CC BY
8
УДК 330.524:338.3:332.14 doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-10-20
М. Ю. Паничок,
e-mail: [email protected],
П. В. Кривуля,
кандидат економ!чних наук, ORCID 1111-2222-3333-4444, e-mail: [email protected],
Схгдноукрашський нацгональний ушверситет гмеш Володимира Даля, м. Северодонецьк
ПРИСТОСОВШСТЬ Р1ЗНИХ П1ДХОД1В ЩОДО 1НТЕРПРЕТУВАННЯ КАТЕГОР1Й «ЕФЕКТ» ТА «ЕФЕКТИВН1СТЬ» ДЛЯ ВИР1ШЕННЯ ЗАВДАНЬ ОЦ1НЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
Введення до виршуваного питання. У най-ближчому майбутньому почнуть набувати все бшь-шо1 актуальносп дослiдження способiв вишрю-вання ефективносп надвеликих економiчних систем: кластерiв, галузей, малих регiонiв, нащональ-них економiк, великих регюшв. Актуальнють таких дослiджень обгрунтовано для економiстiв тдприем-ства все пею ж ефективнiстю пiдприeмства, бо не-можна бути ефективною частиною недостатньо ефективного а тому неконкурентоспроможного щ-лого. Але оцiнювання ефективносп господарчих об'екпв рiзного масштабу не е тотожшм на концептуальному рiвнi, оскшьки мае суттевi рiзнищ за способами моделювання, - ефектившсть е лише катего-рiальною складовою концептуально! моделi ощню-ваного об'екту. При вирiшеннi завдання ощнки ефективносп використання економiчного потенщ-алу регiону першим завданням стае уточнения поня-тiйно-категорiального апарату, бо термш «ефектившсть» мае рiзнi значення за умов його використання в рiзних контекстах. Тому слiд визначитись, яке тлу-мачення, або який з концептов ефективностi мае бути використаним у випадку оцiиювання ефективносп використання економiчного потенцiалу реп-ону.
Опис та аналiз поточного стану виршення питання. У науковш лiтературi категорiя «ефектившсть» згадуеться доволi часто. Проте огляд тлума-чень категорп «ефектившсть» виявив, що питання визначення поняття «ефектившсть» наразi е диску-сiйним. Наданi бшьшютю вiтчизняних та закордон-них вчених iитерпретащl дано! категорп можна умовно розподшити на три тдходи (рис. 1).
Можна тлумачити цi тдходи лише як варпс-ний та натуральний вимiри ефективностi, та 1хню комбiнацiю, але таке пониження у методолопчному значеннi не буде коректним, бо слiд зазначити, що таке тлумачення суттево змiиюе сутнiсть, бо ре-сурсний пiдхiд може бути використано навiть за вiдсутностi грошових вiдносин, тобто вiн у першу чергу вiдбивае мотиви отримання натурального результату у сферi споживанн та виробництва, а ви-тратний пiдхiд мае не тiльки варпсний грошовий ви-мiр, а й потребуе iснування комершйно! дiяльностi
на засадах грошового o6iry (витрати - це не суто якась окрема собiвартiсть або конкретна комбшащя видатюв, бо витрати можуть бути тшьки у суб'екта господарсько! дiяльностi, який дie за певних умов регламентаци з боку держави чи Гишо! шстанцл щодо визначення прибутку), - такий пiдхiд формуе критерп ефективносп акторiв, як дiють у сферi об-мiну. Але коли об'ектом ошиювання стае реriон, то обидва тдходи мають суттевi недолiки: регюн не мае витрат його обмiну ресурсами та продуктами з iншими реriонами, але й не використовуе увесь комплекс ресурсiв поза обмiну з iншими реriонами. Бшьш того, реriон може не мати регюнального суб'-екту, який би керував використанням ресурсiв на засадах забезпечення задовшьно! чи навпъ найбшьшо! ефективностi використання ресурсiв регюну, а дiючi у реriонi актори можуть мати як протилежш im^-реси, так i спiльнi iнтереси, та навiть регулювати спiльнi штереси шляхом протиставлення власних iнтересiв (таке явище отримало назву стратепчно! координаци та надано у робот Р. А. Галгаша [5]). Всi цi зауваження вказують на не тривiальнiсть вибору
не тшьки конкретного показника, а навггь тдходу
............................................
■ Шдходи до визначення гермiну «ефектившсть» \
Ресурсо-вшрат-ний тдхвд
Ресурсний Витратний
шдхвд тдхвд
IIIIII
Зiсгавлення ПОРГВНЯННЯ
результату з результату з
економiчною поточними
ощнкою витратами,
використаних як1 безпо-
виробничих середньо
ресурсiв пов'язаш з його досяг-
ненням
Зютавлення результату з варгiсною ощнкою сукупносп ресурсiв, - як
наявних ресурсiв, так i поточних витрат
Рис. 1. Пiдходи до визначення поняття «ефектившсть»
для ощнки ефективностi викоpистaння економiч-ного потендiaлy pегiонy з тж пiдxодiв, що нaбyли пошиpення на piвнi пiдпpиeмств.
Як видно з p^. 1, вжодячи з того, що ефектив-нiсть в цшому xapaктеpизye певнi якост суб^кту до^дження i пеpедбaчae зютавлення pезyльтaтiв i ввдповвдно1' бази поpiвняння, бiльшiсть вченж pозiйшлися у визначенн останньо1'. Так, ^житники pесypсного пiдxодy визначають ефективнiсть як питомий pезyльтaт експлуатаци одиницi pе-сypсiв. Зокpемa, С.В. Mочеpний, С.А. Gpоxiн та Л.О. Канщенко [13] тд ефективнiстю pозyмiють отpимaння нaйкpaщиx pезyльтaтiв за найменшж за-тpaт пpaцi, пiдкpеслюючи ïï знaчyщiсть у фоpмy-вaннi pесypсного комплексу певно1' виpобничоï або соцiaльно-економiчноï системи. С.Т. Поклонський i В.Г. М^опадов [16] визначають сyтнiсть поняття «ефектившсть» як стyпiнь pезyльтaтивностi зaтpaт pесypсiв i piвень економiчного ^огресу суспшь-ства. В .Я. Нyсiнов [11], А.М. Тypило [25], А.Г. Тем-ченко [23], ототожнюючи поняття «фезультатив-шсть» та «ефектившсть», iнтеpпpетyють ïx як pе-зультат дiяльностi (ефект), який отpимyeться внасль док експлуатаци сукупност pесypсiв. В.Г. Aндpiй-чук [2] тд ефектившстю pозyмie економiчнy кате-гоpiю, яка вiдобpaжae ствввдношення мiж одеpжa-ними pезyльтaтaми i витраченими на ïx досягнення pесypсaми. Тако1' ж думки дотpимyються В.1. Ля-мець, А.Д. Тевяшев [10], а також А.Д. Шеpемет i Р.С. Сайфулш [26]. Пpи цьому на вiдмiнy вiд С.В. Mочеpного, С.А. Gpоxiнa та Л.О. Канщенко, якi за базу зiстaвлення бpaли виключно тpyдовi pе-сypси, останш пpопонyють зiстaвляти отpимaний ефект зi всieю сукупшстю pесypсiв.
Бiльш aбстpaктне визначення ефективност на-дають зaкоpдоннi вченi. Зокpемa, П.Ф. Дpyкеp pоз-глядae ïï як нaслiдок того, що «пpaвильно ствоpю-ються потpiбнi pечi», тобто тpaктye ефективнiсть за позици щлепокладання та теxнологiï. Е.Дж. Долан i Д. Лiндсей [9], вважаючи ефективнiсть «таким станом с^ав, за якого неможливо здшснити жодноï змiни, яка бiльш повно задовольняла б бажання од-rneï людини, не пеpешкоджaючи задоволенню ба-жань iншоï людини». Тобто вони ототожнюють поняття «ефектившсть» з ефектившстю за Пapето.
Пpиxильники ви^атного пiдxодy надають дещо вiдмiнне визначення ефективност! 1.Д. Паде-piн [15] визнaчae сутшсть економiчноï ефективностi пiдпpиeмствa в економiï всix питомиx вщрат на ви-pобництво пpодyкцiï, що визнaчae його доxiднiсть. Т. А. Сшцина [19] pозглядae ефективнiсть як ств-вiдношення ефекту та вифат на його здiйснення. П. А. Оpлов [14] pозглядae ефектившсть як ствввд-ношення pезyльтaтy або ефекту бyдь-якоï дiяльностi i витpaт, пов^занж з ïï виконанням. Якщо не плу-тати поняття собiвapтостi та вифат, то стae цiлком зpозyмiло, що мова йде пpо комеpцiйнy ефектившсть.
З точки зоpy pесypсно-витpaтного пiдxодy пpи визначенш ефективност фiгypyють як витpaченi pе-сypси, так i понесенi витpaти. Зо^ема, В.П. Шнипко [28] xapaктеpизye економiчнy ефективнiсть як ком-бiнaцiю pесypсiв, що дозволяe досягти максимального випуску товapiв з найменшими вифатами. Тобто вчений pозглядae ефективнiсть з позици максимуму pесypсовiддaчi та водночас мшмуму пито-миx вифат. У iнтеpпpетaцiï такого pозyмiння слвд вpaxовyвaти колiзiю з ситуативною синонiмieю тлу-мачень теpмiнiв витрати/затрати/видатки, але у цьому випадку все ж маються на yвaзi саме вифати, бо iнaкше piзницi мiж pесypсним та витpaтним шд-xодом немae: зaтpaти саме i e викоpистaними pесyp-сами, а видатки можна тлумачити не тальки як ви-плати або збiльшення кpедитоpськоï зaбоpговaностi, а й як викоpистaнi фiнaнсовi pесypси.
1снують й докоpiнно iншi визначення ефектив-носп, якi не можуть бути вiднесенi до pозглянyтиx пiдxодiв. Так, Ю.П. Cypмiн [20], О.Л. Устенко [17] тpaктyють це поняття як досягнення певнж ввдпо-вiдниx мет-i pезyльтaтiв. В.С. Рибш [18, с. 7-8] ствеpджye, що одним з основнж елеменпв, як xa-paктеpизyють поняття ефективност e вид pезyль-тату коpисноï дiяльностi, пpи цьому ефект e абсо-лютним пеpевищенням pезyльтaтiв над вифатами. Пpоте, цi тpaктyвaння не можуть задовольнити юну-ючi у наущ вимоги до теpмiнотвоpення, бо таке тлу-мачення цього теpмiнy ототожнюe поняття ефек-тивност та ефекту, що, на нашу думку, e некоpект-ним. Певне змiстовне навантаження uhx кaтегоpiй нaдae Великий тлумачний словник yкpaï'нськоï' мови, вiдповiдно до якого ефект - це pезyльтaт, на-слiдок якиx-небyдь пpичин, сил, дш, зaxодiв, а ефектившсть являe собою xapaктеpистикy якого-не-будь об^кта (пpистpою, пpоцесy, зaxодy, виду дiя-льносп), що вiдобpaжae його сусшльну коpисть, пpодyктивнiсть та iншi позитивш якосп. Так, оби-два визначення пpезентyють теpмiн як полюеман-тичний, але пpи цьому не e тотожними, - якщо й займати якусь позицiю у цьому питанш, то будь-яка позицiя мae бути пов'язаною з подальшим pозобоз-наченням iснyючого в нayцi та ^p^roro понятш-ного навантаження, але няк не з позицieю ототож-нення значень теpмiнiв.
Cлiд звеpнyти увагу на те, що до тепеp вченi не дiйшли eдиноï думки щодо тpaктyвaння поняття ефект. Надаш ними визначення дaноï кaтегоpiï можна поeднaти у два пiдxоди: pезyльтaтний (ефект - це pезyльтaт) та rap^m^™ (ефект - це ко-pиснiсть певного об^юу/системи або вiдтвоpювa-ниx цим об^ктом pезyльтaтiв). Кpiм того, значну pозбiжнiсть думок вченж викликала база оцшю-вання ефекту. Тож групування нaдaниx визначень доцшьно здiйснювaти за двома кpитеpiями: сут-шстю кaтегоpiï та базою ощнювання ефекту (див. таблицю).
В.М. Ячменьова звyжye поняття ефекту до вap-тюного, 1.А. Бланк навпаки ототожнюe з pодовою
категорiею - результатом, С.Л. Сорокш знову таки звужуе через щлу низку додаткових ознак, Е.1. Боч-карева надае термiну «ефект» замють економiчного фiзичне тлумачення (яке теж використовуеться у економiчнiй теори, але це все ж таки звуження еко-номiчного значення термiну), О.1. Олексюк поеднуе позитивнiсть i негатившсть (як риса конструювання дефшци це скорше негативна риса, але як коментар до дефшцл, який надано разом, - це мае ращю за умов проблемносп поширених тлумачень, - напри-клад, розвиток може бути як прогресом, так i регре-сом, тобто позитивним i негативним, але це за умов поширеносп виключно позитивного тлумачення по-
требуе коментаря до дефшщи) та тим самим набли-жаеться до визначення Е.1. Бочкарево!, але через на-дання ознак цiлеспрямованостi чи спонтанносп усу-вае ототожнення з фiзичним визначенням та з родовою категорiею результату. Така певна еклектич-шсть визначення, яку демонструе О.1. Олексюк не е позитивною рисою наукових текстiв, але слад ви-знати, що з наведених визначень таке визначення найкраще ввдповвдае тiй референцл слова «ефект», на яку мае вказати шляхом використання iнших слiв (звiсно, що завдання надавати значення знакiв за до-помогою iнших знакiв не е тривiальним у науцi).
Пiдходи до визначення поняття «ефект»
Таблиця
Шдхвд до визначення сутностi поняття «ефект» Автори Трактування поняття «ефект» Показники вимiрювання ефекту
Результатний В. М. Ячменьова [30] Корисний результат виражений у вартюнш оцiнцi Зниження витрат; прирют доходу або прибутку
I. А. Бланк [3, с. 380-381] Результат, що досягаеться за ра-хунок здiйснення рiзних видiв дiяльностi або проведення окре-мих заходiв i операцгй Додаткова сума отримуваного валового або чистого доходу; зниження витрат; додатковий балансовий (ва-ловий), маржинальний або чистий прибутку; прирют ринково1 вартостi пiдприемства, прирют чистого грошового потоку тощо
С. Л. Соркш [21, с. 13] Юнцевий результат, що може вимiрюватись сумою прибутку, додано1 вартостi, економiею ре-сурс1в (витрат) як сукупних, так i окремих елемент1в Прирiст прибутку, додано1 вартостi; економ1я ресурс1в (витрат) як сукупних, так i окремих елеменпв
Е. I. Бочкарева [4] Результат, наслвдок певних причин, д1й. Ефект вимiрюеться у матерiальному, соцiальному i грошовому вираженнi Додатково вироблена продукц1я; показники полшшення здоров'я насе-лення
Кориснiсний О. I. Олексюк [12] Ц1льова кориснiсть позитивних i негативних ефектiв протягом часу, тобто цшеспрямована чи спонтанна и змiна, яка прямо чи опосередковано пов'язана з реа-лiзованою дiею (операцiею) Сукупнiсть показникiв, що характе-ризують певш види ефекту (еконо-мiчний, науково-технiчний, соцiаль-ний тощо)
Отже, як випливае з огляду та розбору змюту таблицi, О.1. Олексюк, надаючи найбшьш точного, на думку авторiв, визначення поняття «ефект», здш-снив також типологiзацiю видiв ефекту. На нашу думку слiд розрiзняти саме «види» ефекпв та «види тлумачень» ще1 категори. Першi е дериватною кате-горiею, яка ввдбивае певну складову загального ефекту, а друп е способом розумiння сутносп загального ефекту. При чому певн види тлумачень також можна визнати дериватними, оскшьки вони ви-никають тальки тсля того, як вже виникли або були усввдомлеш певн iншi. Так тлумачення ефекту як абсолютного показника ефективносп могло вщбу-тися тальки тсля того, як загальну категорiю ефективносп за певною ознакою було подшено на абсо-лютнi та ввдност оцiнки, а сама категорiя ефективносп е дериватною до поняття ефекту. Таким чином, тлумачення ефекту як абсолютних ощнок ефективносп ввдбуваеться за певним колом вико-
ристання знаку «ефект» та е дериватною суттстю до бшьш первинного розумiння категори «ефект».
Проте, надаючи дефшщто термiну «ефект» вчет доволi часто обмежуються урахуванням лише одного або кшькох з розглянутих аспектiв. Найчас-тше визначають економiчний ефект, трактуючи його як абсолютну економiю у виглядi зниження со-бiвартостi або приросту прибутку, яку отримують вiд реалiзацil певних заходiв дiй тощо. Тако1 думки дотримуються А.П. Ковальов, М.К. Кочалос [29], А.Д. Шеремет та Р.С. Сайфулш [26].
Види ефекту, що виокремлено та описано О.1. Олексюком та пiдтримано бiльшiстю вiтчизня-них та зарубiжних вчених, подано на рис. 2 (з демон-страцiею можливостi рiзних способiв графiчного вiдбиття однiеl та пе1 ж концептуалiзацil, - це лише демонстращя рiзницi у використанш можливих спо-собiв, яка не претендуе на узагальнення всiх спосо-бiв вiзуалiзацil).
Потенцiйний Фактичний
економiчнии економiчнии
ефект ефект
Науково-техшчний ефект
Комерцiйиий економiчний ефект
Реальний екоиомiчиий ефект
(б)
Економiчний ефект
Потенцiйний економiчний ефект
Фактичний економiчний ефект
Реальний економiчний ефект
Комерцшний економiчний ефект
Ефект
Еколопчний ефект
Соцiальний ефект
Науково-техтчний ефект
Рис. 2. Види ефек™ (приклад двох шляхiв вiзуалiзащT концепту&тзацп: (а) за теорieю графiв, (б) за теорieю множин)
Поданi на рис. 2 види ефекпв у використаних джерелах трактують таким чином: 1) економiчний ефект - це рiзниця мiж вартюною оцiнкою результатов i вартюною оцiнкою сукупних витрат ресурсiв на всiх етапах реатзацп або здiйснення заходiв (скла-довi економiчного ефекту: прибуток ввд виробничо-експлуаташйно! дiяльностi, зниження собiвартостi за рахунок економп матерiально-технiчних ресур-сiв, прирiст обсягу продаж, тдвищення рiвия використання виробничих потужностей, скорочення строкiв будiвництва, зростання строку служби ос-новних фондiв, тдвищення фондовшдач^ зрос-тання продуктивности праш, прискорення оберту оборотних засобiв, прибуток ввд лiцензiй та вiд
впровадження патентiв i ноу-хау та iншi); 2) на-уково-технiчний ефект характеризуе кшькють впро-ваджених науково-техшчних засобiв, зростання пи-томо! ваги прогресивних технологiчних процесiв та нових iнформацiйних технологiй, тдвищення кое-фщенту автоматизацп та органiзацiйного рiвия виробництва i працi, кiлькiсть патенпв або авторських свiдоцтв тощо; 3) сощальний ефект пов'язаний з со-цiальним захистом трудiвникiв: утворенням або ввд-новленням робочих мiсць, тдвищенням рiвня зай-нятосп населення, тдвищенням заробгтно! плати i доходiв, забезпеченням безпеки життедiяльностi, задоволенням соцiальних i духовних потреб, тдви-щенням квалiфiкацil робiтникiв, зростанням якосп i тривалосп життя людини; 4) екологiчний ефект до-сягаеться зниженням викидiв шшдливих речовин у навколишне середовище, зниженням вiдходiв виробництва, утилiзацiею i регенерацiею ТПВ i осадiв спчних вод, впровадженням енергомiстких вироб-ництв, оборотних циклiв використання природних ресурав (вод), п1двищенням ергономiчностi i покра-щенням екологiчностi вироблених товарiв або по-слуг (шумове забруднення, вiбрацiя, магнiтне поле, радiацiйний фон, хiмiчнi речовини, що викликають алергiю), зниженням штрафiв за забруднення навко-лишнього середовища (перевищення ПДК, ПДВ).
Отже, ефект, як економiчна категорiя, враховуе в« видовi аспекти отриманого внаслвдок реалiзацil певних дiй результату, що дозволяе використати дану категорто при розрахунку ефективностi цих дiй, але навпъ у такому розширеному тлумачент можна роздивитись зменшення обсягу поняття, бо не враховано i деяш iншi тлумачення ефекту, якi теж юнують у науцi: економiчного, але не у вартюному вимiру, або компаративного, або програмно-цшьо-вого, тощо. 1ншими словами, ефект за призначенням та поширеними уявленнями мае виступати однiею з обов'язкових складових у визначенш показник1в ефективност^, а тому видове рiзноманiття ефектив-ност^ мае бути забезпечено видовим рiзноманiттям ефекту. Але й слад визнати, що бшьш широке тлумачення мае бути забезпеченим не перелшом ввдомих окремих видiв ефектiв, а визначенням загальних (унiверсальних) видових рис категорп.
Але й використання поняття ефективносп як групи показнишв спiввiдношення ефекту та витрат на його отримання, ям показують певну результати-втсть дiяльностi п1дприемства, теж не може задово-льнити у контекст^ ощнювання використання еконо-мiчного потенцiалу регюну, бо коли йде мова про каттал або людський потенцiал, у контексп яко! завжди також йде мова й про окуптсть катталу та про оплату працi, то таке тлумачення стае доречним, але коли мова йде про видобуток сировини та про подiбне «використання» того, що надае природа (а на рiвнi регюну, на вiдмiну ввд рiвня пiдприемства, завжди частина матерiальних ресурсiв мае природне походження, а не отримано через контрактащю), то
Прескриптивш галузi наук
Сподiваний результат певно1 дп
Ефект
Дескриптивнi галузi наук
Фактичний результат певно1 дп/процесу
Закономiрний результат певного процесу
Позитивна абсолютна економiчна ефективнiсть
Зiставлення результату та затрат
Вiдношення результату до цшей
Вiдповiднiсть результату цiлям
Позитивна
оцiнка результату та цшей
Прогнозоваш значення критерпв суб'екту економiчноl дiяльностi
Встановленi значення оцшок та норм регуляторiв економiчноl дiяльностi
Оцiночнi значення iндикаторiв iнших акторiв економiчноl дiяльностi
Комерцiйний економiчний ефект
Реальний економiчний ефект
Рис. 3. Ieрархiя тлумачень категорп «ефект»
у використанш такого тлумачення майже немае сенсу. Це спонукае зосередити увагу на iнших концептах ефективностi.
Окрiм термiну «ефективнiсть» також викорис-товують такi дериватш та бiльш вузьк за змiстом термiни як абсолютна ефектившсть, вiдносна ефек-тивнiсть, гранична ефектившсть, тощо; та так дещо iншi за змiстом термiни як ефектившсть за Парето, Х-ефектившсть, оптимальна ефектившсть, алока-тивна ефектившсть, Х-неефективнють тощо. Якщо абсолютна та ввдносна ефектившсть е звуженням сенсу поширешшого тлумачення, якому, як зазна-чено, бракуе достатньо1 вiдповiдностi до умов вико-ристання у разi ощнювання використання економiч-ного потендiалу регюну, то звуженим дериватам так само бракуе ще1 достатньо1 вiдповiдностi. Оскшьки концепцiя ефективностi за Парето (та и окремий ви-падок - Х-ефективнiсть) пропонують дещо iнше тлумачення, оригшальне, то ця оригiнальнiсть спонукае звернутися до цих концептов, щоб знайти спо-соби виршення завдання використання економiч-ного потеншалу регiону. Але навiть у тлумаченнях цих термiнiв, як мають бшьш вузьк значення, - та через це повинш бути бiльш однозначними, - мож-
на роздивитися розбiжностi у тлумаченнях. Так Х. Лейбенштайн [1] визначае поняття Х-ефективно-стi як концепщю ефективностi функцiонування пiд-приемства, за якою це е використаною можливiстю досягнення максимального технiчно допустимого випуску продукцil за наявних ресурав, або виробни-цтво певного обсягу продукцil з найменшими витра-тами використовуваних ресурсiв. Але те саме Лей-бенштайнове поняття Х-ефективност^ В.О. Геть-манський [6] визначае як такий стан виробництва, у якому фактичш витрати фiрми за будь-яким обсягом виробниитва е бiльшими, шж мiнiмально можливi. Визначення Гетьманського може мати декшька тлумачень: ввд того, що досягнуто найефективнiшого стану (але тодi слiд вважати, що у виразi «за будь-яким обсягом виробництва» малось на увазi «за будь-яким тшим обсягом виробництва»), до того, що стан мае диспропорщю у ресурсах, та тому не може досягти найефектившшого стану. Тобто тлумачення можуть бути майже дiаметрально протиле-жнi за змютом.
У такий спосiб можна тлумачити й визначення (або просто ви^в) М.Л. Шестака [26], що функшо-нування п1дприемства вважають Х-ефективним,
якщо воно виробляе (ре^зуе) за наявнютю таких ресурсiв, як робiтники, обладнання i кращий доступ до технологш, максимально можливий обсяг продукт!. Якщо тлумачити думку М.Л. Шестака тсля тлумачення дефшщц В.О. Гетманського, то можна помгтити, що обидвi протилежнi iнтерпретацi! пе! дефшщц можна також застосувати й у цьому ви-падку: можна казати, що фiрма повнiстю використо-вуе ресурси (та ще й мае доступ до найкращих), а можна казати, що за наявно! структури ресурав фiрма виробляе максимально можливий обсяг продукций тобто такий, що лiмiтовано вузьким мiсцем у И структурi виробничих та ресурсних фондiв.
Сутнiсть Х-ефективносп як окремо! концепцп ефективносп функцiонувания пщприемства полягае у визнанш для окремого аналiзованого випадку факту досягнення максимально технiчно припусти-мого обсягу випуску продукцп за наявних ресурсiв, або виробництво певного обсягу з найменшими затратами потрiбних для цього ресурсiв. Оскшьки ресурси слiд подiляти на п, що е умовно змiиюваними у плановому горизонт та умовно фшсованими, то неможна однаково ставити можливiсть досягнения максимально припустимого обсягу випуску продук-цп у залежнють вiд всiх ресурсiв, - бшьш вагому роль у визнаннi такого максимально припустимого обсягу вiдiграють каттальш ресурси, але тодi максимально припустимий обсяг певною мiрою зб^а-еться зi значениям виробничо! потужносп (або виробничо! спроможносп за окремими групами ре-сурсiв). Саме тому зазвичай пщ Х-ефективнiстю ро-зумiють повиу вiдсутнiсть надлишково! потужносп. Але й неможна припускатися ототожнення максимально припустимого обсягу за наявних ресурав та максимально припустимого обсягу за наявних про-пускних спроможностей, бо розширення складу ре-сурсiв, ям слiд враховувати не е таким фактом, що не впливае на максимально допустимий обсяг, та авжеж не збтьшуе максимально припустимий обсяг, а потенцшно зменшуе його. Крiм того, не слад забувати про те, що мова йде не про один максимально можливий обсяг, а про множину потенщйно можливих максимальних обсягiв, - при цьому кож-ний окремий елемент ще! множини е результатом вирiшення ошишзащйно! задачi, а за концепцiею обмежено! рацiональностi Г. Саймона неможна бути впевненими, що такi оптимальнi значения е вщо-мими. Тому певною мiрою методологiчно вiрним е положения, яке подiляе Х-ефективнiсть на теоре-тичну та емпiричну: перша -вказуе на те, що в принцип ще бiльш гарнi результата в робот! господар-ського об'екту недосяжнi; друга вказуе, що жодний з вiдомих господарських об'екпв не може працю-вати краще.
В класичнш концепцп аллокативно! (розпо-дшьно!) ефективностi розглядаеться розподiл ресур-«в у всiх сферах господарства. За концепщею X-ефективносп розглядаеться майже повний набiр ре-сурсiв та визначаеться множина всiх потенцiйно оп-
тимальних програм виробництва продукцп, але можливють найкращого використания цих наявних ресурав в iнших сферах дiяльностi не враховано. 1с-нуючi тлумачення емтрично! Х-ефективносп на-ближають И до поняття максимального використания виробничо! потужносп, але слад запоб^ати такого ототожнення. Для демонстрацi! юнування й iнших таких наближених до поняття максимального використания виробничо! потужносп оцшок ефективносп господарсько! дiяльностi наведемо як приклад ефективносп за 1.С. Гостево!, яка теж спира-еться у своему до^дженш на оцiнювання використания множини пропускних спроможностей п1дроз-дiлiв господарського об'екту, - !! спосiб ощнювання використания наявних капiтальних ресурсiв у робоп [7] стае нiбито зворотним до ефективност^, тобто оцiнюе не саме зиск, який слiд максимiзувати, а оцi-нюе потенцiйнi втрати зиску (що напевно розвивае вдею критерiю прийняття рiшення за Севiджем, а тому можна декларувати й юнування ефективносп за Севвджем), яш слiд мiнiмiзувати. Але така зво-ротнiсть у показниках оцiнки не е суто дублюванням оцiнок ефективносп у шший формi, бо потребуе iс-нування межi ефективностi, досягнути яко! слiд на-магатися, тобто така ощнка як потенцiйна втрата зиску використовуе не т1льки концепт фактично! ефективност^ використания ресурсiв, а й концепт потенщйно! ефективносп використания ресурав (що наближае !! до оцшок альтернативно! вартосп, але за призначенням, а не за значенням), а тому е бiльш розвинутою. Причому з огляду на те, що у роботах 1.С. Гостево! втрату зиску подiлено на фак-тичну та потенцiйну, то й концепт ефективносп за Гостевою, який можна розушти як антипод втрати зиску, слвд подшяти на двi окремих категорi!, що ощнюють потенцiйне та фактичне досягнення най-кращо! ефективностi.
Розгляд тлумачень ефективносп та зокрема Х-ефективност^ демонструе, що iнодi спроби знайти нову концепщю оцiнювання е лише новими форму-люваннями тiе! ж само! ще! (у великий множинi ю-нуючих визначень економiчно! ефективност^ бшь-шiсть е дублюваниям одна одною, хоча iнодi пре-тендують на певне окреме значения), а iнодi лише навгть спроба виразити ту ж саму концептуальну засаду ощнювання iншими словами може стати но-вим концептом оцiнювання, - найбшьш показовим у цьому сен« стае визначення Х-ефективност^ В. О. Гетьманським. Тому слiд подiляти тлумачення не тшьки за !хнiми дефшщями, я й у системi !хнього вiдношення одне до одного - так, як це було зроб-лено з тлумаченнями термiну «ефект». Таким чином, складання схеми, яка б вщбивала так1 зв'язки, стае одним з завдань до^дження, виршення якого стало одним з етатв систематизацi! тлумачень кате-горп «ефективнiсть», яку подано на рис. 5 в остаточному для виконаних етатв до^дження виглядi.
Окрiм Г. Лейбенштайна, який вперше обгрун-тував концепцiю Х-ефективност^ та визначив !! як
концепщю ефективностi функцiонування пiдприем-ства, було розглянуто визначення В. О. Гетьман-ського, який розумiв пiд Х-ефектившстю «такий стан виробництва, при якому фактичш витрати фiр-ми при будь-якому обсязi виробництва бiльше, шж мшмально можливi» та деяк iншi, як скорiше повторюють значения оригiнального тлумачення Лейбенштайна, лише уточнюючи склад ресурив та умови визначення обмежуючих обсяг виробництва чиииикiв: на думку М.Л. Шестака [27] та Я.В. Свгт-лично! [19], функиiоиувания пiдприемства вважа-ють Х-ефективним, якщо воно виробляе (реалiзуе) за наявшстю таких ресурав, як робiтники, облад-нання i кращий доступ до технологiй, максимально можливий обсяг продукци; О.М. Рац [18], Н.М. Розанова, 1.Д. Падерш [15] та €.В. Градобоев [8] роз-глядають Х-ефективнiсть як ринкову ситуацiю, за яко! витрати виробництва в умовах монополи ниж-че, нiж в умовах конкуренци; А.Н. Тищенко [24] та О.1. Ященко [31] пiд Х-ефектившстю розумiють та-кий стан виробництва, при якому забезпечуеться максимальна вiддача вiд використаних у процесi виробництва ресурав.
Отже, як об'екти аналiзу видшено та розглянуто близько десяти тлумачень. Сутнiсть кожно1 iитер-претаци зводиться до поеднання рiзиих факторiв з метою забезпечення максимально1 ефективностi виробництва ввдповвдно до певних екзогенних та ендо-генних чиннишв, ям визначають способи оргашза-цл дiяльностi пiдприемств чи !х структурних тдроз-дiлiв, використання наявних умов, ресурав тощо. Такий аналiз дае змогу висунути певнi гiпотези та дiйти певних висновкiв.
Пропозицп. З одного боку використання ефек-тивносп за Парето та Х-ефективносп теж мае недо-лiки, бо розглядае не фактичний стан та фактичну ефектившсть, а скорiше найкращу ефективнiсть (одну з тих ефективностей, якi характеризують мно-жину сташв повного використання ресурив та е ефективними за Парето без врахування схильностi суб'екпв визначати суб'ективну перевагу мiж цими станами), а в деяких випадках - навггь оптимальну (тобто певну з множини ефективних за Парето ста-нiв використання ресурсiв, яку визначено за складе-ним критерiем схильностi якогось зi суб'екпв). Схематично це можна представити, користуючись лоп-кою побудови криво1 виробничих можливостей, адже проблема найефективнiшого розподшу та використання наявних ресурав е актуальною для соць ально-економiчноl системи як крагни в цшому, так i окремого регiоиу (рис. 4).
Iнодi виробничу можливiсть тлумачать як щось бшьше за значенням, нiж виробнича потужшсть, -цю хибу маемо прокоментувати, бо поняття еконо-мiчного потеииiалу е ще бшьш розширене по вщно-шенню до виробничо1 потужносп за базою чиннишв та умов виробництва та обсяпв дiяльностi, якi ма-ють бути враховаш, шж виробнича можливють, а тому всi хиби щодо тлумачення закономiрностей по
зютавленню виробничо1 можливостi та виробничо! потужносп стають бiльш гiпертрофованi у випадках тлумачення економiчного потеииiалу. Так ось слад чгтко усвiдомлювати, що збiльшения бази чиннишв, ям мають бути враховаш у процес визначення максимально можливих обсягiв виробництва, цi потен-цiйнi обсяги виробництва можуть бути тшьки змен-шенi за значенням, бо шякий додатковий чинник не компенсуе силу ди вже визначених лiмiтуючих чиннишв, але може стати новим лiмiтуючим чинником. Саме цю тезу ввдбито у концептуальнш побудовi на рис. 4.
<
о к л
ч
н й н л ч гу
эт о См
Крива трансформацп виробничо1 потужностi
Межа виробничих можливостей або крива трансформацп вироб-ничих можливостей
Умовш шкали вимпру
ефективиосп використання иаявиих виро бн ич и х ресу рспв
ку ес
е ^
л
н
ч и н
нб
СП О
Результат дiяльностi В Рис. 4. Сполучення концеп^в «меж1 виробничих можливостей»/«криво1 трансформацп виробничих можливостей», «криво"! трансформацп ви-робничоТ можливостi» та ощнки Х-ефективностi стану використання економiчного потенщалу регiону
Як бачимо на рис. 4 е певна стутнь наближення фактичного стану розподiлу та використання ресур-сiв, до «iдеального» стану, який визначаеться Х-ефектившстю за Лейбенштайном, - розбiжнiсть мгж фактичним станом та «iдеальиим» станом саме й ви-значае ефектившсть використання економiчного по-теииiалу регiоиу.
Але розбiжнiсть у тлумаченнях, хоча i е негативною в термшолопчному планi, але в практичному надае можливють роздивитись те тлумачення використання економiчного потеииiалу, яке дозво-ляе вирiшувати завдання оцiиюваиня ефективносп використання економiчного потеииiалу регiоиу. Це ршення полягае у порiвияниi Х-ефективносп за Лейбенштайном (теоретично!) та Х-ефективносп за дещо «песимiстичними» тлумаченнями iнших авто-рiв, яку можна у деяких випадках ототожнювати з емтричною Х-ефектившстю за Лейбенштайном.
Таке порОвняння може надавати Ондекс ефек-тивного використання, або буде говорити про те, на скшьки вщсоткОв досягнуто найкращого стану за на-явних у реriонi ресурсОв. Бшьш того, об'ектом порОвняння можуть ставати не тальки рОвш фактичного використання ресурсiв, а й рiвень використання ви-робничо! потужносп, поява яко! вже е продуктом дь яльносп людини (наявнiсть невикористаних ресурсОв може вказувати на порОвняльну ощнку великих природних багатств, а не на порОвняльну ощнку ни-зького рОвня господарсько! дОяльносп людини у ре-гюнО). КрОм того, варiант тлумачення Х-ефективно-сп за Гетьманським вказуе на можливють та доцшь-нОсть пропозицп ще й порОвняльно! ощнки вичер-пання або невичерпання потенщйно! ефективностi через диспропорщю ресурсiв та капОталу у пропуск-них спроможностях господарських об'екпв та у ви-робничш потужносп цшком. Таким чином, можуть бути запропонованими три способи оцiнювання ефективносп використання економiчноrо потенщ-алу регюну, якО слад вважати конкретними способами ощнювання X-ефективност^: а) порОвняльна оцiнка вичерпання потенцiйно! ефективносп, що визначае фактичну ефективнОсть стану використання наявних ресурсiв реriону, б) порОвняльна оцiнка вичерпання потенцiйно! ефективносп, що визначае фактичну ефективнОсть стану використання виробничих потужностей регюну, в) порОв-няльна оцiнка вичерпання потенцшно! ефективносп, що визначае фактичну ефективнють стану оргашзацп наявних ресурсiв у виробничих спроможностях та у виробничих потужностях цшком господар-чих об'екпв регюну. ОстаннОй спосОб оцiнювання спрямовано на встановлення рОвня оцiнювання дис-пропорцш у структурО наявних на виробництвах ресурсОв, але оскшьки така диспропорщя е результатом людсько! дОильноси, то вона вказуе саме на рь вень оргашзацп. Якщо запропонувати такий показ-ник для ощнювання диспропорцп у природних ресурсах, то вш би вказував саме на диспропорщю, а не на рОвень оргашзацп. Але таку диспропорщю слщ встановлювати по вщношенню до конкретного способу виробництва та конкретного технолопчного укладу (бо пропорцп потреби у ресурсах будуть зовсОм рОзними для рОзних технолопчних укладОв), а це е задачею ще бшьш складною, нож п завдання ощнювання, як мають бути вирОшет за запропонованими способами ощнювання використання економОчного потенщалу регюну. Три запропонованО спо-соби включено до схеми на рис. 5.
Висновки та шляхи подальшого дослщжен-ня. На основО проведеного аналiзу та наведених про-позицш можна дОйти певних висновкОв. А саме: 1) юнуе значна некоrерентнiсть у наявнш множит визначень термiну «економiчна ефективнють» за рОзними лiтературними джерелами мОж собою та у контекстах 1хнього використання; 2) затребуваною е не тшьки iснуюча множиннОсть окремих видОв еко-номОчно! ефективносп, а й множиннОсть видОв ш-
терпретацiй економГчно! ефективностГ та економГч-ного ефекту; 3) тлумачення термОну «ефект» мають два полюси, ям задають семантичне коло вОд тд-множини сподОваних результатов (що вадповадають меп, або будь-яким значения критерпв, тобто ощ-нок ступеня вГдповГдностГ результатов меп) до фак-тичних, емпОричних, прогнозованих або навОть нор-мативних але закономГрних результатов певних про-цеав.
На основО проведення розробки за темою до-слОдження можемо дОйти таких висновкГв: 1) використання ефективносп як групи показникГв стввщ-ношення ефекту та витрат на його отримання, як показують певну результативнГсть дОяльносп тд-приемства, не може задовольнити як оцшочш по-казники у контекст оцОнювання використання економОчного потенцОалу регюну, бо вони бшьш прис-тосованГ для ощнювання комерщйного ефективносп дОяльносп пГдприемств за результатами контрак-тацп i не е достатньо шформативними, бо на рГвнГ регГону, на вщмОну вГд рГвня пГдприемства, завжди частина матерГальних ресурсГв мае природне по-ходження, а не отримано через контрактацГю; 2) ви-конана систематизация Гснуючих ГнтерпретацГй тер-мОнОв «ефект» i «ефективнГсть» дае змогу дГйти висновку про багаторОвневу дериватнють багатьох з тлумачень, хоча це не завжди вОдбито у термшоло-гОчному планО, що робить актуальними завдання удосконалення цього затребуваного термшолопч-ного кластеру шляхом до означення та розобозна-чення термОнОв; 3) найбОльш перспективним напрям-ком для оцОнювання ефективносп використання економОчного потенцОалу регОону здаеться тдгрупа тлумачень, якО базуються на поняттО X-ефективностО Х. Лейбенштайна або розвивають ll; 4) у дослОджен-нО запропоновано три способи оцОнювання ефективносп використання економОчного потенцОалу регОону, якО слад вважати конкретними способами оцОнювання X-ефективностО: а) порОвняльну ощнку вичерпання потенщйно! ефективносп, що визначае фактичну ефективнОсть стану використання наявних ресурсГв регюну, б) порОвняльну ощнку вичерпання потенщйно! ефективносп, що визначае фактичну ефективнОсть стану використання виробничих потужностей регюну, в) порОвняльну ощнку вичерпання потенцiйноi ефективносп, що визначае фактичну ефективнОсть стану оргашзацп наявних ресурсГв у виробничих спроможностях господарчих об'екпв регюну.
Лггература
1. Leibenstein, Harvey. Allocative Efficiency vs. "X-Efficiency". The American Economic Review, 1966, June. Vol. LVI. 2. Адрийчук В. Г. ЕкономОка аграрных шдприемств: тдручник. - 3-е вид., доп. i перероб. Кш'в: КНЕУ, 2015. 778 с. 3. Бланк И. А. Словарь-справочник финансового менеджера. Киев: «Ника-Центр», 1998. - 480 с. 4. Бочкарева Е. I. Методичш подходи до оцОнювання економОчних результатов на тдприемствах
Порiвняльна оцiнка вичерпання потенщально1 ефективносп, що визначае фактичну ефективнiсть
а) використання наявних ресурав;
б) використання виробничо! потужностi; в) оргашзацп наявних рес. у виробн. потужн.
Рис. 5. Види тлумачень категорп «eKOHOMi4Ha ефектившсть» у KOHTeKCTi оцшювання використання eK0H0Mi4H0r0 потенцiалу perioHy та мкце у цiй системi видiв тих, що запропоновано у дослщженш
малого 61знесу. Моделювання регюнально'1 економжи. 2013. № 1. С. 156-164. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Modre_2013_l_19. 5. Галгаш Р. А. Регюнальш кластери тдприемств: розвиток та стратепчна коорди-нащя : монограф1я. Северодонецьк: вид-во СНУ iM. В. Даля, 2017. 344 с. 6. Гетьманський В. О. Економiчна природа та теоретична сутшсть ефективносп функцю-нування пiдприемств. Науковий вгсник НЛТУ Украши. 2009. Вип. 19.13. С. 100-104. 7. Гостева I. С. Потен-цшна втрата зиску ввд недовикористання виробничого ресурсного потенщалу. Економжа. Менеджмент. Шд-приемництво. З6. наук. праць Схвдноукрашського национального унiверситету iменi Володимира Даля. Вип. 18. Ч. 2. Луганськ: СНУ iM. В. Даля, 2007. С. 9-16.
8. Градобоев Е. В. Особенности оценки эффективности деятельности промышленных предприятий: авто-реф . дис. на соиск. учен. степени канд. экон. наук. Иркутск, 2009. 24 с. 9. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель / пер. с англ. В. Лукашевича и др.; под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. С.-Пб., 1992. 496 с. 10. Лямець В. I., Тевя-шев А. Д. Системний аналiз. Вступний курс. Хар-шв:ХНУРЕ, 2014. 448 с. 11. Нусшов В. Я., Шура Н. О. Еволюцiя наукових поглядiв на трактування економiч-ного потенщалу тдприемства. Молодий вчений. 2016. № 1(1). С. 128-133. 12. Олексюк О. I. Економжа ре-зультативносп дiяльностi тдприемства: монографiя. Кшв: КНЕУ, 2008. 362 с. 13. Основи економiчноl тео-
рп / С.В. Мочерний, С. А. СрохОн, Л.О. КанОщенко та Он. Кш'в: Знання, 2000. 789 с. 14. Орлов П.А. Экономика предприятия : учеб. пособие. Харьков: РИО ХГЭУ, 2016. 401 с. 15. Падерин И. Д. Научные и практические аспекты повышения экономической эффективности современного предприятия. В1сник АкадемН еконо-мгчних наук Укра'ши. 2003. № 1. С. 89-95. 16. Поклон-ський С. Т., Мухопадов В.Г. ЕкономОка пгдприемства : навч. посОбник. Ки1в: Вшгар, 2016. 178 с. 17. Рац О. М. Визначення сутностО поняття «ефективнОсть функцюнування шдприемства». Економ1чний npocmip: зб. наук. праць. Дшпропетровськ: ПДАБА, 2008. № 15. С. 275-285. 18. Рибш В. С. Планирование эффективности и интенсификация производства в машиностроении. СПб: Машиностроение, 2017. 128 с. 19. Свгглична Я. В. Ощнка та забезпечення економОчно! результативносп
функцюнування дорожньобудОвельних тдприемств: автореф. дис. на соиск . учен. степени канд. экон. наук. ХаркОв, 2002. 16 с. 20. Сшщина Т. А. КлОентоорОенто-ваний маркетинг на базО сучасних ОнформацОйних тех-нологОй. Вкник Одеського нацюнального ymiверси-тете. Серiя: Економжа. 2014. Т. 19. Вип. 3(2). С. 215219. 21. Соркин С. Л. Эффективность внешнеэкономической деятельности: понятие, измерение и оценка: моногр. Гродно: ГрГУ, 2017. 130 с. 22. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ. Киев: МАУП, 2003. 368 с. 23. Темченко А. Г. Оценка эффективности технологии горных работ на карьерах. Металлург. и горноруд. пром-сть. 2015. № 4. С. 67-69. 24. Тище-нко А. Н., Кизим Н. А., Догайдайло Я. В. Экономическая результативность деятельности предприятия: монография. Харьков: ИНЖЭК, 2005. 144 с. 25. Турило А. М., Вчерашня I. С. Теоретико--методичш тд-ходи до визначення поняття "економОчна актившсть пгдприемства". Фшанси Укра'ши. 2011. № 10. С. 79-84. 26. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предприятий. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: Инфра-М, 2015. 343 с. 27. Шестак М. Л. Теоретичний аналОз змюту та особливостей застосування категори «економОчна ефективнОсть». Економiчний форум. 2014. № 3. С. 12-17. 28. Шнипко О. Нагромадження основного капОталу як фактор конкурентоспроможностО економОки. Еконо-мжа Укра'ши. 2015. № 7. С. 23-35. 29. Экономическая эффективность новой техники в машиностроении / А. П. Ковалев, Н. К. Кочалос, А. А. Колобов. Москва: Машиностроение, 2017. 255 с. 30. Ячменьова В. М., Височина М. В., Сулима О. Й. ЕфективнОсть управ-лшня дОяльнютю промислового пгдприемства та дОаг-ностика загроз: монографОя. СОмферополь: ВД АР1АЛ, 2010. 472 с. 31. Ященко О. I., Романюк О. П. Еконо-мОчш та сощальш аспекти ощнки ефективностО. Науко-вий вicник НЛТУ Укра'ши. 2008. Вип. 18.6. С. 237-238.
References
1. Leibenstein, Harvey. (1966). Allocative Efficiency vs. "X-Efficiency". The American Economic Review, June, Vol. LVI.
2. Adryychuk V. H. (2015). Ekonomika ahrarnykh pidpryyemstv: pidruchnyk. - 3-e vyd., dop. i pererob. Kyiv, KNEU. 778 s. [in Ukrainian].
3. Blank Y. A. (1998). Slovar'-spravochnyk fynansovoho menedzhera. Kyiv, «Nyka-Tsentr» [in Russian].
4. Bochkareva E. I. (2013). Metodychni pidkhody do otsinyuvannya ekono-michnykh rezul'tativ na pidpryyem-stvakh maloho biznesu. Modelyuvannya rehional'noyi ekonomiky, 1, pp. 156-164. Retrieved from http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Modre_2013_1_19 [in Ukrainian].
5. Halhash R.A. (2017). Rehional'ni klastery pidpryyemstv: rozvytok ta stratehichna koordynatsiya : monohrafiya. Syevyerodonets'k, vyd-vo SNU im.V.Dalya, 2017. 344 s. [in Ukrainian].
6. Het'mans'kyy V. O. (2009). Ekonomichna pryroda ta teoretychna sutnist' efektyvnosti funktsionuvannya pidpryyemstv. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny, Vyp. 19.13, pp. 100-104 [in Ukrainian].
7. Hostyeva I. S. (2007). Potentsiyna vtrata zysku vid nedovykorys-tannya vyrobnychoho resursnoho potentsialu // Ekonomika. Menedzhment. Pidpryyemnytstvo. Zb. nauk. prats' Skhidno-ukrayins'koho natsional'noho universytetu imeni Volodymyra Dalya. Vyp. 18. CH. 2 , pp. 9-16. [in Ukrainian].
8. Hradoboev E. V. (2009). Osobennosty otsenky effektyvnosty deya-tel'nosty promyshlennykh predpry-yatyy: avtoref. dys. na soysk. uchen. stepeny kand. ekon. nauk. Yrkutsk [in Russian].
9. Dolan E. Dzh, Lyndsey D. (1992). Rynok: mykroekonomycheskaya model' / Per. s anhl. V. Lu-kashevycha y dr.; Pod obshch. red. B. Lysovyka y V. Luka-shevycha. S.-Pb. [in Russian].
10. Lyamets' V.I., Tevyashev A.D. Systemnyy analiz. Vstupnyy kurs. Kharkiv, KHNURE [in Ukrainian].
11. Nusinov V. YA., Shura N. O. (2016). Evolyutsiya naukovykh pohlyadiv na traktu-vannya ekonomichnoho potentsialu pidpryyemstva. Molodyy vchenyy, 1(1), pp. 128-133 [in Ukrainian].
12. Oleksyuk O. I. (2008). Ekonomika rezul'tatyv-nosti diyal'nosti pidpryyemstva: monohrafiya. Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
13. Mochernyy S.V., Yero-khin S.A., Kanishchenko L.O. et al. (2000). Osnovy ekonomichnoyi teoriyi. Kyiv, Znannya [in Ukrainian].
14. Orlov P.A. Ekonomyka predpryyatyya : ucheb. posobye. Kharkov, RYO KhHEU [in Russian].
15. Paderyn Y. D. (2003). Nauchnye y praktycheskye aspekty povyshenyya ekonomycheskoy effektyvnosty sovremennoho predpryyatyya. Visnyk Akademiyi eko-nomichnykh nauk Ukrayiny, 1, pp. 89-95 [in Russian].
16. Poklons'kyy S.T., Mukhopadov V.H. (2016). Ekonomika pidpryyemstva: navch. posibnyk. Kyiv, Viktar [in Ukrainian].
17. Rats O. M. (2008). Vyznachennya sutnosti ponyattya «efektyvnist' funktsionuvannya pidpryyemstva». Ekonomich-nyy prostir: zb. nauk. prats'. № 15. Dnipropetrovs'k, PDABA, pp. 275-285 [in Ukrainian].
18. Rybin V. S. (2017). Planyrovanye effektyvnosty y intensyfykatsyya proyzvodstva v mashynostroenyy. SPb, Mashynostroenye [in Russian].
19. Svitlychna YA. V. (2002). Otsinka ta zabezpe-chennya ekonomichnoyi rezul'tatyvnosti funktsionuvannya dorozhn'obudivel'nykh pidpryyemstv: avtoref. dys. na
soysk. uchen. stepeny kand. ekon. nauk. Kharkiv [in Ukrainian].
20. Synytsyna T. A. (2014). Kliyentooriyentovanyy marketynh na bazi suchasnykh informatsiynykh tekhnolohiy. Visnyk Odes'koho natsional'noho universy-tete. Seriya: Ekonomika, Vol. 19, Issue 3(2), рр. 215-219 [in Ukrainian].
21. Sorkyn S. L. (2017). Effektyvnost' vneshne-ekonomycheskoy deyatel'nosty: ponyatye, yzmerenye y otsenka: monohr. Hrodno, HrHU [in Russian].
22. Surmyn Yu.P. (2003). Teoryya system y systemnyy analyz. Kyiv, MAUP [in Russian].
23. Temchenko A. H. (2015). Otsenka effektyvnosty tekhnolohyy hornykh rabot na kar'erakh. Metallurh. y hornorud. prom-st', 4, рр. 67-69 [in Russian].
24. Tyshchenko A. N., Kyzym N. A., Dohaydaylo Ya. V. (2005). Ekonomycheskaya rezul'tatyvnost' deyatel'nosty predpryyatyya: monohrafyya. Kharkov, YNZHEK [in Russian].
25. Turylo A. M., Vcherashnya I. S. Teoretyko-metodychni pidkhody do vyznachennya ponyattya "ekonomichna aktyvnist' pidpryyemstva". Finansy Ukrayiny, 10, рр. 79-84 [in Ukrainian].
26. Sheremet A. D., Sayfulyn R. S. (2015). Fynansy predpryyatyy. Yzd. 2-e, pererab. y dop. Moscow, INFRA-M [in Russian].
27. Shestak M. L. (2014). Teoretychnyy analiz zmistu ta osoblyvostey zastosuvannya katehoriyi «ekonomichna efektyvnist'». Ekonomichnyy forum, 3, рр. 12-17 [in Ukrainian].
28. Shnypko O. (2015). Nahromadzhennya osnov-noho kapitalu yak faktor konkurentospromozhnosti ekonomiky. Ekonomika Ukrayiny, 7, рр. 23-35 [in Ukrainian].
29. Kovalev A. P., Kochalos N. K., Kolobov A. A. (2017). Ekonomycheskaya effektyvnost' novoy tekhnyky v mashy-nostroenyy. Moscow, Mashynostroenye [in Russian].
30. Yachmen'ova V. M., Vysochyna M. V., Sulyma O. Y. (2010). Efektyvnist' upravlinnya diyal'nistyu promyslovoho pidpryyemstva ta diahnostyka zahroz: mo-nohrafiya. Simferopol', VD ARIAL [in Ukrainian].
31. Yashchenko O. I., Romanyuk O. P. (2008). Ekonomichni ta sotsial'ni aspekty otsinky efektyvnosti. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny, Vyp. 18.6, рр. 237-238 [in Ukrainian].
Паничок М. Ю., Кривуля П. В. Пристосовшсть |)i'jiiii\ пiдходiв щодо iнтерпретування категорiй «ефект» та «ефектившсть» для luipiiiiciinu завдань оцшювання використання eKonoMi4noro потенщ-алу регшну
Розглянуто можливiсть застосування рiзних ш-терпретацiй категорiй «ефект» i «ефектившсть» для виршення завдань оцiнки використання економiчного потенцiалу регiону, зроблено висновки про недостат-
ню iнформативнiсть використання не тшьки конкрет-них показнишв з числа поширених на рiвнi тдпри-емств, а й навиъ поширених на цьому рiвнi масштабу господарських об'ектiв пiдходiв до оцшки економiчноi ефективностi. Виконано систематизацiю юнуючих ш-терпретацiй термiнiв «ефект» i «ефективнiстъ». В рамках програми вдосконалення цъого термiнологiчного кластера шляхом доозначення i разобозначення термь нологи запропоновано три показника, якi розвивають категорiю X-ефективностi та вiдповiдаютъ завданню оцiнювання використання економiчного потенцiалу репону.
Ключовi слова: економiчний потенцiал репону, ефект, ефектившсть, Х-ефектившсть.
Панычок М. Ю., Кривуля П. В. Применимость разных интерпретаций категорий «эффект» и «эффективность» для решения задач оценки использования экономического потенциала региона
Рассмотрена применимость разных интерпретаций категорий «эффект» и «эффективность» для решения задач оценки использования экономического потенциала региона, сделаны выводы о недостаточной информативности использования не только конкретных показателей из числа получивших распространение на уровне предприятий, но и даже получивших на этом уровне масштаба хозяйственных объектов подходов к оценке экономической эффективности. Выполнена систематизация существующих интерпретаций терминов «эффект» и «эффективность». В рамках программы совершенствования этого терминологического кластера посредством доозначения и разобозначения терминологии предложены три показателя, развивающие категорию X-эффективности и соответствующие задаче оценивания использования экономического потенциала региона.
Ключевые слова: экономический потенциал региона, эффект, эффективность, Х- эффективность.
Panychok M., Krivulia P. Accuracy of the interpretation approaches of "effect" and "efficiency" for solving of the regional economic capability evaluation tasks
The paper considers the possibility of applying different interpretations of "effect" and "efficiency" categories to solve the problems about using the regional economic capability. The specific enterprise indicators and figures of economic capability approaches are not informative for assessment of regional scale objects economic efficiency. All interpretations of the terms "effect" and "efficiency" have been systematized as part of the program to improve this terminological cluster by redefining and defining terminology. Three indicators on base the X-efficiency concept have been proposed for addressing the regional economic capability assessment tasks.
Keywords: regional economic capability, effect, efficiency, X-efficiency.
Стаття надшшла до редакци 28.08.2019
Прийнято до друку 10.09.2019
