CC BY
36
у тому чи^ i кiлька цiнних eoeMnrapiB. Враховуючи саштарно-гтешчну та естетичну роль хвойних мюта Трускавця, а особливо незначне поширення ок-ремих видiв (Chamaecyparis lawsoniana 'Argeneta'(Smith), Tsuga canadensis (L.) Carr., Taxus baccata 'Aureo-variegata', Juniperus sabina 'Variegata') необхiдно, на наш погляд, провести !х паспортизащю та забезпечити охорону як своерщних заповiдних об'екпв.
Лiтература
1. Липа О.Л. та ш. Визначник хвойних рослин: Навч. поабник/ О. Л. Липа, 1.С. 1вчен-ко, Т.А. Решетняк. - К.: Вища шк, 1993. - 187 с.
2. Плоды и семена деревьев и кустарников, культивируемых в Украинской ССР/ Кохно Н. А., Курдюк А.М., Дудик Н.М. и др.; Под ред. Н.А. Кохно. - АН УССР. Центр. респ. ботан. Сад. - К.: Наук. Думка, 1991. - 320 с.
3. Визначник рослин Укршнських Карпат. Пщ ред. В.1. Чопика. - К.: Наук. думка, 1977.
4. Pelczar Z. Historia rozwoju Truskawca i ulepszenia lat ostanich// Przeglad Zdrojowo-Kapielowy i Przewodnik turustucznu. - Krakow, 1909, - N6. - [odbitka. - Krakow, 1909].
УДК 634.017:712.4 Асист Р.Б. Дудин - УкрДЛТУ
ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ДЕРЖАВНОГО I М1СЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ
Розглянуто проблеми, пов'язаш i3 станом Стрийського парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва державного значення. Також звертасться увага на парк iм. 1вана Франка та парк "Високий Замок" як на об'екти, що заслуговують присвоення 1м статусу пам'ятки державного значення та встановлення спещального охоронного режиму.
Ключов1 слова: пам'ятка садово-паркового мистецтва, охорона, парковий фггоценоз.
Assist. R.B. Dudyn - USUFWT
The problems of protection of monuments park and garden art of the state and regional meaning
Here are depicted problems, that are related with conditions of Stryj park a monument of monument of garden and park art of state importance. Here is also made aceent on Franko and "Vysokyj Zamok" parks, as an objects that deserve to have state importance and special protective regime.
Keywords: monument of park and garden art, protection, part phytocenosis.
Серед великих мют Украши, що володдать багатьма вщомими парко-вими комплексами, мюто Львiв мютить на сво!й територи усього одну пам'ятку садово-паркового мистецтва державного значення - це Стрийський парк, який е окрасою нашого мюта, улюбленим мюцем вщпочинку його жи-телiв та одним з найбшьш вiдвiдуваних туристами об'екпв. Однак, цей парк, що знаходиться поруч у списку пам'яток з такими перлинами як "Софпвка", "Олександрiя", "Тростянець", "Качашвка" тощо, зазнае вдаутних збиткiв через недостатшсть догляду за насадженнями та територiею в цiлому, а також через недбалють мiських чиновниюв.
У бiльш раннiх публiкацiях були шднят питання стану паркових на-саджень та елементiв благоустрою, зокрема про зруйноваш романтичнi "Рухни" та два фонтани на липовш аде! [2]. Надалi залишаеться вiдкритим питання реконструкци насаджень Стрийського парку, оскшьки, зважаючи на !х по-
342
Заповвдна справа в Галичинi, на Подiллi та Волиш
важний вж, тут вiдзначенi процеси деградаци, що призводять до зникнення цшних у таксономiчному вiдношеннi видiв рослин, перетворенш ландшафтiв iз паркових у лiсовi чи лучнi, змiна типових паркових фiтоценозiв на сти-хшт, утворенi малоцiнними породами-" агресорами", що може ютотно впли-нути на зовтшнш вигляд парку.
Та поряд з цими проблемами на сьогодш у парку виникла проблема вiдчуження територи пiд будiвництво, що е недопустимим у межах земель-них дшянок пам'ятки садово-паркового мистецтва державного значення.
Справа в тому, що неподалж пам'ятника Я. Кiлiнському колись був лггнш ресторан "Зелений гай", невелика будiвля iз столиками надворi. Однак, як зазначае Б. Куфрик ('^знесмени окуповують парки", газета "Експрес", № 32 вщ 12.08.2004), у 2003 р. з дозволу депута^в мюько! ради ТзОВ "Монте-Крiсто" отримало земельну дiлянку площею 0.065 га i почало нiбито вщбудо-ву цього ресторану, причому будiвля виявилася втричi бiльшою за поперед-ню, що вiдчутно псуе ландшафтну цшсшсть ще! частини парку. Крiм того, будiвельнi роботи призводять до попршення стану прилеглих насаджень, якi внаслщок роботи технiки та великого скупчення людей зазнають дигресшно-го впливу, що може призвести до 1х загибель Поряд з цим, введення у парко-вий ландшафт нових арх^ектурних елементiв не завжди е вдалим, оскiльки вони важко вписуються у сформованi протягом тривалого часу композици.
На сьогоднi тривае боротьба мiж тими, хто вболiвае за долю цього без-цiнного куточка природи, та мюькими чиновниками, для яких це просто при-бутковий шмат земль На думку спещалютсв у галузi садово-паркового будiв-ництва, ус мiськi парковi насадження, включаючи i пам'ятки садово-паркового мистецтва (як державного, так i мюцевого значення), повиннi охоронятися законодавством Украши як заповiднi територи, що передбачае заборону будь-якого будiвництва i навiть режимний характер вiдвiдування територи парку.
Важливим питанням на сьогодш е стан шших львiвських парюв, якi, на нашу думку, заслуговують надання 1м статусу пам'ятки державного значення. Це, зокрема, таю парки, як "Високий Замок" та парк iм. 1вана Франка. Наведемо юлька коротких обгрунтувань цього твердження.
По-перше, обидва цi об'екти входять в межi територи, яка, включаючи пам'ятки арх^ектури, вiднесена до Списку Свггово1' Культурно! Спадщини ЮНЕСКО (рис. 1) [4].
По-друге, кожен з цих парюв сам по собi являе цшний зразок садово-паркового будiвництва, вартий запровадження на 1х територи особливого охоронного режиму, як це робиться у парках-пам'ятках державного значення.
Як зазначають Т.М. Максим'юк та М.В. Бевз (2002), багата iсторiя та значна архггектурно-ландшафтна цшшсть ставить львiвський парк iм. 1вана Франка у число найбшьш щкавих старовинних мiських паркiв Укра1ни [5]. Необхщно сказати, що вiн е найстаршим мiським парком на територи на-шо! держави, а ^м того, мае ще досить щкаву i барвисту iсторiю. З моменту закладання (друга половина XVI ст.) цей парк мав вигляд ^алшського регулярного саду, вщ 1614 року майже 160 роюв вш був монастирським садом у володшш монахiв-езуlтiв, пiзнiше (вiд 1799 р. до середини Х1Х ст.), коли
його власником став Й. Гехт, парк розвиваеться у класицистичному стил^ i, на кшець, у 1855 р. К. Бауер, мюький садiвник, переплановуе парк в ан-глiйському (пейзажному) стиль До наших дшв парк зазнав ще декшька ре-конструкцiй, однак сьогодш вiн мае вигляд типового пейзажного парку, ре-гулярним елементом якого е тшьки головна паркова алея. Таким чином, парк несе на собi вщбиток рiзних сташв садово-паркового будiвництва.
Рис. 1. Межi територи вторичного центру Львова, що входить до Списку СвШово'1 Спадщини ЮНЕСКО: 1 - парк "Високий Замок"; 2 - парк ¡м. 1вана Франка
На сьогодш парк iм. 1вана Франка з ушх боюв оточений транспортними мапстралями та забудовою рiзного функцюнального призначення (ушверси-тет, готель " Днiстер", управлiння Львiвсько! залiзницi, житловi будинки тощо), що, фактично, сильно впливае на стан насаджень i саме паркове середовище, оскшьки будучи невеликим за площею (близько 12 га), парк страждае вщ рiз-номанiтних шкiдливих забруднень та надмiрного рекреацiйного навантаження.
Не менш цiкавим з погляду юторп мiста е й парк "Високий Замок", закладений у 1835 р. Як свщчать юторичш джерела, тут у 1360 р. польський король Казимир побудував на мющ княжо! оборонно! фортещ замок, залиш-ки якого проюнували майже до кшця XVIII ст. У 1840-х роках, коли з вер-хiвки Княжо! гори брали землю для засипання глибокого яру, а також ка-мшь для будiвництва, фортечнi стши були майже повнiстю розiбранi. На сьогодш на цш горi залишилося тiльки кiлька фрагментiв замкових стш. Проте найбiльших збиткiв "Високий Замок" зазнав шд час насипання у 1869 р. кшця на честь 300^ччя Люблшсько! унi!, коли були знищеш видат-нi археологiчнi пам'ятки минулого [1].
344
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
Археолопчш дослiдження, проведенi на Високому Замку у 19561957 рр., 1975-1978 рр. та 1984-1985 рр. науковцями 1нституту укра1нознав-ства НАН Укра1ни за участю спецiалiстiв регiонального шституту "Укрза-хiдпроект-реставрацiям виявили рештки K^3iBCbKoro палацу Х1-Х11 ст., ба-гато збро! - стрiли, наконечники, списи тощо [6].
Окрiм пам'ятки археологи, парк "Високий Замок" представляе також цiннiсть як пам'ятка садово-паркового мистецтва. Ще у 1853 р., за даними Я. Лангнера, тут налiчувалося понад 45 видiв деревних i чагарникових порiд [3]. У парку багато старовжових дерев, зокрема каштанова алея, що веде до будиночка садiвника, а також ясени, буки, клени тощо. Найбiльш вщвщува-ним мiсцем парку е, мабуть, оглядовий майданчик на вершин гори, звщки вiдкриваеться чудова панорама мюта, причому мало яке мiсто на Укра1ш во-лодiе таким чудовим рекреацшним об'ектом.
Необхiдно додати, що парк "Високий Замок" разом з регюнальним ландшафтним парком "Знесiння", на територи якого багато археолопчних, геолопчних i ландшафтних пам'яток, та парком "Шевченювський гай" з його Музеем народно! арх^ектури та побуту, формують досить цiкавий у науково-пiзнавальному, рекреацшному та туристичному планi природний комплекс, вкрай важливий як для гостей, так i для самих мешканщв мюта.
Лiтература
1. Бандр1вський М. Про копець на Високому замку. - "Галицька брама", № 12, лю-тий, 1996.
2. Дудин Р.Б. Стан насаджень Стрийського парку м. Львова та проблеми його реконструкци// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми урбоекологп та ф1томелюраци. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.5. - С. 85-89.
3. Кучерявий В.П. На зелених орбггах Львова. - Льв1в: вид-во "Каменяр", 1972. - 108 с.
4. Льв1в вартий св1тового визнання/ Р. Могитич, Л. Онищенко, Г. Яремич. - Журнал "Архггектурний вюник", 1997, № 2-3. - С. 34-39.
5. Максим'юк Т.М., Бевз М.В. Проблеми реставрацп пам'яток садово-парково! архь тектури (на приклад1 першого мюького саду XVI-XIX ст. - парку 1м. 1вана Франка у м. Львову. - Журнал "Будуемо шакше", 2002, № 4. С. 44-46.
6. Могитич I. Муроват укршлення княжих чаав на Високому Замку. - "Галицька брама", № 12, лютий, 1996. _
УДК 620*27:634.017 Acnip. Н.П. Ковальчук -Волинський державный
ушверситет м. Леа Укратки
ЗЕЛЕН1 НАСАДЖЕННЯ ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ М. ЛУЦЬКА ЯК ОБ'СКТИ ЗАПОВ1ДАННЯ I ОХОРОНИ
Висвгглюеться iсторiя i сучасний стан озеленення, розглядаються питання охо-рони зелених насаджень.
Ключов1 слова: зеленi насадження, дерева-довгожитель
Doctorate N.P. Kovalchuk
Green zone plantations in Lutsk as objects for conservation and protection
The inventory of old growing and exotic trees in Lutsk city has been presented. Keywords: green belt, nature protection recreation, old growing trees.
