CC BY
12
УДК 336.201
ПРИРОДА ДОХОД1В МАЛОГО ПЩПРИШНИЦТВА ТА ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ
IX ОПОДАТКУВАННЯ
®2018 СЛАВКОВА А. А., ЛЕБЕДА М. О.
УДК 336.201
Славкова А. А., Лебеда М. О. Природа доходiв малого шдприемництва та теоретичн основи |'х оподаткування
Мета cmammi полягае в дотджент сутностi та природи doxodiB ф1зичних oci6 - тдприем^в у структур: факторних доход'ю. Проанал'вовано основн 'дентиф'шацшш ознаки та особливостi таких доxодiв. Охарактеризовано погляди пров'дних вчених щодо теоретичних основ оподаткування доxодiв вiд малого б'внесу та вплив оподаткування на виконання ФОП основних сустльних функ^й тдприемництва. Доведено, що зв'язок тдприемницькихдоxодiв з особливостями х оподаткування проявляетьсяу двохаспектах. По-перше, щодорозпод'шу податкового навантажен-ня м/ж рiзними видами факторних доxодiв, по-друге, щодо розпод'шу податкового навантаження м/ж господарюючими суб'ектами, що застосо-вують р'вш моделiгосподарсьт поведши. Перспективою подальших доМжень у даному напрямi е о^нка впливу оподаткування на економ'мну активтсть суб'ект'ю господарювання, структуру виробництва та розподлу доход'в податмв.
Ключов'! слова: оподаткування, доходи малого тдприемництва, факторт доходи, податкове навантаження, ф'вичт особи - пiдприемцi. Рис.: 1. Вбл.: 17.
Славкова Алла АркадП'вна - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри фiнансiв, Ки/вський нацональний економiчний ушверситет iм. В. Геть-мана (просп. Перемоги, 54/1, Шв, 03057, Украна) E-mail: [email protected]
Лебеда Марина Олександрiвна - кандидат економiчниx наук, старший викладач кафедри фiнансiв, Ки/вський нацюнальний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Укртна) E-mail: [email protected]
УДК 336.201
Славкова А. А., Лебеда М. А. Природа доходов малого предпринимательства и теоретические основы их налогообложения
Цель статьи заключается в исследовании сущности и природы доходов физических лиц - предпринимателей в структуре факторных доходов. Проанализированы основные идентификационные признаки и особенности таких доходов. Охарактеризованы взгляды ведущих ученых по вопросам теоретических основ налогообложения доходов от малого бизнеса и влияние налогообложения на выполнение ФЛП основных общественных функций предпринимательства. Доказано, что связь предпринимательских доходов с особенностями их налогообложения проявляется в двух аспектах. Во-первых, по распределению налоговой нагрузки между различными видами факторных доходов, во-вторых, по распределению налоговой нагрузки между хозяйствующими субъектами, которые выбрали разные модели хозяйственного поведения. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является оценка влияния налогообложения на экономическую активность субъектов хозяйствования, структуру производства и распределения доходов налогов.
Ключевые слова: налогообложение, доходы малого предпринимательства, факторные доходы, налоговая нагрузка, физические лица - предприниматели. Рис.: 1. Библ.: 17.
Славкова Алла Аркадьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected]
Лебеда Марина Александровна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 336.201
Slavkova A. A., Lebeda M. O. The Nature of Incomes of Small Entrepreneurship and the Theoretical Bases of Their Taxation
The article is aimed at studying the essence and nature of incomes of natural persons of entrepreneurship in the structure of factor incomes. The main identification attributes and features of such incomes are analyzed. The views of the leading scholars on the theoretical bases of taxation of incomes from small business are characterized alongside with influence of taxation on performance of the basic public functions of entrepreneurship on the part of natural persons. It is proved that connection of entrepreneurial incomes with peculiarities of their taxation is manifested in two aspects. First, in terms of distribution of the tax burden between different types of factorial incomes, secondly, distribution of the tax burden between economic entities which have chosen different models of economic behavior. Prospect for further researches in this direction is evaluation of influence of taxation on the economic activity of entrepreneurs, structure of production, and distribution of incomes of taxes.
Keywords: taxation, incomes of small business, factor incomes, tax burden, natural persons of entrepreneurship. Fig.: 1. Bibl.: 17.
Slavkova Alla A. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected]
Lebeda Maryna O. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected]
Факторт доходи, яю визначаються в^дпов^-но до основних факторiв виробництва, за-безпечуючи платоспроможшсть власнишв певного економiчного ресурсу, виконують важливу функщю щодо в^дтворення виробничого та ресурсного потенщалу сусшльства. Зокрема, доходи фiзичних оаб-шдприемщв, що за СНР (Системою нащональ-
них рахуншв) класифшуються як «змшаш доходи некорпоративного сектора», забезпечують в^дтворення економiчноI активносп громадян, як займаються шдприемництвом, масштаби господарського обороту якого не виходять за меж^ дозволеш вичизняним податковим законодавством для легалiзащI еконо-мiчноI та господарсько! активност без створення
юридично! особи. Вiдповiдно, для провадження свое! дiяльностi ФОП можуть обирати або загальну, або спрощену систему оподаткування в УкраМ, що ви-ступае провкним iнструментом фiскальноi тдтрим-ки розвитку малого шдприемництва [14-17].
Оподатковуючи ц доходи, уряд впливае на еко-номiчнi умови вiдтворення ресурсного потенщалу такого пiдприемництва, а вкповкно, i на привабли-вiсть вкповкного соцiального статусу, порiвняно iз наявними для економiчно активних громадян альтернативами. Також диференщюючи рiвень оподаткування рiзних соцiальних груп, держава виражае певну форму «суспкьного компромшу», покладаючи на кожну суспiльну групу певну частку тягаря з фь нансування дiяльностi держави.
Biдповiдно, розумшня природи та суспiльних функцiй доходiв ФОП виступае необхiдною умовою розумшня суспкьних наслiдкiв !х оподаткування, адже зростання податкового наван-таження, за шших рiвних, ускладнюе виконання су-сп1льних функцiй, покладених на цю групу платнишв, знижуе привабливiсть вкповкного соцiального статусу, впливаючи на сощальну структуру сусп1льства.
Помiтний внесок у розробку науково-прак-тичних засад аналiзу сутностi факторних доходiв та особливостей !х оподаткування зробили Ф. Кене, К. Маркс, В. Мiрабо, В. Петй, Д. Рiкардо, А. Смгг, А. Тюрго, Е. Бем-Баверк, Ф. Вiзер, П. Дуглас, А. Маршалл, К. Менгер, В. Парето, Дж. Спглер, Й. А. Шум-петер, А. Шгу, Г. Шмоллер та iншi.
Наявнi науковi напрацювання дають достатньо повне уявлення про сутшсть факторних доходiв та специфку !х оподаткування. Водночас залишаються поза увагою проблема сутностi доходiв ФОП у струк-турi факторних доходiв та проблема розпод1лу податкового навантаження мiж рiзними видами факторних доходiв.
Тому метою роботи е визначення сутностi, голо-вних ознак, природи доходiв вiд фiзичних осiб - шд-приемцiв у структурi факторних доходiв, особливостi !х оподаткування та оцiнка i прогнозування суспкь-них наслiдкiв оподаткування доходiв пiдприемцiв.
Доходи ФОП мiстять двi принципово важливi для розумiння суспкьно! ролi цiеi групи пiдприемцiв кентифкацшш ознаки, що вiдокремлюють !х вк ш-ших видiв доходiв.
По-перше, це природа таких доходiв, тобто, по суп - та продуктивна i сусшльно важлива «послуга», виконання яко! залежить вiд розмiрiв отримуваних доходiв i дозволяе вважати щ доходи «об'ективно необхiдними» для нормального економiчного вктво-рення суб'ектiв господарювання.
По-друге, це розмiр таких доходiв, що визначае мiсце !х отримувачiв у системi особистого розподiлу доходiв та формуе економiчнi передумови кентифь каци '!хньо! соцiальноi належностi, пояснення !х еко-
номiчних iнтересiв та мшця системи оподаткування !х доходiв у податковiй системi краши.
Обидвi цi ознаки дозволяють кентифкува-ти доходи ФОП як «доходи вк малого шдприемництва», що зумовлюе яюсну вкмшшсть позици !х отримувачiв у економiчних вiдносинах i системi еко-номiчних iнтересiв як вк одержувачiв iнших факторних чи трансфертних доходiв, так i вк одержувачiв прибуткiв вiд великого бiзнесу.
Отже, для розумiння суспiльних наслоив оподаткування доходiв ФОП важливо вра-ховувати, що нарощення податкового тис-ку здатне впливати на параметри виконання двох !х суспiльно важливих функцш - функци заощадження та швестування в капiтал малого бiзнесу та функци управлiння його виробничим використанням. А, ^м того, певна диференщащя податкового тиску на великий i малий бiзнес е необх^дною формою компен-саци закономiрноi тенденци до витiснення малого бiзнесу в процесi нарощення концентраци кашталу.
Варто зауважити, що в Укра'М домiнування фш-кальних прiоритетiв оподаткування ФОП виступае в ролi жорсткого обмеження оптимiзацíi складного комплексу суспкьних наслiдкiв оподаткування. Таке домiнування пояснюеться тим, що показники напо-внення бюджету значно простше використовувати для планування, контролю й оцiнки результативносп роботи фiскальноi служби, нiж показники впливу оподаткування на економiчну активнiсть населення чи параметри господарсько'1 дiяльностi платникiв податкiв.
Виходячи iз сучасно'1 (неокласично'1) теори роз-подiлу ми можемо вiдобразити мшце доходiв ФОП у системi факторних доходiв схематично (рис. 1).
Вкображене на схемi вiдбивае досить абстрак-тне бачення доходiв ФОП, адже по суп такий дохк мае «синтетичну», «змiшану» природу, поеднуючи оплату пращ, виконання специфiчних функцiй шд-приемця, доходи на власнiсть шдприемця, викорис-тану ним у процеа економiчноi дiяльностi.
Саме в такш нерозривнiй едностi доходiв вiд власносп, доходiв, що «компенсують i винагоро-джують» зусилля з управлiння бiзнесом, тлумачили доходи пiдприемцiв представники «класично'1 поль текономи».
Зокрема, для класично'1 полiтекономГi одержу-вачi доходiв вк капiталу - це представники «дкового класу», тобто люди, якi одержують одночасно доходи i вiд власносп, i вiд управлiння и виробничим засто-суванням. Якщо надалi, протягом Х1Х-ХХ ст. роз-виток кредитних вкносин та акцiонерноi власностi зумовив поширення моделi бiзнесу, яка передбачае роздкення функцiй управлiння бiзнесом i форму-вання його ф^нтово! бази, то саме стосовно малого шдприемництва така нерозривна едшсть зберклася найбкьшою мiрою.
СП
ЕК0Н0М1КА ПРОБЛЕМИ пщприемництвд
ет
и
X
ГТ1 о
X
е
€ о ■О
с ¥2.
=5* ю
а> _1
О
о1 р м о
Ъ —*
а> 00
Належить до виду:
Синтетичних (змшаних доход1в), що поеднують у со6\ елементи, як1 мктять так1 необхщы умови вщтворення виробництва та створення доданоТ вартосп:
- прибуток (сплачуе
за продуктивнм послуги матер1альних ресурав);
- пщприемницький прибуток (компенсуе тягар ризику
\ невизначеносп, що несе пщприемець \ який посилюеться в процеа запровадження ¡нновацш);
- вщсоток на вкладений кагмтал (компенсуе ощадливкть \ вщмову вщ поточного споживання
на користь майбутых доход1в);
- оплата прац1 (компенсуе зусилля, необхщы для управлшня виробничим застосуванням ресурав пщприемства)
Протиставляеться (виступае альтернативною базою оподаткування) з доходами:
Найманих прац1вник1в (отримуються у вигляд1 зароб1тноТ плати за сучасним баченням, залежать вщ цшносп створеного продукту та гранично! продуктивности праць тобто вщ приросту доходу внаслщок мш1мального збтьшення масштаб1в використання праць що вщображае внесок найманих прац1вник1в у створення додатковоТ вартостО;
- рантье (отримуеться як оплата надання належного рантье ресурсу для виробничого використання та мае компенсувати вщмову вщ використання такого ресурсу альтернативним способом)
ПОЗИЦ1ЮВАННЯ ДОХОДIВ ФОП У СИСТЕМ1 ДОХОДIв СУЧАСНОГО СУСГИЛЬСТВА
Протиставляеться (виступае альтернативною базою оподаткування) з доходами:
Найвищими доходами, що одержуються, переважно власниками великого б1знесу та найбтьш високо оплачуваними найманими прац1вниками (топ-менеджерами великих корпорацш, уыкальними спец1алктами св1тового р1вня); - доходами нижче середнього р1вня, що характеризують населения на меж1 економ1чноТ маргшал1зацм та з високою залежыстю вщ соц1альноТ допомоги \ з нееластичним попитом на безоплатно надавав державою блага (перш за все, осв1ти \ медицини)
Належить до виду:
Середых \ дещо вищих за середы доходи, що як забезпечують сприятлив1 умови для розвитку особистого економ1чного потенщалу пщприемця, так \ надають можливосп
для заощаджень, що будуть використаы для розвитку матер1альноТ бази власного б1знесу.
Мають створювати матер1альну базу для забезпечення належносп до середнього класу
Рис. 1. Позищювання доход1в ФОП за ознаками природи та розинр1в у систем! розподшьчих вщносин сучасного сусшльства
Отже, у контекст класично! полiтекономiI, доходи ФОП можна представити як необхкну винагороду за двi функци, що виконуються цими пiдприeмцями для суспкьства.
По-перше, вони виконують функцш ощадли-востi, оск1льки забезпечують перетворення особис-тих доходiв не в поточш витрати, а в блага, що при-множуватимуть !х майбутш доходи. Оск1льки вкмо-ва вк поточного споживання, на думку класишв, не властива людськiй природi, а турбота про майбутне пов'язана з ризиками, то суспкьство, яке не вкшко-довуватиме таких д1й специфiчним доходом, буде позбавлено заощаджень i вкладень в активи, що оку-пляться протягом тривалого перiоду часу.
Друга суспкьно важлива функцiя, що, на думку класишв, виконуеться одержувачами прибутку i вк-шкодовуеться цим специфiчним доходом, - управлш-ня виробничим застосуванням капiталу, контроль за його приведенням у дiю, що, власне, передбачае сприй-няття вимог суспкьства до певного виробництва та перетворення цих вимог у стимули рацюнально! дь яльностi для вск учасникiв виробництва. Ця складова прибутку, що забезпечуе вкшкодування дiяльностi з управлшня капiталом, а практично - з управлшня ви-робництвом, е за природою заробггною платою, ком-пенсацiею зусиль. Так, еднiсть процента на вкладений каштал i заробкно! плати за управлiння його виробничим використанням утворюе, на думку прибiчникiв класично! полiтекономГí, прибуток шдприемщв.
Незважаючи на те, що класики головну роль у визначенш прибутку выводили саме ощадливостi: «Ощадливiсть, а не працелюбшсть е безпосередньою причиною нарощування капiталу» [1, с. 388], стосов-но ФОП, невеликi масштаби капiталу 1х пiдприемств означають шдпорядковану роль вiдсотка та домшу-вання винагороди за управлшня бiзнесом у складi 1х доходiв, проте це не означае зменшення суспiльноi значущосп впливу розмiру !х доходiв на схильшсть до заощадження. Зокрема, класики вважали, що по-ступове i закономiрне насичення виробництва каш-талом знижуватиме доходшсть цього ресурсу та зу-мовлюватиме поступове витiснення малого бiзнесу з господарського простору нащонально! економiки. Так, наприклад, у Д. Ркардо: «У дiйсностi, низька норма прибутку припинить будь-яке накопичення на тл досягнення найвищо! концентраци кашталу, i майже весь продукт кра!ни, за вирахуванням оплати робiтникiв, стане надбанням землевласникш i збира-чiв податкiв» [2, с. 392].
Подальший розвиток наукового осмислення до-ходiв малого бiзнесу пов'язаний iз становленням маржинально! методологи та неокласичного синтезу. На першому етапi становлення маржинально! методологи доходи малого бiзнесу трактувалися в межах кон-цепци «вмiнення»: загальна вартiсть продукту виробництва визначаеться ощнкою споживача, а розподк тако! вартостi мiж учасниками виробництва визнача-
еться зпдно з граничною продуктивнiстю кожного з наведених вище ресурсiв.
Для таких прибкнишв теори гранично! корис-носп, як К. Менгер та Е. Бем-Баверк, закономiрнiсть одержання специфiчного факторного доходу власни-ками капiталу зумовлювалася «непрямою корисшстю капiтальних благ» [3; 4]. Таи блага мали щншсть не самi по собi, а виходячи з цiнностi для споживачiв товарiв, що вони здатнi продукувати, а точшше -з дисконтовано! цiнностi додаткових доходiв, що про-дукувалися благами виробничого призначення про-тягом свого строку служби. Саме такий приршт дохо-дiв, одержуваний завдяки використанню «непрямих методiв виробництва», тобто завдяки використанню кашталу, i був основою визначення закономiрноí винагороди власнишв цього ресурсу [3; 4].
Вкповкно доходи пiдприемцiв у секторi малого бiзнесу, з точки зору маржинально! методологи, ви-конували двi суспiльнi функцй. По-перше, компенсу-вали власникам капiталу вiдмову вк альтернативних можливостей використання наявних у них ресурав. По-друге, компенсували зусилля i «тяготи працi», пов'язано! з управлшням власним бiзнесом.
Таким чином, у межах маржинально! методологи бачення класишв щодо суспкьних на-слiдкiв оподаткування доходiв пiдприемцiв у сферi малого бiзнесу було дещо уточнено. Таке оподаткування здатне впливати на виконання таких суспкьних функцш шдприемництва, як ращональне iнвестування акумульованих капiталiв та управлiння !х виробничим застосуванням. Проте ще бкьш важ-ливим уточненням стала замша абсолютних ощнок податкового навантаження вiдносною: змiстовна оцшка податкового навантаження мае враховувати не абсолютне збкьшення (зменшення) ефективно! ставки оподаткування, а змшу й' вкношення до наяв-но! в шдприемця альтернативи.
Тобто, згiдно з базовими положеннями маржинально! методологи для оцшки податкового тиску на доходи ФОП доцкьно використовувати саме вкнос-ну оцiнку податкового навантаження - тобто сшввк-ношення податкового тиску на доходи ФОП iз ана-логiчним тиском на доходи економiчних суб'ектiв, що реалiзують економiчну актившсть в iнших статусах, доступних для ФОП.
Маржинальна методологш зазнала досить грун-товно!, на наш погляд, критики як з боку еволюцшного iнституцiоналiзму (зокрема Й. А. Шумпетера [5]), так i з боку дослiдникiв процесiв ринкового врiвноважен-ня в умовах недосконало! конкуренцй (Е. Чемберлiн, Дж. Робшсон [6; 7]) i прибiчникiв урахування для по-яснення закономiрностей розподку доходiв трансак-цiйних витрат, видатюв, пов'язаних з подоланням об-межень, зумовлених ризиком i невизначенiстю [8-10].
Перш за все, для пояснення природи оподат-кування доходiв пiдприемцiв у сферi малого бiзнесу
важливий той аспект ще: критики, що стосуеться не-дооцiнки ролi шдприемця в економiцi, та природи доходiв, що одержують представники цiеi сощально! групи.
Й. Шумпетер сформулював iдею, зпдно з якою iдентифiкацiйного ознакою «шдприемця» виступае шновацшшсть: здатнiсть вносити змши в «ланцюж-ки створення вартостк, що забезпечують отримання бiльш високо! оцiнки продукту споживачами за ста-лих виробничих витрат, чи меншi витрати за збере-ження цшносй продукту для споживачiв.
Вiдповiдно до такого бачення головна функщя шдприемця - не заощадження чи звичайне (тради-цшне) управлiння виробництвом, а запровадження нового, поширення досягнень науково-техшчного прогресу в господарську практику. Тому й оподат-кування доходiв пiдприемцiв впливае, передуам, на iнновацiйну активнiсть бiзнесу, на поширешсть тако! моделi господарювання, що заснована на активному впровадженш нових метс^в виробництва.
Зцього випливае також i важливий принцип щодо ознаки, яка мае використовуватися для диференцiацГi податкового тиску. Запорукою ефективносп розпод1лу податкового тиску буде ви-користання як ознаки для тако! диференщаци не просто сощально! iдентифiкацГi платника та природи оподатковуваних доходiв, а моделi господарсько! поведiнки, що вш використовуе. Вiдповiдно, за поло-женнями Й. Шумпетера, як ознаку для застосування специфiчних податкових режимiв доцкьшше вико-ристовувати характеристики iнновацiйноi активность Застосування тако! ознаки, звшно, висувае вищi вимоги до здатност фiскальних органiв диференцш-вати платниюв податкiв, але звернемо увагу: йдеться про «техшчш складностi реалiзацГi» принцишв ращ-онального оподаткування пiдприемницьких доходiв. Проте така складнiсть реалiзацГi не означае, що сам принцип оподаткування залежно вк кентифкаци моделi господарсько! поведшки, яка проявляеться у вищш iнновацiйнiй активностi, не е бажаним з точки зору оптимiзацíi сусшльних наслiдкiв оподаткування.
З наведеного вище стае очевидним, що зв'язок природи шдприемницьких доходiв зi специфiкою !х оподаткування проявляеться у двох аспектах. По-перше, щодо розпод1лу податкового навантаження мiж рiзними видами факторних доходiв, по-друге, щодо розпод1лу податкового навантаження мiж гос-подарюючими суб'ектами, що застосовують рiзнi мо-делi господарсько! поведiнки.
ВИСНОВКИ
Показово, що проблема розподку податкового навантаження мiж рiзними видами факторних дохо-дiв завжди була i залишаеться ниш одним iз критично важливих питань економiчно! полiтики та наукового осмислення господарських процеав. Власне процеси
соцiалiзацil економiки провiдних iндустрiальних кра-!н наприкiнцi Х1Х - початку ХХ стомття грунтували-ся на радикальному посиленш податкового тиску на найвищi доходи та розширеннi, на цш основi, сощаль-них гарантiй для широких верств населення [11; 12]. Для розумшня таких змiн у контекста розподку податкового навантаження мiж факторними доходами важливо врахувати, що тодi найвищi доходи майже без виключення одержували лише у виглядi прибут-ку власникiв бiзнесу i рантье, а широкi верстви населення переважно отримували доходи лише у виглядi заробггно! плати, яка, своею чергою, для представни-шв «масових професiй» тяжiла до «вартост робочо! сили», тобто забезпечувала просте виживання, неза-лежно вк досягнутого рiвня продуктивностi працi.
Проблема розподку податкового навантаження мiж прибутками власникiв великого бк-несу та широкими верствами населення, на жаль, надзвичайно актуальна i в сучаснш УкраМ, де реальний стушнь нерiвностi розподiлу доходiв i майна значно перевищуе оптимштичш оцшки, заснованi на даних офiцiйно! статистики [13].
У результат аналiзу сформовано два важливi погляди щодо розподку податкового навантаження. По-перше, якщо розглядати обсяг потреб держави у фшансових ресурсах як певну константу, то проблема розподку податкового навантаження мiж отри-мувачами ркних доходiв перетворюеться на «гру з нульовою сумою» - недовикористання фiскально-го потенщалу одних платникiв податкiв накладае до-датковий податковий тиск на шших, погiршуючи су-спiльнi наслкки оподаткування.
По-друге, це вид1лення двох яюсно вiдмiнних факторiв, якi визначають розподк податкового навантаження, зокрема i мiж отримувачами рiзних до-ходiв. Перша група - бажаш фактори, тобто такi, що вкбивають бачення iдеального розподiлу податкового навантаження. Друга група - фактори, пов'язаш з •с^ех^чною здiйсненнiстю», iз реальними можливос-тями фiскально! системи забезпечити пропорци роз-под1лу податкового тягаря мш рiзними групами плат-никiв. Якщо перша група факторiв виражае результати абстрактно! оптимiзацi! розподку податкового навантаження, то друга додае до них риси конкретно! еконо-мiчноi системи на певному еташ !! розвитку.
Стосовно розподку податкового тягаря мiж видами факторних доходiв в Укра!нi, ми спостертаемо класичний приклад такого деструктивного та руйшв-ного для економки потурання: хронiчна неспромож-нiсть суспкьства поставити пiд контроль найвищi доходи, зменшити масштаби гопвкового обiгу, по-лiпшити податкову дисциплiну великих холдинпв та природних монополiй виливаеться в руйшвне поси-лення податкового тиску на широш верстви населення, позбавляе ресурсно! бази шновацшно активних суб'екпв господарювання, пригнiчуе масовий попит на товари i послуги вкчизняного виробництва. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 томах. М. : Мысль, 2004. Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. 718 с.
2. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков: в 5 томах. М. : Мысль, 2004. Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. 718 с.
3. Менгер К. Основания политической экономии. URL: http://ek-lit.narod.ru/men004.htm
4. Бем-Баверк Е. Основы теории ценности хозяйственных благ. URL: http://ek-lit.narod.ru/bbsod.htm
5. Шумпетер Й. История экономического анализа. URL: http://seinst.ru/page257/
6. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 томах. М. : Мысль, 2004. Т. 3 : Эпоха социальных переломов. 896 с.
7. Робинсон Дж. В. Экономическая теория несовершенной конкуренции // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 томах. М. : Мысль, 2004. Т. 3 : Эпоха социальных переломов. 896 с.
8. Коуз Р. Фирма, рынок и право / пер. с англ. М. : Новое издательство, 2007. 224 с.
9. Stigler G. J. The Economics of Information. Journal of Political Economy. 1961. Vol. 69. No. 3. Р. 213-225.
10. Найт Ф. Понятие риска и неопределенности. Thesis. 1994. Вып. 5. С. 12-28. URL: http://ecsocman.hse.ru/ data/149/819/1231/5_1_1knigh.pdf
11. Пикетти Т. Капитал в XXI веке / пер. с англ. М. : Ад Маргинем Пресс, 2015. 592 с.
12. Кругман П. Кредо либерала / пер. с англ. М. : Европа, 2009. 329 с.
13. Дубровський В., Черкашин В. Пор1вняльний анал1з фокального ефекту схем ухилення/уникнення оподаткування в УкраТш // Економ1чний форум «Масштаби та схеми тшьовоТ економ1ки» : тези доповд Кш'в, 2017. URL: https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Instrumenty-uhylyannya-vid-splaty-podatkiv-2017-1.pdf
14. Галабурда М. К., Федоренко В. С. Проблеми ста-новлення бюджетной' пол1тики в УкраТш // Економ1чна тео-р|я: сучасна парадигма та ТГ еволю^я на пороз1 ХХ1 стол^тя : матер1али МжнародноТ науково-практично'1 конференцп' (м. Кш'в, 1-2 березня 2000 р.). Кив, 2000. С. 67-69.
15. Прiб К. А. Податкова система УкраТни: термшоло-пя i формулювання основних положень : навч. поаб. КиТв : Центр учбовоТ лтератури, 2007. 320 с.
16. Василик О. Д. Податкова система Укра'ши : навч. поаб. КиТв : ВАТ «Полiгрaфкнигa», 2004. 478 с.
17. Соколовська А. М. Податкова система держави: теорiя i практика становлення. КиТв : Знання-Прес, 2004. 454 с.
REFERENCES
Bem-Baverk, E. "Osnovy teorii tsennosti khozyaystven-nykh blag" [Fundamentals of the theory of value of economic goods]. http://ek-lit.narod.ru/bbsod.htm
Chemberlin, E. "Teoriya monopolisticheskoy konkurentsii" [Theory of monopolistic competition]. In Mirovaya ekonomiches-kaya mysl. Skvoz prizmu vekov, vol. 3 : Epokha sotsialnykh perelo-mov. Moscow: Mysl, 2004.
Dubrovskyi, V., and Cherkashyn, V. "Porivnialnyi analiz fis-kalnoho efektu skhem ukhylennia/unyknennia opodatkuvan-nia v Ukraini" [Comparative analysis of the fiscal effect of tax evasion / avoidance schemes in Ukraine]. Ekonomichnyi forum «Masshtaby ta skhemy tinyovoi ekonomiky» : tezy dopovidi. 2017. https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/instru-menty-uhylyannya-vid-splaty-podatkiv-2017-1.pdf
Halaburda, M. K., and Fedorenko, V. S. "Problemy stanov-lennia biudzhetnoi polityky v Ukraini" [Problems of establishing fiscal policy in Ukraine]. Ekonomichna teoriia: suchasna parady-hma ta yii evoliutsiia na porozi XXI stolittia. Kyiv, 2000. 67-69.
Kouz, R. Firma, rynok i pravo [Firm, market and law]. Moscow: Novoye izdatelstvo, 2007.
Krugman, P. Kredo liberala [The credo of the liberal]. Moscow: Yevropa, 2009.
Menger, K. "Osnovaniya politicheskoy ekonomii" [The foundations of political economy]. http://ek-lit.narod.ru/ men004.htm
Nayt, F. "Ponyatiye riska i neopredelennosti" [The concept of risk and uncertainty]. Thesis. 1994. http://ecsocman.hse.ru/ data/149/819/1231/5_1_1knigh.pdf
Piketti, T. Kapital v XXI veke [Capital in the XXi century]. Moscow: Ad Marginem Press, 2015.
Prib, K. A. Podatkova systema Ukrainy: terminolohiia i for-muliuvannia osnovnykh polozhen [Tax system of Ukraine: terminology and the formulation of the main provisions]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2007.
Rikardo, D. "Nachala politicheskoy ekonomii i nalogo-vogo oblozheniya" [The beginnings of political economy and taxation]. in Mirovaya ekonomicheskaya mysl. Skvoz prizmu vekov, vol. 1 : Ot zari tsivilizatsii do kapitalizma. Moscow: Mysl, 2004.
Robinson, Dzh. V. "Ekonomicheskaya teoriya nesovershen-noy konkurentsii" [Economic theory of imperfect competition]. in Mirovaya ekonomicheskaya mysl. Skvoz prizmu vekov, vol. 3 : Epokha sotsialnykh perelomov. Moscow: Mysl, 2004.
Shumpeter, Y. "Istoriya ekonomicheskogo analiza" [History of economic analysis]. http://seinst.ru/page257/
Smit, A. "Issledovaniye o prirode i prichinakh bogatstva narodov" [Research on the nature and causes of the wealth of nations]. in Mirovaya ekonomicheskaya mysl. Skvoz prizmu vekov, vol. 1 : Ot zari tsivilizatsii do kapitalizma. Moscow: Mysl, 2004.
Sokolovska, A. M. Podatkova systema derzhavy: teoriia i praktyka stanovlennia [The tax system of the state: the theory and practice of becoming]. Kyiv: Znannia-Pres, 2004.
Stigler, G. J. "The Economics of information". Journal of Political Economy, vol. 69, no. 3 (1961): 213-225.
Vasylyk, O. D. Podatkova systema Ukrainy [Tax system of Ukraine]. Kyiv: VAT «Polihrafknyha», 2004.
<C
OQ
CO
CL 1=
lq О Q_
< £
О ш
