп економiчних суб'ектiв;
1 Сугробова Е. Б. Концепция и принципы инновационного развития интегрированных структур / Е. Б. Сугробова // Инновации и инвестиции. - 2010. - № 4. - С. 1113.
2 Федоров В. К. О безусловных принципах и противоре-
чиях развития открытых инноваций / В. К. Федоров, И. К. Епанешникова, А. Н. Ганза // Инновации. - 2010. - № 7
- шдвищення рентабельносп дiяльностi еко-номiчних суб'екпв;
- зростання мiжнародноi конкурентоспроможносл нацюнальнох' економiчноi системи.
Водночас, впровадження процесного тдходу в управлшт шновацшною дiяльнiстю в умовах формування шновацшнох' економiки сприяе реалiзацii додаткових завдань: щентифшацп та аналiзу причин вщхилення характеристик iнновацiйних проце-сiв вiд встановлених стандартiв; щентифшацп та аналiзу причин ввдхилення фактичних результатiв iнновацiйноi дiяльностi вiд запланованих.
Висновки з дослiдження i перспективи подаль-ших розввдок. Застосування процесного тдходу до управлшня шновацшною дiяльнiстю в умовах формування шновацшнох' економiки дозволяе вщобра-зити та врахувати i процесi управлiння взаемозв'язки окремих аспекпв iнновацiйноi дiяльностi i пiдвищити ефективнiсть нацiональноi шновацш-но1 системи. Водночас, таке управлшня являе собою форму оргашзаци економiчноi дiяльностi, що базуеться на глобальному шновацшному середо-вищi з переважанням знань i iнформацii у якосп найважливiших елементiв продуктивних сил.
Як i для будь якого системного процесу, для шдвищення ефективносп застосування процесного тдходу до управлшня шновацшною дiяльнiстю не-обхвдне врахування особливостей подходу та дотри-мання певного перелiку принципiв, сформульова-них у статп.
Процесно-орiентоване управлiння шновацшною дiяльнiстю е елементом загальнох' системи уп-равлiння iнновацiйною економшою, що мае певнi властивостi, функцп i зв'язки, орiентований на шдвищення ефективносп витрачання ресурсiв, вира-жене в конкретних результатах, показаних у статп.
Таким чином, процесний пiдхiд в управлiннi
(141). - С. 116-119.
3 Друкер П. Ф. Инновации и предпринимательство. Практика и принципы / П. Ф. Друкер. - М. : Деловой мир, 1992. - 432 с
4 Титов Л. Ю. Принципы формирования инновационных сетей в реальном секторе экономики / Л. Ю. Титов // Проблемы современной экономики. - 2009. - № 1. - С. 64-67.
шновацшною дшльшстю, на думку автора, дозво-ляе представити складну взаемодш елементiв ме-ханiзму управлiння шновацшною дiяльнiстю в межах сучасно1 шновацшно1 економiки, забезпечу-ючи комплекснють, скоординованiсть у прийняттi управлiнських ршень, оцiнцi, плануваннi, оргашза-ци, реалiзацil i контролi заходiв з удосконалення на-цюнально1 шновацшно1 системи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Басов Н. В. Инновация как фактор социальной самоорганизации: процессуально-пространственное моделирование / Н. В. Басов // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2008. - Т. XI, № 4. - С. 185-203.
2. Богашко О. Л. Еволющя теоретичних шд-ходiв до шновацшного розвитку в економiчнiй на-ущ / О. Л. Богашко // Вюник Бердянського ушвер-ситету менеджменту i бiзнесу. - 2013. - № 2 [22]. -С. 23-29.
3. Гальчинський А. Трансринковi трансформаций - Економiчна теорiя. - 2007. - № 1. - С. 2836.
4. Головшов О. М. Iнновацiйна активнють i iнновацiйнi процеси в нацюнальнш економiцi / О. М. Головшов // Економша та держава. - 2013. -№ 6. - С. 4-8.
5. Дегтярьова 1.О. 1нновацп в державному i мунiципальному управлшш як необх1дна умова со-цiальноекономiчних досягнень в сучаснiй Укра1ш / 1.О. Дегтярьова // Вiсник Нащонального ушверси-тету цивiльного захисту Украши. Серiя: Державне управлiння. - 2014. - № 1. - С. 5-11.
6. Друкер П. Ф. Инновации и предпринимательство. Практика и принципы / П. Ф. Друкер. - М. : Деловой мир, 1992. - 432 с
7. Сщенко П. С. Економiчне зростання без розвитку: причини i шляхи шновацшного перетво-рення економiки [Текст] / П. С. Сщенко // Еконо-мжа Украши. - 2013. - № 10 (6234). - С. 4-20.
8. Желюк Т. Л. Трансформацшш процеси економiчноl системи в умовах сучасних виклишв: [монографiя] / Т. Л. Желюк; за загальною редакцieю д.е.н., проф. В. I. Гринчуцького. - Тернотль: Крок, 2014. - 544 с. - С. 176-186.
9. Завадовский В. В. Технология управления инновационным процессом / В. В. Завадовский // Инновации. - 2008. - № 3 (113). - С. 108-116.
10. Завадовский В. В. Философия и методология инновационного процесса / В. В. Завадовский // Инновации. - 2011. - № 7 (153). - С. 69-73.
11. 1нновацшний розвиток економiки: модель, система управлшня, державна полггика / Л. I. Феду-лова, В. П. Александрова, Ю. М. Бажал, М. С. Данько, I. С. Кузнецова ; пвд ред. Л. I. Федулова ; НАН Украши, !н-т екон. прогнозування. - К. : Основа, 2005. - 550 с.
12. Катигробова О. Система iнституцiоналiза-ци шновацшних процеав в умовах ринково! трансформаций / О. Катигробова // Вюник Кшвського на-цiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. -2012. - № 143. - С. 34-37.
13. Коломieць I. Ф. Еволющя теорш шновацшно-техно лоочного розвитку в ретроспективой оцшщ / I. Ф. Коломieць, Г. В. Гошовська // Регюна-льна економжа. - 2014. - № 2. - С. 178-186.
14. Краус Н. М. Шновацшний процес як основа формування мехашзму шновацшно! шфраструк-тури: iнституцiональний аспект / Н. М. Краус // На-уковий вюник Полтавського унiверситету еконо-мши i торгiвлi. Серiя: Економiчнi науки. - 2013. -№ 4 (60). - С. 15-20.
15. Куценко Т. М. Теоретичш основи формування стратеги шновацшного розвитку в контексп штенсифшацп iнновацiйних процеав / Т. М. Куценко // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2012. -№ 4. - С. 308-317.
16. Пархоменко О. В. Диалектична система "ш-формащя - знання" як визначальний фактор реаль зацп принципу "об'еднання можливостей" в умовах функцюнування шновацшно! економiки / О. В. Пархоменко, А. О. Пархоменко // Науково-техшчна шформащя. - 2011. - № 4. - С. 8-13.
17. Степаненко Д. М. Инновационный процесс и инновационная деятельность: понятие, сущность, характеристики / Д. М. Степаненко // Проблемы современной экономики. - 2009. - № 4. - С. 34-36.
18. Сугробова Е. Б. Концепция и принципы инновационного развития интегрированных структур / Е. Б. Сугробова // Инновации и инвестиции. -2010. - № 4. - С. 11-13.
19. Тарасова I. I. Теоретичш основи i моделi шновацшного процесу в економщ [Текст] / I. I. Тарасова // Економка АПК . - 2013. - № 5. - С. 80-86.
20. Титов Л. Ю. Принципы формирования инновационных сетей в реальном секторе экономики / Л. Ю. Титов // Проблемы современной экономики. - 2009. - № 1. - С. 64-67.
21. Федулова Л. I. Оргашзаця взаемоди учас-нишв процесу управлшня шновацшним розвитком економiки / Л. I. Федулова, I. Г. Яненкова // Бiзнес-Шформ. - 2012. - № 10. - С. 12-16.
22. Федулова Л. Шновацшний розвиток: еволющя поглядiв та проблеми сучасного усвщом-лення [Текст] / Л.Федулова // Економiчна теорiя. -2013. - № 2. - С. 28-45.
23. Чикаренко I. А. Теоретико-юторичш основи дослщження процеав шновацшного розвитку в умовах економжи знань / I. А. Чикаренко // Тав-ршський економiчний журнал. - 2012. - № 3 - 4. -С. 189 - 193.
24. Шевченко О. О. Iсторiя економiки та еко-номiчноl думки. Сучасш економiчнi теори. К.: Центр учбово! лггератури, 2012.
25. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Й. Шумпетер. - М. : Прогресс, 1982. - 431 с.
26. Hamacher S. Exploring the Frugal Innovation Process - An Empirical Study of a New Emerging Market Phenomenon / S. Hamacher // Copenhagen Business School, Center for Business and Development Studies - 2014.
27. Rothwell R., Gardiner P., Innovation and Re-
Innovation. A Role of the User, "Technovation" 1985, Press 1986, s.289.
No. 3. 29. Thomson A. M. Collaboration Processes:
28. Kline S.J., Rosenberg N., An Overview of Inside the Black Box / A. M. Thomson, J. L. Perry //
Innovation [in:] The Positive Sum Strategy. Harnessing Public Administration Review. - 2006. - Vol. 66, № 1.
Technology for Economic Growth, [ed.] R. Landau, - P. 20-32. N.Rosenberg., Washington DC, National Academy
THE INTRODUCTION OF CRYPTOCURRENCY IN THE BANKING PAYMENT SYSTEM OF
THE COUNTRY
Strogonova E.
candidate of economic sciences,
associate professor of the department "Finance and Credit" of the Southern Management Institute,
Russia, Krasnodar Koivistinoen A.
student of the Graduate School of International BusinessSouthern Institute ofManageme
Russia, Krasnodar
ВНЕДРЕНИЕ КРИПТОВАЛЮТЫ В В БАНКОВСКУЮ ПЛАТЕЖНУЮ СИСТЕМУ СТРАНЫ
Строгонова Е.И.
кандидат экономических наук, доцент кафедры «Финансы и кредит» Южного института менеджмента, Россия, г. Краснодар
Койвистойнен А.А.
студент Высшей школы международного бизнеса Южного института менеджмента,
Россия, г. Краснодар
Abstract
The introduction of cryptocurrency in the NPS (national payment system) of Russia is an integral part of the process of development of the Internet economy and the right direction of economic development of Russia.
The relevance of this article lies in the study of the process of introducing a new monetary unit "cryptowall" in the national payment system of the banking sector. The article analyzes the innovative form of monetary aggre-gate-cryptocurrency from the position of its influence on banking institutionalization, discusses the advantages and disadvantages of the introduction of a new digital currency in the commercial banking organizations of the country.
Аннотация
Внедрение криптовалюты в НПС (национальную платежную систему) России является неотъемлемой частью процесса развития интернет-экономики и верным направлением экономического развития России.
Актуальность данной статьи заключается в исследовании процесса внедрения нового денежного агрегата «криптовальты» в национальную платежную систему банковского сектора страны. В статье анализируется инновационная форма денежного агрегата - криптовалюты с позиции влияния ее на банковскую институционализацию, рассматриваются достоинства и недостатки внедрения новой денежной цифровой валюты в коммерческие банковские организации страны.
Keywords: cryptocurrency, banking sector, national payment system, volatility, banking assets
Ключевые слова: криптовалюта, банковский сектор, национальная платежная система, волатитль-ность, банковские активы.
Современная национальная платежная банков- значительным с каждым годом. Прежде всего,
ская система России в настоящее время находится нужно отметить необходимость реагирования на
в процессе разработки новых информационных данную возможную угрозу банковскому сектору.
технологий внедрение новых банковских продук- Таким образом, актуальность темы данной статьи
тов. Одним из таких продуктов является криптова- не вызывает сомнения, так как напрямую касается
люта, которая не имеет физического облика, суще- каждого отдельного гражданина, особенно тех, кто
ствует только электронную виртуальность. Данный непосредственно имеет дело с банками, что может
инновационный механизм затрагивает все челове- с уверенностью причислить к ним каждого вла-
ческое бытие на уровнях от экономического и со- дельца банковской карты.
циального до вопроса существования самой си- Прежде всего, необходимо рассмотреть суть
стемы государственности. Одним из подобных из- понятия «криптовалюта». Т.Д. Валовая предлагает
менений стало появление так называемых следующее определение: «под криптовалютой сле-
«криптовалют», чье влияние на мировую эконо- дует понимать разновидность электронных денег,
мику, а также на экономическую политику отдель- то есть, цифровой валюты, которая защищена крип-
ных государств и корпораций становится все более тографическим кодом, не имеет централизованного
