CC BY
636
УДК 336.71.009.6
ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В У СФЕР1
Ф1НАНСОВОГО Л1ЗИНГУ
Зайцева 1.Ю., к.е.н., доцент, Селюков 1.Ю., студент (УкрДАЗТ)
У сmаmmi запропоновано практичнi рекомендацИ щодо активгзаци дiяльностi банюв у сферi фiнансового лiзингу. В умовах загострення конкуренцИ на ринку банювських послуг, проведення банками лгзингових операцш може стати ефективним засобом розширення сфери банювського впливу. Виконуючи функцт лгзингодавця, банки можуть зробити свш внесок щодо формування стратеги та тактики оновлення основних фондiв, визначити напрями розвитку лизингу, контролювати ситуацт на лизинговому ринку.
Ключовi слова: л1зинг, фшансовий л1зинг, лiзинговi операци, ринок л1зингових послуг, л1зингове фшансування.
Постановка проблеми та и зв^язок з науковими чи практичними завданнями.
Враховуючи обмежешсть можливостей щодо збшьшення обсяпв фшансових ресурав, призначених для швестування виробництва, доцшьно звернути увагу на ошгашзацш структури наявних джерел фшансових ресурав i на принципи, що лежать в основi !х швестуванш. Традицшш фiнансовi послуги, яш надаються банками пiдприeмствам та оргашзащям, не завжди допомагають останнiм вирiшувати сво! проблеми, пов'язанi з оновленням чи вдосконаленням 1хшх основних фондiв, що у свою чергу потребуе значних довгострокових iнвестицiй. За таких умов перспективним стае лiзинговий бiзнес. У сучасних умовах лiзинг - це альтернативна форма фшансування, в якш поедналися оренднi вiдносини, елементи кредитування i фiнансування, а також елементи зовшшньо-торпвельних та iнвестицiйних операцш. Потреба розвитку фшансового лiзингу в Укра!ш, включаючи формування лiзингового ринку, обумовлена передуам несприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застаршого устаткування, низька ефективнiсть його використання тощо, що зумовлюе актуальшсть використання лiзингу як одного з найбшьш реальних варiантiв вирiшення даних проблем.
Аналiз останнiх до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Останшм часом у наукових фахових виданнях з'являеться чимало публжацш, присвячених тематищ фiнансового лiзингу. Проблеми та перспективи розвитку лiзинговоl дiяльностi знайшли широке вiдображення у наукових працях Грищенко О., Жилiнського А.1., Коваленко Н., Човнюк Ю., Кочеткова В.Н., Краево! Е.В., Савченко Л., Онищук Я.В.[1-6] та багатьох iнших
вiтчизняних вчених. Переважна бiльшiсть праць спрямована на теоретичне висвiтлення сутностi, класифжацп та порядку здшснення фiнансового лiзингу, обгрунтування методик розрахунку лiзингових платеж1в та напрямiв розвитку даних операцiй у цшому. Значно менше придiляеться увага питаниям здшснення банками операцш у сферi фшансового лiзингу та !х впливу на розвиток рiзноманiтних галузей i сфер економiки.
Метою даног статтi е характеристика напрямiв здшснення банками лiзингових операцiй та окреслення заходiв щодо розвитку фiнансового лiзингу в банк1вськ1й дiяльностi.
Виклад основного матерiалу до^дження. Зпдно з чинним законодавством Укра!ни лiзинг визначаеться як тдприемницька дiяльнiсть, яка спрямована на швестування власних чи залучених фшансових кошпв i полягае у наданш лiзингодавцем у виключне користування на визначений термш лiзингоодержувачу майна, що е власшстю лiзингодавця або набуваеться ним у власшсть за дорученням i погодженням iз лiзингоодержувачем з вщповщного продавця майна, за умови сплати лiзингоодержувачем перiодичних лiзингових платеж1в. Водночас в економiчнiй лiтературi трапляються iншi визначення лiзингу. Так, М.1. Крупка визначае лiзинг як одну iз найперспективнiших форм
виробничого швестування, що здатна пожвавити процес техшчного i технологiчного оновлення виробництва в Укра!т [7]. А.Г. Загороднiй вважае, що лiзинг е специфiчною формою фшансування каттальних вкладень, альтернативою традицшному банк1вському кредитуванню чи використання для придбання основних фондiв власних фшансових ресурав [8]. Вщповщно до Закону Укра!ни "Про фiнансовий лiзинг", фшансовий лiзинг - це вид цившьно-правових вiдносин, що виникають iз договору
© Зайцева 1.Ю., Селюков 1.Ю.
фiнансового лiзингу, за яким лiзингодавець зобов'язуеться набути у власшсть рiч у продавця (постачальника) вщповщно до встановлених лiзингоодержувачем специфiкацiй та умов i передати И у користування лiзингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лiзинговi платеж!) [9].
Саме фшансовий лiзинг виступае одним iз основних видiв лiзингу,
змют якого полягае в тому, що лiзингодавець купуе обладнання на замовлення клiента, якому i здае його у довготривале користування, при цьому вартiсть обладнання й експлуатацшш витрати окупляться лiзингодавцевi протягом термiну користування ним. Шсля зак1нчення термiну дИ договору лiзингоодержувач викуповуе предмет лiзингу за залишковою вартiстю.
З огляду на науковi публшаци з цього питання, можна зробити висновок, що найбiльш поширеним е пiдхiд науковцiв до визначення лiзингу як до альтернативи баншвського кредиту загалом. Пояснюеться це тим, що украшсьш банки як учасники iнвестицiйного процесу пропонують клiентам застосовувати переважно традицiйнi кредитнi схеми 1х господарсько! дiяльностi. Вони мають сво! переваги, однак iнодi спричиняють серйозш проблеми - обмеження iнвестицiйних можливостей суб'ектiв шдприемницько! дiяльностi, недостатнiсть обсяпв капiталовкладень в оновлення основних фондiв, повiльний розвиток iнвестицiйного кредитування вичизняними банками, вiдсутнiсть у бiльшостi потенцшних позичальник1в реально! гаранти повернення кредитив та л1кыдно1 застави тощо.
Вщповщно до чинного законодавства, банк може брати участь у лiзинговому бiзнесi прямо та опосередковано (шляхом фшансування лiзинговоl
компани). Для здiйснення лiзингових операцiй банковi необхiдно сформувати у свош структурi спецiальний вiддiл або у склащ кредитного ввддшу - спещальну групу. Виступаючи ж лiзингодавцем банк мае iстотнi вигоди - розширюеться спектр банк1вських операцiй, зростае ктентська база, пiдвищуеться iмiдж банку; знижуеться ризик втрат вiд неплатоспроможносп лiзингоодержувача, оск1льки банк залишаеться власником майна, переданого в лiзинг; зростають доходи банку, оск1льки розмiр лiзингових платеж1в вищий, нiж процентна ставка за кредит; здшснюеться прискорення амортизацп об'екта лiзингу. Таким чином, у банков з'являеться можливiсть здiйснювати новi прогресивнi форми обслуговування, що вiдрiзняються вiд традицiйного довготермiнового кредитування наданням додаткових послуг у сферi маркетингу та оргашзаци виробництва на базi передово! технiки i технологи. Взаемопов'язаш комерцiйнi i фiнансовi переваги лiзингу будуть сприяти залученню банков до фшансування НТП в уах галузях економiки.
Проте така дiяльнiсть потребуе спецiалiстiв, як1 повиннi мати глибош знання у сферi оргашзаци кредитування, визначення попиту i пропозици на обладнання, технологи виробництва i техшчне обслуговування обладнання, аудиту, а також у сферi законодавства, оцiнки ризишв, страхування майна.
При цьому можна вщзначити цiлком своерiднi, вiдмiннi вщ традицiйних кредитних зв'язк1в, взаемовiдносини. Це обумовлено подвшною роллю банку. З одного боку, купуючи машини, обладнання, транспортш засоби, вiн е покупцем, а з шшого, здаючи все це в лiзинг -лiзингодавцем. Однак бiльшiсть банков вiддають перевагу опосередкованим формам учасп в лiзингових угодах. Цi форми так1:
• створення власно! дочiрньоl тзингово1 компани;
• створення разом з iншими банками, кредитними установами, iншими
суб'ектами господарювання спiльних лiзингових компанiй;
• кредитне обслуговування лiзингових компанiй (включаючи факторингове).
Вказанi форми в цшому забезпечують вищу ефективнiсть, нiж безпосередня участь банков у лiзинговому бiзнесi. Це пояснюеться перевагами спецiалiзацil лiзингових компанiй, тобто тим, що вивчення ринку, органiзацiйна структура, глибше вивчення специфiки лiзингу, реклама - все тдпорядковано розв'язанню одного завдання -забезпеченню усшшно! тзингово1 дiяльностi. Ниш у свт 80% загально! шлькосп лiзингових компанiй або створенi банками, або контролюються ними. Так, наприклад, Сосьете Женераль створила компанiю "СЖ Еквiпмент Лiзинг", i придбала Першу Лiзингову Hertz, яка нинi працюе пiд назвою ALD Automotive; БНП Парибас придбав укра1нський банк "Укрсиббанк", разом з його лiзинговою компашею "Украшська лiзингова компанiя", а також Ушверсальну лiзингову компанiю; Aвстрiйський банк "Райффайзен" придбав укра1нський банк "Аваль", який тепер виходить на ринок лiзингу з компанiею "Райффайзен Лiзинг Аваль"; Шведський банк "SEB" створив лiзингову компанiю через свiй украшський банк "Аж1о".
Основнi переваги створення дочiрноl тзингово1 компани для банков зводяться до такого: законодавством не обмежено обсяги здшснюваних нею лiзингових операцiй та напрямiв i форм тако! дiяльностi; проведення операцiй за посередництва тзингово1 компани дае змогу банку розширити сво! можливостi у сферi лiзингу (адже вiн стае не лише засновником тзингово1 компани, а й ll кредитором, гарантом, посередником i лiзингоодержувачем); з'являеться можливють за допомогою лiзингу виршити низку господарських проблем за рахунок залучених (а не власних)
коштiв (наприклад, банк1вська установа може надати власнiй лiзинговiй компанп кредит для придбання комп'ютерiв та шшо! оргтехнiки, а потiм узяти цю технiку в лiзинг); робота з рiзним складом основних фондiв; можливiсть застосування лiзинговою компанiею процедури фiнансування придбання обладнання.
Позитивним моментом е i те, що створення власно! дочiрньоl лiзинговоí компанп потребуе вiд банку мiнiмальних капiталовкладень, оскшьки в Украш вiдсутнi обмеження щодо мшмального розмiру статутного фонду або оргашзацшно-правових форм лiзингових компанш, тож порядок !х заснування такий же, як i процедура створення будь-якого шшого господарського товариства.
Сьогодш банк мае можливiсть заснувати не власну лiзингову компанiю, а спшьну з iншими суб'ектами тдприемницько1 дiяльностi. Як свщчить практика, е калька форм такого партнерства: заснування лiзинговоí компанп спiльно з iншим банком (банками); створення лiзинговоl компанп банком спшьно з виробником обладнання; заснування банком лiзинговоí компанп за учасп iноземного iнвестора; створення лiзинговоl компанп баном спшьно з лiзингоодержувачем. Однак досвш лiзинговоí дiяльностi як в Укра1ш, так i у свт доводить, що з урахуванням розвитку ринку фшансових послуг банкам найкраще i найдоцшьшше створювати дочiрнi лiзинговi компанп.Водночас розвиток банк1всько1 лiзинговоl дiяльностi в Укра1н1 гальмуеться низкою причин, серед яких вагоме мiсце займае недостатшсть ресурсного потенщалу банков. З одного боку, баншвський сектор Укра1ни демонструе вiдповiднi темпи зростання i е найбшьш розвиненим порiвняно з шшими секторами. З другого - обсяги та структура власного катталу, зобов'язань та активiв банков свщчать, що вони е замалими порiвняно з потребами економiки кра1ни i, у тому чи^ ринку лiзингу. До шших причин слiд вiднести вшсутшсть сформованого вторинного ринку обладнання, державно1 програми розвитку лiзингу, недосконалють механiзмiв страхування лiзингових операцiй i захисту лiзингодавцiв тощо.
Неадекватним також е оподаткування операцiй iз фiнансового лiзингу податком на додану вартiсть, що стосуеться особливо мiжнародного фiнансового лiзингу, який не знайшов в Украíнi належного розвитку. Так, вшповшно до Закону Украши "Про податок на додану варпсть", якщо узятий у лiзинг товар перетинае митну територiю, вiн оподатковуеться ПДВ i пiдвищуе на 20 % варпсть предметiв лiзингу. Предметами мiжнародного лiзингу переважно е лшп по виробництву, транспортнi засоби, як1 мають значну вартiсть i лiзинговi платеж! становитимуть вагомi суми.
Попри несприятливий законодавчий клiмат на наявнiсть зазначених вище перешкод щодо проникнення баншвського катталу у сферу лiзингового бiзнесу вiтчизнянi банки розширюють сво! можливосп у даному напрямку традицiйно стаючи не лише засновниками лiзингових компанш, а й !х кредиторами, гарантами, посередниками та лiзингоотримувачами. При цьому вони збшьшують доходи та зменшують ризики банку, пов'язанi зi здшсненням лiзингових операцiй, в результатi чого зростають можливостi банков при завойовуванш лiзингового ринку Украши через створення мереж! лiзингових компанiй у рiзних регiонах краши.
Крiм цього, украшсьш банки та 1'хш лiзинговi компанп стикаються з проблемою недостачi та складшстю залучення фiнансових ресурсiв на тривалi термiни, отримати гарантп чи страховi послуги. На вiдмiну вш них, iноземнi лiзинговi компанп не мають таких проблем i володшть значним капiталом, належною репутацiею. Цшком iмовiрно, що коли макроекономiчна ситуащя в Украíнi стабiлiзуеться, а чинне законодавство, яке регламентуе цю дiяльнiсть, буде удосконалене, !хня присутнiсть у регюнах Украíни значно зросте.
При цьому банки повинш отримати вiдповiднi права щодо видачi сво!м суб'ектам лiзинговоí дiяльностi пiльгових i безпроцентних кредипв. Крiм того, витрати на страхування предмета лiзингу не вiдносяться на
витрати, якщо !х сума перевищуе 5 % вiд загальног' суми валових витрат у податковому перiодi тривалiстю на один рiк. На нашу думку, дане законодавче обмеження слш усунути, що стимулюватиме дiяльнiсть банков у сферi лiзингового бiзнесу.
Для того, щоб стимулювати участь банков у процесi органiзацií фшансового лiзингу, слiд надавати податковi пшьги (за сплатою податку на прибуток) банк1вським установам при здiйсненнi ними довгострокових лiзингових операцiй для таких прюритетних i перспективних для лiзингового бiзнесу сфер економiки як сшьське господарство, транспорт, авiабудiвельна промисловiсть, нафтогазовий комплекс, харчова промисловють.
Нинi назрша об'ективна необхiднiсть створення державноí програми тдтримки лiзингу, яка б передбачала серед шших необхшних умов й залучення баншвського сектору до розвитку лiзингових послуг. Н реалiзацiя повинна сприяти пiдвищенню якiсних характеристик лiзингового потенцiал^ банков до рiвня розвинутих зарубiжних кра^н, активному використанню у практичнш дiяльностi банков рiзноманiтних лiзингових схем та широкого кола банювських операцш та послуг при здшсненш фшансового лiзингу. Цей документ повинен мютити так1 заходи, як1, на нашу думку,
нададуть значного поштовху p03BKTK0Bi дiяльностi баншв у сферi лiзингового 6i3Hecy: впровадити диференцiйований тдхвд щодо оподаткування прибутку комерцiйного банку залежно вiд напрямiв та обсягiв здшснення лiзингу: зниження у випадку надання в лiзинг засобiв виробництва тдприемствам у прiоритетних сферах економiки термшом понад 5 рок1в, а у разi вiдсутностi таких вкладень - залишити ставку
оподаткуваннянезмiнною ; стимулювати
комерцiйнi банки вкладати кошти у статутш фонди лiзингових компанiй, шляхом звшьнення вiд оподаткування тieï частини прибутку, яка спрямовуеться на придбання акцiй даних пiдприeмств; створити систему пшьгового довгострокового рефiнансування Нацiональним банком Украши тих комерцiйних банков, як активно займаються довгостроковим фiнансовим лiзингом; запровадити державне вiдшкодування (часткове) процентних ставок за операцiями, що яш передбачають здiйснення фiнансового лiзингу для тдприемств, як1 функцiонують у прюритетних галузях економiки, та передбачити вщповщт обсяги вiдшкодування у Державному та мюцевих бюджетах; розробити вiдповiднi мехашзми щодо: зниження вартостi кредитних ресурав, що сприятиме ефективностi лiзингових операцш; зниження вартостi нотарiальних послуг з оформленням договорiв лiзингу з метою послаблення фiнансового навантаження на учаснишв лiзинговоï угоди; надання податкових пшьг щодо операцiй з мiжнародного лiзингу з метою ввезення на територш Украши високотехнологiчного устаткування;
реформування податкового законодавства в частинi стимулювання лiзингових операцiй -запровадження прискореноï норми амортизацiï для об'ектiв лiзингу, надання iнвестицiйних пiльг при оподаткуванш прибутку пiдприемств, застосування спрощеноï процедури повернення майна.
Висновки. В умовах загострення конкуренцiï на ринку баншвських послуг, проведения банками лiзингових операцш може стати ефективним засобом розширення сфери баншвського впливу. Виконуючи функцш лiзингодавця, банки можуть зробити свш внесок щодо формування стратегiï та тактики оновлення основних фондiв, визначити напрями розвитку лiзингу, контролювати ситуацш на лiзинговому ринку. Для швидкого розвитку лiзингового бiзнесу слiд розробити та реалiзувати систему дiевих органiзацiйно-економiчних заходiв, щодо стимулювання та державно!' тдтримки
дiяльностi баншв у сферi лiзингового 6i3Hecy. Лише у цьому випадку можливе швидке зростання такого напрямку банк1вського 6i3Hecy, за допомогою якого досягаеться подвiйна мета: розширюються ринки збуту продукцп, пожвавлюеться дiяльнiсть виробник1в основних засобiв, а шдприемницьш структури ринку отримують можливiсть розвивати свою виробничу базу. Банк1вська система Украши мае повноцшно виконувати надзвичайно важливе завдання -сприяти розвитковi економiки держави, пiдтримувати вiтчизняного товаровиробника, пiдвищувати ефективнiсть його дiяльностi та конкурентоспроможшсть у тому числi й за рахунок здiйснення фiнансового лiзингу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Грищенко О. Фшансовий лiзинг: iсторiя, сучаснiсть та перспективи розвитку / О.Грищенко // Юридичний журнал.- 2006.- №3. - С. 61-68.
2. Жилшський А.1. Створення сприятливого середовища для розвитку фшансового лiзингу в Украш / А.1. Жилiнський // WELCOME.- 2004.-№l.- C. 16-18.
3. Коваленко Н. Тенденцп розвитку лiзингу: свгговий досвiд i реалп в Укрш'ш / Н.Коваленко, Ю. Човнюк // Баншвська справа.- 2001.- №1. - С. 47-51.
4. Кочетков В.Н.Организация лизинговых операций / В.Н.Кочетков, Е.В.Краева, О.В. Кочеткова - К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1998. - 103 с.
5. Савченко Л. Деяк аспекти правового регулювання лiзинговоl дiяльностi в Укра'ш / Л. Савченко // Збiрник наукових праць АДПСУ.-2003.- №1. - С. 126-129.
6. Онищук Я.В. Розвиток лiзингу в Украíнi / Я.В.Онищук // Фiнанси Украши. - 2005, №7. - С. 106.
7. Крупка М.1. Фшансово-кредитний механiзм шновацшного розвитку економiки Украши / М.1.Крупка . - Львiв: Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2001. - 608 с.
8. Загороднш А.Р. Фшансовий словник / А.Р.Загороднш, Р.Л.Вознюк, Т.С.Смовженко. - 2-е вид., випр. та доп. - Львiв: Центр Свропи, 1997. -576 с.
9. Закон Украши «Про фшансовий лiзинг»: ввд 16.12.1997 №723/97- ВР. - Офщ. вид. // Вiдомостi Верховно' Ради. - 1998. - №16. - С.68.
Аннотация. Предложены практические рекомендации относительно активизации деятельности банков в сфере финансового лизинга. В условиях обострения конкуренции на рынке банковских услуг, проведения банками лизинговых операций может стать эффективным средством расширения сферы банковского влияния. Выполняя функцию лизингодателя, банки могут сделать свой взнос относительно
формирования стратегии и тактики обновления основных фондов, определить направления развития лизинга, контролировать ситуацию на лизинговом рынке.
Ключевые слова: лизинг ,финансовый лизинг, лизинговые компании, инвестиционные ресурсы, банковская деятельность.
Summary. Practical recommendations are offered in relation to activation of activity of banks in the field of the financial leasing. In the conditions of sharpening of competition on the market of bank services, leadthrough of leasings operations jars can become the effective mean of expansion of sphere of bank influence. Executing the function of leasing giver, jars can do the payment in relation to forming of strategy and tactic of update of capital assets, to define directions of development of leasing, control a situation on a leasing market.
Keywords: leasing, financial leasing, leasing companies, investment funds, banking.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Колесников О.В. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТНазаренко1.Л.
УДК 338.49:330.341:332.1
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦШНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГЮНАЛЬНИХ РИНК1В
Зтченко О.А., к.е.н., ст викладач (Дон1ЗТ) Цихм^тро С.1., здобувач (УкрДАЗТ)
Стаття присвячена анализу проблем та перспектив формування iнформацшного забезпечення реггональних ринтв. Проведено SWOT-аналiз можливостей та перешкод формуванню единого Шформацшного ринку реггону (на прикладг Донецько'1 областг).
Ключовi слова: регюнальний ринок, шформацшне забезпечення, шформацшна тфраструктура, SWOT-аналiз.
Постановка проблеми та ïï зв'язок з науковими та практичними завданнями. На
сучасному етат соцiально-економiчного розвитку Украши велике значения набувають шформацшш ринки репональних масштабiв, а як наслщок i науковi дослщження з ïx формування та функцюнування.
1нформацшний ринок утворюеться системою економiчниx, правових i оргашзацшних вщносин щодо торгiвлi шформацшними продуктами, послугами та технолопями, яка визначае умови i мехашзми 1'х представлення та цши.
1нфраструктура шформацшного ринку поеднуе сукупшсть секторiв, кожен з яких охоплюе групу людей чи оргашзацш, що пропонують однорщш шформацшш продукти i послуги. В наш час сформувалася цша сфера шформацшного тдприемництва, яка займаеться виробництвом, торпвлею, посередництвом в шформацшних галузях.
Однак не зважаючи на розгалужену мережу суб'екпв шформацшного ринку, единоï
iнформацiйноï системи не юнуе, що ускладнюе доступ до шформацп, а отже i сощально-економiчного розвитку регiонiв.
Анал1з основних до^джень та публшацш. Проблемам розвитку репональних риншв присвячено багато наукових праць, серед яких можна видiлити роботи таких вчених, як 1.В. Арженовський [1], З.С. Варналiй [2], В.П. Дубщев [3], О.А. Медведева [4], О.В. Фшагша [5]. Цд автори обгрунтовують методологiчнi основи розвитку регiональноï економiки, визначають роль та мюце регiону в системi вщносин господарського комплексу держави, дослщжують проблеми регюнального управлiния, особливосп функцiонувания регiональниx риншв.
Невиршет частини загальног проблеми. Однак у сучасних наукових дискуаях навколо проблем розвитку ринкових вщносин майже не обговорюеться питання здшснення ефективного шформацшного забезпечення ринкових агенпв з урахуванням регiональноï специфiки. Наукова i практична актуальшсть зазначеного питання зумовили ви6Др теми статтi, визначили ïï мету.
© Зшченко О.А., Цихмктро С.1.
