CC BY
75
УДК 657.47; 338.2
ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ КАТЕГОР1АЛЬНОГО АПАРАТУ АМОРТИЗАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ
€фтенко Т. I., к.е.н., професор (УкрДАЗТ)
В cmammi розглянуто категорю «вартктъ, яка амортизуетъся», и зв 'язок з первкною вартктю aKmueie, витратами i затратами, для процедурних MaMeHmie бухгалтерского облivy. ОбГрунтовано методолоачне розмежування категорш «витрати» i «затрати» щодо визначення первкно! варmосmi. Запропоновано вважати затратами будъ-ят активи, як низъколiквiднi нeмаmeрiалънi акmивiв, основт засоби, так i грaшeвi кошти i дебторсъка заборговатстъ. Заявлено аргументи щодо помилковосmi дефжцп «вартктъ, яка амортизуетъся» i доцiлъносmi використання «суми, яка амортизуетъся»
KnwHoei слова амортизацшна полтика; вартить, яка амортизуетъся; первинна i лжвдацшна вартить aKmueie; витрати i затрати; резерв коштгв на вибуття основних засобiв.
ПРОБЛЕМЫ ПРИМЕНЕНИЯ КАТЕГОРИАЛЬНОГО АППАРАТА АМОРТИЗАЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ
Ефименко Т. И., к.э.н., профессор (УкрГАЖТ)
В статъе заявлено про актуалъностъ четкого и неоднозначного определения категорий, исполъзуемых в терминологии амортизационной политики предприятий и государева. Проанализированы терминологические особенности основных нормативно-законодателъных актов регламентирующих амортизационную политику. Рассмотрена категория "амортизируемая стоимостъ", ее связъ с первоначалъной стоимостъю активов, ликвидационной стоимостъю, расходами и затратами, а также значение для процедурных моментов бухгалтерского учета. Обосновано методологическое разграничение категорий "затраты" и "расходы" для определения первоначалъной стоимости основных средств. Предложено считатъ затратами любой актив, любой имущественной формы - от основных средств и нематериалъных активов до ликвидных денежных средств и дебиторской задолженности. Выдвинута аргументация про ошибочностъ употребления дефиниции "амортизируемая стоимостъ" и целесообразностъ применения «амортизируемой сумы» или «амортизируемой части первоначалъной стоимости».
Ключевые слова: амортизационная политика, амортизируемая стоимость, первоначальная стоимость, ликвидационная стоимость основных средств; расходы и затраты; резерв на выбытие основных средств.
PROBLEMS OF APPLICATION OF CATEGORY VEHICLE OF DEPRECIATION POLICY
Yifemenko T., Ph.D., Professor (USA of RT)
In the article it is declared about actuality of clear and ambiguous determination of categories, used in terminology of depreciation policy of enterprises sovereign. The terminology features of basic normatively-legislative certificates of regulating are analysed depreciation policy. A category is considered the "amortized cost", her connection with the acquisition cost of assets, liquidating value, charges and expenses, and also value for the procedural moments of record-keeping. Methodological differentiation of categories of "expense" and "charges" is reasonable for determination of acquisition cost of the fixed assets. It is suggested to consider expenses any asset, any property form - from the fixed assets and intangible assets to the liquid monetary resources and account receivable. An argumentation is pulled out about the fallaciousness of the use of definition the "amortized cost" and expediency ofapplication of the "amortized bag" or "amortized part of acquisition cost".
Keywords: depreciation policy, amortized cost, the initial value, liquidation value of fixed assets, costs and expenses, provision for asset retirement.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими та практичними завданнями.
Амортизацшна полтгака э одним з шструменпв управлшня витратами щдприемства, i водночас -розглядаеться, як важшъ швестицшно! полтики держави [1]. Наявтстъ чгткого однозначного кагегорiального апарату - запорука ефективного використання такого важеля. Категорiя «амортизащя» - занадто широке поняття, яке «не щддасться визначенню в рамках одте! теори, а часто
i в цшому науковому напрямку або дисциплЫ» [2], зокрема в межах бухгалтерского облшу. Зазначена категорiя е складовим елементом для катек^альних схем, що визначають процедури мислення у формувант амортизацшно! полтгаки. Категорiя «амортизащя» за рахунок «можливостей дешифрування» [2], сама е ноаем процедурних моменпв в облшу i управлшня.
«Вартють, яка амортизуетъся» [3], «об'ект амортизацп» [4], «амортизаця основних засобiв i
нематерiальних акгивiв» [5] , «методи амортизаци» [3], «суми накопичено1 амортизаци» [6, сг 146.21 ] i навiть сумнiвний об'ект-фантом «амортизацшний фонд» [7, с.26 ], займають важливе мiсце в категорiальному апарап фiнансового,
управлiнського, податкового (облiку для цшей оподаткування) i статистичного облшу. Крiм того, «накопичена амортизащя» е дефiнiцieю певного класу понять, яю ввдносяться до метамовних утворень. Саме категорiя «амортизащя» використовуеться в задачах систематизаци знань у пiзнавальному процеа в економiцi.
На даний час нормативним актом, що регламентуе загальн принципи облiку та подання у звггносп амортизаци е Положения (стандарт) бухгалтерского облiку 7 «Основнi засоби», затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни в1д 27.04.2000 № 92 (далi - ПСБО 7). Нажаль, в П(С)БО 7 при визначеннi термшу «амортизащя» використано дефiнiцiю «варпсть, що амортизуеться» i цим категорiальну схему перетворено на замкнуте коло.
Практики i теоретики бухгалтерського облшу вже звикли посилатися на визначення, закрiпленi в нормативно-законодавчих актах, що на жаль, знижуе цiннiсть власних думок науковцiв. Але, на то i розробляються нормативнi документи, щоб !х вдосконалювати на вимогу часу i щд впливом розвитку науки.
Аналiз остантх дослщжень та публiкацiйна дискусiю Процедурн моменти методологи облiку нарахуванюимортизацшних
фшансового результату звiтного перiоду слщ зютавити доходи звiтного перiоду з витратами, що були здiйсненi для отримання цих доход1в (в тому чист i амортизацiйними витратами).
Навiть закршлене законодавством, на рiвнi наказу МЫстерства фiнансiв, визначення, що «амортизащя - систематичний розпод1л вартосп, яка амортизуеться, необоротних активiв протягом строку !х корисного використання» (цитата) [3, п. 4] скорше схоже на неввдредагований переклад з росшсько1 мови. А твердження, що «амортизащя це процес перенесення вартосп основних засобiв на варпсть новостворено! продукци з метою Iхнього повного вгдновлення»[1, с.158] (курав - автора) втратило свою акгуальтсть тод1, коли з'явилося перше щдприемство, яке не отримало основн засоби (фонди) безоплатно вщ держави в «поповнення статутного фонду», а придбало !х за власнi кошти. Отже, таке щдприемство сплатило за основт засоби до початку !х використання, а на протязi строку !х експлуатаци, лише враховуе частки вартосп оплачених основних засобiв у склада витрат, шляхом нарахування амортизаци.
Видтення невиршених аспектiв проблеми. Нехтування змiнами в концептуальному щдхода до категори «амортизащя», що сталися iз набранням чинносп Закону про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Укршт, призводить до неузгодженосп у визначент термiнологil i вщволшае щодо можливосп «створення фонд1в» [7] або «використання
амортизаци регламентованi законодавством, щсамортизацшних вщрахувань» [1]. Отже, iснуе зумовлено наявнiстю широкого кола користувачiвнеобхiднiсть формування единих методичних
облшово1 шформаци:
- для користувачiв фшансово1 звiтностi встановлено певнi правила визначення сум амортизацшних нарахувань, вщповщно до Положень (стандарпв) бухгалтерського облiку, Методичних рекомендацiй з бухгалтерського облшу основних засобiв [3, 4];
- для складання податково1 звiтносгi методику встановлюе Податковий кодекс (далi - ПКУ) з посиланнями на вимоги ПСБО, але в частит, що не суперечить умовам «визначеним в роздiлi III ПКУ » [6];
- - для управлшських рiшень по шформаци внутршньогосподарського облiку, де вiдсутне державне регулювання, для статистичних спостережень, планово-екожмчних розрахунюв, та iнших методик опрацювання екожмчно1 шформаци, також використовуються дат облшу за методикою ПСБО.
Категорш «амортизащя» зус^чаеться практично в кожному пiдручнику з економши i одразу демонструе насюльки наближена чи вiддалена обiзнанiсть кожного окремого автора, вiд сучасного визначення сутносп амортизаци, яке засновано на дотримант принципу «нарахування та вщповщносп доходiв i витрат». За цим принципом, для визначення
щдходав до визначення «вартосп, що амортизуеться», як ключово1 категори, вiд змiстовного наповнення яко1 залежить змiст амортизацшнох податики.
Мета даного дослгдження: досягнення едносп думок щодо екожмчно1 сутностi об'екту «вартiсть, що амортизуеться» та уточнення И мiсця в системi категорш. Розiбратися в цiй проблемi пропонуеться за допомогою дослiдження категорiй, яю використовуються для розкриття змiсту термЫв «амортизащя» i «вартiсть, яка амортизуеться» в нормативному законодавсга [3]. це: «строк корисного використання (експлуатаци)», «первюна вартiсть», «лiквiдацiйна варгiсть», а також сума витрат з яких складаеться первiсна вартiсть основних засобiв вщповщно до п. 8 ПСБО 7.
Виклад основного матерiалу. Варпсть, яка амортизуеться не е об'ектом, створеним в бухгалтерському облшу; вона не формуеться в порядку накопичення шформаци щодо вартосгi окремих складових (вартосп сировини, обсягу затрат працi, транспортних затрат, витрат енерги i палива, орендно1 плати та iнших); вона визначаеться як « первiсна або переощнена вартiсть необоротних акгивiв за вирахуванням !х лшшдацшнох вартосгi» [3], тобто - розраховуеться як рызниця двох
погазниюв.
ПСБО 7 демонсIpye певнy непослiдовнiсть: в п. 4 пеpвiснa вapтiсть основних зясобыв визнaчaeгься «в cyMi грошових коштiв або спpaведливоï вapтостi iнших aKmueie (курав -abTOpa^), сплaчених (пеpедaних), витpaчених для пpидбaння (ствоpення) необоpотних aктивiв», a в п. 8 - нaводиться вже пеpелiк «^ropaTO, з яких пеpвiснa вapтiсть «склaдaeться» (нaпpиклaд: «суми, що сплaчyються постaчaльникaм тa п^лдни^м зa виконaння бyдiвельно-монтaжних pобiт, ... витpaти нa тpaнспоpтyвaння, yстaновкy, монтеж, ... i т. ш.). Зayвaжимо, що подaнa як сyкyпнiсть витpaт пеpвiснa вapтiсть, немae нiчого спiльного iз стaтями витpaт фоpми №2 «Звгг пpо сукупний дохвд», a вiдобpaжyeться y pa^y 1011 Бaлaнсy. Отже, виникae питaння щодо доцiльностi викоpистaння теpмiнy «^ropara» для pозкpигтя змюту пеpвинноï вapтостi необоpотного aкгивy i подaльший вплив тякого тлyмaчення m визтачення вapтостi, якa aмоpтизyeться.
Розгляд цих питaнь пеpеходить з площини «витpaти чи ara™^» y площину «фiнaнсовi pезyльтaти? Hi. Фiнaнсовий стан». А до pозглядy слiд додaти ще й питaння: чи може об'ект (необоpотний aкгив), що вiдобpaжyeться нa paхyнкy пpизнaченомy для облшу aктивiв i в стaттi бyхгaлтеpського бaлaнсy, фоpмyвaтися з будь-якого нaбоpy витpaт, якi y бyхгaлтеpa aсоцiюються iз Звiтом пpо фiнaнсовi pезyльтaти?
Методологи, подэючи пеpвiснy вapтiсть основних зaсобiв чеpез пеpелiк витpaт, не звеpтaють увяги нa вaжливий фякт: основнi зясоби - це a^ram, що втiлюють в собi «pесypси, конIpольовaнi пiдпpиeмством y pезyльтaтi минулих подiй, викоpистaння яких, як очшуеться, пpизведе до отpимaння економiчних вигод y мaйбyтньомy», a витpaти - подо, що вже ввдбулися i ^извели до «зменшення економiчних вигод y вигляд вибуття aктивiв ябо збiльшення зобов'язaнь, як1 пpизводять до зменшення влясного кaпiтaлy».
Якщо вихляста положення IнсIpyкцiï пpо зaстосyвaння пляну paхyнкiв бyхгaлтеpського облшу [8] (дaлi - IнсIpyкцiя ) пpо пpизнaчення paхyнкy 15 «Кaпiтaльнi iнвестицiï» для облшу «витpaт та пpидбaння ябо ствоpення мaтеpiaльних i немaтеpiaльних необоpотних aктивiв» в теpмiнологiï Методичних pекомендaцiй з бyхгaлтеpського облiкy основних зaсобiв [4], як пpизнaченого для облшу «зaтpaт з будавниитвя (виготовлення), пpидбaння i полiпшення об'eктiв основних зaсобiв з почятку i до зяинчення зязтачених pобiт тя введення об'екпв в експлyaтaцiю», то отpимyeмо, ототожнення кaтегоpiй «^ropara» i «зaтpaти», що кaтегоpично непpaвильно.
В1д того, як сяме вapтiсть «будавниитвя (виготовлення), пpидбaння i полшшення» будуть зaфiксовaнi в облшу «до введення об'екпв основних зaсобiв в експлyaтaцiю»[4] — як зaтpaти, чи як витpaти, зялежить достовipне визтачення в
подяльшому пеpвинноï вapтостi i щомiсячних сум нapaховaноï aмоpтизaцiï aктивiв, a вщповщно i обгpyнтовaнiсть yпpaвлiнських piшень.
Gднiсть i вщмшносп кaтегоpiй "витpaти" i "зaтpaти" вiдобpaзили y сво1'х пpaцях впчизнят тя зapyбiжнi тауковщ. Коpистyючись нaпpaцювaннями в цьому питaннi лише чотщ>ьох aвтоpiв минyлоpiчних пyблiкaцiй [9; 10; 11: 12], яю стaвили зя мету yзaгaльнити i системaтизyвaти множину думок щодо економiчного змiстy тя облiкy нaзвaних об'eктiв, зayвaжимо, що amx^ тавели вщповщно 16, 29, 38, 12 посилянь та визтачення зaтpaт i витpaт в pоботaх як ввдомих фях1вщв, тяк i тауковщв -почятк1вц1в.
Няуковя дискусш щодо кaтегоpiï «зaтpaти» зaгостpюeться ще й тим, що в ноpмaтивних документях, як1 pеглaментyють облiк i звггтсть, вочевидь в таслвдок усклэднень в пеpеклaдi pосiйських i aнглiйських теpмiнiв та yкpaïнськy мову, викоpистaно лише кaтегоpiю «^ropara».
Незввжвючи та числент огляди зaконодaвствa, системaтизaцiï публ^^й тя yзaгaльнення думок i сфоpмyльовaнi висновки, до яких вдaвaлися тауковщ, як1 пpaгнyли pозiмкнyти коло довiчноï дискусй' щодо сyтнiсть кaтегоpiй «^ropara» i «зaтpaти», aвтоpy дяного мaтеpiaлy зялишилося небaгaто, яле вiльного мюця для влясно1' думки.
Отже, aßTOp пpопонye декшьга влясних зayвaжень:
- по-пеpше : якщо aктиви, - це pесypси, що втiлюють мяйбутт економiчнi вигоди (тобто поки що не використат pесypси), тож та бyхгaлтеpськомy paхyнкy 10 «Основнi зясоби», що талежить до paхyнкiв обл^ aктивiв, такопичуеться вapтiсть ствоpених ябо пpидбaних (зялучених y господapський обш), яле не викоpистaних (не витpaчених) pесypсiв, тож не можня K^pm^ що пеpвиннa вapтiсть основних зaсобiв фоpмyються з витpaт. Це - зaтpaти;
-по-дpyге: витpaти можуть yтвоpювaтися лише втаслщок зменшення економiчних вигод y виглядо зокpемa, вибуття a^ra^, тобто безпосеpеднього викоpистaння (споживaння) pесypсiв. Отже, будь-який бyхгaлтеpський paхyнок може нaлежaти до paхyнкiв облшу вотрят, тiльки якщо та ньому такопичуеться вapтiсть вже спожитих (витpaчених) pесypсiв;
-по-тpетe: облiковa пpоцедypa, що вiдобpaжyeться коpеспонденцieю paхyнкiв aктивiв: дебет paхyнкy «Основнi зясоби», кpедит paхyнкy «Кaпiтaльнi iнвестицiï», зя сво1'м екожмчним змiстом не може вiдобpaжaти пеpетвоpення вже спожитих pесypсiв - ви^ят (див. «по-дpyге»), y ще неспожип pесypси - зaтpaти (див. «по-пеpше»).
Помиляються тi фях1вщ, як1 ввяж^ть зaтpaти тотожнiми витpaтaм, оск1льки моменти визтання дяних кaтегоpiй pозмежовaнi в чяа. Хapaктеpною влaстивiстю зaтpaт е 1'х здaтнiсть
Вiсиик eкoиoмiки транспррту i прoмислoвoстi № 44, 2013
неодноразово змiнювати форму, лишаючись при цьому активами. Такий рух не створюе фiнансового результату. З точки зору послвдовних господарських процеав, за якими систематизують господарськ1 операци i облiку, в загопвельному i виробничому процесах формуються лише затрати, i тшьки процес збуту (реалзаци) дозволяе визнати споживчу варпсть продукту, визнати доходи i «зютавига !х з витратами, яю були здшснет для отримання цих дохода» [5].
Автор глибоко переконаний в помилковосп використання в контексп визначення категори «затратив» дефшщи «використат ресурси» [9, 6; 10, 407;11, 223]. Пд затратами пропонуеться розумiти залученi в господарський обiг, але не використат безповоротно ресурси. 1накше кажучи, - затрати, це вкладення в активи. Автор бере на себе смшивють запропонувати: вважати затратами будь-яю активи, будь-яко! майново! форми - ввд низьколжшдних нематерiальних активiв i основних засобiв до грошевих кошпв i дебггорсько! заборгованост1. Пояснения цьому наступне: в1дпов1дно до мети господарсько! даяльносп i обраного виробничого процесу, тдприемство формуе структуру сво!х активiв, отже, залучае (затрачуе) ресурси певно! (зручно!) форми, щоб використати (витратити) !х в майбутньому, а до того часу (часу витрат) так1 ресурси е затратами i ввдображаються в Бадана.
Продовжуючи рух до поставлено! в дослвдження мети - вдосконалення категорiального апарату амортизацшно! пол1тики, розглянемо лжшдацшну варпсть, яка вщповвдно до запропонованого в ПСБО 7 тлумачення, е частиною первюно! вартосп i вираховуеться з не! для визначення вартосп, яка амортизуеться.
Слад зауважити: хоча лжшдацшна варпсть е частиною первюно! вартосп, для l! визначення використовуються оц1нки не минулих подш (суми "грошевих кошт1в. сплачених, переданих, витрачених), а майбутнi очiкування - "сума кошт1в або варпсть шших активiв, яку щдприемство очiкуе отримати ввд реал1заци (лшввдаци) необоротних активiв пiсля зак1нчення строку !х корисного використання (експлуатаци)" [3]. Отже, перша сума визначаеться за фактичною Историчною) собiвартiстю активу, а друга сума мае визначатися за дисконтованою (приведеною) варпстю майбутнiх грошових потоков, яю щдприемство передбачае отримати при вибутт основного засобу. Наведенi зауваження вимагають пильно придивитися до наступних обставин:
- у визначенн п.4 ПСБО 7, лжшдацшна варпсть зазначена як та, яку «тдприемство очшуе отримати (суму кошт1в) ввд реал1заци (лшввдаци) необоротних акгивiв пiсля закiичения строку !х корисного використання (експлуатаци), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (лжшдащею). Отже, суми що знадобляться для лжшдаци, або iншого вибуття не враховуються у лiквiдацiйнiй вартосп;
- вщповвдно до п.8 ПСБО 7, «первюна варпсть об'екга основних засоб1в збшьшуеться з одночасним створенням забезпечення на обгрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке ... виникае у тдприемства щодо демонтажу об'екга та приведения земельно! дшянки, на як1й вш розташований, у стан, придатний для подальшого використання. То ж суми, що знадобляться для лжшдаци, або шшого вибуття, враховуються у первюнш вартосп об'екта основних засоб1в з одночасним створенням вщповвдного резерву кошт1в для фшансування вибуття. Варпсть такого резерву мае бути дискантова щор1чно, протягом строку корисно! експлуатац1! об'екту.
Висновок. Стае зрозумшим, що резерв на вибуття може значно збшьшити первинну варпсть основного засобу, вш ввдноситься до той частки первинно! вартосп, яка тдпадае шд «систематичний розподш ... протягом строку корисного використання^», отже стае часткою вартосп, яка амортизуеться. З метою вдосконалення категор1ального апарату амортизацшно! пол1тики, автор пропонуе вважати недоц1льним застосування до об'екту, розм1р якого визначаеться суб'ективним математичним розрахунком, категори «варпсть». Варпсть - це м1ра затрат, необх1дних для того, щоб створити об'ект, подабний до оцiиюваиого [13]. 1снуе безлч теорш 1 шк1л, як1 намагаються пояснити природу цього поняття 1 дати загальну схему його визначення, але в головному вони едит: «варпсть е основою к1льк1сного стввщношення при екшвалентному обмЫ» [13]. Що стосуеться «вартосп, яка амортизуеться», вона апрюр1 не розглядаеться предметом обмшу (продажу), це виключно розрахункова величина 1 !! неможливо визначити експертним шляхом, за справедливою варпстю, як суму, по якш може бути «здшснений обмш актив1в ... в результат! операци м!ж об1знаними, защкавленими та незалежними сторонами».
Автор сподааеться, що наведених ним аргуменпв достатньо, щоб вщмовитися в!д використання дефшщи «варпсть, яка амортизуеться» ! зам!нити Г! на «сума, яка амортизуеться», або «частка первинно! (переощнено!) вартост!, яка амортизуеться», що за економ1чним змютом е татожтми. Також пропонуеться вщмовитися в1д використання в п. 8 ПСБО 7 словосполучення «складаеться з таких витрат» ! зам!нити його !ншим -«складаеться з таких затрат», що виглядатиме зрозумшо ! забезпечить однозначн!сть толкування категор!й амортизац1йно! полижи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Помилуйко Е.М. Амортизацшна полгшка в Укра!ни: проблеми [ перспективи вдосконалення облшу [Текст] / Е.М. Помилуйко // Екожмчний анал1з. Випуск 8. Частина 1 - 2011. - №2. -С.157-160.
2 Серпенко В.В. Фшософсью проблеми наукового тзнання [Текст]: Навч. помб./В. В. Серпенко
- Кременчук: Кременчуцький нащональний утверситет iменi Михаила Остроградського, - 2011.-103 с.
3 Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 7 «Основш засоби» [Електронний ресурс] [Наказ Мшфша Украши № 92, редакця станом на 27.06.2013 ]
- Режим доступу: МрУ/гвкст 1 .rada.gov.ua/laws/show/z0027-00.
4 Методичних рекомендаций з бухгалтерського облiку основних засобiв [http://шinfin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id= 293623&cat_id=293536 ]:
5 Положення (стандарт) бухгалтерського облшу 16 «Витрати» [Електронний ресурс] [Наказ Мiнфiна Украши № 318, редакщя станом на 10.01.2012]. - Режим доступу: Мр^^коп! .rada.gov.ua/laws/show/z0027-00.
6 Податковий кодекс Украши [Електронний ресурс]: [Закон Укра!ни ввд 02.12.2010 № 2755-IV, зi змшами ]. - Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. 6 Мочерний С.В Економiчна енциклопед1я [Текст]: У трьох томах. Т. 1. / Ред кол.: за заг.ред. С. В. Мочерний .
- К.: Видавничий центр "Академ1я", 2000. - 864 с.
7 Овод Л.В. Стратепчт управлшсью ршення у формувант амортизащйно! политики тдприемства[Текст]/ Л.В. Овод // Вюник Хмельницького национального унiверситету/ Економiчнi
науки. - 2009. - № 6. -С. 100-103.
8 1нструкцш про застосування Плану рахунюв бухгалтерського обл1ку актив1в, катталу, зобов'язань i господарських операцш пiдприeмств i оргатзащй [Електронний ресурс]: [Наказ Мшфш Украши вщ30 .11. 1999 р. N 291] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show.
9. Гршченко А.В. Розмежування понять витрати, затрати, видатки та втрати [Текст]/ А.В. Грiнченко // Екожмчний форум. — 2012. — №3. — С. 5-9.
10. Ющак Ж.М. Економiко-правова сутнiсть витрат/ Ж.М Ющак/ Проблеми теори та методологи бухгалтерського облiку, контролю i аналiзу. Мжнароднпй збiрник наукових праць/ Серш: Бухгалтерський облiк, контроль i аналiз. Випуск 2 (23). -Житомир: ЖДТУ, 2012. - С. 406-411.
11. Безверхий К.В. Ще раз про суттсть понять "затрати" i "витрати", "витрати виробництва" та "виробнича собiвартiсть" //Вiсник ЖДТУ/ Економiчнi науки. - 2010. - № 2(52). -С. 222-228.
12. Лозинський Д.Л. «Витрати» та «затрати»: узгодження понять в бухгалтерскому облшу // В1сник ЖДТУ. Сер1я: економiчнl науки. - 2009. - №4. -С.55-59.
13 Украшський тлумачний словник [Електронний ресурс]: - Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/38/53394/377943.html">ВАРТIСТ Ь
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Чебанова Н.В. Експерт редакцшног колеги д.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 336. 340.1
БАНК1ВСЬКЕ ПРАВО В СИСТЕМ1 НАЦЮНАЛЬНОГО ПРАВА
КалнченкоЛ. Л., д.е.н., доцент, Гуня Н., маг^тр (УкрДАЗТ)
Визначено характерт ознаки сучасного банювського права та його мiсце в системi нащонального права. Розглянута структура системи права. З 'ясовано питання взаемозв 'язку банювського права iз правовими одиницями: норма права, тститут права, тдгалузь та галузь права. Визначеш методи правового регулювання бантвських вiдносин. Окреслено правовi акти, що регулюють бантвську дiяльнiсть.
Ключовi слова: банквська дыльтсть, банквське право, метод правового регулювання, норма права, тститут права, тдгалузь права, галузь права, бантвське законодавство.
БАНКОВСКОЕ ПРАВО В СИСТЕМЕ НАЦИОНАЛЬНОГО ПРАВА
КалиниченкоЛ. Л., д.е.н., доцент, Гуня Н., Маг^тр (УкрГАЖТ)
Определены характерные признаки современного банковского права и его место в системе национального права. Рассмотрена структура системы права. Выяснен вопрос взаимосвязи банковского права с правовыми единицами: норма права, институт права, подотрасль и отрасль права. Определены методы правового регулирования банковских отношений. Определены правовые акты, регулирующие банковскую деятельность
Ключевые слова: банковская деятельность, банковское право, метод правового регулирования, норма права, институт права, подотрасль права, отрасль права, банковское законодательство.
© Калшченко Л.Л., Гуня Н.
