CC BY
8УДК 336.228.4
Т1марцев О.Ю.,
к.е.н., Голова ДПС у Запор1зькш област
ПРОБЛЕМИ РОЗПОД1ЛУ СПЛАТИ ПОДАТК1В М1Ж ЕКОНОМ1ЧНИМИ СУБ'еКТАМИ
Визначено сутшсть { теоретичне шдгрунтя розподшу сплати податюв м1ж економ1чними суб'ектами, систематизовано передумови, чинники. Розглянуто причини { можливост перекла-дання податюв через мехашзм цшоутворення залежно вщ еластичност попиту та пропозици на товари, а також конкурентно! ситуаци на ринку. Визначено сутшсть сплати податюв та концепту-альний шдхщ до оптимального оподатковування. Розроблено рекомендаци з врахування отрима-них висновюв при розробщ економ1чно! пол1тики на макро- 1 мшрор1вш.
Ключов1 слова: сплата податюв, економ1чш, суб'екти, передумови, чинники, еластичшсть, ринок
ВСТУП
Впродовж останшх роюв податкова система Укра'ни зазнала значних змш, вщбулася реоргаш-защя податково! служби (ор1ентиром, яким стало И перетворення з фюкального органу в сервю-ний), прийнятий податковий Кодекс (завдання якого — спрощення системи оподаткування { сти-мулювання податкових надходжень). Здшснеш за останш часи реформи достатньо радикальш для суб'екпв економ1чного процесу.
В Украш добровшьно сплачуеться 96% податюв. Але сьогодш резервами ще залишаються покращення адмшютрування податюв та детшзащя економши. Анал1з результапв перев1рок плат-ниюв щодо дотримання законодавства свщчить — спроби заощадити на податках за рахунок ви-користання р1зномаштних схем, перекладання сплати податюв на шших суб'екпв господарюван-ня залишаються явищем системним { поширеним. Пщприемщ прагнуть перекласти тягар оподаткування на юнцевого споживача, включивши всю суму податюв у щну товару [1, с. 14]. Перекладання податюв е одним ¡з найменш дослщжених процес1в податкових вщносин { тому знаходить-ся у центр! уваги науковщв. Забаренко Ю.О. дослщжуе процес перекладання податку на прибуток шдприемств-експортер1в на монополютичному ринку [2, с. 9]. Чудненко В.О. розроблено концеп-щю оцшки перекладання податку на прибуток шдприемств, яка вщр1зняеться вщ вщомих новим шдходом до видшення сектор1в економши й ураховуе особливост укра'нського податку на прибуток { функцюнування фшансових посередниюв [3, с. 10].
Прокопенко О. А. зауважуе, що тенденщя до перерозподшу сплати податку на прибуток на прибутков1 шдприемства не сприяе шдвищенню р1вня податкового забезпечення регюшв [4, с. 12]. Горб В.А. розроблено теоретичш тдходи до оптим1заци сплати податюв шдприемства за рахунок його перекладання на контрагеипв з використанням цшових { нецшових детермшаипв внутрш-нього та зовшшнього середовища [6, с. 8]. Складовою такого перекладання е застосування модел1 податкового костингу.
Таким чином, у науковш перюдищ висв1тлюються окрем1 аспекти перекладання податюв, що робить актуальним реал1защю системного шдходу до дослщження проблеми. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е систематизащя передумов та чинниюв, яю визначають перерозподш податюв м1ж економ1чними суб'ектами, а також формал1защя його вид1в для врахування у податковш пол1-тищ держави та шдприемства.
РЕЗУЛЬТАТИ
Домагаючись зменшення сплати податюв, деяю шдприемства прагнуть перенести певш по-датки або хоча б !х частину на шшого суб'екта. Платник податюв, в основному, використовуе два шляхи. Перший полягае у скороченш податкових зобов'язань за рахунок змши структури й штен-сивносп свое! економ1чно! д1яльносп: обмеження д1яльносп, що безпосередньо шдлягае оподат-ковуванню, або розширення д1яльносп, що дае право на податков1 пшьги. Другий шлях полягае у перекладанш податюв на шших ос1б. За умовами перекладання видшяють: ухилення вщ сплати податку; амортизащя, поглинання й каштал1защя податку; сшвпадшня платника 1 нос1я податку; перекладання податку в процес обмшу за певних умов (монопол1я, нееластичшсть попиту та пропозици, стушнь мобшьност1) тощо [7, с. 6].
61
Дocлiдження пpoцеcy i нacлiдкiв пеpеклaдaння пoдaткiв, щo нaйчacтiше вiдбyвaeтьcя у ^^o-вaнiй, неявнiй фopмi, були зaпoчaткoвaнi ще у XVII ст. у poбoтax Д. Лoккa (1632-1704 pp.). Зтач-ний внеcoк у poзвитoк дaнoï теopiï внic yкpaïнcький вчений Алексеенш М.М. (1848-1917 pp.) [8, c. 258-267], який дiйшoв виcнoвкy, щo нapoдний дoxiд пеpеpoзпoдiляeтьcя шляxoм бopoтьби пiдпpиeмцiв, якi oбиpaють i3 двox aльтеpнaтив — пiдвищення цiн m пpoдyкцiю чи cкopoчення витpaт m oплaтy пpaцi, тa нaймaниx пpaцiвникiв. Звiдcи пoяcнюютьcя пеpевaги пpoпopцiйнoгo дoxiднoгo oпoдaткyвaння, яке не пopyшye piвнoвaги poзпoдiлy. Сyчacнa метoдoлoгiя теopiï пеpе-клaдaння пoдaткiв rpyнтyeтьcя нa теopiï гpaничнoï кopиcнocтi, cпoживчoгo вибopy й ешвдмши дoбpoбyтy. ïï ocнoвним зaвдaнням е дocлiдження poлi тa зтачення пoдaткy, як ocoбливoгo щвд-yтвopюючoгo фaктopy, пiд впливoм якoгo змшюеться pинкoвa piвнoвaгa мiж пoпитoм тa пpoпoзи-цieю, щo безпocеpедньo 3a4rnae iнтеpеcи cпoживaчa тoвapiв, пocлyг [9, c. 131].
npo^c пеpеклaдaння пoдaткiв зглежить вiд бaгaтьox мaкpoекoнoмiчниx чинниюв, зoкpемa вiд piвня екoнoмiчнoгo poзвиткy деpжaви, виpoбництвa вaлoвoï дoдaнoï вapтocтi, iнфляцiï, пoпитy i пpoпoзицiï m тoвapи чи пocлyги тoщo. Сфеpa ди пoдaткy являе coбoю сукупшсть iндивiдiв, якi в ocтaтoчнoмy тдсумку зoбoв'язaнi йoгo cплaтити. Екoнoмiчнi вщвдсини, пoв'язaнi з пеpеклaдaн-ням пoдaткiв, мaють тpи cтopoни: деpжaвa, raararn пoдaткiв i pинкoвi кoнтpaгенти ocтaнньoгo. Неpiдкo плaтник пoдaткiв cпpoмoжний, фopмaльнo не зменшуючи зoбoв'язaнь пеpед деpжaвoю, цiлкoм aбo чacткoвo кoмпенcyвaти cвoï виплaти 3a paxyнoк iншиx ocí6 i3 чиcлa тиx, i3 ким вш пoв'язaний вiднocинaми кyпiвлi — пpoдaжy. Пеpеклaдaння пoдaткiв мiж плaтникaми вiдбyвaeть-ся нa pинкoвиx yмoвax i вiдбyвaeтьcя у тaкиx фopмax: пpяме пеpеклaдaння (aбo впеpед) — вщ пpoдaвця дo cпoживaчa, ^и якoмy cпoживaч cплaчye всю суму пoдaткy чеpез включення пoдaткy дo цiни виpoбy; звopoтне пеpеклaдaння ^6o нaзaд), пpи якoмy виpoбник знижуе щну виpoбy i, тaким чишм, беpе нa себе oбoв'язoк craara пoдaткy. Анaлiз у дiяльнocтi суб'екпв гocпoдapювaн-ня cвiдчить, щo poзпoдiл cплaти пoдaткiв мiж чинникaми виpoбництвa тa cпoживaння е неpiвнo-мipним. Нaпpиклaд, деякi виpoбники не мaють змoги пеpенеcти cплaтy пoдaткiв m iншиx cyб'eктiв, пpи цьoмy мaнiпyлюють пoдaткoвим зaкoнoдaвcтвoм, пpиxoвyють дoxoди тa пiдвищyють цiни нa пpoдyкцiю.
Пеpеклaдaння пoдaткiв — це пpoцеc гов^го aбo чacткoвoгo пеpеpoзпoдiлy cплaти пoдaткiв мiж piзними cyб'eктaми oпoдaткyвaння, пoв'язaний мiж coбoю екoнoмiчними взaeмoвiднocинa-ми, який cyпpoвoджyeтьcя змiнoю цiн m тoвapи тa пocлyги, пpи яшму raararn oтpимye мoж-ливicть говшстю чи чacткoвo пеpемicтити cплaтy пoдaткiв нa iншиx ocí6 (нa cвoïx пoкyпцiв чи пocтaчaльникiв). 1снують пoдaтки, пеpеpoзпoдiл якиx зaклaденo зaкoнoдaвцем вже в меxaнiзмi ïx cплaти (непpямi пoдaтки), кoли мae мicце несшвпадшня фopмaльнoгo i фaктичнoгo плaтникa го-дaткy — cпoживaчa тoвapiв, po6h; пocлyг. Фaктичними плaтникaми непpямиx пoдaткiв е фiзичнi ocoби, якi шсля вcix етaпiв пеpеклaдення пoдaткiв купують пpoдyкцiю, цiнa якoï мicтить пoдaтoк нa дoдaнy вapтicть aбo aкцизний пoдaтoк [12, c. 6]. Але чи збшьшиться pинкoвa цiнa m тoй чи iнший тoвap та пoвнy суму непpямoгo пoдaткy, зaлежить вiд бaгaтьox фaктopiв, cеpед якиx: змiни в дoxoдax cпoживaчiв тa ïx poзпoдiл, piвень iнфляцiï, cтaдiя екoнoмiчнoгo циклу (пiдйoм aбo pеце-ciя), життевий цикл тoгo чи iншoгo тoвapy, меxaнiзм визнaчення пoдaткoвиx cтaвoк (yнiвеpcaльнi чи дифеpенцiйoвaнi, ^o^mre чи твеpдi), cтaбiльнicть пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa тoщo.
У. Петтi нaвoдить тaкi apгyменти нa кopиcть aкцизy: пo-пеpше, пpиpoднa cпpaведливicть вимa-гae, щoби кoжен плaтив вiдпoвiднo дo того, щo вiн дiйcнo cпoживae; ro^pyre, цей пoдaтoк, якщo тiльки вш не здaeтьcя нa вiдкyп, a pегyляpнo стягуеться, poзтaшoвye дo oщaдливocтi; пo-тpетe, нixтo не cплaчye yдвiчi aбo двiчi 3a oднy i ту ж piч, ocкiльки нiщo не мoже бути cпoжите бшьше oднoгo pa3y [13].
Пpямi пoдaтки пеpедбaчaють cплaтy пoдaткiв caме плaтникoм, меxaнiзм ïx cплaти не пеpедбa-чae пеpеклaдaння нa cпoживaчiв 3a paxyнoк вiдпoвiднoгo збiльшення цiни, aле icнyють випадки кoли тaке пеpеклaдaння мoжливе (в пеpшy чеpгy це стосуеться тoвapiв з неелacтичнoю пpoпoзи-цieю i неелacтичним пoпитoм). Визтачення cфеpи дiï пoдaткy дocягaeтьcя та ocнoвi aнaлiзy пеpе-мiщень craara пoдaткiв. Пpипycтимo, щo в pезyльтaтi пеpемiщень iндивiд, щo oдеpжye ^ибуток у poзмipi I, пoвинен craarara пoдaтoк у poзмipi Т. Тoдi cпiввiднoшення циx двox poзмipiв T / I нaзивaeтьcя дiйcнoю пoдaткoвoю cтaвкoю. Пpaвoмipнo poзглядaти дiйcнi ставки як oкpемoгo го-дaткy, нaпpиклaд, aкцизy aбo пoдaткy з ^^утку, тaк i oпoдaткoвyвaння в цiлoмy. Спpoмoжнicть плaтникiв пoдaткiв пеpемiщaти пoдaтки нa cвoïx кoнтpaгентiв зaлежить вщ xapaктеpy pинкiв, нa якиx вoни взaeмoдiють. Якщo pинoк е кoнкypентним, тo мoжливocтi пеpемiщення пoдaткy цшшм визнaчaютьcя cпiввiднoшенням елacтичнocтi пoпитy i пpoпoзицiï (pиc. 1).
62
а)
4 P
б)
S
P
Q
Q
0
Qo(Ql)
0
Ql
Qo
Р — кшьисть товару; Р — цша; Е — точка ршноваги; и — розм1р податку;
Б — пряма попиту; Б — пряма пропозици
Рис. 1. Розподш податку на конкурентному ринку при абсолютно еластичнш (а) й абсолютно нееластичнш пропозицй' (б) (Складено автором)
На конкурентному ринку окремого товару або послуги (у тому числ1 пращ) перемютити сплату податюв на контрагент удасться тш сторош, що мае перевагу в еластичносп обсягу угод по щш. Еластичшсть попиту щодо цши того чи шшого товару розраховуеться як сшввщношення вщнос-но! змши попиту до вщносно! змши щни за визначений пром1жок часу 1 може бути бшьше оди-нищ (еластичний попит), дор1внювати одинищ (жорстка або одинична еластичшсть попиту), бути меншим одинищ ( нееластичний попит). До товар1в з нееластичним попитом вщносять товари першо! необхщносп. Перехресна еластичшсть попиту мае мюце, коли юнуе залежшсть щн на даний товар вщ щн на шш1, аналопчш чи под1бш товари.
Характеристику впливу ринкових показниюв на можливост перемщення податюв наведено у табл. 1. Для продавщв податок означае збшьшення витрат, { вони адаптуються до податку, скоро-чуючи пропозищю. Для покупщв це означае зростання щн, до якого вони у свою чергу адаптуються, зменшуючи попит. Результат визначаеться тим, яка з1 сторш у бшьшому ступеш готова пожертвувати частиною угод по даному товару (постачальники жертвують частиною продаж1в, а споживач1 — частиною покупок), замшюючи його чимось шшим, щоб по можливосп запоб1гти втратам грошового прибутку.
Тому розподш сплати податку в остаточному тдсумку не залежить вщ того, на яку з1 сторш безпосередньо покладаються податков1 зобов'язання.
Вщповщно до р1вняння С. Слуцького, шдвищення або зниження попиту, що вщбуваеться шд впливом змши щни, може бути подана як алгебра!чна сума двох компонент: ефекту замщення й ефекту прибутку [14, с. 7]. Ефект замщення характеризуе змшу попиту, безпосередньо обумовле-ну зсувом у сшввщношенш щн на даний товар 1 шш1 товари. Ефект прибутку характеризуе змшу попиту, безпосередньо обумовлену збшьшенням або зменшенням платоспроможност покупця. Поведшка функцп корисност анатзуеться, по-перше, за змш в шдивщуальному попит як функцп доходу (ефект доходу, що з1 збшьшенням доходу може бути як позитивним — для вщносно необ-хщних благ, попит на яю зростае, так { негативним — для благ вщносно не необхщних, як правило, низькояюсних, попит на яю скорочуеться) 1, по-друге, за змши попиту як функцп щни, коли змша цши на певне благо зумовлюе подвшний ефект. Зниження цши товару х за незмшносп щн ус1х шших товар1в та незмшного реального доходу визначае, з одного боку, попит на цей товар (ефект доходу як наслщок зростання реального доходу споживача), 1, з шшого, попит на вс шш1 товари в результат змши вщносних щн на них { виникнення тенденцп до замши !х товаром х щна на який знизилася. С. Слуцький вив1в математичний вираз, що показуе, як змша щни товару х впливае на попит ¡ндивща на шший товар. В сучаснш економ1чнш л1тератур1 ця залежшсть названа «ефектом замщення» — термш Дж. Х1кса, який уперше вщокремив його вщ «ефекту доходу».
63
Таблиця 1. Характеристика впливу ринкових показншав на можливост! перемщеиия податюв *
Характеристика ринкових показншав Можливоспч перерозподшу податюв Причина Характер перерозподкпу подана в
Еластичний попит на товар незначш збшьшення шни може мати наел¡дком значне скорочення споживання того чи шшого товару, в результат! чого, про-давець втратить обсяги продажу, а огже 1 загальну суму прибутку М1Ж покупцем (за рахунок шни) \ платником податку (за рахунок власного прибутку)
Нееластичний попит на товар значш вшносне збшьшення цши, обумовлене податком, не € нас-лщком значного скорочення обсяпв споживання Повний перерозподш спла-ти податку на покупця
Перехресна еластичшсть попиту на товар в1дсутш Якщо шни на аналопчн! чи пошбш товари не змшюються, в той час як шни даного товару збшьшуються, покупець по-чинае спсживати ювари з быьш низькими щнами Повна сплата податку платником
Перевищения попиту над пропозишао товару значш вщносне зб1лынення цши, обумовлене податком, супрово-джусться незмшнютю обсяпв продаж ¡в. абоТхзростанням Повний перерозподш спла-ти податку на покупця
Перевищения пропозици товару над попитом вщсутш вщносне зб1лыиення цши, обумовлене податком, супрово-джуеться значним скороченням обсяпв продаж Повна сплата податку платником
Монополь ний ринок вщсупп р5вснь ц[н на товари е максимально високим, а отже збшь-шити його важкобез втрати обсяпв споживання
Конкурснтний ринок значш р1вень щн бшьше в1дповщае ршню витрат, а отже переклас-111 податок за рахунок збшьшення цши легше \пж покупцем \ платником податку
* Запропоновано автором
Поняття сплати податюв дозволяе порушити питання про оптимальне оподатковування. Говоря-чи про пропорцшний, прогресивний або регресивний характер оподатковування, необхщно розр1з-няти номшальш ставки (норми), за допомогою яких визначаються податков1 зобов'язання, { дшсш ставки, що характеризують сплату податюв. Якщо звернутися до випадку пропорцшного оподатковування товар1в, то можна сформулювати правило: оптимальш ставки податку обернено пропорцшш розм1рам компенсовано! еластичносп попиту [15, с. 198]. Для двох товар1в це означае р1вшсть:
И=еЬ.
*Ь . . . .
де 1;а 1 1;ь — податков1 ставки, а еьа 1 е^ — розм1ри еластичносп попиту.
Осюльки 1;а та 1;ь — проценты змши щн у пор1внянш з доподатковим перюдом, то
(1)
= даа/да)/1а (2)
а _ , а ( ^а ч ( а Ь _ , Ь
= №и/ди)/1°, (3)
де Qa { Qь — юлькост вщповщних товар1в.
Отже, р1вшсть можна записати у форм1
гаада/да1а = гЬадЬ/дЬ1Ь (4)
Отже, ми дшдемо висновку:
ада/да =адЬ/дЬ (5)
шшими словами, при оптимальному оподатковуванш ф1зичний обсяг виробництва (продаж1в) кожного з товар1в скорочуеться в однаковш пропорцп. Природно передбачити, що в доподатковш ситуацп мала мюце конкурентна р1вновага.
Основними законами перекладання податюв е [16, с. 171]: перекладання можливе лише при змш1 щни; перерозподш вщ покупця до продавця утруднений, осюльки змша попиту непом1тно поширюеться на всю сукупшсть товару; перерозподш вщ продавця легше там, де податок спла-чуеться з щни товар1в; майже неможливе перекладання податку з окремих особистих доход1в (платш).
Еластичшсть сплати податюв за ставками основних податюв при перерозподш податюв на споживач1в (змшних щнах) характеризуеться такими основними ознаками [17, с. 9]: за ставкою ПДВ — залежить вщ розм1ру ставки { частки витрат на оплату пращ у щш; за ставкою податку на прибуток — залежить вщ сшввщношення повно! соб1вартосп { ринково! щни, вплив цього податку на щни посилюеться для бшьш рентабельних { менш трудомютких виробництв; за ставками податку на доходи ф1зичних ос1б — залежить вщ сшввщношення витрат на оплату пращ 1 ринково! щни; за ставками сощальних податюв — прямо пропорщйна трудомюткосп виробництва то-вар1в { обернено пропорцшна ставкам податку на прибуток.
ВИСНОВКИ
1. Екожмчна теор1я перекладання мае велике значення для вс1х суб'екпв цього процесу, осюль-ки за допомогою цього процесу дотримуеться принцип ефективносп перерозподшу сплати податюв м1ж економ1чними суб'ектами. Складшсть дослщження перерозподшу податюв полягае в тому, що цей процес мае прихований характер 1 стосуеться загальних питань функщонування економши та таких загальноеконом1чних показниюв, як сплата податюв тдприемством, попит, пропозищя, щна, вартють кашталу, споживання тощо 1 мае динам1чний характер. Перекладання податюв вщбуваеться у сфер1 об1гу за рахунок як непрямих, так { прямих податюв.
2. Перекладання податюв м1ж платниками вщбуваеться на ринкових умовах { вщбуваеться у формах прямого (або вперед) — вщ продавця до споживача та зворотного перерозподшу (або назад) — вщ споживача до виробника. Розподшення сплати податюв м1ж покупцем (за рахунок щни) { платником податку (за рахунок власного прибутку) вщбуваеться у випадку еластичного попиту на товар 1 конкурентного ринку, перекладання сплати податюв на покупця — за умов нееластичного попиту на товар, перевищення попиту над пропозищею товару, перекладання сплати податюв на платника — за умов перехресно! еластичносп попиту на товар, перевищення пропо-зицп товару над попитом, монопольного ринку. Проте 1 в останшх умовах збер1гае свое значення гнучюсть реакцп на змшу ринкових умов.
3. Процеси перекладання податюв мають ютотний вплив на остаточний перерозподш доход1в у держав^ тому !х треба враховувати при досягненш тих чи шших цшей економ1чно! 1 податково!
65
пoлiтики. Ha мiкpopiвнi визнaчeння мeж poзпoдiлeння cnrara пoдaткiв мoжe cлyгyвaти eлeмeн-том кoнкypeнтнoï бopoтьби: якщo пpoдaвeць тшьки виxoдить Ha pинoк, тo вш згoдний зoвciм He пepeклaдaти пoдaтoк, aбo poбити цe чacткoвo. Якщo пpoдaвeць мae мiцнi кoнкypeнтнi гозици, тo вiн викopиcтoвye вci мoжливocтi для пepeклaдaння пoдaткy Ha cпoживaчa. Ha мaкpopiвнi cтaвки нeпpямиx пoдaткiв дoцiльнo дифepeнцiювaти зaлeжнo вiд eлacтичнocтi пoпитy тoвapiв cпoживaн-ня — тoвapaм iз бiльшoю eлacтичнicтю мae вiдпoвiдaти бiльшa cтaвкa пoдaткy i тавтки.
4. Aнaлiз peзyльтaтiв пepeвipoк плaтникiв щoдo дoтpимaння зaкoнoдaвcтвa cвiдчить npo cnpo-би зaoщaдити Ha пoдaткax зa paxyнoк викopиcтaння piзнoмaнiтниx cxeм, пepeклaдaння cплaти пoдaткiв Ha iншиx cyб'eктiв гocпoдapювaння. Дepжaвнa пoдaткoвa cлyжбa з мeтoю нeдoпyщeння втpaт бюджeтy cпpямoвye мaкcимyм зycиль Ha yпepeджeння фaктiв yxилeння вiд craara пoдaткiв.
СПИСОК BИKОРИCTАHОÏ ЛITEРАTУРИ
1. Гyляeвa O.G. Aнaлiз впливу змiни cтaвки пoдaткy Ha ^ибуток Ha poзвитoк eкoнoмiки кpaïни [Te^n / O.G. Гyляeвa // npa^ Oдecькoгo пoлiтexнiчнoгo yнiвepcитeтy. — 2011. — Вип. 3 (37). — C. 13-16.
2. Зaбapeнкo Ю^. Екoнoмiчний мexaнiзм пoдaткoвoгo плaнyвaння Ha пpoмиcлoвoмy пiдпpиeмcтвi: aвтopeф. диc... ^ад. eкoн. нayк: 08.00.08 [Teкcт] / Ю^. Зaбapeнкo; IH-Т eкoнoмiки пpoм-cтi HAH Укpaïни. — Дoнeцьк, 2008. — 20 c.
3. Чуджнш B.O. Oцiнкa пepeклaдeння тягapя пoдaткy Ha пpибyтoк пiдпpиeмcтв: aвтopeф. дда. ... кaнд. eкoн. нayк: 08.00.08 ^кст] / B.O. Чyднeнкo; HAH Укpaïни, IH-Т eкoнoмiки пpoм-cтi. — Дoнeцьк, 2010. — 20 c.
4. Пpoкoпeнкo O.A. Фicкaльнe зaбeзпeчeння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв: aвтo-peф. диc. ... кaнд. eкoн. тук: 08.00.08 [Teкcт] / O.A. nporarorno; HHЦ «Ih-т arpap. eкoнoмiки». — К., 2011. — 20 c.
5. Бecпaлa H.O. Рoзвитoк дepжaвнoï пoдaткoвoï пoлiтики в Укpaïнi: Aвтopeф. диc... кaнд. нayк з дepж. yпp.: 25.00.02 [Teкcт] / H.O. Бecпaлa; Гyмaнiт. yH-т «Зaпopiз. íh-т дepж. тa мyнiцип. y^.».
— Зaпopiжжя, 2006. — 20 c.
6. TOP6 B.A. Упpaвлiння пoдaткoвими плaтeжaми пiдпpиeмcтвa: Aвтopeф. диc... танц. eкoн. нayк: 08.06.01 [Teкcт] / B.A. Top6; Пpиaз. дepж. тexн. yH-т. — Mapiyпoль, 2005. — 19 c.
7. Ивняк Ю.В. Фopмyвaння тa poзвитoк пoдaткoвoгo мeнeджмeнтy Ha пiдпpиeмcтвi: Aвтopeф. диc... ^ад. eкoн. нayк: 08.04.01 [Teкcт] / Ю.В. Пiвняк; Днiпpoпeтp. дepж. arpap. yH-т. — Д., 2006.
— 21 c.
8. Aлeкceeнкo M. 3aramrn тeopiя пepeклaдaння пoдaткiв / M. Aлeкceeнкo // Укpaïнcькa eкoнoмiч-Ha дyмкa: xpecтoмaтiя / C.M. Злупш (yпopяд.). — К.: Зшння, 2007. — 694c. — ISBN 966-346-208-6.
9. Cидop I. Цiнoвi acпeкти пoдaткiв Ha cпoживaння: тeopeтичнa кoнцeптyaлiзaцiя [Teкcт] / I. C^op // Cвiт фiнaнciв. — 2008. — №1 (14). — C. 126-133.
10. Aндpyщeнкo В.Л. Фiнaнcoвa думта Зaxoдy: гeнeзa тa eвoлюцiя: Aвтopeф. диc... д-pa eкoн. тук: 08.04.01 [Teкcт] / В.Л. Aндpyщeнкo; Кшв. нaц. eкoн. ун-т. — К., 2001. — 33 c.
11. Mapшaлoк ТЯ. Фicкaльнo-peгyлюючa пapaдигмa пoдaткoвoгo нaвaнтaжeння: aвтopeф. диc. ... танд. eкoн. нayк: 08.00.08 [Teкcт] / T.Я. Mapшaлoк; Tepнoп. тац. eкoн. ун-т. — T., 2011. — 20 c.
12. ^агент Ю^. Пpaвoвe peгyлювaння oпoдaткyвaння фiзичниx ocí6 в Укpaïнi: Aвтopeф. дж... кaнд. юpид. нayк: 12.00.07 ^кст] / Ю.O. Kocтeнкo; Haц. юpид. aкaд. Укpaïни iм. Я. Myдpo-ro. — Х., 2002. — 19 c.
13. nerrn У. Tpaктaт o нaлoгax и cбopax / У. Пeтти / Глaвa XV. <Юб a^roe». — [Элeктpoнный pecypc]. — Рeжим дocтyпa: <http://exsolver.narod.ru/Books/Econom/Petti/c16.html>
14. TopraHa Л.П. G. ^уцький у кoнтeкcтi poзвиткy yкpaïнcькoï тa cвiтoвoï eкoнoмiчнoï думки [Teкcт] / Л.П. ^praHa // Icтopiя Hap. roOT^a тa eкoн. думки Укpaïни. — 2009. — Вип. 42. — C. 3-16.
15. Яшбшн Л.И. Экoнoмикa oбщecтвeннoгo ceктopa: Ocнoвы тeopии гocyдapcтвeнныx фитан-coв: Учeбник для cтyд. вyзoв, oбyч. го нaпpaвлeнию «Экoнoмикa» / Л.И. Яшботн. — M.: Acпeкт npecc, 1996. — 319 c. — ISBN 5-7567-0061-7.
16. Л^ви^ню Я.В. Пoдaткoвa тол^ита: Haвч. пociб. для студ. вищ. нaвч. зaкл. / Я.В. Литви-нeнкo. — К. : MAУП, 2003. — 223c. — ISBN 966-608-268-3.
17. Maцeлюx H.n. Вплив пoдaткiв Ha пpoцecи ^HoyraopeHra в Укpaïнi: Aвтopeф. диc... танд. eкoн. нayк: 08.04.01 [Teкcт] / H.n. Maцeлюx; Aкaд. дepж. пoдaтк. cлyжби Укpaïни. — Ipпiнь, 2003.
— 17 c.
Cтaття нaдiйшлa дo peдaкцiï 05 ачня 2013 poxy
бб
