CC BY
74І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
----- --------------- проблеми фізичного
виховання і спорту
Проблеми удосконалення підготовки майбутнього вчителя фізичного виховання до організації та проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в загальноосвітній школі
Панченко Г.І.
Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка
Анотації:
Розглянуто напрями перебудови системи фізичного виховання підростаючого покоління. Наведено основні принципи такої перебудови. В експерименті приймали участь 90 вчителів загальноосвітніх шкіл. Наведені дані про рівень компетентності вчителя фізичної культури при організації і проведенні спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи. Виявлені чинники, які гальмують активізацію цієї важливої ланки фахової діяльності. Доведено, що для активізації позакласної оздоровчої роботи необхідно перенести акценти на поглиблення практичних знань щодо проведення позаурочної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи. Також необхідно підвищити рівень знань із дисциплін медико-біологічного циклу та педагогіки спортивної і фізкультурної діяльності.
Ключові слова:
здоров’я, школярі,
вчитель,фізичне виховання.
Панченко Г.И. Проблемы совершенствования подготовки будущего учителя физического воспитания к организации и проведению физкультурно-оздоровительной и спортивно-массовой работы в общеобразовательной школе. Рассмотрены направления перестройки системы физического воспитания подрастающего поколения. Приведены основные принципы такой перестройки. В эксперименте принимали участие 90 учителей общеобразовательных школ. Приведенные данные об уровне компетентности учителя физической культуры по организации и проведению спортивно-массовой и физкультурнооздоровительной работы. Представлены факторы, которые тормозят активизацию этого важного звена профессиональной деятельности. Доказано, что для активизации внеклассной оздоровительной работы необходимо перенести акценты на углубление практических знаний относительно проведения внеурочной физкультурно-оздоровительной и спортивно-массовой работы. Также необходимо повысить уровень знаний дисциплин медико-биологического цикла и педагогики спортивной и физкультурной деятельности.
здоровье, школьники, учитель, физическое воспитание.
PanchenkoG.I.Problemsofimprovement of preparation of future teacher of physical education to organization and conducting of athletic health and sporting mass work at general school. Directions of alteration of the system of physical education of rising generation are considered. Basic principles of such alteration are resulted. 90 teachers of general schools took part in an experiment. Resulted information about the level of competence of teacher of physical culture on organization and leadthrough sporting mass and to athletic-health-improvement works. Factors which brake activation of this important link of professional activity are presented. It is well-proven that for activation of extracurricular health work it is necessary to carry accents on deepening of practical knowledges in relation to a leadthrough outside of the appointed to athletic-health-improvement and sporting mass work. It is also necessary to promote the level of knowledges of disciplines of medical and biological cycle and pedagogics of sporting and athletic activity.
health, schoolboys, teacher, physical education.
Вступ.
Соціально-економічні зміни в суспільстві, що продукують процеси реформування освітньої галузі країни, визначають нові пріоритетні напрямки професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання. Особливого значення набуває спрямованість професійної підготовки на діяльність зі здоров’язбереження учнів загальноосвітніх шкіл.
Одночасно в світі проблема здоров’я піднесена до рангу глобальних, вирішення якої обумовить не тільки загальнолюдський прогрес, але й саме існування людини як біологічного виду. Тому здоров’я нації розглядається як один із найважливіших показників цивілізованості кожної країни. У національній доктрині розвитку освіти фізичне виховання визначається як невід’ємна сторона освіти, що забезпечує можливості набуття кожною людиною необхідних знань про здоров’я та засоби його підтримання і зміцнення, на основі чого можливий дійсно різнобічний розвиток особистості. У зв’язку з цим одним з головних завдань системи освіти, що зазначено у Державній національній програмі «Освіта ХХІ століття» визначено формування освіченої особистості, вихованої в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Актуальність дослідження проблеми формування готовності майбутніх вчителів фізичного виховання до насамперед організації та проведення
© Панченко Г.І. , 2011
фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи зумовлена необхідністю подолання цивілізаційного протиріччя між подальшою інтенсифікацією навчального процесу та катастрофічним погіршенням стану здоров’я учнів загальноосвітньої школи [3].
Зняти гостроту зазначеного протиріччя спроможний тільки фахівець з високим рівнем сформованості сучасних знань, умінь, навичок організації та проведення позаурочної роботи оздоровчої спрямованості.
Про відвертий занепад позакласної роботи з оздоровчої фізичної культури свідчить той факт, що у новій діючій навчальній програмі з фізичної культури для середньої та старшої школи про позаурочні форми роботи навіть не згадується [4].
При цьому є загальновизнаним, що два уроки фізичної культури на тиждень не спроможні повноцінно розв’язати задекларовані навчальні, оздоровчі та виховні завдання [1, 2]. Без позаурочної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи шкільний предмет «фізична культура» практично втрачає принцип системності (який є провідним у багатьох діючих моделях саме системи фізичного виховання учнівської молоді різних країн світу), перетворюється в малоефективне дійство, яке не може забезпечити навіть мінімального життєво необхідного рівня рухової та функціональної підготовленості організму школярів. Саме тому, на нашу думку, елементарне фізичне навантаження із засобу оздоровлення перетворюється в гостре фізичне перенапруження, що створює критичні
32011 11
ситуації на уроках не тільки під час складання навчальних нормативів, але навіть при розминці у підготовчій частині уроку. «Смерть на уроці фізичної культури» -це той страшний штамп, який в останні роки ставить безжальну, але об’єктивну оцінку науковій, громадській, батьківській обізнаності і компетентності в питаннях учнівського здоров’язбереження, а також рівню підготовленості шкільного вчителя фізичного виховання щодо проведення оздоровчої роботи. Таким чином зміщення акцентів у домінуючих нині організаційно-методичних формах підготовки майбутнього вчителя до уроку на сучасні підходи у активізації позаурочних форм оздоровчої роботи змусять нарешті запрацювати шкільну фізичну культуру як дієву, ефективну систему фізичного виховання учнів [5,6].
Робота виконана за планом НДР Кіровоградського державного пелагічного університету ім. В.Винниченко.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягає в аналізі рівня компетентності вчителя фізичного виховання при організації і проведення оздоровчої роботи, а також виявленні чинників, які гальмують активізацію позакласної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з учнями загальноосвітніх шкіл.
В процесі дослідження були використані аналіз літературних джерел та опитування. Для збору практичного матеріалу було проведено анкетування 90 вчителів загальноосвітніх шкіл Кіровоградської області - слухачів курсів підвищення кваліфікації Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. В.Сухомлинського.
Результати дослідження.
Провідними фахівцями фізичного виховання ставиться питання про значну перебудову всієї системи фізичного виховування підростаючого покоління. Вважається, що ця перебудова повинна бути заснована на наступних провідних принципах:
• приділення особливої уваги особистості людини, як найвищої соціальної цінності;
• учень з об’єкта соціально-педагогічного впливу вчителя перетворюється на суб’єкт активної творчої діяльності, з опорою на розвиток внутрішніх мотивів до самовдосконалення та самовизначення;
• перехід у відносинах педагога та учня від авторитаризму до демократичного ставлення;
• у кожній особистості необхідно формувати мотивацію різнобічного і гармонійного розвитку.
У процесі фізичного виховання підростаючого покоління необхідно в обов’язковому порядку враховувати особливості індивідуальних морфофункціональ-них і психологічних особливостей дітей, обов’язкову відповідність змісту занять ритмам вікового розвитку дітей, а також функціональним закономірностям динаміки їх рухового потенціалу.
Таким чином, погіршення стану здоров’я школярів в наш час виникає через дію комплексу факторів, серед яких виокремлюють надмірні навчальні перевантаження, недостатню рухову активність як у сім’ї, так і в школі, а також внаслідок низького рівня ком-
петентності вчителів фізичного виховання в питаннях оздоровчої фізичної культури учнів як головного здоров’язберігаючого чинника.
У зв’язку з цим, для виявлення причин недостатньої підготовленості вчителів при організації та проведенні позаурочної фахової роботи з оздоровчої фізичної культури школярів, нам було необхідно виявити і вивчити труднощі, з якими вони зустрічаються при проведенні різних форм фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи.
Перед розглядом цього питання видається доречним вивчити ставлення вчителя до фізичної культури в цілому і фізичного виховання зокрема, тому що від цього, на наш погляд, багато в чому залежить відданість своєму фаху, рівень реалізації «виробничої функції вчителя», врешті, психологічний настрій на щоденну працю.
Результати анкетування представлені в таблиці 1.
Відповідь на перше питання анкети свідчить про обізнаність щодо впливу фізичних вправ на організм сучасного школяра у абсолютної більшості респондентів. Самостійними заняттями фізичними вправами у студентські роки «для душі» займалися систематично четверта частина опитаних, а більше половини -68,9% тільки епізодично. Досить значна частина (як для фахівців) - 8% до самодіяльних занять фізичними вправами за власними уподобаннями не дійшли. Щодо спортивної активності після закінчення навчання, то вона зберігається лише у третини вчителів фізичного виховання, але при цьому 22,2% закінчують свою спортивну кар’єру ще на студентській лаві. Враховуючи зростаючу кількість різноманітних ветеранських змагань, цю частину опитаних до вірних лицарів спорту відносити не можна.
Критичним, на наш погляд, для визначення рівня практичної відповідності фаху та особистій переконаності у необхідності самостійних занять стало четверте питання. Тільки третина опитаних вчителів і словом і ділом стверджують необхідність занять фізичними вправами особистим прикладом. Викликає занепокоєння те, що близько 38,9% (!) цим нехтує, або не може організувати для цього бюджет власного часу.
Узагальнюючи отримані результати слід зазначити, що у значної частини вчителів під час студентського навчання не було сформовано стійкої потреби в самостійних заняттях фізичною культурою і спортом, тому вони не стали для них нагальними життєвими цінностями в подальшому професійному житті.
Не всі вчителі знайомі з вимогами, що визначають їх функціональні обов’язки. В зв’язку з цим вони обмежують участь усіх педагогів в організації рухового режиму школярів. Звідси поширена думка, що за організацію проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи повинен відповідати тільки вчитель фізичного виховання. Це пов’язано з тим, що на сьогоднішній день склався досить стійкий стереотип сприйняття шкільної фізичної культури як явища примітивного.
Таким чином, у загальноосвітній школі все ще переважає недооцінка значення фізичної культури,
І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
----- --------------- проблеми фізичного
виховання і спорту
Таблиця 1
Ставлення вчителів фізичного виховання до оздоровчої фізичної культури
№ № п / п Питання Відповіді
Так Ні іноді (не знаю)
опит. % опит. % опит. %
1. Чи знаєте Ви про значення фізичної культури для організму сучасного школяра? 88 97,8 2 2,2 - -
2. Чи займалися Ви в студентські роки самостійно фізичними вправами не для заліку а для себе? 20 22,2 8 8,9 62 68,9
3. Чи приймали Ви участь у змаганнях після закінчення навчання як вчитель фізичної культури? 36 40 20 22,2 34 37,8
4. Чи займаєтесь Ви самостійно фізичними вправами зараз? 30 33,3 35 38,9 15 16,7
5. Ви згодні з думкою про те, що весь педагогічний колектив загальноосвітньої школи повинен відповідати за фізичне виховання учнів? 37 41,1 24 26,7 29 32,2
6. Чи вважаєте Ви, що вчителі-предметники та класні керівники повинні організовувати і проводити фізкультурно-оздоровчу та спортивно-масову роботу зі школярами? 15 16,7 45 50 30 33,3
7. Чи вважаєте Ви, що заняття фізичною культурою і спортом допомагають у навчанні дітей? 52 57,8 17 18,9 21 23,3
у вчителів практично відсутня мотивація до активізації процесу фізичного виховання за допомогою використання всього різноманіття форм та змісту фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з метою зміцнення та збереження здоров’я школярів.
Наступним етапом дослідження було виявлення труднощів, з якими стикаються вчителі фізичного виховання загальноосвітніх шкіл у питаннях організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи. Діяльність вчителів оцінювалась нами за ступенем труднощів, які відчуваються ними при організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи. Отримані результати представлені у таблиці 2.
Отримані результати свідчать, що більше половини опитаних відчувають складнощі стосовно визначення та тлумачення стану здоров’я школярів. Це пов’язується з кардинальними змінами у розподіленні школярів на так звані медичні групи здоров’я за результатами щорічних медоглядів, які мають проходити на початку навчального року. У 2010-2011 навчальному році за даними проведеного медогляду співвідношення хворих дітей з різними відхиленнями у стані здоров’я до кількості здорових склало по Кіровоградській області близько 70:30%. Для вчителя-практика це означає, що провести звичайний урок фізичної культури за діючою навчальною програмою
та нормативними документами, які регламентують проведення уроків, неможливо, оскільки діти, які віднесені за станом здоров’я до спеціальної медичної групи, мають займатися за окремими навчальними програмами та відповідними до своєї патології фізичними навантаженнями. Ситуацію ускладнюють інструктивні листи міністерства, які прямо забороняють займатися певними вправами та розвитком окремих рухових здібностей. Все це певним чином дезорієнтує вчителів, що безумовно позначилося у відповідях на перше питання анкети і передає всю критичність ситуації з організацією фізичного виховання школярів.
Звертає увагу, що до 66% вчителів не володіють, чи володіють недостатньо інформацією щодо нормативних документів, які стосуються безпосередньо їх функціональних обов’язків. До недоліків фахової підготовки опитаних вчителів слід віднести недостатній рівень знань про тенденції розвитку теорії та методики фізичного виховання школярів, зокрема концепції спортизації системи фізичного виховання школярів та сучасних технологій здоров’язбереження, що засвідчує переважна більшість респондентів (понад 65%).
Значні складнощі при плануванні, організації та проведенні фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи визначають близько 70% вчителів,
32011
Ш
Таблиця 2
Типові недоліки і проблеми вчителів загальноосвітніх шкіл Кіровоградської області, які відчуваються ними при організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи
№ № п / п Характер труднощів Відчувають значні труднощі Відчувають незначні труднощі Не відчувають труднощі
опит. % опит. % опит. %
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Знання стану здоров'я підростаючого покоління - - 2 2,2 88 97,8
2. Знання керівних документів з організації фізичного виховання школярів (своїх обов’язків ) 24 26,7 36 40 30 33,4
3. Знання щодо спортизації та технологій здоров’язбереження в галузі сучасної теорії і методики фізичного виховання дітей шкільного віку 38 42,2 25 27,8 27 30
4. Уміння планування заходів фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи 37 41,1 28 31,1 25 27,8
5. Уміння організації та проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботу 42 46,7 30 33,4 18 20
6. Уміння використання народних традицій, традиційної культури у фізичному вихованні школярів 48 53,3 29 33,2 13 14,4
7. Уміння проводити бесіди на теми, пов'язані з фізичною культурою і спортом, здоровим способом життя 5 5,6 18 20 67 74,4
8. Уміння самооцінки знань і умінь у сфері організації і проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи 36 40 32 35,6 22 24,4
що є прямим свідченням прогалин у знаннях, уміннях, навичках випускників факультетів фізичного виховання. Ще більші складнощі виникають при необхідності використання народних традицій та звичаїв у фізичному вихованні школярів, що засвідчує понад 80% вчителів.
Найлегшим видається респондентам уміння проводити бесіди на теми, пов’язані з фізичною культурою і спортом, здоровим способом життя, про це стверджують 2/3 опитаних. Це, на наш погляд, може свідчити про високу комунікабельність, демократичність, бажання поділитися з учнями своїми фаховими знаннями та життєвим досвідом.
Стосовно здатності до самооцінки знань та умінь у сфері організації і проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, то переважна більшість опитаних (близько 80%) мають складнощі при її визначенні. Це може вказувати на певну розмитість критеріїв оцінювання, а також певну недооцінку власних здобутків в цій галузі фахової роботи.
Висновки.
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
Для активізації позакласної оздоровчої роботи із учнями загальноосвітніх шкіл необхідно суттєво піднести фахову підготовку майбутніх вчителів фізичного виховання, а саме:
• перенести акценти у навчанні на поглиблення практичних знань, умінь, навичок щодо організації, управління, проведення найбільш дієвих форм по-заурочної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи;
• підвищити рівень знань із дисциплін медико-біологічного циклу та педагогіки спортивної і фізкультурної діяльності.
Подальші дослідження передбачають обґрунтування методики підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до проведення фізкультурно-оздоровчої роботи на основі застосування сучасних здоров’язберігаючих технологій.
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту
Література:
1. Вишневский В.А. Здоровьесбережение в школе / В.А. Вишневский. - М.: Изд. «Теория и практика физической культуры», 2002. - 270 с.
2. Здоров’я школярів: [практичні матеріали для повсякденної роботи педагога / Упоряд. Т.С. Бондар]. - Х.: Вид-во “Ранок”, 2009. - 192 с.
3. Казин Э.М. Основы индивидуального здоровья человека: введение в общую и прикладную валеологию / Э.М. Казин, Н.Г. Блинова, Н.А. Литвинова. - [Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений]. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 192 с.
4. Фізична культура в школі: [методичний посібник / за загальною редакцією С.М. Дятленка]. - К.: Літера ЛТД, 2009. - 176 с.
5. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Б.М.Шиян. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 272 с.
6. Язловецький В.С. Організація та методика оздоровчої фізичної культури / В.С. Язловецький, О.М. Жданова, А.Л. Турчак. - [Навчальний посібник]. - Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2005. - 204 с.
References:
1. Vishnevskij V.A. Zdorov'esberezhenie v shkole [Health preserving at school], Moscow, Theory and practice of physical culture, 2002, 270 p.
2. Bondar T.S. Zdorov’ia shkoliariv [Health of schoolchildren], Kharkov, Wounds, 2009, 192 p.
3. Kazin E.M., Blinova N.G., Litvinova N.A. Osnovy individual’nogo zdorov’ia cheloveka [Bases of individual health of a man], Moscow, Vlados, 2000, 192 p.
4. Diatlenko S.M. Fizichna kul ’tura v shkoli [Physical culture at school], Kiev, Letter, 2009, 176 p.
5. Shiian B.M. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia shkoliariv [Theory and method of physical education of schoolchildren], Ternopil, Bohdan, 2003, 272 p.
6. Iazlovec’kij V.S., Zhdanova O.M., Turchak A.L. Organizaciia ta metodika ozdorovchoyi fizichnoyi kulturi [Organization and method of health physical culture], Kirovohrad, KSPU Publ., 2005, 204 p.
Information about the author: Panchenko Galina Ivanovna
[email protected] Kirovograd State Pedagogical University Shevchenko str. 1, Kirovograd, 25006, Ukraine.
Came to edition 02.11.2011.
Информация об авторе: Панченко Галина Ивановна
[email protected] Кировоградский государственный педагогический университет ул. Шевченко 1, г. Кировоград, 25006, Украина.
Поступила в редакцию 02.11.2011г.
