Научная статья на тему 'Принципы развития информационно-аналитической компетентности руководителей профессионально-технических учебных заведений в контексте медиаобразования'

Принципы развития информационно-аналитической компетентности руководителей профессионально-технических учебных заведений в контексте медиаобразования Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
217
45
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ / INFORMATIONAL ANALYTICAL COMPETENCE / РУКОВОДИТЕЛЬ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ / VOCATIONAL SCHOOL MANAGER / ПРИНЦИП ОБУЧЕНИЯ / TRAINING PRINCIPLES / МЕДИАГРАМОТНОСТЬ / MEDIA LITERACY / МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ / MEDIA EDUCATION / МЕДИАКОМПЕТЕНТНОСТЬ / MEDIA COMPETENCE / іНФОРМАЦіЙНО-АНАЛіТИЧНА КОМПЕТЕНТНіСТЬ / КЕРіВНИК ПРОФЕСіЙНО-ТЕХНіЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ / ПРИНЦИП НАВЧАННЯ / МЕДіАГРАМОТНіСТЬ / МЕДіАОСВіТА / МЕДіАКОМПЕТЕНТНіСТЬ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Петренко Л. М.

Обоснована необходимость разрешения противоречий между растущими требованиями к медиакультуре, медиаграмотности, медиакомпетентности руководителя профессионально-технического учебного заведения и недостаточным уровнем его подготовки к информационно-аналитической деятельности. Изложены принципы развития информационно-аналитической компетентности руководящего персонала ПТНЗ, реализация которых позволит организовать его полноценную системную подготовку.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Принципи розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів у контексті медіаосвіти

The article outlines the importance of the problem that has been conditioned by deepening the contradiction between growing requirements to vocational school managers’ media culture, media literacy, media competence and insufficient level of their readiness for informational and analytical activity. The aim of this research is to determine the principles of development of informational analytical competence of the vocational school managing staff. Their implementation will provide an opportunity to develop the system of complete informational analytical training of the managing staff.

Текст научной работы на тему «Принципы развития информационно-аналитической компетентности руководителей профессионально-технических учебных заведений в контексте медиаобразования»

затзненням. Тому з часом дедалi бiльше виявляються суперечност мiж юлькютю i як1стю науково! техшчно! шформацп (знань) та педагогiчною забезпеченiстю !! засвоення. Це свiдчить про юнування науково! педагопчно! проблеми приведения у взаемоввдповвдшсть стану об'екта, точнiше, сучасного уявлення про предмет технологiчного знання i його представленостi у змюп та в технологи освiти взагат й зокрема у професiйнiй освт, а саме - у процес вивчення фахових дисциплiн майбутнiми роб^никами металообробного профiлю.

Л1ТЕРАТУРА

1. UNESCO. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization In Education for the Media and the Digital Age. - Vienna : UNESCO,1999. - С. 273-274.

2. Wikipedia [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org

3. Горюнова О. Медиа: история экспансии. Краткий конспект курса лекций: Медиа: история экспансии / О. Горюнова. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http: // edu.of.ru/attach /17 / 31177. doc

4. Гуревич Р. С. Теоретичт та методичш основи оргашзаци навчання у професшно-техшчних закладах: дис. ... д-ра - ра пед. наук / Р. С Гуревич. - К., 1998. - 397 с.

5. Дичювська I. М. 1нновацшш педагопчш технологи: навч. поибник /I. М Дичювська. - К. : Академвидав, 2004.- 352 с.

6. Дочкин С. А. Мультимедия в самостоятельной работе вуза / С. А. Дочкин // Материалы IV Всерос. науч.-практ. конф. «Информационные недра Кузбасса». - Кемерово, 2005.

7. Духашна Н. М. Медiатехнологil як мотиващя студента до навчання / Н. М. Духашна // Вища освгта Укра'ни у контекст! теграцп до европейського освгтнього простору: Вища освгта Укра'ни.

- 2008. - Дод. 3, т. V (12). - С.189-193.

8. Медиаобразование // Российская педагогическая энциклопедия; гл. ред. В. В. Давыдов. Т. 1. - М.: Большая российская энциклопедия, 1993. - С. 555.

9. Новикова А. А Медиаобразование в России и Европе в контексте глобализации [Електронний ресурс] / А. А Новикова - Режим доступу: http://www.iriss.ru

10. Онкович Г. В. Медiапедагогiка. Медiаосвiта. Медiадидактика / Г. В. Онкович // Вища освгта Укра'ни. - 2007. - № 2. - С. 63-69.

11. Потятиник Борис. Хто маншулюе маншулятором? / Борис Потятиник // Часопис I. - 2003. - № 30.

- С. 34-54.

12. Федоров А. В. Медиаобразование, медиаграмотность, медиакритика и медиакультура / А. В. Федоров // Высшее образование в России. - 2005. - № 6. - С. 134-133.

УДК 070:377-057.17

Л. М. ПЕТРЕНКО

ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ШФОРМАЦШНО-АНАЛ1ТИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 КЕР1ВНИК1В ПРОФЕСШНО-ТЕХШЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В У КОНТЕКСТ1 МЕД1АОСВ1ТИ

Пiдкреслюeться Heo6xidHicmb розв'язання суперечностей мiж зростаючими вимогами до Mediaxynbmypu, медiаграмоmносmi, медiакомnеmенmносmi керiвника профестно-техтчного навчального закладу та недостаттм рiвнем його тдготовки до iнформацшно-аналimичноi дiяльносmi. Висвтлено принципи розвитку iнформацiйно-аналimичноi компеmенmносmi керiвного персоналу ПТНЗ, реалiзацiя яких уможливлюе оргатзацт nовноцiнноi його сисmемноi тдготовки.

Ключовi слова: тформацтно-аналтична компетенттсть, керiвник профестно-техтчного навчального закладу, принцип навчання, медiаграмоmнiсmь, медiаосвimа, медiакомпеmенmнiсmь.

Л. М. ПЕТРЕНКО

ПРИНЦИПЫ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ В КОНТЕКСТЕ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ

Подчеркивается необходимость разрешения противоречий между растущими требованиями к медиакультуре, медиаграмотности, медиакомпетентности руководителя профессионально-

технического учебного заведения и недостаточным уровнем его подготовки к информационно-аналитической деятельности. Изложены принципы развития информационно-аналитической компетентности руководящего персонала ПТНЗ, реализация которых позволит организовать его полноценную системную подготовку.

Ключевые слова: информационно-аналитическая компетентность, руководитель профессионально-технического учебного заведения, принцип обучения, медиаграмотность, медиаобразование, медиакомпетентность.

L .M. PETRENKO

THE PRINCIPLES OF INFORMATIONAL ANALYTICAL COMPETENCE DEVELOPMENT OF VOCATIONAL SCHOOL MANAGERS IN CONTEXT OF

MEDIA EDUCATION

The article outlines the importance of the problem that has been conditioned by deepening the contradiction between growing requirements to vocational school managers' media culture, media literacy, media competence and insufficient level of their readiness for informational and analytical activity. The aim of this research is to determine the principles of development of informational analytical competence of the vocational school managing staff. Their implementation will provide an opportunity to develop the system of complete informational analytical training of the managing staff.

Keywords: informational analytical competence, vocational school manager, training principles, media literacy, media education, media competence.

Сьогодт важко уявити процес професшно! тдготовки кв^фшованого робиника без упровадження шформацшно-комушкацшних технологш: масово використовуються електронш тдручники, навчальш курси з програмним забезпеченням, тренувальш стенди тощо. Сучасш педагопчш технологи грунтуються на використанш рiзних мас-медiа (преса, радю, телебачення, к1но, 1нтернет). Ввдбуваеться формування iнформацiйного освiтнього середовища на рiзних рiвнях: державному, регiональному, локальному. Потреба у сввдомому управлiннi цим процесом у системi професшно-техшчно! освии (ПТО) виникла не сьогоднi, але !! актуальнiсть щодня зростае у зв'язку 3i стрiмким розвитком шформацшних потоков, iнформацiйних технологiй.

Оск1льки медiаосвiта е «дослвдницьким процесом», то вдосконалення потребуе насамперед iнформацiйно-аналiтична дiяльнiсть (1АД) керiвника професiйно-технiчного навчального закладу, яка е неввд'емною складовою дослвдницько! дiяльностi, а також медiакультури особистостi. У процес 1АД вiдбуваються пошук, ощнювання й переробка шформаци з використанням методiв аналiзу та синтезу. Основою 1АД е шформацшно-аналiтична компетентшсть - системна багатофакторна iнтегративна полiфункцiональна як1сть керiвника ПТНЗ, яка характеризуеться набором його шформацшних, анал^ико-синтетичних та комушкативних знань, умiнь, навичок, а також способiв мислення i ставлень, структурованих спецiальним шляхом, та здатшсть до !х практично! реалiзацil, що дае змогу виявляти i вирiшувати проблеми управлшсько! дiяльностi на рiвнi, адекватному ситуаци.

Однак за результатами дiагностики виявлено, що рiвень сформованосп теоретичних i технологiчних iнформацiйно-аналiтичних знань керiвникiв ПТНЗ становить вiдповiдно 42,0 i 29,2% (когнiтивний компонент), а рiвень сформованостi аналiтико-синтетичних та комушкативних умшь (функцiональний компонент) - 34,1%. За визначеними нами та обгрунтованими критерiями це вiдповiдае базовому рiвню (21-40%) -у бiльшостi керiвникiв ПТНЗ сформоваш окремi iнформацiйно-аналiтичнi знания i умiння, як1 використовуються здебiльшого для котювання алгоритмiв 1АД без урахування власних можливостей, здiбностей i особливостей конкретно! професiйно! ситуацi!, з обмеженим використанням рiзних мас-медiа, комп'ютерно! техшки, комунiкативних каналiв. Наведенi данi ми одержали за результатами дiагностики 791 керiвника (директорiв, !х заступникш, методиспв, старших майстрiв) зi 129 ПТНЗ рiзних типiв у 7 областях Укра!ни. Наведенi емпiричнi данi шюструють поглиблення суперечностей мiж зростаючими вимогами до управлшня на основi наукових пiдходiв, що передбачають iнформацiйно-аналiтичну дiяльнiсть, медiаграмотнiсть, та недостатнiм рiвнем розвитку iнформацiйно-аналiтично! компетентностi керiвного персоналу.

Найавторитетнiшi мiжнароднi та европейськ1 освггт оргашзаци ЮНЕСКО i Рада Свропи розглядають необхiднiсть запровадження медiоосвiти у навчально-виховний процес навчальних закладiв рiзних рiвнiв як одне iз головних завдань сучасносп [9]. Основнi напрями медiоосвiти, 11 роль у допрофесшному та професiйному навчаннi, принцип 11 безперервносл розкрип в наукових працях вiтчизняного вченого Г. Онковича. Проблеми теори медiаосвiти дослiджують О. Горбаткова, Т. 1ванова, О. Федоров, I. Челишева, О. Шариков та ш. Над методичним забезпеченням медiаосвiти працюють В. 1ванова, О. Волошенюк, Л. Кульчинська, Т. 1ванова, Ю. Мiрошниченко [4].

Проблеми розвитку 1АК у процес професшно! пiдготовки фахiвцiв у вищих навчальних закладах розкритi в наукових працях О. Алфеево!, I. Бабаково!, О. Гайдамак, Т. Слканово!, Н. Зiнчук, О. Назначило, В. Омельченко, Н. Рижово!, О. Фшмоново!, В. Фомiна. Однак принципи розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ залишаються малодо^дженими, розглядаються лише аспектно в контекст розв'язання проблем пiдвищення квалiфiкацп та безперервно! освiти (В. Олiйник, А. Чмшь).

Мета статтi - з'ясування принципiв розвитку шформацшно-аналиично! компетентностi керiвного персоналу ПТНЗ, реалiзацiя яких уможливлюе органiзацiю повноцшно! системно! пiдготовки до 1АД в системi методично! роботи обласних навчально-методичних центрiв професiйно-технiчно! освии (ОНМЦ ПТО).

У науковiй лiтературi педагогiчнi принципи розглядаються як «керiвнi iде!, нормативнi вимоги i рекомендаци щодо органiзацi! i здiйснення навчально-виховного процесу в цiлому, як способи досягнення педагогiчних цiлей з урахуванням закономiрностей i умов перебiгу навчально-виховного процесу» [2, с. 98]. С. Гончаренко зазначае, що сучасш педагопчш принципи е теоретичною основою для вироблення методики або технологи навчання, ввдображають нагальш соцiальнi потреби i здатнi видозмiнюватися, вдосконалюватися пiд впливом соцiального прогресу i наукових досягнень.

Кожнш педагогiчнiй системi притаманна своя система принцитв. Вiдповiдно до авторсько! концепцi! розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ [6], мае бути визначена й обгрунтована система принцитв як «методичне вираження пiзнаних законiв i закономiрностей, ... знания про цiлi, суть, змют, структуру навчання, виражене у форм^ яка дае можливiсть використати !х як регулятивнi норми практики» [2, с. 101]. Тому, опрацьовуючи проблеми розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ, ми керувалися тим, що вiдбiр i структурування змiсту навчання та оргашзащя навчання (вибiр форм i методiв) кершного персоналу ПТНЗ мають здшснюватися з урахуванням як загальнодидактичних принципiв, так i принципiв професшного навчання.

Так, принцип науковостi реалiзовано передусiм в опрацюваннi програми розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ та змюту навчально-методичного посiбника «Iнформацiйно-аналiтична компетентнiсть керiвника професiйно-технiчного навчального закладу: Алгоритми ефективно! дiяльностi», в якому розкриваються особливоси 1АД керiвника ПТНЗ - основи розвитку 1АК, медiакультури та медааграмотност! На основi теоретичного обгрунтування структури i змiсту 1АК керiвника ПТНЗ виокремлено групу вмiнь, опанування i розвиток яких сприятиме пiдвищению ефективносп роботи з iнформацiею у процеа пiдготовки i прийняття управлiнського ршення. У контекст порушено! у цьому навчально-методичному посiбнику проблеми розглядаються питання управлiнсько! культури, ршень сформованосл яко! значною мiрою залежить вiд шформащйно! обiзнаностi кершника, його iнформацiйно-аналiтичних теоретичних i технологiчних знань i умшь, здатносп використовувати !х в управлшськш практищ.

Логiкою розробленого методичного поабника передбачаеться алгоритмiзацiя 1АД керiвника ПТНЗ, що вщображено в структурi книги. Один iз роздiлiв книги присвячено розкриттю методичних засад розвитку 1АК керiвника. Таким чином, зроблено спробу наблизити змiст книги до безпосередньо! управлiнсько! практики керiвного персоналу системи ПТО. Для цього наведено також приклади роботи з шформащею, здшснення аналiтично! дiяльностi, практичнi поради, рекомендаций Значне мiсце вiдводиться технологi! яюсно-змiстового перетворення iнформацi! для тдготовки i прийняття рiшения. У доступнш формi розкрито суть i методи роботи в 1нтернет, особливостi використання iнформацiйно-пошукових систем, технологiзацi! пошуку шформаци.

У посiбнику дотримано логiчних зв'язкв мiж окремими темами, що ввдповвдае принципу систематичностi i послiдовностi в навчанш - «кожен елемент лопчно пов'язуеться з iншими, наступне спираеться на попередне, готуе до засвоення нового» [2, с. 108]. Вичленення у навчальному матерiалi провiдних (ключових) понять, що утворюють термiнологiчне поле розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ, встановлення !х зв'язку з iншими поняттями сприяють системностi навчання. Реалiзацiя принципу системносп передбачена через розкриття i впровадження механiзмiв розвитку 1АК керiвника ПТНЗ у мiжкурсовий перiод у системi методично! роботи ОНМЦ ПТО.

Принцип доступностi в розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ виявляеться у вщповвдносп навчання рiвню реальних навчальних можливостей кожного, хто навчаеться. Система завдань для практичного застосування iнформацiйно-аналiтичних теоретичних i технологiчних знань будувалася з урахуванням рiвня пiдготовленостi учасник1в експерименту, !хнiх побажань. Тому кожний обирав самостшно предмет 1АД, на якому вiдпрацьовувалися методи аналiзу та синтезу шформаци, використовувалися мас-медiа, рiзнi джерела шформаци на паперових носiях та в 1нтернет, а також рiзнi комунiкацiйнi канали (електронна пошта, телефонний зв'язок, 8куре, еБ18к - вiртуальна флешка, Google+, соцiальнi мережi). Таким чином, здшснювалися пiдготовка доповiдей на педраду, обгрунтування методично! теми, над якою працюватиме педагогiчний колектив, проводилося дослiдження з певно! проблеми, результати якого оформлювалися у виглядi статп в науковий журнал або тез на конференщю, узагальнювалися результати внутршньоучилищного контролю за пiдготовкою квалiфiкованих робинишв, розроблялися педагогiчнi проекти тощо.

Принцип посднання рiзних форм оргатзаци навчання залежно вiд завдань, змкту i методiв освти ми розглядали як один iз принцитв, що впливае на ефектившсть навчального процесу. Оскшьки розвиток 1АК керiвникiв ПТНЗ вщбуваеться в мiжкурсовий перiод у системi методично! роботи ОНМЦ ПТО, то необхiдно було враховувати соцiально-економiчнi, педагопчш та психологiчнi умови. Вивчення науково! лiтератури, результалв дослiджень iз проблеми розвитку 1АК у рiзних фахiвцiв дають пiдстави для висновку, що прикладний аспект технологiй розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ мае визначатися: а) специфшою професiйно! дiяльностi суб'ектiв навчання; б) умовами навчання - системою методично! роботи ОНМЦ ПТО; в) життевим досввдом i досвiдом професшно! дiяльностi; г) ступенем пiдготовки суб'екпв навчання до роботи з комп'ютером i використання iнформацiйних технологiй; д) вибором адекватних i ефективних форм навчання. Ввдповвдно до сучасних тенденцш розвитку освiти, вочевидь, доцшьно обирати тi форми, методи, технологi! розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ, як1 бшьшою мiрою вiдповiдають тренуванню розумових здiбностей, логiчного iнтелекту i вербальних навичок у процесi комунiкацi! з тренером у груш, використанню потенцiалу змюту зазначено! компетентностi для розкриття творчих здiбностей, сприяють самовихованню, самовдосконаленню, саморозвитку особистостi, забезпечують поступовий перехiд ввд традицiйного навчання до динамiчного у системi безперервно! освiти. При цьому слiд зважати на те, що методика оргашзаци динамiчного навчання враховуе специфшу мисленневих процесiв. Тому особливо! ваги для розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ набувають принципи (аксюми) динамiчного навчання, обгрунтоваш нiмецьким дослiдником К. Фопелем:

• мозок - це комплексна адаптивна система;

• наша психша сощальна за природою;

• навчання залежить ввд фiзiологi!;

• людина мае властивють в усьому шукати смисл;

• навчання включае в себе виокремлення знайомих, пов'язаних з минулим досвiдом, структур i створення нових творчих моделей;

• почуття вiдiграють найважливiшу роль у навчаннц

• сприймаючи iнформацiю, мозок водночас диференцше !! та узагальнюе;

• концентруючись на чомусь, ми водночас сприймаемо i те, що знаходиться поза полем нашо! уваги;

• навчання ввдбуваеться як на свiдомому рiвнi, так i несвiдомо;

• у нас е рiзнi можливосл запам'ятовувати шформацш;

• ми краще запам'ятовуемо i розумiемо iнформацiю, коли у нас е можливють «прожити», вiдчути !!;

• навчания продовжуеться протягом усього життя;

• навчанню сприяють защкавлетсть i азарт, а заважае погроза;

• мозок кожно! людини ушкальний [8, с. 19-26].

За результатами впровадження цих принцитв у практику роботи К. Фопель дшшов висновку, що найбшьш повно вони реалiзуються в таких формах навчания, як воркшоп, лабораторiя, майстер-клас та треншг.

На основi аналiзу планiв роботи ОНМЦ ПТО, сшвбесвд з !х директорами та керiвниками ПТНЗ нами була виявлена потреба у проведенш теоретичних занять з обрано! теми. Результати вивчення теоретичних i прикладних дослiджень свiдчать про те, що серед технологш традицiйного навчания, яю використовуються для розвитку компетентностi (!! когнiтивно! складово!), широко практикуються лекторИ або окремi лекцИ. Бшьштстъ дослщнишв цiе! форми навчания переконанi, що лекщю доречно проводити, якщо: бракуе пiдручникiв з нових курсiв, що запроваджуються (лекцiя - основне джерело iнформацi!); новий навчальний матерiал ще не дютав вiдображения в юнуючих пiдручниках або якщо деякi !х роздiли застарiли; окремi теми тдручника особливо важк1 для самостiйного вивчення i потребують методично! переробки лектором; з основних проблем курсу юнують заперечливi концепцi! (лекцiя необхiдна для !х об'ективного висвiтления) [1; 3; 5].

Проаналiзувавши науковi здобутки учених-педагопв, дидакпв i психолога, ми виокремили вимоги до лекци, помiж яких: моральшсть змiсту навчального матерiалу i викладания; науковiсть та iнформованiсть (сучасний науковий рiвень); доказовiсть та аргументовашсть; цiлiснiсть розкриття теми або якогось великого чи важкого розд^ курсу; наявшсть достатньо! кiлькостi яскравих, переконливих прикладiв, фактiв, обгрунтувань, докумеипв i наукових доказiв; емоцiйнiсть викладания; активiзацiя мисления слухачiв; постановка питань для роздумiв; чiткi структура й лопка розкриття питань, як1 послiдовно викладаються; використания рiзних методичних прийомiв - аудiовiзуальних дидактичних матерiалiв, навчальних вiдеофiльмiв, магнiтних записiв, презентацiйних матерiалiв, застосування елементiв евристично! бесiди, виокремления головних думок i положень, пiдкресления висновшв, повторения !х у рiзних формулюваннях; викладания доступною й зрозумiлою мовою, роз'яснения нових термiнiв, поиять, назв тощо. За результатами до^джения О. Сидоренко, лекщю для керiвникiв ПТНЗ в системi методично! роботи ОНМЦ ПТО, оргашзовану за окресленими рекомендащями, можиа назвати трентгом, оск1льки сьогодш тренiнгом називають будь-яке навчания, о^м школьного або унiверситетського [7]. Однак така лекщя може бути одна i проводитися як установча, осшльки навчания керiвникiв ПТНЗ у системi методично! роботи обмежене за часом, а тому в !! змюл мае бути реалiзованим принципи науковостi, iнформативностi, розвиваючого навчання.

Методикою розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ також передбачеш воркшопи - коротк1 практичнi семшари, iнтенсивний навчальний захiд, у процеа якого учасники навчаються насамперед завдяки власнiй активнiй роботi. Для проведения воркшопу використовують форми навчания, як дають змогу не тiльки передавати знания (передача шформаци), а й розвивати в учасник1в компетентнiсть. Так, в 1АК керiвникiв ПТНЗ це творчi здiбностi, аналiтичнi i синтезуючi умiния i навички. Крiм того, формуеться готовнiсть брати на себе вщповвдальшсть, самостiйнiсть i готовнiсть до сшвпращ, здатнiсть приймати рiшения, а також розвивати комушкативну компетентнiсть, що ввдповвдае вимогам сучасних пiдприемств i органiзацiй. Тобто арсенал методiв, яш використовуються у воркшопi, дае змогу не тшьки навчати, тренувати умшия, але й виховувати дорослу людину, фахiвця з певним досвiдом, розвиваючи в не! професiйну компетентнiсть i використовуючи !! власний досвiд. У цьому контексп зазначимо, що розвиток 1АК завдяки унiкальностi !! структури мае неабиякий потенцiал для духовного зростания суб'ектiв управлiния ПТО, тдвищения !х iнтелектуального потенцiалу.

На наш погляд, воркшопи можна розглядати не тшьки як форму оргашзаци навчания дорослих з використаниям комплексу рiзних технологш розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ, але i як окрему педагопчну технологiю - системний метод створения, використания i визначения

всього процесу викладання i засвоення знань з урахуванням технiчних i людських pecypciB та ix взаемодп, завданням якого е оптимiзацiя форм навчання (ЮНЕСКО).

Найбiльш поширеною формою навчання в нашому педагогiчномy експерименп з розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ стали електронш портфолю (е-портфолю), як створювалися учасниками експериментальноi групи за рекомендащями керiвника експерименту, та персональний блог автора «Кер1вник професiйно-теxнiчного навчального закладу» (http://petrenko-work.blogspot.com/). Саме блог дав змогу консолщувати зусилля всix суб'екпв педагогiчного експерименту, здiйснювати монiторинг його ввдввдування, географiю, взаемодiю та актившсть учаснишв, розвивати ix медiакомпетентнiсть, варiативнi аналiтичнi iнстрyменти, вибудовувати стосунки мiж користувачами блогу, вдосконалювати yмiння користуватися рiзними комyнiкацiйними каналами. Застосування цих форм навчання уможливило реалiзацiю акмеологiчного принципу - створено умови для самореалiзацii особистосп, розвитку ii шдивщуальних можливостей i здiбностей, руху для здшснення нових, сощально значущих задyмiв, прогнозування наслiдкiв своix вчинив, прояву здатностi до свiдомого прийняття ршень.

Звичайно, нами розкрип далеко не вс принципи розвитку 1АК керiвникiв ПТНЗ через певну обмеженiсть рамками одше1" статтi. Саме використання комплексу принцитв уможливлюе досягнення позитивних результалв, серед яких, на наш погляд, важливими слiд назвати високу мотивацш на досягнення yспixy, розширення спектра джерел iнформацii в Iнтернетi (використання електронних бiблiотек, сайпв наукових установ, електронних наукових видань, наукових праць), якими стали користуватися учасники експерименту. Виконаш ними завдання (доповiдi, аналиичш записки, тези, статтi, коментарi, проекти) свiдчать про використання бiльш широкого арсеналу методiв аналiзy шформаци, ii синтезу, що позитивно позначаеться на медаакультур^ медiаграмотностi та медiаосвiтi. Одержат дат за результатами формувального експерименту прошюстрували, що рiвень сформованост теоретичних i теxнологiчниx iнформацiйно-аналiтичниx знань керiвникiв ПТНЗ зрiс вiдповiдно до 75,0 i 48,8% (когнiтивний компонент), а рiвень сформованостi аналiтико-синтетичниx та комушкативних yмiнь (фyнкцiональний компонент) - до 51,8%, що за визначеними нами та обгрунтованими критериями вiдповiдае професшному рiвню (41-60%).

Перспективними, на наш погляд, можуть бути розвiдки у напрямi розвитку 1АК педагогiв ПТНЗ медiазасобами, формування медiаграмотностi квалiфiкованиx робинишв для рiзниx галузей виробництва та сфери послуг.

Л1ТЕРАТУРА

1. Абдалина Л. В. Профессионализм педагога: психолого-акмеологическая модель развития в системе повышения квалификации: учеб. пособ. / Л. В. Абдалина. - Воронеж : ЦНТИ, 2010. -208 с.

2. Гончаренко С. У. Педагопчт закони, закономiрностi, принципи. Сучасне тлумачення / С. У. Гончаренко. - Рiвне : Волинсью обереги, 2012. - 192 с.

3. Жигулин А. А. Теоретико-методологические основы исследования и развития правовой компетентности специалиста среднего профессионального образования неюридического профиля: монография / А. А. Жигулин, Н. В. Полянская. - Воронеж : ООО «ВЦНТИ», 2011. - 63 с.

4. 1ванов В. Медiаосвiта та медiаграмотнiсть: короткий огляд / В. 1ванов, О. Волошенюк, Л. Кульчинська, Т. 1ванова, та. ш. - 2-ге вид., стер. - К. : АУП, ЦВП, 2012. - 58 с.

5. Педагогика и психология высшей школы: учеб. пособ. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. - 544 с

6. Петренко Л. Концепщя розвитку шформацшно-аналггично! компетентност керiвникiв професшно-техшчних навчальних закладiв / Л.Петренко // Професшно-техшчна освгта. - 2012. -№ 3. С. 34-36.

7. Сидоренко Е. В. Технологии создания тренинга. От замысла к результату / Е. В. Сидоренко. - СПб. : Речь ; ООО «Сидоренко и Ко», 2008. - 336 с.

8. Фопель К. Психологические принципы обучения взрослых. Проведение воркшопов: семинаров, мастер-классов: пер. с нем. / К. Фопель.- М. : Генезис, 2010. - 360 с. - (Все о психологической группе).

9. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO. In Education for the Media and the Digital Age. Vienna: UNESCO, 1999, Р. 273-274. Reprint in : Outlooks on Children and Media. - Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 2001 - P. 152.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.