CC BY
7УДК. 33.334.7.01
Chechetova N.F.
Doctor of Economics, professor, V. Vernadsky Tavriya National University ORCID: 0000-0003-1988-2923 Lelyuk N.E.
PhD in Economics Kolubai Y.S.
Postgraduate student
M. Beketov National University of Municipal Economy, Kharkov
PROBLEMS, TASKS AND NECESSITY OF DEVELOPMENT OF COOPERATIVE ENTREPRENEURSHIP IN CONDITIONS OF GLOBALIZATION OF ECONOMY
Чечетова Наталя Федорiвна
доктор eKonoMÎHnux наук, професор, Тавршський нацюнальний утверситет iM. В.1. Вернадського, м. Кшв
Лелюк Наталiя Свгетвна кандидат економiчних наук, доцент, Колубай Ярослав Сташславович аспiрант
Харювський нацюнальний ymiверситет мкького господарства
iM. О.М. Бекетова, м. Харюв
ПРОБЛЕМИ, ЗАВДАННЯ ТА НЕОБХ1ДН1СТЬ РОЗВИТКУ КООПЕРАТИВНОГО ЩДПРИеМНИЦТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ
Summary. The article considers the state of the cooperative sector in the modern conditions of globalization of the world economy. Areas of cooperation have been identified that will help mitigate conflicts in the labor and property markets. The necessity of the state support of the cooperative sector of the national economy is substantiated. There is a need to consolidate cooperatives, to find new forms of their activities, which should ensure the competitiveness of the cooperative sector in today's globalization of the world economy.
Анотащя. В статп розглянуто стан кооперативного сектору в сучасних умовах глобалiзацiï cbîtoboï eKOHOMÎKn. Виявлено напрями дiяльностi коопераци, що сприятимуть пом'якшенню протирiч на ринках пращ та власностг Обгрунтовуеться необхвдшсть державноï пвдтримки кооперативного сектору нацiональноï економши. Доводиться необхвдшсть консолвдацп кооперативiв, пошуку нових форм ïx дiяльностi, що мае забезпечити конкурентоспроможшсть кооперативного сектору в сучасних умовах глобалiзацiï свггово1' економiки.
Key words: globalization, cooperative sector of the economy, cooperative movement, cooperation, regulation.
Ключовi слова: глобалiзацiя, кооперативний сектор економти, кооперативний рух, кооперацiя, регулювання.
Аналiз основних дослвджень та публшацш.
Вагомий внесок у розвиток коопераци внесли Н основоположники: М. Туган-Барановський [1], О. Чаянов [2], М. Левицький [3], О. Анциферов [4], яш дослвджували основи виникнення кооперативного руху, обгрунтовували його переваги. Зародження, юторш та розвиток кооперативного руху розглядали в сво!х працях так! видатнi вченi дослiдники як: Витанович I. [5], Гелей С.Д. [6], Вахпов 1.В. [7], Манжура О.В. [8], Яцун Т.П. [9] та багато iнших не менш визначних вчених. Питання органiзацii д!яльносп та економiчних механiзмiв функцiонування сшьськогосподарських
кооперативiв висвiтлили у своiх працях вiдомi вченi: В. Гончаренко [10], С. Бабенко [11], М. Долшнш [12], П. Саблук [13]. Натомють проблемi функцiонування кооперативного пiдприeмництва в сучасних умовах глобалiзацiйноi' економiки в працях науковщв придiлено недостатньо уваги.
Постановка проблеми. Глобалiзацiя - це динашчне суспiльство в якому на перший план виходять так! фактори як безробiття та концентрацiя економiчного капiталу, що в цшому е негативним фактором для демократичного розвитку. Натомiсть кооперативи певною м!рою можуть пом'якшити цей вплив, осшльки, з одного боку, кооперативи сприяють зростанню зайнятостi населення, а з iншоi - е економiчною перевагою концентрацп капiталiв. Висвгглити та систематизувати проблеми, завдання та необхiднiсть розвитку кооперативного пвдприемництва в умовах глобалiзацii економiки було визначено метою представленоi роботи.
Виклад основного матерiалу дослвдження. Ключов! процеси, як! вiдбуваються в сучасному свт, зокрема, глобал!защя свггово1' економ!ки, зростання числа штеграцшних об'еднань, формування свггових фшанав, свггове переливания
робочо! сили, щдтверджують економ1чну взаемозалежшсть та взаемозв'язок Bcix учаснишв свггового господарського спiлкування. Глобалiзацiю прийнято характеризувати, в першу чергу, як результат науково-техшчно! революцп, розвитку шформацшних технологiй та комп'ютерних мереж, телекомушкацшних та транспортних систем, а також взаемоди нацiональних ринк1в, iнтенсивного руху капiталiв, товарiв, послуг та робочо! сили у всьому свiтi. Глобалiзацiя - це продукт технiчного та економiчного досягнення людства.
Процес глобалiзацi! свггово! економiки в рiзних кра!нах економiсти оцiнюють як з позитивно! так i негативно! сторони. Позитивним слад вважати те, що процес глобалiзацi! регулюеться так званими природними законами, дiя яких не залежить вгд особистостей та керiвництва держав. Глобалiзацiя сприяе розвитку вiльно! торгiвлi та безмежним можливостями заключения м1жнародних контракпв. Крiм того, в умовах глобалзаци для виконання певно! роботи для установ та органiзацiй неважливе мiсце проживання виконавця та розташування органiзацiй (вони можуть розташовуватися в рiзних к1нцях свiту). Розвиток шформацшних технологш дозволяе отримувати досить швидко та в значному обсязi потрiбну iнформацiю, що значно прискорюе прийняття управлiнських рiшень та можливiсть оцшювати конкурентний ринок тощо.
В той же час, поряд з позитивними, юнують i негативнi наслвдки глобалiзацi!. Так, в процесi глобалiзацi! свггово! економiки в бiльшостi вирiшуються питання пiдприемця, а не споживача. Створюються велик! промислов^ банк1вськ1, мережевi тдприемства, транснацiональнi компани, що, безумовно, негативно позначаеться на внутршньому ринку, який частково згортаеться. А це призводить до зростання безробiття i, вщповвдно, до невиконання головно! функцп глобалiзацi! - боротьби з бвдшстю. КрГм того, глобалiзацiйнi процеси супроводжуються кризовими явищами в свгговш економiцi або економщ окремих кра!н, а, отже, щ процеси не могли не торкнутися мiжнародного кооперативного руху, оскшьки кооперативи також вимушенi здiйснювати свою дГяльшсть в умовах глобалiзацi! свггово! економiки.
Зростаючий iнтерес науки та практики до кооперативного руху об'ективно обумовлений. Консолщуюча природа кооперацп виявилася цшком ствзвучною процесам глобалiзацi! та постiндустрiальним тенденцiям сучасного свпу. Баланс сощальних та економiчних цiнностей, властивий кооперацп, знаходить поживний грунт у гумашстичному векторi постiндустрiальних змш Кооперативний рух функцюнуе в економiцi свпу
майже два сторiччя. Bei po3pi3HeHi кооперативнi органiзацii, CTBopeHi в pi3Hm кра!нах свиу об'едналися у Мгжнародний кооперативний альянс (МКА), який розробив та впровадив yнiверсальнi принципи дiяльностi кооперативiв. Натомiсть змiна економiчних формацш, стрiмкий розвиток сучасно! економiчноi' системи, риншв працi та власностi, вихвд на переднiй план iнформацiйноi економiки та iнтелектyального рiвня людського капталу, а особливо значного соцiального розриву м1ж невеликою купкою багатих людей та величезною масою решти населения в глобальному свт обумовили необхщшсть у ревiзii, коригyваннi, поновленнi сформованих юторико-традицшних принципiв кооперацп'. Мiжиародний
кооперативний альянс - це неприбуткова м1жшродна асоцiацiя, основна мета яко! полягае у розвитку i змiцненнi кооперативного руху на глобальному рiвнi. Вш представляе iнтереси 317 кооперативних федерацш i органiзацiй iз 110 кра!н свiтy, об'еднуе близько 1,2 млрд члешв кооперативiв iз 3 млн кооперативних оргашзацш через участь у нш нацiональних кооперативних об'еднань, кооперативних оргашзацш i державних установ, дiяльнiсть яких пов'язана з розвитком кооперацп [14].
Глобальш змiни на свггових ринках суттево впливають на розвиток кооперативного руху. По-перше, сучасне суспшьство розвиваеться одночасно в двох протилежних напрямах: з одного боку, з розвитком транспорту, систем зв'язку, високих технологш значення мiст, як економiчно розвинутого мегаполiсy, рiзко зростае; з шшого боку, ввдбуваеться тенденщя повернення до природи, етнiчного самовизначення. Кооперативи, як1 дiють на мюцевому рiвнi зможуть вирiшити це протирiччя шляхом об'еднання в регiональнi, нацюнальш та глобальнi союзи. По-друге, ввдбуваеться змiна системи влади також у двох напрямах: держава передае певш повноваження як м1жнародним союзам так i мiсцевiй владi. По-трете, Мiжнародний кооперативний альянс (МКА) вiдiграе важливу роль серед мiжиародних органiзацiй. Кооперативи через МКА мають потенцiйнy можливють стати головним компонентом громадянського суспшьства. Адже МКА вважаться самим великим, найстаршим та найбiльш yнiверсальним з неурядових органiзацiй. По-четверте, ввд глобалiзацiйних процесiв, зокрема, кризових явищ. кооперативи страждають набагато менше нiж приватш шдприемства, оск1льки вони грунтуються на капiталi власник1в кооперативу i не мають мети щодо максимального отримання прибутку та нарощування капiталy. В таблицi 1 наведено перелш великих кооперативiв свиу.
Таблиця 1
Велим кооператив!! CBiTy у рейтингу Global 300__
Мiсце у рейтингу Ha3Ba K00nepaTHBy Тип структури Краша Доходи, млрд. дол. Рк заснування
Credit Agricole Groupe Кредитний союз Франц1я 103,58 1897
Groupe Caisse DEpargne Кредитний союз Франц1я 58,54 1983
Zenkyoren Сiльське господарство Япон1я 52,33 1951
Rabobank Group Кредитний союз Н1дерланди 43,00 1898
CHS Inc Сiльське господарство США 32,17 1931
Джерело: [16].
Безумовно, кооперацiя, в силу особливостей ïï органiзацiйно-економiчних форм, статутних цiлей та завдань, не виршить всiх глобальних проблем, що стоять перед спiльнотою. Проте певш можливостi кооперативного руху, його традици взаемодопомоги та взаемо пiдтримки можуть зробити значний внесок у формування нових соцiально-виробничих стосунк1в. Адже кооперативному руху властивi одночасно економiчнi та сустльт риси. Зокрема, його шдприемства надають послуги та займаються виробництвом i в той же час консолвдують в собi робiтника-власника. Кооперативний рух тривалий iсторичний час демонструе приклад сощально орiентованого пiдприемництва незалежно вщ цивiлiзацiйних змiн суспiльного розвитку. При цьому, незважаючи на специфiку рiзних кооперативних господарюючих структур, як1 розвиваються пiд впливом нацiональних умов рiзних краш, полiтичного тиску та особливостей глобального розвитку свиу, загальний вектор розвитку кооперативного руху залишаеться незмшним сво1м загальновизнаним принципам, хоча, безумовно, зазнае впливу вiд процесiв глобалiзацiï.
Проте, слад зауважити, що в глобал1зацшному просторi ввдбуваеться iнституцiоналiзацiя кооперативного руху. Адже формування сучасних оргашзацшних структур кооперативного руху не може ввдбуватися без внесения серйозних коректив у 1х фундаментальну основу. Розвиток iнтелектуалiзацiï людського капiталу, значний вплив iнформацiйноï економiки призводять до необхщносп змiни сутностi та форм юнування сучасного бiзнесу. Якщо ще в шнщ минулого тисячол1ття людський каштал задовольнявся певним соцiальним пакетом, то сьогодш виникае потреба у певнш рiвностi отримання прибутку та управлшня бiзнесом. I вирiшения такого завдання можливе з розвитком пвдприемницько1' коопераци, оск1льки кооперацiя гармонiзуе працю та власшсть, створюе особливу природну кооперативну якiсть: високо мотивовану працю учаснишв, зацiкавлене ставлення до усуспiльненоï власносп, органiзацiю, засновану на прямiй демократ.
Кооперацiя мае бути конкурентоспроможною на ринку, впроваджувати прогресивнi технологй'
виробництва та обслуговування населення, широко використовувати шновацп у всiх галузях дiяльностi. Одночасно кооперативним оргаиiзацiям важливо не втратити свое1' головно1' сутностi — продовжувати забезпечувати сошально-орiентоване виробництво та соцiальний захист населення.
Особливу роль у процес адаптацiï кооперативного руху до умов глобально1' економiки вщграе Мiжиародний кооперативний альянс, який вказав на найбiльш важливi проблеми, яш належить вирiшувати кооперативному руху в третьому тисячолiттi: затвердження кооперативно1' самобутносп на основi полшшення iнформацiйних кооперативних ресурав; посилення мiжнародноï присутностi кооперативiв на мiжнародному рiвнi; економiчний, сощальний та пол1тичний розвиток свiтовоï коопераци, зорiентований на формування ново1' формацп пiдприемця-власника. Крiм того, МКА наголошуе на те, що кооперативи можуть виршити протирiччя та протистояти загрозам глобалiзацiï лише шляхом змiцнення едносп кооперативного сектору як в нацюнальних економiках так i свiтовiй економiки, об'еднавшись у нацiональнi (глобальнi) спшки. Кооперацiя, як самобутня, соцiально орiентована система, маючи дво1'сту природу, здатна й за умов глобалiзацiï економiки вирiшувати як господарськ1 завдання так i соцiально-економiчнi проблеми. Таким чином, сьогодш для коопераци на перше мюце виходять завдання щодо пристосування до нових умов господарювання, завоювання на ринку втрачених позицiй та посилення конкурентоспроможностi. Вочевидь, в епоху глобал1заци особливо зростае цiннiсть таких властивих коопераци рис, як демокрапя, проввдна роль пайовик1в, автономiя та незалежшсть, взаемо пiдтримка, просвiтницька дiяльнiсть, боротьба з бвдтстю, забезпечення зайиятостi населення (створення нових робочих мiсць), турбота про непрацездатних, iнвалiдiв, пенсiонерiв, активне залучення до роботи ж1нок та молодi тощо.
Глобалiзацiя економiки та структурш зрушення, що вiдбуваються в сошальному складi населення, зумовлюють зростання частки виробничо1', сiльськогосподарськоï та сервюно1' кооперацiï але одночасне зниження частки
споживчо1 коопераци. Розвиток кооперативного сектора у кранах i3 розвиненою ринковою економжою характеризуеться появою кооперативiв у галузi охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища, освiти, шноващйно1 дiяльностi, iнформацiйних технологiй. Глобалiзацiйнi процеси у свгговш економiцi викликають необхiднiсть розширення спiвробiтництва кооперативних органiзацiй з державними та зацiкавленими громадськими органiзацiями, а також iз приватним сектором; диверсифжащю господарсько! дiяльностi та вдосконалення управлшня.
Слiд звернуту увагу ще й на такий факт, як фшансування «загальних» послуг на мiсцевому та регюнальному рiвнях. Сьогоднi поряд з державним та мунiципальним фiнансуванням таких послуг йде пошук нових моделей фшансування. Водночас кооперативна форма д1яльносп дае можливiсть мобiлiзувати фiнанси сустльства, управляти видатками та контролювати ефективнють !х використання. Кооперативний досввд в галузi комунального обслуговування, страхування, надання медичних послуг доводить, що кооперативи можуть грати суттеву роль в надання «загальних» послуг.
В даний момент, коли свщоме, зацiкавлене ставлення до працi стае не тшьки додатковим фактором шдвищення продуктивностi пращ, але i необхiдним компонентом самих продуктивних сил, пошук органiзацiйних структур, що дозволяють вирiшити це завдання, набувае особливо! актуальностi. Генетичне протирiччя м1ж працею та власнiстю е сильним стимулом розвитку кооперативного господарства. Тенденщя до штеграци ввдносин власносп та трудових засад у максимально повнш та послiдовнiй формi втшилася у найбiльш життездатних та ефективно функцюнуючих кооперативах. Так, наприклад, юпанське кооперативне об'еднання «Мондрагон», яке налiчуе у сво1х лавах бiльше 18 тисяч оаб, мае особовi рахунки всiх працюючих, на як1 зараховуеться частина доходу, що тдлягае виплап при звiльненнi або виходi на пенсш [15]. Кооперативи США використовують для цих цшей систему акщй, пакет яких збiльшуеться залежно ввд трудового вкладу чи вислуги рошв. Сама практика кооперативного будiвництва виявила
найоптимальнiший спосiб поеднання працi та власносл.
Кооперативи страждають вiд глобалiзацil меншою мiрою, нiж приватнi тдприемства, оск1льки вони в основному спираються на пайовий капiтал, вирiшують конкретш проблеми, як1 стоять перед 1х членами та незалученi до спекулятивних дiй, зберiгають прозорiсть комерцiйних процеав, доходiв та 1х використання. Виршення протирiч та загроз глобалiзацil для кооперативiв, що дiють на мюцевому рiвнi, можливе завдяки змщненню едносп всерединi кооперативного сектору нацюнально1 та свиово! економiк, об'еднанню в нащональш та глобальнi спiлки, встановленню тюнших контактiв з усiма видами коопераци.
1деолопчною основою штеграци кооператив!в в умовах глобал!зацшних процеав, що посилюються, мае стати визнання кооперативами основоположного принципу М!жнародного кооперативного альянсу «Ствпраця м!ж кооперативами», який передбачае, що кооперативи обслуговують сво1'х члешв найбшьш ефективно; посилюють господарськ: та шш: зв'язки м!ж собою шляхом надання допомоги, учасп у стльних проектах, спрямованих на формування свишо! кооперативно!' кредитно-фшансово1' системи.
Одним з напрям!в розвитку та закршлення на ринку кооперативного тдприемництва та !х протид!я тиску з боку великого б!знесу е створення багатоцшьових кооператив!в, яш здшснюють диверсифжацшну д!яльшсть. Багатощльов! кооперативи найбшьш ефективш в регюнах, де проживае б!льшють малозабезпеченого населення, яке недостатньо платоспроможне, що не дозволяе спещал!зованим кооперативам ефективно юнувати в таких регюнах. Безумовно таким кооперативам буде перешкоджати великий та мережевий б!знес, граючись щнами на товари та послуги.
До прюритетних напрям!в розвитку коопераци слщ вщнести:
- споживчу кооперацш, яка створюе можливосп для зб!льшення зайнятосп сшьського населення та покращення його торпвельного обслуговування, збуту альськогосподарсько1' продукцп, надання допомоги особистим шдсобним господарствам та р!зного виду кооперативам;
- альськогосподарську виробничу кооперащю;
- кооперацш з переробки сшьськогосподарсько1' продукцп;
- виробничу промислову кооперащю;
- кооперацш з! збуту та постачання;
- баншвську, кредитну та страхову кооперацш тощо.
10. Кооперативи можуть здшснювати д!яльшсть в галуз! транспорту, охорони здоров'я та сощальних послуг. В деяких кранах мюцева влада заключае контракти з кооперативами на надання певних послуг.
11. Натомють кооперативи мають бути конкурентоспроможними, повнютю використовувати свш потенщал, зберегти свою принадливють для населення в сфер! надання послуг, виробницта та продажу товар!в. До того ж сильною стороною кооператив!в в глобальному свт е !х сощальна вщповщальшсть, яка полягае в захисп навколишнього середовища, безпеки харчових продукпв та боротьба з бщшстю, безробитям. Щоб вивести кооперацш на яшсно новий р!вень, то форма та щея мають наповнитися новим сучасним змютом.
Глобал!защя зачшае процеси виробництва, використання трудових ресурав, швестицш, ефективнють виробництва та об!гу та формуе сощально несправедливу економ!ку. Значна частина науковщв вважають, що такш економщ слщ протипоставити шшу парадигму розвитку, як
бшьше вщповщала штересам вах економ!чних суб'екпв. Такою парадигмою може стати економша, яка не переслщуе мету досягнення максимального прибутку, а ор!ентуеться на оптимальне поеднання тдприемницьких та сошальних штересш та забезпечити економ!чний розвиток сустльства без значних сошальних втрат. Сощальна економша - це можливо единий споаб виршення протир!ч м!ж глобальною економшою та економшою стшкого розвитку. Елементи сошально1' економ!ки притаманш й кооперативному руху з його сощальною спрямовашстю. Сучасну економ!чну систему слщ вбачати не пльки глобальною але й в якшсь м!р! кооперативною, яка сприймае основш принципи кооперативного руху, як: були вироблеш та знайшли свое втшення в продовж двох столпъ розвитку теори та практики свггового кооперативного руху, як самого найпотужшшого шсля церкви об'еднання людей.
Розвиток коопераци в умовах глобал:заци свггово1' економ!ки потребуе укр!плення внутршньо системних комерцшних ввдносин, використання штеграцшних можливостей горизонтальних та вертикальних внутршньо системних зв'язшв, що мае призвести до значного синергетичного ефекту навть без додаткових швестицш. 1нновацшшсть кооперативного падприемництоа може бути досягнута за рахунок впровадження прогресивних технологш, сучасно1' техшки, досягненням м!жнародних стандарпв якосп продукци та послуг, використанням маркетингових технологш просування на вс ринки товар!в та послуг, удосконалення системи упраелтня на основ! сучасних технологш менеджменту, запровадження новгтшх
шформацшних технологш.
Зростае значення сошально1' мши кооператив!в. Вони мають приймати участь в розвитку людського кашталу шляхом надання послуг з освгга, медичних послуг, послуг громадянам похилого вшу та мало захищеним тощо. Задоволення основних людських потреб повинно стати головним завданням кооператив!в в глобальному свт.
Проте, вже тривалий час не вщбуваеться бурхливого зростання коопераци. Причина цього очевидна - по-перше, неможливе вiдроджения коопераци у вщрив! вщ загально1' концепци розвитку економ!ки; по-друге, ввдсутшсть досить масштабного сошального прошарку др!бних власнишв; по-трете, втрата населенням та досить поступове ввдновлення вщповщних ментальних рис, властивих шдивщуальним товаровиробникам, що е, безумовно, основним у пор!внянш з певними техшчними навичками та вмшнями, носив яких, до реч^ також поменшало у зв'язку з повсюдним використанням :ндустр!альних основ працг
Висновки. Незалежно вщ особливостей розвитку коопераци в р!зних нацюнальних економ!чних системах загальний вектор цього п:дприемницького руху з його сталими
принципами залишаеться незмiнним. Натомють кооперативний рух мае розвиватися з врахуванням iснуючого процесу глобалiзацil, а це, вщповвдно, ставить завдання щодо пошуку нових, сучасних методологiчних пiдходiв. До того ж всi принципи кооперативного руху, яш лежать в його шституцшнш основi, набувають особливо1 значущостi у вирiшеннi глобальних проблем сошально1 сфери. Головними завданнями кооперативного руху в цьому напрямку мае стати: захист малозабезпеченого населення та створення умов для !х доступу до загальнолюдських благ та розвитку кооперативного шдприемництва; комерцiйна та сошальна дiяльнiсть кооперативних органiзацiй, як1 вносять суттевий вклад в розвиток соцiально-економiчноl сфери регiонiв та краш, сприяе соцiально-економiчному прогресу суспiльства; розповсюдження гуманних, демократичних ввдносин в економiцi.
Список л^ератури:
1. Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации / М. И. Туган-Барановский ; предисл., коммент.: Л. А. Булочникова, Г. Н. Сорвина, Т. П. Субботина. - М.: Экономика, 1989. -496 с. - (Экономическое наследие)
2. Чаянов А.В. Краткий курс кооперации // Крестьяноведение. 2019. Т.4. №2. С. 8-56.
3. Левицький К. Великий зрив / К. Левицький. - Львiв: Вид. кооператива «Червона калина», 1931. - 149 с
4. Анциферов А.Н. Кооперация в сельском хозяйстве Германии и Франции. - Воронеж, 1907. -250 с.
5. Витанович I. Iсторiя украшського кооперативного руху. - Нью-Йорк: Тов-во украшсько1 коопераци, 1964. - 624с.
6. Гелей С.Д., Пастушенко Р.Я. Теорiя та iсторiя коопераци: Шдручник. - К.: Знання, 2006. -513 с.
7. Вахитов К. И. История потребительской кооперации России: Учебное пособие. - М., 1998. -Ч. 1. - С.25.
8. Манжура О. В. Передумови виникнення та генезис кооперативного руху в Украш // Серiя: Економша та тдприемництво. - 2014. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua.
9. Яцун Т. П. Участь впчизняних кооперативних оргашзацш у розвитку громадсько1 агрономи друга половина XIX - початок ХХ ст. // Украшська кооперащя. - 2010. - № 3. - URL: http://nbuv.gov.ua
10. Гончаренко В. В. Мiжнароднi кооперативш принципи i розвиток кредитних спшок в Украíнi. URL: http://194.44.39.210/bitstream/123456789/ 5199/1/ goncharenko.htm.pdf
11. Бабенко С. Г. Трансформащя кооперативних систем у перехвднш економiцi: монографiя / С. Г. Бабенко. - К.: Наукова думка, 2003. - 332 с.
12. Долшнш М. I. Ринок продовольства Укра!ни в аспектах СОТ / М. I. Долшнш, В. I. Тотха, В. В. Булюк, В. А. Романова. - Микола!в: МДАУ, 2006. - 222 с.
13. Саблук П.Т. Проблеми забезпечення дохвдносп агропромислового виробництва в Украíнi в постiндустрiальний перюд / П.Т. Саблук // Економка АПК. - 2008. - №4. - С. 19-37.
14. O^i^HHHH cam MrnHapogHoro KOonepaTHBHoro amaHcy. URL: www.ica. coop/members/member-stats.html
15. MONDRAGON S. COOP. URL: https://www.mondragon-corporation.com/es/
16. Global 300 list 2010. The world's major cooperatives and mutual business. Geneva: ICA, 2011. -30 p.
