CC BY
15
УДК 334.78+330.341.1
Ю. З. Драчук,
доктор економтних наук,
I. М. Кочешкова, Н. В. Трушкша,
1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв
ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ПУБЛИЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕР1 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВУГ1ЛЬНО1 ГАЛУЗ1 ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Постановка проблеми. Вугшьна галузь е од-шею з найважливiших базових галузей Украши, що забезпечуе розвиток електроенергетики, металур-гiйного виробництва, вугiльного машинобудування тощо. Iнновацiйна полiтика розвитку вугшьно! га-лузi повинна сприяти створенню високопродуктив-них, рентабельних, екологiчних i диверсифшованих вугiльних виробництв. Людство ще не вичерпало усiх можливостей використання вугшля, i в цьому сенсi у вугшьно! галузi великi перспективи. Але в галузi зберiгаються iстотнi проблеми, як набули ще 6шьшо! гостроти у зв 'язку з подiями на сходi краши.
У проект Енергетично! стратеги Украши до 2035 року «Безпека, енергоефективнiсть, конкурен-тоспроможнють» зазначено, що в кра!ш iснуе за-лежнiсть вiд iмпорту вугiлля, ввдбулося падiння ви-добутку енергетичного вугшля через втрату контролю над частиною Донецько! та Лугансько! областей. В проект! обгрунтовано доцшьнють запрова-дження iнструментiв державно! тдтримки iннова-^йно! дiяльностi в енергетичному секторi, форму-вання системи тдтримки венчурно! дiяльностi, ви-значено, що необхвдно змiнити законодавство у ву-гiльному секторi. Держава в останн роки стала при-дiляти увагу питаниям розвитку державно-приватного партнерства, розроблено Концепщю розвитку державно-приватного партнерства в Укра1ш на 2012-2017 роки, Державну стратегiю регiонального розвитку на перюд до 2020 року, Антикризову про-граму спiльних дiй влади та бiзнесу (з доповненнями ввд 30 червня 2015 року). В Концепцл розвитку державно-приватного партнерства в Укра1ш на 20122017 роки одшею з прiоритетних сфер визначено енергетичний сектор. Зважаючи на критерп вiдбору прiоритетних сфер, а також актуальтсть проблем у вугшьнш галузi, якi потребують розв'язання, необ-хiднiсть в модершзацп шахтного фонду, слад ви-знати, що вугшьна галузь, без сумтву, потребуе за-лучення ресурсiв приватного сектору.
Не тшьки у вугiльнiй галузi Украши, але й в щ-лому в краш ще немае прикладiв запровадження публiчно-приватного партнерства, бо н в жодному з проектов не бере участ громадянське суспiльство. Цшком зрозумiло, що воно може стати учасником, але таких проектiв, яш будуть стосуватися безпосе-редньо рiвня й якосп !х життя.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й.
Треба ввдмгтити, що остантми роками вчет стали придшяти увагу публ1чно-привагному партнерству га його можливостям.
Вивченню досв1ду засгосування публ1чно-при-вагного партнерства у свт, реал1ям його стану, ю-нуючим проблемам та перспективам його розвитку в Укра!т взагал1 та шституцюнальному, зокрема, присвячено роботи Н. Бутенко [1], М. Зайделя [2], Ю. Залозново! [1], П. Надолшного [3], I. Петрово! [1], С. амака [4].
Ф1нансов1 мехашзми забезпечення публ1чно-приватного партнерства, р1вень його економ1чного розвитку та прюритети його застосування розгля-нуто О. Пильтяем [4-5].
I. Запатрша у сво!х роботах [7-8] придшяе увагу не тшьки перспективам застосування публ1чно-при-ватного партнерства, але й ввдношенню влади до прискорення його розвитку в Укра!ш.
Проблемам правового забезпечення публ1чно-приватного партнерства в iнновацiйнiй сфер1 присвячено роботу А. Стат1вки та I. Шумило [9].
Фондом Схвдна Свропа за пiдтримки американ-ського народу, надано! через Агентство США з мiж-народного розвитку в рамках Проекту «Локальш ш-вестицп та нацiональна конкурентоспроможтсть», було тдготовлено практичний посiбник для оргашв мiсцево! влади та бiзнесу щодо тдготовки та реаль зацл проектов публiчно-приватного партнерства [10].
На жаль, питанням можливостей публiчно-при-ватного партнерства у вугшьнш галузi взагалi та у сферi iнновацiйного !! розвитку, зокрема, наразi до-статньо! уваги присвячено не було.
Ввдсуттсть чгткого розумiння стратегi! розвитку вугшьно! галузi в державi, коштiв на !! шнова-цiйне забезпечення, попиту з боку вугiльних тдпри-емств на iнновацi!, неефективна реструктуризатя вугшьно! галуз^ недостатнш рiвень галузево! науки та недiевiсть механiзмiв залучення потенщалу ака-демiчних iнстигутiв для виконання прикладних роз-робок, вiдсутнiсть власного шноващйного ринку ву-гiльного машинобудування та новгтшх технологiй (з тдвищення продуктивности вуглевидобутку, покра-щення умов пращ шахтарiв) призводить до поглиб-лення технiчно! й технологiчно! ввдсталосп вугшь-
но! галузг Нин тдприемствам вугшьно! галуз1 дуже складно реал1зовувати заходи щодо реконструкци та/або реоргашзацл виробництва, 1нвестицИ ж пере-важно вкладаються в завершения розпочатих проектов 1 здшснення короткострокових високорентабель-них заход1в. Тим бшьше, що на сьогодш вугшьна га-лузь не належить до прюритетних галузей шнова-щйного розвитку кра!ни, в розвиток яко! держава буде вкладати кошти.
Деяк вчен вважають, що недоцшьно вкладати кошти не тшьки в 1нновац1йний розвиток вугшьно! галуз^ а взагал1 в и розвиток, особливо у ввднов-лення роботи вугшьних тдприемств Донбасу тсля його повернення тд контроль укра!нсько! влади.
Держава не в змоз1 вкладати кошти в 1нновацш-ний розвиток вугшьно! галуз^ а у самих вугледобу-вних тдприемств бракуе кошпв для фшансування шновацш, тому для вугшьно! галуз1 саме публ1чно-приватне партнерство ^з залученням широкого кола зацшавлених мешканшв громад шахтарських мют) може зробити можливим впровадження великих проектов 1нновац1йного розвитку вугледобувних тдприемств. Мета статтi - виявлення юнуючих проблем застосування публ1чно-приватного партнерства для шновацшного розвитку вугшьно! галуз1 та можливих шлях1в !х виршення, бо саме впрова-дження публ1чно-приватного партнерства дозволить об'еднати можливосп оргашв державного уп-равл1ння, мюцевого самоврядування, досвш та ефективтсть приватного капiталу, залучити значш швестиш! на середньо- 1 довгостроковш основа
Виклад основного матерiалу дослщження. В статп [11, с. 103] обгрунтовано, що «публ1чно-при-ватне партнерство у сфер1 1нновац1йного розвитку промисловосп мае розглядатися як система ввдно-син м1ж державою, суб'ектами публ1чного права та приватним сектором економ1ки, при реал1зац1! яких ресурси партнер1в об'еднуються з ввдповвдним роз-подшом ризиюв, ввдповшальносп та винагород (ввдшкодувань) м1ж ними, для взаемовилдно! ств-прац на довгостроковш основ1 у створенн (ввднов-лент) нових та/або модертзацл (реконструкцп) дь ючих об'екпв, що потребують залучення швести-щй, та користуванн (експлуатацн) такими об'ек-тами». Цшком справедливим це е й для вугшьно! га-луз!, тобто саме на такш систем! ввдносин повинно базуватися публ1чно-приватне партнерство при реа-л!зац1!' великих шновацшних проектов на вугледобувних тдприемствах.
В. Верба класиф1куе проекти за критер!ями: клас, тип, вид, тривалють, масштаб ! складнють. Критерш «масштаб» визначаеться за розм1рами самого проекту, кшькютю учасниюв та ступенем впливу на навколишне середовище. Ввдповвдно проекти за цим критер1ем подшяються на мал1, середш, велим й дуже велика. Але автором зазначено, що да-ний розподш проектов ввднесено до дуже умовного [12].
Якщо застосувати ввдповвдну класифшащю до шновацшних проектов у вугшьнш галуз1, то великим проектом можна вважати проект, який стосуеться не тшьки шноващйного розвитку самого вугледобув-ного тдприемства, але й ввдповвдно! шфраструк-тури та довкшля шахтарського мютечка. Вартють такого проекту може коливатися ввд 0,5 до 3 млрд гривень.
Також треба ввдзначити, що перелш основних нормативно-правових акта, як регулюють д1яль-тсть паливно-енергетичного комплексу, не попов-нювався новими актами з 2011 року, хоча нагальна потреба у цьому е. В першу чергу це стосуеться пи-тань врегулювання державно-приватного партнерства в галузг Певш кроки щодо врегулювання державно-приватного партнерства в кра!ш здшсню-ються, але й на цей час не змшено законодавч1 акти Укра!ни щодо зняття регуляторних бар'ер1в для розвитку державно-приватного партнерства в Укра-!ш та стимулювання 1пвестиц1й.
Так Закон Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» потребуе:
регламентацп дотримання принцитв державно-приватного партнерства поза його межами при здшсненш коидесi!, оренди, спшьно! д1яльност1 тощо;
чiткого визначення кола суб'екпв, якi мають право бути державними партнерами у проектах державного рiвия;
можливосп застосування шститущйного партнерства, норми для двох i бiльше оргатв державно! влади бути одночасно на сторош державного партнера;
зняття обмежень на участь державних i комуна-льних пiдприемств у проектах державно-приватного партнерства.
З урахуванням iсиуючо! потреби в реструкту-ризацi! вугiльно! галузi, ввдповвдно! модериiзацi! шахтного фонду галузi для !! iииовацiйного розвитку, практичного досвiду застосування публiчно-приватного партнерства доцшьним е розробка пев-них пропозицiй щодо застосування такого партнерства у сферi iнновацiйного розвитку вугшьно! га-лузi.
Це стосуеться можливосп застосування конце-сiйного мехашзму реалiзацi! великих iнновацiйних проектов у вгтчизнянш вугiльнiй галузi.
Практичним прикладом впровадження конце-сiйного мехашзму у вугшьнш галузi був розвиток ДП «Ровенькиантрацит» та ДП «Свердловантра-цит», якi було передано ДТЕКу на умовах концесн. У концесшнш угодi було зазначено, що компашя-концесiонер мае брати активну участь у розвитку те-риторiй, на яких знаходяться !! п1дприемства. Для мюцево! влади в спiвпрацi з великим бiзнесом ос-новнi прюритети - це цiлiсний розвиток тдприемств, сощальна сфера та захист штереив територi!.
Кр1м швестицш у розвиток виробництва i в систему безпеки, еколопю й iншi сфери, концесiонер брав участь у ре^зацл соцiальних програм, а саме: розвитку охорони здоров'я та освгти. Нар^ внаслiдок блокування з^зничних перевезень та «нацiоналiза-ujï» цих пiдприeмств ДТЕК бiльше не контролюе ïx роботу.
Але концесiйне законодавство в Укрш'ш потре-буе вдосконалення за рахунок ввдповвдних змiн в законодавство Основними з них мають бути:
можливiсть застави прав вимоги, переведения боргу ( замiна концесюнера) за концесiйною угодою;
дозвiл на пряму угоду мiж кредитором i конце-дентом;
право кредиторам на пряме управлiння в разi невиконання зобов'язання концесюнером;
визначення та гарантiï компенсацл концесь онеру у зв'язку з виникненням додаткових витрат при реалiзацiï концесiйниx проектов, якi не врахо-ванi в паспорт вiдповiдного проекту;
можлишсть вибору сторонами угоди мiжнарод-ного арбiтражу для вирiшения спорiв;
стимулювання залучення коштiв пенсiйниx фондiв через випуск iнфраструктурниx облiгацiй для забезпечення реалiзацiï iнновацiйниx проектiв;
введення особливого меxанiзму оподаткуван-ня - з податку на прибуток, з податку на майно, амортизацiю, особлиы меxанiзми прискореного по-вернення податку на додану вартють.
Попереднiй аналiз дозволяе стверджувати, що основними проблемами в галузi iнвестувания iнно-вацiйноï дiяльностi промислових пiдприемств е: складнють процесу офiцiйного впровадження iнно-вацшних проектов на промислових об'ектах; недо-статнiсть фiнансування; орiеитацiя на екстенсивш шляхи розвитку виробництва; «старшня» апарату управлiння великих вiтчизияниx пiдприемств та значна корумпованють державних структур. Все це ще бшьшою мiрою ввдноситься до вугiльниx тд-приемств, на яких практично вiдсутне ïx шноващйне забезпечення. На сьогоднi пiдприемства галузi не в змозi реалiзовувати глобальш заходи з реконструк-uiï та реоргатзацп виробництва, а залученi швести-uiï спрямовуються переважно на завершення ранiше початих проектiв i здшснення короткострокових ви-сокорентабельних заxодiв. Використання ж баншв-ських кредитив для фшансування iнвестицiйниx проектов, пов'язаних iз модернiзацiею виробничого по-тенщалу, обмежуеться порiвняною дорожнечею вгт-чизняного ринку кредитив. Вiдсотковi ставки за кредитами, як правило, перевищують прибутковють ш-вестицiйниx проектiв, особливо таких затратних як модернiзацiя вугшьних пiдприемств.
Аналiз тенденцiй розвитку венчурного швесту-вання в Украïнi дозволив встановити, що для акти-вiзацiï розвитку ринку венчурних iнвестицiй в Укра-ïнi доцiльно реалiзовувати заходи державно1' тд-тримки розвитку венчурного катталу, а саме: прямi
заходи (конкретш механiзми державно! пiдтримки, спрямоваш на збiльшення пропозицiй венчурного катталу, тобто податковi стимули, бiльш ризиковi державнi iнвестицii в акцiонерний каттал i держав-нi кредити) та непрямi заходи (розвиток конкурент-них фондових риикiв для малих фiрм, розширення спектру пропонованих фiнансовими шститутами продуктов, розвиток довгострокових джерел катталу, спрощення процедури формування фондiв венчурного капiталу, стимулювання взаемодii мiж великими i малими пiдприемствами й фшансовими iнститутами, заохочення тдприемництва) [13].
Аналiз негативних чинник1в, що впливають на розвиток венчурного фiнансування iнновацiйноi дь яльносп, показав необхiднiсть удосконалення зако-нодавства з венчурного фшансування з чгтким зако-нодавчим визначенням не тальки самого поняття венчурного фшансування, а й принцитв та мехашз-мiв регулювання, стимулювання та контролю за здшсненням цього виду дiяльностi. В краiнi повинна бути визначена едина державна политика щодо захи-сту венчурних iнвесторiв, залучення швестищйних капiталiв i технологiй, яка буде сприяти адаптацл нацюнального фондового ринку до мiжнародних стандартiв.
Потребують перегляду та запровадження схеми надання пiльг в оподаткуваннi лише тим венчурним фондам, за якими здшснюються фiнансування проектов, що ввдповвдають прiоритетним напрямам та стратегii шновацшного розвитку держави. Доцшь-ним буде застосування податкових канiкул для малих та середшх венчурних фiрм.
Тобто давно назрiли питання щодо прийняття Закону Украiни «Про венчурш фонди» та «Про вен-чурний бiзнес в Укра1т», якi б дозволили виршу-вати питання:
форми стимулювання венчурних фондiв та венчурних тдприемств з боку держави;
управлшня венчурними процесами та 1'х взае-модii з iнновацiйними фiрмами;
визначення ролi держави в регулюваннi дiяль-ност венчурних фондiв та надання гарантий щодо безпеки дiяльностi зарубiжних iнвесторiв;
процесу лiцензувания венчурних компанш; прозоростi процедури «входу»-«виходу» при залучент приватного венчурного катталу.
Але венчурне фiнансування також мае певнi не-долiки: орiеитацiя венчурних iнвесторiв на обме-жене коло найпопулярнiших i потенцiйно найвилд-нiших напрямiв вкладання коштгв; залежнiсть пове-дiнки iнвесторiв вiд циклiчностi економiчних проце-ав, коли на певних етапах дшового циклу вони бу-дуть уникати проектов зi значним рiвнем ризишв.
Тому пiдприемствам вугiльноi галузi слад шу-кати якiсь нетрадицiйнi шляхи фшансування iннова-ц1йно! дiяльностi з практики шших краiн свiту, бо якщо проект буде ткавим для громадянського сус-пшьства, а волонтерська робота дозволить громадя-
нам отримати доступ до ресурсу або шструменту управлiння проектом (певш права волонтерiв будуть обумовлеш в договорi), хоча деяк з них можуть по-лiпшити й свiй фiнансовий стан (принаймш через краудфандинг), тальки тодi в кра!нi можливо виник-нуть вiдповiднi проекти саме публiчно-приватного партнерства.
Ще вiдомий на весь свiт символ Рю-де-Жа-нейро - статую 1суса в Бразилi!, Статую Свободи в Сполучених Штатах Америки, собор Паризько! Бо-гоматерi, частково собор Христа Спасителя в Росп та багато iиших iсторичних пам'ятнишв було збудо-вано за рахунок численних невеликих пожертв про-стих зацiкавлених громадян. Той же Дет Дiдро публшував свою Ендиклопедiю за грошi, ям йому присилали передплатники ще до виходу книг з друку. За рахунок чого вш зумiв випустити 17 томiв знань про науку, культуру, политику, мистецтва й 11 томiв таблиць. Це були одш з перших зафшсова-них прикладiв народно-сустльного фшансування, або краудфандингу [14]. Зараз його використовують навiть у виборчих президентських кампанiях. На-приклад, у 2008 роцi Барак Обама саме так зiбрав на проведения свое! виборчо! кампаш! понад 272 млн дол. США.
У статто [15] на подст^во аналiзу iсиуючих у свт типiв, видiв краудфандингу, характеру мотива-цi! iнiцiаторiв та учасникiв краудшвестингових проектов, iснуючих моделей таких проектов (див. рисунок) визначено, що для швестування iнновацiйних проектов розвитку вугiльних пiдприемств доцiльне застосування саме акцiонерного краудiнвестингу як найбшьш сучасного виду публiчно-приватного партнерства.
Iнновацiйний же розвиток як економiки в щ-лому, так й окремих !! галузей, залежить вiд можли-востей залучення та ефективного використання фь нансових ресурсiв, тому iнновацiйнi форми фшансу-вання проектов розвитку вугшьних пiдприемств, на-приклад, краудфандинг, можуть створити конку-ренцiю традицiйним формам залучення фшансових коштОв.
На думку В. Швальц iснуе п'ять ринкових пе-реваг краудфандингу:
1. Ощнка рiвня попиту та зменшення ризишв.
2. Перевiрка маркетингових матерiалiв i роз-робка рекламно! компан1!.
3. Довiра i додаткове просування.
4. Отримання контактно! iнформацi!, створення бази споживачiв.
5. Стратегiчна вiдкритiсть новим можливостям
[16].
До цього можна додати певш переваги краудфандингу порiвняно з економiчними агентами. Вш:
поеднуе двi функдi!: акумуляцiю коштОв i ви-значення напрямкiв витрат;
характеризуеться бiльшою гнучшстю у впрова-дженнi проектов;
робить можливим швидке видiлення коштОв (термiн збору коштОв чiтко визначений);
забезпечуе прозорiсть шформацп щодо проекту, пiдзвiтнiсть i вiдповiдальнiсть перед фаунде-рами та беккерами;
дозволяе не тшьки отримувати прибуток под-приемствам, але й впроваджувати проекти благоустрою шфраструктури, допомоги певним сощаль-ним категорiям населення тощо;
дозволяе знизити трансакдiйнi витрати на орга-нiзацiю фiнансування проектов завдяки меншому числу посереднишв;
масово залучае iнвесторiв, звертаючись не лише до економiчних мотивiв, а й до стльних соць альних iнтересiв.
Тобто краудфандинг, а точшше краудшвес-тинг, не мае зазначених недолiкiв нi традицшного фiнансування дослiджень та розробок, нО венчурного фiнансування, але мае ютотш переваги для ш-вестування iнновацiйних проектов, оскiльки знiмае ряд певних обмежень традицiйних способiв фшан-сування. Завдяки iнновацiйним характеристикам краудфандинг (крауд^естинг) мае всi п1дстави стати в найближчому майбутньому повноцiнним гравцем на ринку фiнансових ресурсiв, потюнивши в конкурентн1й боротьбi банки та шших фiнансових посередникiв.
Але юнують певн1 проблеми краудiнвестингу для впровадження великих iнновацiйних проектов через публiчно-приватне партнерство у вугiльнiй га-луз^ якi потребують нормативно-правового та методичного виршення: прийняття закону про краудфандинг (крауд^естинг); дорога тдготовка документов через необхiднiсть обгрунтування доцшьно-стi такого проекту групою високого рiвня; управ-лiння величезним числом iнвесторiв; введення об-меження на обсяг фiнансування; необхiднiсть роз-кривати повну iнформацiю про фаундера, що швес-туватиме проект.
Для правового виршення цих проблем по-трiбно прийняти ряд законодавчих актОв, що дозво-лятимуть:
визначати порядок здшснення краудфандингу (краудiнвестингу);
закрiплювати за Мшютерством енергетики та вугiльно! промисловостО виконання функдi! контролю над веденням краудфандингу (краудiнвес-тингу);
пОдтримувати на початковому етапi проекти, якi почали свое функцюнування з використання краудфандингу (краудшвестингу), застосовуючи до них знижен ставки податшв;
визначати певш привше! для фаундерiв (великi компанп, венчурн фонди) та беккерiв, тобто для широкого кола защкавлених громадян (ро6гтникОв вугОльних тдприемств, !х родин, тдприемшв, ш-ших мешкандiв шахтарських поселень);
встановлювати роль ЗМ1 у висвОтлент проектов краудфандингу (краудiнвестингу).
Також можливо слОд зобов'язати великий бОз-нес на етапО становлення краудфандингу (краудш-
вестингу) фшансувати певну кшьшсть вкрай важли-вих проектов щодо ОнновацОйного розвитку вугшьно! галузО для прискорення руху грошових коштОв О по-жвавлення ОнвестицОйно! активностО.
я 0-1 и и в н о
<и «
и
'ч §
видом:
акцгонерний (громадяни, як1 вкладають грошО в Онвестпроект на довгостроковш основО, отримують певний вОдсоток акцш);
борговий (перерахування в рамках краудфандингу розглядають як запозичення в обмш на частку прибутку);
нагородний (у цьому випадку можлива тОльки якась нагорода)
характером мотивацп ОнОцОаторОв: неприбутковI (некомерцшт) (найчастше це проекти, як1 впроваджуються у соцОальнОй сферО, сферах охорони здоров'я, захисту природного середовища, розвитку мОсько! шфраструктури); прибутковI (комерцтнг) (можуть оргашзовуватися в рОзних сферах як для Оснуючих, так О для май-бутнОх компанОй);
промгжт (як1 були оргашзоваш як некомерцОйнО, але з часом почали приносити прибуток)
участю Онвестора:
пожертвування;
активне Iнвестування (передбачае надання коштОв з можливютю активно! участО в проектО, при-мОром, ухвалення рОшень);
пасивне Iнвестування (передбачае тОльки надання коштОв швесторами з розрахунку на вигоду: фь нансову або нефОнансову)
моделлю залежно вОд очОкувано! фОнансово! вигоди: роялтI (фаундер отримуе винагороду у виглядО частини доходОв або прибутку проекту, який вОн фшансуе);
фжсованого вгдсотка I повернення суми боргу (фаундер-кредитор отримуе фОксований вОдсоток О повернення вкладено! суми упродовж чОтко певного перОоду згОдно з графОком);
участI в акцюнерному капгталг
Рисунок. Види й типи краудфандингу
Стосовно нормативно-методичного забезпе-чення краудОнвестингу великих ОнновацОйних проектов через публОчно-приватне партнерство у вугшь-шй галузО, то кожен проект потребуе економОчного обгрунтування «групами високого рОвня» [17] й ма-тиме сво! вОдмОнностО, якО будуть визначатися у ввд-повОдному договорО публОчно-приватного партнерства.
НаразО структурування краудОнвестингу можливо двома способами: через укладання договорОв, в яких передбачаеться внесення швестицш в обмш на частку в прибутку особи, що реалОзуе проект (договОр про розподОл прибутку), або через придбання ча-стки в статутному катталО юридично! особи - реци-
-31
ЕкономОчний вОсник Донбасу № 2(48), 2017
пОента Онвестицш (через збшьшення статутного ка-пОталу або реалОзацОю казначейських часток/акцш). МожливО й змОшанО варОанти, коли надання коштОв здшснюеться на основО договору, яким передбачаеться обов'язок одержувача коштОв передати частку в своему статутному катталО в майбутньому (напри-клад, через опцюн або договОр конвертовано! по-зики).
СпецОально передбаченО законодавством ш-струменти залучення колективних Онвестицш, що потребують отримання будь-яких лщензОй/дозволОв на залучення коштОв (наприклад, створення Онвести-цОйного фонду) ще не затребуван ринком Оз-за значних витрат застосування. Використання корпо-
paтивниx iнстpyментiв вимагае дотpимaння rapm-paтивниx пpоцедyp, часто тpивaлиx i доpогиx. У pе-зyльтaтi саме тому доцшьно вибpaти договipний спосiб як бшьш пpостий в pеaлiзaцiï. За договоpом пpо pозподiл пpибyткy pеципieнт iнвестицiй зо-бов'язуеться пpи нaстaннi пеpедбaчениx y договоpi обставин (нaпpиклaд, досягненш пpибyткy/ певного pозмipy пpибyткy/нaстaння обставин, пов'я-
зaниx iз дiяльнiстю компaнiï) виплатити iнвестоpy гpошовi кошти y заздалепдь визначеному чи визна-ченому pозмipi, нaпpиклaд, як частку вiд пpибyткy.
Окpеме питання полягае y можливому стpокy д^' договоpy, тобто, y договоpi пpо pозподiл ^ибут-ку доведеться пеpедбaчити певний теpмiн дiï. Вка-зiвкa в договоpi як пiдстaви пpипинення зо-бов'язання досягнення певноï суми виплат на ко-pисть iнвестоpa також потpебyвaтиме встановлення стpокy, тсля зашнчення якого зобов'язання ^ипи-няеться незалежно вiд pозмipy фактично здiйснениx виплат (оскшьки зобов'язальний зв'язок нaвiть y сташ очiкyвaння настання скaсyвaльноï умови не може iснyвaти вiчно). Оскшьки кpayдiивестииг пе-pедбaчae велику кшькють iивестоpiв, то важливо мати можливють укладати договоpи онлайн.
У вугшьшй гaлyзi нaвiть пpоекти теxиiчного пеpеоснaщення очисного вибою чеpез високу вap-тють гipничошaxтного устаткування потpебyють дуже знaчииx коштгв. Свого часу було pозpоблено пpогpaмy теxиiчного пеpеоснaщения вугшьнж шaxт Укpaïни на пеpiод 2004-2008 pокiв, метою якоï було ствоpення теxиiки свiтового piвия, пpодyктив-шсть якоï yдвiчi-втpичi вища за юнуючу. На ^ак-тицi пеpеснaщения вугшьнж шaxт почалося вже тсля 2008 pокy, коли Miнiстеpство вyгiльноï ^оми-словост Укpaïии наказом № 198 ввд 14.05.2008 pокy зaтвеpдило Поpядок коикypсного вiдбоpy бiзнес-платв теxнiчного пеpеоснaщения очисииx вибо1в та шшж теxнологiчниx ланок вyгледобyвииx гад^и-емств. На жаль, цю пpогpaмy, як й ^ограми pе-стpyктypизaцiï вyгiльноï гaлyзi, виконано не було. В TOp^ чеpгy це було обумовлено нестачею гpошей на теxиiчне пеpеоснaщення вyгiльниx пiдпpиeмств, якi цього потребували, бо станом на початок pеaлi-зaцiï цieï пpогpaми близько 75% меxaиiзовaииx комплексiв не вiдповiдaли необxiдномy теxиiчномy piвию, були мaлонaдiйиi й не ^ист^оват для pо-боти y склaдииx гipиичо-геологiчниx yмовax кон-кpетноï шaxти, чвеpть основного стaцiонapного устаткування повшстю вичеpпaлa свiй ноpмaтивний pесypс експлyaтaцiï. Iнфоpмaцiя щодо pезyльтaтiв цього теxиiчного пеpеоснaщеиия так й не стала вь дома ш^окому загалу, немае ïï також m на сайп Mi-иiстеpствa енеpгетики та вyгiльноï пpомисловостi Укpaïии, m на сайт «Дондiпpовyглемaшy», нi ^p-гово-пpомисловоï компaнiï «У^вуглемаш».
Вpaxовyючи стан вyгiльноï гaлyзi та pеaлiï сьогодення для iивестyвaиня iнновaцiйниx пpоектiв
pозвиткy вyгiльииx пiдпpиeмств, доцiльно застосу-вання саме aкцiонеpного кpayдiнвестиигy як най-бiльш сучасного виду пyблiчно-пpивaтного rap^ неpствa. Iииовaтоpом i pозpобником економiчного обгpyитyвaния кpayдiнвестиигy великиx iнновaцiй-нж пpоектiв чеpез пyблiчно-пpивaтне пapтнеpство може стати шститущя iнновaцiй, ствоpеиня якоï було зaпpопоновaно пpи Miиiстеpствi енеpгетики та вyгiльноï пpомисловостi Укpaïни [18, с. 50-55]. ^и цьому мaжоpитapний 51%-й пакет aкцiй може нале-жати або самому вyгiльномy пiдпpиeмствy, або Mi-иiстеpствy енеpгетики та вyгiльноï пpомисловостi Укpaïии, 25% може от^имати веичypний фонд або великий ^ивата™ iнвестоp, inmi ж акцп отpимa-ють пpaцiвиики пiдпpиeмствa. Але окpiм тaкиx ^а-yдiнвенстииговиx ^оек™ необxiдно за^опону-вати тaкi, що будуть стосуватися як pозвиткy самого вугшьного пiдпpиeмствa, так й pозвиткy iнфpa-стpyктypи мiст, покpaщaиня стану довкшля, piвня й якост життя всix гpомaдян. Тiльки тодi в участ y тaкиx пpоектax будуть защкавлеш мешкaнцi мiстa та мiсцевi пiдпpиeмцi.
BiiciiOBkii. У вyгiльнiй гaлyзi нaвiть пpоекти теxнiчного пеpеоснaщення очисного вибою чеpез високу вapтiсть гipничошaxтного устаткування по-тpебyють дуже значнж коштiв, але деpжaвa не в змозi вкладати кошти в шноващйний pозвиток вуп-льноï гaлyзi, а y самж вyгледобyвниx пiдпpиeмств бpaкye коштв для фiнaнсyвaння iнновaцiй. Тому в ^ат потpiбнi певн змiни y зaконодaвчиx aктax щодо зняття pегyлятоpниx бap'epiв для pозвиткy пyблiчно-пpивaтного пapтнеpствa в Укpaïнi та сти-мулювання iнвестицiй.
У сyчaсниx yмовax господapювaння вугледо-бyвниx пiдпpиeмств доцшьною е pозpобкa якiсно новоï моделi пyблiчно-пpивaтного пapтнеpствa, pеa-лiзaцiя я^ забезпечила би дотpимaння балансу деp-жaвниx, пyблiчниx i пpивaтниx iнтеpесiв y сфеpi iнновaцiйного pозвиткy, залучення пpивaтниx швес-тицiй. Це стосуеться в пеpшy чеpгy можливостi за-стосування концесiйного меxaнiзмy pеaлiзaцiï вели-киx iнновaцiйниx пpоектiв y вгтчизняшй вyгiльнiй гaлyзi. Але концесiйне законодавство в Укpaïнi по-тpебye вдосконалення за paxyнок вiдповiдниx змiн в законодавство
Також нагальним е внесення певниx змiн до Закону У^аши «^о деpжaвно-пpивaтне пapтнеp-ство» та пpийняття Закону Укpaïни «^о венчypнi фонди» та «Пpо венчypний бiзнес в Укpaïнi», якi б дозволяли виpiшyвaти питання венчypного фшансу-вання.
Для вyгiльноï гaлyзi саме пyблiчно-пpивaтне пapтнеpство (iз залученням шиpокого кола защкав-лениx мешкaнцiв гpомaд шaxтapськиx мiст) може зpобити можливим в^овадження великиx iнновa-цiйниx пpоектiв шновацшного pозвиткy вугледо-бyвниx пiдпpиeмств.
З урахуванням стану вугшьно! галуз1 та реалш сьогодення для 1нвестування таких проектов дощ-льно застосовувати саме акщонерний краудшвес-тинг як найбшьш сучасний вид публ1чно-приват-ного партнерства. Для того щоб шноващйна поль тика розвитку вугшьно! галуз1 сприяла створенню високопродуктивних, рентабельних, еколопчних i диверсифшованих вугiльних виробництв, розвитку територiй, на яких знаходяться вугледобувнi тд-приемства, потрiбнi вiдповiднi законодавчi змiни, а саме, прийняття Закону Укра'ни «Про краудфан-динг (краудiивестинг)».
Щодо нормативно-методичного забезпечення краудiнвестингу великих iнновацiйних проектов через публiчно-приватне партнерство у вугшьнш га-лузi, то кожен проект потребуе економiчного об-Грунтування групами високого рiвня й буде мати сво! вiдмiнностi, яи будуть визначатися у ввдповвд-ному договорi публiчно-приватного партнерства.
Лiтература
1. Залознова Ю.С. Публiчно-приватне партнерство в Украшт стан, проблеми та перспективи розвитку / Ю.С. Залознова, Н.В. Бутенко, 1.П. Петрова // Економiчний вiсник Донбасу. - 2016. - № 2 (44). - С. 21-28. 2. Зайдель М.1. Публiчно-приватне партнерство: европейський досвiд та укра!нсьп реа-лп / M.I. Зайдель // Вiсник ХНУ iменi В. Н. Каразiна. Серiя: Питания полгтологл. - 2012. - № 1007. -С. 151-157. 3. Надолшнш П.1. 1нститут публ!чно-приватного партнерства в Укра!ш: роль публ!чно! влади i умови становлення / П.1. Надолiшнiй // Су-часна регюнальна полiтика: освiта, наука, практика. - Одеса, 2011. - Т. 2. - С. 70-72. 4. Омак С.В. 1нсти-тущйний розвиток публiчно-приватного партнерства: теорiя, методолопя, механiзми державного уп-равлiиня: монографiя / С.В. Сiмак. - Ки!в: АМУ, 2016. - 392 с. 5. Пильтяй О.В. Рiвень економiчного розвитку та прiоритети публiчно-приватного партнерства / О.В. Пильтяй // Демографiя та сощальна економiка. - 2012. - № 1. - С. 165-176. 6. Пильтяй О. Фiнансовi мехашзми публiчно-приватного партнерства / О. Пильтяй // Вюник Ки!вського нацюна-льного торговельно-економiчного ушверситету. -2012. - № 3. - С. 63-74. 7. Запатрина И. Ускорение публично-частного партнерства в Украине пока не вызывает интереса у власти [Електронний ресурс] / И. Запатрина // Бизнес. - 2015. - 24 квгтня. - Режим доступу: http://www.business.ua/successful_ country/ Uskorenie-publichnochastnogo-partnerstva-v-Ukraine-poka-ne-vyzyvaet-interesa-u-vlasti-Irina-Zapatrin-234 415/. 8. Запатрша I.B. Публiчно-приватне партнерство в Укра!ш: перспективи застосування для реаль защ! шфраструктурних проектiв i надання публ!ч-них послуг / 1.В. Запатрiна // Економша i прогнозу-вання. - 2010. - № 4. - С. 62-86. 9. Ста^вка А.М. Проблеми правового забезпечення публ!чно-при-
ватного партнерства в шноващйнш сферi /
A.М. Сталвка, I.A. Шумило // Економша та право. -2009. - № 2. - С. 11-16. 10. Грищенко С. Падготовка та реалiзацiя проектов публiчно-приватного партнерства: Практичний посiбиик для оргашв мюцево! влади та бiзнесу /С. Грищенко - Ки!в: ФОП Москаленко О.М., 2011. - 140 с. 11. Драчук Ю.З. Визна-чення змiсту термiна «публiчно-приватне партнерство у сферi iииовацiйного розвитку промисловосп» / Ю.З. Драчук, Н.В. Трушина // Глобальн та нацю-нальн проблеми економiки». - 2016. - № 9. - С. 98104. 12. Верба В.А. Проектний аналiз: пiдручник /
B.А. Верба, О.А. Загородшх. - Ки!в: КНЕУ, 2000. -322 с. 13. Кочешкова I.M. Тенденцл розвитку венчурного швестування в Укра!ш / 1.М. Кочешкова,
H.В. Трушина // Економiчний вiсиик Донбасу. -2016. - № 2 (44). - С. 129-135. 14. Краудфандинг. Самые известные памятники, построенные на народные средства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://crowdfunding-russia.blogspot.ru/2012/ 05/blog-post_21.html. 15. Кочешкова I.M. Доцшь-шсть i можливють використання краудфандингу для iнновацiйного розвитку вугшьних пiдприемств /
I.М. Кочешкова // Уголь Украины. - 2016. - № 8. -
C. 14-17. 16. Швальц В. Пять нематериальных преимуществ краудфандинга [Електронний ресурс] / В. Швальц. - Режим доступу: http://crowdsourcing. ru/article/five-non-monetary-benefitscrowdfunding.
17. Висновки та рекомендацн академiчних слухань з проблем вугшьно! промисловосп Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://iep. donetsk.ua/ akadem_sl/sluhannya _po_ugolnoy_ prom/ Vysnovky.pdf. 18. 1нститущональне забезпечення шновацшного розвитку вугшьноТ промисловосп / O.I. Амоша, Ю.З. Драчук, A.I. Кабанов та ш; НАН Украши, 1н-т економiки пром-ст! - Ки!в, 2015. -196 с.
Драчук Ю. З., Кочешкова I. М., Трушкша Н. В. Проблеми застосування публiчно-приват-ного партнерства у сферi шновацшного розвитку вугшьноТ галузi та шляхи Тх вир1шеммя
У статп проанал!зовано проблеми вугшьно! га-луз!, як! набули ще бшьшо! гостроти у зв'язку з по-д!ями на сход! краши, зазначено, що людство ще не вичерпало ус!х можливостей використання вугшля. У вугшьнш галуз! навгть проекти техшчного пере-оснащення одного очисного вибою через високу варпсть прничошахтного устаткування потребують дуже значних кошпв. Обгрунтовано, що для вугшьно! галуз! саме публ!чно-приватне партнерство (!з залученням широкого кола защкавлених мешканщв громад шахтарських мют) може зробити можливим впровадження великих проектов !нновац!йного розвитку вугледобувних тдприемств, бо держава не в змоз! вкладати кошти в шноващйний розвиток вуп-льно! галуз!, а у самих вугледобувних тдприемств бракуе коштгв для фшансування шновацш.
Але для цього в краш пот^бш певш змiни у законодавчих актах Украши, а саме: внесения пев-них змiн до Закону Украiни «Про державно-при-ватне партнерство», прийняття Закону Украiни «Про венчурнi фонди» та «Про венчурний бiзнес в Укршш».
У статтi обгрунтовано, що для швестування великих iнновацiйних проектОв доцшьне застосування саме акцiонерного краудшвестингу як найбiльш су-часного виду публiчно-приватного партнерства. Для того щоб iнновацiйна полiтика розвитку вугiльноi галузi сприяла створению високопродуктивних, рентабельних, еколопчних i диверсифiкованих вуп-льних виробництв, розвитку територiй, на яких знаходяться вугледобувнi тдприемства, треба прийияти Закон Украши «Про краудфандинг (кра-удшвестинг)» i розробити нормативно-методичнi положення щодо краудiнвестингу у вугiльнiй галузi.
КлючовI слова: публiчно-приватне партнерство, вугшьна галузь, iнновацiйний розвиток, велик! !нно-вацiйнi проекти, краудiнвестииг.
Драчук Ю. З., Кочешкова И. Н., Трушкина Н. В. Проблемы применения публично-частного партнерства в сфере инновационного развития угольной отрасли и пути их решения
В статье проанализированы проблемы угольной отрасли, которые приобрели еще большую остроту в связи с событиями на востоке страны, отмечено, что человечество еще не исчерпало всех возможностей использования угля. В угольной отрасли даже проекты технического переоснащения одного очистного забоя из-за высокой стоимости горно-шахтного оборудования требуют очень значительных средств. Обосновано, что для угольной отрасли именно публично-частное партнерство (с привлечением широкого круга заинтересованных жителей общин шахтерских городов) может сделать возможным внедрение крупных проектов инновационного развития угледобывающих предприятий, так как государство не в состоянии вкладывать деньги в инновационное развитие угольной отрасли, а у самих угледобывающих предприятий нет средств для финансирования инноваций.
Но для этого в стране нужны определенные изменения в законодательных актах Украины, а именно: внесение некоторых изменений в Закон Украины «О государственно-частном партнерстве», принятие Закона Украины «О венчурных фондах» и «О венчурном бизнесе в Украине».
В статье обосновано, что для инвестирования крупных инновационных проектов целесообразно
применение именно акционерного краудинвестинга как наиболее современного вида публично-частного партнерства. Для того чтобы инновационная политика развития угольной отрасли способствовала созданию высокопродуктивных, рентабельных, экологических и диверсифицированных угольных производств, развитию территорий, на которых находятся угледобывающие предприятия, следует принять Закон Украины «О краудфандинге (краудинвестинге)» и разработать нормативно-методические положения относительно краудинвестинга в угольной отрасли.
Ключевые слова: публично-частное партнерство, угольная отрасль, инновационное развитие, крупные инновационные проекты, краудинвестинг.
Drachuk Yu., Kocheshkova I., Trushkina N. Problems of public-private partnership in the sphere of innovative development of coal mining industry and means of their solution
The article represents the analysis of problems in coal mining industry that have become more dramatic due to the events in the East of the country. It states that the mankind has not yet exhausted all opportunities of coal utilization. In the coal mining industry, even projects on re-equipment of a coalface require great investments due to the high cost of mining machinery. It is justified that public-private partnership attracting the wide range of interested representatives of miners' towns public could provide major innovative projects introduction for the development of mining enterprises as the state is unable to invest funds to the innovation progress of the branch while mining enterprises themselves lack money for such financing.
However the approach requires some changes in legislative acts of Ukraine, in particular, introduction of amendments to the Law of Ukraine «Government-private partnership», passing the Laws of Ukraine «Venture funds» and «Venture business in Ukraine».
The article explains that for investing of large innovative projects it would be expedient to attract joint-stock crowdinvesting as the most advanced form of the public-private partnership. To make innovation policy of coal mining industry favorable for generation of high-productive, cost-effective, ecological and diversified coal mining enterprises, and development of areas where coal mining enterprises are situated it is necessary to pass the Law of Ukraine «Crowdfunding (crowdin-vesting)» and to prepare normative-methodic provisions on the crowdinvesting in the coal mining industry.
Keywords: public-private partnership, coal mining industry, innovation progress, large innovative projects, crowdinvesting
Стаття надшшла до редакцл 14.06.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
