Проблема поширення територій несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів на землі природно-заповідного фонду України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

MayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpa'i'HH. - 2013. - BHn. 23.6

Pleskach L.Ya. Monitoring state of polluted water in dendrological park "Alexandria"

A data about content of main polluted compounds in waters of dendrological park "Alexandria" are represented. The main polluted contents of waters in the West Ravine are nitrogen compounds, Cr6+ and oil-products. NH4+ is the most dangerous compound for plants in the park.

Keywords: monitoring, nitrogen compounds, heavy metals, oil-products.

yflK 628.3 Cm. euKR. T.M. nyMKapboea-Ee3dwb, KaHd. c.-z. HayK -

yMaHCbKuu HyC

nPOB^EMA nomHPEHHfl TEPHTOPIH HECAHK^OHOBAHHX 3BAflHM, TBEPflHX nOByTOBHX BIflXOflIB HA 3EM.AI nPHPOflHO-3AnOBIflHOrO OOHfly yKPAIHH

B yKpaiHi e 4 157 nacnopTH30BaHHX noairoHiB TBepgux no6yToBHx BigxogiB, nao^a aKHx carae 7,4 thc. ra. Tskok e 3 298 HecaH^ioHoBaHHx 3Baauq. 3araabHa nao-qa ycix 3Baauq gopiBHroe naoqi Kinpy. OcTaHHiM qacoM неcaнкцioнoвaнi noairoHH 3a-xonaroroTb TepHTopii npupogHo-3anoBigHoro $oHgy yKpaiHH. CTHxifim h HaniBaeraabHi cMiTHHKH nomuproroTbca Ha TepHTopiax aiciB, napKiB, pycea pmoK, ripcbKHx yaoroBHH, мicцb, ge npoaararoTb TypucTHW, eKoaormrn MapmpyTH, npu6epeKHi 3ohh ripcbKHx pi-^ok i CTpyMKiB. Цa npo6aeMa noTpe6ye HaraabHoro gepKaBHoro BTpy^aHHa, 3oKpeMa Ha 3aKoHogaB^oMy piBHi.

Knwuoei cnoea: Bigxogu, 3Baauqa, TypHCTHW MapmpyTH, eKoaormrn MapmpyTH, 3anoBigHHKH.

npoMHcaoBe BHpo6HH^Bo, iHmi BHgu rocnogapcbKo-eKoHoMiHHoi giaab-HocTi, noB'a3aHi i3 cnoKHBaHHaM cupoBHHH, MaTepiaaiB, eHeprii, a TaKoK XHTTegiaabHicTb arogHHH HeBigBopoTHo cynpoBogKyeTbca yTBopeHHaM BigxogiB. npo6aeMa BigxogiB 6araTorpaHHa. 3 ogHoro 6oKy, 6iabmicTb BigxogiB mokhs po3raagaTH aK BTopHHHi MaTepiaabHi Ta eHepreTHHHi pecypcu, gaa BHKopHcTaHHa Ta nepepo6aeHHa aKHx BHHaftgem BignoBigHi TexHoaorii, 3 iHmoro 6oKy - aK 3a6-pygHromani aTMoc^epHoro noBrrpa, BogHHx pecypciB, rpymiB, pocaHHHocTi 3aB-gaKH ixHiM tokchhhhm Ta iHmHM He6e3neHHHM BaacTHBocTaM.

HHHi B po3BHHeHHx KpaiHax BHpo6aaroTb Big 1 go 3 Kr no6yToBHx Bigxo-giB Ha gymy HaceaeHHa Ha geHb, qo cTaHoBHTb gecaTKH i coTHi MiabftomB tohh Ha piK, npHHoMy, y CfflA, HanpHKaag, цa KiabKicTb 36iabmyeTbca Ha 10 % KoKHi 10 poKiB. y 3B'a3Ky 3 BigcyTHicTro Mic^ gaa 3axopoHeHHa цiei Beaune3Hoi Kiab-KocTi BigxogiB Ha 3axogi 3aroBopHaH npo KpH3y BigxogiB a6o KpH3y 3Baauq. y anoHcbKHx raBaHax HacHnaHi "cMirreBi ocTpoBH" 3 rip no6yToBHx BigxogiB, bh-po6aeHHx b MeTponoaiax; y CfflA MicTa Ha niBHiHHo-CxigHoMy y36epeKKi Big-npaBaaroTb cBoe cMiTTa b iHmi KpaiHH Ha oKeaHcbKHx 6apKax. IcTopia Han6iabm 3aoqacHoi 3 tskhx 6apK - Munroe, aKa npoTaroM poKy naaBaaa Big nopTy go nopTy, HaMararonucb no36yTHcb cMiTTa 3 Hbro-^Kepci, i noBepHyaacb gogoMy, tsk i He BHBaHTaKHBmH KogHoi tohhh, noTpanuaa y Bci eKoaorinm xpecToMaTii Ta nigpyHHHKH, aK Han6iabm acKpaBa iarocrpaqa KpH3H 3Baauq [3].

TpaguqftHo no6yToBi Bigxogu BHBo3Hau Ha 3Baauqa, po3TamoBaHi no6au-3y HaceaeHHx nyHKTiB. 3rogoM BHacaigoK nocriftHoi 3arpo3H 3gopoB'ro HaceaeHHa

EKo.ioriH goBKi^^n Ta npupogHo-3anoBigHa cnpaBa

313

(отруення Грунтових вод, розмноження переносникiв захворювань, неп-риемний запах, дим вiд самозаймання) у багатьох кра!нах стали вживати бшьш суворi правила 1х розмщення, конструкци та експлуатаци. Негативне ставлен-ня населения i новi стандарти робили вщкриття нових звалищ або "полтошв iз захоронения твердих побутових вiдходiв", все бiльш складною справою.

Не кращим чином складаеться ситуащя з твердими побутовими вщхо-дами кра1нах СНД, зокрема - Росп, Укра!ш. Наприклад, у великому мюп з населенням 1 млн чол. протягом кожно1 доби утворюеться бшьш 1,8 тис. т ТПВ, i якщо смiття з мiст вивозять на пол^они, то у сшьськш мiсцевостi мю-цевi жителi, переважно, закопують вiдходи або створюють стихшш звалища. За словами I. Олексшовця, вже сьогоднi в Укра!ш 4 157 паспортизованих по-лiгонiв твердих побутових вiдходiв, якi займають 7,4 тис. га. Також е 3 298 несанкщонованих полтошв, загальна площа усiх дорiвнюе площi Кiпру [6].

Однак останшм часом несанкцiонованi полтони захоплюють територи природно-заповiдного фонду Укра1ни. Стихiйнi й напiвлегальнi смiтники по-ширюються на територiях лiсiв, парков, русел рiк, гiрських улоговин, мюць, де пролягають туристичнi, екологiчнi маршрути, прибережнi зони гiрських рiчок i струмкiв. Можна навести приклад - грандюзне смiттезвалище на територи Ясшянського держлiсгоспу бiля Говерли. Туристи, що мають намiр вiдвiдати Карпатський бюсферний заповiдник, сплачують на КП за вхщ 10-20 гривень з особи та налаштовуються на споглядання недоторкано! природи, однак вже за кшька кiлометрiв опиняються на смiтнику [4] (див. рис.).

Рис. Смттезвалище на територи Ясшянського держлсгоспу бтя Говерли [4]

Проте таю випадки не поодиною. Жахливий саштарний стан територи Державного юторико-культурного заповщника в м. Луцьку, який за бездiяль-ностi вщповщних мiських служб був перетворений на велике смттезвалище, став предметом вивчення мюько! прокуратури Луцька [2]. Жахлива ситуащя i в межах природоохоронно! зони рiчки Стир, де на територи заповщника ви-явлено масове забруднення прибережно! смуги побутовим та будiвельним смiттям [2]; прокуратура Киева оргашзувала перевiрку за фактом розмщення

314

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.6

смптезвалища на землях природно-заповщного фонду Нацiонального природного парку "Голоспвський" у столищ [1].

Чому це вiдбуваеться? Офщшш намагання якимсь чином урегулювати локальш смiттевi проблеми зазвичай супроводжуються протестними акщями, скандалами й демаршами населення й мюцевих рад. Мiсцеве населення не ба-жае сусiдити зi смiттевим полiгоном, навiть облаштованим за вшма правилами. Проте й жити серед вiдходiв жодне мюто чи село бажання не мае. Тому, оминаючи нормативи й фiнансовi збори, смптя вивозять подалi вщ очей, у найближчий рiвчак чи люок. Так про його юнування на якийсь час забувають.

Однак рано чи тзно проблема нагадуе про себе вкрай гостро. Наразi ситуацiя не знаходить вирiшення, а перебувае на стади наростання сшгово! кулi. Мiста намагаються витиснути максимум з можливостей старих полшо-шв, - рекультивуючи, втрамбовуючи та добудовуючи кшька зайвих "смiттеповерхiв". Села ж, особливо у прських районах, оргашзовують сти-хiйнi смiттезвалища. Часто люди знаходять найпростiший спосiб позбутися непотребу - вивозять його у найближчу люосмугу. Не рятують навпъ масовi веснянi суботники й екоакцп, адже тсля них смiття найчастiше лише перек-ладаеться з одше! купи в шшу або з багатьох - в одну [5].

Чому не створюють бшя селищ офщшш полшони? За словами О. Кар-ташова, експерта у сферi утилiзацil вiдходiв, чинне законодавство Укра!ни робить процедуру оргашзацп полiгонiв майже неможливою. По-перше, зазвичай на територп сiл, селищ та мiст вшьно! землi для облаштування смiттезвалищ немае. Коли ж потрiбну дiлянку, наприклад, iз запасу району, знаходять, для влаштування полшону потрiбне погодження мюцево! ради, на територп яко! знаходиться ця земля. Найчастше сiльради вщмовляють. На-вiть у випадку, коли вс погодження е, сторони про все домовилися, для того, аби вилучити потрiбнi для облаштування полшону 10-15 га iз сшьськогоспо-дарського, зазвичай, обшу, сiльська чи мюька рада повинна сплатити за це вщповщну суму в держбюджет. А це надзвичайш суми для мюцевих бюдже-тiв. Так, для того, щоб побудувати сучасне смiттезвалище, наприклад, для Ужгорода й Ужгородського району, потрiбно вкласти 4,5-5 млрд евро. Таких грошей немае ш в бюджет Ужгорода, ш Мукачева, не кажучи вже про зви-чайну сiльську раду, - наголошуе О. Карташов [5].

Яка можлива альтернатива у ситуацп, що склалась навколо полшошв ТПВ? Експерти рекомендують будувати смiттеспалювальнi заводи. Однак смiттеспалювальнi заводи, подiбно до звалищ, були негативно сприйняп на-селенням через небезпеку забруднення дiоксинами та iншими забруднювача-ми повiтря, а також через невиршешсть проблем з похованням токсично! золи, що утворюеться тд час спалювання твердих побутових вiдходiв. Знахо-дити майданчики для смптеспалювальних заводiв виявилося зовсiм не легше, шж для полiгонiв, а собiвартiсть спалювання вiдходiв навiть у таких густона-селених кра!нах, як Голландiя, виявляеться зовсiм не нижчою, шж собiвар-тiсть закопування !х у землю. У кра!нах з розвиненим еколопчним законо-давством до половини каштальних витрат пiд час будiвництва смiттеспалю-вальних заводiв йде на установлення повироочисних систем. До 1/3 експлу-атацiйних витрат смiттеспалювальних заводiв йде на плату за захоронення

Еколопя довкiлля та природно-заповiдна справа

315

золи, яка утворюегься пiд час спалювання смгггя i е набагато бiльш еколопч-но небезпечною речовиною, нiж твердi no6yroBi вiдходи самi по co6i. Для Укра1ни тариф на послуги смгггеспалювальних заводiв для населення буде зашкалювати за 40 евро (для одше! людини) на мiсяць - перевiренi евро-пейськi цiни [5].

Отже, сигуащя в Украш, що склалась навколо санкцiонованих га не-санкцiонованих полiгонiв ТБО, погребуе прийнягтя невщкладних заходiв, гим бiльше, що проявляеться генденцiя нагромадження смiггя, а не його ви-користання. Також залишаеться вiдкригим пигання: що нас чекае в майбутньому - наявнють недогорканних природних геригорiй чи переважан-ня мергвих зон, вкригих кшькамегровим шаром целофану i пластику?

Л1тература

1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://novynar.com.ua/politics/226826

2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://volyntimes.com.ua/news/685

3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.npblog.com.ua/index.php/ekologiya/ utilizatsij a-vidhodiv. html

4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakarpattya.net.ua/Zmi/83807-Priamuiuchy-do-Hoverly-turysty-potrapliaiut-na-smittiezvalyshche

5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakarpattya.net.ua/Zmi/86502-V-oblozi-vidkhodiv. - Terytoriia-iaku-zaimaiut-ukrainski-smitnyky-bilsha-nizh-ploshcha-vsikh-zapovidnykiv-krainy.ZAXID.NET

Пушкарева-Бездиль Т.Н. Проблема распространения территорий несанкционированных свалок твердых бытовых отходов на земли при-родно-заповедного фонда Украины

В Украине насчитывается 4 157 паспортизованных полигонов твердых бытовых отходов, которые занимают 7,4 тыс. га. Также есть 3 298 несанкционированных полигонов. Общая площадь всех свалок равна площади Кипра. В последнее время несанкционированные полигоны захватывают территории природно-заповедного фонда Украины. Стихийные и полулегальные свалки распространяются на территориях лесов, парков, русел рек, горных впадин, мест, где проложены туристические, экологические маршруты, прибрежные зоны горных рек и ручьев. Эта проблема требует немедленного государственного вмешательства, в частности на законодательном уровне.

Ключевые слова: отходы, свалки, туристические маршруты, экологические маршруты, заповедники.

Pushkariova-Bezdyl T.M. Problem of distribution of territories of not authorized ranges of firm household waste on the grounds reserve fund of Ukraine

Traditionally household waste took out on dumps near settlements. In due course owing to constant threat to health of the population (a poisoning of subsoil waters, duplication of carriers of the diseases, the unpleasant smell, a smoke from dumps) in many countries began to use more strict rules of their accommodation, a design and operation. The uncooperative altitude of the population and new standards did opening new ranges on a burial place of firm household waste more and more complex enterprise.

For today in Ukraine 4 157 authorized ranges of firm household waste which borrow 7,4 thousand in hectares. Also there are 3 298 not authorized ranges, the total area of the first and the second is equal to the area of Chyprus. Recently not authorized ranges grasp territories reserve fund of Ukraine. Spontaneous dumps extend in territories of woods, parks, rivers, mountain hollows, places where pass tourist, ecological routes, coastal zones of the mountain rivers and streams.

Keywords: waste, dumps, tourist routes, ecological routes, reserves.

316

Збiрник науково-техшчних праць