CC BY
10
вернення власносп, рiвень оплати працi в 2-3 рази нижчий, шж в Роси. Необ-хiдно обрати нову стратегда економiчного розвитку яка, у першу чергу сфо-рмуе середнiй клас, забезпечить достойний рiвень доходов населенню, розви-не демократичнi механiзми сустльства, сформуе ефективний механiзм кон-куренцл.
Ефективнiсть, якiсть економiчного розвитку залежить, у першу чергу, вiд якосп економiчних iнститутiв, а не монетарно!' полiтики центрального банку. Висока довiра вкладникiв до фiнансових iнститутiв дозволяе "м уника-ти грошових дефщитш, мiнiмiзувати грошовi iн'екцií i мати досконалту систему пiдтримки ефективних виробниюв та оздоровления збиткових шдпри-емств, що рiзко знижуе кредитш ризики.
1нфлящя - це податок, який сусшльство сплачуе за неспроможносп забезпечити високу гнучкiсть всього виробництва. Iнфляцiйний податок, як i будь-який iнший мае сво'х одержувачiв. Для них шфлящя - побiчний ефект надприбуттв, з нею пов'язанi 'х фiнансовi i полiтичнi iнтереси.
Саме тому сучасна антиiнфляцiйна полiтика мае бути системною, охоплювати всi сфери економiчного життя i не повторювати латиноамери-канську модель.
Лiтература
1. Кораблiн С. 1нфлящя// Дзеркало тижня. - 2002, № 9. - С. 10.
2. Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш. - К: Техшка, 2001.
УДК 339.13.012.434 Acnip. НЛ. Станько - НУ '^Miecbm полтехшка "
ПРОБЛЕМИ МОНОПОЛ11 ТА МЕХАН1ЗМИ II ВИЯВЛЕННЯ В НАЦ1ОНАЛЬН1Й ЕКОНОМ1Ц1
Розглянуто явище монополш у нацюнальнш економщ. Подаеться характеристика монополш та розглядаються мехашзми ix виявлення на ринку Украши.
Ключовi слова: конкуренцш, монополш, недосконала конкуренщя, монополь-ш ринки, монопольне становище, монопольне цшоутворення.
Doctorate N.L. Stanko - NU "Lvivs 'kapolitechnika "
Monopolistic activity as one of impediments for functioning of competition market in national economy
In article there is problem of phenomenon of monopolies to national economy. Monopolies description is described with part of Ukrainian market. Ways are considered for monopolies disclosure.
Key words: competition, monopoly, imperfect competition, monopolistic markets, monopolistic position, monopolistic pricing.
Конкуренщя та монопол1зм завжди сшвкнують у реальнш ринковш економщ. Тому кнуе проблема визначення монопольного становища суб'ек-та господарювання. Чинне законодавство Украши передбачае, що шдприемс-тво займае монопольне становище при володшш часткою ринку в 35 %.
Станом на 1 ачня 2001 року органами Антимонопольного комтту Украши визнано, що на 562 загальнодержавних ринках займають монополь-не становище 378 суб'ектш господарювання, а на 5626 регюнальних товарних ринках - 3469 суб'ектш господарювання. Загальною тенденщею е скорочення кiлькостi монополiзованих загальнодержавних товарних ринтв, порiвняно з 1995 роком, кшьккть яких у 2000 рощ скоротилася на 25,7 %.
Найчисленшшою групою монополiзованих товарних ринкiв (далi МТР) в Украíнi станом на початок 2002 року залишаються ринки природних монополiй, а також сумiжш ринки, монополiзацiя яких зумовлена впливом ринкiв природних монополiй.
Наступною за поширешстю групою МТР е мiсцевi ринки комуналь-них послуг, що не належать до сфери природних монополш. Зазначена група ринкiв, до яко1 належать насамперед ринки послуг оброблення твердих вщ-ходав, оброблення рдаих нечистот та ритуальних послуг, обшмае шосту час-тину вах МТР. Майже 16 % усх МТР припадае на ринки послуг, надання яких пов'язано зi спещальними адмiнiстративними обмеженнями. Насамперед щеться про ринки охоронних послуг, а також послуг доставки та виплати пенсш i грошово!' допомоги населенню.
Десята частина припадае на монополiзованi ринки послуг, пов'язаних iз здшсненням функцiй держави та самоврядування, наприклад, оформлення та реестрацiя документiв на право власносп на нерухоме майно, включаючи пов'язанi з цим ^ентаризащйш роботи.
Близько 7 % МТР е ринками, для яких характерш висою природнi ба-р'ери вступу на них суб'ектш господарювання внаслщок велико!' фондо-мiсткостi, обмеженостi ресурав i обмежень за попитом.
Отже, вщповщно до чинникш, що зумовлюють монополiзацiю, основ-ну частину МТР в УкраЫ можна подшити на три групи:
• ринки, монополiзацiя яких зумовлена переважно природними чинниками (загальноекономiчнi включно) - 53,3 % загально! кiлькостi МТР;
• ринки, монополiзацiя яких зумовлена переважно адмшстративними чинниками - 25,7 % МТР;
• ринки, монополiзацiя яких пов'язана з етапом становлення ринку - 1,6 % загально! кшькосп МТР.
Кiлькiсть суб'ектiв господарювання, визнаних такими, що займають монопольне становище на ринках, становить близько 0,6 % загально!' кшько-стi тдприемств в Украíнi (без малих шдприемств i кооперативiв).
Наявна в УкраЫ система статистично!' звiтностi не дозволяе зробити достатньо точного розрахунку таких показнитв, як, наприклад, вщношення вартосп продукцií, робiт, послуг, вироблених суб'ектами господарювання, що займають монопольне становище на ринках вiдповiдних товарiв, до внут-рiшнього валового продукту, i передбачае тiльки дуже приблизнi ощнки ва-гомостi монополiзованого сектора в нащональнш економiцi [1].
Бiльшiсть ринтв знаходиться у межах мiж досконалою конкуренцiею та чистим монополiзмом. Монополп, встановлюючи надмiрнi цiни, висту-пають перешкодою для розвитку конкурентних вщносин.
1. Проблеми економiчноl теорп в перюд трансформацп нащонально! економжи
73
Для здшснення регулювання монопольно!' даяльносп важливо визна-чати, як1 ж ф1рми е монополктами. Для цього здшснюють ощнку надм1рно1 прибутковосп ф1рми, при якш розглядають перюд, за, який нею було отри-мано надм1рн1 прибутки. Це пов'язано з тим, що прибутковкть 1 витрати шд-приемства будуть змшюватися у час1, наприклад, у зв'язку з1 змшами в еко-ном1чному житп та циклами 1нвестування. В умовах конкуренцп компашя може одержувати висою прибутки за короткостроковий або середньостроко-вий перюд у результат! кашталовкладень у нов1 продукти або шдвищення ефективносп, але щ прибутки з часом зменшуються завдяки новим конкурентам, що входять до ринку. Економкти вважають, що можливкть одержувати висою прибутки е необидною для процесу конкуренцп тому, що вона е винагородою за нововведения, надае початковий стимул для 1нвестування, заохочуе до входження на ринок нових суб'екпв. Надмрне втручання у цей процес може стати на завад1 появ1 нових конкуренпв та зменшити бажання компанш 1нвестувати.
Для того, щоб визначити випадки монопольного щноутворення, необ-хщно показати:
• можливостi тдприемства щодо пiдняття цiни до "надмiрних" рiвнiв;
• дiяльнiсть пiдприeмства, яка спрямована на отримання конкуренцп на ринку, що проявляеться у створенш або пiдтримцi панiвного становища;
• надмiрнi цiни, встановленi тдприемством.
Перший крок, що демонструе, чи шдприемство може утримувати надм1рн1 щни на ринку, повинен включати: оцшку того, чи не мае шдприемство пашвного положення на вщповщному ринку; ощнку перешкод для вхо-дження на ринок.
Якщо у шдприемства панiвне положення, а перешкоди для входження у ринок незначщ то шдприемство навряд чи змогло б шдтримувати надшрш щни, оскшьки нов1 конкуренти могли б увшти до ринку та знизити цши до бшьш конкурентоспроможних рiвнiв.
Антиконкурентна поведшка шдприемства е основним показником при ощнщ ринково! влади шдприемства та практики надмрного щноутворення.
Таким кроком е визначення наявносп доказiв антиконкурентно! д1я-льносп та надшрних щн. Третш крок мае визначити, чи щни е надшрними. Це здшснюеться шляхом визначення надм1рност1 рiвия прибутковосп шд-приемства. Можлива ситуащя, в якш при р1вш прибутковосп в розумних межах щни будуть надшрними внаслщок того, що витрати е надмрними (наприклад, неефективнкть чи марнотратство у придбанш невиробничих речей). Таким чином, надм1рш щни можна виявити: за надшрною прибутковк-тю; за надшрними витратами.
На практищ через ввдсутнкть та ненадшнкть шформацц важко визначити надшрну прибутковкть. У кожному окремому випадку часто всту-пають у дда специф1чн1 чинники, яш ускладнюють прийняття простого стандартного шдходу.
Для визначення монополкта на практищ використовуеться двоступе-нева методика. При достатносп доказiв зловживання у початковому розст-
дуванш розпочинаеться другий етап - повне розсл!дування. Причиною такого шдходу е вимога значного обсягу роботи при кнуючих обмеженнях на на-явнi ресурси та ускладнень для розсл!дуваного пiдприемства.
Загальний пiдхiд однаковий на кожному з двох етатв, але ршень де-тальностi аналiзу i ступiнь доказовостi рiзнi. При початковому розсл!дуванш потрiбно опиратись, в основному, на шформащю. При шовному розсл!дуван-нi потрiбно створити бшьш детальну кiлькiсну iнформацiю.
На еташ попереднього розслiдування необхвдно провести розгляд структури ринку, перешкод до входження на ринок, а також дiяльностi шд-приемства, включаючи оцiнку щн та прибуткiв. Показники оцiнки монопольного щноутворення подаляють на 5 груп:
• змiни в щнах, якi не можна просто пояснити, наприклад, шфлящею чи змь нами у витратах;
• збшьшення прибутковосп, для яко! нема очевидних причин;
• збшьшення витрат, знову без достаттх причин;
• порiвняння з шшими фiрмами в Украш або в шших крашах як непрямий доказ обгрунтованосп цiн;
• щнова полiтика пiдприeмства як свiдчення поведшки, несумюно! з конку-ренцieю на ринку.
Для повного розслщування характерне використання тих самих пока-зниюв, що й у початковому розслщуванш, але з бiльш детальним аналiзом фiнансовоí iнформацií та з бшьшою кiлькiстю обговорень учасниками цього процесу. Фiнансовий аналiз мае концентруватись, в першу чергу, на визна-ченш надлишково! рентабельностi.
Розслiдування надмiрного щноутворення мае бути складовою части-ною бшьш детального розслщування структури ринку, перешкод до вступу на ринок та практики стримування конкуренцií (антиконкурентно! поведшки). За наявност! певних доказiв щодо антиконкурентно! поведiнки, може ви-никнути необхiднiсть у проведенш аналiзу щн та прибутюв для здобуття остаточного висновку стосовно ймов!рносп антиконкурентно! д1яльност! Прикладами можуть служити заяви про дискримшащю щн та угоди про встанов-лення фiксованих щн. У щлому, колективний аналiз структури ринку, перешкод до входження на ринок, антиконкурентно! поведшки i щноутворення е необхщним для з'ясування вагомостi окремих компонентiв [2].
Недобросовiсна конкуренщя наносить збитки споживачам i конкурен-щ! однаковою м!рою. На вшьному ринку споживачi повинш мати можливкть знайомитися з перевагами ! недолжами р!зних вар!анпв вибору кутвель, до-ступних для них, вшьно вибирати серед цих вар!анпв такий, щоб вони могли купити так! товари ! скористатися такими послугами, як! найкращим чином вщповвдають !х потребам. В вдеальному випадку продавщ будуть рекламува-ти сво! товари ! торгувати ними способом, який дозволить споживачам ощ-нювати !х ! приймати усввдомлеш ршення щодо кутвл! На жаль, - це не завжди вщбуваеться таким чином, [3].
Лггература
1. Антимонопольний комiтет Украши. Рiчний звiт, - К.: ЛОГОС, 2001. - 248 с.
1. Проблеми економiчноl теорп в перiод трансформацп нащонально! економжи
75
2. Антимонопольний Комггет Украши. Рекомендаци щодо монопольного цшоу-творення, Купере енд Лайбранд, жовтень 1997 року.
3. Федеральная Торговая Комиссия США. Семинар. Недобросовестная Конкуренция, Киев, 21-25 апреля 1997 года.
УДК336.2:390.1.101 Здобувач С.С. Гринкевич6-Львiвська КА
ПРО ОСНОВН1 ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ В РИНКОВИХ ЕКОНОМ1КАХ
Розкриваеться змют таких елеменпв системи оподаткування як об'ект оподат-кування, джерело сплати податку, одиниця оподаткування, суб'ект податку, носш податку, податкова ставка, податковi пiльги i податкова квота.
Ключовi слова: податки, податковi ставка, пшьги, квоти.
Doctorate S.S. Hrynkevych - Commercial Academy of Lviv The main elements of tax system in market economies
The essence of elements of tax system, specifically: object of taxation, sources of tax payment, unit of taxation, subject of taxation, bearer of taxation, tax discount and tax quota, is revealed in the present article.
Key words: tax system, market economies, the main elements.
Одшею з найголовшших ознак податюв е те, що вони характеризуются одностороншм рухом вартост вщ платнитв до держави.
Розумшня податку як обов'язкового платежу фiзичних i юридичних осiб до ввдповвдних ланок бюджетно! системи сприйнятливе тiльки для прак-тичних цшей. Кожен податок е не тальки носiем фiскальних вiдносин, а й ви-конуе певну регулюючу дда; мае побiчнi зовнiшнi для фкку соцiальнi нас-лiдки. З огляду на це, податки доцiльно розглядати не просто як економiчну, а й як сусшльно-сощальну категорда. Сусшльна цiна податкш вимiрюеться втратою частин особистого добробуту конкретними платниками iз перемь щенням цiеí частини через бюджет до всього населення держави. Еволющя фiнансових знань про сусшльний характер податшв нерозривно пов'язана з теоретичною концепщею Суспiльних благ. Сусшльш блага це такi види благ, джерелом забезпечення яких е кошти державного бюджету. Ti блага, що е су-спiльними, не виробляються приватною економiкою, а забезпечуються тальки державою. Причому, якщо держава - орган з виробництва незамiнних сусш-льних благ, то цi блага реалiзуються споживачами за цiнами, рiвень яких за-проваджуеться за сусшльною згодою. Цiною суспiльних благ е податки, i оплата сустльних благ - едине можливе використання податкових надхо-джень. Завдяки цьому мiж державою - виробником суспiльних благ i сусш-льством досягаеться екывалентна мiнова угода "блага - податки".
Розкриття суспiльного призначення податтв як соцiально-економiч-но! категорií, неможливе без визначення ii внутрiшнiх властивостей, тобто функций. Незважаючи на те, що податки е необхвдним елементом централiза-
6 кафедра економ1чно! теорп Львгвсько! КА
