CC BY
113
зни-ження мелатоншу, що знаходиться у залежност вщ тривалост та особливостей шшчноТ картини захво-рювання. Показана роль мелатонiну у формуванш ендотелiальноl дисфункцп при дуоденальнiй виразцк
Ключовi слова: дуоденальна виразка, мелатонш, ендотелiальна дисфункцп, чревний стовбур.
clinical picture of desease, was shown for students with duodenal ulcer. Role of melatonin in development endotelial disfunction for ulcerative desease of duodenum was observed.
Key words: duodenum ulcer, melatonin, endothelial dysfunction, truncus caeliacus.
УДК 616.995.1-053.3/5
ПРОБЛЕМА ГЕЛЬМ1НТОЗ1В У Д1ТЕЙ
ГельмЫтози на порозi 21 стол^тя залишаються актуальною проблемою, яка несе загрозу здоров'ю та життю дтей. На долю школярiв та дтей молодшого шкiльного вiку на УкраТн припадае 90-95% всiх хворих на ентеробюз, 65,1% - на аскаридоз. 1нфкованють лямблiями в дитячих колективах може досягати 50-80%. У США в 21% дтей, як вщвщують дитячi колективи знаходять цисти лямблй В УкраТнi щорiчно рееструеться 30-40тис. випадкiв лямблiозу, серед яких 65% складають дiти. По даним ВОЗ ураження гельмЫтами та паразитами дитячого населення планети, в порiвняннi з дорослими переважае в 5-6 разiв. За оцЫкою Всесв^нього банку економiчний збиток вiд кишкових гельмiнтозiв посягае четверте мiсце серед втрат, як наносять усi хвороби i травми. Враховуючи важливiсть боротьби з паразитарними хворобами для багатьох краТн, 54 сеая ВсесвiтньоТ асамблеТ охорони здоров'я у 2001 роц схвалила стратегiю боротьби з геогельмЫтозами до 2010 року [1 -5]. У нашм вiтчизнянiй медицинi склалась парадоксальна ситуа^я: якщо господар просить провакцинувати собаку чи юшку у ветеринара, то тварин спочатку проведуть дегельмЫтезацю, тому що в протилежному випадку ефект вщ щеплення може бути не значним. Коли ж мама звертаеться в медичний заклад для проведення планового щеплення своеТ дитини, лiкарi нав^ь не пщозрюють про можливу невдачу вщ iмунiзацiТ у зв'язку з паразитарним захворюванням i тому не проводять обстеження на гельмЫти та наступну дегельмЫтезацю. Гельмiнти мають iмуносупресивну, карцерогенну дю на органiзм. Проблема онкогенностi парази^в стае все бiльш актуальною у зв'язку iз забрудненням середовища юнування та продуктiв харчування, а також розширенням ареалiв багатьох паразитiв[6,7].
ГельмЫтози - велика група хвороб, як викликають паразитичнi черв'яки (гельмiнти). У даний час вщомо бiльш 320 видiв гельмiнтiв, якi зареестрованi у людини. На територи УкраТни розповсюджен дуже нерiвномiрно i зустрiчаються близько 30 видiв. Вiдповiдно до трьох клаав паразитичних червiв видiляють три групи хвороб, викликаних ними: нематодози, цестодози, трематодози. У групу нематодозiв входять: ентеробюз, аскаридоз, трихЫельоз, дракункульоз, токсокароз, стронплощоз, вухерерюз, бругiоз, лоаоз, трихоцефальоз, онхоцеркоз. До цестодозiв вщносять: альвеококоз, ехiнококоз, гiменолепiдоз, дифiлоботрiоз, теыархоз, тенiоз. Групу трематодозiв склали - шистомоз, клонорхоз, метагонiмоз, опiсторхоз, парагоымоз, фасциольоз[8-10].
Трематодози - група зазворювань, якi викликаються смоктальщиками (трематодами). Загальними властивостями ц1еТ групи е:
• Своерщна форма тта - сплюснут! в дорсовентральному напрямку;
• Невелию розм1ри, яю не перевищують 10мм;
• Трематоди - гермафродити;
• Вони е бюгельмЫтами, розвиток яких вщбуваеться за участ промiжного господаря (¡нод1 двох);
• Всi вони мають диференцмовану систему травлення.
Опсторхоз - бюгельмЫтоз, природновогнещевий зооноз, для якого характерно переважне ураження печЫки, жовчного мiхура, пщшлунковоТ залози, що обумовлено особливотями локалiзацiТ статевозртих гельмiнтiв. Збудник - «кошачий смоктальщик». Зараження вiдбуваeться при вживанн погано термiчно обробленоТ риби, а також вщ хворих ко^в та собак. Хвора людина для здоровоТ ризику не представляе. Ыкубацмний перiод складае 2-4 тижнi. За переб^ом захворювання може бути гострим, пщгострим (бiльше 2 мiс.), хроычним (декiлька рокiв). Критерм д1агнозу:
• Анамнез, який свщчить про проживания в регюы, неблагоприемному вщносно опюторхозу;
• Звичка вживати в Тжу сиру, малосолену, непрожарену рибу;
• «немотивована» еозинофiлiя, iнодi в поеднанн з субфебрилитетом, кропив'янкою, диспесичнии проявами;
• Довготривал1 ознаки гепатиту в поеднаны з еозинофт1ею;
• Вщсутнють ефекту вщ антибактер1альноТ, противовиразковоТ терапм;
• При наявностi жовтяницi - явн ознаки холестазу (пiдвищення рiвня лужноТ фосфатази при невисокому р1вы АлАТ);
• Довготривалий переб1г;
• Д1агноз пщтверджують при визначены яець гельм1нт1в в дуоденальному вмют1 та фекалiях.
Лiкування: основним антигельмiнтним препаратом е хлоксил в дозi 0,2-0,3 г/кг ( три-, п'яти- десятиденний курс). Оптимальною е 5-денна схема лкування. Ранком пiсля легкрго снщанку (чай, хлiб) хворому дають хлоксил. При цьому добову дозу дтять на 3 порцiТ, кожну з порцм розмiшують в % стакану молока i випивають з Ытервалом 10 хвилин. Через 2-3 години дитина може снщати, а ще через 2-3 години дають жовчопны трави та спазмол^ики. Контроль ефективност проведеного лiкування проводять через 4-6 мюя^в. Повторний курс при необхщност проводять через 6 мюя^в (не бiльше 4-5 курав). Можна використовувати для лкування пракзиквантель 50-75 мг/кг на 3 рази на протязi 1дня. Диспансерний нагляд складае 1 рк.
Фасциольоз - зоонозний бюгельмЫтоз, який характеризуемся переважним ураження печiнки та жовчовивщноТ системи з хронiчним перебiгом. Фасциольоз включае 2 захворювання -печновий фасциольоз та гiгантоз, який зус^чаеться в краТнах з жарким шматом.
Збудник печнового фасциольозу - печнова двоустка довжиною 30мм. Статевозрiлi гельмЫти паразитують в печiнцi та жовчовивщних шляхах домашнiх та диких травоТдних тварин. Людина е облiгатним заключним господарем паразита. Хвора людина та тварина епщемюлопчноТ шкоди для оточуюючих не представляють. Людина заражаеться при вживанн в Тжу рiзних водних рослин та городних овочiв для поливу яких використовують забруднену воду. Пк захворюваностi -лiто. Ыкубацйний перiод 1-8 тижнiв. Захворювання розпочинаеться гостро, проявляеться лихоманкою (до 400С) послйною, хвилеподiбною, гектичною, а також мiалгiею, атралгiею, шкiрним свербiжем, висипкою. Приеднуеться б^ь в етгастри, збтьшена печiнка, жовтяниця, рiдкi випорожнення, еозинофоя. В пiдгостру стадiю прояви зменшуюються та майже зникають. Через 3-6 мюя^в на перший план виступають органнi порушення печiнки та жовчовивщних шляжв. Критерм д1агнозу:
• Епщанамнез (звичка вживати немитi овочi, проживання на територи з пiдвищеним ризиком захворюваносп);
• Пщвищення температури в поеднаны з алерпчними проявами (висипка, атралпя, еозинофоя);
• Бть в панкреато-дуоденалы-пй зоы та проекци жовчного м1хура;
• Зб1льшення печЫки ¡нод1 жовтяниця;
• Лейкоцитоз. Ухроычну фазу:
• Довготривалий переб1г;
• Повторы напади болю в живот1 з локал1зацею в печЫц, жовчному м1хурев1, пщшлунковм залоз1;
• Зб1льшення печЫки, жовтяниця;
• Дiарея, прогресуююча втрата ваги;
• Порушення функци печiнки (пiдвищена активнiсть АлАТ, АсАТ, зменшення кiлькостi бiлку, диспротеТнем1я);
• Поеднання лейкоцитозу, еозинофти, анеми;
• Пiдтвердження дiагнозу вiдбуваеться при виявленн яець гельмiнтiв у дуоденальному вм^, фекалiях, а також специфiчних антитл
Лiкування аналогiчне тому що при опюторхозк Особливiстю патогенетичноТ терапiТ е призначення глюкокортико'Тфв.
Цестодози - група гельмiнтозiв, яка викликаеться цестодами, що мають наступи загальы властивостк
• Вщсутнють шлунку (харчуються через покриви);
• Структура тта - головка (сколекс), шийка, гермафродиты членики (проглотиди);
• Стр1чкопод1бне, плоске, розчленовате тто (стробта);
• Велика плщнють (деяю види цестод здаты продукувати до 600 мтюнпв яець у р1к);
• Довжина цестод варюе вщ частки мт1метра до 30 метр1в;
• Цикл розвитку цестод вщбуваеться зi змiною хазяТна, тобто вони вщносяться до пероральних бiогельмiнтiв.
Ехнококоз - це хроычний гельмiнтоз, що може розвиватись в органiзмi дитини багато роюв. Основне джерело Ывазп - домашнi собаки, коти, вовки. Статевозр^ форми паразитують в тонкому кишечнику. Промiжнi господарi- вiвцi, коы, свинi, зайцi, бiлки, людина. Шляхи передачi - контактно-побутовий, водний, алiментарний. Хвороба у неускладненому виглядi проходить роками i може бути виявлена випадково при планово флюорографiТ. При розриву ехЫококових кiст перебiг ускладнюеться мюкардитом, алергiчним ураженням легень, печЫки, нирок, ЦНС. Часто виникають набряк обличчя, м'язовi болi, висипка. Рщше зустрiчаеться ехiнококоз головного мозку, середостЫня, молочноТ залози, кишечнику, пiдшкiрноТ кл^ковини. При здавлюваннi судин портальноТ системи виникають ознаки портальноТ ппертензп, Ывалщнють, летальнi випадки.
ПменолШдоз - антропонозний гельмЫтоз з переважним ураженням ШКТ. Зростанням iнвазивностi населення сприяе безконтрольна торпвля рибою та м'ясом. Джерелом гельмЫтозу е людина. Дiти уражаються в 67,5% випадюв. Клiнiчно характеризуеться дане захворювання щоденними нападами болю з перервою в дектька дыв, дiареею, розвитком схуднення, зниженням гемоглобЫу та еозинофiлiею.
Дифлоботроз - гельмЫтоз, що протiкае з ознаками розладу шлунково-кишккового тракту та розвитком мегалобластноТ анемiТ. Довжина лентеця широкого складае до 9 метрiв. Поширення дифтоботрюзу пов'язують з прiсноводними водоймами, недостатньо просоленою крою та сирою рибою. Юнцевим господарем паразита е людина, собаки, коти, свиы, лисица ведмед^ промiжним господарем е прiсноводнi рачки та риба. 1нкубацмний перiод складае до 60 дыв. Клiнiчна картина проявляеться помiрними розладами ШКТ, розвитком пповтамЫозу В12, анемiею, порушеннiям серцево-судинноТ та нервовоТ системи.
Найбiльш розповсюджен на УкраТнi нематодози, зокрема ентеробюз та аскаридоз. Збудником ентеробiозу е гостриця, яка заражае близько 90% дтей. Людина проковтуе зр^ яйця з продуктами харчування, гельмЫт паразитуе в тонкому та початкових вщдтах товстого кишечника. У хворих на ентеробюз часто вщбуваеться аутоiнвазiя - повторне зараження збудником уже наявним у органiзмi у результат забруднення паль^в рук при сверблячцi анусу. Основний симптом - свербiж у дтянц заднього проходу вночi, що продовжуеться кiлька днiв та повторюеться через 3-4 тижнк Хвороба проявляеться порушенням сну, зниженям працездатносД розладом апетиту, сухютю у ротi, нападоподiбний бiль у животi, розлади випорожнення. Масивна iнвазiя гострицями може призвести до гострого апендициту, телонефриту, цисту, ычного нетримання сечi.
Аскаридоз - розповсюджений гельмЫтоз, проявами якого е свербiж, уртикарнi висипи, еозинофiлiя, Ыфтьтрати в легенях, порушення органiв травлення. Збудником е людська аскарида, самка якоТ мае довжину тта до 25 см. Аскаридоз найчастше проходить з мало вираженими симптомами: диспепсичними розладами, схудненням, неврастеыею, зниженням працездатностк Але iнодi переб^ набувае тяжкого характеру - спостер^аеться осередкове ураження легень, кропивниця, лихоманка, можуть розвиватися непрохщнють кишечнику, абсцеси печЫки, апендицит. Аскаридоз сприяе переходу дизентерп в хроычну форму, погiршуе перебiг туберкульозу[11-13].
Таблиця
Протигельмштш препарати_
Препарат Показания Протипоказання
Албезол Аскаридоз, анктостомоз, стронгтоТдоз, трихшельоз, трихоцефальоз, токсокароз, ентеробюз, ех1нококоз, нейроцисто-церкоз. Пол11нваз1я. Пперчутлив1сть, ваг1тн1сть, годування грудьми, в1к до 2 рок1в, ретинопат1я.
Диетилкарбазин Л1мфатичн1 ф1ляр1атози: бруг1оз, вухерер1оз, лоаоз, онхоцеркоз. Пперчутливють, ваг1тн1сть, годування грудьми, в1к до 6 рок1в, серцево-судинн1хвороби.
1вермектин Онхоцеркоз, л1мфатичн1 ф1ляр1атози: бру-г1оз, вухерерюз; стронг1ло1'доз, короста. Пперчутливють, в1к до 5 рок1в
Левам1зол Аскоридоз, ентероб1оз. Пперчутлив1сть, ваг1тн1сть, годування грудьми, агранулоцитоз.
Мебендазол Аскаридоз, ентеробюз, анктостомщоз, трихоцефальоз, трих1нельоз, ехшокоз, пол11нваз1я. Пперчутливють, ваптнють, годування грудьми, в1к до 2 рок1в, неспециф1чний виразковий кол1т, хвороба Крона.
Никлозамщ Тен1аринхоз, диф1лоботр1оз, г1мено-лепщоз. Пперчутлив1сть, ваптнють, виразкова хвороба шлунку, дванадцятипалоТ кишки, анем1я.
П1рантела памоат Аскаридоз, ентероб1оз, анк1лостом1доз. Пперчутлив1сть, ваг1тн1сть, годування грудьми.
Празиквантел Трематодози: ошсторхоз, клонорхоз, парагон1зм, шистосомоз; цестодози: тешархоз, тен1оз, диф1лоботр1оз, г1менол1п1доз, цистоцеркоз. Пперчутливють, ваптнють, годування грудьми., цистицеркоз ока, в1к до 4 рок1в, ураження печшки, не пов'язан1 з гельмштозами.
Дiагностика та лiкування. Епщемюлопчний анамнез, клiнiчнi прояви та дан параклiнiчних дослiджень дозволяють лише запщозрити гельмiнтоз. Заключний дiагноз встановлюють при виявленн збудника та серологiчного маркера. Матерiалом для дослiджень е: фекалп (повторюють 3-5 днiв), мокротиння, кров, сеча, носовий слиз, пiхвовi видтення, тканини органiзму. iмунологiчнi методи ^формативы тiльки в перiод мiграцiйноТ стадп. Проте на сьогоднi гельмiнтози це захворювання, що погано дiагностуються та iнодi потребують iнструментальних методiв обстеження (ехЫококоз). Загальнi принципи лiкування наступн [8,14]:
1. терапiя повинна бути Ыдивщуальною;
2. профiлактичний прийом антигельмЫтних препаратiв неприпустимий;
3. лiкування повинне бути контрольованим;
4. неускладнен форми лкують амбулаторно;
5. тяжкi та середньотяжк форми лiкують в стацюнар^ а iнодi потребують хiрургiчного втручання;
6. необхщне обстеження та превентивне лкування членiв родини.
Терапiя глистних Ывазм складаеться з двох етатв: етiотропне лiкування та корекцiя наслщюв (дисбактерiоз, колiт, анемiя, гiповiтамiноз, синдром роздратованого кишечнику). КлУчний ефект лкування випереджае позитивну динамiку гематологiчних та iмунологiчних змiн. Отже, контроль ефективност лiкування включае результати мiкроскопiчних та Ысрументальних i лабораторних дослiджень. Ч^ка цiлеспрямована профiлактика, компетентнiсть медпрацiвникiв, Тх професiоналiзм, а також наявнiсть державних програм повинн бути спрямованi на попередження та зниження захворюваност на гельмЫтози серед дитячого населення[15].
1. Воз1анова Ж. I. 1нфекцшш та паразитарн1 хвороби / Ж. I. Воз1анова — К. : Здоров'я, 2000.-Т. 1-854с.
2. Ершова И. Б. Лечение гельминтозов у детей / И. Б. Ершова, Г. Г. Бондаренко // Современная педиатрия. - 2005. - №1 (6). - С.59-61.
3. Куропатенко М. В. Паразитозы, лямблиоз и аллергические заболевания в детском возрасте / М. В. Куропатенко, Т. Ю. Бандурина, Н. А. Безушкина // РМЖ. - 2003. - Том11. - № 3. - С. 115-121.
4. Лобзин Ю.В. Руководство по инфекционным болезням / Ю.В. Лобзин.— СПб: Фолиант, 2000.— 674 с.
5. Мухарська Л. М. Стратепя та тактика боротьби з паразитарними хворобами в УкраТш / Л. М. Мухарська, К. I. Бодня, Т. М. Павлковська // Аналiз Мечниковського шституту. - 2002. - №2-3. - С.5-8.
6. Накази МОЗ УкраТни по шфекцшним хворобам у д^ей.
7. Крамарев С. О. 1нфекцшш хвороби у д^ей (кл^чы лекци) / С. О. Крамарев - К. : Морюн. - 2003. -479с.
8. Крамарев С. О. Гельмштози у д^ей та пщл™в / С. О. Крамарев, I. Б. бршова, Г. Г. Бондаренко -К.-Луганськ. - 2006. - 120с.
9. Токмалев А. К. Гельминтозы человека / А. К. Токмалев // Рус. Мед. Журнал. - 2001. - Т.9, №16-17. - С. 690-693.
10. Тумольская Н. И. Альбедазол - новые возможности лечения гельминтозов / Н. И. Тумольская // Новые лекарства. - 2003. - №4. - С.21-25.
11. Справочник по инфекционных болезнях у детей. / [под ред. Л. А. Тришковой, С. А. Богатырёвой]. К., - 1990.
12. Справочник по инфекционных болезнях у детей. / [под ред. И. В.Богадельникова, А. В.Кубышкина, М. В. Лободы]. К. - Симферополь, - 2008.
13. Павлковська Т. М. Ситуа^я з паразитарних хвороб в украТн та шляхи ТТ полтшення / Т. М. Павлковська // Збiрник наукових праць Луганського нацюнального аграрного уыверситету. - №27/39. - 2003. - С.601-605.
14. Руководство по инфекционным болезням у детей / [под ред. В. М. Учайкина]. - М., -1998.
15. Медицина дитинства / [за ред. П. С. Мощича]. - т.3.- К., - 1999.
ПРОБЛЕМА ГЕЛЬМИНТОЗОВ У ДЕТЕЙ Пикуль К.В., Прилуцкий К.Ю., Ильченко В.И., Полторапавлов В.А., Ковтун С.И.
Гельминтозы на пороге 21 века остаются актуальной проблемой, которая несет угрозу здоровью и жизни детей. На долю школьников и детей младшего школьного возраста на Украине приходится 90-95% всех больных энтеробиозом, 65,1% - аскаридозом. На территории Украины распространены очень неравномерно и встречаются около 30 видов гельминтов. В соответствии с тремя классами паразитических червей выделяют три группы болезней, вызванных ими: нематодозы, цестодоз, трематодозы. Основным антигельминтным препаратом является хлоксил в дозе 0,2-0,3 граммов/кг (трех-, пятидесятидневный курс при трематодозах) и вормил в дозе 400мг 1 раз в сутки 3 дня (нематодозы).
Ключевые слова: гельминтозы, дети.
HELMINTHIASIS PROBLEM IN CHILDREN Pikul E.V., Prilutskiy k.Yu., Ilchenko V.I.,
Poltorapavlov V.A., Kovtun S.I.
On the threshold of 21 century the helminthiasis is still actual problem that is threaten children's health and life. Among all the enterobiasis cases in Ukraine 90-95% are preschool and schoolchildren, among ascariasis cases - 65,1%. There are more then 30 species of helminthes in Ukraine, which are spread irregular on its territory. According to the classification there are 3 groups of helminth diseases: nematodosis, cestodosis, trematosis. The main antivermicular drug is Chloxylum in dose - 0,2-0,3 g/kg (3-, 5- 10 day course in case of trematosis) and Vormil BopMm in dose -400mg once a day.
Key word: helminthiasis, children.
УДК:616.89-008.441.33-053.5-008.486
ХАРАКТЕРИСТИКА АКЦЕНТУАЦИЙ ХАРАКТЕРА У ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ С ЗАВИСИМОСТЬЮ ОТ ЛЕТУЧИХ ОРГАНИЧЕСКИХ СОЕДИНЕНИЙ
В последние годы отмечается значительный рост числа детей и подростков с аддиктивным поведением. Особенно беспокоит широкая распространенность среди детско -подростковой группы ингаляционной токсикомании, в частности злоупотребление летучими органическими соединениями (ЛОС). Все многообразие средств одурманивания, используемых в целях наркотизации объединяет совершенно очевидный факт поражения исключительно лиц детского и подросткового возраста. Так, по утверждениям большинства исследователей, данная проблематика является преимущественной прерогативой
