CC BY
24
5. Архипов В.М. Общественная инфраструктура и экономическое развитие региона. / В.М. Архипов, Е.Э. Окулова // Региональная экономика: теория и практика : журнал. - 2007. -№ 6(45), червень.
Лыса О.И., Стефанишин Г.С. Инвестиционное обеспечение социальной инфраструктуры региона
Отражены проблемы инвестиционного обеспечения инфраструктуры на региональном уровне, рассмотрены направления формирования социальной инфраструктуры. Выявлено влияние факторов, ограничивающих развитие инфраструктуры в регионе. Осуществлен анализ взаимосвязи между инвестиционным обеспечением инфраструктуры и экономическим развитием региона.
Ключевые слова: инвестиционное обеспечение, экономическое развитие региона, инфраструктура, социальная инфраструктура.
Lysa O.I., Stefanyshyn G.S. The investment support as a factor of the development of the social infrastructure of the region
The problems of the infrastructure of the investment support at the regional level are described. The directions of the social infrastructure are considered. The influences of the factors that limit the development of the infrastructure in the region are found. The analysis of the relationship between a provision of the infrastructure of the investment support and the economic development of the region is held.
Keywords: investment, maintenance, economic development, infrastructure, social infrastructure.
УДК 314.7.001.18 Проф. М.1. Штюлич, д-р екон. наук;
acnip. Т.Ю. Ковач - Ужгородський НУ
ПРОБЛЕМИ ТРАНСФОРМАЦП ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗ1В ТРУДОВИХ М1ГРАНТ1В У ШВЕСТИЦ1ЙШ РЕСУРСИ
Аналiзуючи шформащю 1нституту демографп та сощальних дослщжень НАН Украши, даш Св^ового банку, з'ясовано обсяги грошових nepeKa3iB трудових Mir-ранпв в Украшу, мехашзм офщшних та неофщшних систем переказу грошей. Роз-глянуто вплив переказiв м^ранпв на рiвень життя населення та на розвиток економь ки загалом, запропоновано методи стимулювання швестування зароблених м^анта-ми кош^в в економшу Украши.
Ключов1 слова: краша-рецитент, краша-донор, транскордонш грошовi перека-зи, трансферты системи грошових переказiв, антици^чний ефект переказiв, колек-тивш перекази.
Вступ. Грошов1 перекази трудових м1грант1в, що у кожному конкретному випадку мають на мет виршення фшансових проблем окремо! Ым'! чи домогосподарства, в умовах масштабного розвитку трудових ем1грацшних потоюв здшснюють ютотний вплив на сощально-економ1чний та фшансовий розвиток як краши-рецишента, так i св1тово! сшльноти загалом. Перекази м1грант1в не е якимось кардинально новим фактором глобальних фшансових потоюв, новим е !х масштаб та значення для економжи кра!н, що розвива-ються, та кра!н з перехщною економжою: на сьогодш вони е другим за обся-гом джерелом зовшшнього фшансування.
Транскордонш грошов1 перекази до Украши формуються переважно за рахунок укра!нських зароб1тчан за кордоном та становлять близько п'ято! частини ВВП Украши. Звщси актуальшсть дослщження ц1е! проблеми.
Мета дослщження - з'ясувати вплив грошових nepeKa3iB трудових MirpaHTiB на рiвень життя населення та на c0^anbH0-eK0H0Mi4Hy та фшансову ситуaцiю краши загалом i на цiй основi обгрунтувати швестування заробле-них украшськими мiгpaнтaми кош^в в економiку Украши.
Дослiджувaли цей напрям таю украшсью нaуковцi: В. Кравщв, М. Бiль, I. Малютш, Е. Лiбaновa, С. Пирожков, М. Долшнш, С. Злупко, Б. Дяченко, В. Ошюенко, О. Позняк, М. Романюк, О. Малиновська, Н. Марченко, Е. Хомра та ш. [2, 3, 8]. Назваш вчеш-економюти дослiджувaли питан-ня трудово! м^раци населення у контекстi розвитку регюнального ринку пра-цi, здiйснювaли прогнозування зовшшшх мiгpaцiй населення, розробили ме-тодологiчнi засади формування ринку пращ тощо. Однак проблеми тран-сформаци грошових пеpекaзiв трудових мiгpaнтiв у швестицшш ресурси свiдчaть про потребу подальшого дослiдження.
Як свiдчaть дат Свггового банку, Украша посiдaе п'яте мiсце у свiтi за юльюстю трудових мiгpaнтiв. У документi "М^ращя i гpошовi перекази" Свь тового банку зазначено, що нинi близько 7 млн украшщв працюють за кордоном. Тому украшськш економщ було б сутужно без грошових пеpекaзiв м^-paнтiв, адже близько 7 млн ll мiгpaнтiв посилають додому близько 5 млрд 300 млн дол. щоpiчно [12]. А це становить половину вщ прямих закордонних швестицш i шосту частину валютних pезеpвiв краши. Ця сума у десятки paзiв перевищуе обсяги гумаштарно!, фшансово1 та кредитно! допомоги.
"У 2009 р. Украша отримала близько 5 млрд. дол., яю нaдiслaли заро-бiтчaни до сво!х домiвок", - повiдомив голова Представництва Мiжнapодноl оргатзаци з м^рацп в Укра1т Манфред Пpофaзi. За його даними, гpошовi перекази трудових м^ранлв посiдaють у загальному фiнaнсовому потощ друге мiсце. Своею чергою, нащональний координатор М1жнародно1 оргатзаци пращ в Укршт Василь Костриця додав, що у докpизовi роки сума кош-тiв, якi украшсью заробггчани переказували сво1м родинам в УкраАт, стано-вила близько 8 млрд. дол. На думку М. Пpофaзi мтращя може бути дуже ко-рисною як для краши, з яко! походять мiгpaнти, так i для краши, яка приймае 1х для працевлаштування, але лише за умови ефективного управлшня мтра-цшними процесами.
Не лише каналом для переказу грошей, а також шструментом еконо-мiчного та соцiaльного розвитку краши е тpaнсфеpтнi системи, через яю здiйснюються гpошовi перекази мiжнapодних трудових мiгpaнтiв. Усi системи переказу грошей, що юнують на сучасному еташ, можна подiлити на офь цiйнi та неофiцiйнi. Офщшш системи пpедстaвленi свiтовими, pегiонaльними та локальними плaтiжними системами, банками, поштовими вщомствами, не-бaнкiвськими мiкpофiнaнсовими оргашзащями, а також iншими суб'ектами ринку, що зпдно з нaцiонaльним законодавством конкретно: краши мають право здшснювати фiнaнсовi операци, пов,язaнi з переказом грошей [1, с. 142-143].
Глобальш системи грошових пеpекaзiв Western Union (WU) та Money Gram (MG) е на сьогоднi визнаними лщерами ринку грошових пеpекaзiв. Вони здшснюють свою дiяльнiсть майже у вшх крашах свiту. В Укра1ш ринкова
частка Western Union за шють мiсяцiв 2009 р. досягла 48 %, а Money Gram вщповщно - 12 %. Western Union - найстарша офiцiйна система грошових переказiв, функщонуе бiльше, нiж 150 роюв. Найбшьшими перевагами гло-бальних систем WU та MG е надiйнiсть, швидюсть пеpеказiв, простота та технoлoгiчнiсть. Недолжи - дуже висoкi цiни (до 20 % вщ суми переказу) та обмежене охоплення, оскшьки переказ не можна m отримати, m вiдпpавити у мiсцевoстях, де немае розвинено" банкiвськoï iнфpастpуктуpи.
Частка росшсько" платiжнoï системи мЮнiстpiмм, яка активно обслу-говуе "пострадянський" напрям, в Укра"ш зменшилася до 12 % [10]. Стосов-но банкiвськoï структури ринку грошових пеpеказiв в Укра"ш, то тут спосте-piгаеться така ситуащя: 32 % всiх видiв грошових пеpеказiв здiйснюються через Приват Банк, 13 % - через Райффайзен Банк "Аваль", 10,5 % - через АО "Украшська Фшансова Група", 7,5 % - через ВТБ Банк та 7 % через Ощад-банк [10].
Подальший розвиток офщшних каналiв пов'язуеться з неoбхiднiстю зменшення витрат на гpoшoвi перекази. При цьому opiентацiя грошових пе-pеказiв на офщшш канали повинна стимулюватися шляхом проведення пере-гoвopiв з фiнансoвими установами щодо зниження кoмiсiйних платежiв за перекази, шформування трудових м^ранлв про переваги oфiцiйних каналiв переказу грошей, встановлення вищих вщсоткових ставок на депозити в кра-ïнах-дoнopах тpудoвoï мiгpацiй, нiж у кра"ш працевлаштування, уpiзнoманiт-нення офщшних систем переказу кош^в тощо.
Великою популяршстю у свiтi користуються гpoшoвi пoштoвi перекази. Перевагами цього виду грошових пеpеказiв е тривалий час ïx функщону-вання та наявшсть державного статусу, що сформувало поштовим вщом-ствам позитивний iмiдж, а також те, що поштова шфраструктура може забез-печити доставку пеpеказiв у будь-яку частину краши, тобто до мюця прожи-вання адресата.
Неофщшш канали грошових пеpеказiв (за даними Свiтoвoгo банку до 2/3 грошей передаються неoфiцiйними каналами) юнують у свiтi пiд piзними назвами i використовуються майже всюди, навiть у кpаïнаx, де переважае розвинена лiбеpальна фiнансoва система. Регюнальш системи неoфiцiйниx грошових пеpеказiв дещо вiдpiзняються одна вiд одно", при цьому в ix дiяль-нoстi немае iстoтниx суперечностей.
Основною причиною активного використання систем неофщшних грошових пеpеказiв е ïx значна екoнoмiя кoштiв. Неoфiцiйнi перекази е на-дiйнiшими та дешевшими, нiж перекази, що здшснюються через oфiцiйнi установи, а також, зазвичай, швидше досягають мюця призначення. Цей бiзнес майже завжди е як вторинна зайнятють i поеднуеться з тими видами комер-цiйнoï дiяльнoстi, де наявна велика кшьюсть гoтiвки (ресторанний бiзнес, тpанспopтнi агенцп, туpистичнi бюро тощо). Це зменшуе щну пеpеказiв, ос-кiльки особи, якi займаються цим бiзнесoм, на вiдмiну вщ банкiв, не мають потреби у витратах на дopoгi сховища, системи сигналiзацiï тощо.
Мiнiмальна дoкументацiя, вщсутшсть бюpoкpатичнoï тяганини та жорстких правил бухгалтерсько" звiтнoстi iстoтнo зменшують час, необхщ-
ний для здшснення грошового переказу через неофщшш системи. OKpiM цього, системи неофщшних грошових переказiв, зазвичай, працюють без ви-хiдних, навiть у тих районах чи населених пунктах, де банюв та шших фшан-сових установ не юнуе взагалi.
О^м суто економiчних факторiв, системи неофщшних грошових пе-реказiв е привабливими та зручними для мшранлв, тому що мiж клiентами та операторами наявш етнiчнi та особистiснi стосунки. Важливють переказiв як джерела доходу полягае у шдвищенш рiвня життя домогосподарств мшран-тiв, зменшення бщносл. Пiдвищення рiвня життя населення е водночас метою та прюритетним напрямом суспшьного розвитку й ототожнюеться iз со-цiальним прогресом сусшльства. Перекази позитивно впливають на розвиток економжи: забезпечують додатковi iнвестицiйнi ресурси, яю, навiть витраче-нi на споживання, стимулюють виробництво завдяки мультиплжацшному ефекту [7, с. 7].
За даними обстеження домогосподарств мшранпв Нащональним ш-ститутом проблем мiжнародноï безпеки внаслщок по1'здки на заробiтки за кордон значно покращилося матерiальне становище майже 40 % з них, у 35 % воно покращилося лише певною мiрою, лише 10 % вважали, що воно не змшилося, 15 % - не визначилися з вщповщдю [8, с. 89-93]. Шдраховано, що на кожний долар переказiв припадае прирют вгтчизняного виробництва вар-тютю 2 дол. [6, с. 192]. У науковш лiтературi це описуеться формулою п'яти "Т", що включае трансферти, транспорт, туризм, телекомунiкацiï, торгiвлю, тобто сфери, розвиток яких прискорюеться через попит на мшранлв, що, своею чергою, сприяе розвитку всiеï економжи [2, 9].
"Зростання грошових переказiв е одним iз проявiв позитивного зв'язку мiж мiграцiею i розвитком краши, оскiльки, за оцiнками Свгтового банку, зростання грошових переказiв на 10 % призводить до зниження на 3,5 % юль-кост населення, що живе за межею бщносп", - зазначив Профазi [12]. Наве-дене корелюеться з матерiалами монiторингу 74 краïн, що розвиваються. От-риманi данi показали, що збшьшення кiлькостi мiгрантiв на 10 % призводить до зменшення людей, яю знаходяться за межею бщносл на 1,6 %, тодi як збшьшення ВВП на 10 % дае змогу скоротити бщшсть лише на 1,2 % [9, с. 6].
Варто також шдкреслити антицикшчний ефект переказiв, особливо важливий в умовах свiтовоï фiнансовоï кризи. Приватш трансфери залиша-ються вiдносно стабшьними навiть в умовах економiчного спаду.
Масштабна трудова м^ращя приводить до позитивних наслщюв розвитку економжи Украши. Роль мiграцiйного капiталу як джерела фшансування процеЫв економiчного зростання е доволi вагомою. О^м цього, характер i механiзми впливу мшрацшного капiталу на фiнансування економiчноï сфери свiтового господарства дае змогу вважати грошовi трансферти трудових мшранлв своерiдним стабiлiзатором макроекономiчноï ситуаци i генератором поступу краш, що розвиваються. Oкрiм цього, завдяки потокам мшра-цiйного капiталу деяю краши можуть пом'якшити дефiцит державного бюджету, а також компенсувати додатковий попит на шоземну валюту. Водночас, грошовi трансферти мшранпв е одним iз найстабiльнiших джерел надхо-
дження шоземного капiталу в краши, значно випереджаючи пpямi iнoземнi iнвестицiï, пopтфельнi швестици та мiжнаpoдну теxнiчну допомогу, яю до-сить циклiчнo зростали i спадали [4, с. 33-34].
Украшщ працюють за кордоном здебшьшого у сфеpi послуг, на сезон-них роботах у сшьському гoспoдаpствi, а також на будiвництвi. Але свггова фiнансoва криза i скорочення виробничого персоналу в Сврош та крашах СНД можуть викликати масове повернення "гастаpбайтеpiв" до Украши. Ма-сове повернення трудових м^ранлв, втративших роботу за кордоном, мае певш сощальт та екoнoмiчнi ризики. Украша не чекае "гастаpбайтеpiв" i не може ïx захистити. Перша проблема, з якою вони зштовхнуться тсля повернення на батьювщину, - це вщсутшсть вiльниx робочих мiсць.
Фаxiвцi ж стверджують, що екoнoмiчна криза навпаки стимулюе укра-шських заробггчан до пpoдуктивнoï пpацi. А також сприяе перемщенню трудових м^ранлв усеpединi Свропейського Союзу в пошуках кpащoï роботи. На жаль, бшьшють наших спiввiтчизникiв перебувае за кордоном у статус нелегальних трудових м^ранлв i належить до найбiльш дискpимiнoванoï та незаxищенoï категорп iнoземцiв. Тому зростае юльюсть звернень до оргашв деpжавнoï влади Украши вiд громадян, яю потрапляють у складнi ситуацп за кордоном, з проханням надати 1м допомогу та захистити [5, с. 97].
Дoслiдження проблеми трудово! мiгpацiï свiдчить, що найбiльш лояль-не ставлення до укpаïнськиx мцрант1в в 1спани, Португали, Ггали та 1рланди. А найбiльш жорстке - в Шмеччит, Франци та Велиюй Британи. Лише 35 % вщ загальнoï кiлькoстi трудових мiгpантiв мають легальний статус [11]. Тому доцшьно розробити та прийняти Мiгpацiйний кодекс Украши, а також створи-ти Державну мiгpацiйну службу Укpаïни, яка координувала б дiяльнiсть усix структур, до повноважень яких належать регулювання м^ацшних пpoцесiв.
Ринкову перспективу потенцшш тpудoвi мiгpанти усвiдoмлюють кра-ще за iншиx громадян. Вони в 1,5 раза частше, пopiвнянo з шшими громадя-нами, схвалюють створення сприятливих умов для шдприемництва в Укршт. Але, ознайомившись за кордоном з практикою ведення бiзнесу, нашi сшвв^-чизники переконуються, що займатися щею справою в нашiй краш - справа ризикована. Тому зароблеш за кордоном гpoшi витрачаються на будiвництвo житла, на oсвiту дггей, предмети широкого вжитку, але тшьки не на вiдкpиття власнoï справи. Однак гpoшi закiнчуються i пoтpiбнo знову ïxати за кордон. Регулярш пoïздки на роботу в Свропу стають для багатьох укpаïнцiв способом i змютом життя. Природно з'являеться бажання натуpалiзуватися в "кpаïнi прийому" i припинити свoï митарства. За приблизними шдрахунками, безпово-poтнi втрати в пoтoцi тpудoвoï мiгpацiï для Украши становлять вщ 20 до 30 %. У Закарпатп вже е села, чие населення майже повшстю вшхало за кордон.
Одним iз ключових напpямiв деpжавнoï пол^ики щодо регулювання трудових мiгpацiй повинно бути стимулювання швестування зароблених марантами кoштiв в екoнoмiку Украши та забезпечення зворотност мiгpацiй. Для цього необхщними е розроблення i впровадження спецiальнoï програми адаптаци трудових м^ранлв до укpаïнськoгo суспiльства, яке змшюеться за пеpioд ïx вщсутност^ стрижнем його мае бути стимулювання самозайнятост
та мжрошдприемництва для оЫб, якi повертаються шсля трудово1' дiяльностi за кордоном. У цш програмi варто, зокрема, передбачити пiльговi умови опо-даткування протягом стартового перюду, дозвiл на безмитне ввезення засобiв виробництва громадянами Украши з-за кордону, сприяння шдвищення кваль фiкацiï та переквалiфiкацiï, надання юридично1' та консультацiйноï допомоги. Ця програма мае бути доповнена мюцевими програмами розвитку малого бГз-несу, створення нових робочих мюць, зокрема i за рахунок коштв, заробле-них украшськими громадянами за кордоном (на сьогодш ефективнiсть залу-чення "м^рацшних" коштiв в економiку Украши, зокрема в малий бiзнес, е вкрай низькою). Причому для запровадження таких програм реально (за вщ-повщного спрямування зусиль урядових структур Украши) отримати тд-тримку вiд краш-рецитентГв вiтчизняноï робочо1' сили, якi в умовах кризи, вочевидь, будуть защкавлеш в поверненнi украшських заробiтчан на батьюв-щину [4, с. 24].
Висновки. Отже, грошовi трансферти украшських трудових мiгрантiв значно впливають на економжу Украши. Вони:
• становлять приблизно п'яту частину валового внутршнього продукту Украши, половину ввд прямих закордонних Гнвестицш i шосту частину валютних резерв1в краши (у 2010 р., за даними Свгтового банку, обсяг грошових пере-каз1в мкранпв на Украшу становив близько 5 млрд 300 млн дол.);
• забезпечують додатков1 швестицшт ресурси, як в будь-якому випадку сти-мулюють виробництво завдяки мультипл1кац1йному ефекту;
• залишаються ввдносно стабшьними нав1ть в умовах економ1чного спаду;
• являються потужним стабшзатором макроеконом1чно1 ситуаци;
• пом'якшують фшансовий деф1цит у краш;
Ä и • _ _
• компенсують додатковий попит на шоземну валюту тощо.
Деяю краши коштом переказiв мiгрантiв погашають державний борг, використовують ix для Гмпорту товарiв, навiть спираються на щ надходження шд час формування держбюджетв. Таким чином, разом Гз зростанням обся-пв грошових переказГв на батьювщину, зростае i його вплив на фшансову, економГчну та сощальну ситуащю у кршт. Для Украши найважлившим пи-танням стосовно грошових переказГв е зменшення частки використання ïx на споживання на користь збшьшення швестування зароблених мГгрантами коштГв у економшу краши. Для цього необхщне державне регулювання мГг-рацшними процесами у таких напрямах:
• створення гвдного правового та сощального захисту ирац1вник1в-ем1грант1в;
• розроблення законодавства у сфер1 надходжень грошових переказ1в;
• розроблення i впровадження сиецiальноï програми адаптацп трудових м1г-ранпв до украшського сустльства:
■ стимулювати самозайнятють i розвиток тдприемництва;
■ забезпечити тльгов1 умови оподаткування;
■ надати дозвш на безмитне ввезення засоб1в виробництва з-за кордону;
■ сприяти тдвищенню квал1ф1каци та переквал1ф1кацп;
■ надавати юридичну та консультацшну допомогу;
■ створювати нов1 робоч1 мюця.
Таким чином, робота за кордоном дае змогу нашим сшввгтчизникам нагромадити вагомГ кошти, яю значною мГрою швестуються в економжу Ук-
раши. "Заробтансью гpошi" для багатьох мiгpaнтiв стають фшансовою базою для вщкриття власно1 справи на бaтькiвщинi. Шдвищена частка осiб, якi вкладають накопичеш за кордоном кошти у вщкриття бiзнесу, спостерь гаеться у регюш Центрально1 та схщно! Украши. А отже, актуальним напря-мом для подальших дослiджень може стати розроблення шляхiв пiдвищення частки пiдпpиемцiв серед зароб^чан iз Зaхiдноi Украши до загальном^-рантського piвня.
Лiтература
1. Вплив мграцщ на соц1ально-демограф1чний розвиток. - С. 142-143.
2. Малиновська О.А. М1жнародн1 мграцл та суспшьш трансформаци доби глобaлiзaщi / О.А. Малиновська // Демограф1я та сощальна економша : науково-економ. та суспшьно-пол1т. журнал. - К., 2009. - № 1 (11). - С. 181.
3. Позняк О.В. Проблеми формування мiгpaцiйноi пол1тики Украши в сучасних умовах / О.В. Позняк // Демогpaфiя та сощальна економша. - К., 2009. - № 1 (11). - С. 24.
4. Гайдуцький А.П. Роль м^ацшного катталу у забезпеченш мaкpоекономiчноi стaбiльностi кpaiни / А.П. Гайдуцький // Фшанси Укpaiни, 2007. - № 7. - С. 20-34.
5. Малю^н 1.А. Трудова м^ащя з Укpaiни: тенденцП розвитку / 1.А. Мaлютiн // Зовшшня торг1вля: право та економiкa, 2008. - № 2. - С. 97-102.
6. Costs and Benefits of International Migration. World Migration Report 2005. - IOM, 2005. - 494 p.
7. Haas H. International Migration, remittances and development: myths and fact // Global Migration Perspectives, 2005. - № 30. - P. 7.
8. Пирожков С. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект / С. Пирожков, Е. Малиновская, А. Хомра. - К. : Изд-во НИПМБ, 2003. - С. 89-93.
9. Nyberg Sorensen. The development dimension of Migrants // Danish Institute for international Studies. - Copenhagen, 2005. - P. 6.
10. Горун Павло Миколайович. Вплив украшських "гaстapбaйтеpiв" на украшську економ^ в часи економiчноi кризи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/5_PNW_ 2010/Philosophia/57320.doc.htm.
11. Економiчна криза не стимулюе украшських гaстapбaйтеpiв повертатись на Батьювщину // Перший дшовий. - 8 травня, 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. fbc.net.ua/news/economics.
12. Заробггчани посилають додому бшьше грошей - Св^овий Банк. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.navihator.net/content.
13. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.tsn.ua/groshi/zarobitchani-schorichno-shlyut-v-ukrayinu-do-8-milyardiv dolariv.html.
Питюлич М.И., Ковач Т.Ю. Проблемы трансформации денежных переводов трудовых мигрантов в инвестиционные ресурсы
Анализируя информацию Института демографии и социальных исследований НАН Украины, данные Всемирного банка, выяснены объемы денежных переводов трудовых мигрантов в Украину, механизм официальных и неофициальных систем перевода денег. Рассмотрено влияние переводов мигрантов на уровень жизни населения и на развитие экономики в целом, предложены методы стимулирования инвестирования заработанных мигрантами средств в экономику Украины.
Ключевые слова: страна-реципиент, страна-донор, трансграничные денежные переводы, трансфертные системы денежных переводов, антициклический эффект переводов, коллективные переводы.
Pityulych M.I., Kovach T.Yu. The problems of transformation of money transfers by labour migrants into investment resourses
Analyzing the information of the Institute of Demography and Social Research of Ukraine, World Bank data; the volume of remittances of labor migrants in Ukraine, the mechanism of formal and informal money transfer systems are found out; the impact of
migrants remittances on the standard of living and economic development in general is shown; the methods of stimulating investment funds earned by migrants in Ukraine are proposed in the article.
Keywords: the recipient country, the donor country, trans-border remittances, transfer systems of remittances, the anti-cyclic effect of remittances, collective remittances.
УДК 657.1:338.45+658.0 Доц. Ю.В. Панченкова, канд. екон. наук;
магктрант О.Г. Зеленська - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧНА СУТЬ ДОХОД1В ОСНОВНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВОГО П1ДПРИСМСТВА
Розглянуто економ1чну сутшсть поняття "дохщ", специфшу його використання в теорп та методологи захщного й украшського облшу; проаналГзовано юторичний аспект розвитку i становления знань про доходи; вироблено власну позищю автора щодо трактування термша "дохщ тдприемства".
Ключов1 слова: економГчна сутшсть доходу, дохщ пщприемства, виручка, ви-ручка вщ реалГзаци, економГчна вигода.
Постановка проблеми. У сучасних умовах ринково1' системи госпо-дарювання виникла необхщшсть перегляду економГчно1' сутност багатьох ка-тегорш та уточнення \х ролГ та функцш у теори й практищ функцюнування пщприемства. ПередуЫм це стосуеться такого поняття, як "дохщ", що е одним Гз ключових у системГ вартюного вимГру кашталу (майна) суб'екта госпо-дарювання. Основною метою дГяльност будь-якоï пiдприемницькоï структу-ри е одержання найбгльшого прибутку, що безпосередньо залежить вщ вели-чини отримуваних доходГв. А отже, доходи пщприемства незалежно вщ галу-зГ дГяльностГ, форми власност та шших факторГв набувають особливо важли-вого, ключового значення. КатегорГя доходу е одшею з найскладшших в еко-номГчнш науцг Вона була предметом широких дискусш серед представниюв рГзних економГчних шюл та напрямюв, яка знаходить свое вщображення i в наукових працях багатьох сучасних дослщниюв.
АналiЗ останшх доcлiджень i публiкацiй. Економгчну сутнгсть поняття доходу дослщжують протягом багатьох столГть у тюному взаемозв'язку з такими термшами, як "економГчна дГяльшсть" та "прибуток" у працях
A. СмГта, К. Маркса, Дж. Мшля, Дж. Хжса, В. Парето, Л. Вальраса, Ф. Найта та шших. НауковГ надбання цих учених (теорГя вщносних часток факторГв виробництва в доходГ, теорГя убиваючоï дохщност, теорГя граничних доходГв) увшшли в "золотий фонд" постулатГв економiчноï теори.
На сучасному етат дослщжень категорн "дохщ" акцент робиться на поглиблення теоретичних i методичних аспекпв формування, розподшу та використання доходу на рГвш окремих суб'екпв господарювання. Поняття "дохщ пщприемства" висвГтлюеться в наукових публжащях багатьох сучасних дослщниюв, зокрема: I.O. Бланка, Н.М. Бондаря, Ф.Ф. Бутинця, С.В. Мниха, Л.Г. Медвщь, В.О. Озерана, В.1. Блонсько:, В.П. Грузшова, Л.Г. Мельника,
B.П. Школаева, Т.Г. Камшсько", Н.М. Шмигаля, Ю.В. Борисейко та шших. Од-нак i на сьогодш серед науковщв не сформувалося единоï та однозначноï думки щодо економiчноï сутносп поняття доходу; визначення особливостей фор-
