CC BY
17
УДК 656.224.003.1
С. В. ГЕРАСИМОВА (Кшвський нацюнальний ушверситет 1меш Тараса Шевченка) ОЗНАКИ КОНС'ЮМЕРИЗМУ
В 1НВЕСТИЦ1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 АКЦ1ОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
Як елемент конс'юмеризму. розглядаеться така категор1я як «економ1чний штерес». Акцентуеться увага на економ1чних штересах, як1 переслщуються суб'ектами акцюнерного товариства гад час здайснення швес-тицшно! даяльносл. Пропонуються конкретш управлшсьш да! щодо гармошзацп цих штересш з врахуван-ням шших ознак конс'юмеризму.
В качестве элемента консьюмеризма рассматривается такая категория как «экономический интерес». Акцентируется внимание на экономических интересах, которые преследуются субъектами акционерного общества во время осуществления инвестиционной деятельности. Предлагаются конкретные управленческие действия относительно гармонизации этих интересов с учетом других признаков конс'юмеризму.
Such category as «economic interest» is examined as an element of consumerism. The accent is made on the economic interests which are pursued by the subjects of a joint-stock company during realization of investment activity. In relation to harmonization of these interests, there have been proposed specific administrative actions, with account of the other identifying signs of consumerism.
Дослщження д1яльност1 сучасних шдпри-емств показують, що швестицшним процесам, яю там вщбуваються, прищляеться уваги все бшьше i бшьше. Обираються р1зн1 управлшсью стратег^ для здшснення ефективного швести-цшного процесу. Причому переслщуеться цшь зробити цей процес ефективним для вшх защ-кавлених сторш. Тому постае проблема узго-дження штерешв рiзних ошб. Ця проблема е актуальною особливо для акцюнерного товариства, в умовах якого i вщбуваеться злиття осо-бистих i колективних iнтересiв акцiонерiв, його пращвниюв та iнвесторiв.
Врахування та узгодження штереив повинно базуватися на певнш законодавчiй базi. Але юнують i суспiльно-соцiальнi важелi, якi також потрiбно враховувати. Йдеться про за-стосування в управлiнськiй дiяльностi деяких елементiв конс'юмеризму.
Оскiльки на перше мюце виступають май-же завжди економiчнi iнтереси, тому дослщ-ники саме !м придiлили значну увагу. Так, природа походження економiчних штерешв описувалась ще у роботах В. I. Ленша, К. Маркса та Ф. Енгельса.
Серед сучасних авторiв, як також розкри-вають природу колективних штерешв, можна назвати таких: А. Габов, Л. П. Гацька, О. О. Кобзиста, А. I. Косарев, Г. Б. Рустамбеков та ш.
Недостатньо дослщжений мехашзм узгодження цих штерешв, особливо шд час здшснення швестицшно! дiяльностi, в основi яко! вже е економiчний елемент.
Метою статп е:
1. Аналiз пiдходiв до визначення сутност економiчних iнтересiв взагалi i iнтересiв учас-никiв швестицшного процесу в акцiонерному товариствi, зокрема;
2. Визначення чинниюв, що впливають на щ iнтереси;
3. Виокремлення в iнвестицiйному процесi акцiонерного товариства ознак конс'юмеризму;
4. Розробка управлшських дш по гармош-зацii штерешв iз застосуванням елементiв конс' юмеризму.
Щц час даного дослщження були викорис-танi метода аналiзу та узагальнення.
Економiчнi штереси - економiчна категорiя, яка вщображае виробничi вiдносини мiж окре-мими учасниками суспшьного виробництва (iндивiдами, !х групами, класовими угрупуван-нями). Форми економiчних iнтересiв можуть бути таю: загальносуспшьш, колективнi, осо-бистi, матерiальнi.
Щодо акцiонерних пiдприемств, то доцшьно було б акцентуватися на колективних економ> чних iнтересах, якi «виражають необхiднiсть задоволення матерiальних потреб груп людей, об'еднаних однаковим положенням у системi су-спiльного виробництва, що створюе узагальне-нiсть iнтересiв дано! сощально! групи» [10; с. 42]. Але й rnmi форми економiчних iнтересiв також можуть застосовуватись. Так, наприклад, члени акцюнерного шдприемства мають власш шди-вiдуальнi iнтереси, як вони нацiленi наполег-ливо переслщувати, а взаемодiя цих iнтересiв повинна координуватись.
Це координування може вщбуватися за до-помогою внутрiшньокорпоративних докумен-тiв: статуту, положеннями, угодами.
«У самому загальному сенс iнтереси стано-влять збуджуючi мотиви життeдiяльностi людей» [9; с. 85]. На шдст^ цього можна сфор-мулювати причини та умови виникнення еко-номiчних iнтересiв. Життедiяльшсть людей вiдбуваeться пiд впливом рiзних потреб, тодi можна зробити висновок, що в основi iнтересу лежить потреба. Саме вона i е умовою виник-нення цього штересу.
Ще одна цiкава риса економiчних iнтересiв розглядаеться у наукових працях, а саме, «... економiчнi iнтереси виникають на межi потреб i виробництва i вiдображають взаемодiю продуктивних сил, якi приводять до ди весь економiчний механiзм суспшьства» [3; с. 8].
Вище було вже зазначено, що колективш ш-тереси складаються iз особистих. Психологiя дуже часто пов'язуе особист iнтереси iз побо-юваннями. Сучасна економiчна ситуащя може бути iнодi загрозливою ^ насамперед, для еко-номiчних штерешв. Деякi джерела наводять наслiдки таких загроз [8; с. 47]:
- загублення, шкода, випущена вигода, дiловi зобов'язання;
- суперництво (конкурентна продукщя, нововведення);
- залежнiсть у тш чи iншiй галузi госпо-дарсько! дiяльностi.
Зрозумiло, що достатньо важко узгодити особисп iнтереси всiх суб'екпв акцiонерного товариства (акцiонерiв, працiвникiв акщонер-ного товариства та iнших защкавлених осiб), особливо коли цi штереси пов'язанi з такими побоюваннями. Але необхщшсть цього узго-дження очевидна, i це пiдтверджуеться насту-пними думками вчених, а саме: «юнування велико! кшькосп полiварiантних iнтересiв, мотивiв та стимулiв (iнтерес акцiонера, менеджера, робгтника), формуе об'ективну необ-хiднiсть забезпечення !х взаемоузгодженостЬ> [6; с. 13]; «штереси акцiонерiв можуть зб^а-тися як з штересами самого акцiонерного товариства, так iз iнтересами iнших учасникiв корпоративних вщносин» [2; с. 19]; «акщоне-рне товариство становить перехрестя штере-сiв рiзних осiб» [1; с. 14].
Йдеться про узгодження штерешв як влас-ника, так i пiдприемства взагалi, це можливо тому, що «цш i економiчнi штереси власниюв акцiонерного товариства, як правило, най-бiльш наближенi до штерешв пiдприемства як такого» [7; с. 123].
Акщонерне товариство - це своерщна держава на мiкрорiвнi, де е сво! органи управ-лшня. Тому, якщо вдасться врегулювати дiя-льнiсть акцiонерних товариств та запоб^ти конфлiктам мiж !х власникам, можна буде розраховувати i на врегулювання вiдносин у кра!ш у цшому [9; с. 109]. А конфлшти ште-ресiв у корпоративному управлшш зустрiча-ються не так рщко.
Конфлiкт iнтересiв виникае в акщонерному товариствi, якщо особистий iнтерес посадово! особи чи спiвробiтника товариства перевищуе звичайну зацiкавленiсть у сво! робота Як правило, така защкавлешсть не вiдповiдае, а в б> льшостi випадкiв навiть суперечать штересам, дiловiй репутацi!' чи навiть дiяльностi вщкрито-го акцiонерного товариства» [7; с. 116].
Конфлшт iнтересiв може виникнути мiж то-вариством i окремим акцiонером - володарем великого пакета акцш. Як приклад подiбних ситуацiй можуть виступати: укладення товари-ством угоди, у якiй защкавлешсть дано! посадово! особи чи акщонера перевищуе !х звичайну защкавлешсть.
Узгодженють iнтересiв мiж суб'ектами корпоративного управлшня важлива ще тому, що цей аспект впливае на процес розвитку акщо-нерних товариств взагал^ але тут спостер^а-ються певнi обмеження фiнансових можливос-тей економiчно! системи, вiдсутностi вщповщ-ного нормативно-правового та iнституцiональ-ного забезпечення.
У спецiалiзованiй лiтературi наводяться рь зш категорi! чи класифiкацi! зацiкавлених ошб, якi е активними по вщношенню до корпоративних прав акщонерного товариства i здатнi об'ективно вплинути на його дiяльнiсть у сво!х iнтересах. Економiчний iнтерес таких ошб може виражатися у формi зароб^но! плати, гарантiй та страхування, винагород та премш, соцiальних виплат, компенсацш, процентних надбавок за посередництво, можливосп розпо-ряджатися майном та отриманш вигоди вiд цього розпорядження, можливосп прюритетно-го придбання майна у приватну власнiсть, вла-сного працевлаштування чи працевлаштування сво!х родичiв.
На жаль, на даний момент чинне законодавст-во Укра!ни не регулюе правовщносини, пов'язанi з наявнiстю зацiкавленостi посадових осiб чи ак-цiонерiв товариства тд час укладення угод. У проект Закону «Про акцiонернi товариства» е тшьки правила поведiнки таких ошб, i у разi по-рушення цих правил проти них можуть бути по-даш судовi позови з метою вщшкодування збит-юв, якi були спричинеш у ходi тако! угоди.
А. Яковлев у свош пращ наводить класиф> кащю зацiкавлених економiчних агенпв, яю дiють у сферi корпоративного управлшня. Серед них так зваш «будiвничi», «загарбники», «регулятори». Кожний з перелiчених типiв агенпв характеризуеться загальною стратегiею поведiнки, горизонтом планування i схильнiстю до ризику. Наприклад, до «загарбниюв» серед шших вiднесенi i портфельнi iнвестори, загальною стратепею поведiнки яких е прирют каш-талу, отримання максимального прибутку про-тягом короткого перюду часу [11; с. 39].
Слова «штереси», «права» е елементами конс'юмеризму (вщ англ. consum - «споживацт-во». Тобто конс'юмеризм - це громадський рух на захист прав i штереав споживачiв. Бiльш де-тальний аналiз та узагальнення сутносп цього термiну, а також формування даного руху наводиться у бшьш раннiх статтях автора [4; 5]. Да-ний рух i е тим суспшьно-сощальним важелем, який спроможний узгодити iнтереси виробника i кшцевого споживача.
Всi зацiкавленi особи у дiяльностi акцiонер-ного товариства виявляються одночасно i спо-живачами, особливо при здшсненш швестицш-них процешв. Тому вважаеться можливим вио-кремити ознаки конс'юмеризму саме для швес-тицшного процесу.
Акцiонер iнвестуючи грошi у будь-який проект очшуе певнi прибутки, тобто блага. Вш купуе чи споживае цi блага. Те ж саме можна сказати i про швестора з боку, який не е акщонером, але швестуе на користь певного акщонерного товариства. Кожний переслiдуе сво! iндивiдуальнi iнтереси i володiе певними правами. Права пе-редбачають ïx правовий i суспiльний захист.
1нвестицп тiсно пов'язанi з виробничим про-цесом акцiонерного товариства, результатом якого е послуги чи товари, як потiм будуть також споживатися. Важливо, щоб вони були яюс-ними i вiдповiдали встановленим стандартам, тодi й не буде порушення прав i iнтересiв кшце-вих споживачiв. Споживацтво у разi здшснення iнвестицiйноï дiяльностi акцiонерних товариств також очевидне. Такий аналiз деяких складових iнвестицiйного процесу акцiонерного товариства показуе, що в стратепях управлiння цим процесом повиннi передбачатися ознаки конс'юмеризму.
Пропонуеться враховувати права i штереси вшх основних зацiкавлених осiб у дiяльностi акцiонерного товариства, включаючи звюно i акцiонерiв, при формуваннi швестицшного портфеля, виборi iнвестицiйноï стратегiï, вико-ристаннi iнвестицiйних ресурсiв, виробництвi товарiв i послуг та iнше, у межах чинного зако-нодавства.
Наприклад, аналiзуючи Закон Украïни «Про iнвестицiйну дiяльнiсть», можна визна-чити суб'екти iнвестицiйноï дiяльностi (ст. 5), ïx права (ст. 7), гарантп ïx прав (ст. 18), захист швестицш (ст. 19). Все це можна вщнести до ознак конс'юмеризму iнвестицiйноï дiяльностi. Аналiзуючи Принципи корпоративного управлшня, якi були схваленi рiшенням ДКЦПФР вiд 03.06.2003 р., № 242, також знайдемо такi ознаки: перелш прав акцiонерiв (п. 2) та перелш i права заштересованих осiб (п. 6).
Пiдсумовуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що в основу конс'юмеризму покладеш штереси, права споживачiв та ix захист, як е його елементами.
Переважають саме економiчнi iнтереси, як походять вiд потреб, i приводять у дiю весь економiчний мехашзм суспiльства. Тому потреби потрiбно постiйно дослiджувати з метою бшьш точного визначення сутносп економiч-них штерешв. На економiчнi iнтереси вплива-ють такi чинники як держава i суспшьство.
В акцiонерному товарисга спостерiгаеться сукупнiсть полiварiантниx iнтересiв багатьох ошб, якi потребують обов'язкового узгодження. Неузгоджешсть цих iнтересiв призводить до небажаного в межах колективного шдприемс-тва (маеться на увазi акщонерне товариство) конфлшту. Оскiльки iнвестицiйний процес пов'язаний з ризиком, тому важливо дотриму-ватись прав iнвесторiв та враховувати ïx ште-реси i iнтереси iншиx зацiкавлениx осiб. Тому до ознак конс'юмеризму в швестицшному про-цесi акцiонерного товариства можна вщнести, насамперед, iнтереси акцiонерiв, iнвесторiв, кiнцевиx споживачiв товарiв та послуг, вироб-лених за допомогою швестицшних ресурсiв, а також права вшх перелiчениx осiб згiдно з чин-ним законодавством.
Матерiали статтi можуть мати теоретичне значення пiд час викладання курсу «Маркетинг», «Акщонерне право». Практичне значення статп полягае у пропонування порад управ-лiнцям акцiонерниx товариств пiд час плану-ваннi iнвестицiйного процесу.
Науковою новизною вважаеться виокрем-лення ознак конс'юмеризму в швестицшнш дiяльностi акцiонерниx товариств. У подаль-шому плануються дослiдження визначення ролi реклами в швестицшнш дiяльностi акцiонерниx товариств.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Габов А. Интересы участников корпоративных отношений // Журналъ для акцюнеровъ. - 2004. -№ 4. - С. 14-20.
2. Габов А. Интересы участников корпоративных отношений // Журналъ для акцюнеровъ. - 2004. -№ 5. - С. 17-20; 29-33.
3. Гацька Л. П. Реалiзацiя колективних економiч-них штересш у мiжнароднiй сферг - К.: Фiрма «ЮЛ», 1996. - 19 с.
4. Герасимова С. В. Узагальнення пiдходiв до визначення конс'юмеризму як сощально-економiчноl категори // Актуальш проблеми економiки. - 2005. - № 12. - С. 76-79.
5. Герасимова С. В. Економiчнi передумови роз-витку та аспекти формування конс'юмеризму // Вiсник Донецького ушверситету: науковий журнал. Серiя В. Економша i право. - 2005. -№ 2. - С. 82-87.
6. Кобзиста О. О. Формування та розвиток акцюнерного кашталу в умовах трансформацшних змн. - К., - 2005. - 20 с.
7. Козаченко Г. В. Корпоративне управлшня: Шд-ручник для вузiв / Г. В. Козаченко, А. Е. Ворон-кова. - К.: Лiбра, 2004. - 368 с.
8. Косарев А. И. Механизм согласования интересов взаимодействующих экономических субъектов в условиях новой информационной экономики // Актуальш проблеми економши. - 2003. - № 1. -С. 46-52.
9. Рустамбеков Г. Б. Национальные экономические интересы (предпосылки, цели и средства достижения). - Баку: Изд-во Бакинского университета, 1998. - 244 с.
10. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия. Гл. ред. А. М. Румянцев. - М.: Советская энциклопедия. 1975.
11. Яковлев А. Спрос на право в сфере корпоративного управления: эволюция стратегий экономических агентов // Вопросы экономики. - 2003. -№ 4. - С. 37-49.
Надшшла до редколегп 09.02.2006.
