CC BY
46
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2013, ВИП. 7-8
through Uzbekistan and Kazakhstan, as well as the construction of the Kazakhstan-China oil pipeline.
Keywords: Central Asia, China, Shanghai Cooperation Organisation, strategic interests, foreign policy.
M.3. Мурашкша, C.B. Толстов
OCHOBHI НАПРЯМКИ ПОЛ1ТИКИ КИТАЮ B РЕГЮН1 ЦЕНТРАЛЬНО!
АЗП
В cmammi проанал1зовано cmpameziHHi wmepecu КНР в pezioni Центральног Ази. Розглянуто ди ma зусилля по ix peaлiзaцii в рамках основних напрямшв зовтшньог полтики Kumaw. Пpeдcmaвлeнo огляд основних npoeкmiв КНР у ccpepi eнepгemuкu ma poзвumку mpaнзumнoг iнфpacmpукmуpu.
Ключов1 слова: Цeнmpaльнa Аз1я, КНР, Шанхажька opгaнiзaцiя cniвpoбimнuцmвa, cmpameгiчнi wmepecu, зовтшня полтика.
УДК 327(477)(045)
е.в. Рябшш
ПРОБЛЕМА ЗОВН1ШНЬОПОЛ1ТИЧНОГО ВИБОРУ УКРА1НИ
Cmammя npucвячeнa однт з aкmуaльнux npoблeм у^а^^кого гeonoлimuчнoгo cьoгoдeння, a caMe вeкmopу iнmeгpaцiг У^аши. Рoзглянуmi npoблeмu ma nepcneкmuвu щодо y4acmi У^ати в eвponeйcькux ma eвpaзiйcькux noлimuкo-eкoнoмiчнux iнmeгpaцiйнux oб'eднaнняx. Нaгoлoшуemьcя на нeвuгiднocmi гeonoлimuчнoгo poзmaшувaння дepжaвu ma внуmpiшньoму poзкoлу в cуcniльcmвi ^ошвно зовтшньополтичного вeкmopу. Oбгpунmoвуemьcя думка npo нeoбxiднicmь У^ати iнmeгpувamucя з датами eвpaзiйcькoгo npocmopy.
Ключов1 слова: iнmeгpaцiя, eвpaзiйcькuй npocmip, Cвponeйcькuй Союз, cувepeнimem, по^нацюнальна enoxa.
Сучасний св1т характеризуеться активными !нтеграц!йними процесами. 1нтеграц!я сьогодн! е нев!д'емною складовою економ!чного, поличного, в!йського, культурного розвитку глобал!зац!йного св!ту, не дивлячись на те, що глобал!зац!я мае б!льше недол!к!в, ан!ж переваг для сучасного людства. На кожному континент! краши формують рег!ональн! орган!зацп та приймають участь в !нтеграц!йних проектах. Украша не е виключенням, але участь держави в штеграцшних процесах е довол! хаотичною, що заважае держав! зайняти свое м!сце в пол!тичн!й структур! св!ту.
1нтеграц!йн! приор!тети Украши сл!д розглядати через призму трьох фактор!в: економ!чне зростання, збереження суверен!тету в процесах прийняття р!шень та посилення геопол!тичного впливу на региональному р!вн!.
В контекст! анал!зу зовн!шньопол!тичних пр!оритет!в, Украша мае три потенц!йн! шляхи: !нтеграц!я в европейське сп!втовариство; ре!нтеграц!я з кранами евраз!йського простору; нейтрал!тет як в в!йськовому, так ! в пол!тичному план!. Трет!й вар!ант е нереальним, оск!льки Украша не мае н!яких можливостей стати сх!дноевропейською Швейцар!ею через високий р!вень корупцп та прогалин у в!тчизняному законодавств!.
Геопол!тично Украша вагаеться м!ж !нтеграц!ею до европейських структур та ре!нтеграц!ею з пострадянськими кранами.
184
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ
CEPLS: ICTOPLS. ПOЛITOЛOГIЯ, 2013, Bm. 7-8
Gвpoпeйcький тa eвpaзiйcький пpocтip нa cьoгoднiшнiй дeнь e да взaeмoдoпoвнoюючими, a взaeмнoвиключними eлeмeнтaми cyчacнoгo гeoпoлiтичнoгo cвiтy. Зaxiднa цивiлiзaцiя, гoлoвним пpeдcтaвникoм яш^' e CШA, нaмaгaeтьcя зaкiнчити poзпaд цьoгo eвpaзiйcькoгo пpocтopy, пoчaвши iз pyйнaцiï Paдянcькoгo ^юзу тa пpoдoвжyючи pyйнaцieю Pociï, яга зaвдяки пpиxoдy дo влaди пpaгмaтичниx пoлiтикiв, щe мae cили вiдcтoювaти cвoï гeoпoлiтичнi iнтepecи. Cьoгoднi ж Pociя нaмaгaeтьcя пoтpoxy пoвepтaти cвiй вплив нa eвpaзiйcькoмy пpocтopi i poбить цe шляxoм aктивiзaцiï iнтeгpaцiйниx пpoцeciв (Gвpaзiйcький coюз, OДKБ, ^ŒDC, CHД). Зa yмoв мoжливoгo poзпaдy Pociï нa дeкiлькa pecпyблiк, eвpaзiйcький пpocтip cтaнe тepитopieю пepмaнeнтниx мiжнaцioнaльниx тa мiжeтнiчниx кoнфлiктiв, y яю будуть втягнyтi пpaктичнo вci ^шни peгioнy. He бyдe пepeбiльшeнням cкaзaти, щo eвpaзiйcький пpocтip як гeoпoлiтичний cyб'eкт icнye лишe зa yмoв цiлicнocтi Pociï як дepжaви.
Oтжe, мeтoю cтaттi e aнaлiз гeocтpaтeгiчнoгo вибopy У^шни чepeз пpизмy гeoпoлiтичниx cтpaтeгiй нa eвpoпeйcькoмy тa eвpaзiйcькoмy пpocтopax.
Ha пepшиx eтaпax icнyвaння нeзaлeжнoï У^шни, бaгaтo eкcпepтiв пiдкpecлювaли вaжливicть пoяви y^arn^^' дepжaви, яга мaлa cпpoмoжнicть впливaти нa cитyaцiю в cвiтi в глoбaльнoмy мacштaбi. Пepш зa вce, пoявa У^шни змiнилa гeoпoлiтичний бaлaнc в €вpoпi, пoлiтичнa cитyaцiя в Gвpoпi бyлa кapдинaльнo тpaнcфopмoвaнa. З.Бжeзинcький ввaжaв, щo apxiтeктypa eвpoпeйcькoï бeзпeки мae бyдyвaтиcя нa oci Пapиж - Бepлiн - Bapшaвa - KMb [2, c. 25]. Aлe, пocилeння У^шни нa peгioнaльнoмy piвнi бyлo нeвигiднo пpoвiдним aктopaм мiжнapoдниx вiднocин, a caмe CШA тa GC, яю й poзпoчaли кaмпaнiю «дeмoнiзaцiï» ^шни, звинyвaчyючи кepiвництвo дepжaви в пocтaчaннi cиcтeм «^льчуга» дo Ipaкy, фaкт чoгo дocить нe бyлo дoвeдeнo. Kpiм тoгo, пoлiтичнa кpизa, яга бyлa штyчнo iнcпipoвaнa нa пoчaткy 2000-x poкiв i якa тpивae дoтeпep, нивiлювaлa гeoпoлiтичний пoтeнцiaл ^шни, якa вжe нe poзглядaeтьcя eкcпepтaми як пoтyжний peгioнaльний гeoпoлiтичний a^op.
Bплив пpoвiдниx aктopiв мiжнapoдниx вiднocин e пepшoю пpичинoю, якa пpизвeлa дo тoгo, щo Укpaïнa з пoтeнцiйнoгo впливoгo гpaвця нa вeликiй шaxiвницi пepeтвopилacя лишe в oб'eкт мiжнapoдниx вiднocин. Iншoю гoлoвнoю пpoблeмoю дepжaви e ïï гeoгpaфiчнe poзтaшyвaння, a caмe, лiмiтpoфнe, тoбтo пpoмiжнe, щo poбить cкpyтним вeдeння зoвнiшньoï пoлiтики.
Лiмiтpoфнicть У^шни мoжe бути визнaчeнa нacтyпними пapaмeтpaми:
- в гeoпoлiтичнoмy - Укpaïнa знaxoдитьcя мiж GC i Pocieю;
- в eкoнoмiчнoмy - мiж ^штами з pинкoвoю eкoнoмiкoю Зaxoдy тa eкoнoмiкoю Pociï, щo тiльки poзвивaeтьcя;
- в дyxoвнo-мopaльнoмy - мiж тoтaлiтapним iдeoлoгiчним минулим i мoжливим пpaвoвим мaйбyтнiм, cклaдoвими якoгo e гpoмaдянcькe cycпiльcтвo тa пpaвoвa дepжaвa;
- в цiннicнoмy - мiж cxiднoю тa зaxiднoю цивiлiзaцiями. Tyт ^д зaзнaчити, щo в Укpaïнi пepexpeщyютьcя цiннocтi як cxiднoï, тaк i зaxiднoï цивiлiзaцiй. Пpoтe, нi cx^rn iнтepпpeтaцiï взaeмoдiï гpoмaдянинa i дepжaви ("людита - гвинт дepжaвнoгo opгaнiзмy"), нi нeкpитичнe cпpийняття oпopниx тoчoк зaxiднoгo aнтpoпoцeнтpизмy ('^^лютний пpiopитeт пpaв гpoмaдянинa") cьoгoднi нe e пpийнятними для y^a^^^re cycпiльcтвa. C.Гaнтiнгтoн y cвoiй пpaцi «З^кдання цивiлiзaцiй» тaкoж нaгoлoшye нa тoмy фaктi, щo Gвpoпa зaкiнчюeтьcя нa бepeгax Днiпpa, a дaлi пoчинaeтьcя Aзiя [8, c. 153]. Kparna, двi чacтини я^' нaлeжaть дo piзниx цивiлiзaцiй, пpиpeчeнa icнyвaти в cтaнi лaтeнтнoгo кoнфлiктy щoдo вибopy зoвнiшньoпoлiтичнoгo вeктopy;
- в вiйcькoвoмy - мiж HATO тa OДKБ.
185
ISSN 2226-2830 BICHHK MAPIYnOHLCLKOrO flEP^ABHOrO YHIBEPCHTETY CEPLS: ICTOPLS. nOHITOnOrLS, 2013, BHn. 7-8
Ha ocTaTOHHHH BHÖip 30BHimHbononiTHHHoro BeKTopy flep«aBH TaKo« BnnHBae TpeT« npoö^eMa, a caMe perioHa^bHHH po3Ko.n yKpaÏHcbKoro cycnmbcraa no .rnmÏ «Cxifl - 3axifl». ^k^o npoaHa^i3yBaTH e^eKTopa^bHi ynofloöaHH« MemKaHuiB 3axiflHoÏ YKpaÏHH, bohh xapaKTepH3yroTbca npo3axiflHHM BeKTopoM po3BHTKy (npo ue CBi^naTb pe3y^bTaTH nap^aMeHTCbKHx Ta npe3HfleHTcbKHx BHÖopiB npoTaroM ycboro nepiofly He3a.ne«HocTi); CxiflHa YKpaÏHa niflTpHMye peiHTerpauiro 3 KpaÏHaMH Ko^HmHboro CPCP, a, oT«e, npopociMcbKi no^iTHHHi ch^h. Ha«a.nb, ueM perioHa^bHHH po3Kon Ta cneKy.n«ui« npiopHTeTaMH b 3oBHimHiM nomraui BHKopHcroByroTbca pi3HHMH nomTHHHHMH cn^aMH YKpaÏHH, «Ki 3auiKaB^eHHi b oTpHMaHHi HeoGxiflHoÏ KmbKocri ranociB nifl nac bhöophhx KaMnaHiM. no3Hui« 3oBHimHbono^iTHHHoÏ HeBH3HaneHHocri, a, oT«e, GaraTocropoHH« 3oBHimH« no^iTHKa öy^a BHnpaBfleHa b 90-Ti poKH MHHy^oro cromir«, ocKmbKH nic.na po3nafly CPCP Ta 6ino.napHoÏ cHcreMH Mi«HapoflHHx BiflHocHH, cBiT onHHHBca b cTaHi reono^iTHHHoro BaKyyMy, «khm xapaKTepH3yBaBca npouecoM reonomTHHHoÏ nepeopieHTauiÏ B«e icHyroHHx KpaÏH Ta thx, «Ki ^omho 3'aBH.nHca Ha nomTHHHiM KapTi cBiTy. A^e, cboroflHi, ko^h cBiT Bxo^HTb b 3aBepma^bHy $a3y GyfliBHHuTBa reonomTHHHoÏ apxiTeKTypH cBiToBoro nopaflKy, Ko«Ha KpaÏHa noBHHHa 3aMH«TH cBoe Micue Ta BH3HanHTHca i3 cboïmh reono^iTHHHHMH npHopiTeTaMH. 3axifl, b cBoro nepry, HaMaraeTbca pi3HHMH npoeBponeMcbKHMH nporpaMaMH BHpBaTH eBpa3iMcbKi KpaÏHH 3 no^roca BnnHBy PociÏ, a^e M He flonycKae flo caMoÏ GBponH, ocKmbKH KpaÏHH eBpa3iMcbKoro npocTopy He BiflnoBiflaroTb KpHTepiaM Ta HopMaM GC. U,boro, Ha«a.nb, He ycBifloM^roroTb caMi KpaÏHH, «kh oÖHparoTb eBponeMcbKy öe3nepcneKTHBHicTb 3aMicrb eBpa3iMcbKoÏ nepcneKTHBH po3BHTKy.
^k^o noflHBHTHca Ha iHTerpauiMHi npouecH Ha eBpa3iMcbKoMy npocTopi, c^ifl 3a3HanHTH, ^o nepmHM iHTerpauiMHHM npoeKToM BH«BH.naca CHfl, a^e mh He Mo«eMo cToBiflcoTKoBo BBa«aTH, ^o ue öyB caMe iHTerpauiMHHM npoeKT. CHfl öyB BapiaHToM 3aMiHH CPCP, ocKmbKH 3aMicTb Pafl«HcbKoro Coro3y noTpiÖHo Gyno 3anponoHyBaTH Hace^eHHro hobhx KpaÏH Ta nomTHHHHM emTaM «KiMcb nepexiflHHM npoeKT. KpiM Toro, cmfl niflKpec^HTH, ^o CHfl BH«BH^aca e^eKTHBHHM flia^oroBHM MaMflaHHHKoM Ta cboroflHi flo3Bo^ae BHpimyBaTH Be^HKy KmbKicrb flBo- Ta GaraTocropoHHix npoö^eM.
IHmHMH iHTerpauiMHHMH npoeKTaMH (opraHi3auiaMH), b «khx TaKo« npHMMaroTb ynacTb KpaÏHH eBpa3iMcbKoro npocTopy e Hacrynrn: eKoHoMinm - OHEC, GBpA3EC, ^HTpa.nbHoa3iMcbKe cniBpoöiTHHuTBo; BiMcbKoBi - OflKE, Blackseafor, Caspian Guard, BiMcbKoBo-no^iTHHHi - fflOC; nomTHHHi - rYAM, CxiflHe napTHepcTBo, ^HTpa.nbHoeBponeMcbKa iHHuiaTHBa, EBpa3iMcbKHM Coro3 (b crafliÏ po3poÖKH) to^o. Ane nepeBa«Ha KmbKicrb uhx npoeKTiB Ma^a 3a MeTy caMe BHxifl KpaÏH 3 pociMcbKoro no^rocy Bn^HBy [7, c. 35].
CboroflHi eBpa3iMcbKa iHTerpauia pea^i3yeTbca TpboMa KpaÏHaMH: Pociero, Ka3axcraHoM Ta TypennHHoro. Y 2006 p. TypennHHa iHiuiroBa^a cTBopeHHa TropKcbKoÏ cniBflpy«HocTi flep«aB fl^a Ïx eKoHoMinHoÏ iHTerpauiÏ. Y 2008 p. Gy^a cTBopeHa nap^aMeHTcbKa AcaMÔ^ea TropKoMoBHHx flep«aB, a b 2010 p. MiHicrp 3aKopfloHHx cnpaB TypenHHHH 3aroBopHB npo cTBopeHHa GBpa3iMcbKoro coro3y, flo aKoro noBHHHi yBiMTH He Ti^bKH TropKcbKi flep«aBH i HapoflH, a M Mycy^bMaHcbKi, 3oKpeMa Ea^KaH, npHnopHoMop'a i PociÏ [4, c. 548]. ToGto, TypennHHa GanHTb GBpa3iMcbKHM coro3 «k perioHa^bHe yrpynoBaHHa KpaÏH oflHoro noxofl«eHH« Ta BipocnoBiflaHH«. npoeKT Ka3axcTaHy GyB nporanomeHHM ^e b 1994 poui H.Ha3apGaeBHM Ta nepeflöanaB oTpHMaHH« ^Hme eKoHoMinHoÏ BHroflH Ge3 ifleo^orinHoro niflrpyHTT«. A^e Ha tom nac BiH GyB HecBoenacHHM, ocKi^bKH nocTpafl«HcbKHM npocTpi xapaKTepH3yBaBca npouecaMH fle3iHTerpauiÏ, a HauioHa^bHi emTH Bo^i^H yKpinHTH cBoro B^afly, aHi« fli^HTHca Hero i3 MocKBoro, «k noTeHuiMhhm no^rocoM Bn^HBy Ta peiHTerpauiÏ. ^o cTocyeTbca npoeKTy B.nyTiHa, to BiH Mae Ha MeTi caMe yKpin^eHH« no^iTHKo-eKoHoMinHoro Bn^HBy PociÏ Ha eBpa3iMcbKoMy
186
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ
CEPIЯ: ICTOPIЯ. ПOЛITOЛOГIЯ, 2013, Bm. 7-8
пpocтopi тa «цeмeнтyвaння» дeякиx ^arn peгioнy для cтвopeння пoлiтичнoгo пoлюcy в кoнтeкcтi пoбyдoви бaгaтoпoлюcнoгo cвiтy. У вiдпoвiднocтi дo нeoeвpaзiйcькoï дoктpини Pociя пoвиннa cтaти цeнтpoм нoвoï im^^a^û, щo дoзвoлить ш збepeгти cвoю yнiкaльнicть тa зaxиcтити cyвepeнiтeт caмoбyтнix кyльтyp Gвpaзiï вщ нaв'язyвaння лiбepaльнo-кyльтypниx цiннocтeй CШA [5, c. 556]. Taкoж y repc^^^i Gвpaзiйcький coюз мae зaмiнити coбoю CHД тa cтaти ядpoм мaйбyтньoï imerpa^ï пoтeнцiйниx йoгo yчacникiв.
Якщo пopiвняти пpoeкти eвpoпeйcькoï тa eвpaзiйcькoï imerpa^ï, мoжeмo пoбaчити, щo пepший тип пpoпoнyвaв кpaïнaм, щo бaжaли iнтeгpyвaтиcя в eвpoпeйcький пpocтip, eкoнoмiчнy вигoдy (xoчa нe вci з ниx ïï oтpимaли) чи виpiшeння питaння бeзпeки (кpaïни кoлишньoгo coцтaбopy, якi швидшe вoлiли уникнути гeoпoлiтичнoгo впливу cyчacнoï Pociï, aнiж ^жд^т^я дo GC тa HATO, втpaтивши пpи цьoмy чacтинy cвoгo cyвepeнiтeтy). GC тaкoж вимaгaв вiд кpaïн-aплiкaнтiв пpивecти cвoï ^шни у вiдпoвiднicть дo Koпeнгaгeнcькиx ^^repue. Aвтop ввaжae, якщo Pociя бaжae пoвepнyти пoтyжнicть тa вплив нa cвiтoвiй apern, cтaти нe peгioнaльнoю, a cвiтoвoю дepжaвoю, вoнa пoвинa зpoбити ^ступ^:
- poзpoбити кoмплeкcний цивiлiзaцiйний ^oe^, який би був eкoнoмiчнo, пoлiтичнo тa iдeoлoгiчнo пpивaбливим;
- да cтaвити знижку нa гaз як гoлoвнy мeтy yчacтi eвpaзiйcькиx ^шн в cпiльниx пpoeктax;
- вiдмoвитиcя вiд «пpимycoвoï» im^Fpa^i;
- poзpoбити читкi ^^repu, зa якими ^шни пpиeднyвaлиcя б дo ïï iнтeгpaцiйниx yгpyпoвaнь, cyчacнy ж мoдeль irnerpa^ï мoжнa пpeдcтaвити як «пpиймaти yчacть мoжe бyдь-якa ^ama, гoлoвнe - aби нe з Зaxoдoм» [7, c. 36].
Hro^ eкcпepтiв, да лишe в ^arnax кoлишньoгo CPCP, aлe й в caмiй Pociï ввaжaють, щo iнтeгpaцiйний пpoeкт бyдe ycпiшним лишe тoдi, кoли йoгo oчoлить iншa ^ama, a да Pociя. Taк, B.Гpocyл (гoлoвний тау^вий cпiвpoбiтник Iнcтитyтy pocrn^^' icTOpiï PAH, дoктop icтopичниx нayк) ввaжae, щo пpoцec зближeння пocтpaдянcькиx ^шн мae бути oчoлeний нe Pocieю, a Укpaïнoю, ocкiльки pociйcькi iнiцiaтиви чacтo викликaють cтpax у пepeвaжнiй ильшей eлiт пocтpaдянcькиx дepжaв, якi бoятьcя pociйcькoгo дoмiнyвaння в нoвиx мiжнapoдниx coюзax тa кoaлiцiяx [7, c. 37].
B цьoмy кoнтeкcтi пocтae питaння - дo якoгo ^oe^y, eвpoпeйcькoгo чи eвpaзiйcькoгo пpиeднaeтьcя Укpaïнa? Як зaзнaчив cвoгo чacy З.Бжeзинcький, «..^з У^шни Pociя пepecтae бути eвpaзiйcькoю iмпepieю». Aлe, пocтae олуш^ питaння - a чи агавить Pociя зa мeтy cтвopeння iмпepiï? Pociя зaвжди пoзицiнyвaлa ceбe як iмпepcькa дepжaвa, aлe гoвopити пpo iмпepcькi aмбiцiï Pociï в cyчacниx yмoвax нe e дopeчним. Ha думку гoлoвнoгo peдaктopa жypнaлy «Pociя в глoбaльнiй пoлiтицi» Ф.Лyкьянoвa, «бiльшocтi aнaлiтикiв пpитaмaннa дyмкa пpo тe, щo pyшiйнoю cилoю pociйcькoï пoлiтики cлyжaть iмпepcькi aмбiцiï, a, oтжe, будь-який пpoeкт, який вoнa rn^^e нa пocтpaдянcькoмy пpocтopi aвтoмaтичнo oгoлoшyeтьcя як вiднoвлeння CPCP» [6, c. 17]. Heмoжливo з цим ^ пoгoдитиcя, ocoбливo в кoнтeкcтi кoмeнтapiв в yкpaïнcькoмy пoлiтичнoмy диcкypci щoдo зoвнiшньoпoлiтичнoгo вeктopy Укpaïни -^ли мoвa йдe пpo GC, ^ poзглядaeтьcя як цивiлiзaцiйний вибip aбo пpиpoднi iнтeгpaцiйнi пpoцecи, кoли мoвa йдeтьcя пpo TC - то ^ poзглядaeтьcя як вiдтвopeння CPCP тa пoзбaвлeння Укpaïни ïï cyвepeнiтeтy, xoчa caмe GC e opгaнiзaцieю з нaднaцioнaльними opгaнaми yпpaвлiння.
Дoвoлi aктyaльним cьoгoднi e питaння збepeжeння cyвepeнiтeтy. Icнye дyмкa пpo тe, щo cyчacний cвiт вxoдить в пocтнaцioнaльнy eпoxy, кoли дepжaвний cyвepeнiтeт нe e гoлoвнoю зaпopyкoю ycпiшнoгo poзвиткy дepжaви. Ha думку eкcпepтa Pociйcькoгo
187
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ICTOPIЯ. ПOЛITOЛOГIЯ, 2013, Bm. 7-8
iнcтитyтy cтpaтeгiчниx дocлiджeнь Я.Aмeлiнoï «peiнтeгpaцiя пocтpaдянcькиx ^arn e кpaщe нiж ïx poздiльнe icнyвaння, a вiдмoвa piвнoцiннa вiдмoвi вiд зoвнiшньoпoлiтичнoï тa зoвнiшньoeкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi. B yмoвax, якi cклaлиcя нa пocтpaдянcькoмy пpocтopi - цe шляx к дepжaвнoмy cyвepeнiтeтy. Kpiм тoгo, Pociя да збиpaeтьcя eкcплyaтyвaти cлaбкiшi в eкoнoмiчнoмy ceнci дepжaви, ocкiльки для Pociï eкoнoмiчнi зaвдaння e дpyгopядними. Pociя cтaвить пepeд coбoю зoвнiшньoпoлiтичнi цшл^ пoв'язaннi з пocилeнням cвoгo мiжнapoднoгo впливу» [3, c. A7].
^жд^вши^ дo ЗBT з GC, У^шта aвтoмaтичнo втpaчae чacтинy cвoгo cyвepeнiтeтy тa бyдe вимyшeнa peaлiзoвyвaти нaкaзи з Бpюcceля, нe oтpимyючи шякик eкoнoмiчниx пepeвaг, ocкiльки y^am^^ пpoдyкцiя нe e кoнкypeнтнocпpoмoжнoю нa eвpoпeйcькoмy pинкy, тa пo-дpyгe, мaлoвepoгiднo, щo У^шта змoжe пpийняти yчacть у яюдаь виcoкoтexнiчниx пpoeктax (нaпpиклaд, aвiaбyдyвaння). Kpiм тoгo, пpoeвpoпeйcький нaпpямoк oзнaчae, щo У^шта бyдe poзглядaтиcя як пepiфepiйнa дepжaвa чи caнiтapний кopдoн iз Pocieю, нe мaючи мoжливocтi впливaти нa eвpoпeйcькy пoлiтикy. ^двыш cтaндapти GC щoдo У^шни пpoявилиcя в crnya^ï, кoли Pyмyнiя вiдcyдилa гaзoнocний шeльф o.Змiïний (зa дoмoвлeннocтями Бyдaпeштcькoгo дoгoвopy У^шта oтpимyвaлa raparn^' ïï тepiтopiaльнoï цiлicнocтi) тa в crnya^ï, кoли GC пpoiгнopyвaв irnepeOT Укpaïни, пoгoдившиcь нa бyдiвництвo Pocieю тpyбoпpoвoдy в oбxiд У^шни (лгавши члeнoм Gвpoпeйcькoгo eнepгeтичнoгo пaктy, У^шта втpaтилa нeзaлeжнicть в cфepi пpийняття piшeнь в eнepгeтичнiй cфepi). Aмepикaнcький eкoнoмicт Maйкл Xaдcoн нeщoдaвнo визгов™ думку пpo тe, щo GC cтaвитьcя дo cxiднoeвpoпeйcькиx ^шн як дo oкyпoвaниx тepитopiй. Biдoмий публщист з Лaтвiï Янic Kyчинcкic, пiдбивaючи пiдcyмки члeнcтвa Лaтвiï в GC, cкaзaв, щo Gвpoпa cтaвитьcя дo Лaтвiï, як дo зaвoйoвaнoï тepитopiï, тaкoж як у чacи xpecтoвиx пoxoдiв [1, c.B4].
Kpiм того, якщo пopiвняти GC тa Gвpaзiйcький coюз, пepший e нaднaцioнaльним oб'eднaнням, дpyгий пoки нe мae нaднaцioнaльниx opгaнiв yпpaвлiння, a дo cклaдy Gвpaзiйcькoï eкoнoмiчнoï кoмiciï вxoдять пo тpи пpeдcтaвникa вiд кoжнoï кpaïни-члeнa TC. B тaкиx yмoвax мoжнa гoвopити пpo piвнicть пpaв в пpoцeci пpийняття piшeнь. Iнтeгpyючиcь в eвpoпeйcькi cтpyктypи, У^шта cвiдoмo пepeдae чacтинy cвoгo cyвepeнiтeтy кepiвним opгaнaм GC бeз пpaвa впливaти та пpoцec пpийняття piшeнь.
Для У^шни yчacть в eвpaзiйcькoмy пpoeктi дae мoжливicть збepeгти тa мoдepнiзyвaти cвoï пpoмиcлoвi пoтyжнocтi тa paзoм iз yчacникaми Gвpaзiйcькoгo coюзy cтaти чacтинoю впливoвoгo пoлюcy, який мae пoтyжний eкoнoмiчний, фiнaнcoвий, pecypcний, вiйcькoвий пoтeнцiaл. Якщo лoкoмoтивaми GC e Фpaнцiя тa Hiмeччинa, a peштa ^arn e лишe дpyгopядними «вaгoнaми eвpoпeйcькoгo пoтягy», тo Pociя, У^шта, Бeлapycь тa Kaзaxcтaн мoжyть cтaти лiдepaми eвpaзiйcькoгo пpoeктy, ocнoвнoю мeтoю я^го пoвиннa бути нe iдeoлoгiчнa cклaдoвa, a caмe oтpимaння eкoнoмiчниx дивiдeндiв тa poзбyдoвa cтaбiльнoгo, у вcix пpoявax, пoлiтичнoгo пocтopy. Для ^oro iнтeгpaцiя нa eвpaзiйcькoмy пpocтopi пoвиннa peaлiзoвyвaтиcя зa пpиклaдoм ACEAH, я^ нe мae нaднaцioнaльниx opгaнiв yпpaвлiння, a вci yчacники e piвними в пpoцecci пpийняття piшeнь. Iнтeгpaцiя pecypciв тa зycиль дoзвoлить цим ^штам зaйняти дoмiнyючe мicцe та pинкax CHД тa збiльшити eкoнoмiчнy пpиcyтнicть в тpeтix ^arnax. Ц й бyдe зaпopyкoю yкpiплeння гeoпoлiтичнoгo впливу У^шни в peгioнi. Aлe гeoпoлiтичний вплив тaкoж пoвинeн пiдкpiплювaтиcя eкoнoмiчним poзвиткoм.
Якщo пpoaнaлiзyвaти пpoгнoз eкoнoмiчниx cил в cвiтi дo 2050 poкy, мaeмo cитyaцiю, ^ли Pociя cтaнe oднieю з нaйпoтyжнiшиx cвiтoвиx eкoнoмiк в пopiвняннi iз Hiмeччинoю тa Фpaнцieю як лoкoмoтивaми GC. Зa oцiнкaми BBП з пapiтeтy cпoживaцькoï cпpoмoжнocтi Pociя, зa oцiнкaми eкcпepтiв, в 2050 po^ бyдe пociдaти
188
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2013, ВИП. 7-8
шосту сходинку i3 показником $ 8.013 млрд, Имеччина - 9 мюце ($5.822 млрд), Франщя - 10 мiсце ($5.714 млрд). Рiчний рост ВВП на душу населення: Роая - 12 мюце (3,2%), Нiмеччина - 21 мюце (1,9%), Францiя - 19 мюце (2,0%) [9]. Як видно з наведенно'1 шформацп, Pociя е перспективним полюсом для екoнoмiчнoï штеграцп.
Крiм того, дocлiдження Оксфордського унiверcитету «Вплив ЗВТ мiж Украшою та €С» припускае зростання украшського ВВП внаслщок пiдпиcання договору про вiльну торпвлю на 4,3% протягом 10 роюв за умов надання крш'ш з боку €С техшчно'1' та фшансово'1' допомоги. Приймаючи до уваги фшансову кризу, в якiй знаходиться сьогодш СС, це малoверoгiднo. В цьому ж дослщженш пiдкреcлюетьcя, що позитивний ефект вщ вступу Украши до ТС буде складати 6,3% росту ВВП за той саме перюд, але без фшансово'1' допомоги [1, с.В4].
Отже, европейський чи евразшський вибiр для Украши не е цившзацшним вибором, це е вибiр, з одного боку, мiж перiферiйнicтю та другoряднicтю, та, з шшого боку, мoжливicтю стати важливою частиною нового перспективного екoнoмiчнoгo простору.
Список використано!' л1тератури
1. Батчиков С. Последний год независимости? / С.Батчиков // Еженедельник «2000». -
2013. - №35. - С.В4.
2. Бжезинський З. Виршальна роль Украши на пострадянському ^oci^i / З. Бжезинський // Пол^ика i час. - 1997. - №9. - С. 24-28.
3. Галкин Д. Яна Амелина: «Интеграция - это путь к государственному суверенитету» /
Д.Галкин // Еженедельник «2000». - 2013. - №4. - С.А7.
4. Дудшк О. Свразшський союз: для кого реальна необхщшсть, а кому реальна загроза?
/ О.Дудшк // Гшея. - 2013. - №75. - С.548-550.
5. Кондратенко О. Неоевразшська доктрина у зовшшнш полчищ Росшсько'1' Федерацп /
О.Кондратенко // Гшея. - 2013. - №75. - С.555-558.
6. Лукьянов Ф. Три мифа о российской внешней политике / Ф.Лукьянов // Зовшшш справи. - 2013. - №3. - С.14-20.
7. Рябшш С. В. Свразшський проспр: проблеми та перспективи штеграцп / С. В. Рябшш // Зовшшш справи. - 2013. - № 5. - С. 32-38.
8. Хангтингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон. - М. : АСТ Москва, 2006. - 571 с.
9. PWC: прогноз развития мировой экономики до 2050 года [Електроний ресурс]. -Режим доступу : http://www.pwc.com/world2050
Стаття надшшла до редакцп 14.10.2013 р. Y. Ryabinin
THE PROBLEM OF FOREIGN POLICY DIRECTION CHOICE FOR UKRAINE
The article is devoted to such a pressing issue as integration on Eurasian territory. Before starting to analyze different integrational directions the author presents a brief analysis about concepts and theories of integration, pointing out that European integration is based on scientific basis that helped it to thrive. So, the author makes a conclusion that the integrational processes on Eurasian space must be realized on a scientific basis but not on political situation. The author underlines that there are lots of different integrational projects on the Eurasian territory but they can't be considered to be very successful. There are lots of reasons for it but the main one is Russia. The author explains that Russia can't propose any project that could be beneficial for its participants, because Russian will always put its interests on the first place. Besides some experts believe that integrational project on Eurasian territory must be lead by some other country but nor Russia, as the republics of
189
ISSN 2226-2830 BICHHK MAPIYnOHLCLKOrO ^EP^ABHOrO YHIBEPCHTETY CEPLS: ICTOPLS. nOniTOHOria, 2013, BHn. 7-8
former USSR consider Russian projects to be a way to bring empire back. Also contemporary leaders of the Eurasian states don't want to share power with some integrational union. In the end the author presents information about political regimes in the Eurasian states and believes that they could be regarded as an obstacle to the integrational processes because totalitarian states are not eager to unite and share the power.
Key words: integration, Eurasian space, European Union, independence, postnational epoch.
YAK 327(477:4-6€C)"2004"(045)
I. Galewska
MIEJSCE UNII EUROPEJSKIEJ W POLITYCE ZAGRANICZNEJ UKRAINY
PO 2004 ROKU
Ukraina od momentu powstania niepodlegtego panstwa, ze wzglgdu na swoje potozenie byta zmuszona zmierzyc si$ wyborem wtasciwych kierunkow polityki zagranicznej. O wptywy na Ukrainie staraty si$ jednoczesnie Rosja, Stany Zjednoczone oraz Unia Europejska. Z tego powodu w polityce zagranicznej Ukrainy brak byto jasnych i spojnych deklaracji przy okreslaniu priorytetowych celow. Widoczny byt (nadal jest) brak ponadpartyjnej zgody, co do zasadniczych kierunkow polityki zagranicznej. Pomigdzy zwolennikami orientacji zachodniej a obozem prorosyjskim trwa spor. Niniejszy artykut bgdzie stanowit probg odpowiedzi na pytanie Jakie miejsce w ukrainskiej polityce zagranicznej zajmuje Unia Europejska po „pomaranczowej rewolucji" ?
Zmiany jakie zostaty zapoczqtkowane w 2004 r., daty nadziejg na przyspieszony proces zblizania si$ Ukrainy do struktur europejskich. Pomimo, ze Rosja i UE nadal pozostajq w centrum zainteresowan polityki ukrainskiej, tak wi$c perspektywa stosunkow pomigdzy Ukrainq a Uniq Europejskq bgdzie gtownq cz^sciq niniejszej pracy. Nalezy podkreslic, ze oferta Brukseli ma pewne zalety dla Ukrainy i tych fragmentow spoteczenstwa, ktore ciqzq bardziej ku zachodniemu modelowi demokracji, tak wi$c strona rzqdzqca nie mogta sobie pozwolic na catkowite zerwanie stosunkow z Zachodem od 2004 r. W artykule poza oficjalnymi celami polityki zagranicznej, poddane zostanq rowniez analizie programy wyborcze partii politycznych, ktore b$dq miaty swojq reprezentacjg w Radzie Najwyzszej Ukrainy po wyborach parlamentarnych w 2012 r.
Stowa kluczowe: integracja europejska, pomaranczowej rewolucji, partie polityczne, polityka zagraniczna.
Ukraina od momentu powstania niepodlegtego panstwa, ze wzgl^du na swoje polozenie byla zmuszona zmierzyc si§ wyborem wlasciwych kierunkow polityki zagranicznej. O wplywy na Ukrainie staraly si§ jednoczesnie Rosja, Stany Zjednoczone oraz Unia Europejska. Z tego powodu w polityce zagranicznej Ukrainy brak bylo jasnych i spojnych deklaracji przy okreslaniu priorytetowych celow. Widoczny byl (nadal jest) brak ponadpartyjnej zgody, co do zasadniczych kierunkow polityki zagranicznej. Pomi^dzy zwolennikami orientacji zachodniej a obozem prorosyjskim trwa spor. Niniejszy artykul b^dzie stanowil prob§ odpowiedzi na pytanie Jakie miejsce w ukrainskiej polityce zagranicznej zajmuje Unia Europejska po „pomaranczowej rewolucji"?
Kryzys polityczny na Ukrainie, ktory rozpocz^l si§ jeszcze w 2000 r. oraz wybuch w 2001 r. „skandalu kasetowego", uwidocznil calkowit^ przepasc mi^dzy rz^dz^cym rezimem a
190
