CC BY
19
formation. It is claimed that the state of social relations that does not meet the needs of society and inhibits its development, is a factor law-making. Law-making gets back to just social altercations at the moment of realization of their nature and the need to overcome them by establishing the standard of law.
Attention is paid to the fact that the problem of regularities of formation of branch of law as a structural element of the system of law is closely related to the following phenomena of social reality as «consideration of law» «source of law» and «law-making».
It is noted that with the emergence of the state law enters into a new stage of its development. It becomes more formalized and systematic. Its written form - laws - appears. The state is able to oversee the implementation of laws through professional activities of specifically authorized agents, resorting if necessary to staff organized physical coercion. At the same time the historicity of law attests its independence and supremacy towards public authorities.
Develops the thought that law-making as the process of origin and creation of law consists of three phases:
1) formation of specific legal relationships directly in public life and their self regulation on the base of the material conditions of society and empirical legal awareness of participants of these relations;
2) summarizing by the state specific legal relations that have arisen through evolution, the formulation of appropriate behavior of a general nature and their reflection in the legal acts or other legal documents;
3) implementation of the formal rules of law, again, into specific social relations, but more comfortable, stable, and reserved.
Attention is paid to the fact that in the modern legal literature the concept of «law-making» is not clearly understood, which is stipulated by different views on the phenomenon of «lawmaking», «rule-making». The widespread definition of law-making in the legal and scientific literature that connects it with the process, the contents of which is activities concerning mandatory standards making or as the process of collection of these law standards into laws.
Law is closely related to society existence, and therefore the conditions of law origin are social conditions. Outside of society, in nature law does not exist. Law operates only within a society, as a specific order of social relations, some members of which have social freedom to act in any way that ensured by the corresponding duty of others. The emergence of appropriate social relations that need and can be handled by the standards of law, and significant changes in the existing social relations, which again causes the need for legal regulation that is the formation the subject of legal regulation is the first step in the mechanism of formation of the branch of law as a structural element of the system of law, determining the dependence of branch formation from law making.
Keywords: branch of law, branch formation, law, law making, social relations.
УДК 340.15 (477)
М. О. Розумний
ПРОБЛЕМИ В1ДОБРАЖЕННЯ Л1БЕРАЛЬНИХ ДОКТРИН В Л1СОВОМУ
ЗАКОНОДАВСТВ1
У cmammi розглянута вторична динамта закотв з охорони лшв, прийнятих в pi3Hi icторичт перюди, в оcновi яких лежали лiберальнi доктрини. Показано, що положення лiбералiзму, закртлеш в нормативно-правових актах, припускали
скорочення державних витрат в дангй сфер1 шляхом вгдмови держави вгд охорони лшв i утримання л1сових служб. На приклад1 анал1зу iмператорського указу 1782 р., прийнятого Катериною II, прусського Л^ового закону 1811 р., Л^ового кодексу РФ 2007 р. доводиться наявшсть негативних на^дюв використання лiберальноi доктрини, що приводить до погiршення екологiчного стану лшв, рiзкого збшьшення незаконних рубок, крадiжок, л^ових пожеж.
Ключов1 слова: лiберальна доктрина, л^ове законодавство, нормативно-правовий акт, незаконт рубки, власники лшв.
Постановка проблеми. Актуальшсть теми дослщження пов'язана з двома причинами. По-перше, недосконалютю д^чого законодавства в сферi охорони лiсiв. На сьогодш в Укршш фшсуеться значна кшьюсть випадюв захоплення люових земель, незаконних рубок, крадiжок та люових пожеж. Одним з напрямюв пщвищення ефективносп д^чого люового законодавства та боротьби з протиправними дiями е необхiднiсть проведення теоретичних розробок в ще'1 сферi права. Такий пiдхiд робить доцшьним звернення до правових доктрин, яю з одного боку, виступають джерелом i формою права, а з шшого боку - виразом певного роду щей, теорш, навчань, сформульованих вченими-науковцями. По-друге, в юторп люового законодавства iснуе багато прикладiв, коли при прийнят нормативно-правових актiв використовувались положення теорп лiбералiзму. При цьому основш положення таких актiв та наслщки 1'х прийняття не були об'ектом наукових дослщжень. Виходячи з цього, мае сенс розглянути юторш пщготовки, прийняття та наслiдки використання нормативно-правових акпв, побудованих на лiберальних доктринах в сферi люового законодавства.
Аналiз останшх до^джень i публiкацiй. Аналiз публiкацiй показуе наявшсть значно'1 кiлькостi робiт, присвячених доктринам права, серед яких: Ж.-Л. Бержель, Г. Дж. Берман, Р. Давид, Д. Керiмов, С. Алексеев, Ю. Гамбаров, Т. Гуров, В. Нерсесянц, О. Васильев, С. Евграфова, Ю. Тихомиров, В. Бабкш, Л. Корчемна, О. Мурашин, Ю. Оборотов, Н. Пархоменко, П. Рабинович, О. Скакун, Ю. Шемшученко. У свою чергу питання, пов'язаш з дослщженнями вщображення рiзних доктрин в лiсовому законодавсга е темою, яку рiдко зачшали вченi. Фрагментарно дане питання дослщжувалося в працях В. Непийводи, Б. Кшдюка, а проблема використання лiберальних доктрин не отримала свого належного висв^лення.
Метою роботи е розгляд особливостей юторп використання лiберальних доктрин в люовому законодавствi деяких краш у рiзнi iсторичнi часи.
Виклад основного матерiалу. Викладення матерiалiв дослщження необхщно розпочати з того, що вщома укра'шська дослiдниця, акад. О. Ф. Скакун розташовуе правову доктрину на вершиш юридично'1 пiрамiди джерел права та визнае ii первинним, провщним джерелом [1, с. 47]. При цьому лiбералiзм у своему класичному виглядi базуеться на визнанш обмеження втручання держави в економшу, приватне життя, спираеться на принципи подшу влади, виборностi органiв влади, наявшсть ринку та вшьно!' торпвт. Загалом цi пiдходи знайшли вщображення в принципу лiбералiзму «будь, що буде» - «laissez-faire, laissez-passer». Лiберальна теорiя сформувалась на заходi наприкшщ XVIII ст. пiд впливом Велико'1 Французько'1 та Швшчноамерикансько'1 революцiй i отримала подальший розвиток у XIX ст. Основоположниками лiбералiзму в европейськш суспiльнiй думцi е Дж. Локк, Ш. Монтеск'е, А. Смiт, I. Кант, В. Гумбольдт, Дж. Медюон, I. Бентам, Б. Констана та Дж. Мшль. Лiберальна доктрина представляе собою складний комплекс взаемопов'язаних та взаемодоповнюючих iдей, що мають фшософське, соцiальне, економiчне та полiтичне пщгрунтя.
В економiчнiй сферi основнi принципи лiбералiзму сформульованi Адамом Смiтом, який вважав за необхщне з боку держави надати повну економiчну свободу
промисловцям i торговцям. Функцiонуюча на такiй основi економiка дозволить державi забезпечити матерiальне процвiтання, зменшити протирiччя всерединi суспiльства, а пiдприeмцям отримувати максимальний економiчний прибуток та створювати багатство нацп. Паралельно з цим держава отримувала можливють зменшити видатки на утримання державного апарату i таким чином отримати додатковi надходження до бюджету.
У люовш сферi реалiзацiя лiберальних iдей означала лiквiдацiю управлшського апарату, зняття будь-якого контролю з боку держави за станом, використанням i охороною лiсiв, а також видатюв на органiзацiю лiсового господарства, люовпорядкування. 1ншим важливим положенням лiберальноi доктрини, що добре вписуеться в специфшу люово!' галузi, стало запроваджене А. См^ом поняття «природно! щни», що означало вiдмову вiд державного регулювання цiн на лiсову продукщю, яка знайшла вiдображення у системi такс та iнших платеж1в за використання цього природного ресурсу. 1накше кажучи, зпдно лiберальноi доктрини, люова галузь повинна розвиватися вiдповiдно до п власних законiв, що дозволять вiдрегулювати цiну на деревину ринковими засобами. Розгляд основних положень лiберальноi доктрини приводив вчених до висновку про те, що власники люових масивiв з метою збереження свого майна повинш пiклуватися про стан лiсiв, не допускати перерубiв, вивозити вчасно люову продукцiю, проводити лiсовi заходи. На думку прихильникiв лiбералiзму, чинити iнакше з власнiстю, яка дае прибуток, власниками лiсiв не випдно, позаяк це може призвести до 1'х фiнансових втрат. У Росiйськiй iмперii були як багат на лiс, так i люодефщитш регiони, тому на основi лiберальноi доктрини вважалось можливим вирiвняти попит i пропозицiю на цей природний ресурс.
Лiберальнi ще'1 знайшли свою пiдтримку у дореволюцшнш Росп в особi iмператрицi Катерини II, яка була класичним представником епохи освiченого абсолютизму. Практичною реалiзацiею лiберальноi доктрини у люовш галузi стало видання 22 вересня 1782 р. iмператорського указу «О распространении права собственности владельцев на леса, в дачах их растущие» [2]. З метою розумшня сутност лiберальноi доктрини, покладено'1 в основу даного нормативно-правового акту, необхщно провести огляд люового законодавства Росшсько!' iмперii, що дiяло до його прийняття. Так, вiдповiдно до Указiв Петра I, Адмiралтейство i вiйськове вщомство мали право рубати лiс в люах будь-яких власникiв, не сплачуючи 1'м вартостi дерев i навт не ставлячи 1'х до вщома. Держава суворо контролювала рубки лiсiв, якi належали до категорп корабельних, також цiнних порiд дерев, а за порушення лiсового законодавства встановлювались суворi покарання у виглядi смертно! кари, посилання на каторгу, биття батогами, таврування порушниюв та ш. Паралельно з цим за державою збер^алася монополiя на торпвлю щнними сортами лiсу, поташем, який являв собою продукт спалювання дерев та вивезення деревини за кордон. Цшком зрозумшо, що такий стан не влаштовував власниюв лiсiв, i в 1767 р. петровське люове законодавство було тддане повнiй ревiзii, внаслщок яко!' бiльшiсть указiв iмператора скасовувалась [3, с. 178]. Адмiралтейство зобов'язувалося платити грошi за лiс, зрубаний на приватних землях. Продовжуючи йти по шляху загравання з дворянським станом, Катерина II виршила повшстю вивести з-пiд державного контролю приватш лiси i передати 1'х в повне розпорядження 1'х власникам. Указ 1782 р. складався з преамбули, трьох пунк^в i заключно'1 частини. У преамбулi говорилося про недолши системи лiсоуправлiння i необхiднiсть змши дiючоi системи шляхом надання бшьших прав власникам лiсiв. Згiдно з п. 1, люи, що перебували у володшш помiщикiв та отримаш ними у законний спосiб, навт якщо вони належали до категорп заповiдних, передавалися 1'м у повну власшсть. Як вказувалося в п. 2, вам власникам лiсiв
дозволялося торгувати люом, навт щогловим, вивозити його за кордон з оплатою мит за встановленими державою тарифами. Своею чергою, вщповщно до п. 3, державш вiдомства, Адмiралтейство не мало право таврувати лю та окремi дерева, а також скасовувалась необхщшсть отримання дозволу на рубки в люах приватних власниюв. Помiщикам рекомендувалося продавати або постачати лю Адмiралтейству, позаяк це давало державш гаранта на отримання прибутку. У заключнш частинi Катерина II вказувала на вщсутшсть негативних наслщюв прийняття указу для забезпечення Адмiралтейства лiсом. Дiйсно, у той юторичний перiод у розпорядженнi держави перебувала величезна кшьюсть казенних (державних) лiсiв, здатних задовольнити потреби росшсько' армп i флоту.
Лiберальний пiдхiд знайшов свое вiдображення в указi шляхом фшсацп в ньому декларативного звернення до власниюв лiсiв збiльшувати свое майно шляхом покращення стану лiсiв, захисту вiд знищення, розширення площ цього природного ресурсу. Важливими, з точки зору сьогодення, е наслщки прийняття даного нормативно-правового акта для стану лiсiв. Як вказуе вщомий дореволюцшний фахiвець М. В. Шелгунов, автор «Истории русского лесного законодательства» 1863 р., лiберальна доктрина, реалiзована в указi Катерини II, принесла таю негативш результати [3, с. 179]. По-перше, почалися несанкцiонованi масовi рубки лiсу помiщицькими та державними селянами, i навiть дубiв у державних люах, таврованих Адмiралтейством, тобто особливо щнного лiсу для будiвництва вiйськових кораблiв. По-друге, вiдсутнiсть ефективно' нормативно-правово' бази не дозволила оргашзувати в iмперii вiльну торгiвлю люом, держава зазнавала збиткiв через те, що не отримувала коштiв вщ торгових мит. По-трете, помiщики i селяни вирубували лiс без жодних обмежень, але на вивезення його з люоак 'im не вистачало фiнансових коштiв. З ще' причини лю гнив, псувався, почастiшали випадки пожеж, що завдавали значно' шкоди лiсам.
1ншим прикладом використання в люовому законодавствi лiберальноi доктрини, як зазначае В. П. Непийвода, став прусський Люовий закон 1811 р. [4, с. 101]. До причин його видання слщ вщнести ту обставину, що переможена Наполеоном Прусая повинна була виплачувати велику контрибущю, кошти для якою було виршено знайти, за рахунок продажу державних лiсiв. Для найшвидшого продажу люу, уряду довелося стимулювати потенцiйних покупщв прийняттям закону про невтручання держави в експлуатащю приватних лiсiв. Аналопчним чином, пiд впливом лiберальних щей А. См^а, уряди королiвства Баварiя та Австршсько' iмперii також прийняли нормативно-правовi акти щодо обмеження прав держави у цш сферi. Прийняття в Пруссп закону 1811 р. принесло негативш наслщки, що призвело до його скасування шмецькою владою у 1875 р. i введення нового законодавчого акту, побудованого на принципово шшш правовш доктринi. Одночасно з цим в суспшьнш думщ того iсторичного перiоду з'являеться сильна течiя, пов'язана з наукою люознавства (Forstwissenschaft) на користь збереження державних лiсiв i регламентацй приватних, зважаючи на величезне значення лiсiв для кра'ни. В змiстi нiмецького люового закону 1875 р. лiберальнi доктрини знайшли вiдображення лише у положеннях, яю дозволяли створення товариств сусщшх лiсокорiстувачiв (Waldgenossenschaften) у тих випадках, коли правильне господарство, по незначносп дшянок, для кожного окремо скрутно.
У сучаснш iсторii лiсового законодавства лiберальна доктрина втiлилася у прийнятому Державною Думою Росшсько' Федерацй 8 листопада 2006 р. Люового кодека (ЛК РФ 2007) [5]. На думку авторiв цiеi кодифiкацii, такий пщхщ дозволяе використати ринковий мехашзм, забезпечити ефективну експлуатацiю величезних росшських лiсових ресурсiв, освоення нових масивiв, створити у лiсовiй сферi найбшьш сприятливий iнвестицiйний клiмат, максимально зменшити витрати галузi. На
пiдставi Лiсового кодексу лiквiдовувалась система оргашв управлiння лiсовим господарством, що залишилася з радянських часiв, а також пщроздши на мiсцях. В цшому по Росiйськiй Федерацп державш лiсогосподарськi оргашзацп втратили близько 150 тис. квалiфiкованих спiвробiтникiв. Це серйозно ускладнило сощальну обстановку в регюнах, оскiльки масовi скорочення вiдбулися в основному у люових мiсцевостях, де альтернативно!' зайнятосп практично немае. Замють потужно!' регюнально!' мережi органiв управлшня на територп РФ залишилося 12 тис. чиновниюв, зайнятих головним чином паперовою роботою у великих регюнальних центрах.
Реалiзацiя лiберальноi доктрини призвела до лшвщацп сформовано!' в радянсью часи ефективно!' системи охорони лiсiв у виглядi державно!' служби люово!' охорони, що здiйснювала захист цього природного ресурсу вщ пожеж, нелегальних рубок та контролював дотримання люового законодавства. Функцп держлiсохорони були передан регiональнiй владi i приватним орендарям, тобто виникла ситуащя, коли найбшьш iмовiрнi порушники лiсового законодавства стали охороняти лiс вiд самих себе. Федеральний уряд передав суб'ектам Росшсько!' Федерацп такi важливi функцп, як: державна охорона лiсiв, лiсовий нагляд i контроль; розробка та експертиза люових планiв i лiсогосподарських регламент; органiзацiя використання лiсiв i люових земель; органiзацiя системи управлiння люами в регiонi тощо. При цьому на думку М. Тихомирова, росшсью законодавщ навiть тут проявили непослщовшсть, позаяк повноваження з управлiння люами перейшли до органiв державно!' влади суб'екпв Росшсько!' Федерацп лише частково [6]. 1з трьох головних «важелiв управлiння» -нормативно-правового, фiнансового та адмшютративного - регiональна влада бшьш-менш повною мiрою отримала лише один, - адмшютративний. Так, суб'екти РФ отримали право формувати систему оргашв управлшня люами, оргашзовувати передачу лiсiв у користування, забезпечувати охорони, захист та вщтворення лiсiв, здшснювати державний лiсовий нагляд i контроль. Iншi двi функцп залишалися за федеральною владою. Таким чином, вщповщальшсть за стан лiсiв майже повшстю покладалася на органи виконавчо!' влади суб'екпв Росшсько!' Федерацп. Так, саме вони вщповщають за охорону лiсiв, органiзацiю лiсокористування, i взагалi за кшцевий результат державного управлiння люами.
Таким чином, згiдно з новим Люовим кодексом РФ, вiдбулося непропорцшне передання вiдповiдальностi i повноважень на регюнальний i мiсцевий рiвнi. Регюнальш органи влади вiдповiдають за систему експлуатацп лiсiв, але мають дуже обмежеш права в галузi управлшня люами. Федеральнi органи влади, навпаки, не несуть шяко!' конкретно!' вщповщальносп за стан лiсiв, але саме вони визначають нормативно-правову базу i розпоряджаються основною частиною кошт1в на управлiння лiсами. Приблизно за щею ж схемою вiдбуваеться перекладення вщповщальносп за охорону лiсiв i ведення господарства в них орендарям цих лiсiв. Орендарi пiсля приведення договорiв оренди та всiеi планово!' документацп у вiдповiднiсть з новим Люовим кодексом зобов'язанi забезпечувати охорону, захист i вiдтворення лiсiв, !'х протипожежне облаштування. При цьому жодними спещальними повноваженнями, якi б дозволили забезпечити охорону лiсiв, вони не надшяються. При цьому саме поняття «охорона лiсiв» в Лiсовому кодека належним чином не визначено. Вимоги ж до захисту та вщтворення лiсiв, встановлеш розробленими на основi нового Лiсового кодексу нормативно-правовими актами, не вщповщають сучасним пщходам науково обгрунтованого ведення лiсового господарства. Фактична передача повноважень щодо ведення люового господарства орендарям почалася лише на початку 2009 р. - шляхом укладення договорiв оренди вщповщно до вимог нового Люового кодексу.
Регулювання люових вщносин здiйснюеться на основi нормативно-правових актiв, що приймаються компетентними органами державно!' влади або уповноваженими
владою iншими суб'ектами. Враховуючи складшсть люово1 сфери, наявнiсть значного числа специфiчних питань у системi правового регулювання, важлива роль належить спещальним актам з ведення лiсового господарства. У виршенш дано"1 проблеми росшсью законодавцi також проявили непослiдовнiсть та нелопчшсть в пiдходах. Так, згщно з ЛК РФ 2007, бшьша частина нормативно-правових актiв лiсового господарства затверджусться федеральним урядом або уповноваженими федеральними органами виконавчо1 влади. Регюнам передаються повноваження по затвердженню вузько"1 сфери нормативно-правового регулювання, що стосуеться головним чином використання лiсiв для власних потреб громадян. При цьому основш прибутки з люово1 галузi надходять до федерального бюджету, з якого розподшяються кошти на здшснення суб'ектами РФ переданих лiсових повноважень у виглядi цiльових субвенцiй.
В Росшськш Федерацп лiси займають площу порядку 809 млн. га та в них зосереджено до 30% запаав деревини, яка росте на Земль Одну з достатньо серйозних небезпек для цього природного ресурсу представляють лiсовi пожежь З метою боротьби з цим лихом в СРСР була створена добре налагоджена та ефективно д^ча система протипожежно'' охорони. Важливим елементом ще' системи була люова авiацiя, що займалася авiапатрулюванням, оповiщенням наземно'' люово1 охорони та гасшням пожеж. Ця служба також була лшвщована i на додаток до цього позбавлена можливосп оперативно перекидати техшку i пожежш пiдроздiли з одного регiону в шший. Результатом цього стало те, що крана виявилася неготовою до боротьби з люовими пожежами. З метою виршення ще1 проблеми у 2011 р. обсяг субвенцш окремою постановою уряду РФ на охорону лiсiв вiд пожеж збiльшили на 1,5 млрд. руб., суб'ектам Росшсько"1 Федерацп на придбання протипожежно1 техшки було видiлено 5 млрд. руб.
Iсторiя люового законодавства показуе важливiсть застосування техшчних регламентiв на ведення лiсового господарства та люокористування, однак такi норми в кодека вщсутш. Лiберaльний пщхщ знiмае всi обмеження з юридичних i фiзичних осiб, якi займаються експлуaтaцiею лiсiв та зводить нашвець використання рацюнально1 системи ведення люового господарства.
Автори ЛК РФ 2007 р. тшли хибним шляхом видaчi дозволiв на привaтизaцiю деяких категорш лiсiв, адже на 1х власниюв не покладаеться жодних зобов'язань щодо збереження лiсових екосистем. На додаток до цього, ЛК РФ 2007 не передбачае вщповщальшсть орендaрiв люу за непроведення тих чи шших зaходiв щодо використання лiсiв та догляду за ними. З точки зору юторп люового законодавства, як зазначае П. Г. Вакулюк, вкрай негативне значення мае вщсутшсть норм щодо вщновлення вирубаних дшянок люу, що призводить до швидкого виснаження лiсiв та 1хньо1 дегрaдaцii [7, с. 486].
1стотним недолiком Люового кодексу е те, що дiя цього акта поширюеться не на ва лiси, - без охорони залишилися зaхиснi лiсосмуги, розтaшовaнi на сшьськогосподарських землях i землях промисловосп й транспорту. На додаток до цього, в кодека вщсутш едиш вимоги до ведення господарства в захисних люах, а деякi люи втратили свiй охоронний статус. Так, iз закону вилучили положення про охорону захисних смуг лiсiв, що захищають нерестовища цiнних промислових риб. В результат нерестозaхиснi смуги вздовж рiчок скоротилися до розмiрiв водоохоронних зон.
Вплив лiберaльноi доктрини простежуеться в зафшсованому в нормах ЛК РФ 2007 р. дозволi щодо забудови нащональних пaркiв пiд виглядом зведення та реконструкцп фiзкультурно-оздоровчих i спортивних споруд, дорiг, а також об'ектiв соцiaльноi iнфрaструктури.
Негативним наслщком прийняття даного законодавчого акта став факт масово1 забудови зелених зон навколо великих мют i селищ, почаспшали випадки незаконно!
заготiвлi деревини в цих масивах.
Основним положенням лiберальноi доктрини е повна свобода тдприемницько1 дiяльностi. Такий тдхщ у сферi люово! галузi призвiв до того, що люди втратили можливють заробляти на життя продажем грибiв та ягiд, оскшьки ix 36ip вiднесений до категорп п^^темни^^ дiяльностi. На додаток до цього, в Люовому кодексi були введет новi правила купiвлi дров та будiвельноi деревини, якi складно виконати на практищ.
Розгляд змюту ЛК РФ 2007 р. показуе фшсащю в ньому основних положень лiберальноi доктрини. Це скорочення управлшського апарату, лiквiдацiя контрольних служб, авiацiйноi охорони лiсiв, передача повноважень з управлшня, охорони регюнальним органам влади, орендаторам, формування ринку люово'1 продукцп, комерцiалiзацiя, тобто введення оплати за вама видами користувань, видача дозволiв на приватизацiю деяких категорiй лiсiв, вiдсутнiсть единих вимог до ведення люового господарства.
Пiдводячи пiдсумки дослiдження слщ вказати, що розгляд процесу закршлення у лiсовому правi лiберальниx доктрин показуе вщсутшсть позитивных результатiв при ix використаннях у рiзниx крашах - дореволюцiйна та сучасна Украша, королiвство Прусiя. Вiдмова держави вщ управлiння та контролю у люовш сферi в усix випадках призводила до збшьшення числа незаконних рубок, неефективно'1 заготiвлi деревини, значних втрат люово'1 продукцп, лiсовиx пожеж. Таким чином, надп авторiв прийнятих законодавчих акпв як в XVIII ст., так i в XXI ст., на свщомють власниюв чи ефективний менеджмент в цш сферi не виправдалися.
Список використано1 л1тератури
1. Скакун О. Ф. Правова доктрина як джерело права / О. Ф. Скакун // Джерела права Украши, шших краш та мiжнародноi спiльноти: iсторiя та сучаснiсть : матер. ХХ1Х Мiжнар. iстор.-прав. конф., (19-22 вер., 2013р., м. Феодоая). - Кшв : Унiверсум, 2013. -с. 45 - 55.
2. О распространении права собственности владельцев на леса, в дачах их растущие: императорский указ от 22 сентября 1782 г. // ПСЗРИ. - Собр. 1. - Т. 21. - № 15518. - С. 676.
3. Шелгунов Н. В. История русского лесного законодательства 1857 / Н. В. Шелгунов. -С.-Пб. : В типографии Министерства Государственных имуществ. - 379 с.
4. Непийвода В. П. Правове регулювання в галузi лiсiв: доба утвердження тдтриманого розвитку / В. П. Непийвода. - К. : НД1 приватного права i тдприемництва, 2004. - 339 с.
5. Лесной кодекс РФ от 04.12.2006 (редакция от 21.07.2014) N 200-ФЗ // Собрание законодательства РФ, 11.12.2006. - N 50. - ст. 5278
6. Тихомиров М. Ю. Основные новелы лесного закона / М. Ю. Тихомиров // Право и экономика. - 2007. - № 2. - С. 4-13.
7. Вакулюк П. Г. Нариси з юторп лiсiв Украши / П. Г. Вакулюк. - Фаспв : Полiфаст, 2000. - 624 с.
Стаття надшшла до редакцп 11.12.2014 р. М. О. Rozumnyi
PROBLEMS DISPLAYING LIBERAL DOCTRINES IN THE FOREST
LEGISLATION
The article is dedicated to study the historical dynamics of laws for the forest protection that were adopted in different historical periods, based on liberal doctrine. It is shown that the provisions of liberalism, that were enshrined in legal acts, expected reduction in government spending in this area by the refusal of the state of forests and content services. Liberal ideas have found their support in pre-revolutionary Russia, represented by
Catherine II, who was a classic representative of the era of enlightened absolutism. The practical realization of the liberal doctrine in the forestry sector was the publication of September 22, 1782 imperial decree. The liberal approach was reflected in the decree by fixing declarative reference to forest owners increase their property by improving the condition of forests, protection from destruction, expanding areas of this natural resource.
Another example of use in the forest legislation of liberal doctrine, as alleges V. P. Nepiyvoda, became Prussian Forest Act 1811. The reasons for his publications include the fact that Napoleon defeated Prussia had to pay a large indemnity, funds for which was decided to find by selling state forests. For the fastest selling, the government had to encourage potential buyers to adopt the law on non-interference in exploitation of the private forests. Similarly, under the influence of liberal ideas of A. Smith, the Government of Bavaria and the Austrian Empire also adopted legal acts to limit the rights of the state in this area.
In the modern history of forest legislation a liberal doctrine adopted was incarnated in accepted State Duma of the Russian Federation, November 8, 2006 Forest Code. Review contents of Forest Code shows fixing in it the main provisions of liberal doctrine. It is the reduction of the administrative apparatus, the elimination of control services, aviation forest protection, the transfer of authority from the management to regional authorities, tenants, forming a market offorest products, commercialization, i.e. the introduction of payment for all types of uses, permits to privatize certain categories of forests, lack of requirements for forest management.
By analyzing the imperial decree 1782, adopted by Catherine II, Prussia Forest Act 1811 and Forest Code in 2007, it is shown negative consequences of using a liberal doctrine that leads to the deterioration of the environment forests, a sharp increase in illegal logging, theft, andforest fires.
Keywords: liberal doctrine, forest legislation, legal act, illegal logging, forest owners.
АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ТА АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРАВА
УДК 341.43(477)
В. П. Босий
КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ У СФЕР1 Б1ЖЕНЦ1В
У статт1 проведено досл1дження проблеми конституцтно-правового регулювання державног полтики Украгни у сфер1 б1женц1в та обхрунтовуються пропозици щодо його вдосконалення.
Ключовi слова: б1женець, конституцтно-правове регулювання, державна полтика, законодавство.
Постановка проблеми. Розвиток нащонального законодавства з питань бiженцiв здшснюеться у вщповщносп з державною пол^икою у цш сфер^ яка в свою чергу закршлюеться нормами конституцшного права.
У втизнянш науковш лiтерaтурi слушно вщзначалося, що характеристика
