CC BY
89
УДК 616.28-008.55-08 ТР1НУС К.Ф.
ДНУ «Науково-практичний центр профлактично! та клнчно! медицини» Державного управлння справами, м. Ки!в
ПРИНЦИПИ ЛкУВАННЯ ЗАПАМОРОЧЕНЬ
Резюме. Стаття присвячена терапи та профыактищ запаморочень. Докладно наведене теоретичне тдГрунтя для використання лкувальних заходiв, розглянуто вибiр терапи залежно вiд топографа ураження. Ключовi слова: запаморочення, тератя, ураження.
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЩЕМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Актуальнгсть
Кокрашвсью звгга шформують, що вщ запаморочення страждае 22,9 % дорослих, яюсть життя яких знижена [83]. Визначення типу «будь-який дискомфорт у головi розглядали як запаморочення» [72] базуються на суб'ективному сприй-нятп л1карем особистих переживань хворого. Це вилилось у суб'екгивiзм терапи, бо в шструкщяхдо препарат1в зазначали «запаморочення рiзного походження». Вiдмiчали: «1рон1я долi полягае в тому, що у препарата для лкування запаморочень вони е у списку поширених побiчних ефекпв» [39]. Ведомо, що препарати, як! допомагають при запамороченнях, можуть викликати головокружшня (наприклад, агонiсти дофамшо-вих рецептор1в) i навпаки. Завдання дано! працi — намiтити основи диференцшно! терапи запаморочень.
Теоретичне тдГрунтя профшактики та терапм запаморочень
Концепщя присiнкa полягае в тому, що вш формуе запаморочення. Периферия його складаеться з шести дат-чиюв: 1) прискорення; 2) грaвiтaцiя; 3) звуки; 4) вiбрaцiя; 5) магнита iмпульси; 6) метaболiзм. Центральна частина, о^м чутливо!, мае iнтегрaтивну функцш — сприйняття простору. Просторова орiентaцiя (ПО) починаеться у при-сшкових ядрах ромбоподiбноl ямки, у ПО вщграе роль медiaльний поздовжнiй пучок, чотиригорбочкове тшо, хвостате ядро. У ПО беруть участь зiр, слух, пропрюцепщя, присiнок. Ефекторнi реакци реaлiзовaнi через вестибуло-моторну, вегетативну та лiмбiчну проекци. Присiнкове ураження мае три стади: а) гостра фаза; б) перюд уявного благополуччя; в) вщдалет нaслiдки [111].
А. Етюлопчна тератя
Етiологiчнa терaпiя полягае у створеннi рецепторам лaбiринту оптимальних умов функщонування. Деприва-цiя або перевантаження датчиюв призводить до порушень та необхщност !х корекци [43, 52].
1. Дя прискорень. Датчик прискорень уражаеться при перебуванш в транспорт^ унаслщок травм, вiбрaцiй [8].
З шшого боку, aдеквaтнi присiнковi навантаження при-скорюють видужання iнфaрктних хворих, нормaлiзують дихaльнi та серцевi ритми новонароджених [43, 68].
— Кшетоз — комплекс симптомiв, що виникае при захитувант в трaнспортi. Корелюе зi збiльшенням ваги (0,4146) та фотофобiями (0,4414) [110]. Профiлaктикa полягае у дiетi, нaцiленiй на зниження ваги, обмеженнi копченостей, шоколаду, пива, кави, червоного вина, пс-тамшовмюних продуктiв (полуницi, кiвi) [10]. Використо-вують бiологiчний зворотний зв'язок. При присшковому нaвaнтaженнi добровольцям демонструють кардюграму (ЕКГ) у споко! та поточну ЕКГ i рекомендують зусиллям волi приводити поточну ЕКГ до контрольно! [74]. Для профшактики використовують ГАМК, гiстaмiновi Н1-блокатори, кaльцiевi, мускaриновi блокатори, ноотропи з седативною дiею та моноaмiни [1], для ваптних — екс-тракт цикути, кошум, амбру, естрагон, iмбир [93]. Для лжування розгорнутого кiнетозу вживають седативш, присiнковi блокатори, антиеметики, бета-блокатори, антиаритмжи, вaлерiaну, ментол. Авiaцiйний персонал часом потребуе шдвищено! уваги, тому вживають сти-мулятори: фенaмiн, меридил (центедрин), сиднокарб, сиднофен, триметилксантини, стрихнш, секуринш, сепарал, алкалощи арали [1].
— Травма голови — подразнення присшка, що за-шкалюе. У всьому свт травма голови е лщируючою причиною смертi. Серед населення США вщ не! потерпае понад 1,5 % оиб, нaйчaстiше у вщ м1ж 15 i 24 роками, у 30 % випадюв потрiбнa госпiтaлiзaцiя [101]. 80 % потер-пiлих вщ травми голови мають ураження малого ступеня, 10 % — середнього та 10 % вираженого [71]. Хворi з тс-лятравматичним ураженням мозку мають довготривaлi наслщки у формi порушень фiзичних, особистiсних та когнiтивних [89]. У гострш фaзi описане псевдоголово-кружшня, вирaженiсть якого залежить вщ штенсивност травми, порушення ПО (ППО). У тяжких випадках по-терпiлий непритомше. У моторнiй проекци — порушення координаци, пaдiння, нiстaгм [33]. Вегетативш розлади:
найнебезпечшшими e серцево-судиннi, але описаш болi голови, блювота, сечовипускання та дефекащя. Лiмбiчнi реакци — зниження емоцiйностi, страхи, анорексiя [105]. Показаш седативнi: гiстамiновi Н1-блокатори, кальщ-eBi блокатори, ментол [13], ГАМК, антиеметики [32], у тяжких випадках — стимулятори серцево!' дiяльностi, триметилксантини [1] та препарати, що вiдновлюють функцй нейронiв: церебролiзин (мае позитивний вплив на нейрогенез, синаптогенез та нейропластичнють по-дiбно до факторiв росту нервiв: CNTF, GNTF, IGF-1, IGF-2 и NGF) [67, 118], антиоксиданти (аскорбшова кислота, коензим Q10). МРТ та КТ роблять для ощнки пошкоджень тканини мозку та исток черепа [94]. Для уявного благополуччя характерш етзоди запаморочення при навантаженнях i змiнах погоди, кiнетози та ППО: десцендофобiя, агорафобiя, акрофобiя [107]. Показаш но-отропнi препарати та присшкова реабiлiтацiя. Важливо не перевантажувати потерпiлий орган: зменшити подорожi, навантаження магштними полями та вiбрацiями [16]. У третш фазi знаходять невролопчш, серцево-судиннi ура-ження, психотичнi розлади. У лiкуваннi, окрiм профшьно!' терапй', необхiдна корекцiя стану присiнка [35]. Якщо li не здiйснювати, за декшька рокiв розлади досягають юрково! зони [14]. Порушення балансу юркових процесiв порушуе медiаторнi, метаболiчнi системи, «обвалюе» iмунiтет, виникають хронiчнi шфекцшш, автоiмуннi та онко-захворювання [18]. Обов'язково слщ вщновити функцй' ГАМКерпчних процесiв (ГАМК, антагонiст NMDA-рецепторiв мемантин, у тяжких випадках — габапентин), корегувати присшковий стан залежно вiд характеру по-рушень — гшорефлекси (ноотропи) чи гiперрефлексii (спочатку купiрування гiперреактивностi присiнковими блокаторами, потам — ноотропш препарати для активаци пластичних процесiв) [34, 112]. Зрозумшо, що водночас проводять i лжування захворювання, що на цей момент стае основним: гшертони, дiабету, пухлини [14]. У на-шiй практищ в деяких хворих у цьому перiодi з'являлись перiоди резистентного безсоння з кошмарами, що добре поддавались лiкуванню вертигохелем.
— В1брацшна хвороба розвиваеться подiбно до посттравматичного синдрому, але вiдрiзняeться малою штенсив-нiстю та хронiчним перебiгом [61]. Перша стащя виникае пiсля надмiрноi' працi: весшньо!' оранки чи жнив, роботи в шахл чи тривалих перельотiв. Цю стадiю ведуть подiбно до кiнетозу [6]. Уявне благополуччя тривае 5—10 рокiв [8, 75] i мало вiдрiзняeться вiд посттравматичного чи радiа-цiйного синдрому [35, 107]. Пюля 10-рiчного стажу настае вiбрацiйна хвороба, яку характеризують радикулггами, по-лiневропатiями, вегетативно-вестибулярним, ангюдисто-шчним синдромами та синдромом Рейно [8, 73]. Симптоми полшевропати: а) сверб1ж долонь i ступень, сухость шюри, парестезй', занiмiння, мерзлякуватiсть; б) мерехтшня, свгг-лi, кольоровi, темнi плями в очах; в) шуми, дзвш у головi та вухах; г) запаморочення, дисбаланс, болi голови, нудота. 1нструментально документують у виглядi «термоампутаци кiнцiвок» за допомогою термографй' уповшьнення про-ведення iмпульсiв по нервах при електрофiзiологiчних дослщженнях. До механiзмiв розвитку полшевропати належать: активацiя вiльнорадикального стресу, порушення
метаболiзму жирних кислот, пригшчення ендоневрально! циркуляци, розвиток гшокси, хронiчна гiперглiкемiя, що призводить до дисрегуляци сульфгщрильних груп. Препаратом вибору е тiоктова (альфа-лшоева) кислота, вiдкрита в 1948 р. O'Kane i Gunsalus, що мае формулу C8H12O2(SH)2 та являе собою метаболп" речовини, що ендогенно синте-зуеться в органiзмi людини (у нормi 10—50 пг/мл). Вона позитивно впливае на енергетичний метаболiзм, зменшуе окислювальний стрес, активуе мiтохондрiальнi ферменти, пщвищуе окислення глюкози, гальмуе глюконеогенез i кетогенез, зв'язуе вiльнi радикали, вщновлюе мембрану нервово! клiтини, а отже, i нервову провiднiсть, призводить до поновлення чутливосп та позбавлення вщ болю. Ii етилендiамiнова сiль (Еспа-лiпон) дае менше побiчних ефектiв за типом болiв голови, нудоти, алерпчних реакцiй.
Особливiстю професшно! патологи е виснаження гальмiвних процеив, що, з одного боку, обмежуе ви-користання активуючих препаратiв, а з шшого — ха-рактеризуеться набором уражень, що потребують вико-ристання конфлiктуючих м1ж собою лжарських засобiв (ноотропiв та гiстамiнових блокаторiв або тюктово! кислоти та препаратав магнiю) [106]. Тому ефективними виявляються ноотропнi препарати з седативною дiею (ноофен) та комбшаци лiкiв, що мютять SH-групи, — тiоцетам (комбшащя антиоксиданту тiотриазолiну з ноотропним препаратом трацетамом). Вiн е унiкальним нейрометаболiчним стимулятором, що покращуе ште-гративну та когнтивну функцй мозку, активуе пам'ять та освоення нових навичок. Його складовi потенщюють один одного, сприяючи нейропластичност та активу-ючи синаптичну передачу [13]. У лжуванш больових синдромiв непогано зарекомендував себе габапентин, а синдрому Рейно — танакан (препарат, що за рахунок свого мультикомпонентного складу мае широкий спектр активности розширюе артерюли, венули та капшяри, розрщжуе кров за рахунок дезагрегаци еритроцитiв, мае антиоксидантну та очищувальну (скавенджер) активнiсть, полегшуе утилiзацiю та накопичення глюкози й АТФ, синтез нейромедiаторiв i активащю нейропластичних процесiв, добре переноситься при тривалому вживаннi [21]. Останнiй виявився единим екстрактом гшкго, у складО якого менше 5 %е токсично! гшкголево! кислоти [2]. У таких хворих знаходять пщвищеш рОвн холестерину та глюкози крови [8], що потребуе призначення статишв (atorvastatin, cerivastatin, fluvastatin, lovastatin, mevastatin — використовували у дослодах на тваринах, pitavastatin, pravastatin, rosuvastatin, simvastatin) [105] у першому ви-падку та похщних сульфосечовини (tolinase, butamidum, chlorpropamidum, gliclazide, bucarbanum, glibenclamidum, glipizide, gliquidone, glibutidum, metforminum) чи б^уаш-дОв — у другому [13]. Запилешсть робочих мюць призводить до розвитку астматичних компонентов, що обмежуе використання бета-блокаторОв. Тому в цш груш хворих уживають кальщевО блокатори, шпбггори ангютензин-перетворюючого ферменту (АПФ), сартани, дОуретики, при шдивщуальнш непереносимост до названих медикаментов — препарати друго! лши, наприклад алкалощи раувольфи [9]. ЛОмбОчн розлади [46], паркшсошзм пщ-даються лОкуванню агонютами допамшу [23].
— КупулолМаз супроводжуеться нападами добро-яюсного пароксизмального позицшного головокружоння (ДППГ), що тривають секунди чи хвилини. 1х викликають певнО положення голови. Причини ДППГ: отит, мешнпт, травма, мйрень, лтаз, дГабет. ДППГ виникае внасль док контакту купули з отокошями, що воддшились вод макули. У певних положеннях голови вони торкаються купули, подразнюють и, призводячи до головокружшня. Для нютагму при ДППГ типов! втома (зникае за кшька хвилин) та габотуащя (повторення випробувань зменшуе виражешсть головокружшня). ДГагностичне значення мае проба Холлпайка (нахили голови). Лжування базуеться на видаленн отоконйв до утрикулюсу, де вони резорбу-ються. Популярним е маневр ЕпплГ, який виконують таким чином: пащента кладуть на сторону виникнення головокружшня, чекають, доки шстагм зупиниться, а тодГ кладуть у дзеркальне положення [59]. Важливу роль вщграють хвороби, пов'язан з отокошями i карбоанп-дразою. Етютропною терашею е нормалГзац1я гомеостазу отоконйв: препарати кальцш, антиоксиданти, вотамши B1, B6, C, D, E, niacin, biotin [105].
2. Змши гр;штацп природн (повний мюяць) та техно-генш, пов'язан з авГацшними та космГчними польотами.
— Лунатизм означае викликан повним мГсяцем симптоми: безсоння, бол! голови, збудження, булГмш, слинотечу, загострення гастроентерипв, напади серце-биття, подвищення АТ. Профшактика полягае у зменшен-н навантажень присшка. ЛГкування: пстамшовГ Н1- та Са2+-блокатори, препарати К+ та Mg2+, активатори ГАМК, мускариновГ, допамшовГ, бета-блокатори [7].
— Макро- та мКрогравтащя виникае при польотах лотаив та космГчних апарата. ОкрГм навантажень присш-ка водбуваеться перерозподш крови (при макрогравотацй у напрямку градГента прискорень, а при мжрогравгга-цй — у верхню частину т1ла). ДГагностика малопоказова. Профшактика залишаеться на опрацювання майбутшм поколшням. Значну роль вщграе дГета та стан внутршнГх оргашв. ЛГкування потребуе вдосконалення [5].
3. Звукова (акустична) травма та шумова хвороба ви-никають при дГ! шушв та рГзких звуков. Водомо, що сакулюс сприймае звуки Гз границею в 40 дБА. Тому слуховГ та при-сшковГ розлади мають характерний тристадшний переб1г [45]. Вони проявляються суб'ективними шумами, що документу-ють за допомогою аудюметрй, слухових i прийнкових викли-каних потенщалГв [96]. Водшчають порушення координацй та вегетативнГ симптоми: серцебиття, змши АТ, ферментв кровГ, потливють, болГ голови, нудота, слинотеча або сухость рота (у першому випадку вибирають мускариновГ блокатори, в шшому — аготсти). Проф1лактика полягае у нормалГзацй шушв та використанн засоб1в захисту [11]. Профилактика: антиоксиданти, вотамши групи В (В6). У лОкуванн важли-вими складовими е ноотропи (танакан, тюцетам), тюктова (альфа-лшоева) кислота (Еспа-л1пон), янтарна та яблучна кислоти, симптоматично — гшотензивш та пстамшовГ Н1-блокатори [105].
4. Вплив електромагн1тних пол1в. Датчики магногаих ГмпульсГв, розташован в макулах [85], сприймають змши погоди, бо плин хмар i грозовГ розряди створюють змшне магногае поле. Зараз свот наповнений техногенними гене-
раторами магногаих ГмпульсГв. Вони втомлюють датчик, i далГ все розвиваеться подГбно до кшетозу. Магнотне на-вантаження попршуе координащю рухов у хворих [16]. Дискутуеться подвищення АТ та раковГ захворювання вод користування мобшьними телефонами у воддаленому перюдГ [41, 60]. Профшактика полягае в екрануванн при-мщень, компенсацо! ЕМП [16]. При гострому випадку тактика подГбна до ведення кшетозу, тератя воддалених наслодюв така, як i тсля травми голови [107].
5. Змши окисно-вщновного потенщалу (ОВП) вну-тршшх середовищ призводять до змши ствводношення SH- та S-S-груп, що впливае на жорстюсть цилш волоса-тих клотин [102]. Вони на 3—5 порядив чутливМ за шшГ бшки [12]. Отже, присшкова периферГя сприймае змши ОВП тканин, що водбивають стан метаболГчних процесГв та проникнення токсишв у внутрОшн середовища [81].
— Порушення метаболЬму змшюють стан присшка, це означае, що окрГм лГкування дГабету, тиреощиту тощо необходна корекщя присшкового стану [22].
— Отруення з названого погляду сприймае саме при-сшок [104]. Його реакцГ! спрямован на водновлення гомеостазу — вод змш складу ферментав крови [66] до виведення отруйних мас зГ шлунка [1]. КрГм специ-фГчних антидотГв, корекцо! мшерального та бГлкового складу кровГ, слод корегувати стан присГнка. На пери-ферй' страждають сульфгГдрильнГ групи цилш волосатих клГтин. ПоказанГ хелатуючГ комплексони, що зв'яжуть токсини, вГдновники, антиоксиданти [13]. Серед до-наторГв сульфгодрильних груп тГоктова (альфа-лГпоева) кислота мае нейропротекторш та нейровГдновнГ, анти-оксидантш властивостГ (серед Н солей Еспа-лшон мае найменше ускладнень за типом болГв голови та нудоти). Цикл Кребса активують яблучна та янтарна кислоти [95]. Загальмовашсть потребуе активацо! медГаторних систем: холГнергГчних, адренергГчних, допамшових чи серотонГнових. Зниження тонусу у вестибуло-моторнш проекцй' потребуе корекцо! натрГй-калГевого балансу [38], призначення вГтамГнГв, антихолшестеразних препаратГв, агонГстГв адреналГну, дофамГну, шкотинових агонГстГв (лобелГн, цитизин, анабазин, абазин) [24]. М'язовГ спазми знГмають мюрелаксантами, у випадку тунельних синд-ромГв — анальгетиками, протизапальними, вГтамГнами групи В (В12), диспортом [93]. Порушення у вегетативной проекцй' вГдрГзняються р1зноманотшстю: нестримна блювота, болГ голови, спазми кишечника, тахОаритмо!, пГдвищення АТ. Використовують сорбенти (наприклад, смекту), сумМ амГнокислот, плазмозамГнники, коло1днГ, регГдратуючГ розчини. Кутрують блювоту антиеметика-ми: дофамшовими, мускариновими, серотонГновими бло-каторами, ментолом. Блювоту при хомютерапй зупиняють блокаторами дофамшових рецепторГв (metoclopromide, domperidone, haloperidol, chlorpromazine та alizapride) [47]. Виражену активнють мають похГднГ фенотГазину, що, крГм дофамГноблокуючо!, мають антигГстамГнову та антихолшерпчну дй. До них належать: acepromazine, chlorpromazine та prochlorperazine. ПобГчнГ ефекти вклю-чають гГпотонГю через а-адреноблокуючу дГю та зниження порогу конвульсш в епГлептикГв [13]. Екстрашрамодш симптоми виникають при взаемодо! з антипстамшами
(дифенгщрамш). До холшолгтичних антиеметиюв належать: атротн, скополамiн, iзопрамiд i периферичт холiнолiтики (глiкопiролат, пропантелiн, метскополамiн). 1х використовують при KiHeT03ax. ricTaMiHOBi блокатори характеризуються холiнолiтичними ефектами, до них належать: дифенгщрамш, дименгщринат, прометазин (фенотаазин з Н^блокуючим ефектом), циклiзин i мек-лiзин (оcтaннi два тератогент у високих дозах) [6]. Ме-токлопрамщ мае три прояви антиеметично! aктивноcтi: у низьких дозах — антидофамшову, у високих — анти-cеротонiнову, активуе перистальтику шлунка та дванад-цятипало! кишки. Використовують при нмютерат! для прискорення перистальтики, при рефлюкс та вiруcних ентеритах. Протипоказаннями е дуоденальна обcтрукцiя чи виразка [92]. При блювота, викликaнiй цитотоксич-ними лiкaми, рaдiaцiйною чи хiмiотерaпiею, покaзaнi aнтaгонicти cеротонiну: ондансетрон (неефективний при кiнетозaх), доласетрон, глaнicетрон, тротсетрон, aлiзa-прид [115]. Слiд контролювати ЕКГ, бо цi лiки здатт по-довжувати QT, особливо грашсетрон [26]. Вважають, що буторфанол е ефективним антиеметиком через прямий вплив на центр блювоти. Серед ефективних природних лiкiв — концентрований вiдвaр м'яти [13], вертигохель.
— BipycHi токсини в гострш формi призводять до при-сшкових порушень: запаморочень, порушень координаци, нудоти, блювоти, зaпорiв [62]. Проводять детоксика-цiю, покaзaнi aнтaциднi, антиоксидантш, aнтиaлергiчнi засоби. При шфекци вiруcом грипу А ефективнi аманта-дин (антидофамшовий ефект при хворобi Паркшсона та медикаментозних екcтрaпiрaмiдних реaкцiях) та риманта-дин. Амантадин потенцiюе штерферони у комплексному лiкувaннi гепатиту С [54]. Тератю вiруciв грипу групи В проводять озельтaмiвiром та зaнaмiвiром [42].
Вiруcи, що викликають гоcтрi реcпiрaторнi захво-рювання, мають тропшсть до статоакустичного нерва [62]. Паразитування герпесу нерiдко проходить iз малою актившстю (втома, втрата iнiцiaтиви, болi голови, запамо-рочення, порушення слуху) та пщвищенням IgG до вiруciв групи герпесу. Позитивно дiють aцикловiр, вaлaцикловiр, гaнцикловiр, пaнaвiр (мiкcт-iнфекцiя) [4, 108].
— Вестибулярний нейронт розвиваеться безпосередньо на тш вiруcноl шфекци або невдовзi пicля не! [44]. Бшьше уражаються волоcaтi клiтини I типу та товст волокна, де сшввщношення площi до обсягу менш оптимальне, н1ж у волосатих кштин II типу та тонких волокон. Проявляеться штенсивним головокружiнням, нicтaгмом, порушенням координаци, блювотою та парезом ураженого каналу або перевагою напрямку при шстагмографи. Лiкувaння: про-тивiруcнi, пстамшов^ кaльцiевi, муcкaриновi блокатори, нуклеозиди (цитизин, уридин), антиоксиданти, вгтамши, метaболiчнi засоби [93].
Вiруcний нейронiт cлiд диференщювати з транзи-торними шемiчними атаками (Т1А), що вiдрiзняютьcя вiд iнcyльтy вщсутшстю нacлiдкiв у виглядi пaрaлiчiв та пaрезiв. Т1А характеризуеться тимчасовим зниженням кровотоку до певно! дшянки мозку через звуження кро-воносних судин мозку. Кшшчт симптоми Т1А: запамо-рочення, зниження cвiдомоcтi та чутливост сенсорних систем, контузия чи втрата пам'ята, ППО в ситуаци та чaci,
утруднення ковтання, невпiзнaвaння близьких, неконт-рольоване сечовипускання чи випорожнення, гемiпaрез, перекошене лице, порушення координаци, мовлення, емоцшт змши [3]. При нейронiтi хворий притомний, не-мае пaрaлiчiв i пaрезiв, рухи головою викликають блювоту [105]. Лiкувaння Т1А передбачае антикоагулянтну, спазмо-лiтичну терaпiю, а за потреби — малошвазивне хiрургiчне втручання. При iнcультi вiдновленню функцiй сприяють церебролiзин i танакан. Церебролiзин зменшуе зону ш-фаркту мозку, запобтаючи набряку, cтaбiлiзуе мiкроцир-куляцiю, нормaлiзуе неврологiчнi та когнiтивнi ураження та пщвищуе в!дсоток виживaноcтi. Тaкi ефекти показаш у випадках iнcультiв та судинно! деменцй (дисциркуля-торно! енцефалопати в роciйcькiй лiтерaтурi) у клшчних досл1дженнях з подвiйним cлiпим плацебо-контролем на бвразшському, Американському та Австралшському континентах [56, 88, 120]. Удослщах на тваринах церебролiзин у терапевтичному вжш 24—48 годин вщ початку мозково! iшемil активував пролiферaцiю, мiгрaцiю, дозрiвaння та виживання нейробластав [29, 58].
СН1Д окрiм запаморочень супроводжують неврологiч-нi симптоми: асептичний мешнпт, невропатй та енцефа-лопати, фокaльнi дефiцити з прогресуючою деменщею. Типове приеднання iнфекцiй: токсоплазми, туберкульозу, неоплазми, герпесу. Одужання не бувае, але продовжено! ремicil досягали зидовудином, дидеоксинозином. По-легшення приносили пригшчення глiокcилaцil та про-теази вiруcу або iмунiзaцiя iнфiковaних. Як профшактика опиcaнi позитивнi ефекти вакцинацй проти В1Л [105].
— Бактеpiальнi токсини викликають порушення при-ciнкa. Додатковим фактором е нейротоксичшсть aнтибiо-тиюв. Звертають увагу на небезпечнi класи. Амiноглiкозиди мають високу ототокcичнicть. Побiчнi ефекти карбапене-мiв — нудота, болi голови, судоми. Побiчнi ефекти цефа-лоcпоринiв — нудота, алерп!. Лiпопептиди подовжують QT (особливо erythromycin), викликають порушення зору. Монобактами подовжують QT, викликають порушення зору Пенщилши активують ЦНС. Що до хшолошв описат необоротнi ураження нервово! системи. Сульфонамщи нейротокcичнi, викликають нудоту, блювоту Тетрациклши викликають фотоcенcибiлiзaцiю. Засоби проти мжобактерш викликають загальну iнтокcикaцiю та ототоксичш. Лiки проти золотистого стафшокока i протозойних iнфекцiй: salvarsan, Chloromycetin, monurol, fucidin, zyvox, flagyl, bactroban, synercid, xifaxan, tigacyl, tindamax, fasigyn. Побiчнi ефекти: болi голови, нудота. Щ aнтибiотики рекомендовано призначати в поеднанш з антиоксидантами, сорбентами, вщновниками [цит. за Wikipedia].
— Гельмтти, проте1 та грибки викликають запаморо-чення, болi голови, нудоту, етзоди блювоти. Серед анти-гельмiнтних зacобiв видiляють вермiфуги (глиcтогiннi) та вермщиди (викликають загибель гельмiнтiв). Серед антигельмштних видiляють: бензимiдaзоли, октадеп-сипептиди. Антигельмштш влacтивоcтi мають тютюн, грецький горгх, полин, гвоздика, часник, ананас.
Пpотигpибковi подшяють на класи: полiеновi, iмi-дазоли, ехiнокaндини, тiaзоли, ундециленова кислота (також мае фунпстатичну, бактерицидну та aнтивiруcну дiю) [Wikipedia].
— Алерги розвиваються за участю присшка [57]. Практично вс aнтиaлергiки впливають на вестибулярну функцш. Багато харчових продуктiв мicтять пстамш: cуницi, малина, цитруcовi, томати — 1х треба виключити при алерпчних та aвтоiмунних захворюваннях [10]. Сшд бути обережним при вживaннi пстамшових блокaторiв у хворих iз запамороченнями та затьмареннями, бо у них е схильшсть до подовження QT-iнтервaлiв на ЕКГ [97], а Н1-блокатори подовжують QT-iнтервaл. При запаморо-ченнях бшьше покaзaнi гicтaмiновi aгонicти та ноотропш препарати, небезпечнi при алерпях [112]. Алерги супрово-джують змши вмicту ciрководневих груп у тканинах, тому !х cлiд зaмiщaти за рахунок груп, що мicтятьcя в харчових продуктах: м'яи, яйцях, молочних продуктах, червоному перцi, часнику, цибуш, кaпуcтi, зернових. Якщо бiлковi продукти е алергенами, деcенcибiлiзують простими (тю-сульфат нaтрiю) та складними арковмюними сполуками (тiоктовa (aльфa-лiпоевa) кислота, унтол) [10]. У тяжких випадках вживають глюкокортикощи. Допомагае лiку-вальне голодування.
— Вагтшсть означае змшу функцiонaльного стану ЦНС, гормонального фону та штенсивне виведення метаболтв. Тому токсикоз ранньо! ваптност також вва-жаеться вестибулярним порушенням. Вaгiтнicть обмежуе асортимент лiкaрcьких зacобiв. Важлива дiетa, а серед фармаколопчних препaрaтiв — вертигохель.
6. Мирень часто пов'язана з приciнковими розладами. У профшактищ мiгренi без аури ефективними (до 80 %) виявились бетапстин, ноофен [15], менш ефективними — бета-блокатори [53]. Американський консорщум болю голови називае п'ять препарата, що вiдрiзняютьcя середньою та високою ефектившстю в лiкувaннi м^реш: amitriptyline, divalproex, timolol, propranolol i topiramate [63]. При мiгренi з аурою, aурi без болiв та кластерних болях: при локал!заци болi в дшянщ потилицi ефектив-ним виявляеться цикланделат, а при локал!заци болi в скронях — цинаризин iз дименгiдринaтом. При на-падах — золматриптан, номiгрен, ерготaмiн. Описаний позитивний ефект альпразоламу при нападах м^реш [8, 107] та позитивнi ефекти амантадину при нaпaдi i для профшактики [100]. Нестерощний протизапальний агент, диклофенак кaлiю у формi саше (порошку), виготовлений за DBT-технолопею, катафаст (Cambia, Volfast) починае дiяти рашше вiд iнших aнaлгетикiв, вiн показаний у бврош [40] та Америщ [76].
7. ¡нформацшш навантаження (мошторна хвороба) пов'язaнi з поширенням комп'ютерiв та телевiзорiв. Нaвaнтaженi вci органи чуття, переважно зiр, але звуки стали бшьш техногеннi [75], на нас постшно впливае електромaгнiтний смог [116], змшилася структура за-пaхiв, cмaкiв [80], харчування [20]. Нaшi органи чуття icнують у неприродному режимь Симптоми мошторно! хвороби: робота з мониторами в aнaмнезi, запаморочення та ППО, болi голови, попршення зору, нудота, шуми, зaнiмiння, затьмарення, серцебиття [111]. Профшактику починають з продукта, що мютять фолiеву кислоту: рiзнi види капусти, салат, шпинат, жра, теляча печiнкa, яйця, продукти з мелатоншом: чорниця, ожина, чорна смородина, вишня, слива, пстамшовмюш продукти: сунищ,
цитрусов!, кiвi. Лжування: ноотропи, вiтaмiни групи В, антиоксиданти, ирковмюш сполуки [1], при спазмах шлунково-кишкового тракту — муcкaриновi блокатори, при серцебиттях — бета-блокатори [25].
Б. Терашя, залежна в1д топографи ураження
На сучасному етaпi ми лише наближаемось до при-цшьно! топограф!чно! терапи запаморочень. Але навпъ першi повiдомлення про ядрa-мiшенi для певних препарата у випадках, коли вони виявляються не единими мшенями, являють собою значну практичну щншсть для лжаря.
1. Периферичш ураження бувають уродженими та набутими. Першi можуть стосуватись форми лaбiринту (недорозвинутi пiвколовi канали, звужена ендол!мфатич-на протока), розвитку отоконiю (мегаотолгт), дегенераци волосатих клгтин або вестибулярного нерва. Вони клшч-но проявляються в дитячому вщ у форм! запаморочень, порушень координаци. Остаточний д!агноз встановлюють за допомогою МРТ. Лжування симптоматичне [55]. На-буп порушення викликають травми, токсини р!знома-ттно! природи, включаючи ендотоксини та метаболии, порушення кровооб!гу, шуми, в!браци, електромагштш та юшзукш випромшювання [105]. ОВП зсуваеться до перекисного боку, тому ефективними будуть х!м!чн вщновники, до яких належать моносахариди (глюкоза), полюахариди (лактулоза) та спирти (мантол). Залежно в!д характеру отрути (тяжю метали, д!абет, урикем!я, гепатоцеребральна дегенеращя) ефективш донатори сульфгщрильних груп: тюсульфат натрш, тюктова кислота (Еспа-лшон), похщш ЕДТА, унтол, димеркапрол, сукцимер, пенщиламш. Позитивно впливають внутрш-ньокл!тинн! (альфа-токоферол) та зовшшньоклгтинш (аскорбшова кислота) антиоксиданти. Вщновлюють уражен структури ноотропи: трацетам, мексидол, тана-кан, фешбут, оксибутирати, пантогам, ткамшон, ацефен, бемгтил, тюцетам. Покращують функци отоконш вггамь ни [87]. При ураженш волосатих клгтин I типу ефективна янтарна кислота. При гшокал!емп балансу досягають солями калш: ацетату оротату, хлориду, панангшу чи аспаркаму [13, 105].
Хвороба та синдром Меньера
Хворобу Меньера (ХМ) характеризуе тр!ада симптом!в: зниження слуху, вушн шуми та головокружшня. Недо-статшсть ендол!мфатично! протоки настае внаслщок шфекци, що провокуе водянку [82] та розриви пере-тинчастого лаб!ринту. Настае парал!ч слухово! та вести-булярно! функцш. Хвороба бшьше уражае одне вухо та мае флуктуючий характер. Головокружшня штенсивш, обертальш, тривалютю в декшька годин i супроводжу-ються вегетативними ефектами. Блювота приносить тимчасове полегшення. Д!агноз ставлять на пщстав! досль дження викликаних потенщал!в, аудюграми, калорично! проби. Пащенту призначають сечогшш, депдратукш, пстамшов! блокатори та антиеметики [48]. Протектори вестибулярно! функци — антиоксиданти, активатори циклу Кребса, донатори сульфгщрильних груп, препарати
калш. М1ж кризами проводять вгдновне вестибулярне навчання [17]. Резистентне до лжування виснажливе головокружшня викликае необходшсть хГрурпчного втручання, характер якого залежить вщ ступеня зниження слуху [49]. Корисною виявляеться ш'екцоя гентамщину у внутршне вухо [77, 98].
Синдром Меньера (СМ) — клшчна форма, пов'язана з трГадою Меньера. ЕтдемюлогОчн дат показують зрос-тання захворюваносп СМ. Поширешсть СМ виросла з 3,5 на 100 000 до 513 на 100 000. Для и ощнки у США використали медико-фармацевтичн звоти Гз даними про 60 млн ойб. До СМ вгдносять наступн захворювання.
ФСтула розвиваеться у латеральному твколовому каналГ як наслГдок холестеатоми. II тдозрюють при три-валш гншнш оторе!, позитивному феномен Тулю. Шс-тагмографГя виявляе незагасаючий геотропний шстагм фжсованого напрямку [114]. Лжування хорурпчне [99].
Лабiринтит е ускладненням отиту, холестеатоми чи меншгококового меншпту. Лжування: антибютики, десенсибшзуючГ, протигрибковГ, за потреби — хГрур-пчне втручання [44]. Серозний лабiринтит характеризуется головокружшням, шумами, зниженням слуху та горизонтальним шстагмом протилежного ураженню напрямку. Парез каналу рееструють за допомогою ка-лорично! проби; кранюкорпографГя показуе латераль зоване порушення координацп. Серозний лабГринтит тдозрюють при попереднш чи загальнш шфекцп. Гншний лабiринтит призводить до повно! глухоти через руйнування лабГринту i потребуе негайно! операцГ! [78]. СМ бувае пов'язаний з хрошчним отитом, отосклерозом, травмою голови, герпесом та сифшсом (менш типовГ гiперiнсулiнемiя та психогенний СМ). ДГагнози встанов-люють при проведенн бюхГмГчних, бактерюлопчних та вГрусолопчних аналГзГв [70].
Психогенний СМрозвиваеться у стресових ситуацоях: у разГ розлучення, втрати грошей чи роботи. Його розгляда-ють як синдром несправедливость В анамнезГ виявляють причини конфлжту пащента з сощальним оточенням. Лжар не впливае на ситуащю, але повинен допомогти хворому пережити кризу з мшмальними втратами, при-стосуватись до змш, а шодГ — почати нове життя [28].
2. Ураження присшкових ядер на р1вн1 стовбура мозку проявляються: суб'ективним головокружшням, запамороченням, порушенням координаци, нудотою, блювотою, вегетативними проявами. Перезбудження чи порушення симетрГ! активност вестибулярних ядер куш-рують пстамшоблокатори: етаноламши (дименпдринат, дифенгщрамш, клемастин); етилендГамши (хлоротра-мш); тетрагщрокарболши (димебон, мебгщролш); фено-тГазини (прометазин); похщш алкшамшу (диметинден), хшуклщину (квГфенадин, секвГфенадин), фталазинону (азеластин) та блокатори другого поколшня: акривастин, астемГзол, клемастин, лоратадин, терфенадин, цетири-зин, ебастин, бжарфен, дипразин, фенкарол, ципро-гептадин, димебон, диметинден, оксатомод, сетастин, фешрамш [103]. Варто пам'ятати, що астемГзол i терфенадин подовжують QT. ШкотиномГметики ефективн при гшотоноях, у тому числГ при ортостатичнш гшотензГ!. При збудженнях корисн мускаринолотики: атропш, красавка,
белатамiнал, гiосцингоматропiн, скополамш, гiосцин, платифiлiн (палюфiн, тепафiлiн, солутан) — при пщви-щеннi АТ та спазмолгган. При головокружiннi — каль-цieвi блокатори: цинаризин, флунаризин, цикланделат, нiфедипiн, нiмодипiн, алкало!ди барвшку хрещатого: вiнкапан, кавiнтон, iнстенон.
3. Ураження присшкових ядер середнього мозку бшьше пов'язанi з мускариновими, допамшовими та адренорецепторами та проявляються ППО. Допамь нергiчна гiперактивнiсть проявляеться об'ективним головокружiнням, збудженням, маячнею та параноею (ППО при шизофрени), нерiдко з блювотою, судомами, схильнiстю до наркомат! та азартних йор, депресiею, особливо сезонною. Ефективнi: клозапiн (головокружш-ня), метоклопрамщ, домперидон, галоперидол, алiзаприд та хлорпромазин, трифлуперидол та дроперидол (також антиконвульсанти). Велбутин ефективний при сезонних депрес1ях [37]. У подвiйному слшому плацебо-контрольо-ваному клiнiчному дослiдженнi показано, що при депреси малого та середнього ступеня вираженоста, ефективним е екстракт звiробою STW 3-VI (Лайф 900), алкало!ди якого блокують синаптосомальний зворотний захват серотош-ну, допамшу та норадреналiну в пресинаптичних аксон-них термiналях, вiд синтетичних аналопв вiдрiзняеться менш вираженими побiчними ефектами [113].
Допамшова недостатнiсть виражаеться порушення-ми координацп, синдромом неспокiйних шг, паркш-сонiзмом, пролактиномою, акромегалiею, зниженням сексуально! функци [86]. Показанi допамiновi агонiсти: бромокриптину мезилат, ропiнiрол, каберголш (ангедо-нiзм, алкоголiзм, сприяе освоенню моторних навичок, шдвищуе уважнiсть), перголщу мезилат, апоморфiн (при гомосексуалiзмi, геро!новш наркомат! та браку iнiцiативи), лГзурид (антиконвульсант, покращуе ког-штивну функщю, антимiгренозний ефект), ротиготин, амантадин (пташиний грип, хрошчна втома, розйяний склероз), ртЬеёП.
4. Ураження присiнкових ядер на щдюрковому р1вн1 призводить до дисфункци адреналово! та серотонiново! систем. Проявляеться головокружшням, порушенням координацп, гiпертензiею та л!м6!чними розладами. Коли об'ективш головокружшня чи псевдоголовокружiння супроводжують феохромоцитому, порушення мозково-го кровоо6!гу, ендартерит, хворобу Рейно, акроцiаноз, атеросклеротичну гангрену, троф1чш виразки, пролежнi, в'ялозаживаючi рани, гшертошчну хворобу, використо-вують альфа-блокатори: теразозин, доксазозин, омшк чи альфазозин. При серцевих катастрофах, м^реш, арштшях, наслiдках стресiв — бета-блокатори: атенолол, бюопролол, бетаксолол, метопролол, небiволол (впливае на судинний центр поздовжнього мозку), талшолол, ес-молол, пропранолол [19, 25]. Запаморочення з депрейями потребують шп6!тор!в зворотного захвату серотонiну (1ЗЗС): амiтриптилiн, трiавiл, iмiпрамiн, мапротилiн, цефедрин, герфонал, дамiлену мале!нат, кломiпрамiн та 1ЗЗС останнього поколшня (ондансетрон, доласетрон, гланiсетрон, тропiсетрон, алiзаприд) [105].
5. Ураження присшкових ядер на юрковому ршш при-зводять до порушень ГАМК-глщинового балансу та про-
цесiв збудження i гальмування [Alvarez]. Це порушуе всi медаторш системи, що клiнiчно проявляеться у формi не-вротизацй', порушеннi обмшу речовин, виникають хвороби внутрiшнiх оргашв: нирок, печiнки, щитоподiбноl залози [109]. Серед тяжких наслщюв — «обвал» iмунiтету [8], що закiнчуeться хрошчними iнфекцiями, автоiмунними та онкозахворюваннями. Лжування на цiй стадй': ГАМК, пс-тамiновi блокатори, габапентин. При розвитку артерiальноl г1пертензй' потрiбне ii профшьне ведения, але слщ пам'ятати, що так зваш «основнi дiагнози» в цьому випадку являють собою наслщки — !х лiкування процесу не зупиняе [111].
В. Терашя окремих тишв запаморочень
1. Загальн принципи: запаморочення та головокружння
Запаморочення (Dizziness) — порушення сприй-няття простору, руху та часу [30, 65]. Головокружшня (Vertigo) — шюз1я неюнуючого руху: частше оберталь-ного, рщше коливального чи лiнiйного [105]. Присшок складаеться з двох систем: 1) великих волосатих клiтин I типу, пов'язаних з товстими волокнами, що формують прямий триневронний шлях до контралатерально1 кори; 2) маленьких волосатих клггин II типу, iннервованих тонкими волокнами, що формують багатосинаптичш тракти. Перший тракт формуе головокружшня, а другий — запаморочення. При головокружшнях ефективнi кальцieвi та гiстамiновi Н1-блокатори. При запамороченнях бшьш ефективнi ноотропи (тiоцетам) [112]. Зус^чаються хворi, у яких поeднанi запаморочення з головокружшнями — для них препаратом вибору е бетапстин [69], зокрема при мйреш його украшський варiант — вестинорм [15].
2. Окремi випадки запаморочень та поеднаних cимптомiв
Запаморочення. Автор не подшяе думки, що «бшьшють причин запаморочення несерйозш, швидко проходять самi та легко пiддаються лiкуванню». Досвщ аварп на ЧАЕС показав, що запаморочення передуе грiзнiй патологи. Хворi зi скаргами на запаморочення потребують спецiалiзованого обстеження та лiкування, що включае танакан, пiрацетам, оксирацетам, цитиколш чи шкотино-мiметики, фосфолшщи (ганглiозиди, фосфатидилсерин), АКТГ, тiоцетам, мексидол, регуляцiю ГАМК-глiцинового балансу та амфетамши [47], дигiдроергокристин i кодер-гокорншмезилат, ксантинолнiкотинат [50].
Об'ективне головокружшня — вщчуття, що предмети рухаються навколо хворого. Л^вання: мускариновi, гiстамiновi, кальцieвi блокатори [84], препарати калiю, перголщ. Етiологiчна терапiя залежить вiд характеру за-хворювання: вестибулярний неврит, хвороба Меньера тощо.
Суб'ективне головокружння — хворий вщчувае, шби рухаеться сам. Лкування: адрено-, допамiио-, пстамшобло-катори [105]. Часом шюзй польотiв супроводжують хрошчш захворювання, сифiлiс, туберкульоз, початок грипу [64].
Псевдоголовокружтня — дуже ттенсивне, тяжко nid-даеться опису, хворi часом вiдмiчають, що щось кружиться всередит голови [91]. Мае негативну кореляцш зi зростом
(—0,4522) та позитивну — зО скаргами на нудоту (0,6455). ЕКГ: позитивна кореляцоя з тривалОстю штервалу QRS (0,5447). ЛОкування: ноофен, Н-холшоблокатори, мус-кариновГ, бета-блокатори, бетагГстин [69].
Порушення координаци рухiв ГнодГ зустрГчаеться окре-мо. ХворГ скаржаться, що !х водить, хитае, на мить перемкнуло. ЛГкування: ноотропи, вГдновлення мГнерального балансу, холГномГметики та агонГсти допамГну [25].
Ортостатична гтотензья — дискомфортно вщчуття, яю з'являються при вставаннГ. ЛГкування: нГкотиномГ-метики, танакан, баклофен, естрагон, Гмбир, 1ЗЗС [105].
Кшетоза — виникае при захитуванш в транспортних засобах. ЛГкування: дименгОдринат, кальцГевГ, мускарино-вГ, блокатори, ментол, ноофен, моноамши [6].
Акрофобгя — дискомфорт, що виникае на висотО при поглядО вниз. ЛОкування вестибулярно! дисфункцИ: каль-цОевО, адреноблокатори, мускаринолОтики, дОуретики. При психотравматичнш подГ! — психотерапОя [117].
Агорафоб1я — дискомфорт на площах, базарах, у супермаркетах. ЛОкування: ноотропи, адренолгтики, холшоль тики, активатори пстамшу [31].
Шктофоб1я — дискомфорт, непевшсть у темрявО, у сутшках. ЛОкування: адренергОчнО та допамОновО агошс-ти, ноотропи, мелатонОн, мускаринолОтики, препарати калш. ПсихотерапОя корисна при психотравматичних наслОдках [79].
Клаустрофоб1я — некомфортш вОдчуття в закритих просторах. ЛОкування: танакан, бетапстин, моноамши, ГАМК [36, 110]. При специфОчних фобоях — психотерапОя [119].
Асцендофоб1я — дискомфорт при пОдйомО вгору. ХворО вОдмОчають необходшсть вОзуального контролю. ЕКГ: виражена позитивна корелящя з тривалОстю зубця Р (0,7259) та штервалу PQ (0,6472). ЛОкування: шкотино-мОметики, мускаринолОтики, ноотропи, препарати калш. ПстамшовО блокатори можна використовувати лише пОд контролем ЕКГ.
Десцендофоб1я — дискомфорт при спуску згори, зокрема по схГдцях, виникае потреба вОзуального контролю. Позитивна кореляцоя з вжом (0,4037) та скаргами на за-дишку (0,4461). ЕКГ: позитивна кореляцоя з тривалОстю зубця Р (0,7259) та штервалу PQ (0,6472), негативна — з штервалом ST (—0,4082). ЛОкування: ноотропи, адрено-, серотоншо-, допамшо-, мускариноблокатори, ГАМК, препарати калш. ПстамшовО блокатори протипоказаш.
Оптоктез — дискомфорт вОд оптокГнетично! стимуля-цГ!: рух потягу, миготшня. Корелюе з систолОчним (0,5202) та дОастолОчним (0,5033) тиском. ЛОкування: кальщевО, гОстамОновО, ганглОо-, бета-блокатори та блокатори АПФ, фешбут.
Нудоту — визначають як поштовх до блювоти. ЛОкування: ментол, валерОана, ГАМК, моноамши, фешбут, ганглюблокатори, пстамшовО, мускариновО, адреноблокатори, кальщевО блокатори [105].
Блювота — акт викидання шлункового вмюту назовнО. ЛОкування: ментол, валерОана, шкотиномОметики, мускаринолОтики, регОдратуючО, антиеметики [90].
Болi голови мають позитивну кореляцш з агорафо-бОею (0,4588). ЛОкування: фешбут, бетапстин (без аури),
пстамшов! та кальщев! блокатори (аура, кластеры бол!), мускаринов! та бета-блокатори [53].
Затьмарення чи потемншня в очах виникають при ру-хах голови, ф!зичних напруженнях або сам! по собь ЕКГ: корелящя з тривалютю зубця Р (0,5101) та комплексу PQ (0,6202) (при синдром! Бругада використовують ajmaline та flecainide). Лжування: ноотропи, ганглюблокатори, адренолгтики, ГАМК, препарати калш. Кальщев! та пстамшов! блокатори протипоказаш.
Шуми вушш як замшник запаморочення мали по-зитивну кореляцш з зашмшнями (0,4462). Л!кування: пстамшов! агошсти, ноотропи, танакан, адренолгтики, мускаринолгтики, препарати калш [34]. Д!ета: високий умст бшка, зменшення споживання цукру та холестерину [27]. Коли шум е пароксизмом, ефективш антигалюци-ногени та антиконвульсанти [51].
Зашмшня — втрата свщомого контролю за рухами частин тша. Лжування: ноотропи, ГАМК, ганглю-, адреноблокатори, кальщев!, мускаринов! блокатори [25].
Шдсумок
Науковий прогрес сприяе зростанню числа хворих !з запамороченнями внаслщок дИ фактор!в прогресу. За-пропоноващ терапевтичн тдходи до запаморочень !з врахуванням ix особливостей та р!вня ураження. Вказан заходи сл!д проводити в л!кувальних закладах амбулаторного та стацюнарного р!вшв, складш випадки потр!бно вести у спещал!зованих центрах.
Список л1тератури
1. Авиационная медицина. Руководство / Н.М. Рудный, П.В. Васильев, С.А. Гозулов. Москва: Медицина, 1986, 579 с.
2. Вислый А. Сравнительная характеристика фармакологических параметров препаратов, содержащих экстракт Гинкго Билоба//Международный неврол. журн. 2008, 1, 17, 77-78.
3. Зозуля 1.С., Головченко Ю.1., Онопpiенко О.П. 1нсульт. Тактика, cтpатегiя ведення, профыактика, реабштащя та прогнози. Кшв: Свт устху, 2010, 320 с.
4. Камтська Т.А., Олександрова М.С., Павловський Л.П. Про використання комплексного невpоотологiчного обстежен-ня в дiагноcтицi геpпеcвipycноí тфекци у вмськовослужбовщв та члемв ix смей С1ЕТ7-00. - К.: ФАДА, 2000. - С. 426-429.
5. Космическая биология и медицина. В серии: Руководство по физиологии. Газенко О.Г. (ред). Москва: Наука, 1987, 317с.
6. Лукомская Н.Я., Никольская М.И. Изыскание лекарственных средств против укачивания. Ленинград: Наука, 1971, 227с.
7. Моисеева Н.И., Любицкий Р.Е. Воздействие гелиофи-зических факторов на организм человека. В серии: Проблемы космической биологии. Уголев А.М. (ред.) Ленинград: Наука, 1986, Том 53, 136 с.
8. Нжоленко В.Ю. Хвороби неpвовоí системи в гipникiв i iмyнопатологiя. Донецьк: Донеччина, 1999, 266 с.
9. Сиренко Ю.Н. Гипертоническая болезнь и артериальная гипертензия. Донецк, Издатель Заславский А.Ю., 2011, 352 с.
10. Справочник по диетологии. Покровский А.А., Самсонов М.А. (ред.). Москва: Медицина, 1981, 701 с.
11. Суворов Г.А., Шкаринов Л.Н., Денисов Э.И. Гигиеническое нормирование производственных шумов и вибраций. М.: Медицина, 1984, 240 с.
12. Торчинский Ю.М. Сера в белках. М.: Наука, 1977,302 с.
13. Тринус Ф.П. Фармако-терапевтический справочник. Кшв: Здоров'я, 1998, 880 с.
14. Tpinyc К.Ф. Biddanem неврологiчнi nacnidKU катастро-фи на ЧАЕС. Mamepianu Всеукрагнськог науково-практичног конференци з мiжнapодною участю «Актуальт питання по-лжлшчног неврологи» Кшв, 18—19 травня 2011, 149-163.
15. ТршусК.Ф. М^рень — приснкове (вестибулярне) пору-шення: доказовий пiдхiд//Miжнapоднuй нeвpологiчнuй журнал, 2011, № 2 (40).
16. Тршус К.Ф., Кваснщька О.М. Чутливсть людини до iмпульснuх електромагнтних полiв // Украгнський медичний альманах. 2011, 14, 4 (додаток), 105-108.
17. Alpini D. The Italian vestibular rehabilitation protocols // Neurootol. Newsletter. 1994, Vol. 1, № 1, 54-67.
18. Alvarez, M.V.G. Understanding drug-induced parkinsonism // Neurology 2008, 70, e32-e34.
19. Aronow W.S., FlegJ.I, Pepine C.J. ACCF/AHA 2011 Expert Consensus Document on Hypertension in the Elderly// J. American. Coll. Cardiol. 2011, Vol. 57, № 20, 80p.
20. Balch P.A. Prescription for nutritional healing. Penguine Group Inc., NY, Toronto, London, 2006, 896р.
21. Bauer U. Etude clinique de l'extrait de Ginkgo biloba dand arterite des membre inferieurs. Essai a double insu face au placebo sur 6 mois // Arzneim. Forsch. Drug. Res. 1984, 34, 6, 716-720.
22. Bossnev W., Popova D., Daskalov M., Chalmanov W. Neurovegetative disorders, vertigo and nausea in metabolic diseases // Vertigo, nausea, tinnitus and hypoacusia in metabolic disorders. Claussen C.-F., Kirtane M.V., Schlitter K. (eds.). Elsevier Science Publishers BV. 1988, 235-240.
23. Boyd A. Bromocriptine and psychosis: a literature review. Psychiatric Quarterly. 1995, 66, 1, 87-95. doi:10.1007/BF02238717. PMID 7701022. Retrieved 2008-09-06.
24. Bruderman I., Stern S., Braun K. Respiratory effects of intravenous lobeline in normal subjects and in patients with mitral stenosis//Br. Heart J. 1966, 28, 6, 740-745.
25. Brunton I., Chabner B., Knollman B. Goodman and Gil-man's. The pharmacological basis of therapeutics. Twelfth edition. McGrow Hill Medical. NY. 2006, 1991p.
26. Buyukavci M., Olgun H., Ceviz N. The effects of onda-setron andgravicetron on electrocardiography in children receiving chemotherapy for acute leukemia // Am. J. Clin. Oncol. 2005, 28, 2, 201-204.
27. Caovilla H.H., Gananqa M.M., Gananqa F., Seraflni F. Nutritional diet in the treatment of tinnitus // Neurootol. Newsletter. 2002, Vol. 6, № 1, 58-59.
28. Casagrande V.C., Kuhn A.M.B. The psychogenic vertigo and its treatment: a case study // Neurootol. Newsletter. 2002, Vol. 6, № 2, 11-13.
29. Chen H., Tung Y.-C., Ii B., IqbalK., IqbalI.-G. Trophic factors counteract elevated FGF-2 induced inhibition of adult neu-rogenesis // Neurobiology of aging, 2007, 28, 1148-1162.
30. Claussen C.F. Schwindel, symptomatik, diagnostik, therapie. Hamburg, Edition m+p. Dr. Werner Rudat und Co, 1983. 225p.
31. Claussen C.-F. Der Schwindelkranke Patient. Grundlagen der Neurootologie und Äquilibriometrie. Hamburg. medicin+pharmacie. Dr. Werner Rudat & Co. 1992, 143 Z.
32. Claussen E., Claussen C.F. The combined neurootological pharmacotherapy in old age vertigo // Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in central and peripheral vestibular diseases / Claussen C.F., Sakata E., Itoh A. (Eds.). Elsevier, Amsterdam-Iausanne-New York, 1995, 149-152.
33. Claussen C.-F., Claussen E. About the strength of the neck in linking the head to the trunk as measured by the US-CCG. Excerpta Medica, International Congress Series, 1133, Elsevier Publishers, Amsterdam, Iausanne, New York, Oxford, Shannon, Tokyo, 1996, p. 9-20.
34. Claussen C.-F., Claussen E., BöckingH.H., PatilN.P. Ex-tractum Ginkgo biloba in the combined treatment of vertigo, nausea and tinnitus//Vertigo, nausea, tinnitus and hypoacusia in metabolic
disorders/ Claussen C.-F, Kirtane M.V., Schlitter K. (eds.) Elsevier Science Publishers BV. 1988, 583-590.
35. Claussen C.-F., Constantinescu L. Late whiplash Injury Syndrome. Claussen C.-F., Constantinescu, L. Equilibriometric Invesstigations//Modern Concepts of Neurootology/(Ed.). DeSa-Souza S., Claussen C.-F. Prajakta, Bombay, 1997,p. 351-360.
36. Claussen C.F., Franz, B. Contemporary & practical neurootology. Solvay, Hannover, 2006, 410p.
37. David A., Fleminger S., Kopelman M., Lovestone S., Mellers J. Lishman's organic Psychiatry: a textbook of neuropsychiatry. John Wiley & Sons. Wiley-Blackwell. Singapore, 2007.
38. DeLucchi E. Tinnitus, hypoacusia and vertigo in hyperuri-cemia. In: Vertigo, nausea, tinnitus and hypoacusia in metabolic disorders. Claussen C.-F., Kirtane M.V., Schlitter K. (eds.). Elsevier Science Publishers BV. 1988, 241-248.
39. Desmond A.L. Vestibular function: evaluation and treatment. Thieme, New York, Stuttgart, 2004, 228p.
40. DienerH.C., MontagpaP., Casc G, LyczakP., Schumann G, Zöller B., Muldler L.J.M.M., Siegel J., Edson K. Efficacy and tole-rability of diclofenac potassium sachets in migraine: a randomized, double-blind, cross-over study in comparizon with diclofenac potassium tablets and placebo // Cephalalgia. 2006, 26, 537-547.
41. Electromagnetic fields and public health: Electromagnetic Hypersensitivity, World Health Organisation (WHO) 2005, fact-sheet 296.
42. Fleming D.M. Zanamivir in the treatment ofinfluenza. Expert Opin // Pharmacother. 2003, 4, 799-805 http://amedeo.com/lit. php?id=7050702
43. Frisina W. Study of cradle and a pendulum motion for applications to health care //Biomechanics. 1984, Vol. 17, № 8,573-577.
44. Garcia F.V., Garcia C. Vertigo, dizziness and imbalance: the concepts. Basics on vertigo, dizziness and imbalance. Garcia C., Garcia F.V., Coelho H., Pimentel J. (Eds.). Ass. Portuguesa Oto-neurol, 1999, 15-17.
45. Gavalas G., Vathilakis I., Dokianakis G., Papazoglou G. Vertigo and otosclerosis // Vertigo, nausea, tinnitus and hypoacusia in metabolic disorders / Claussen C.-F., Kirtane M.V., Schlitter K. (eds.) Elsevier Science Publishers BV. 1988, 259-264.
46. Gensemer I.B., Smith J.L., Walker J.C., McMurry F., Indeck M., Brotman S. Psychological consequences of blunt head trauma and relation to other indices of injury // Ann. Emergency Med. 1989,18, 1, 9-12.
47. Guidetti G. La basi razionali della terapia delle vertigini// Ist. Clin. Otolaryngoiatrica Univ. Modena, 1988, 71p.
48. Hahn A. Derzeitige Stand der medikamentösen Therapie der Meniere'schen Erkrankung // Der Gleichgewichtsinn. Neues aus Forschung und Klinik. 6 Hennig Symposium. Springer. Wien, New York. 2008, 159-168.
49. Haid T. Surgical treatment of vertigo// Vertigo, nausea, tinnitus and hypoacusia due to head and neck trauma / Claussen C.F., Kirtane M.V. (Eds.). Elsevier Science Publishers, 1991, 11-26.
50. Halama P. Schwindel — Moderne Diagnostik und Therapie —Presbivertigo // Neurootol. Newsletter. 1995, Vol. 2, № 1, 62-66.
51. Haralanov S., Claussen C.-F. On the hallucinatory nature of tinnitus sensation: implications for the treatment approach // Neurootol. Newletter. 2002, Vol. 6, № 1, 21-26.
52. Haralanov H., Sachanska Th., Haralanov S., Popova N. Vegetative dysfunction, vertigo and orthostatic coolapse in sea sickness // Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases / Claussen C.-F., Kirtane M.V. (eds.) Elsevier Science Publishers BV. Excerpta Medica. Amsterdam-New York-Oxford, 1986, 207-213.
53. Harker L.A. Migraine // Neurootology / Jackler R.K. & Brackmann D.E. (Eds.). Mosby. St.Louis, Baltimore, Boston. 1994, 463-469.
54. Helbling B., Stamenic I., Viani F., Gonvers G.G., Du-four J.F., Reichen J., Cathomas G., Steuerwald M., Borovicka J., Sagmeister M., Renner E.L. Interferon and amantadine in naive
chronic hepatitis C: a double-blind, randomized,placebo-controlled trial//Hepatology, 2002, 35, 2, 447-454.
55. Hirsch Jr.W.L., Curtin H.D., Imaging of the lateral skull base//Neurotology / JacklerR.K. & Brackman D.E. (eds.), Mosby, St.Louis, Baltimore, Boston, 1994, 303-340.
56. Hong Z., Moessler H., Bornstein N., et al. A double-blind, placebo-controlled, randomized trial to evaluate the safety and efficacy of cerebrolysin in patients with acute ischemic stroke in Asla-Casta//Int. J. Stroke. 2009, 4, 406-412.
57. Hoover S. Meniere's migraine and allergy //Vertigo, nausea, tinnitus and hypoacusia in metabolic disorders / Claussen C.-F., Kirtane M.V., Schlitter K. (eds.) Elsevier Science Publishers BV. 1988, 293-300.
58. Howells D.W., Donnan G.A. Where Will the Next Generation of Stroke Treatments Come From? // PLoS Med. 2010, 7, 3. e1000224. doi:10.1371/journal.pmed.1000224.
59. Hughes G.B., Pensak M.L. Clinical otology. Thieme. NY. 2007, 531p.
60. Irvine N. Definition, epidemiology and management ofelec-tricalsensitivity. Report for the Radiation Protection Division of the UK Health Protection Agency, 2005, HPA-RPD-010.
61. Izmerov N. Combined effects ofindustrial and environmental factors: some effects of methodology and practice. Recent advances in researches on the combined effects of environmental factors/Man-ninen O. (ed.) ISCEF, Tampere. 1988, 41-50.
62. Jonsson I., Hyden D., Ödkvist L., Grandien M., Windström A. Otoneurological disturbances of viral origin // Differential diagnosis ofvertigo / Claussen C.-F. (ed.). Walter de Gruyter & Co., Berlin, New York. 1980,152-165.
63. Kaniecki R., Lucas S. Treatment of primary headache:preventive treatment of migraine // Standards of care for headache diagnosis and treatment, National Headache Foundation, 2004, 40-52.
64. Kaplan H.I., Saddok B.J. Pocket handbook of clinical Psychiatry. Williams & Wilkins a Waverly Company, Baltimore, 1998, 505p.
65. Kehaiov A. Raum, Zeit, Bewegung- Vestibular-, Seh- und Gehör-Wahrnehmungen. Claussen C.-F. Statistische Standards besüglich des Symptomes Schwindel in der Bundesrepublik Deutschland aus der Sicht der Neurootologie // Differential diagnosis of vertigo / Claussen C.-F. (ed.). Walter de Gruyter & Co., Berlin, New York. 1980, 481-520.
66. Kehaiov A. Changes of the serum parameters under vestibular effect//Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases/ Claussen C.-F., Kirtane M.V. (eds.) Excerpta Medica. Amsterdam-New York-Oxford, 1986, 221-226.
67. König P., Waanders R., Witzmann A., LannerG., Haffner Z., HaninecP., GmeinbauerR., Zimmermann-Meinzingen S. Cerebrolysin in Traumatic Brain Injury — a pilot study ofa nerurotrophic and neurogenic agent in the treatment of acute traumatic brain injury// J. Neurol. Neurochir. Psychiatr. 2006, 7, 3, 12-20.
68. Korner A.F., Schneider P., Forrest T. Effects of vestibular proprioceptive stimulation on the neurobihavioral development of preterm infants: a pilot study // Neuropediatrics. 1983, Vol. 14, 170-175.
69. Kornilova L.N., Temnikova V.V., Dotsenko V.I., Solo-vieva A.D., Akarachkova E.S. A computerized method for a complex assessment of vestibular function, intersensory interactions, and the eye pursuit function during treatment ofvertigo with betaserc // Neurootol. Newsletter. 2008, Vol. 2, № 1, 16-21.
70. Kraft J.R. Hyperinsulinemia. The differential marker of idiopathic neurootology with diagnostic/therapeutic application // Neurootol. Newsletter. 1996, Vol. 2, № 2, 26-30.
71. Kraus J.V., MacArthur D.L. Epidemiologic aspects of brain injury//Neurol. Clinics. 1996, 14, 435-450.
72. Kventon J.F. Symptoms ofvestibular disease //Neurotology/ Jackler R.K. & Brackman D.E. (eds.), Mosby, St.Louis, Baltimore, Boston, 1994, 145-152.
73. LastkovD., KolganovA., Mukhin V., DudnikI., SolovievA. Methodological approaches to assesing the impact of general vibra-
tion on coal miners. Proceedings of the 2nd International Workshop «Criteria for the evaluation of effects of whole-body vibration on man». Moscow. ILO-WHO. 1992, 67-71.
74. Lee C.K., Yoo S.K. ECG-based biofeedback chair for self-motion management at home // Consumer electronics. 2008, 1-2. ISBN: 978-1-4244-1458-1.
75. LePage E. Occupational Noise-Induced Hearing Loss: Its Origin, Characterisation and Prevention // Acoustics Australia, 1998, 26, 2, 57-61.
76. Lipton R., Grosberg B., Singer R.P., Pearlman S.H., Sor-rentino J.V., Quiring J.N., Saper J.R. Ejfwacy and tolerability of a new powdered formulation of diclofenac potassium for oral solution for acute treatment of migraine: Results from the International Migraine Pain Assessment Clinical Trial// Cephalalgia, 2010, 30, 11, 1336-1345.
77. Martin E., Perez N. Hearing loss after intratympanic genta-micin therapy for unilateral Meniere's Disease // Otol. Neurootol. 2003, 24, 800-806.
78. McMenomey S.O., Gubbels S.P. Labyrintitis// Vertigo and disequilibrium: a practical guide to diagnosis and management / Weber P.C. (Ed.). Thieme. NY. 2007, 91-106.
79. Mikulas W.L. Behavioral bibliotherapy and games for treating fear of the dark// Child & family behavior therapy, 1985, 7, 3,1-7.
80. Miller G.T., Spoolman S. Sustaining the Earth: an integrated approach. Brooks/Cole, Centage Learning Inc., Belmont, 2009, 339.
81. Money K.E., Cheung B.S. Another function of the inner ear: facilitation of the emetic response to poisons // Aviat. Space Environ. Med. 1983, Vol. 54, № 3, 208-211.
82. Morita N., Kariya S., Deroee A.F., Cureoglu S., Nomiya S., Nomiya R., Harada T., Paparella M.M. Membranous Labyrinth Volumes in Normal Ears and Meniere Disease: A Three-Dimensional Reconstruction Study //Laryngoscope, 2009, 119, 11, 2216-2220.
83. Neuhauser H.K., Radtke A., von Brevern M., Lezius F., Feldmann M., Lempert T. Burden of dizziness and vertigo in the community//Arch. Intern. Med. 2008, 168, 19, 2118.
84. Novotny M., Cirek Z. Efficacy and tolerance of a combination preparation Arleverl® // Neurootol. Newsletter. 1996, Vol. 2, № 2, 83-84.
85. O'Leary D.P., Vilches-Troya J., Dunn R.F., Campos-Munos A. Magnets in guitafish vestibular receptors // Experientia 1981, Vol. 37, № 1, 86-87.
86. Ollat H. Dopaminergic insufficiency reflecting cerebral ageing: value ofdopaminergic agonist,piribedil// J. Neurol. 1992, 239, Suppl. 1, S13-S16.
87. Peters T.J., Kotowicz J., Nyka W., Kozubski W., Kuznetsov V., Vanderbist F., De Niet S., Marcereuil D., Coffiner M. Treatment of alcoholic polyneuropathy with vitamin B complex: a randomized controlled trial//Alcohol and alcoholism. 2006, 41, 6, 636-642.
88. Plosker G.L., Gauthier S. Cerebrolysin. A review of its use in dementia//Drugs aging, 2009, 26,11, 893-915.
89. Ponsford J., Olver J., Ponsford M., Nelms R. Long-term adjustment of families following traumatic brain injury where comprehensive rehabilitation has been provided// Brain. Inj. 2003, 17, 453-68.
90. Reiss M. Derzeitiger Stand der medikamentösen Therapie von Schwindel//Der Gleichgewichtsinn. Neues aus Forschung und Klinik. 6 Hennig Symposium. Springer. Wien, New York. 2008, 149-158.
91. Ropper A.H., Brown R.H. Adams and Victor's Principles of Neurology (eighth edition), NY, Chicago, San Francisco. 2005, 1398p.
92. Rossi S. (ed.) Australian medicines handbook. Adelaide 2006. ISBN 0-9557919-2-3.
93. Rote Liste 2010. ECVAulendorf. 2010, 576Z.
94. Rubin W. MRI use in otolaryngology//Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in cardio-vascular diseases / Claussen C.-F, Kir-
tane M.V. (eds.) Elsevier Science Publishers BV. Excerpta Medica. Amsterdam-New York-Oxford, 1986, 517-519.
95. Saha J.C., Dikshit A.K.., Bandyopahyay M., Saha K.C. A review of arsenic poisoning and its effects on human health // Critical reviews in environmental science and technology. 1999, Vol. 29, Issue 3, 281-313.
96. SchneiderD., Shulman A., Claussen C.-F., JustE., Schneider L., Koltchev Ch., Kersebaum M., Dehler R., Goldstein B., Claussen E. Recent findings about measurable interactions between tinnitus and vestibular disturbances/ (Ed.) Claussen C.-F., Haid C.T., Hofferberth B. Equilibrium Research, ClinicalEquilibri-ometry and Modern Treatment., Exerpta Medica, International Congress Series 1201, Elsevier Science B.V., Amsterdam, Netherland. 2000, p. 629-634.
97. Schwartz P J. The Long QT Syndrome. Futura Publishing Company, Inc., Armonk, NY. 1997, Vol. 7, 427p.
98. Silverstein H., Wazen J., Ess M.J. van., Daugherty J., Alameda Y.A. Intratympanic gentamicin treatment of patients with Meniere's disease with normal hearing // Otolaryngol. Head Neck Surg.. 2010, vol. 142, № 4, 570-575.
99. Silverstein H., Wanamaker H.H., Rosenberg S.I. Vestibular neurectomy//Neurootology. JacklerR.K. & Brackmann D.E. (Eds.) Mosby. St.Louis, Baltimore, Boston. 1994, 945-966.
100. Snow V., WeissK., WallE.M, Mottur-Pilson C. American Academy of family physicians; American College of Physicians — American Society of internal medicine. Pharmacologic management of acute attacks of migraine and prevention of migraine headache// Annals of internal medicine 2002, 137, 10, 840-849.
101. Sosin D.M., Sniezek J.E., Thurman D.J. Incidence of mild and moderate brain injury in the United States, 1991 // Brain. Inj. 1996, 10, 47-54.
102. Stommel F.W., Stephens R.E., Alkon D.L. Motile statocyst cilia transmit rather than directly transduce mechanical stimuli // Cell. Biol. 1980, Vol. 87, 652-662.
103. Tasaka K., Chung Y.H., Sawada K., Mio M. Excitatory effect of histamine on the arousal system and its inhibition by H1 blockers// Brain Res. Bull. 1989, Vol. 22, Issue 2, 271-275.
104. Tham R., BunnforsI., Eriksson B. Vestibulo-ocular disturbances in rats exposed to organic solvets//Acta Pharmacol. Toxicol. 1984, Vol. 54, 58-63.
105. The Merk Manuel of Diagnosis and Therapy / Berkow R. (Ed.-in-Chief). New York: Merk & Co. Inc. Rahway, 1992, 2844p.
106. Trinus K.F. Chornobyl vertigo: therapy. Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in central and peripheral vestibular diseases / Claussen C.F., Sakata E., Itoh A. eds., Elsevier Sci. BV, 1995, 227-230.
107. Trinus K.F. Chornobyl vertigo. 10 years of monitoring // Neurootology Newsletter, 1996, Suppl. 1, 140 p.
108. Trinus K. Chronic viral encephalitis, diagnostics with mul-tisensory long latency evoked potentials//Neurootology Newsletter, 1999, Suppl. 2, 22-25.
109. Trinus K. Chornobyl vertigo: vestibular neurosis. Equilibrium research, clinical equilibriometry and modern treatment / C.F.C. Claussen, C.T. Haid, B. Hofferberth (eds.). Elsevier Science BV, 1999, 479-486.
110. Trinus K.F. Types ofdizziness, evidence-based approach// ASN, 2010, 11p. http://neurootology.com
111. Trinus K. Dizziness: etiology, pathogenesis, manifestations. 2010, 250P. Internet edition http://books.google.com.ua/books?id= gd3tVHSaXbcC&lpg=PA43&ots=5-5cMMKTTS&dq=trinus%20di zziness&hl=en&pg=PA27#v=onepage&q&f=false
112. Trinus K.F., Claussen C.F., Barasii S.M. Vertigo and dizziness: differential diagnostics and individual treatment procedures// Neurootology Newsletter, 2008, Vol. 8, № 2, 6-15.
113. Uebelhack R., Gruenwald J., Graubaum H.-J., Busch R. Efficacy and tolerability of Hypericum extract STW3-VI in patients with moderate depression: a double-blind, randomized, placebo-controlled clinical trial// Advances of Therapy. 2004, 21, 4, 265-275.
114. Van der Laan F.L. The ENG diagnosis of perilymph fistu-lae //Neurootol. Newsletter. 1999, Vol. 4, № 1, 117-119.
115. VrabelM. Is ondasetron more effective than granisetron for chemotherapy-induced nausea and vomiting? A review of comparative trials // Clin. J. Oncol. Nurs. 2007, 11, 6, 809-813.
116. Wertheimer N., Leeper E. Electric wiring configurations and childhood cancer // American Journal of Epidemiology. 1979, 109, 273-284.
117. Whitney S.L. Jacob Rolf G., Sparto B.G. Acrophobia and pathological height vertigo: indications for vestibular physical therapy?//PhysicalTherapy 2005, 85,5:443-458. ISSN15842192. PMID 15842192.
118. Wong G.K., Zhu X.L., Poon W.S. Beneficial effect of cere-brolysin on moderate and severe head injury patients: result of cohort study//Acta Neurochir. Suppl. 2005, 95, 59-60.
119. Yujuan C., Fyer A.J., Lipsitz, J.D. Treatment of specific phobia in adults // Clin. Psychol. Rev. 2007, 27, 3, 266-286.
120. ZhangC., ChoppM., Cui Y., WangL., ZhangR., ZhangL., Lu M., Szalad A., Doppler E., Hitzl M., Zhang Z.G. Cerebrolysin enhances neurogenesis in the ischemic brain and improves functional outcome after stroke // J. Neurosci. Res. 2010, 88, 3275-3281.
OmpuMaHO 23.03.12 D
Тринус К.Ф.
ГНУ «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев
ПРИНЦИПЫ ЛЕЧЕНИЯ ГОЛОВОКРУЖЕНИЙ
Резюме. Статья посвящена терапии и профилактике головокружений. Подробно представлена теоретическая основа для использования лечебных мероприятий, рассмотрен выбор терапии в зависимости от топографии поражения.
Ключевые слова: головокружение, терапия, поражение.
Trinus K.F.
State Educational Institution «Scientific Practical Center of Preventive and Clinical Medicine» of State Executive Office, Kyiv, Ukraine
PRINCIPLES OF VERTIGO TREATMENT
Summary. The article deals with therapy and prevention ofvertigo. Theoretical basis for use of therapeutic measures was presented in detail, the choice of therapy depending on topography of affection was considered.
Key words: vertigo, therapy, affection.
