CC BY
15
УДК 371.72 : 613.96 : 613.7/8
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.01.017
PROBLEMS OF MONITORING OF THE HEALTH PRESERVING COMPETENCE
IN MODERN ADOLESCENTS
Tekliuk R.V., Serheta I.V.
nPOEflEMM MOHITOPMHry 3fl0P0B^3EEPirA№H0l KOMnETEHTHOCTi
CYMACHMK niflniTKIB
ТЕКЛЮК Р.В., СЕРГЕТА 1.В.
ВЫницький нацiональний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова, м. Вiнниця, УкраТна
[email protected], [email protected]
Иена д^ей i пщл™в мае бути лiдером змiн у системi охорони здоров'я не ттьки тому, що тд-лiтки найближчим часом ста-нуть працездатними доросли-ми з найдовшим функцiональ-ним ресурсом, але й тому, що вони е найактивншими агентами змш, якi вiдбуваються у багатьох суспшьних сферах, у тому числi й у сферi громадсь-кого здоров'я. На вщмшу вiд людей середнього i лiтнього вiку пiдлiтки, як i молодь, швид-ко й енерпйно реагують на усi сусптьш зрушення, що, неза-перечно, вщображаеться на íхнiй здоров'язберiгаючiй ди яльностк У свiтi вiдбуваються глобальнi змши, змiнюеться також i молоде поколЫня. Не-обхiдно вiдзначити, що пщл^ки
виявляються найпершими i наймасовiшими жертвами не вщомих донинi ризикiв: он-лайн-геймерства та участi в 1нтернет-спшьнотах, якi прово-кують спроби суТциду; багато-годинного нiчного спiпкування у чатах; зйомок «сепфЬ> в екс-тремапьно-небезпечних мiсцях тощо. Що вже казати про спро-можнiсть п^дштюв опиратись пропозицiям спробувати наркотик, якщо засоби масовоТ iнформацiТ бпискавично поши-рюють вiдомостi про те, що знаменитий бiзнесмен 1пон Маск (багато для кого вЫ е вти пенням передовоТ пюдини) вживае марихуану у прямому ефiрi своеТ передачi. В УкраТнi додатковим негативним фактором вппиву на здоров'я д^ей i
ПРОБЛЕМЫ МОНИТОРИНГА ЗДОРОВЬЕ-СБЕРЕГАЮЩЕЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СОВРЕМЕННЫХ ПОДРОСТКОВ Теклюк Р.В., Сергета И.В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Целью работы было определение проблемных сторон проведения мониторинга здоровьесбе-регающей компетентности современных подростков в свете изменений способа жизни современных школьников, оказывающих влияние на их здоровье.
Материалом исследования стали данные анкетирования, проведенного среди подростков 14-17 лет, обучающихся в общеобразовательных школах г. Винницы в 2003, 2009, 2013, 2017 годах. Статистическая обработка данных проводилась с использованием программы «Statistica 6.1», включая такие методы, как дескриптивная статистика, определение критерия Стьюдента для независимых выборок, О критерия Кохрена и коэффициента корреляции Спирмена. Результаты пятнадцатилетнего исследования свидетельствуют о том, что стиль жизни подростков изменяется, однако не существует однозначного ответа на вопрос, становится ли он более либо, наоборот, менее благоприятным для здоровья. В частности, за это время улучшились знания подростков в области контрацепции, однако не произошло позитивного сдвига в их понимании рисков раннего начала половой жизни. В среднем у половины подростков отмечаются недостаточные знания таких практических вопросов в области здоровьесбережения,
как методы профилактики ОРВИ, доврачебные действия при ожогах, пищевых отравлениях, расчета калорийности питания и т.д. Распространение разнообразных «гаджетов» повлияло на формы времяпровождения: просмотр телепередач уступил место «общению» с компьютером; подростки чаще находятся вне дома, что, однако, не означает, что они ведут активный образ жизни. Телефон и Интернет стали причинами существенной недостаточности сна. В то же время зафиксировано увеличение физической активности, снижение первых и последующих попыток курения среди юношей, уменьшение количества девушек со сформированной привычкой табакокурения. Происходит сдвиг первых попыток употребления алкоголя на более поздний подростковый возраст, уменьшение количества юношей, которые когда-либо пребывали в состоянии выраженного опьянения. Выводы. Сравнение отдельных показателей медицинской грамотности, определение мотивации к ведению здорового способа жизни и поведенческих рисков среди подростков показали, что мониторинг здоровьесберегающей компетентности школьников следует проводить в трех вышеназванных направлениях с учетом существующих тенденций и гендерных особенностей формирования здоровьесберегающего поведения подростков, а также последствий воздействия социальных изменений и научно-технического прогресса. При разработке инструмента для проведения данного мониторинга следует учитывать следующие характеристики: комплексность, лаконичность и чувствительность, учет пола и возраста, открытость к новым модификациям.
© Теклюк Р. В., Сергета I. В. СТАТТЯ, 2019.
17 Environment & Health № 1 2019
П1дл1тк1в, що вимагае здмснен-ня психопрофтактично! робо-ти, е вмськовий конфл1кт на сход1 держави, який спричиняе р1зноман1тн1 психопатолопчш розлади у д1тей, як1 перебували у зон1 конфл1кту [1]. Окр1м того, п1дл1тки можуть виявляти бть-шу схильн1сть до ризикованих форм поведшки. Зокрема, деяк1 досл1дники говорять про суттеву «фемш1зац1ю» алкогольно! залежност1 [2].
В1дпов1дно фах1вцям у сфер1 г1г1ени д1тей I п1дл1тк1в потр1бно розробити нову модель моыто-рингу здоров'я п1дл1тк1в, яка б представляла не просту сукуп-нють факт1в про наявн1сть пев-них ризикованих форм поведш-ки або захисних фактор1в, а надавала б цшюну картину того, що тдл1тки знають, думають, в1дчувають з приводу власного здоров'я, чого праг-нуть I як дють у цьому напрям-ку. По сут1, ми зараз говоримо про мошторинг здоров'язбер1-гаючо! компетентност1 п1дл1тк1в.
П1д терм1ном «здоров'язбери гаюча компетентн1сть» учывсько! I студентсько! молод1 прийнято розум1ти комплексне когытивно-психолог1чне налаштування лю-дини щодо необх1дност1 збере-ження I змщнення власного здоров'я [3, 4]. Варто зазначити, що, на нашу думку, здоров'язбери гаюча компетентнють складаеть-ся з к1лькох аспекпв: 1) когытив-ного (осв1ченють щодо метод1в I засоб1в контролю, збереження I розвитку свого здоров'я); 2) ц1н-н1сно-мотивац1йного (наголо-шення ц1нност1 власного здоров'я, мотивац1я до здоров'яза-хисно! повед1нки, усвщомлення бар'ер1в щодо зд1йснення корис-них для здоров'я практик); 3) повед1нкового (цтеспрямоване засвоення моделей здорового способу життя I технолопй оздо-ровчо! д1яльност1) [3].
Отже, дослщження здо-ров'язбер1гаючо! компетент-ност1 не е констатац1ею стану здоров'я та психоф1зюлопчно-го I особистюного статусу ок-ремо взято! особи, а мае знач-но ширшу базу досл1дження та в1дзначаеться значно ширшим спектром проф1лактичного впливу як на шдивщуальному, так I на популяц1йному р1внях [5, 6]. Не можна не вщзначити I той факт, що розробка цього питання сприятиме переходу вщ клшко-профшактичноТ на здоров'язбер1гаючу стратег1ю
охорони здоров'я дитячого населення, про необхщнють якого усе часлше говорять фахiвцi [7].
Метою дослщження е ок-реслення проблемних аспек^в монiторингу здоров'язбер^ гаючоТ компетентной сучас-них пiдлiткiв з огляду на змши у способi життя сучасних школя-рiв, що мають вплив на Тхне здоров'я.
Матерiалом для дослщ-ження стали дан анкетувань, проведених серед пiдлiткiв 1417 рокiв, якi навчались у загаль-ноосвiтнiх школах м. Вшнищ у 2003, 2009, 2013, 2017 роках. Загальна кшькють учасникiв дослщження у 2003 роцi стано-вила 133 дiвчат i 116 юнаюв; у 2009 роцi - 63 дiвчини i 51 юнак; у 2013 рощ - 118 дiвчат i 97 юна-кiв; у 2017 рощ - 124 дiвчини та 115 юнаюв. Для статистичноТ обробки даних було використа-но пакет прикладних програм багатовимiрного статистичного аналiзу «Statistica 6.1» (лщензй ний № АХХ910A374605FA) з застосуванням методiв де-скриптивноТ статистики, визна-чення критерю Ст'юдента для незалежних вибiрок, Q критерiю Кохрена i коефщента кореляци Спiрмена.
Результати та обговорен-ня. Проведення монiторингу такого складного явища, як здоров'язберiгаюча компетентнють пiдлiткiв вимагае залучення чiткого та зрозуми лого iнструменту, який буде при цьому ще й зручним у користуванш. Нинi подiбний шструмент перебувае на стадiТ розробки. На нашу думку, методика ппешчного мош-торингу здоров'язберiгаючоТ компетентностi мае вщповща-ти таким критерiям:
□ комплекснють (iнструмент мае оцiнювати когнiтивний, мотивацмний та поведiнковий аспекти такоТ компетентности
□ лаконiчнiсть i достатня «чутливють»;
□ урахування гендерних та вiкових особливостей групи дослiдження;
□ вщкритють до модифiкацiй з огляду на постмш науково-технологiчнi та сусптьно-поли тичнi змiни, що можуть вплива-ти на формування здоров'я.
Зупинимося на цих питаннях детальнше.
1нтерпретуючи данi анкетувань з точки зору змш у здо-
ров'язберiгаючiй компетентно-стi пiдлiткiв, зауважимо, що аналiз питань мае бути ком-плексним. Неможливо оцшю-вати ризиковаш форми пове-дiнки або здоров'язахисш практики без дослiдження того, що пщл^ки загалом знають про здоров'я, та якою е Тхня провщ-на мотивацiя. Наприклад, у 2017 роЦ 75,00% дiвчат i 84,34% юнакiв заявили про схвалення статевих стосунюв до досягнення повнол^тя, тодi як 6,45% дiвчат та 20,00% юна-кiв не вказали у своТх вiдповiдях жодного засобу контрацепци. 2009 року 87,07% дiвчат i 68,96% юнакiв схвалювали ранш статевi стосунки, а 22,58% дiвчат i 24,14% юнакiв не називали жодного виду контрацепци. 2003 року раншй початок статевого життя не засуджували 53,38% дiвчат та 77,57% юнаюв (обiзнанiсть про засоби контрацепци не дослщ-жувалася). Очевидно, що вщ-повiдi про ставлення пщл™в до раннього початку статевого життя показують то зростання, то спад популярной цiеТ потенщйно ризикованоТ пове-дiнки, а от чи перебувають пщ-лiтки у зон ризику щодо неба-жаноТ вагiтностi та хвороб, якi передаються статевим шляхом, залежить вщ Тхнiх знань про засоби контрацепци та Тх реального вибору. У 2017 рощ користування протизаплiдними засобами пщ час останнього статевого акту визнали 42,86% дiвчат i 51,61% юнаюв. Як бачи-мо, без сталого мотивацiйного компонента знання не забезпе-чують вибiр поведшки у бк збереження здоров'я.
Якщо говорити про медичну грамотнють як таку, то це знан-ня, бажання i здатнiсть людини знаходити, розум™, оцшюва-ти i використовувати медичну iнформацiю таким чином, щоб зробити свiдомий вибiр у побу-тi [3]. Медична грамотнють е найменш дослiдженою рисою здоров'язбер^аючо'Т компе-тентностi украТнських пiдлiткiв незважаючи на юнування низки закордонних тестових методик. Рiч у тiм, що в УкраТнi систематичне формування у школярiв певноТ iнформацiйноТ бази з питань здоров'я почало-ся лише тсля 2000-х рокiв з введенням шктьного предмету «Основи здоров'я». Про те, що сучасш пщл^ки ще дуже
PROBLEMS OF MONITORING OF THE HEALTH PRESERVING COMPETENCE IN MODERN ADOLESCENTS Tekliuk R.V., Serheta I.V.
Vinnytsia National M.I. Pyrohov Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Objective: We defined the problem issues of the monitoring of health preserving competence among modern adolescents in the light of the changes in their lifestyle affecting health. Material and methods: We used the data of the surveys of the groups of the students aged 14-17 at the secondary schools of the city of Vinnytsia in 2003, 2009, 2013, 2017. Statistical processing was performed by Statistica 6.1 software, including such methods as descriptive statistics, the Student'st-test for independent groups, the Cochran Qtest, the Spearman rank R. Results: The results of the fifteen years of research show that the life style of the adolescents is changing, but there is no unanimous answer to the question whether it is becoming more or less beneficial for their health. On the average, half of the adolescents have the insufficient knowledge on some practical issues in the field of health preservation, such as methods for prevention of acute respiratory viral infections, pre-medical actions in case of burns, food poisoning, methods of the calculation of calories intake, etc. In particular, knowledge of the adolescents in the field of contraception was improved, there was no positive shift in their understanding of the risks of the early beginning of sexu-
al life, however. The popularity of various «gadgets» have affected the forms of pastime: instead of watching TV adolescents spend much time at PC; they stay outdoors more, but it does not mean that they have an active lifestyle. Mobile phones and Internet have become one of the causes of significant sleep deficiency. At the same time, the results of our research have shown an increase in physical activity, a decrease in the first and subsequent attempts of smoking among young men, a decrease in the number of girls with the formed habit of smoking. There is a shift in the first attempts of drinking alcohol to later adolescent age, the number of young men who had ever been drunk has also decreased.
Conclusions: Comparison of the separate indicators of health literacy, determination of the motivation to the health lifestyle and behavioural risks among adolescents have demonstrated that monitoring of health-preserving competence should be conducted simultaneously in the three directions mentioned above, taking into account the current tendencies and gender peculiarities of the formation of health-preserving behaviour among adolescents, as well as the impact of social changes and scientific and technical progress on such a behaviour. At the development of this monitoring the following features should be taken into account: complexity, conciseness, sensitivity, gender, age, openness to new modifications.
Keywords: adolescents, health competence, monitoring, health literacy, gender.
недосконало володють еле-ментарними медичними знан-нями, свщчать результати до-ошджень 2017 року. Калорй нють свого сшданку не вмши розрахувати 50,81% опитаних нами дiвчат та 72,17% юнаюв. Не знали або вказували невiр-но першi дм при термiчному отку 47,58% дiвчат i 56,52% юнаюв, при харчових отру-еннях - 50,00% дiвчат та 60,87% юнаюв, не знали захо-дiв, спрямованих на профшак-тику вiрусних шфекцш, 47,58% дiвчат i 69,56% юнаюв.
Як вплив науково-техычного прогресу та сусптьних зрушень може змЫювати картину здо-ров'язбер^аючо)' компетентности шюструе такий приклад. 2003 року 4,94% двчат i 1,49% юнаюв заперечували щоденний перегляд телепередач, але 79,1% дiвчат i 77,61% юнаюв дивилися телевiзор понад 2 години на день. У свою чергу, у 2017 роц 36,29% дiвчат та 41,74% юнаюв зазначали, що вони не дивляться телевiзор щоденно. Лише 6,45% дiвчат та 8,70% юнаюв дивилися телепе-редачi понад двi години на добу. Тобто вщбулося суттеве змен-шення часу перебування пщлп--юв перед телеекранами (1=13,69,
p<0,01). Чи добре це? Без сум-шву, так, якщо говорити про небезпеки малорухливого способу життя. Але чи дмсно сучас-н пщлпхи позбулися тако'|' при-нади, як багатогодинне сидЫня перед екраном? Звичайно, нi. У 2003 роцi лише 6,77% дiвчат та 14,66% юнаюв вiдзначали кори-стування комп'ютером у втьний час. 2017 року ц цифри стано-вили 88,71% i 91,30% вщповщ-но. При цьому понад двi години на добу за комп'ютером проводили 29,83% двчат та 49,56% юнаюв. Ц показники були б ще вищими, якби до них додати час, витрачений тдл^ками на користування Ышими «Гаджета-ми»: планшетами, смартфонами тощо. По сутi, проблема не зникла, а набула нових форм.
У св^ цього заяви 54,02% дiвчат та 64,35% юнакiв 2017 року, що вони проводять на сви жому пов^ бiльше 2-х годин на добу, не здаються насттьки позитивними порiвняно з 2003 роком, коли чисельнють таких пщл™в була меншою - 35,80% дiвчат та 62,69% юнакiв. Перебування на свiжому повт рi у 2017 рощ для тдттка часто означало сидшня у дворi i переписку з друзями по телефону або слухання музики, яку
батьки не дозволяють слухати вдома. Те, що гаджети стали легкими i мобтьними, призве-ло до того, що пщл^ки рщше перебувають вдома, але можуть при цьому вести мало-рухливий спосiб життя.
До того ж те, що тдштки можуть пщтримувати контакт майже цтодобово по телефону, 1нтернету, призвело до значно'|' недостатностi сну. Якщо у 2003 р. менше 6 годин тривав шчний сон у 32,10% дiв-чат та 19,40% юнаюв, то у 2017 рощ таких тдл^юв було сутте-во бiльше: 54,03% дiвчат (1=9,80, р<0,01; ) та 33,91% юнаюв (1=4,92, р<0,01).
З Ышого боку, кiлькiсть пщ-лiткiв, яю зазначають помiрну фiзичну активнiсть понад двi години на добу, зросла з 48,82% до 60,48% серед дiвчат та з 54,84% до 76,09% серед юнаюв. Пояснень цьому може бути декшька: поширення культу фiзичноí привабливостi у сощальних мережах (хочеш отримати «лайки», мусиш зай-матися спортом i мати гарне тiло), а також проведення осв^шх заходiв з цього питан-ня, зокрема на уроках з основ здоров'я у школк Так чи шакше, вiдбулося i зростання загаль-
но1 зацiкавленостi пiдлiткiв у темах, пов'язаних з фiзичною активнiстю. Порiвняемо: 66,92% дiвчат i 59,48% юнакiв у 2003 рощ та 84,68% дiвчат i 76,52% юнаюв у 2017 роцi. Тобто мають мюце двi рiзнi тенденцп: поширення малорухливого способу життя i популяризацiя фiзичних вправ. «Прищльнють питань» е ще одним проблемним моментом пiд час проведення мошторин-гу здоров'язберiгаючоТ компетентности оскiльки достатньо часто пщл^ки вiдповiдають «так, як треба», а не так, як е
насправд1. Наприклад, такою можемо вважати в1дпов1дь пщ-л1тк1в про те, що саме в1д них найбшьшою м1рою залежить стан Тхнього здоров'я, яка про-тягом 2003-2017 роюв колива-лась у межах 79,31-84,35% серед д1вчат I 82,26-88,89% серед юнак1в. Ця в1дпов1дь однак не корелювала з показ-никами штернальност локусу контролю, але ж вщомо, що саме ц1 висок показники пов'язують з б1льш вщпов1-дальним ставленням до здоров'я. 1нший приклад: п1д час окремого анкетування з приводу пал1ння такий досв1д визна-ли 45,79% д1вчат та 44,00% юнак1в. Коли ж ми провели наше стандартне опитування, що мало значно бшьше показ-ник1в, «незручн1» запитання були перем1шан1 з такими, що не викликали жодних пересто-рог, то визнання досвщу палш-ня зросло до 50,79% серед д1в-чат I 74,51% серед юнаюв.
Мошторинг варто проводити з урахуванням того факту, що окрем1 тенденцп можуть не
Рисунок 1
Частка дiвчат, якi мали досвiд палшня, i тих, хто продовжував палити, 2003-2017 рр.
%
60 50 40 30 20 10 0
2003
В продовжують курити □ будь-коли курили
будь-коли курили продовжують курити
2013
2017
Рисунок 2
Частка юнамв, як мали досвщ палiння, i тих, хто продовжував палити, 2003-2017 рр.
ствпадати у представникiв рiз-них статей. Зокрема, у наших дослщженнях показники ризи-кованих форм поведшки серед юнакiв часто кшькюно перева-жають показники дiвчат, однак наявш тенденцiТ показують бiльш загрозливу ситуащю саме серед останнiх. Наприклад, у 2009 рощ 37,93% юнаюв не визнавали вщповщальнють чоловка за небажану вагiтнiсть (отже, потенщйно не були гото-вi нести таку вiдповiдальнiсть самi й упереджувати таю випадки). Разом з тим, у 2017 рощ кшькють таких юнаюв зменшилася до 20%. Серед дiвчат ситуацiя не покращила-ся: 29,03% респонденток у 2009 р. i 30,65% у 2017 р. не покладали вщповщальнють за запобтання небажаноТ ваптно-стi на представниць своеТ статi i себе вщповщно.
Визначимо ще декiлька ген-дерних аспектiв здоров'язбе-рiгаючоТ поведшки. Так, реест-руються чiтко виражеш тен-денцiТ до зниження кшькост юнакiв, якi будь-коли палили: 78,45% - у 2003 р., 74,51% - у 2009 р., 42,27% - у 2013 р., 40,87% - у 2017 р., тобто майже вдвiчi менша кшькють юнаюв. Серед дiвчат пом^них позитивних тенденщй у цьому питаны не вщзначаеться. 2003 року 56,32% дiвчат визнавали досвщ палшня, 2009 р. -50,79%, 2013 р. - 23,73%, 2017 р. - 46,77%. Таким чином, дiвчата зрiвнялись i нав^ь останнiм часом кiлькiсно пре-валюють у спробах палити (рис. 1 i 2).
Важливо порiвняти наведенi вище цифри з кшькютю пiдлiт-кiв, якi пiсля перших спроб перетворюють палшня на звич-ку. У 2003 роцi продовжували палити 24,06% дiвчат i 35,34% юнаюв; у 2009 роцi - 15,87% дiвчат та 31,03% юнакiв; у 2013 роцi - 5,08% дiвчат i 12,37% юнакiв; у 2017 роцi - 6,45% дiв-чат i 15,65% юнакiв.
Стввщношення дiвчат, якi визнавали досвiд палшня, до тих, в яких сформовано звичку палити, було у 2003 рощ - 2,34 рази, у 2009 р. - 3,2, у 2013 р. -4,67, у 2017 р. - 7,25. У свою чергу, стввщношення юнаюв, яю визнавали досвщ палшня як такого, до тих, хто продовжив палити i надал^ склало у 2003 р. - 2,22 рази, у 2009 р. - 2,4, у 2013 р. - 3,42, у 2017 р. - 2,61.
продовжують курити будь-коли курили
Таким чином, хоча за 14 роюв вiдсоток дiвчат, якi мали спроби палiння, не зазнав ютотних змш, кiлькiсть тих дiвчат, хто сформував цю шкщливу звичку, стабiльно та iстотно зменшува-лася (порiвняeмо: у 2013 рощ майже кожна друга дiвчина про-довжувала палити пiсля перших спроб, у 2017 рощ - майже кожна сьома). Суттеве змен-шення кiлькостi юнакiв, якi здй снювали спроби палити, супро-воджувалося схожою тенденщ-ею щодо зменшення ктькост тих, хто продовжував палити постмно. Вiдповiдно стввщно-шення мiж першою i другою групами зберiгалось у межах 1 :
2 та 1 : 3. Отже, серед дiвчат частше спостерiгаeться ет-зодичне палшня, ймовiрно, спричинене загальними настроями в Тхньому середовищi, але не так вже й часто дiвчата готовi жертвувати здоров'ям заради такоТ «модноТ» звички. Якщо ж говорити про юнаюв, то при-близно половина з тих, хто спробував палити, продов-жують робити це й надал^ хоча в абсолютних цифрах з кожним роком таких юнаюв стае все менше.
lнiцiацiя вживання алкоголю серед дiвчат та юнаюв мае своТ вiковi особливостi. Зокрема, з 2013 року i серед юнаюв, i серед дiвчат з'явилася катего-рiя 14-17-рiчних пiдлiткiв, як заперечували будь-який досвiд вживання алкогольних напоТв, хоча у 2003-2009 роках ус опи-танi нами пщл^ки визнавали такий досвiд. Чи можна розгля-дати такий факт як ознаку того, що формуеться група тдл™в, якi цiлеспрямовано уникають подiбноТ поведшки? Для такоТ заяви потрiбнi додатковi до-слiдження, зокрема, необхiдно враховувати i той факт, що, вивчаючи основи здоров'я у школi, пщлп"ки прекрасно усви домлюють, що вживання алкоголю у ранньому вМ викликае засудження з боку дорослих, i можуть приховувати цей факт.
3 шшого боку, дивлячись на значне зменшення ктькост дiвчат та юнаюв, якi спробува-ли алкоголь до 10 роюв (зокрема, у 2003 рощ - 19,55% дiвчат i 25,22% юнаюв; у 2009 роцi -23,81% дiвчат i 15,69% юнакiв; у 2013 роцi - 7,63% дiвчат i 6,18 юнакiв; у 2017 роцi - 8,07% дiв-чат i 11,31% юнакiв) i серед хлопщв у в1щ до 11-12 роюв
(рис. 3 i 4), ми вщзначаемо зсув першого вживання алкоголю на бтьш тзжй тдл^ко-вий вк Це може бути одним з пояснень появи групи 14-17-рiчних пiдлiткiв, якi не вживали алкоголь взагалк
Цiкавим е той факт, що вщсо-ток юнаюв, якi заперечували вживання алкоголю, був у 2013 рощ вищим за вщсоток таких дiвчат: 21,17% дiвчат i 29,89% юнакiв, а у 2017 рощ пом^но зменшився до 17,39%, тодi як вiдсоток дiвчат, якi заперечували спроби вживати алкоголь, залишився майже незмiнним -20,16%.
Позитивы тенденцп щодо зменшення ктькост пiдлiткiв, якi будь-коли перебували у стаж алкогольного сп'яншня, також бтьш виражено про-являлися серед юнаюв. Зокрема, у 2003 рощ нколи не перебували у стаж сп'яншня 37,39% юнакiв, у 2009 р. -41,18%, у 2013 р. - 67,01%, у 2017 р. - 51,3%. Серед дiвчат значне збтьшення до 68,64% зафксоване лише у 2013 рощ, як у 2003, 2009 та 2017
роках ктькють д1вчат-тдл1тк1в, як1 нколи не вживали алкоголь надм1ру, коливалася в1д 48,87% до 52,42% (рис. 5). Вщповщно показники юнаюв I д1вчат з часом зр1внялися.
Цей I наведен! вище показники говорять про те, що певж позитивж тенденцií щодо дотримання здорового способу життя бтьш очевидно вира-жеж серед юнакiв, анiж серед дiвчат, хоча в абсолютних величинах чоловiчi показники часто були пршими за жiночi у 2003-2009 роках. Тобто юнують певнi чинники, позитивний вплив яких е бтьш вираженим
Рисунок 3
Розподш дiвчат щодо першого вживання алкогольних напоТв за вiковими категорiями, 2003-2017 рр.
% 60
40 30 20 10 0
Д1вчата
■до 10 роюв □ 11-12 роюв п 13-14 роюв и 15-16 роюв о нколи
2003
2009
2013
2017
роки
Рисунок 4
Розподш юнамв щодо першого вживання алкогольних напоТв за вшовими категорiями, 2003-2017 рр.
серед юнакiв. Можемо припу-стити (однак ця ппотеза вима-гае додатковоТ перевiрки), що систематичне навчання основам здоров'я у школi могло пщ-вищити медичну обiзнанiсть юнакiв i стати позитивним «тригером» змiн в Тхньому спо-собi життя. Чому серед дiвчат змiни менш очевиднi? Вщ-повiдь може бути пов'язаною саме з гендерними стереотипами у поведшщ тдл™в: дiв-чата частое переймаються станом власного здоров'я, часлше висловлюють скарги щодо нього дорослим, бУпьше читають i загалом цкавляться медичною тематикою, тобто для них введення додаткового предмету не внесло таких радикальних змш в Т'хш знання, отже i поведiнку. По сутi ж питання щодо мошторингу здоров'язберiгаючоТ компе-тентност пiдлiткiв слiд конста-тувати, що змши у когнiтивних, мотивацiйних i поведiнкових характеристиках такоТ компе-тентностi можуть вiдрiзнятися для дiвчат та юнакiв.
Висновки Результати доотджень свщ-чать, що споаб життя пiдлiткiв протягом останнiх роюв зазнае певних змiн. Однак не юнуе однозначноТ вiдповiдi на питання, чи стае вш бшьш здоров'я-зберiгаючим чи нi. Щоб вщпо-вiсти на таке складне питання, потрiбно робити не популяцмш зрiзи з якогось окремого питання, а комплексно оцшю-вати кожного учасника дослщ-ження з точки зору сформова-ностi його здоров'язбер^аючо'Т компетентностi, оскiльки кож-на окрема людина поеднуе у собi спектр знань, упереджень, пересторог, установок, хибних
уявлень про здоров'я, як1 разом з оточуючим м1кро- та макросощумом спонукають особистють до певного способу життя, який зрештою i збе-реже або зашкодить и здо-ров'ю.
Отже, монiторинг здоров'я-зберiгаючоí компетентностi пiдлiткiв мае бути комплекс-ним, включаючи у свою структуру доотдження когнiтивних, мотивацмних та поведiнкових елементiв з урахуванням ген-дерних, вiкових i сощальних чинникiв, а також змiн у нашо-му життi внiслiдок науково-тех-нiчного прогресу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Коренев М.М., Лебець 1.С., Толмачова С.Р., Нконова В. В., Проскурина Т.Ю., Матков-ська Т.М. Стан соматичного та психiчного здоров'я дiтей iз зони антитерористичноí опе-рацií. Здоровье ребенка. 2017. № 12 (1). С. 1-5. doi: 10.22141/22240551.12.1.2017.95016 .
2. Дутчак М.В., Блапй О.Л. Теоретичш аспекти впливу способу життя на здоров'я молодк Всник Черн1пвського нац1онального педагопчного унверситету. Сер1я: педагопч-Hi науки. Ф1зичне виховання та спорт. 2011. № 91. С. 147-149.
3. Теклюк Р., Терещенко Л. Здоров'язбер^аюча компе-тентнють: розробка концепци у сферi громадського здоров'я. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. 2018. № 6 (4). С. 148-153.
4. Сергета 1.В., Панчук О.Ю., Стоян Н.В., Дреженкова 1.Л., Макаров С.Ю. Ушверситетська ппена у контекст iмплемента-цií Закону про вищу освiту: фiзiолого-гiгiенiчнi основи,
Рисунок 5
Частка пщл^мв, якi нiколи не перебували у CTaHi вираженого алкогольного сп'яншня, 2003-2017 рр.
реалп та шляхи розвитку. Довклля та здоров'я. 2016. № 4 (80). С. 46-52.
5. Полька Н.С., Сергета 1.В. Актуальш проблеми психоппе-ни д1тей i п1дл1тк1в: шляхи та перспективи Ух виршення (огляд лiтератури i власних дослiджень). Журнал Нацюнально'/' академи медич-них наук Украни. 2012. 18 (№ 2). С. 223-226.
6. Сердюк А.М., Полька Н.С., Сергета 1.В. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями. Винница: Новая книга, 2012. 336 с.
7. Полька Н.С., Бердник О.В. Сучасн тдходи до оцшки стану здоров'я в ппеш дитин-ства (огляд л^ератури та власних доотджень). Журнал НацюнальноJ академи медич-них наук Украни. 2013. № 19 (2). С. 226-235.
REFERENCES
1. Korenev N.M., Lebets I.S., Tolmachova S.R., Nikonova V.V., Proskurina T.Yu., and Matkov-ska IN. Zdorovie Rebenka. 2017; 12 : 1-5. doi: 10.22141/22240551.12.1.2017.95016 (in Ukrainian)
2. Dutchak M.V. and Blagii O.L. Visnyk Chernihivskoho natsion-alnoho pedahohichnoho univer-sytetu. 2011; 91: 147-149 (in Ukrainian)
3. Tekliuk R. and Tereshchen-ko L. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. 2018 ; 6 (4) : 148153 (in Ukrainian)
4. Serheta I.V., Panchuk O.Yu., Stoian N.V., Drezhenkova I.L. and Makarov S.Yu. Dovkillia ta zdorovia. 2016 ; № 4 (80) : 4652 (in Ukrainian)
5. Polka N.S. and Serheta I.V. Zhurnal Natsionalnoi akademii medychnykh nauk Ukrainy. 2012 ; 18 (№ 2) : 223-226 (in Ukrainian)
6. Serdiuk A.M., Polka N.S. and Serheta I.V. Psyhogigiena detey I podrostkov, stra-dayushchikh khronicheskimi somaticheskimiz abolevaniyami [Psychohygiene of Children and Adolescents. Who Suffer from Somatic Diseases]. Vinnitsa : Nova Kniga ; 2012 : 336 p. (in Russian)
7. Polka N.S. and Berdnyk O.V. Zhurnal Natsionalnoi akademii medychnykh nauk Ukrainy. 2013 ; 19 (№ 2) : 226-235 (in Ukrainian)
Надмшла до редакци 12.01.2019
