CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия "Филология. Социальная коммуникация". Том 21 (60). 2008 г. №1. С.360-364.
УДК 070 (477.54)
ПРЕСА ХАРК1ВЩИНИ: В1Д 50-ИХ РОК1В ХХ СТОЛ1ТТЯ ДО СЬОГОДН1 Черемська О.С., Жовт обрюх В.Ф.
Харювський нащональний економ1чний утверсит ет , м. Харшв
Стаття присвячена змютовому й гемагичному анал1зов1 преси Харшвщини перюду в1д 50-х рошв ХХ сголiтгя й до сьогодш. Розглянуто питання мовного статусу газетних матерiалiв.
Ключовi слова: преса, тематичний аналiз, мовний статус
У час, коли Укра!на будуе власну державнють, важливо спрямовувати об'ективний погляд в минуле з метою проанал1зувати досягнуте, оцшити здобутки й прорахунки й окреслити в1хи подальшого поступу. Велике значення у зв'язку з цим набувають засоби масово! шформацп, й зокрема преса, яка формуе громадську думку, скеровуючи !! у вщповщне русло, впливае на загальномовш процеси, на вироблення мовних норм, стимулюе змши лексичного складу мови. Невипадково дослщженню особливостей мови перюдики присвячеш науков1 пращ мовознавщв М. Гладкого, В. Ганцова, М. Сулими, П. Одарченка, С. Караванського, 1.Г. Чередниченка, С.Я. Ермоленко, Л.Т. Масенко, О.Г. Муромцево!, М.А. Жовтобрюха, М.М. Пилинського, Д.Х. Баранника, О.А. Сербенсько!, О.Д. Пономарева, О.А. Стишова та шших науковщв [1]. У 70-90-i роки «мова преси стала об'ектом соцюлшгвютичних дослщжень, зокрема й щодо культури мови, оновлення словника за рахунок питомих укра!нських сл1в, що функцюнували в л^тературий мов1 попереднього перюду, а також за рахунок запозичень» [1, с. 323] Грунтовно опрацьовано мовний стан преси Харкiвщини 50-80-х роюв ХХ столптя [6].
Мет а ст ат т i - проанал1зувати щейно-тематичний змют та мовний статус преси Харювщини в другш половини ХХ столптя й до сьогодш.
Свгшва практика свщчить, що юнують одномовш перюдичш видання, дубльоваш, а також з1 вставними сторшками шшою мовою. У радянський перюд на Харювщиш виходили одномовш перюдичш видання й, зокрема, переважали росшськомовш. Однак за змютом вони мало вщр1знялися одне вщ одного.
Перюдичш видання Харювщини 50-60-х роюв не були численними та р1зномаштними. Перебуваючи шд контролем мюцевих адмшютративних i партшних оргашв, ус вони були занадто полггазоваш. У прес панував мажорний лад, переважали публ1кацп, як висвплювали политику вищих ешелошв влади, прославляли д1яльнють партшних лщер1в, свщомо перебшьшуючи !х роль у виршенш внутршньополггачних та м1жнародних питань. Численш матер1али, значно прикрашаючи реальнють, пропагували матер1али партшних з'!зд1в та конференцш, друкували повщомлення про м1жнародш зустр1ч1 на вищому р1вш [2; 3; 4].
Так, на сторшках обласно! газети «Сощалютична Харювщина» постiйними були рубрики: «Партшне життя: iз практики первинних», «Партшне керiвництво економiкою», «Трудова вахта на честь з'!зду», «Вюник соцiалiстичного змагання».
Незначна кшьюсть матерiалiв, присвячених безпосередньо проблемам мюта та областi, виходила тд рубриками: «По Харкову i обласп», «На заводах мiста», «Харюв i харкiв'яни».
Подiбною за змiстом та спрямуванням була й харювська обласна газета «Красное знамя», яка виходила росшською мовою. У нiй традицшно друкувалися повiдомлення пiд рубриками: «Партийная жизнь: боевитость первичной», «Идеологическая работа: за словом - дело», «Трибуна пропагандиста», «Пятилетку - без увеличения ресурсов» та ш.
Майже кожне шдприемство Харкова у 50-70-т роки мало свою багатотиражку: «Голос робггника» (тдшипниковий завод), «Вагонник» (вагоноремонтний завод), «Електрик» (завод теплового електроустаткування), «Електроапаратник» (Харкiвський електроапаратний завод), «Заводська правда» (завод «Серп i Молот»), «Канатка» (канатний завод) та iн. Головну увагу щ видання придiляли економiчним питанням: пiдвищенню ефективностi виробництва, устхам передовикiв виробництва, економп палива та матерiалiв.
З сiчня 1969 р. почала виходити газета «Вечiрнiй Харюв» укра!нською мовою. Хоча керiвництво обласп вирiшило зробити газету «змiшаного типу» - з великою кшькютю аналггичних статей та з матерiалами нешформативних жанрiв, однак основнi матерiали за змютом та проблематикою нiчим не в^^знялися вiд публiкацiй iнших мюцевих газет.
Та iнакше бути й не могло. Харювсью газети 50-60-х роюв у сво!х публiкацiях (статтях, добiрках) намагалися висвiтлювати усi сфери життя мюта, обласп, кра!ни. Однак в умовах тоталiтарного режиму вони не могли бути незалежними, не могли правдиво вщбивати реальне життя.
У 70-80-т роки структура слобожансько! перюдики залишалася стабiльною: як i ранiше, функцiонували три обласнi газети («Красное знамя», «Сощалютична Харкiвщина», «Леншська змiна»), щоденна мiська газета «Вечiрнiй Харкiв».
У цей час видавалися районш газети: «Серп i Молот» (Балаклшський район), «Жовтневi зорi» (Барвшювський район), «Нове життя» (Близнюкiвський район), «Сшьсью новини» (Валкiвський район), «Колос» (Сахновщинський район), «Ленiнський шлях» (Дергачiвський район) та iн.
Змiст газетного матерiалу та характер його висвгглення протягом двох десятирiч залишався незмшним. Головне мiсце належить публiкацiям, що вiдбивали тоталiтарний компартiйний контроль у вшх сферах суспiльного життя. Газети «Красное знамя» i «Соцiалiстична Харювщина» сповна вiдповiдали визначенню -«орган обкому КПУ». У цих газетах постшно публiкувалися директивнi матерiали Полггбюро ЦК КПРС i КПУ, Харювського обкому КПУ, а також стенограми з'1адв, активiв тощо. Подiбну шформащю з комсомольського життя друкувала газета «Леншська змша». Всеосяжна регламентацiя полггики, економiки, щеологп вiдбивалася у постшних рубриках: «Комунiсти й економiчна реформа», «Леншський стиль - стиль творчий», «З досвiду масово-полггично! роботи в полЬ>, «Досвiдченi пропагандисти - молодим», «Слово пропагандиста», «Нотатки про щеолопчну роботу в мiкрорайонi», «На теми атеютичного виховання» та iн. [1; 2]. Журналюти
придшяють особливу увагу проблемам реалiзащ! у Харювськш областi рiзноманiтних соцiально-економiчних програм i реформ, якi приймались у 70-80-х роках (Продовольчо! програми, республшанських комплексних науково-технiчних програм, економiчно! реформи, програми «яюсть»). Такi програми вщповщно до вимог часу та обставин критично не аналiзуються, !х перспективнють та ефективнiсть не пiддаються сумшву.
Мiська газета «Вечiрнiй Харкiв», у порiвняннi з обласними, менш полгтизована: значне мiсце в нiй вщдаеться публiкацiям з життя мiста, його благоустрою, робот мiського транспорту, проблемi побуту городян, !х соцiального захисту, вмщуються кориснi поради, iнформацiя розважального характеру. З середини 80-х роюв перед засобами масово! шформацп постають новi завдання, пов'язанi з пошуком нових форм i засобiв впливу на читача. Влггку 1990 р. прийнято Закон про пресу, яким задекларовано свободу преси, право громадян на вшьне висловлювання думок, недопущення цензури масово! iнформацi!. I хоча закон «обростае» рядом нормативних акпв, якi суперечать цьому документовi, все ж у перюдичнш пресi вщбуваються великi змiни.
З друго! половини 90-го року формуеться нова структура укра!нсько! перюдики: з велико! кшькосп компартшних i комсомольських газет видшяеться ряд друкованих органiв, засновниками яких стають або самi редакцiйнi колективи, або громадськi чи iншi полггичш органiзацi!. Такi ж явища спостер^аються у харкiвськiй перiодичнiй пресi. Харювська обласна рада народних депутатiв стала засновником газети «Слобщський край». Це колишня «Соцiалiстична Харкiвщина», яка тепер намагаеться наблизити тематику публшацш до реалш сьогодення. У газетi активно друкують матерiали з проблем розвитку народного господарства, особливо сшьського господарства, подолання економiчно! кризи, соцiального захисту населення, юторичш розвiдки, матерiали з проблем нацюнального вiдродження, культури, мистецтва, освгги, правову iнформацiю тощо.
Пдобне перевтiлення вiдбуваеться i з газетою «Красное знамя», яка починае виходити тд назвою «Время». Газета вмщуе велику кiлькiсть повiдомлень про дiяльнiсть державних, урядових структур, нацiонального банку, коментарi та пояснення до декрета i постанов (наприклад, рубрика «Азбука приватизацп»), матерiали з проблем економши, освiти, культури. У газетi подають хронiку мiських подiй, рекламу, гороскопи, анекдоти, сенсацiйну iнформацiю. Така «строкатють» змiсту характерна для багатьох газет початку 90-х роюв, що зумовлено намаганням привернути якомога ширше коло читачiв, а отже, пiдвищити рiвень рентабельностi видання.
Колишня комсомольська газета «Леншська змiна» стала виходити пiд назвою «Событие». На мющ колишнiх публшацш про комсомольське й молодiжне життя в газет поруч спiвiснуе шформащя з мiськадмiнiстрацi! й репертуар кiнотеатрiв, передрукованi матерiали з Укрiнформу та скандальш iсторi! з життя кiнозiрок, гумор, реклама, гороскоп тощо.
Структурш змiни слобожансько! перiодики виявляються й у тому, що поряд з колишшми компартшними й комсомольськими газетами з'являються новi видання, засновниками яких стали як полггичш, громадськi оргашзацп, так i комерцiйнi структури. Дати повний перелш цих видань практично неможливо через !х велику кшьюсть, нерегулярнiсть виходу окремих з них, а також випадки самолшвщацп. Це
мiська газета «Слобода», заснована Харювською мiською радою народних депутата. У газет активно висвплюють полiтичнi поди, подають шформащю з сесiй народних депутатiв, заяви партш, об'еднань i рухiв. Газету щкавить економiчна проблематика, придiляeться увага проблемам мюта, його ютори, архггектур^ а також його сьогоденню.
Ще одна газета, заснована Харювською обласною радою народних депутата, -двомовний тижневик «Панорама», який виходив на 16 сторшках. Багато матерiалiв газети мало гумаштарне спрямування (рубрики: «Свгг людини», «Криниця пам'ятi», «Благовiст», «Храми i настоятелЬ», «Погляд з 1зра!лю», «Академiя окультних знань» та iн.).
Змiст шших харкiвських газет вiдповiдав характеру дiяльностi !х засновникiв та iнтересам читачiв, яким цi газети адресованi: газета «Солщарнють», заснована Харкiвською обласною радою профспшок, «Сiльська газета», заснована Харювською асоцiацieю аграрного i промислового розвитку, газета «Слово ветерана», заснована Харювською обласною радою оргашзацп ветеранiв Украши.
Газета «На сполох» (У 1990-1991 роках виходила тд назвою «ВютЬ») була виданням Харювсько1 крайово! оргашзацп Народного Руху Украши i друкувала матерiали полiтичного спрямування, заяви Руху, публшацп про дiяльнiсть оргашзацп, матерiали полемiчного змiсту, зокрема щодо статусу украшсько1 мови на Харкiвщинi.
Змши в суспiльно-полiтичному життi торкнулися й дiяльностi журналiв. Оновлюеться змiст i спрямування лiтературно-художнього журналу «Прапор», заснованого в 1956 рощ, який з шчня 1991 р. став виходити тд назвою «Березшь». На сторшках «Березоля» публiкують твори молодих письменниюв Харкова та Укра1ни, постiйними в журналi стають рубрики: «Творча трибуна», «Нариси», «Сатира», «Хронiка», «Рецензи», «Новi книги».
У травнi 1992 р. започатковано ще два часописи, як редакцiя квалiфiкуе як мiжнароднi журнали, - «Чумацький шлях» i «Бурсацький спуск». Однак вийшли у свгг лише першi номери цих видань.
На сьогодш в Харковi залишилася едина обласна укра1номовна газета «Слобщський край», яка виходить iнодi зi вставними росiйськомовними сторiнками, а також газета обласного вщдшення Товариства «Просвпа» - «Журавлик», яка подае матерiали для дорослих, юних i наймолодших читачiв укра1нською мовою пiд рубриками: «Творчють наших читачiв», «З поштово1 скриньки», «Сторiнка для вчителiв «Свплиця»», «Сини тво1, Руси-Укра1но», «Лiтературна впальня», «Обрядовi свята».
С ще кшька перiодичних видань по-справжньому двомовних, оскшьки матерiали у них подають i росiйською, i укра1нською мовами. Такою е газета «Главное», яка виходить з червня 2006 р. i мае тдзаголовок «В жизни города и области». Це суспшьно-полпичне видання, що мютить щотижневий огляд подш з життя мiста й обласп. Все ж переважають у цьому виданш публiкацil росiйською мовою. Таким же чином презентуе шформащю «Слобожанська Батьювщина», орган БЮТ. Газети партп регiонiв «Время регионов» i «Вперед разом» росшськомовш. Отже, потреби украшомовних читачiв цi видання не задовольняють.
Цiкавим i змiстовним е щомюячний журнал «Губернiя», який видаеться з 2000 року i висвiтлюе не тшьки полiтичнi проблеми, а й культурно-освпню тематику
регюну. Спочатку це видання було украшсько-англшське: украшсью статп дублювалися англiйською мовою, але згодом, з 2006 р., стало тримовним -украшсько-росшсько-англшським. Причому росшськомовна iнформацiя переважае украшськомовну, а англшською пyблiкyють лише резюме та коротю переклади.
Нещодавно з'явився також двомовний росшсько-украшський журнал Харювсько! жшочо! оргашзацп «Крона», що мае назву «Я».
Висновки. Отже, аналiз мовного статусу преси Харювщини друго! половини ХХ - початку ХХ1 столптя свiдчить про значну перевагу росшськомовних перiодичних видань порiвняно з укра1нськими. Публшацп 50-80-х рокiв вiдзначаються тенденцшнютю та одноманiтнiстю. На зламi тисячолнь iз пожвавленням громадського життя зростае змютовний i тематичний потенцiал харювських газет. Однак мовна проблема сучасно! перiодики Харкiвщини потребуе подальшого позитивного розв'язання.
Список лнератури
1. Украшська мова. Енциклопедiя - К.: Вид-во Украшська енциклопедiя iм. М.П.Бажана, 2000.-750 с.
2. ХОДА, ф. Р-858, оп. 1, од. зб. 5; ф. Р-845, оп. 3, од. зб. 1778.
3. ХОДА, ф. 265, оп. 1, од. зб. 54, од. зб. 91, од. зб. 148.
4. ХОДА, ф. 920, оп. 1, од. зб. 1; од. зб. 3.
5. ХОДА, ф. 647, оп. 1, од. зб. 1.
6. Черемська О.С. Лексична та граматична штерференщя в сучаснш украшськш лпературнш мовi (на матерiалi преси Харшвщини 50-80-х рошв ХХ столптя): Монографiя. - Х.: ВД «1НЖЕК», 2006. - 184 с.
Черемская О.С., Желтобрюх В.Ф. Пресса Харьковщины: от 50-х годов ХХ века до сегодняшнего дня
Статья посвящена анализу содержания и тематики прессы Харьковщины в период 50-х годов ХХ века и до сегодняшнего дня. Рассматриваются проблемы языкового состояния газетных материалов.
Ключевые слова: пресса, тематический анализ, языковой статус
Cheremska O.S., Zhovtobrjuch V.F. The press of Charkiv region: from 50-th years of XX century up to nowdays
The article is devoted to essential and thematic analyses of the press published in Charkiv region during the period from 50-th years of XX century up to nowdays. The problems of language status of newspaper' materials are considered.
Key words: press, thematic analyses, language status
Пост упила до редакци 14.08.2008 р.
