CC BY
14
В.П. Антонюк, д. е. н.
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В КОНТЕКСТ ПОТРЕБ МОДЕРНВАЦП НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Система вищо! освiти е одшею з найголовнiших складових формування особистого чинника виробництва, який сьогодш набу-вае форми людського капiталу. Яюсш знання i професiйнi компе-тенци е умовою високо! продуктивностi пращ, освоення нових тех-нологiй в економщ, становлять основу нових щей та виступають запорукою динамiчного соцiально-економiчного розвитку кра!ни та свiту загалом. У розвинутих кра!нах, передусiм у €С, формуються стратеги розвитку людського кашталу та залучення висококвалiфi-кованих фахiвцiв, а також талановито! молодi з iнших кра!н. У рамках стратепчно! програми Свропейського Союзу «Свропа-2020» реалiзуеться «План з розвитку нових здiбностей i збiльшення кшь-костi робочих мiсць», спрямований на модершзащю ринкiв працi, пiдвищення мобшьност трудових ресурсiв, надання можливостей для здобуття нових знань i навичок. Значна увага придшяетъся розвитку вищо! освiти. Так, в iнiцiативi «Iнновацiйного Союзу» зазна-чено, що потрiбно бiльше унiверситетiв свiтового класу, шдви-щення рiвня навчання i залучення талантiв з-за кордону [1].
Укра!на мае досить розвинену систему вищо! осв^и, яка три-валий час забезпечувала тдготовку необхiдних фаивщв для еконо-мiки. Однак на сучасному етат роботодавцi пред'являють значш претензи до якостi пiдготовки фахiвцiв. Для того щоб укра!нська вища освiта формувала сучаснi компетенци та конкурентоспро-можну робочу силу, необхщна 11 модернiзацiя з урахуванням актуа-льних свiтових тенденцiй розвитку освгти.
На сучасному етапi роль вищо! освгти в суспiльному розвитку неухильно тдвищуеться. У теорп ендогенного зростання, обгрун-товано! американськими дослiдниками П. Ромером i Р. Лукасом [2], основним його чинником вважаеться науково-техшчний прогрес, який е внутрiшнiм фактором, що формуеться за рахунок швестицш в освiту, формування людського кашталу, розвиток знань i науковi дослщження та обумовлюе динамiку змiни технологш i продуктив-ностi працi. Теорiя ендогенного зростання пояснюе позитивну ди-
© В.П. Антонюк, 2018
намшу продуктивносп працi та зростання економши за рахунок таких чинниюв:
навчання на практицi та розповсюдження знань; нагромадження людського капiталу шляхом шдвищення частки населення з вищою освiтою;
розвиток наукових дослiджень, створення нових технологiй i запровадження шновацш.
Виробництво та нагромадження людського кашталу здшсню-еться в секторi освгги та являе собою сукупнiсть компетенцш пра-цiвникiв. Пiдвищення рiвня вщповщно! освiти забезпечуе можли-вiсть застосування нових технологш та зростання продуктивносп працi. За розрахунками фахiвцiв, 70-80% темшв економiчного зростання забезпечуеться саме людським чинником та нагромадже-ними в ньому знаннями. На сучасному етат великий обсяг нагро-маджених знань та шформаци не лише забезпечуе створення нових технологш у сферi виробництва, але й обумовлюе бiльш досконалi форми оргашзаци бiзнесу у традицшних сферах економiчноl дiяль-ностi та появу нових вцщв дiяльностi для задоволення зростаючих потреб.
Виходячи з важливо! ролi людського капiталу мiжнароднi оргашзаци придiляють значну увагу його вимiрюванню й оцiнцi. Все-св^шм економiчним форумом (World Economic Forum) визнача-еться рейтинг кра!н св^у за оцiнкою розвитку людського кашталу. В 1ндекс людського капiталу (Human Capital Index) враховуються складники, яю характеризують рiвень освiти в кра!ш, професшно! пiдготовки, працевлаштування i зайнятосп, тривалостi життя тощо. У 2016 р. за 1ндексом людського кашталу Укра!на посiла 26 мiсце серед 130 кра!н свiту, покращивши за рш позицiю на 5 пунктов. У 2017 р. вона посша 24 мiсце [3], що свщчить про полiпшення ситу-аци з вщтворенням даного виду капiталу. Висок оцiнки людському капiталу Укра1'ни також надае Свiтовий банк. За 1ндексом людського капiталу, що визначаеться Свтоовим банком, Укра1'на зами-кае п'ятдесятку найкращих у рейтингу зi 157 кра!н за розвитком людського кашталу [4].
У той же час в Укра!ш юнують проблеми в ^CT^i професшно! тдготовки робочо! сили, в тому чи^ у сферi вищо! освiти. Вони пов'язаш як з обсягами тдготовки фахiвцiв, так i з професш-ною структурою та якiстю тдготовки, яка не зовшм вiдповiдае потребам сучасно! економiки.
Анатз статистичних системи професшно! освiти даних свщ-чить, що в Укра1т скорочуються обсяги професшно! пiдготовки ка-дрiв (табл. 1).
Таблиця 1
Динамжа основних показникчв дiяльностi системи професшно-_технiчно'l' та вищо! освiти за перiод з 1990 по 2017 р. 1_
Навчаль-ний рш Кшькють ПТНЗ, ВНЗ, од. Чисельшсть студенпв/учшв тис. чол. Кшькють сту-денпв/учшв на 10 тис. на-селення, чол. Випущено фахiвцiв, тис. чол.
ПТНЗ
1990 1246 643,4 124,1 376,7
2010 976 433,5 94,3 247,4
2017 756 269,4 63,3 141,3
% до 1990 60,7 41,9 51,0 37,5
% до 2010 77,5 62,1 67,1 57,1
ВНЗ 1-11 р1вн1в акредитаци
1990/91 742 754,0 145,2 228,7
2010/11 505 361,5 79,0 111,0
2017/18 372 208,6 49.2 61,2
% до 1990 50,1 27,7 33,9 26,8
% до 2010 64,7 57,7 62,3 55,1
ВНЗ Ш-1У р1вн1в акредитацН
1990/91 149 881,3 169,7 136,9
2010/11 349 2129,8 465 543,7
2017/18 289 1330,0 313,8 359,9
% до 1990 194,0 150,9 184,9 262,9
% до 2000 82,2 62,4 67,5 66,2
1 Складено на основi статистично! шформацп: Професiйно-технiчнi навчальнi заклади (1990-2017); Вищi навчальнi заклади (1990-2017). ШЬ: http://www. ukrstat. доу. иа/.
Данi табл. 1 показали таю змши у формуваннi кадрового по-тенцiалу Укра!ни впродовж усього перюду незалежностi:
ПТНЗ - порiвняно з 1990 р. тдготовка квалiфiкованих робто-ничих кадрiв знизилася майже у 3 рази, а порiвняно з 2010 р. - на 43%;
ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитаци - порiвняно з 1990 р. тдготовка молодших фахiвцiв знизилася майже у 4 рази, а порiвняно з 2010 р. - на 45%;
ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитаци - порiвняно з 1990 р. пiдготовка фахiвцiв iз вищою освiтою зросла у 2,6 раза, а порiвняно з 2010 р. - знизилася на 34%.
У розрахунку на 10 тис. населення загальна кшьюсть студенев i учнiв та !х спiввiдношення мiж рiвнями освiти (ПТНЗ : ВНЗ III рiвнiв акредитаци : ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитаци) становлять:
1990 р. - 439 чол.; спiввiдношення - 2.8 : 3.3 : 3.9;
2010 р. - 638 чол.; сшввщношення - 1.5 : 1.2 : 7.3;
2017 р. - 430 чол.; сшввщношення - 1.6 : 1.1 : 7.3.
Отже, чисельшсть учшв i студенев на 10 тис. населення зменшилася не лише порiвняно з 2010 р., але i з 1990 р. Попршу-ються кiлькiснi параметри вiдтворення людського кашталу. Ваго-мим внеском у формування ще! негативно! тенденци е процес ста-рiння населення та зростаюча м^ращя молодi за кордон з метою здобуття европейсько! осв^и. Вiдбулася суттева деформацiя струк-тури пiдготовки кадрiв убiк пiдготовки спещалю^в iз базовою та повною вищою освгтою. Однак реальному сектору економши сьо-годнi найбiльше не вистачае квалiфiкованих робiтничих кадрiв.
Мае м1сце проблема з яюстю тдготовки та и в1дпов1дност1 потребам економ!ки. Роботодавщ не задоволеш якiстю знань та на-вичок випускникiв навчальних закладiв. Проведене опитування бiльш нiж на 700 шдприемствах економiстами Свiтового банку показало, що бшьше 60% роботодавщв не задоволенi рiвнем квалiфi-кацп, при цьому 70% не задоволеш практичними навичками, а 55% - рiвнем та актуальнiсть знань i умшь[5]. Невiдповiдний потребам сучасного виробництва рiвень квалiфiкацil обумовлюе пере-шкоди на шляху впровадження нових технологiчних процесiв, пiд-вищення якостi продукцИ, що е основою конкурентоспроможносп пiдприемств. Як наслiдок, знижуеться продуктившсть працi, змен-шуеться ефективнють економiчноl дiяльностi та звужуються мож-ливостi модернiзацil виробництва. Виникае аномальна ситуащя, коли за наявностi значно! кiлькостi дипломованих незайнятих фа-хiвцiв пiдприемства стикаються з проблемою дефщиту кадрiв. Вва-жаеться, що вища освiта забезпечуе кращi можливостi працевлаш-тування, однак для Укра!ни ця закономiрнiсть не спрацьовуе.
Невiдповiднiсть обсяпв, структури та якостi пiдготовки фа-хiвцiв обумовлюезбыьшення чиселъност1 оаб 7з вищою осв1тою серед безроб1тних. Якщо у 2010 р. у складi безробiтних частка осiб iз повною i базовою вищою освгтою складала 23,7% (у 2000 р. вона становила 14,3%), то у 2017 р. - майже третину - 28,8% [6] (табл. 2). Отже, швестици держави та населення у професшну освгту тих ошб,
яю е безробiтними, не перетворилися на каштал, вони не приносять доходу ш державi, нi цим особам. Можна говорити про неефектив-шсть таких iнвестицiй i значних втрат суспшьства вiд невикорис-тання потенцшного людського капiталу, який акумульований у без-робiтному населеннi.
Таблиця 2
Динамжа чисельностi безробiтних iз вищою освiтою _у складi вих безробгтних 1 _
Рiк Кшькють безробгтних, тис. чол. Чисельшсть безробгтних iз повною ВО Чисельшсть безробгтних iз базовою ВО Частка безробгтних iз ВО, % до вах без-робiтиих
2000 2656 325 56 14,3
2005 1601 198 33 14,4
2010 1786 390 34 23,7
2012 1657 433 26 27,7
2013 1577 401 23 26,9
2017 1698 451 27 28,8
1 Складено за даними статистичного збiрника «Економ1чна актив-нiсть населения Украши» за вщповщш роки.
У цiлому ж в Укра1ш вiдбуваеться зменшення чисельносп економiчно активного та зайнятого населення, яке мае вищу освiту. Скорочуеться чисельшсть економiчно активного населення (ЕАН), яке е безпосередшм носiем людського кашталу, причому за всiма освптами рiвнями (табл. 3). Данi таблиц свiдчать, що чисельнiсть ЕАН лише за 3 роки (2014-2017) зменшилася на 2066,5 тис. чол. -бшьш шж на 10%. При цьому чисельшсть зайнятих скоротилася бшьшою мiрою, нiж безробiтних, - на 10,6 i 8,1% вiдповiдно. Вщ-булося зменшення чисельностi ЕАН i зайнятих в усiх групах за рiв-нем освiти: серед ошб iз повною вищою освiтою майже на 6%, серед осiб iз базовою i неповною вищою освггою - на 13, iз професшно-технiчною - на 11%. Така негативна динамша вказуе не лише на стагнащю економiчного розвитку та звуження сфери прикладання працi, але i на складнi демографiчнi процеси та проблеми у сферi шдготовки кадрiв.
Серед причин зменшення чисельносп ЕАН основними е: втрата частини територи та населення (Криму та частини Донбасу) внаслщок зовшшньо! агреси РФ;
негативна демографiчна динамша внаслiдок високого рiвня смертностi та вiд'eмного природного приросту населення (за 20152017 рр. втрата населення внаслщок цього чинника склала 559,7 тис. чол.);
високий рiвень мпрацл населення, у тому чи^ трудово!. За даними державно! служби статистики кшьюсть трудових м^анпв за 2015-2017 рр. досягла 1303,3 тис. чол. [7].
Таблиця 3
Динамжа економiчно активного населення _за осв^мми р1внямн 1 _
ЕАН вком 15-70 рогав, ЕАН вком 15-70 рогав, Динамка, %
Показник тис. чол. (2014 р.) тис. чол. (2017 р.) Ус еко- зай- без-роб1т-ш
усього заИнят1 безро-бггш усього зайнят1 безро-б1тш активш нят!
Усе насе-
лення 19 920,9 18 073,3 1 847,6 17 854,4 16 156,4 1 698,0 89,6 89,4 91,9
За осв1тою:
повна
вища 6 138,1 5 661,7 476,4 5 784,4 5 332,6 451,8 94,2 94,2 94,8
базова
вища 230,1 192,7 37,4 199,0 171,8 27,2 86,5 89,2 72,7
неповна
вища 3 997,2 3 672,2 325,0 3 466,9 3 155,0 311,9 86,7 85,9 96,0
профе-
сшно-тех-
шчна 5 269,4 4 716,5 552,9 4 697,2 4 173,5 523,7 89,1 88,5 94,7
повна зага-
льна серед-ня 3 849,1 3 451,8 397,3 3 358,8 3 016,8 342,0 87,3 87,4 86,1
базова зага-
льна серед-ня 421,0 363,9 57,1 334,4 296,3 38,1 79,4 81.4 66,7
початкова
загальна
або без
осв1ти 16,0 14,5 13,7 10,4 85,6 93,0
1 Складено за даними статистичного збiрника «Економiчна актив-нiсть населення Укра!ни» у 2014 та 2017 рр.
Така ситуащя обумовлена соцiально-економiчними причинами, серед яких:
несприятливi демографiчнi процеси та висока м^рацшна ак-тивнiсть населення внаслiдок застшних явищ у сощально-еконо-мiчнiй сферi (низький рiвень та якiсть життя, невизначенiсть перспектив !х зростання, звуження сфери зайнятостi, стагнация в роз-
витку сощально1' iнфрaстрyктyри) та тривала пол^ична нестабшь-нiсть;
низький рiвeнь фiнaнсyвaння освiтньоï та нayковоï сфер, що о6умовило дeгрaдaцiю мaтeрiaльно-тexнiчноï бази нaвчaльниx i на-yковиx установ, низький рiвeнь зaбeзпeчeностi сучасним обладнан-ням та iнформaцiйними ресурсами, що унеможливлюе досягнення високо1' якостi освiти та нayковиx розробок;
процеси дeiндyстрiaлiзaцiï економши, що супроводжуються згорненням промислового виробництва, зниженням його тexноло-гiчного рiвня. Унaслiдок цього зменшуеться потреба у висококваль фiковaнiй робочiй силi та зростае попит на робочу силу низько1' ква-лiфiкaцiï, а на пiдприeмствax скорочуеться частка прaцiвникiв, яю проxодять профeсiйнe навчання (освоення новж профeсiй або тд-вищення квaлiфiкaцiï), що обумовлюе зменшення потреби у фaxiв-цяx тexнiчниx спeцiaльностeй.
Дeiндyстрiaлiзaцiя не вiдбyвaeться без нaслiдкiв для люд-ського й iнтeлeктyaльного розвитку. Як тдкреслюе вiдомий норве-зький економют Б. Райнерт, розвитку освгги мае вiдповiдaти така промислова пол^ика, яка гарантуе робочi мiсця випускникам освiтнix зaклaдiв. Нaслiдкaми дeiндyстрiaлiзaцiï для вщносно вщ-стaлиx eкономiк, до якиx можна вiднeсти i Украшу, е спeцiaлiзaцiя краши на «тexнологiчно тyпiковиx продyктax», переливання зайня-тост у менш eфeктивнi сфери eкономiчноï дiяльностi зi спадною вiддaчeю [8]. У такж yмовax нагромадження людського кaпiтaлy перестае бути прiоритeтним завданням eкономiчноï полiтики.
При цьому значна шкода завдаеться освiтнiй сфeрi, оскшьки в yмовax дeiндyстрiaлiзaцiï здобуття вiдповiдниx знань i профeсiï втрачае свою цшшсть, що позначаеться на розвитку професшно1' освiти та трудово1' мтраци. З одного боку, зменшення потреби у шд-готовцi кaдрiв високо1' квaлiфiковaниx призводить до занепаду сис-теми вищо1' та профeсiйно-тexнiчноï осв^и; з iншого — при ïï збере-жeннi та пiдготовцi кaдрiв в yмовax нeдостaтностi високотexноло-гiчниx робочиx мiсць зростае мiгрaцiя значно1' частки нaйбiльш мо-бiльноï та професшно пiдготовлeноï робочо1' сили в iншi краши. Саме такий сценарш розвитку спостeрiгaeться на сучасному етат в Укрaïнi, яка здiйснюe все бшьший обсяг експорту людського кат-талу в iншi краши (Польща, Pосiя, краши GC), створюючи для нж додaтковi чинники eкономiчного зростання.
Peзyльтaтом слaбкиx модeрнiзaцiйниx процeсiв та вщсутност прогрeсивниx стрyктyрниx зрушень в економщ практично впро-
довж усього перюду незалежносп в Укра!ш е процеси девдус^а-лiзацi! економши. Фактично кра!на перетворилась з шдус^ально розвинено!, якою була ранiше, на аграрно-шдус^альну з низьким рiвнем технолопчного розвитку та конкурентоспроможностi на св> товiИ аренi. У таких умовах, з одного боку, знижуеться потреба у фахiвцях iз вищою освггою; з iншого — звуження шдготовки висо-коквалiфiкованих фахiвцiв стае суттевою перешкодою на шляху модершзаци економiки на новiИ технологiчнiИ основа
Для кра!н iз перехiдною економшою, у тому числi для Укра-!ни, модернiзацiя економiки мае здшснюватися шляхом неоiндуст-рiалiзацi!, яка передбачае розвиток «розумного» наукомiсткого ви-робництва, високотехнолопчних галузей переробно! промислово-сп, забезпечення цифровiзацi! економiки. Саме це дозволяе долати структурну слабкiсть економши, здiИснювати диверсифiкацiю на користь вцщв економiчно! дiяльностi, а отже, виступае визначаль-ним фактором економiчно! модершзаци.
Для здiИснення модернiзацi! мае бути нагромаджена критична маса людського кашталу, акумульована в економiчно активному населенш з вищою освггою. При цьому мае бути суттево шд-вищена якiсть освiтнього процесу шляхом модершзаци мате-рiально-технiчно! бази навчальних закладiв, упровадження нових осв^шх технологiИ та осучаснення перелiку напрямiв i спещаль-ностей пiдготовки фаивщв.
Для забезпечення нагромадження людського кашталу та Иого ефективного використання як чинника модершзаци економши i ди-намiчного зростання прiоритетними завданнями сощально-еконо-мiчно! полiтики держави мають бути суттевi зрушення як в еконо-мiчнiИ сферi, так i в системi вищо! освiти.
В економ1чтй сферг необхiдно забезпечити: створення сприятливих iнституцiИних та економiчних умов для суттевого збiльшення внутрiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiИ, спря-мованих на вщновлення та розвиток вiтчизняно! промисловоси на новiИ технологiчнiИ основi;
розробку та реалiзацiю ново! промислово! пол^ики неоiн-дустрiального розвитку на основi впровадження «Iндустрi! 4.0», ци-фровiзацi!, роботизацi!, смарт-спецiалiзацi!;
розвиток вiтчизняного ринку пращ шляхом створення високотехнолопчних робочих мюць, розвитку креативних секторiв еко-номiки, малого i середнього бiзнесу;
створення умов для пдно! працi шляхом суттевого пiдви-щення оплати працi, полiпшення умов трудово! дiяльностi, дотри-
мання норм трудового законодавства i захисту прав пращвниюв, розвитку соцiального партнерства;
тдвищення якостi життя населення та створення умов для збереження i розвитку людського потенцiалу краши, зниження масштабiв трудово! м^аци та мтраци молодi за кордон з метою навчання.
У сфер1 вищог освти необхщно здiйснити:
модернiзацiю осв^ньо! системи Украши шляхом оновлення матерiально-технiчно! бази навчання на основi сучасного навчаль-ного i лабораторного обладнання, широкого застосування шформа-цiйно-комп'ютерних технологiй;
тдвищення якосп вищо! освiти i професшно! пiдготовки шляхом упровадження нових технологш навчання, забезпечення l! вiдповiдностi до вимог ринку пращ, переходу до навчання протягом усього життя;
штегращю вищих навчальних закладiв у св^овий освiтнiй простiр, стимулювати активний обмш студентами та викладачами, навчальною i методичною лiтературою;
вiдновлення потенцiалу науково-дослщницького сектору шляхом збiльшення фiнансування, удосконалення оргатзаци дiяль-ностi науково-дослiдних установ, посилення мiжнародноl спiв-працi, забезпечення 1х активно! спiвпрацi з реальним сектором еко-номiки.
Лiтература
1. ЕС плануе збiльшити вiдсоток осiб з вищою освiтою - яким чином? URL: http://www.euroosvita.net/prog/print.php/prog/.
2. Lucas, R.E. (1988). On the Mechanics of Economic Development // Journal of Monetary Economics, 22, July, pp. 3-42. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/0304-3932(88)90168-7; Romer P.M. (1990). Endogenous Technological Change // Journal of Political Economy, V. 98, № 5, Р. 71.
3. Украша у глобальних рейтингах. URL:https://www.pravda. com.ua/cdn/graphics/ratings/.
4. Украина заняла 50-е место в рейтинге человеческого капитала Всемирного банка. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/ukraina-zanyala-50-e-mesto-reytinge-chelovecheskogo-1539257611.html.
5. The World Bank - STEP. URL: http://documents. world bank.org/curated/en/516741468178736065/STEPskills-measurement-surveys-innovative-tools-for-assessing-skills.
6. EK0H0Mi4Ha актившсть населення Украши 2017: стат. зб. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
7. Зовшшня трудова м^ащя населення Украши 2015-2017. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
8. Райнерт Э. Как багатые страны стали богатыми и почему бедные страны остаются бедными; пер. с англ. Н. Автономовой; под ред. В. Автономова; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». 2-е изд. М.: Изд. Дом Высшей школы экономики, 2014. С. 146, 213216.
Надшшла до редакцП 03.12.2018 р.
С.А. Жуков, д.е.н., с.н.с., К.1. Малтошевська, к.е.н.
СТРАТЕГ1Я СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ: АНАЛ1З НАЦЮНАЛЬНОГО, РЕГЮНАЛЬНОГО ТА ПЩПРИеМНИЦЬКОГО Р1ВН1В ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Функцюнування економши на сучасному етат потребуе па-ралельного та збалансованого розвитку суспiльства, що е актуаль-ним на мшЦ мезо- i макрорiвнi, а також становить об'ект наукових дослщжень багатьох учених. Першопричиною таких дослiджень е нерiвномiрний розподiл усiх видiв ресуршв, у тому числi трудових, що безпосередньо впливае як на яюсть життя населення, так i на довкшля, екологiю. Сучаснi iнтеграцiИнi процеси спонукають до зростання конкуренцi!, насамперед, у промисловому секторi Укра-!ни, орiентованому на зовнiшнi ринки збуту. Однак вшськовий кон-флiкт на сходi Укра!ни, складнi полiтичнi та соцiально-економiчнi умови кра!ни, сировинна структура промисловосп, виробнича вразливiсть економiки, дiючi квоти И обмеження для виходу на ринки Свропейського Союзу створюють перешкоди для сталого розвитку промислових шдприемств i вiтчизняно! економiки зага-лом.
Таю вченi, як О. Будько [2], В. Власенко [3], Л. Привалова [9], дослщжують нормативно-правову базу щодо сталого сощально-
© С.А. Жуков,
К.1. Малшошевська, 2018
