CC BY
25
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 37-43
УДК 352.07:330.322
JEL classification: H7, H23, H70, G23, H77
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2Z6
З. ^рик, канд. техн. наук, доц.
ORCID iD 0000-0001-9886-1068
Дншропетровський нацюнальний унiверситет залiзничного транспорту iM. В. Лазаряна, Львiв
ПРОБЛЕМИ КООПЕРУВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД
Розкрито сутнсть нвестицшних ресурсе територiальних громад. Визначено особливостi використання нвес-тицшних ресурсв територiальних громад. Проведено анал'з форм кооперацп швестицшних ресурсе територiальних громад. Зроблено анал'з органзацшно-правового забезпечення нвестицшноi дiяльностi територiальних громад. Розкрито основн проблемы кооперацп швестицшних ресурсв територiальних громад.
Ключовi слова: ^вести^ин ресурси, територiальнi громади, органи мюцевого самоврядування, коопераця, спв-роб тництво територ альних громад.
Постановка проблеми. Розвиток мюцевого самоврядування напряму залежить вщ фЫансовоТ та еконо-мiчноí спроможност територiальних громад. Сучасний стан адмЫютративноТ реформи, яка провадиться в Ук-раТ'ш, у тому чи^ з метою пщвищення рiвня забезпечення власними ресурсами територiальних громад, характеризуемся тенден^ею до появи нових мехашз-мiв та Ыструмен^в практично' реалiзацiТ права громади на самоврядування. Йдеться про коопера^ю зусиль та концентрацю повноважень i вiдповiдальностi в одному центрi прийняття рiшень. Об'еднання маленьких за те-риторiею та фiнансово-економiчними можливостями громад i створення об'еднаних територiальних громад не виршуе задач, поставлених перед адмЫютративною реформою. Натомiсть передбачаеться, що запрова-дження iнструментiв спiвпрацi територiальних громад, навпаки здатне пiдвищити рiвень Тх фiнансовоТ спро-можностi, осктьки суттево пiдвищить iнвестицiйну при-вабливють таких громад.
Однак саме питання Ывестицмних ресурсiв та Ывес-тицмно'Т дiяльностi територiальних громад не виршено на законодавчому рiвнi на сттьки, наскiльки цього вима-гають потреби Ывестг^в у захистi Тх прав та Ытереав. Саме тому на сьогодш найбiльшоТ' актуальностi отримуе проблема оргашзацмно-правового забезпечення взае-модп мiж територiальними громадами у сферi використання та перерозподту iнвестицiйних ресурав.
Аналiз останнiх дослiджень i публ^ацш. Проблематика кооперацiТ мiж територiальними громадами у сферi залучення й розпорядження Ывестицмними ресурсами знайшла свое вщображення у працях таких вп"чизняних дослiдникiв, як С. В. Рогачов, С. I. Воскобмник, Т. В. Гургула, О. В. Герасименко, П. В. Жук, Б. А. Карпшський, В. С. Крав^в,
Л. В. Оленковська, Р. В. Приходько, О. В. СлабЫська, I. З. Сторонянська, А. Ф. Ткачук тощо.
Мета статтг Метою цеТ статт е пошук шляхiв пщ-вищення ефективност органiзацiйно-правового забезпечення процесу кооперування швестицшних ресурсiв територiальними громадами.
Результати. Взаемовщносини мiж територiальними громадами як сусптьними публiчно-полiтичними утво-реннями можна охарактеризувати двома ситуа^ями:
- злиття повноважень i можливостей (об'еднання) та створення новоТ об'еднаноТ територiальноТ громади -новоТ адмiнiстративно-територiальноТ одиницi;
- ствробп"ництво (кооперацiя ресурсiв i можливостей) без створення новоТ адмiнiстративно-територiаль-ноТ одиницi, однак зi створенням нового публiчно-полiтичного утворення з вщповщним обсягом ситуатив-них компетенцй
Територiальна громада е носiем права на мюцеве самоврядування, а повнота й напрямки його реалiзацiТ е виключною справою самоТ громади. При цьому, на
думку П. В. Жук, "устрм самоврядування не повинен мати iерархiТ. Складовi системи адмшютративно-територiального устрою в самоврядному аспект мають дiяти за принципом субсидiарностi, доповнювати одна одну, а не накладатися" [10, с. 24].
1з таких позицiй об'еднання територiальних громад як адмiнiстративно-територiальних утворень передба-чае не коопера^ю на ресурсному та компетенцшному рiвнях, а фактичне злиття ресурсноТ бази для реалiза-цп права на мiсцеве самоврядування iз надiленням повноваженнями iз управлiння такими ресурсами нового органу публiчноТ влади. Натомють говорячи саме про коопера^ю як форму взаемодiТ окремих суб'ек^в суспiльно-полiтичних та соцiально-економiчних вщно-син, доцiльно звернути увагу, що така модель взаемо-дiТ територiальних громад можлива в рамках так зва-них вiдносин спiвробiтництва.
Про ствроб^ництво територiальних громад як про один iз напрямiв провадження реформи адмшютратив-но територiального устрою УкраТни говорять у своТх працях В. С. Крав^в та П. В. Жук [10, с. 112]. При чому сам П. В. Жук [10] акцентуе увагу на тому, що реформа адмiнiстративно-територiального устрою мае вщбува-тися таким чином, щоб нав^ь за умови створення об'еднаних територiальних громад у них залишалися мож-ливост для пошуку альтернативних джерел забезпечення власних потреб, що, на нашу думку, може вщбу-ватися за рахунок кооперацп.
Сама сутнють мюцевого самоврядування передба-чае виконання повноважень, закртлених за органами мюцевого самоврядування за законом: тих, якими надь ляться органи мюцевого самоврядування вщповщною громадою та тих, що делегуються державою. Разом iз повноваженнями закртлюються i можливосп iз управ-лiння ресурсним забезпеченням Тх виконання, але коли власних ресурав, у тому чи^ Ывестицмних, не виста-чае, органи мюцевого самоврядування мають шукати новi потенцiйнi джерела Тх залучення.
Тут слщ наголосити на тому, що вс ресурси територь альних громад, особливо пюля упровадження адмУстра-тивно-територiальноТ реформи та створення об'еднаних теритсральних громад доцiльно роздiлити таким чином:
- внутршн (власнi) ресурси для забезпечення по-точноТ дiяльностi громади;
- внутршы та залученi зовншн ресурси для забезпечення сталого розвитку територiальних громад.
У певному сена Тх можна представити як поточний бюджет громади та бюджет розвитку. Але на думку В С. Крав^в, I. З. СторонянськоТ та П. В. Жук, така ди-версифка^я ресурсного забезпечення вже застарта. На думку вчених, необхщно шукати новi моделi та фо-рми органiзацiТ фЫансового забезпечення дiяльностi об'еднаних територiальних громад через новi моделi спiввiдношення внутршшх i залучених коштiв та мето-
© С1рик З., 2018
дiв управлiння ними, Тх перерозподiл мiж функцiями й напрямами дiяльностi [10, с. 50].
Окремо слщ зауважити на тому, що фЫансовими ресурсами об'еднаноТ територiальноТ громади е всi без винятку фiнансовi кошти, iнвестицiйнi та залученi ресу-рси, доступ до управлiння якими е в оргашв мiсцевого самоврядування такоТ громади. Говорячи про фiнансовi ресурси, не слiд розумiти пщ ними лише бюджетнi кошти як мюцевих, так i державних бюдже^в, а слiд розумь ти, що це всi кошти наявн в органiв мiсцевого самоврядування такоТ громади для забезпечення функцюну-вання та розвитку останньоТ. Такими коштами можуть бути залученi кошти, швестицмш ресурси, гранти тощо.
Так, зокрема, на думку С. В. Рогачова та М. В. Мельникова, швестицшы ресурси територiальноТ громади це цЫносД що вкладаються у проекти з метою приросту катталу в рiзних формах, починаючи вiд ма-терiально-речового i закiнчуючи грошовим [10, с. 64]. Якщо розглядати Ывестицп як споаб прирощення капь талу, то звертаючись до дослiджень А. Ф. Ткачука та М. Дацишина [10], можна дмти висновку, що Ывести-цiйнi ресурси е Ыструментом збiльшення власних мож-ливостей територiальною громадою, при чому можли-востей не лише в контекст фЫансовоТ спроможностi, але i в контекст збiльшення сукупноТ величини активiв, як належать територiальнiй громадi.
На нашу думку, Ывестицмний ресурс територiальноТ громади демонструе рiвень економiчного, фшансово-
матерiального та iнституцiйного потенцiалу для розвитку за рахунок власних або запозичених Ывестицмних Ыструментв. Розглядаючи iнвестицií в розрiзi фЫансо-вих Ыструментв, можна дiйти висновку, що для терито-рiальноí громади такими Ывести^ями можуть бути кошти мюцевих бюджетв i майно територiальноí громади. Якщо говорити про швестування як процес, то додатко-вим ресурсом слщ уважати шституцшну та оргашзацм-ну спроможнiсть органiв мiсцевого самоврядування регулювати iнвестицiйнi процеси на рiвнi конкретно!' громади починаючи вiд створення Ывестицмно приваб-ливих об'eктiв до системи стимyлiв iнвестицiйноí актив-ност ринкових сyб'eктiв.
Слiд наголосити, що Ывестицшы ресурси форму-ються як усередин територiальноí громади, виступаю-чи и активом; так i ззовнi [10, c. 840]. У такому випадку Ывестицшы ресурси виступають як об'ект управлшсько-го впливу оргашв мюцевого самоврядування терит^а-льноí громади, спрямованого на 1х залучення для вирь шення проблем розвитку тако1 громади. При цьому слiд чпжо yсвiдомлювати той факт, що органи мюцевого самоврядування мають yсi повноваження для само-стiйного вирiшення питання пошуку iнвестицiйних ресу-рсiв, у тому чи^ i за рахунок фЫансових можливостей сyсiднiх громад. У цьому контекст доцiльно запропону-вати таке схематичне зображення диверсифкацп Ывес-тицiйних ресyрсiв за джерелом Тхнього походження вщ-носин територiальноí громади (рис. 1).
Джерела формування швестицш
Рис. 1. Структура iнвестицiйних ресурав територiальноT громади за джерелами формування
Джерело: Власна розробка автора.
Враховуючи наведене, можемо стверджувати, що внутршн Ывестицмш ресурси територiальноí громади надзвичайно обмежен не лише територiально, але й Ыституцмно, оскiльки залежать вщ кiлькостi сyб'eктiв господарювання, а вщтак - вiд кiлькостi сyб'eктiв плат-никiв податкiв.
Стосовно цього С. I. Воскобмник зазначае, що "роль мюцево1 влади у процесi залучення швестицм мае зво-дитися до виконання таких функцй формування при-вабливого для iнвестора iмiджy територiальноí громади; створення сприятливих умов для надходжень та ефективно1 реалiзацií iнвестицiй; створення ефектив-них каналiв для поширення iнформацií про швестицм-ний потенцiал громади; посередництво мiж представни-
ками мiсцевого бiзнесу i потенцiйними Ывесторами" [10, с. 401]. Однак, на нашу думку, враховуючи викладен вище тези вчених, а також звертаючись до рис. 1 необ-хщно розширити наведет функцп, доповнивши Тх однь ею, але надзвичайно суттевою - розширення коопераци iз сусiднiми територiальними громадами для залучення Тх Ывестицшних ресурсiв.
На нашу думку, Ыституцшна обмеженiсть фЫансо-вих ресурсiв органiв мiсцевого самоврядування об'ед-наних територiальних громад повинна i вирiшуеться в межах адмiнiстративно-територiальноТ реформи. Справа в тому, що бюджетна децентралiзацiя передбачае не лише перерозподт надходження в бюджети рiзних рiв-нiв, але й надтення суб'ектiв мiсцевого самоврядуван-
ня можливiстю i3 пошуку власними зусиллями альтер-нативних джерел надходження фшансових pecypciB. Так зусилля можуть вттюватися або в рамках певних моделей спГвробпшицтва тepитоpiальних громад шляхом об'еднання фiнанcових i матepiальних pecypciв з метою Тх ¡нвестування у cпiльнi проекти, або шляхом прямого залучення одшею громадою коштв iншоï громади як кредитних ¡нструментв. Останне вимагае пев-ного впорядкування вiтчизняного законодавства, оскь льки на cьогоднi норми Бюджетного кодексу Украши та Закону Украши "Про мюцеве самоврядування" не пе-редбачають можливicть кредитування однiею громадою ¡ншо''' у класичному виглядi надання кредитних ресурав. З ¡ншого боку, таке кредитування можливе з точки зору мiжбюджeтних вiдноcин, але мае закртлюватися в та-кий споаб, який забезпечить максимальну коpиcнicть для те''' громади, яка стае кредитором.
Тобто об'еднання ресурав, у тому числГ й ¡нвести-цiйних, слщ розглядати як певну форму ствроб^ництва або партнерства мiж громадами. При чому можна вва-жати, що та iз них, яка не мае власних ¡нвестицшних pecypciв, але маючи нeобхiдний потeнцiал для 'хнього залучення у виглядi активiв та ¡нших pecypciв, сподГва-еться отримати до них доступ через модeлi ствробп"-ництва з iншими тepитоpiальними громадами - вчиняе дм iз залучення iнвecтицiй (стае суб'ектом ¡нвестицмних вiдноcин). 1нша ж тepитоpiальна громада е фактичним ¡нвестором, оcкiльки передае повноваження з управлш-ня власними коштами мicцeвого бюджету з метою реа-лiзацiï cпiльного проекту. Однак наcпpавдi вiдбyваетьcя певний обмiн, який з eкономiчноï позицiï вiдобpажае передання ¡нвестицш вiд одного суб'екта до ¡ншого в обмiн на право користування ¡нвестором певними ма-тepiальними благами або правами на отримання час-тини прибутку вiд каппамзацп активiв, що проводиться за рахунок заучених ¡нвестицмних коштiв.
При чому, пщтверджуючи викладену нами вище тезу, звертаемося до точки зору Т. В. Гургули, яка та-кож зазначае, що "найбтьш оптимальними напрямами для створення дiездатного мicцeвого ствтовариства були злиття та коопepацiя. При застосуванш таких пiдходiв в Укра'ш нeобхiдно зважати на вiтчизняний стан розвитку мюцевого самоврядування, зокрема, юторичш, гeогpафiчнi, eкономiчнi, дeмогpафiчнi аспек-ти, не займаючись мeханiчним копiюванням зарубГж-ного доcвiдy" [10, с. 133].
На наш погляд, кооперацГя ¡нвестицшних pecypciв -це не що ¡нше, як об'еднання фiнанcових ресурав з метою 'х подальшого сптьного використання та управ-лiння 'х використанням у пpоцeci peалiзацiï значущих для тepитоpiальних громад пpоeктiв. КооперацГя ¡нвес-тицiйних pecypciв передбачае творення тако' модeлi вiдноcин мiж двома громадами, яка забезпечуватиме ефективне управлшня лише тим обсягом ресурав, що були об'еднан для виршення сптьного завдання. При цьому управлшня такими ресурсами мае вщбуватися колeгiально без делегування повноважень та концент-рацп yпpавлiнcького впливу в одному орган мicцeвого самоврядування. На нашу думку, ключовим аспектом кооперацп iнвecтицiйних ресурав е об'еднання вщповь дальноcтi оргашв мюцевого самоврядування за управляя такими ресурсами.
Слщ акцентувати увагу на тому, що ресурси належать саме тepитоpiальнiй громада тобто вона е 'х влас-ником, а органи мюцевого самоврядування - лише ¡н-ституцшним yтiлeнням права громади на самоврядування. Вщтак органи мюцевого самоврядування розпо-ряджаються ресурсами громади в ¡нтересах останньо', а тому i коопepацiя ресурав, у тому числГ iнвecтицiйних,
вщбуваеться певним iнcтитyцiоналiзованим способом, через вщповщш оpганiзацiйнi форми та модeлi двосто-pоннiх вiдноcин.
У цьому контекст вимагае аналiзy оргаызацшно-правове забезпечення кооперування ¡нвестицшних ресу-pciв територГальних громад, що втiлюетьcя у низц закрь плених мeханiзмiв у piзних нормативно-правових актах.
Як зазначае О. В. Слабшська, "правовою основою доступу до ринку капггалу для цтей здмснення позик iнвecтицiйного ресурсу стала Свропейська хаpтiя мюце-вого самоврядування, ратифкована Укра'ною та Бюдже-тний кодекс Украши. Так, мicька рада мае право на здй снення внутршых запозичень i зовшшых. Рефшансуван-ня бюджeтiв мicцeвих адмiнicтpацiй за допомогою випус-ку боргових зобов'язань е нормою фюкально''' полГтики будь-яко' кра'ни ¡з розвиненою ринковою економкою та дае змогу за допомогою ринку цшних паперГв повнютю обслуговувати бюджетний дефщит" [10, с. 137]. Нато-мють, звертаючись до спецГального нормативно-правового акту в сферГ ¡нвестицшних вщносин - Закону Украши "Про ¡нвестицшну дГяльнють", ми можемо поба-чити, що вш взагалГ не вщносить органи мюцевого самоврядування до суб'ектв ¡нвестицшно''' дыльностк Так, вщповщно до ст. 5 зазначеного Закону "суб'ектами (¡нве-сторами i учасниками) ¡нвестицмно''' дГяльност можуть бути громадяни i юридичн особи Украши та ¡ноземних держав, а також держави" [10]. Фактично органи мюцевого самоврядування виключено зГ складу учаснигав ¡нвес-тицшно''' дыльност та суб'екпв ¡нвестицшних вщносин.
Хоча аналЬ спецГального закону в сферГ мюцевого самоврядування - Закону Украши "Про мюцеве самоврядування в Укра'ш" - засвщчуе, що ¡з-помГж ¡ншого у виконавчих оргашв стьських, селищних, мюьких рад е низка функцш у сферГ ¡нвестицшно' дыльностк Так, вщповщно до пп. 5 та пп. 6 п. а) ч. 1 ст. 28 цього Закону "до вщання виконавчих оргашв стьських, селищних, мюьких рад належать ¡з-помГж ¡нших власних (самовря-дних) повноважень i таю:
- залучення на договГрних засадах коштв пщпри-емств, установ та оргашзацш незалежно вщ форм вла-сносл, розташованих на вщповщнш територп, та коштв населення;
- об'еднання на договГрних засадах коштв вщповщ-ного мюцевого бюджету та ¡нших мюцевих бюджетв для виконання сптьних проекпв або для сптьного фь нансування комунальних пщприемств, установ i оргашзацш, виршення ¡нших питань, що стосуються сптьних ¡нтереав територГальних громад" [10].
Остання форма кооперацп ¡нвестицшних ресурав рЬних територГальних громад повнютю вписуеться в модель кооперацп мГж територГальними громадам, яка визначена в Закон Украши "Про спГвробпшицтво тери-торГальних громад". Так, вщповщно до цього Закону, у рамках кооперацп ¡нвестицшних ресурав органи мюцевого самоврядування можуть створювати сптьний проект у формГ сптьних комунальних пщприемств. Вщповщно до ст. 1, "Сптьний проект - комплекс сптьних заходю, що здмснюються органами мюцевого самоврядування суб'ектв спюробГтництва за рахунок коштв мГсцевих бюджетГв та ¡нших, не заборонених законо-давством джерел i спрямоваш на соцГально-економГчний, культурний розвиток територГй" [10]. Ви-ходячи ¡з того, що вп"чизняне законодавство не визнае ¡нших форм "об'еднання на договГрних засадах коштю вГдповГдного мГсцевого бюджету та ¡нших мюцевих бюджета" крГм спГльного проекту, то цГлком логмно зроби-ти висновок стосовно того, що кооперацп ¡нвестицГйних ресурсГв можлива як раз у процесГ практично' реал^аци таких спГльних проектГв, але лише в одшй ¡з можливих
моделей його iснування, визначених Законом УкраТни "Про спiвробiтництво територiальних громад".
Вiдповiдно до ст. 13, "з метою реалiзацiТ спiльних н фраструктурних проектiв i виконання функцй якi стано-влять спiльний Ытерес, суб'екти спiвробiтництва на пщс-тавi договору можуть утворювати спiльнi комунальн пщ-приемства, установи й оргаызацп та спiльно Тх утримува-ти. Доп^р про спiвробiтництво у частин утворення спь льних комунальних пщприемств, установ та органiзацiй мае мютити: обсяг коштiв (майна), що Ывестуються органами мiсцевого самоврядування суб'еклв ствробггниц-тва для фiнансування (утримання) та забезпечення фун-кцiонування сптьних комунальних пiдприемств" [10]. На нашу думку, об'еднуючи економiчну сутнiсть, оргаыза-цiйно-правове забезпечення та iнституцiйний прояв про-цесу кооперацп iнвестицiйних ресурав територiальних громад можна дiйти висновку, що практична значущють такоТ кооперацп розкриваеться через iнструменти спть-ного Ывестування у створення суб'ектiв господарювання, яга фактично виступають як об'ект iнвестування.
Але слiд наголосити на тому, що така форма кооперацп швестицмних ресурав, як створення комунально-го пiдприемства, не означае однако права та однаковi вигоди, що Тх отримуватимуть суб'екти Ывестування. На нашу думку, така ситуаця е цлком логiчною, оскiльки комунальне пщприемство створюеться в такий споаб, який забезпечуе його максимальну керованють органами мiсцевого самоврядування, а отже, концентра^я управлiнського впливу на таке пщприемство повинна зосереджуватися в одному суб'екл мюцевого самоврядування. Бтьше того, оскiльки комунальне пщприемст-
во створюеться шляхом видтення майна, яке належить як право власносл територiальнiй громадi, то цiлком лопчним е висновок стосовно того, що i право власностi на результати використання такого майна отримуватиме лише одна терил^альна громада, у подальшому роз-подiляючи Тх мiж уама учасниками спiльного проекту.
Так, "якщо громади-учасницi будуть солiдарно долу-чатися до Ывестицм у спiльний проект у формi комуна-льного пщприемств, то за таких умов ус громади, крiм тiеТ, яка фактично володiе комунальним пiдприемством, не матимуть права власностi на фiнансовi результати цього пщприемства. У свою чергу, громади, що Ывес-тують бюджеты кошти iз мiсцевих бюджетiв, несуть меншi витрати, вирiшуючи спiльнi проблеми розвитку дектькох громад" [10, с. 3]. Такий парадокс пояснюеть-ся тим, що комунальне пщприемство належатиме тй територiальнiй громадi, на територп якоТ та на матерiа-льних фондах якоТ воно створене. Iншi ж ресурси - н вестицшы - розглядаються як залученi кошти, тому капiталiзацiя таких коштiв приноситиме лише вигоду у виглядi перерозподтеного прибутку. Натомiсть суб'ект мiсцевого самоврядування, якому належить таке комунальне пщприемство, отримуватиме вигоду окрiм прибутку ще й у виглядi амортизацп.
Загалом зауважимо на тому, що реалiзацiя такоТ фо-рми кооперацп, як сптьы проекти та сптьне Ывестуван-ня суб'ектiв мюцевого самоврядування на сьогодн не отримуе належного поширення в УкраТнк Практика свщ-чить про те, що мiсцевi бюджети як джерела фшансу-вання капiтальних iнвестицiй займають украй малу питому вагу в загальному обсязi Ывестицм (табл. 1; рис. 2).
Таблиця 1. Каштальж швестици за джерелами фiнансування, за перюд i3 2012 по березень 2017 р. [0]
Джерела каniтальних iнвестицiй Перiоди
Сiчень -березень 2017 р. 2016 2015 2014 2013 2012
млрд грн % млрд грн % млрд грн % млрд грн % млрд грн % млрд грн %
Усього 64,7 100 326,1 100,0 251,2 100,0 204,1 100,0 247,9 100,0 263,7 100,0
у т. ч. за рахунок кошлв м1сцевих бюд-желв 2,2 3,4 23,2 7,1 12,4 5,0 5,2 2,6 7,0 2,8 8,3 3,2
Даш табл. 1 демонструють зростання питомоТ ваги ресурав мюцевих бюджетiв у загальному обсязi катта-льних iнвестицiй. По-перше, така ситуа^я пояснюеться змiнами в законодавств^ зокрема щодо перерозподiлу надходжень до бюдже^в рiзних рiвнiв, ^ як наслiдок, збiльшення фiнансовоТ спроможносл громад.
По-друге, слiд звернути увагу на перюди такого зростання: 2015-2016 рр. Тобто той час, коли УкраТна ма-
ла надзвичайно низькй piBeHb iнвестицiйноT привабли-восп через росiйську агресiю та внутршню полiтичну нестабiльнiсть. Вiдтак у таких умовах терил^альш громади отримали можливють реалiзувати не стiльки свiй Ывестицмний потенцiал, скiльки свiй потенцiал виступати Ывесторами.
Рис. 2. Питома вага каштальних iнвестицiй, якi спрямовуються i3 мiсцевих бюджетiв, %
Активiзацiя створення та функцiонування спiльних проекпв отримала поширення, тому вiдбулося i збть-
шення обсягiв iнвестування. KpiM того, i caMi MicqeBi бюджети стали об'ектом iнвеcтувaння (рис. 3).
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
2012
2013
2014
2015
2016
ШЗемельний податок ЕНншл подaтковi надходження
□ Податок на доходи (^зичних оаб
□ Неподaтковi надходження
□ Мicцевi податки i збори
□ Плата за землю
■ Доходи вщ оперaцiй з капралом
Рис. 3. Структура надходжень мюцевих бюджетiв, %
Таким чином, коопера^я iнвеcтицiйних реcурciв те-ритсральних громад вiдбувaeтьcя не лише у рамках сптьних прсектiв, але i шляхом прямого iнвеcтувaння в caмi мicцевi бюджети задля виконання органами мюцевого самоврядування покладених на них функцй Не-псдaтксвi надходження до мюцевих бюджетiв, якi ста-новлять у середньому 14 % за останн п'ять рокiв, мю-тять iнвеcтицiйнi ресурси, при чому у виглядi прямих iнвеcтицiй у розвиток громади, i не у приватний, а в мунщипальний (комунальний) сектор. До реч^ саме в цш cтaттi криються i кошти на реaлiзaцiю cпiльних проектов, що передаються мicцевими бюджетами в один, який обслуговуе те комунальне пщприемство, на бaзi якого i реaлiзуeтьcя такий проект.
Висновки та дискуЫя. Таким чином, пiдводячи пщ-сумки, можна зробити ряд висновгав стосовно проблем сучасного етапу розвитку вщносин кооперацп Ывести-цiйних ресурав територiaльних громад.
По-перше, необхiднa деклара^я cпроможноcтi органам мicцевого самоврядування виступати квесторами, що потребуе доповнення ч. 1 ст. 5 Закону Укра'ни "Про iнвеcтицiйну дiяльнicть" п. 3 такаго змicту:
"Органи мicцевого самоврядування можуть бути суб'-ектами iнвеcтицiйних вiдноcин за умови ухвалення участ в iнвеcтицiйних проектах вщповщною радою. Органи мю-цевого самоврядування виступають iнвеcторaми в межах бюджетних коштв вiдповiдного мicцевого бюджету".
По-друге, юнуе нагальна потреба детaлiзaцií меха-нiзму практично' реaлiзaцií коопераци iнвеcтицiйних реcурciв на засадах ствроб^ництва територiaльних громад через реaлiзaцiю сптьного проекту у виглядi iнвеcтицiй у комунальне пщприемство. Зокрема, на законодавчому рiвнi не визначено порядок акумуляци ресурав, а ix перерозподiл та використання закртлю-еться лише в договора який укладаеться на виконання положень Закону Укра'ни "Про ствроб^ництво тери-торiaльних громад".
По-трете, практичний стан реaлiзaцií кооперaцií н вестицшних реcурciв територiaльних громад cвiдчить про надзвичайно низьку активнють оргaнiв мюцевого самоврядування в цьому acпектi. Лише протягом останых декiлькох рокiв, i те, зважаючи на негативну Ывестицшну кон'юнктуру, мicцевi бюджети aктивiзувaли
власну Ывестицшну aктивнicть. У цьому контекст важ-ливим уважаемо запровадження единого координацш-ного центру з швестицшних питань при Аcоцiaцií мicт Укра'ни та Асо^аци малих мicт Украши. Це дасть мож-ливicть aктивiзувaти cпiльнi iнвеcтицiйнi проекти й ЫЩь aтивнicть оргaнiв мicцевого самоврядування.
По-четверте, надзвичайно важливим е закртлення можливост учacтi територiaльних громад в швести-цiйнiй дiяльноcтi на конкурентних засадах на рiвнi трaдицiйних cуб'ектiв тако1 дiяльноcтi, але виключно в межах власних надходжень мюцевих бюджетв. Тобто не за рахунок державних субвенцш чи дотацй а та-кож з урахування нормaтивiв фiнaнcовоí стабтьност та бюджетноí диcциплiни.
По-п'яте, необхщним е продовження реформуван-ня повноважень оргашв мicцевого самоврядування щодо розширення можливостей iз залучення зовнiшнiх коштв фiнaнcових реcурciв у рiзних формах (гранти, Ывестици iз бюджетiв та вщ cуб'ектiв приватного права тощо) окремо для фшансування поточного розвитку об'еднаних територiaльних громад, окремо - для за-безпечення íх сталого розвитку.
Загалом, ми робимо висновок про те, що органи мюцевого самоврядування мають перетворитися на сього-дн якщо не у дрaйверiв ^вести^йно! активности то в активних iнвеcторiв, якi за рахунок власних бюджетних коштв сприятимуть розвитку територiaльних громад через реaлiзaцiю iнвеcтицiйних проектiв, у тому чи^ шляхом кооперaцiй iнвеcтицiйних ресурав кiлькох громад.
Список використаних джерел:
1. Богачов С. В. Економ1ко-правов1 проблеми розвитку великих м1ст та агломерацш в УкраТн1: моногр. / С. В. Богачов, М. В. Мельникова,
B. А. Устименко та н - Х.: вид-во "НТМТ", 2015.
2. Бюджетний мониторинг: Анал1з виконання бюджету за 2016 р1к / В. В. Зубенко, I. В. Самчинська, А. Ю. Рудик та Ы.; 1БСЕД, Проект "ЗмЩнення м1сцевоТ ф^ансов^ 1н1ц1ативи (ЗМФ1-11) впровадження", USAID. - К., 2017.
3. Воскобмник С. I. Пслiтикa оргашв мюцевого самоврядування щодо залучення швестицм / С. I. Воскобмник // Наук. вюн. Академп мунiципaльнсгс управлшня. Серiя: Упрaвлiння. - 2012. - Вип. 1. -
C.399-405.
4. Гургула Т. В. ФЫансове забезпечення спроможност теритс^а-льних громад: проблеми та шляхи Тх виршення / Т. В. Гургула // Наук. вюн. Мукaчiвcьк. держ. ун-ту. - 2017. - № 1 (7). - С. 131-135.
5. Жук П. В. Актуальш завдання та шляхи реформування адмшют-рaтивнс-теритсрiaльнсгс устрою в УкраУш / П. В. Жук // Со^ально-
eKOHOMiMHi проблеми сучасного перюду УкраТни: зб. наук. пр. / ДУ "1н-т регiональних дослщжень iM. М. I. Долiшнього НАН УкраТни" - Л., 2015. -Вип. 1 (111). - С. 20-25.
6. Жук П. В. Методичш пщходи до моделювання теритс^альних громад базового рiвня у процесi адмЫютративно-теритс^альноТ реформи в УкраТнi / П. В. Жук // Репональна економка. - 2015. - № 2. - С. 5-13.
7. Капггальш Ывестицп за джерелами фiнансування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2017/ibd/kindj/infin_u/arh_inv2017.html.
8. Кравцiв В. С. Реформа адмшютративно-теритс^ального устрою: результати, проблеми, подальшi дм / В. С. Крав^в, П. В. Жук // Стратепчна панорама. - 2016. - № 4. - С. 104-113.
9. Крав^в В. С. Реформування теритс^альноТ основи мiсцевого самоврядування в контекст його фшансовоТ спроможностi / В. С. Крав^в, I. З. Сторонянська, П. В. Жук // Економка УкраТни. -2017. - № 1. - С. 41-51.
10. Про швестицмну дiяльнiсть: Закон УкраТни вщ 18.09.1991 № 1560-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12/stru#Stru.
11. Про мюцеве самоврядування в УкраТш: Закон УкраТни вщ 21.05.1997 № 280/97-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр/paran287#n287.
12. Про сшвробггництво територiальних громад: Закон УкраТни вщ 17.06.2014 № 1508-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1508-18/paran6#n6.
13. Рекомендацп щодо визначення внесмв громад-учасниць для цiлей договору про сшвробп"ництво територiальних громад (у Bapiam"i спiльного фiнансування комунального пiдприeмства) / уклад. В. Сороковський, Д. Лазненко. - К.: DESPRO, 2016.
14. Слабшська О. В. 1нвестицшш ресурси фшансування со^альноТ' iнфраструктури адмiнiстративно-територiальних одиниць / О. В. Слабшська // Наук. пр. Чорноморськ. держ. ун-ту iме-ш Петра Могили комплексу "Киево-Могилянська академiя". - 2012. -Т.208. - Вип. 196. - С. 135-140.
15. Ткачук А. Ф. Внутршн та зовншш ресурси для розвитку громади або Чому брак грошей не е первинною проблемою громади? (навчальний модуль) / А. Ф. Ткачук, М. Дацишин. - К.: 1КЦ "Легальний статус", 2016.
16. Pihkala T. The role of Dynamic Capabilities and Social Capital in Breaking Socio - Institutional Inertia in Regional Development / T. Pihkala, V. Harmaakorpi, S. Pekkarinen // International Journal of Urban & Regional Research. - 2007. - Vol. 31. - liss. 4. - P. 836-852. D0I:10.1111/j.1468-2427.2007.00757.x
Received: 06/1 1/2017 1st Revision: 22/12/2017 Accepted: 15/01/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
З. Сирык, канд. техн. наук, доц.
Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. В. Лазаряна, Львов, Украина
ПРОБЛЕМЫ КООПЕРИРОВАНИЯ ИНВЕСТИЦИОННЫХ РЕСУРСОВ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОБЩИН
Раскрыта сущность инвестиционных ресурсов территориальных общин. Определены особенности использования инвестиционных ресурсов территориальных общин. Проведен анализ форм кооперации инвестиционных ресурсов территориальных общин. Сделан анализ организационно-правового обеспечения инвестиционной деятельности территориальных общин. Раскрыты основные проблемы кооперации инвестиционных ресурсов территориальных общин.
Ключевые слова: инвестиционные ресурсы; территориальные громады; органы местного самоуправления; коопераця; сотрудничество территориальных общин.
Z. Siryk, PhD in Technical Sciences, Assosiate Professor
Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan Lviv branch, Lviv, Ukraine
PROBLEMS OF COOPERATION OF INVESTMENT RESOURCES OF TERRITORIAL COMMUNITIES
The essence of investment resources of territorial communities was disclosed. The features of using the investment resources of territorial communities were determined. It was made an analysis of forms of cooperation of investment resources of territorial communities. The analysis of organizational provision and legal adjusting of investment activity of territorial communities was made. The main problems of cooperation of investment resources of territorial communities were revealed. On the basis of own analysis, generalization and systematization of scientific sources, there is an urgent need to detail the mechanism of practical implementation of cooperation of investment resources on the basis of cooperation of territorial communities through the implementation of a joint project in the form of investments into a utility company.
Key words: investment resources, territorial communities, self-government, cooperation, cooperation of territorial communities.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Bohachev, S. V., Melnykova M. V., Ustymenko V. A. et al. 2015. Economic and Legal Problems of the Development of Large Cities and Agglomerations in Ukraine: monograph. NTMT Publishing House, Kharkiv, 247 p.
2. Zubenko, V. V., Samchinska I. V., Rudyk A. Yu. et al. 2017. Budget Monitoring: Analysis of Budget Execution for 2016. IBSER, Strengthening Local Financial Initiative Project (MIFI-II). Implementation, USAID, Kyiv, 92 p.
3. Voskobiinyk, S. I. 2012. Local Self-Government Policy on Investment Attraction. Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Management. Series: Management, 1, pp. 399-405.
4. Hurhula, T. V. 2017. Financial Support of the Capacity of Territorial Communities: Problems and Ways of Their Solution. Scientific Bulletin of the Mukachevo State University, 1 (7), pp. 131-135.
5. Zhuk, P.V. 2015. Topical Problems and Ways of Reforming the Administrative-Territorial System in Ukraine. Socio-Economic Problems of the Modern Period of Ukraine: Collection of Scientific Papers. Institute of Regional Studies named after. M.I. Dolishnyi of the National Academy of Sciences of Ukraine, Public Enterprise, Lviv, 1(111), pp. 20-25.
6. Zhuk, P. V. 2015. Methodological Approaches to Modeling Territorial Communities of the Basic Level in the Process of Administrative-Territorial Reform in Ukraine. Regional economy, 2, pp. 5-13.
7. Capital Investment by Funding Sources. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/ibd/kindj/infin_u/ arh_inv2017.html.
8. Kravtsiv, V. S., Zhuk P. V., 2016. Reform of the Administrative-Territorial System: Results, Problems, Further Actions. Strategic Panorama, 4, pp. 104-113.
9. Kravtsiv, V.S., Storonyanskaya, I.Z. Zhuk, P.V. 2017. Reforming the Territorial Basis of Local Self-Government in the Context of its Financial Capacity. Economy of Ukraine, 1, pp. 41 -51.
10. On Investment Activity: Law of Ukraine No. 1560-XII dated 18.09.1991. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12/stru#Stru.
11. On Local Self-Government in Ukraine: Law of Ukraine No. 280/97-ВР dated 21.05.1997. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-us/paran287#n287.
12. On Cooperation of Territorial Communities: Law of Ukraine No. 1508-VII dated 17.06.2014. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1508-18/paran6#n6.
13. Recommendations on Determination of Contributions of Community Members for the Purposes of the Agreement on Cooperation of Territorial Communities (in the Option of Joint Financing of a Utility Company): Compiled by V. Sorokovskyi, D. Laznenko, DESPRO, Kyiv, 2016, 7 p.
14. Slabinska, O.V. 2012. Investment Resources for Financing Social Infrastructure of Administrative-Territorial Units. Scientific Papers [The Black Sea State University named after Petro Mohyla of the Kyiv-Mohyla Academy Complex], 208, 196, pp. 135-140.
15. Tkachuk, A.F., Dashytsyn, M. 2016. Domestic and External Resources for Community Development or Why Lack of Money is not a Primary Community Issue? (Educational Module). Legal Status ICC, Kyiv, 152 p.
16. Pihkala, T., Harmaakorpi, V., Pekkarinen, S. 2007. The role of Dynamic Capabilities and Social Capital in Breaking Socio -Institutional Inertia in Regional Development. International Journal of Urban & Regional Research, Vol. 31, liss. 4, p. 836 - 852. D0l:10.1111/j.1468-2427.2007.00757.x
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 43-48
УДК 330.161:330.31
JEL classification: D01, E710
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2/7
В. Смесова, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-0444-4659 ДВНЗ "Укра'шський державний xiMiKO-технолопчний ушверситет", Дншро
ТИПОЛОГ1Я В1ДТВОРЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НТЕРЕС1В АКТОР1В
Запропоновано типологю вiдтворення економ/'чних iHmepecie aKmopie eidnoeidHO до кльксних i яксних змн у результатах /хньо/ реалiзацi I, а також згiдно 3i схильнстю економ/'чно/ поведнки акторiв до стабiльностi (сталостi) i динамiчностi (мнливостi) у процес актуалiзацil економ/'чних нтере^. Об^рунтовано системн взаемозв'язки та взаeмозалежностi мiж запропонованими типами вiдтворення економ/'чних нтересв. Розкрито взаемовплив вiдтво-рення економ/'чних нтересв акторiв та iнституцiйного середовища.
Ключовi слова: вiдтворення; нститути; нтерес; економ/'чн/' нтереси; економiчна поведнка.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток еконо-млки лшшно корелюеться i3 процесами формування та реалiзацií акторами власних економiчних штереав. На основi усвщомлених бажань i прагнень аюгрв до отримання економiчноí вигоди, рацiональних iнтенцiй i намiрiв задовольнити своí потреби та у той самий час пщ впливом iррацiональних/випадкових психолопчно-емоцiйних iмпульсiв вiдбуваються зародження, станов-лення i прояв економiчних iнтересiв як промiжнi стадií ix формування. Конкретно економiчну форму iнтереси акторiв отримують у процес ix безпосередньоí реалiза-цп. Реалiзацiя економiчниx iнтересiв не завжди може мати позитивний (задовольняючий актора) результат, що вимагае подальшого коригування, iнституцiоналiза-ци та трансформаци економiчниx iнтересiв, iнструментiв i меxанiзмiв 'хнього втiлення. У xодi зазначених стадш вiдбуваються процеси формування i реалiзацií економь чних iнтересiв, якi постшно вiдновлюються акторами, що визначае змют вiдтворення економiчниx iнтересiв. Останне поняття ми визначаемо як процес постйного, незворотного вiдновлення формування i реалiзацií еко-номiчниx iнтересiв з метою задоволення потреб акторiв в економiчниx та соцiальниx благах. В умовах розвитку сучасно' економiки iнформацiйно-мережевого типу вщт-ворення економiчниx iнтересiв набувае нових форм, що пов'язано iз динамiчним розвитком свiтовоí економiки, прогресивними змшами економiчного та iнституцiйного середовища, методiв i меxанiзмiв господарювання, прис-коренням економiчного обiгу, ускладненням технолопй виробництва й реалiзацií продукту. Змшюються i самi економiчнi актори, а також ix економiчна поведiнка, що викликае трансформацiю iнтересiв та ix вiдтворювальниx форм. Тому сьогоднi важливим i актуальним е наукове визначення наявних/потенцшно можливих форм i титв вiдтворення економiчниx iнтересiв акторами.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй. Досль дження економiчниx iнтересiв активно проводилися представниками рiзниx наукових напрямiв, шюл i течiй: вiд А. См^а, Ф. Люта, К. Маркса i до Й. А. Шумпетера. Зазначен вченi-економiсти дiйшли висновку щодо ная-вностi прямих i непрямих кореляцш мiж iнтересами та виникненням господарських вщносин, зв'язкiв, детермь нованостi суспiльно-економiчного розвитку й активностi реалiзацií економiчними акторами сво!х iнтересiв, отриманими економiчними результатами та процесами формування i реалiзацií економiчниx iнтересiв. Грунто-
вно дослщжувалися економiчнi iнтереси також у радян-ськiй економiчнiй думцi. На сучасному етап розвитку економiчноí науки вщбуваеться новий сплеск активних дослщжень проблематики економiчниx iнтересiв, що, зокрема, пов'язано iз розвитком таких и роздiлiв, як по-ведiнкова економка та теорiя контрактiв. Останне ознаменувалося присудженням Нобелевсько1 та iншиx премш з економiки Д. Канеману, А. Тверсга, А. Дiтону, Б. Хольмстрьому, О. Харту, Р. Талеру за висновки, отриман у зазначених напрямах [1-6]. Серед вп"чизня-них науков^в та науков^в ближнього зарубiжжя еконо-мiчнi iнтереси вивчають Н. Чернецова, Н. Рассказова, В. Базилевич, В. Тарасевич, О. Кузьмш, О. Хтуха, А. Грищенко [7-12]. Сучасн вчен придiляють увагу до-слiдженню впливу шститупв на поведiнку акторiв щодо реалiзацií своíx iнтересiв [7-8], трансформацю íx форм в умовах розвитку каппамзму [9-10], а також корпора-тизацií, глобалiзацií та iнформатизацií сучасно! еконо-мiки й суспiльства [11-12]. Одночасно iз цим з'являють-ся новi ракурси i гранi економiчниx iнтересiв, якi вима-гають ix подальшого наукового обфунтування.
Методологiя. У робот застосовано тага загальнонау-ra^i та специфiчнi методи й пщходи економiчноí теорп: системний, науковоí абстракцп, аналiзу, синтезу - для характеристики вщтворення економiчниx iнтересiв та його основних стадй кiлькiсного i ягасного аналiзу, кла-сифiкацií та типологи, - для виокремлення типiв i форм вiдтворення iнтересiв акторами; Ыдукцп й дедукцií - для визначення змюту стiйкостi й мiнливостi у процесах формування та реалiзацii економiчниx iнтересiв; групування та графiчний - для об^рунтування зв'язкiв i залежностей мiж типологiчними формами вщтворення економiчниx iнтересiв; еволюцiйний, синергетичний, дiалектичний -для розкриття статичних i динамiчниx характеристик вио-кремлених титв вiдтворення економiчниx iнтересiв.
Мета статт - систематизацiя i класифiкацiя основних типiв вiдтворення економiчниx штереав, визначення ix змiсту i наявних зв'язкiв.
Результати. Шляхи i результати формування та ре-алiзацii економiчниx iнтересiв вiдрiзняються гальгасни-ми, а також якюними параметрами, осгальки iмплемен-туються рiзними економiчними акторами, на рiзниx рiв-нях функцюнування економiки, в рiзниx умовах тощо. Зазначений принцип може бути покладений в основу розробки типологи вщтворення штереав у процеа еко-номiчноí поведiнки (фяльност) акторiв. Питання стосо-
© Смесова В., 2018
