Природно-заповідний фонд України: фінансово-економічний механізм управління його розвитком Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

лись при озеленент населених пунктов, треба видшити iнженернi, агро-технiчнi та ландшафтт.

2. Iнженернi заходи умовно подшяються на стокоформувальнi та таю, що не пов'язанi iз регулюванням водяного стоку. Застосування iнженерних заходiв для ландшафтного облаштування сiльських населених пункив мае обмежений характер i тiсно прив'язане до будiвництва дор^ та спо-руд на територи села.

3. Агротехнiчнi заходи е одними з головних у влаштувант зелених наса-джень та доглядi за ними. Однак, застосування цих заходiв та агроп-рийомiв е суто iндивiдуальним, i залежить вщ багатьох чинниюв: погод-них умов, видового складу i вiку рослин, 1х санiтарного стану тощо.

4. Залежно вiд мети застосування та засобiв, що використовуються для 11 досягнення, ландшафтнi засоби подiляють на: збер^альт, захиснi, обмежувальнi i зонувальт, iмiтацiйнi, декоративнi, дренажнi, мобiльнi.

5. Запропонована класифшащя заходiв, що використовуються для ландшафтного облаштування села, не е остаточною i може бути уточнена в ходi майбуттх дослiджень. Але видiлення та групування заходiв буде корисним, як для аналiзу iснуючих систем озеленення в сшьськш мюце-востi, так i для проектування ландшафтного перетворення та облаштування села.

Лггература

1. Курбатова А., Грибкова С. Новые подходы к созданию городской системы озеленения// Ландшафтная архитектура-дизайн. - 2007, № 1 (16). - С. 28-31.

2. Романча Л.В. Озеленение села. - К.: Урожай, 1989. - 184 с.

3. Невежина С.М. Ландшафтное благоустройство сельских населенных пунктов. - М.: ЦНТИ по гражд. стр-ву и архитектуре, 1974. - 111 с.

4. Димитрова Г.Л., Игнатьева Н.С. Методические пособия по разработке проектов благоустройства и озеленения территорий городских и сельских поселений разработаны Управлением строительства и архитектуры Минстроя Чувашии// Ижевск, 2004. - 34 с.

5. СНиП 2.05.11-83. Внутрихозяйственные автомобильные дороги в колхозах, совхозах и других сельскохозяйственных предприятиях и организациях.

6. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.kovalivka.net.ua. - Офщйний сайт агроф1рми "Свгтанок". _

УДК 336:502.4 Доц. А.В. Шлапак, канд. екон. наук - Кшвський

жщональшй економiчний умверситет

ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИЙ ФОНД УКРА1НИ: Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ УПРАВЛ1ННЯ

ЙОГО РОЗВИТКОМ

Розкрито об'ективш 1 суб'ективш передумови формування ново! фшансово-еко-ном1чно! полгтики в оргашзаци природно-заповщно! справи. Обгрунтоваш концепту-альш напрями подальшого вдосконалення фшансово-економ1чного мехашзму вико-ристання 1 вщтворення природно-заповщного фонду за його складовими, адекватни-ми сучасному етапу розвитку нацюнально! економ1ки. Запропоновано можлив1 основы 1 додатков1 джерела фшансового забезпечення для кожно! функцюнально! зони установ ПЗФ р1зно! категорп заповщання.

Assoc. prof. A.V. Shlapak - Kyiv national economic university

The Ukrainian nature conservation fund: financial and economic controlling mechanism of it's development

The objective and subjective preconditions of forming a new finance and economic policy in nature-reserves are exposed. Conceptual trends - adequate to the present phase of the development of the national economy - of further improvement of financial and economic mechanism of NCF use and reproduction in all its components are substantiated. Possible main and supplementary sources of cover funds for every functional area of various NCF categories are suggested.

Постановка проблеми. Природно-заповщний фонд (ПЗФ) Укра1ни мае у своему складi 7087 одиниць територш i об'еклв загальною площею 2815,5 тис. га [3], що становить 4,5 % плошд територи Украши (в 1991 рощ цей показник складав лише 1,9 %о). До 2015 року вщповщно до загальнодер-жавно! програми формування еколопчно! мережi Украши плошу природно-заповщного фонду передбачено значно збшьшити i довести до 10,4 % вщ плошд держави. Однак кшьюсний розвиток природно-заповщно! мережi про-тягом всього перюду незалежност нашо! держави не мав яюсного наповнен-ня. Формування ринкових вщносин в економiцi Украши створило незадовшь-ну ситуацiю в природно-заповщному фондi. Мае мiсце ютотне погiршення стану його територiй i об,ектiв, вiдчутна деградацiя ландшафту мюцевост^ малих архiтектурних форм i композицш паркових комплексiв, i, як наслщок, невиконання належним чином територiями природно-заповщного фонду сво-!х екологiчних, рекреацшних, лiкувально-оздоровчих, освiтнiх i iнших фун-кцiй. Ситуацiя, що склалася, значною мiрою обумовлена критичним рiвнем фшансування i вiдсутнiстю iнфраструктурного забезпечення.

Мета ще! статтi полягае в тому, щоб проаналiзувати лiтературнi дже-рела з питань формування фiнансово-економiчноl пол^ики в оргашзацп при-родно-заповщно! справи та сформувати новий мехашзм управлшня розвит-ком природно-заповiдного фонду Укра!ни.

Виклад основного матерiалу. З переходом до ринкових принцишв господарювання адмшстративш методи управлiння вiдiйшли в минуле, нато-мiсть виникла потреба у формуванш механiзму, який би сприяв, передуЫм, якiсному розвитку природно-заповiдного фонду Укра!ни, пiдключивши новi механiзми взаемодп державних методiв регулювання i ринкових сил. Виве-дення установ природно-заповщного фонду Укра!ни на економiчну i фшансо-ву стабiльнiсть i забезпечення при цьому стшкого розвитку !х територiй мож-ливе лише за умови створення ефективно дiючого фiнансово-економiчного механiзму охорони, збереження, використання i вiдтворення ПЗФ. Закон Украши видiляе 11 категорiй територш i об,ектiв природно-заповiдного фонду [2], кожна з яких мае сво! особливост^ характеризуеться певним режимом охорони, використання i вiдтворення, характером допустимо! дiяльностi в кожнiй функцiональнiй зош всiх категорiй заповiдання. Тому при реформу -ваннi природно-заповiдного фонду, як галузi дуже неоднорщно! за видами дь яльностi, формами власностi i органiзацiйними структурами управлiння, не-обхщно i важливо враховувати всi особливость

Пiд фiнансово-економiчним мехашзмом управлiння природно-запо-вщним фондом ми p03yMÏeM0 систему фiнансово-економiчних методiв, важе-лiв, форм i прийомiв з управлiння заходами охорони, збереження, стшкого використання i вщтворювання природно-заповщних ресурсiв з вiдповiдним правовим, нормативним, шформацшним i фiнансовим забезпеченням. З цих позицш структуру фiнансово-економiчного механiзму природно-заповiдного фонду можна представити у виглядi схеми (рис. 1), на якш показаний взаемозв'язок використання i вщтворення природно-заповiдного фонду i мехашзм ди фiнансово-економiчних методiв i важелiв, фiнансового забезпечення i регулювання, фiнансових стимулiв i санкцш та iнших елементiв на фун-кцiонування природно-заповiдноï галузi. Яюсть стану та ефективнiсть фун-кцюнування будь-якоï галузi економiки залежить вщ злагодженостi дiй всiх складових мехашзму, який сприяе розвитку ще1" галузь З метою недопущення хаотичного розвитку природно-заповiдноï галузi фiнансово-економiчний ме-хашзм нового типу повинен бути сформований з елеменлв, що передбачають оптимальне спiввiдношення мiж державним регулюванням i дiею ринкових чинникiв. При цьому у жодному випадку не повинна порушуватися прюри-тетнiсть екологiчних вимог i стандарт над економiчними важелями.

Концептуальш напрямки фiнансово-економiчного механiзму стшкого використання i вщтворення природно-заповiдного фонду, як оптимально поеднують екологiчнi i економiчнi цiлi, вимагають комплексного шдходу для ефективноï дiï i передбачають наступне [1, 4, 7, 8]:

• районування територи за еколого-економ1чним принципом;

• визначення еколого-економ1чно1 ощнки ресурс1в ПЗФ;

• реформування ввдносин власност у природокористувант;

• впровадження ринкових мехатзм1в та нових форм господарювання у сфер1 ПЗФ (еколопчне страхування як на державному, так i на приватному р1вт, удосконалення плати за спещальне використання ПЗФ; удосконалення систе-ми матер1ального стимулювання пращвнишв природно-запов1дно1 галуз1);

• залучення об'екпв ПЗФ у сферу ринкових товарно-грошових ввдносин, спри-яння формуванню i просуванню конкурентоздатно1 продукцп i послуг на те-риторiях ПЗФ, вдосконалення мехашзму цшоутворення на послуги i продук-щю ПЗФ;

• вдосконалення мехашзму оподаткування ПЗФ;

• впровадження ефективно1 швестицшно1 пол1тики щодо територш i об'екпв ПЗФ;

• узгоджешсть джерел та обсяпв фшансування ПЗФ з л1мгтами використання цшних об'екпв природи;

• збалансовашсть фшансування, включаючи фонди еколопчного призначення, з необхвдними витратами для реал1зацп заход1в, спрямованих на збереження, стале використання i вщтворення ПЗФ;

• прюритетшсть еколопчних вимог i стандартов у систем! фшансування ПЗФ над економ1чними важелями;

• оптим1защю просторово-територ1ального та шфраструктурного забезпечення паркових комплекс1в;

• обгрунтування рацюнально1 територ1ально1 оргашзацп ПЗФ з урахуванням розширення його мережц

Прогнозування

екологмних наслщш +

Планування (стратепчне, середньострокове, тактичне)

I

Оперативне управлшня

• спещальними адмшютрацтми

• пщприемствами, установами та оргашзац1ями, у вщанн1 яких перебувають територи та об'екти ПЗФ

Фшансово-економ1чш важел1

I

Режим охорони I використання територт та об'еючв ПЗФ

• абсолютно! заповщносяп

• регульовано!' заповщносгп •заказний

• непрямого використання \ охорони

• прямого

природокористування

Контроль

Еколого-економ(чна оцшка ПЗФ

Еколопчна експертиза

Еколопчне страхування

Економпчна вщповщальжсть

Власшсний статус

• державна власнють

• колективна власнють

• приватна власнють

Земельний статус

• з вилученням територш ПЗФ у Тх власниюв

• без вилучення територш ПЗФ у Тх землевласниюв 1 землекористувач1в

ГПм1ти (норми, квоти, обсяги) на використання природних ресур-е|в у межах ПЗФ

• норматива рекреацшного навантаження на природн! комплекс« ПЗФ

• л1м1ти на використання

природних ресурс!в -*-

Фшансове забезпечення

• власш (спец!альш) кошти

• бюджетне фшансування

• позабюджетне фшансування

• кредитування

• кошти пщприемств, установ, орган1зац1й, ¡нших землевласниюв та землекористувач1в

• кошти приватного сектора

• благоджш фонди

• спонсори, донори

Використання

агальне спец1альн

у при родоохоронних Ц1ЛЯХ

* у науково-дослщних игях

• в оэдоровчих та 1нших рекреац1йних Ц|лях

* в осв1тньо-виховних ц1лях

• для потреб монгторингу эагот!вля дере в и ни

• загот!вля л!карських та 1НШ/Х цшних росли и

мисливство, рибальство випас худобы

• дсбувания живиц!

Вщтворення К Ч

просте розширене

одноразов! заходи а вщновлення природних ресурса, екосистем, ландшафт^ та Тх компоненте

пост!йн1 регуляц!йн1 заходи з пщтримки оЕ5'е1спв та територм ПЗФ у наложному стан1

Рекреац1йна ¡нфраструктура та сфера обслуговування вщвщувач1в

Правове регламентування

Конституцт УкраТ'ни, Закони УкраТ'ни, Постанови Верховно'! Ради УкраТ'ни, Укази Президента УкраТ'ни, Постанови та розпорядження Ка61 нету М1н1стр1в УкраТ'ни, накази мш1стерств \ вщомств, статути юридичних оаб (суб'ектш господарювання)

Фшансове регулювання

Методи розподту

• нормативний »сальдовий _

1нструменти

• податки

• внески I вщрахування ■ су б сиди I дотаци_

2

Фшансов1 стимул и для установ ПЗФ

• податков1 птьги

• бюджетш кредити

• вщстрочки 31 сплати податюв

* списания заборгованосЛ за податками

* надання фжансовоТ допомоги

для прац/внимв ПЗФ

* система матер1ального стимулювання

Нормативне забезпечення

1нструкцм, нормативы акти мшютерств \ вщомств, методичы рекомендацп, норми, ¡нша нормативна документацт

Фшансов! санкцл

» зменшення або призупинення бюджетного фжансування

• вилучення до бюджету кошлв, використаних не за призначенням

♦ санкцп' за нец1льове використання бюджетних кошЛв

• санкцп за порушення податкового законодавства

* пен1 за несвоечасну сплату платеж! в

* вщмша наданих птьг

1нформацшне забезпечення

1нформац1я щодо ситуаци в навколишньому природному середовищ! та ПЗФ УкраТ'ни \ св1ту

Рис. 1. Структура фишнсово-економ1чного механизму використання / ви)творення природно-запов1дного фонду (ПЗФ) УкраТни

• реал1зацш заход1в з пол1пшення охорони, збереження, використання та вщ-творення природно-заповвдних ресуршв (розробка i використання системи рекреацшних навантажень на природт комплекси i об'екти у межах ПЗФ);

• розробку системи природоохоронних заходiв, спрямованих на зменшення ан-тропотехногенного впливу на природне середовище, забезпечення збалансо-ваност у природ!, полiпшення екологiчноï ситуацiï.

Серед елемешов фiнансово-економiчного механiзму природно-запо-вщного фонду, реформування i впровадження яких буде сприяти виведенню його установ на економiчну i фшансову стабшьшсть, на першочергову увагу заслуговуе механiзм фшансового забезпечення природно-заповiдних територш та планування рекреацшно1" д!яльность

Основними джерелами фшансування каштальних i поточних витрат ефективного функцiонування природно-заповiдних установ е:

• кошти з державного та мюцевих бюджетiв;

• власнi кошти, отримат вщ ведення дозволених законодавством вид1в д1яль-носп;

• кошти позабюджетних фонд1в;

• кошти землевласниюв i землекористувачiв, у вiданнi яких знаходяться територи i об'екти ПЗФ;

• кошти приватного сектора;

• кошти спонсор1в та донор1в.

Поповнення власних кошт!в ПЗФ може здшснюватися, насамперед, за рахунок використання цшних об'ектiв природи як своерщних музе1'в, прове-дення еколого-культурних заходiв, пропаганди iдей екологiï, а також прибут-ку, одержаного в!д розповсюдження i подальшого збагачення цшних вид!в рослинного i тваринного свгту. Важлива роль в умовах ринково1' економши выводиться "продукци" ПЗФ, як особливому виду товарiв, екологiчних i со-цiальних послуг, реалiзацiя яких повинна складати вагому частку власних фь нансових ресурсiв.

Власнi кошти природно-заповщних установ формуються також за рахунок надання платних послуг вщповщно до Постанови Кабшету М1шстр!в Украши вщ 28 грудня 2000 р. № 1913 "Про затвердження перелжу платних послуг, як! можуть надаватися бюджетними установами природно - заповщ-ного фонду" [5] та змшами до не1' вщповщно до Постанови вщ 2 червня 2003 р. № 827 "Про внесення змш до перелiку платних послуг, як! можуть надаватися бюджетними установами природно-заповщного фонду" [6]. Ц постанови закладають нормативно-правовi засади впровадження ефективного мехашзму фiнансово-економiчного регулювання i стимулювання розвитку рекре-ацiйно-туристичноï галузi, i, особливо, - еколопчного туризму. Впровадження постанов дае шанс для природно-заповщних установ покращити свш фшансо-вий стан та забезпечити розвиток туристично-рекреацшних iнфраструктур.

Власш кошти установами ПЗФ можуть поповнюватись i за рахунок збо-р!в за вхщ в окремi спещально обладнанi для вщпочинку д!лянки та в'1'зд авто-мобшв на територш ПЗФ, орендно1' плати за проведення фестивалiв, ярмарок i благодiйних акцш, за використання шшими суб'ектами господарсько1' д!яльнос-т символши природно-заповiдноï установи, благодшних внескiв тощо.

На сьогодш багато установ природно-заповщного фонду, як! можуть заробляти власш кошти, отримують ïx, головним чином, в!д проведення р!з-ного виду рубок на незаборонених для цього дшянках. Наприклад, Карпатсь-кий нацюнальний природний парк у середньому одержав вщ такого виду дь яльност 94,2 % надходжень власних кошт!в. Що стосуеться надходжень вщ шших вид!в д!яльност - реал!заци посадкового матер!алу з розсадниюв i послуг рекреантам - ix частка незначна i становить по тому ж Карпатському нацюнальному природному парку вщповщно 4,2 % i 1,6 %, тобто усього 5,8 % вщ загальноï суми власних кошт!в.

Для заповiдноï територи такого р!вня бшьш лопчною виглядала б си-туащя, при якш надходження в!д рекреацшних послуг складали бшьше поло-вини власних кошт!в. Адже, враховуючи важливе культурне, наукове, рекре-ацшне, юторичне та шше значення цшносл таких територш, а також р!вень вщвщування парюв, що стр!мко зростае протягом останшх роюв, саме ïx послуги повинш забезпечувати велику частку надходжень власних кошт!в.

Сшд шдкреслити, що об'екти вишо категорп заповщання, особливо на перехщному еташ, не зможуть обштись без державноï фiнансовоï шдтрим-ки. Можлив! джерела фшансового забезпечення установ р!зних категорш ПЗФ запропоноваш в табл. При цьому, для семи категорш, у яких проводиться функцюнальне зонування ïx територш, джерела фшансування запропоноваш для кожноï функцiональноï зони. Розподшяючи джерела фшансового забезпечення на основт i додатков!, ми враховували наступт чинники:

• категорш заповщання об'екту чи територи ПЗФ;

• значення установи ПЗФ (мшнародне, загальнодержавне чи мюцеве);

• вид режиму охорони i використання (характер допустимо! д1яльност1 на територи, об'ект ПЗФ чи ïx функцюнальних зонах; призначення цих територш; науково-обгрунтоват еколопчт вимоги, норми, правила, л1м1ти);

• можлив1 види використання i ввдтворення ресуршв ПЗФ;

• використання фонд1в еколопчного призначення для реатзаци заход1в, спря-мованих на охорону, збереження, стале використання i вщтворення ПЗФ;

• необхвдтсть залучення об'екпв ПЗФ у сферу ринкових товарно-грошових ввдносин;

• значно б1льшу ефективтсть використання власних фшансових ресурсш тж бюджетних кошт1в.

Держава повинна гарантувати матер!ально-техшчне забезпечення потреб природно-заповщних територш та об'екпв, що вилучет !з спещального використання. Значна частка державного фшансування повинна спрямовува-тись, насамперед, на розширення мереж! ПЗФ, покращення яюсного стану його територш та шдвищення р!вня екологiчноï безпеки.

Держава повинна брати на себе мшю гаранта щодо мобшзаци кошт!в шдприемств, оргашзацш та шших структур недержавного сектора економжи для швестування об'екпв ПЗФ. Основна роль у фшансувант даних об'екпв природи в перспектив!, очевидно, буде покладена на спещальт структурш шдроздши господарюючих суб'екпв. Вихщ з кризи, зростання виробництва дасть змогу шдприемствам збшьшити частку власних кошт!в, яка буде спря-мовуватись на розвиток природооxоронноï сфери i екологiчноï безпеки. Не-державт (позабюджетш) фонди для фшансування ПЗФ на цьому еташ вико-ристовуються вкрай недостатньо.

Табл. Можливi джерела фшансового забезпечення ПЗФ

Об'екти ПЗФ Основт джерела фiнансування Додатковi джерела фшансування

1. Природн1 запов1дники

Заповвдт зони Бюджет, 80-90 % Позабюджетт фонди, власт кошти, 10-20 %

Буфернi зони Власт кошти, 80-90 % Позабюджетт фонди, бюджет, 10-20 %

2. Бюсферш запов1дники

Заповiднi зони Бюджет, 80-90 % Позабюджетт фонди, власт кошти, 10-20 %

Буфернi зони Власт кошти, 80-90 % Позабюджетт фонди, бюджет, 10-20 %

Зони антропогенних ландшафт!в Власт кошти, кошти приватного сектора, 80-90 % Позабюджетт фонди, бюджет, 10-20 %

3. Нацюнальш природн1 парки

Заповiднi зони Бюджет, 80-90 % Позабюджетт фонди, власт кошти, 10-20 %

Зони регульовано! рекреаци Власт кошти, кошти приватного сектора, 70-80 % Бюджет, 20-30 %

Зони стащонарно! рекреаци Власт кошти, кошти приватного сектора, 70-80 % Бюджет, 20-30 %

Господарськ зони Власт кошти, 100 % -

4. Рег1ональн1 ландшафтш парки

Заповiднi зони Бюджет, 80-90 % Позабюджетт фонди, 10-20 %

Рекреацiйнi зони Власт кошти, кошти приватного сектора, 60-70 % Бюджет, 30-40 %

5. Заказники Власт кошти землевласниюв, 100 % -

6. Пам'ятки природи Власт кошти землевласниюв, 100 % -

7. Заповщш урочища Власт кошти землевласниюв, 100 % -

8. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Власт кошти землевласниюв, 100 % -

А • • • • • • • 9. Боташчш сади, дендролопчш 1 зоолопчш парки

Заповвдт зони Бюджет, 80-90 % Позабюджетт фонди, 10-20 %

Науковi зони (ботатчт сади, дендропарки) Бюджет, 80-90 % Позабюджетт фонди, 10-20 %

Експозицiйнi зони Бюджет, 60-70 % Власт кошти, 30-40 %

Рекреацшт (зоологiчнi парки) Бюджет, 30-40 % Позабюджетт фонди, власт кошти, 60-70 %

Адмшстративно-господарськi зони Власт кошти, 60-70 % Бюджет, 30-40 %

Фшансове забезпечення буферних (охоронних) зон заповщниюв, вра-ховуючи, що режим господарювання в них мало вщр!зняеться вщ тради-цшного, переважно можливе на госпрозрахунковш основ!. Джерелом влас-них кошт!в тут можуть бути ресурси природи, що використовуються в межах л!мтв, встановлених за даними землевпорядкування, люовпорядкування та спещальних дослщжень, необхщшсть в яких виникае при розробщ схем роз-витку об'еклв ПЗФ. Буферш зони заповщниюв е об'ектами штенсивного при-родокористування, зокрема, земельними, люовими ресурсами, продуктами поб!чного користування люу, мшерально-сировинними ресурсами, бюресур-сами водного промислу, спорудами господарського призначення. Напрямки i обсяги використання цих ресурЫв встановлюються вщповщно з вимогами дь ючих галузевих шструктивних положень i рекомендацш. Буферш зони, як! вилучеш !з господарського користування, переважно фшансуються за раху-нок бюджетних та позабюджетних фовддв.

Рекреацшш зони нацюнальних природних парюв та окрем! дшянки, як! не вилучеш !з господарського користування бюсферних заповщниюв, фь нансуються, зазвичай, на комерцшних засадах. У таких зонах за рахунок спе-щального використання кожного окремо взятого об'екта природи формують-ся власш кошти, виходячи !з л!мтв i специфши рекреацiйноï д!яльность До-хщ в!д використання рекреацшних зон нацюнальних природних парюв та ок-ремих дшянок бюсферних заповщниюв, як свщчить досвщ, нерщко переви-щуе витрати на ïx утримання. Тому подальший розвиток рекреаци потребуе формування нового мехашзму функцюнування госпрозрахункових вщносин, вщпрацювання мехашзму стимулювання роботи i ефективного використання ресурЫв, розгортання економ!чного змагання м!ж об'ектами за одержання державного замовлення на конкурснш основ!, формування ефективного внут-р!шнього госпрозрахунку як основноï умови для переходу рекреацiйноï зони i загалом всього ПЗФ на економ!чш методи господарювання та управлшня.

Фшансування боташчних сад!в, дендролопчних i зоолопчних парюв доцшьне на змшанш основ! - бюджетнш i госпрозрахунковш. Тут також е певш можливост для формування власних кошт!в, зокрема за рахунок використання дшянок науково-культурного, рекреацшного i господарського призначення. Покриття нестач! кошт!в для збереження таких об'еклв та проведен-ня необхщних природоохоронних заход!в здшснюеться за рахунок бюджету та позабюджетних фонд!в. Затрати, пов'язаш з забезпеченням режиму охоро-ни заказниюв, пам'яток природи i заповщних урочищ, а також парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва, здшснюються за рахунок оргашзацш, шдприемств, шших землекористувач!в i землевласниюв, на територи яких вони знаходяться.

Висновок. Для фшансового оздоровлення установ ПЗФ важливо збшьшувати частку доход!в в!д надання платних послуг у рекреацшнш, ту-ристичнш, лжувально-оздоровчш, експертнш, освгтнш, науковш, шформа-цшнш сферах, а також вщ проведення екскурс!йно1, музейно^ бiблiотечноï та шших вид!в д!яльность Водночас необхщно враховувати, що ресурси ПЗФ -це державний еколопчний ресурс стратепчного призначення. Тому фшансу-

вання, яке забезпечить його збереження, повинне контролюватися державою. Для особливо щнних заповщних територiй, що мiстять в соб1 унiкальнi при-роднi щнност1, повинна бути визначена стабiльна основа фшансування на мiжнародному рiвнi.

Лггература

1. Довщник з питань економжи та фшансування природокористування i природоохоронно! дiяльностi/ Шевчук В., Пилипчук М., Карпенко Н. та iн. - К.: Геопринт, 2000. - 412 с.

2. Закон УкраТни "Про природно-заповвдний фонд Украши"// Вiдомостi Верховно! Ради Украши. - 1992, № 34. - С. 502.

3. Леоненко В.Б. Атлас об'екпв природно-заповвдного фонду Украши/ Леоненко В.Б., Стеценко М.П., Возний Ю.М. - К.: Кшвський ушверситет, 2003. - 119 с.

4. Неверов А.В. Формирование финансово-экономического механизма функционирования особо охраняемых природных территорий// Тезисы докладов Междунар. науч. конф. "Европа - наш общий дом: Экологические аспекты"/ Неверов А.В. - Минск: ООО "Белсэнс". - 1999. - С. 172-173.

5. Постанова Кабшету Мш1стр1в УкраТни "Про затвердження перел^ платних послуг, яю можуть надаватися бюджетними установами природно-заповщного фонду" № 1913 ввд 28.12.2000 р.

6. Постанова Кабшету Мш1стр1в УкраТни "Про внесення змш до перелiку платних послуг, яю можуть надаватися бюджетними установами природно-заповщного фонду" № 827 ввд 02.06.2003 р.

7. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши/ [Данилишин Б.М., Дорогунцов С.1., Мщенко В.С., Коваль Я.В. та ш.] - К.: РВПС Украши, 1999. - С. 355-402.

8. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Науковий та методичний контекст концепцп стратегп розвитку природно-заповвдно! справи// Заповiдна справа в УкраЫ/ Шеляг-Сосонко Ю.Р., Попович С.Ю. - 2002, вип. 1. - С. 1-14.

9. Шлапак А.В. Финансово-экономический механизм управления развитием природно-заповедного фонда// Методы решения экологических проблем/ [Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника]/ А.В. Шлапак - Сумы: ОАО "СОТ" изд-во "Козацький Вал", 2005. -С. 488-499.

УДК 671.12:614.8.86 Проф. Т.М. Артюх, д-р техн. наук;

здобувач 1.В. Григоренко - Кшвський шщональшй торговельно-економiчний ушверситет

ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ТА НАД1ЙНОСТ1 ЮВЕЛ1РНИХ ВИРОБ1В

Представлено основш проблеми, пов'язаш з безпекою використання та на-дшносп ювелiрних виробiв, що виробляються укра'шськими та iноземними виробни-ками. Визначено метали та ix сполуки, що можуть бути наявними у складi ювелiрно-го сплаву та, водночас, представляють найбiльшу загрозу органiзмовi людини. Наведено шляхи запобiгання появi iстотних недолiкiв ювелiрних виробiв.

Ключов1 слова: ювелiрнi вироби, безпека, надшшсть, важкi метали, ювелiрний сплав, дефект, прихований дефект.

Prof. T.M. Artyuh; competitor I. V. Grigorenko - Kyiv national

trade and economic university

Problems of safety and reliability of jeweller wares

Presented basic problems the uses related to safety and to reliability of jeweler wares which are produced the Ukrainian and foreign producers. Certainly metals and their con-