CC BY
26
12. Селезнева А. А. Новые тенденции в высшем образовании. Размышление о качестве образования: международный аспект // Высшее образование сегодня. — 2004. — № 4. — С. 36-44.
13. Сергеев С. А., Щенников С. А. Проблемы использования информационных технологий в программах МВА. [Электронный ресурс]. — http://www.rabe.ru/new/rus/m32_42.htm
14. Скотт П. Академические ценности и организация академической деятельности в эпоху глобализации // Внешние аспекты Болонского процесса: высшее образование Юго-Восточной Европы и европейское пространство высшего образования в глобальном мире. [Электронный ресурс] — http://informika.rU/text/magaz/evropa/2003/3/art004.html
15. Тихомиров В. П., Рубин Ю. Б., Самойлов В. А., Шевченко К. К. Новые технологии в экономическом образовании // Экономические науки и образование. — 1999. — № 1. — С. 139-146.
16. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament. Innovation in a knowledge-driven economy. C0M(2000) 567 final. — 2000. — http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/ cnc/2000/com2000_ 0567en01.pdf
17.The European Higher Education Area. Joint Declaration of the European Ministers of Education. Convened in Bologna on the 19th of June 1999.
Юрш ПОЛ1ЩУК
ПРОБЛЕМА СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНО1 РОБОТИ З МОЛОД1ЖНИМИ ОБ'бДНАННЯМИ У ПЕДАГОГ1ЧН1Й НАУЦ1
Н1МЕЧЧИНИ
У cmammi прот^-зовта проблема соцicлiзcцii члетв стлок молоЫ в працях нiмецьких науковцiв, po3Kpumi чинники, як сприяють тдвищенню ii ефективностi, а також нейтрсл1зсцИ негативних на^дюв перебування молодi в екстремктських об'еднаннях. Важливим аспектом до^дження е висвтлення рекомендацш тмецьких нcуковцiв, а також практики роботи соцicльних педcгогiв i соцicльних прcцiвникiв з членами молодiжних об'еднань, особливостей провадження державно'1' молодiжноi полiтики.
Бшьшють шмецьких дослщниюв початок активного формування молодiжних об'еднань в Кмеччиш вщносять до кшця п'ятдесятих роюв минулого столггтя. Так, зокрема, С. Айзенштадт вважае, що суперечносп в процес сощатзаци сприяли формуванню самобутньо! молодiжноI культури i молодiжних об'еднань [6].
Проте молодiжнi об'еднання юнували й рашше. З. Ламнек, Г. Райнхольд, Х. Рекер звертають увагу на те, що "до початку двадцятих роюв починае формуватися молодiжна культура як форма протесту проти умов соцiалiзацiI молодого поколшня" [10]. Разом з тим старт активносп i рiзноманiтностi у процес формування молодiжних об'еднань приходиться на кшець п'ятидесятих — початок шютдесятих роюв.
Внаслщок виникнення значного числа молодiжних об'еднань рiзноманiтноI спрямованосп розпочалось змщення у наукових тдходах до проблеми вивчення молодi i II ролi в суспiльствi iз суто соцюлопчно! в соцiально-педагогiчну площину. Молодiжнi об'еднання стають об'ектом пильноI уваги з боку науковщв i соцiальних педагопв.
Мета cmammi — визначення i обгрунтування основних пiдходiв до розгляду проблеми мюця i ролi молодiжних об'еднань в процесi соцiалiзацiI молодi у громадських молодiжних об'еднаннях в Шмеччиш; акцентувати увагу на небезпещ втягування молодi в об'еднання екстремютського характеру; познайомити соцiальних педагогiв, сощальних працiвникiв, науковцiв з системою роботи iз молодiжними органiзацiями рiзноманiтноI спрямованосп в Нiмеччинi, а також з поглядами науковщв на зазначену проблему.
Швидке зростання кiлькостi i чисельноси молодiжних об'еднань почало привертати все бшьш пильну увагу як вчених, так i суспiльства в цшому. Особливо це стосувалося таких об'еднань як рокери, нащрокери та шших формувань екстремiстськоI спрямованостi. Перейнявши фашистсью символи — свастику, iмперський орел, череп i вiдзнаки СС, нащрокери почали використовувати й щеологда нацизму, пропагувати екстремiзм. Свою енергiю вони спрямували проти iноземних робiтникiв, чинячи проти них рiзнi хулiганськi дп. Необхiдно вiдзначити, що до вiсiмдесятих рок1в у Нiмеччинi сформувались таю об'еднання
нацiрокерiв: "Стерв'ятники" у Людвтебурз^ "Нащоналюти" у Мангеймi, "Штандарти Кмеччини" i "Ветерани" у Франкфуртi-на-Майнi та iншi [10].
У 70-i роки в Шмеччиш з'явились i неформальш об'еднання апол^ично! i антисощально! спрямованосп, зокрема, такi як поппери та панки. Поппери — об'еднання молод^ яка почала вважати себе обраною елiтою суспiльства. Свою елiтарнiсть i "винятковють" вони демонстрували в одязi i поведiнцi. З часом 1хня форма-одяг набула певно! одноманiтностi: темно-шрий костюм в класичному стилi, бша сорочка, вузький галстук. Зазначена ушформа була доповнена атрибутами стандартно! поведшки, основна суть яко! була в тому, що вони вiдверто демонструвати зверхшсть i презирство до вшх, хто стояв нижче !х за свош соцiальним становищем. Членами об'еднань попперiв були молодi люди iз заможних сiмей. Свое дозвiлля вони проводили в дорогих дискотеках, де нерщко влаштовували дискуси про свою "обрашсть" i "винятковiсть".
Стилем життя панкiв стало заперечення всього розумного i доцiльного, що е в суспшьствь Панки — це молодi люди одягненi в брудний i часто порваний одяг. Шокувати i провокувати всiх — це 1хнш образ життя. Незважаючи на рiзницю в одязi i зовнiшностi, i для попперiв, i для панюв спiльним було агресивне ставлення до суспшьних цiнностей i норм поведшки, заперечення усталених морально-етичних норм.
У вюмдесятих роках свою активнiсть стали проявляти об'еднання футбольних уболiвальникiв, "фана™". Футбол та iнтерес до "свое!" команди — об'еднуюча складова для молодi цих об'еднань. Поряд з тим сама гра !х цiкавила лише як причина для прояву сво!х агресивних намiрiв. Пiд час футбольних матчiв i пiсля них вони влаштовували провокаци, дебошi, чинили ди хулiганського характеру.
З часом серед футбольних "фанатiв" на стадюнах стали видiлятися групи молодi з бритими головами, в однотонних зелених сорочках, чорних штанах i важких черевиках. Це були скшхеди (бритоголов^ — нова хвиля в середовищi молодi з нацистськими поглядами.
У Кмеччиш першi формування скiнхедiв з'явилися у кшщ сiмдесятих рокiв. Зпдно дослiдження К. Фарина [13] у вгамдесят роки об'еднання бритоголових уже юнували в Берлiнi, Гамбургу, Любеку, Нюрнбергу та в рядi шших мiст.
Дослiдник Е. Зайдель також пов'язуе активне формування орiентованих на насильство молодiжних об'еднань екстремютсько! спрямованосп у Нiмеччинi з перiодом 1986/88 роюв. Проведене ним вивчення дано! проблеми дае шдстави вважати, що переважна бiльшiсть бритоголових — це вихщщ iз робiтничих сiмей i нижчого прошарку середнього класу (учш шкiл, професiйних училищ, молодi робггники) [11].
Б. Вагнер у довщнику "Право екстремiзму" видiляе чотири фази розвитку руху скiнхедiв:
- перша фаза — 1980-1981 роки. Домшуючою течiею були панки. Iншi об'еднання екстремютсько! спрямованостi були присутнi у молодiжному середовищi, проте ще не набрали суспшьно небезпечно! сили;
- друга фаза — 1982-1983 роки, у щ роки скшхеди остаточно дистанщюються вщ панкiв, у них формуеться стиль поведiнки, починаеться визначення щеолопчних прiоритетiв, вони зростають чисельно;
- 1985-1986 роки — третя фаза. Швидко зростае !хнш вплив i авторитет серед молодь У цей перюд вщ спонтанних акцiй насильства вони переходять до використання насильства у якосп стратеги i тактики !хнього руху;
- четверта фаза — 1987-1989 роки. Рух скiнхедiв завершуе свое оформлення як iдеологiчно (щеолопя фашизму), так i органiзацiйно [14].
До кшця вiсiмдесятих рокiв, зпдно даних Федерального вщомства з охорони Конституци ФРН, число учасникiв молодiжних об'еднань екстремiстськоl спрямованостi значно зросло. Якщо у 1978 роцi налiчувалось 17600 учасникiв правоекстремiстських об'еднань, то в 1980 рощ у Кмеччиш вже було 75 об'еднань з 19000 члешв [7].
Т. Хойбнер вважав, що молодь, яка стала членами об'еднань скiнхедiв, прагнула таким чином позбутися комплексу незадоволеносп вщ свого суспшьного становища, вщ усталених форм соцiалiзацil. Як наслiдок вони почали спрямовувати свою негативну енерпю не лише на дебошi на стадюнах, а й на шоземних пращвниюв, емiгрантiв.
Усвщомлення серйозносп ще! проблеми сприяло значнш активiзацil роботи по створенню нових форм i методiв роботи сощальних педагогiв з молоддю. Значну допомогу у цьому плат надали шмецью вченi. Дослiджуючи i аналiзуючи молодiжнi об'еднання та !хню роль в житп молодих людей, науковцi вщзначали, що, починаючи з шiстдесятих роюв, молодiжнi об'еднання рiзноманiтноl спрямованостi стали грати достатньо помiтну роль в суспшьсга, у сощалiзащ! молодого поколшня, у формуваннi свiтогляду певно! частини молодi [12].
На думку Е. Шпоррi [12], молодiжнi об'еднання виконують як комунiкативнi, так i певш соцiалiзацiйнi функцi!. У кожному об'еднанш склались сво! цiннiсно-нормативнi установки, яю й впливають вирiшальним чином на !хню поведiнку. Якщо молодiжне об'еднання мае сощально-щннюну спрямованiсть, то перебування в даних об'еднаннях надае молодим людям можливють позитивно! соцiалiзацi!. I навпаки, в об'еднаннях екстремютсько! спрямованосп характер соцiалiзацi! набувае негативного i антидемократичного спрямування. Зокрема, В. Хорнштайн [8] вважае, що участь у цих об'еднаннях для молодi вкрай негативно впливае на формування !хньо! особистосп, так як антидемократичнi, антигуманш, расистського характеру установки й "щнносп" даних формувань, вкоренившись в системi особистiсних цiннiсних установок члена об'еднання, починають впливати й на поведшку молодо! людини поза зоною його впливу. До того ж молодi люди, беручи участь в правоекстремютських об'еднаннях, починають реалiзовувати сво! негативш емоцi!, якi в звичайних умовах не можуть вийти з тд нормативного контролю.
У зв'язку iз зазначеним К. Молленхауер вщзначав, що за даних обставин науковцям i соцiальним педагогам необидно напрацювати нову, "орiентовану на потреби молодi концепщю соцiально-педагогiчно! роботи, в основi яко! повинен лежати факт визнання молодiжних об'еднань за повноцiнний суб'ект соцiалiзацi! молодого поколiння" [9]. На його думку, по^бна розробка соцiально-педагогiчних технологш роботи iз зазначеною категорiею молодi [9].
Л. Бьонiш, слiдом за К. Молленхауером, також говорив про необхвднють корiнно! перебудови всiе! сощально-педагопчно! роботи з молоддю, !! iнституцiалiзацi! i спецiалiзацi!; зокрема писав про "вщкриття молодiжних об'еднань як засобу соцiалiзацi! i соцiального виховання", наголошуючи на необхщност "особливо серйозно! роботи з екстремютськими молодiжними об'еднаннями" [4].
На особливу увагу заслуговуе сформульований В. Хорнштайном принцип ново! парадигми соцiально-педагогiчно! роботи з молоддю у Шмеччиш: "Вона повинна не тшьки забезпечувати основнi структурнi елементи позитивно! соцiалiзацi!, а й вщображати глибиннi iнтереси i потреби молод^ створювати можливостi для !хньо! реалiзацi!" [8]. У цьому зв'язку вш видiлив наступнi складовi, необхiднi для !! успiшного забезпечення: економiчний, психолого-гшешчний, емоцiйно-соцiальний i когнiтивно-iнтелектуальний. Поряд з тим, вш акцентував увагу i на наявнiсть так званого "конфлшту поколiнь", який потрiбно в обов'яковому порядку враховувати при розробщ технологш роботи з членами молодiжних об'еднань.
Розв'язання цiе! проблеми, на думку В. Хорнштайна, можливе при забезпеченш таких
умов:
- дiяльнiсть молодiжного об'еднання повинна вщображати позитивно спрямованi штереси i потреби дано! групи молодо
- соцiально-педагогiчна допомога молодiжним об'еднанням не повинна мати некоректний i нав'язливий характер;
- особлива увага повинна бути придшена молодiжним об'еднанням екстремютського спрямування, i, зокрема, iндивiдуальнiй роботi з !хнiми членами;
- забезпечення, при необхвдносп, умов для процесу ресоцiалiзацi! [5].
Що ж стосуеться мети сощально-педагопчно! роботи з молоддю, то в шмецькш педагопщ було написано чимало праць з дано! проблеми. Так, Е.Флук, проаналiзувавши пращ тридцяти восьми авторiв з дано! проблематики, видшив наступнi напрями сощально-педагопчно! роботи:
- стимулювання розвитку (створення умов розвитку особистосп, допомога iндивiдууму в процеш самоконструювання власно! особистостi);
- формування готовносп до подолання певних труднощiв на шляху соцiалiзацiï i адаптацiï до умов життя в суспiльствi;
- допомога в адаптаци (формування певних стереотишв поведiнки в суспiльствi, демократичних установок, виховання гуманного ставлення до шших людей);
- формування цiннiсних орieнтацiй, виховання поваги до культурних щнностей iнших народiв, толерантнiсть у ставленш до рiзних релiгiй, iдеологiй, представниюв iнших нащй;
- розвиток вщповщальносп, здатностi до саморозвитку i самовизначення свого мюця i ролА в сусшльсга [5].
Визначаючи основш цш соцiально-педагогiчноï роботи з молоддю, Е. Флук тдкреслював, що у даному випадку мова йде про загальш тдходи, яю можуть i повинш деталiзувати психологи i сощальш педагоги в процес розробки конкретних технологш роботи.
У результат зусиллями науковщв, психолопв, сощальних педагопв i сощальних пращвниюв робота з молоддю набула системного i цшеспрямованого характеру, у якш знайшло свое вщображення i врахування особливостей рАзних категорш молодо Вщповщно, в шмецькш сощальнш педагопщ i практищ соцiально-педагогiчноï роботи оформилась концепщя "вщкрито" роботи з молоддю", в якш були об'еднаш допомога молодА в процес соцiалiзацiï, сощально-еколопчна робота i сощально педагопчна дАяльнють.
Особливютю нового тдходу до роботи з молоддю стала дАяльнють сощальних пращвниюв i сощальних педагопв за мюцем проживання i дозвшля молодих людей. У контекст зазначеного напряму широкого поширення набув рух за створення шфраструктури дозвшля. Основою стали новА будинки культури, оснащеш вшм необхвдним для проведенш як щкавих занять (наприклад техшчною творчютю), так i змютовного дозвшля. Внаслщок цього безпосередня робота з молодАжними об'еднаннями, завдяки ïï рАзномаштносп, стала бшьш диференцшованою i охопила, як допомогу сощально-педагопчного характеру колективам об'еднань, так i сощальну допомогу при виршенш Андивщуальних проблем кожного конкретного члена об'еднання.
Поряд з тим, на думку Л. Бьошша, ця робота охоплювала лише частину зазначено" категори молодА [4]. Для безпосередньо" роботи з членами молодАжних об'еднань необхщно було створити технологш входження в контакт з членами кожного формування, розробити процедуру завоювання "хньо" довАри. Наступним кроком стало виявлення мотиваци участ кожно" конкретно!' молодо" людини в цих об'еднаннях. У подальшому наступала черга шдивщуально" роботи з членами об'еднань за мюцем проживання, защкавлення новими видами i формами проведення дозвшля.
Необхщно вщзначити, що робота сощальних педагопв з молодАжними об'еднаннями здшснюеться в рамках реалАзаци державноï молодiжноï полАтики. У Кмеччиш молодАжш проблеми вважаються складовою частиною досить широкоï сфери соцiальноï роботи, чшьне мюце в якш посщае культивування й розвиток бажання i здАбностей молодого поколшня брати активну участь в культурному, сощальному i полггичному житп наци. Вщповщальнють за цю роботу в основному покладено на молодАжш об'еднання, дАяльнють яких регламентована вщповщними законами держави, яка, також забезпечуе ix у фшансовому плаш. Активно ствпрацюючи з молодАжними оргашзащями на партнерських засадах, уряд дотримуеться правових меж. ПравовА аспекти зазначеноï взаемодп в основному визначеш Федеральним Законом про допомогу дггям i молодА вщ 26.06. 1990 року [1, 15].
АналАзуючи суть державноï молодiжноï полАтики у ФРН Д. Нечаев тдкреслюе, що "молодАжна полАтика умовно складаеться з трьох аспекпв: замовлення держави на дослщження молодо створення i функщонування молодАжного законодавства i чАткого визначення прюритетв (з обов'язковими програмами i фшансовим забезпеченням). Причому, — зазначае дослщник, — роль молодАжних оргашзацш у взаемозв'язку цих моментв, прослщковуеться як прямо, так i опосередковано" [3, 129].
Починаючи з 1991 року державну молодАжну полАтику у ФРН було переорАентовано на бшьш активну ствпрацю з самою молоддю, i особливо з ïï об'еднаннями. Координатором дАяльносп молодАжних об'еднань i ïxнiм загальнонащональним представником е Федеральний КураторАум у справах молодь Останнш шщдае й опрацьовуе рАзномаштш пропозици та подае "х на розгляд Федеральному урядовь З метою координацп зусиль уах защкавлених сторш уряд
приймае щороку Федеральний молодiжний план, що дае змогу ре^зовувати молодiжнi програми, яю виходять за межi компетенци окремих земель. Цей план — головна основа державно! молодiжноi пол^ики, iнструмент пiдтримки загальнонацюнальних заходiв. Пiдтримуванi Федеральним урядом загальнонацюнальш молодiжнi програми дуже рiзноманiтнi й охоплюють сфери соцiальноi допомоги молод^ професiйноi освiти i переквалiфiкацii, мiжнародних зв'язкiв, культури, спорту, дозвiлля тощо.
Проте основна робота з молоддю зосереджена на репональному та мунщипальному рiвнях. Зокрема, на мунiципальному рiвнi молодiжнi об'еднання спiвпрацюють iз сощальними службами, якi в тiснiй координаци займаються реалiзацiею конкретних програм для молодi (дозвiлля, культурно-освiтнi програми, оргашзащя соцiальноi допомоги, спортивно! дiяльностi тощо). При вшх мунiципалiтетах створенi спещальш молодiжнi офiси, в завдання яких входить фшансова пiдтримка спiлок молодь
Увагу до себе привертае i досвiд спiвпрацi Баварського комiтету молодiжних органiзацiй (БКМО) з державними структурами. Так, Баварський уряд спшьно з БКМО виршуе такi питання:
- надання фiнансовоi допомоги молодiжним об'еднанням з кош^в фонду Молодiжноi програми Баварського уряду;
- оргашзаци вщвщування учнiвською молоддю курсiв з вивчення iноземних мов, мiжнародних обмiнiв члешв молодiжних органiзацiй;
- надання фiнансовоi пiдтримки мiжнародному молодiжному обмiну з кош^в Федерального молодiжного плану;
- тдвищення квалiфiкацii лiдерiв молодiжних об'еднань;
- сприяння суспiльнiй пiдтримцi молодiжного руху;
- розробки концепци участ молодiжного руху в процесах соцiалiзацii молодого поколiння [2, 149].
Таким чином, активне вивчення молодiжних об'еднань дозволило шмецьким вченим зробити висновок — щ об'еднання вiдiграють важливу роль в житп молодi, у соцiалiзацii та iнтеграцii молодого поколшня в сучасне суспiльство. Увагу привертае i висновок про те, що участь молодi в зазначених об'еднаннях прямо впливае на формування !хшх цшшсних орiентацiй i свiтогляду. Якщо дiяльнiсть молодiжного об'еднання мае сощально значущий i суспiльно корисний характер, то перебування молодi в такому формуванш можна лише вiтати, воно бажане i необхiдне для суспшьства. I, навпаки, участь в молодiжних об'еднаннях екстремiстськоi спрямованостi формуе установки i свiтогляднi орiентацii антидемократичного i антисоцiального характеру, тобто здiйснюе негативний вплив на процес формування особистосп молодо! людини.
Усвiдомлення зазначено! загрози дозволило зусиллями науковщв i практиюв створити в Нiмеччинi ефективно ддачу систему соцiально-педагогiчноi роботи з рiзними категорiями молодi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бейли С., Линн Р. Теория и практика социальной работы (пер. с анг.). — СПб.: Изд-во "Питер", 2000. — С. 15.
2. Вопросы истории молодёжного международного движения // Томск: ТГУ. 1999. — Вып.9. — С.149.
3. Нечаев Д.Н. Молодёжные организации в политической системе ФРГ (80-е — нач. 90-х гг.). — Воронеж: ВГУ, 2002. — С. 129.
4. Bedingungen social pädagogischen Handies im Jugendamt. Von Bohnisch. L. In: Zeitschrift fur Padagogik, — 18. Jg. — Heif 2. — 1972. — S. 187.
5. Bezugspunkte einer padagogischen Theorie des Jugendamtes. von Horstein. W. In: Zeitschrift fur Padagogik, — 18. Jg. — Heif 2. — 1972. — S. 168-169.
6. Eisenstadt. S. Von Generation zu Generation. Altergruppen und Sozialstruktur. — Munchen: Juventa, 1966. — S. 47.
7. Hennig. E. Jugendprotest und Rechtsextremismus gestern und heute. In: Sozialwissenschaftliche Informationenfur Unterricht und Studium. — 9 Jg. — 1980 — Helf 3. — S. 211.
8. Hornstein. W. Jugend: Strukturwandel und Problemenlagen. In: Handbuch zur Sozialarbeit und Sozialpadagogik. / Hrsg. Von Hanns Eyferth, Hans-Uwe Otto, Hans Thiersch. — Darmstadt: Neuwied Luchterhand, 1984. — S. 516.
9. Mollenhauer K. Evangelische Jugendarbeit in Deutschland. — Munchen, 1969. — S. 98.
10. Reinhold G., Lammek S, Recker H. Soziologie Lexikon. — 2, uberarb. Auft. — Munchen: Wien Oldenbourg, 1992. — S. 289.
11. Seidel E. In: Skinheads. / Hrsg. von K.Farin und Ebenhard Seidel. 5., neubearb. u. erweit. Auft. Verlag C.H.Beck. — Munchen, 2002. — S. 232.
12. Sporri E. Das Bandenwesen / Kriminalistik. — 1969. — №9. — S. 450.
13. Urban Rebels. Die Geschichte der Skinheadsbewegung. In: Die Skins: Mythosund Realitat / Hrsg. von Klaus Farin. — Bad Tolz: Verlag Thomas Tilsner, 2001. — S. 44.
14. Wagner B. Exkurs: Zur Entwicklung autonomer Rechtsextrerner in DDR. In: Handbuch Rechtsextremismus. Netzwerke, Parteien, Organisationen, Ideologiezentren, Medien. Ein Projekt des Berlin-Brandenburger Bildungswerks / Hrsg. von Wagner B., Dammand R., Strickstrock F. Hamburg: Rowohlt Taschenbuch Verlag. — 1994. — S. 187-191.
Оксана ПРИШЛЯК
ПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х СОЩАЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В Н1МЕЧЧИНИ ДО РОБОТИ У ПОЛ1КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОР1
У cmammi розкрито тдготовку професшних соцiальних педагогiв до виршення соцiальних i cоцiaльно-педaгогiчних проблем, пов 'язаних з життям у багатокультурному npocmopi (толерантнкть, сприйняття вiдмiнноcmей, повага до тших поглядiв i переконань, здаттсть до взаемодп з людьми iнших культур, мов, релтй); вмтня стлкуватися юлькома мова. Розкрито роль навчально'1' диcциплiни "Мiжкульmурнa педагогжа" у вищих навчальних закладах Нiмеччини, здшснено анал1з змюту i технологш ii викладання.
Актуальтсть дослщження зумовлена необхщтстю професшно! тдготовки сощальних педагопв до роботи у полшультурному просторi i !х готовтстю до виршення проблем, пов'язаних з життям громадян у багатокультурному простор^ а саме: умшням сприймати вщмшносп, взаeмодiяти з людьми шших культур, мов, релтй, поважати iншi погляди i переконання, тощо; прагненням вдосконалення процесу професшно! тдготовки сощальних педагопв у контекст евроштеграцшних осв^тх процешв.
Мета cmammi — розкрити тдготовку майбуттх сощальних педагопв у вищих навчальних закладах Шмеччини до роботи з Рентами у полшультурному простора Охарактеризувати роль навчально! дисциплши "Мiжкультурна педагопка" як компоненту професшно! тдготовки сощальних педагопв; визначити змютовий i технологiчний компоненти цiе!' навчально! дисциплши; виявити можливост творчого використання такого досвiду вищих навчальних закладах Укра!ни.
Сучаснi свiтовi тенденцi! розвитку соцiально!/соцiально-педагогiчно! освiти зумовлюють необхiднiсть удосконалення пiдготовки майбутнiх фахiвцiв до роботи у полiкультурному простора На симпозiумi "Ключовi компетенцi! для Свропи", що був проведений Радою Свропи у 1996 р. в Берт, серед п'яти ключових компетенцш сучасних випускникiв (полiтичних i сощальних; компетенцш, пов'язаних з виникненням шформацшного суспiльства (оволодiння новими технологiями, розумшня можливостей !х використання; критичне ставлення до iнформацi!, що поширюеться засобами масово! iнформацi! i рекламою); компетенцш, що вщносяться до оволодiння усним i письмовим спiлкуванням кiлькома мовами; здаттсть навчатися упродовж всього життя як основа неперервно! освiти в контекст професшно! тдготовки) були виокремлет компетенцп, пов'язат з життям у багатокультурному cуcпiльcmвi (прийняття вщмшностей, шших щнностей, повага до шших, здаттсть взаемодiяти з людьми шших культур, мов, релтш) (курсив наш — О.П.) [3].
З метою розвитку сощально! освгги в Сврош як единш сощальнш спшьнот були створет органiзацi! европейського масштабу: Свропейська асощащя шкiл соцiально! роботи, Свропейська асощащя центрiв пiдготовки у галузi сощально-виховно! роботи, Свропейська асоцiацiя iнституцiй дитячого та молодiжного дозвiлля, Мережа шформацп про освiту в Gвропi,
