Научная статья на тему 'Предмет допроса несовершеннолетнего подозреваемого при расследовании краж, совершенных группой лиц'

Предмет допроса несовершеннолетнего подозреваемого при расследовании краж, совершенных группой лиц Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
213
140
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
ПРЕДМЕТ ДОПИТУ НЕПОВНОЛіТНЬОГО / ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ / НЕПОВНОЛіТНіЙ ПіДОЗРЮВАНИЙ / ГРУПОВА КРАДіЖКА

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Манжос И. А.

Рассмотрены особенности предмета допроса несовершеннолетнего подозреваемого при расследовании краж, совершенных группой лиц. Определен и обобщен круг обстоятельств, входящих в него, выделены блоки вопросов, подлежащих выяснению.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The features of the subject of interrogation minor suspect at investigation of thefts, persons accomplished by a group are considered. Determined and summarized the circle of circumstances, that is included in the subject of interrogation minor and the blocks of questions, that is subject to finding out, are distinguished.

Текст научной работы на тему «Предмет допроса несовершеннолетнего подозреваемого при расследовании краж, совершенных группой лиц»

УДК 343.98:343.91-053.6 I. О. Манжос,

здобувачка при кафедр1 кримтал1стики Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв

ПРЕДМЕТ ДОПИТУ НЕПОВНОЛГГНЬОГО ШДОЗРЮВАНОГО ПРИ РОЗСЛГДУВАННГ КРАДГЖОК, УЧИНЕНИХ ГРУШОЮ ОСГБ

Розглянуто особливосп предмета допиту неповнол^нього тдозрюваного при розслщувант крадiжок, учинених групою осiб. Визначено й узагальнено коло обставин, що входять до нього, видшено блоки питань, якi тдлягають з'ясуванню.

Ключовг слова: предмет допиту неповнол^нього, предмет доказування, неповнолiтнiй тдозрюваний, групова крадiжка.

Допит е найпоширетшою гласною слiдчою (розшуковою) дieю тд час досудового розслiдування. Бiльш складним з тактико-психолопчних позицiй е допит неповнол^нього пiдозрюваного, що зумовлено процесуальним положенням особи, особливостями п психши, а також обсягом важливо'1 для доказування шформацп. Вiд того, наскшьки грамотно слiдчий проведе допит, багато в чому залежить устх розслщування в цiлому. При цьому шформацшний обмiн мiж допитуючим i допитуваним не безмежний, а зумовлюеться й конкретизуеться предметом допиту [5, с. 4].

У кримшалютичнш науковш лiтературi тлумаченню поняття «предмет допиту» придшяли увагу такi вченi, як Л. Ю. Ароцкер, В. А. Журавель, Л. М. Карнеева, В. О. Коновалова, М. I. Порубов, А. Л. Ривлш, В. Ю. Шеттько [Див.: 1; 5-7; 12; 14; 19] та ш. Вони характеризували його як сукупшсть обставин, що тдлягають з'ясуванню й мають значення для встановлення ютини по справь Правильне визначення цього поняття -необхщна умова тзнання поди злочину й належно'1 його квалiфiкащi [ 3, с. 11], що дозволяе точно сформулювати завдання, обрати необхщш тактичн прийоми для проведення результативного допиту й забезпечення його повноти i всебiчностi. На думку В. Ю. Шепiтька, предметом допиту виступають обставини, якi слiдчому слiд з'ясувати в процес провадження ще'1" дп [19 с. 324]. При цьому останн мають бути не тшьки вичерпними, а й вирiзнятися певною послiдовнiстю з'ясування згiдно з тактичною доцшьнютю [21, с. 166-171].

Предмет допиту визначаеться такими чинниками: а) перелшом обставин, що тдлягають установленню в ходi кримшального провадження; б) даними, як повиннi бути вiдомi особам, пов'язаним з подiею злочину [20, с. 22]; в) процесуальним положенням допитуваного, його вшовими особливостями. Дшсно, предмет допиту пов'язаний з предметом доказування, оскшьки тд час допиту з'ясовуються обставини, що входять до предмета доказування, й вщбуваеться iх деталiзацiя. Зг1дно з кримшальним процесуальним законодавством (ст. 91 КПК Украши) доказуванню пiдлягають: (а) подiя злочину (час, мiсце, спосiб та iншi обставини його вчинення); (б) винтсть обвинуваченого у вчиненнi злочину, форма вини, мотив i мета вчинення кримшального злочину; (в) вид i розмiр шкоди, завдано'1' злочином, а також розмiр процесуальних витрат; (г) обставини, що впливають на стутнь тяжкосп вчиненого злочину й характеризують особу обвинуваченого; (д) обставини, що служать тдставою для звшьнення вщ кримiнальноi вiдповiдальностi або покарання [10, с. 52].

Зазначет обставини знаходять свое специфiчне вiдбиття у предмет допиту неповнолiтнiх. Так, ст. 485 КПК Украши передбачае додатковi обставини, що належать до предмета доказування стосовно злочишв, учинених неповнол^тми, зокрема: (1) наявтсть повних i всебiчних вiдомостей про особу неповнолiтнього: його вiк (число, мiсяць, рш

народження), стан здоров'я й piBeHb розвитку, iншi соцiально-психологiчнi риси особи; (2) ставлення неповнол^нього до вчиненого ним дiяння; (3) умови життя й виховання неповнол^нього; (4) наявнiсть дорослих пiдбурювачiв та iнших спiвучасникiв кримшального правопорушення.

Основним змiстом предмета доказування, а значить i предмета допиту завжди е склад злочину. Так, як вважав М. С. Строгович, елементами предмета доказування виступають фактичн обставини, безпосередньо пов'язат з нормами кримшального права. Останн визначають об'ект, об'ективну сторону, суб'ект i суб'ективну сторону складу злочину, можуть указувати на низку окремих обставин, за наявност яких те чи шше дiяння може розглядатися як злочин [16, с. 159, 160].

У предмет допиту неповнол^нього пiдозрюваного мають вiдбиватися й елементи складу такого злочину, як крадiжка (ст. 185 КК Укра'ни), зокрема, щодо:

- об'екта злочину - яю речi викраденi, 1'х розмiр; де й у кого знаходиться викрадене майно, як воно реалiзовувалось;

- об'ективног сторони - у який споаб здшснено доступ до мюця крадiжки, ким i якi дп були вчинеш для цього, дп тдозрюваних на мiсцi крадiжки й тсля не'1 з метою приховування злочину та його слвдв [15, с. 14];

- суб'екта злочину - хто вчинив крадiжку, особа тдозрюваного (тдозрюваних), вш, характер i склад злочинно'1 групи, розподiл функцiй мiж ii членами;

- суб'ективног сторони - наявшсть попередньо'1 змови, мета й мотив, коли й за яких обставин вщбулася змова, що послужило предметом домовленосп.

Предмет допиту неповнол^шх пiдозрюваниx формуеться також з урахуванням особливих властивостей цих оаб, передусiм 1'х фiзичниx i сощально-психолопчних якостей i чинникiв, що визначають 1'х вiковий розвиток. З урахуванням цих обставин предмет доказування уточнюеться, деталiзуеться стосовно складу злочинiв, що вчиняються неповнолiтнiми [13, с. 6, 7].

Визначаючи предмет допиту неповнол^нього пiдозрюваного, слiдчий у першу чергу мае з'ясувати обставини, яю характеризують цю особу, зокрема, чи не притягався вш ранiше до кримшально! або адмшютративно!' вiдповiдальностi, якщо так, то як саме обставини характеризують це правопорушення; чи мав вш при цьому спiвучасникiв та ш. Доцiльно вивчити також матерiали з мсця навчання (роботи) неповнолiтнього тдозрюваного [4, с. 106-108].

У переб^у допиту неповнол^нього пiдозрюваного також з'ясовуються: (а) особливост його iнтелектуального розвитку, (б) стан фiзичного й душевного здоров'я, (в) умови формування його особистосп; морального облшу, виховання в ам'1, ставлення батькiв до дiтей, (г) матерiальне забезпечення, (д) ставлення до оточуючих, (е) коло його штереав та ш. При цьому ва якостi особи неповнолiтнього вивчаються в комплекс^ невiд'емно один вщ одного [11, с. 44-46]. Вивчення названих даних про особу неповнол^нього, виявлення того, як впливае на нього сощальне середовище i яю умови його життя й виховання, дозволяють установити глибину i стшюсть тих особистiсниx установок, якi призвели до вчинення злочину, виявити iншi обставини, що сприяли вчиненню неповнолггтм зазначеного злочину [17, с. 74].

З огляду на викладене вважаемо за доцшьне обставини, яю входять до предмета допиту неповнол^нього тдозрюваного при розслщувант крадiжок, учинених групою осiб, умовно подiлити на блоки, що охоплюють питання стосовно: (1) - особи неповнол^нього тдозрюваного; (2) - створення, функщонування злочинно!' групи, роль кожного з учасниюв у реалiзацii злочинного намiру; (3) - дш групи з готування до вчинення крадiжки; (4) -способiв учинення i приховування злочину; (5) - стосовно обстановки, в якш вщбувалася крадiжка; (6) - мехашзму ii вчинення; (7) - предмета злочинного посягання; (8) -використання злодшського швентарю неповнолiтнiми правопорушниками; (9) - мотиву злочину; (10) - посилання на алiбi.

При з'ясуваннг обставин, якг стосуються особи неповнолтнього, слгдчому необх1дно отримати комплекс таких в1домостей:

- вш тдозрюваного;

- у якш родиш вш виховусться;

- хто займаеться його вихованням;

- де i ким працюють його батьки;

- яю взаемовiдносини в родинi;

- де навчаеться чи працюе неповнолiтнiй;

- як вш ставиться до вчителiв;

- як вiн оволодiв спещальшстю, хто був закрiплений за ним наставником;

- яю громадськi доручення виконував тдл^ок;

- якi взаемовщносини з друзями, в колективi;

- з ким вш спiлкуеться чи товаришуе;

- чи вживае спиртш напо!;

- знаходиться неповнолiтнiй на облшу в наркологiчному диспансерi;

- чи вщбував вiн покарання в мюцях позбавлення волi.

Зазначимо, що переважна бiльшiсть крадiжок учиняеться неповнолггшми у складi групи. У зв'язку iз цим перед слiдчим постае завдання з'ясувати конкретну роль кожного ствучасника злочину i встановити перш за все оргашзатора (лiдера) ще! групи. Здебiльшого в результатi попередньо! змови неповнолiтнi домовляються про спшьне вчинення крадiжки, де кожен з них повинен прийняти однакову з шшими участь у самому акт заволодшня чужим майном. Разом iз тим у груповiй крадiжцi може юнувати й розподiл обов'язкiв, який мае головним чином «техшчний», а не юридичний характер [18, с. 80].

При з'ясуванн обставин стосовно створення й функщонування злочинног групи сл1дчий зобов 'язаний отримати в неповнолтнього тдозрюваного таю дат:

- де, коли, тд впливом кого чи з яких обставин з'явився умисел створити злочинну групу для вчинення крадiжок чужого майна;

- чи була попередня змова, коли i як вона була здшснена;

- яка чисельшсть злочинно! групи i !! персональний склад;

- хто е оргашзатором групи;

- чи розподшялися функцп мiж 11 учасниками i в чому виявлялася роль кожного з них (хто проникав у житло, хто забезпечував безпеку, хто виступав пособником, хто реалiзовував викрадене);

- якою шформащею володши учасники про потерпших, !! джерела;

- чи вчиняв тдозрюваний ранiше злочини у складi ще! групи.

При з'ясувант обставин стосовно дт учаснишв групи з тдготовки до вчинення крадгжки неповнолтньому треба сформулювати таю запитання:

- хто з учасниюв здшснював спостереження за об'ектами (вшнами, дверима, периметром охоронювано! територп);

- хто обдзвонював сусщсью квартири;

- хто спостерiгав за потерпшими, членами його сiм'i;

- хто виготовляв спещальне злодiйське знаряддя?

При з'ясуванн обставин щодо способу вчинення I приховування крадгжки встановлюються таю дат:

- яким способом здшснено проникнення до об'екта крадiжки;

- яю техшчш засоби застосовувались;

- якщо злочинщ скористалися ключами, то хто i як ними заволодiв, якщо дублiкатами, то хто дютавав оригiнали ключiв;

- хто вимикав охоронну сигналiзацiю;

- хто i яким чином упаковував викрадене, у якiй спосiб його виносили з примщення i транспортували.

При з'ясуванн обстановки вчинення крадгжки сл1дчому до предмета допиту

неповнолтнього тдозрюваного потргбно включити так запитання:

- в який промiжок часу була вчинена крадiжка;

- хто знав про вщсутшсть хазя1в у цей час;

- тривалють перебування на об'ект крадiжки;

- хто особисто i з яких джерел отримав iнформацiю про об'ект крадiжки?

Щодо предмета злочинного посягання, то слщчому необхiдно отримати вщ пiдозрюваного неповнолiтнього таку iнформацiю:

- що було вкрадено, де знаходилося майно;

- вартють кожно! реч^ 11 особливостi;

- хто останнш бачив украденi речi, де вони знаходились;

- хто зi стороншх осiб знав про наявнiсть цих та шших речей у потерпшого;

- якi труднощi виникли при реалiзацп вкраденого.

Для з'ясування мети й мотиву вчинення крадгжки сл1дчому необх1дно поставити неповнолтньому так запитання:

- з якою метою вчинювалася крадiжка (отримання матерiальних благ, для тдняття авторитету серед товаришiв, пошуки пригод);

- участь у вчиненш крадiжки була добровiльною чи хтось примушував?

При встановленнi мотиву крадiжки треба враховувати, що для неповнол^шх не завжди характерними е адекватна ощнка конкретно! ситуацп через нестачу життевого досвiду, переоцiнка власних сил i можливостей, схильнiсть до котювання дiй старших [8, с. 224], спшьшсть iнтересiв, а також збшьшена ступiнь рiшучостi й упевненостi ствучасниюв у досягненнi злочинного результату [2, с. 4]. Зокрема, перший злочин багато неповнол^шх учасниюв групи вчиняють з почуття солiдарностi, випадково, в силу того, що опинилися з уама в даному мющ, або в результат раптово виникло! ситуацп [9, с. 516].

При допит пiдозрюваного нерiдко виникае потреба в перевiрцi його посилань на алiбi. Ретельний i детальний допит надае можливють виявити незнання неповнолiтнiм допитуваним подробиць та обставин, що стосуються його перебування в певний час у тому мсщ, на яке вiн посилаеться, заявляючи про свою непричетнiсть до вчиненого злочину (наприклад, необiзнанiсть про порядок проведення вечiрнього вiдпочинку або ж незнання назви i змiсту кiнофiльму, який вiн нiбито дивився вдома по телевiзору, та iн.

При з'ясувант обставин, що стосуються заяви тдозрюваного про ал1б1, необх1дно отримати так в1домост1:

- де перебував неповнол^нш при вчиненш крадiжки;

- хто може це тдтвердити;

- чим займався вш на момент учинення крадiжки;

- яю факти на пщтвердження цього;

- чи е фiзична можливiсть непомiчено покинути вказане допитуваним мюце i прибути на об'ект злочину.

Таким чином, предмет допиту неповнолтнього тдозрюваного становить собою систему обставин, яю з урахуванням його вшових i психологiчних особливостей, мають бути ретельно й повно з'ясоваш слiдчим для забезпечення ефективного розслщування крадiжок, учинених групою осiб.

Список лiтератури: 1. Ароцкер Л. Е. Тактика и этика судебного допроса: моногр. / Л. Е. Ароцкер. - М.: Юрид. лит., 1969. - 120 с. 2. Быков В. Признаки организованной преступной группы / В. Быков // Законность. - 1998. - № 9. - 124 с. 3. Громов Н. А. Доказательства, их виды и доказывание в уголовном процессе: учеб.-практ. пособ. / Н. А. Громов, С. А. Зайцева, А. Н. Гущин. - М.: Приор-издат, 2005. - 117 с. 4. ДоспуловГ. Г. Психология показаний свидетелей и потерпевших: моногр. / Г. Г. Доспулов, Ш. М. Можетов. - Алма-Ата: Наука, 1975. - 192 с. 5. Журавель В. А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений: автореф. дис. на соиск. учен.степ. канд. юрид. наук: 12.00.09 /

В. А. Журавель. - Харьков, 1983. - 17 с. 6. Карнеева Л. М. Доказательства в советском уголовном процессе: учеб. пособ. / Л. М. Карнеева. - Волгоград: Изд-во ВСШ МВД СССР, 1988. - 68 с. 7. Коновалова В. Е. Допрос: Тактика и психология: учеб. пособ. / В. Е. Коновалова. - Харьков: Консум, 1999. - 157 с. 8. Криминалистика: учебник / под. ред. Р. С. Белкина. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - 889 с. 9. Криминалистика: полный курс: учебник / под общ. ред. А. Г. Филиппова. - [4-е изд., перераб. и доп.]. - М.: ИД Юрайт, 2011.

- 804 с. 10. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. - Х.: Право, 2012. - 392 с. 11. Макаренко И. А. Заключение под стражу и производство некоторых следственных действий с участием несовершеннолетних подозреваемых, обвиняемых / И. А. Макаренко // Законность. - 2004. - № 6.- C. 17-23. 12. Порубов Н. И. Допрос в советском уголовном судопроизводстве: моногр. / Н. И. Порубов. - Минск: Вышейш. шк., 1973. - 368 с. 13. Просвирин В. Г. Особенности предмета доказывания по уголовным делам несовершеннолетних: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: 12.00.09 / В. Г. Просвирин. - Волгоград, 2001. - 24 с. 14. Ривлин А. Л. Предмет допроса в советском уголовном процессе / А. Л. Ривлин // Учен. зап. Харьк. юрид. ин-та. - Вып. II. Харьков: ХЮИ, 1940. - 112 с. 15. Россинская Е. Р. Криминалистика. Вопросы и ответы: учеб. пособ. для вузов/ Е. Р. Россинская.- М.: Юнити-Дана, 1999. - 351 с. 16. СтроговичМ. С. Научные труды [В 3-х т. - Т. 3: Теория судебных доказательств.] / М. С. Строгович. - М.: Наука, 1991. - 285 с. 17. Тетюев С. В. Производство по уголовным делам в отношении несовершеннолетних: учеб. пособ. / С. В. Тетюев; под ред. А. А. Кудрявцевой / - М.: Юрлитинформ, 2007. - 192. с. 18. Ткаченко В. И. Квалификация хищений социалистического имущества: учеб. пособ./ В. И. Ткаченко / М.: ВЮЗИ, 1985. - 116 с. 19. Шепитько В. Ю. Допит на досудовому слщсга (меж допустимого i засоби впливу) / В. Ю. Шепитько // Юрид. радник. - 2004. - № 2. - 104 с. 20. Шептько В. Ю. Кримшалютика: словник термЫв / В. Ю. Шепггько. - К.: Вид. дiм «1н Юре», 2003. - 190 с. 21. Шепитько В. Ю. Планирование допроса несовершеннолетних // Новое политико-правовое мышление и реализация правовой реформы: сб. науч. тр. - Киев: УМК ВО, 1991.

- С. 32-35.

ПРЕДМЕТ ДОПРОСА НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНЕГО ПОДОЗРЕВАЕМОГО ПРИ РАССЛЕДОВАНИИ КРАЖ, СОВЕРШЕННЫХ ГРУППОЙ ЛИЦ

Манжос И. А.

Рассмотрены особенности предмета допроса несовершеннолетнего подозреваемого при расследовании краж, совершенных группой лиц. Определен и обобщен круг обстоятельств, входящих в него, выделены блоки вопросов, подлежащих выяснению.

Ключевые слова: предмет допроса несовершеннолетнего, предмет доказывания, несовершеннолетний подозреваемый, групповая кража.

SUBJECT OF INTERROGATION MINOR SUSPECT AT INVESTIGATION OF THEFTS, PERSONS ACCOMPLISHED BY A GROUP

Manzhos I. A.

The features of the subject of interrogation minor suspect at investigation of thefts, persons accomplished by a group are considered. Determined and summarized the circle of circumstances, that is included in the subject of interrogation minor and the blocks of questions, that is subject to finding out, are distinguished.

Key words: the subject of interrogation of minor, subject of substantiation, minor suspect, group theft.

Надтшла доредакцИ 19.04.2013р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.