Научная статья на тему 'Правовий статус кредитора як суб’єкта неспроможності (банкрутства)'

Правовий статус кредитора як суб’єкта неспроможності (банкрутства) Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
162
47
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
БАНКРУТСТВО / НЕСПРОМОЖНіСТЬ / КРЕДИТОР / КОНКУРС КРЕДИТОРіВ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Борєйко О. М.

В даній статті розглянуті основні положення правового статусу кредитора як одного з учасниківправовідносин неспроможності (банкрутства). Встановлено, що в правовідносинах неспроможності(банкрутства) кредитор грає істотну роль. Встановлено види кредиторів, які запропоновані законодавством та науковою літературою.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Правовий статус кредитора як суб’єкта неспроможності (банкрутства)»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 2. 2011 г. С. 276-281.

УДК 347.427

ПРАВОВИЙ СТАТУС КРЕДИТОРА ЯК СУБ'еКТА НЕСПРОМОЖНОСТ1 (БАНКРУТСТВА)

Борейко О. М.

Национальный утверситет «Одеська юридична академт, м. Одеса, Украша

В данш статт розглянута основш положення правового статусу кредитора як одного з учасникв правов1дносин неспроможносп (банкрутства). Встановлено, що в правовщносинах неспроможносп (банкрутства) кредитор грае гстотну роль. Встановлено види кредитор1в, яю запропоноваш законодав-ством та науковою лггературою.

Ключовi слова: банкрутство, неспроможшсть, кредитор, конкурс кредитор1в.

Суб'ектами банкрутства зпдно з1 статтею 1 Закону про банкрутство у ред. 2011 р. е сторони, заставш кредитори, арбггражний керуючий (розпорядник майна, керу-ючий санащею, лшвщатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном), боржник, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна Укра!ни, представник органу мюцевого самоврядування, представник пращвниюв боржника, уповноважена особа засновниюв (учасниюв, акцюнер1в), суб'екта шдп-риемницько! д1яльносп - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, шш1 особи, яю беруть участь у провадженш у справ1 про банкрутство [1].

В сучасних економ1чних умовах збшьшення ефективносп законодавства про банкрутство за рахунок забезпечення можливосп кредитор1в неспроможного боржника отримувати задоволення вимог останшх в повному обсяз1 буде являтись одним з головних правових шструменпв, що забезпечують вщновлення суспшьного кредиту [2, с. 5]. Тому метою дано! статп й став пошук шлях1в шдвищення ефективносп правового регулювання вщносин, що виникають тд час виршення справи про банкрутство.

Виршення проблем, пов'язаних з конкуренщею прав та штерес1в р1зних суб'екпв конкурсних вщносин, е головним завданням шституту банкрутства. Юри-дичний анатз правового середовища, в якому кредитор повинен здшснювати сво! суб'ективш права, дозволяе зрозум1ти, яким чином режим конкурсу впливае на становище кредитора в систем1 конкурсних вщносин.

Внаслщок конкуренцп прав кредитор1в за умови недостатност майна боржника виникае необхщшсть спещального правового регулювання.

Юридичний мехашзм шституту неспроможносп боржника грунтуеться на принцип конкурсу кредитор1в. 1дея конкурсу кредитор1в е ключовою для розумшня природи { призначення цього шституту, оскшьки його джерело полягае в неплато-спроможност боржника, тобто його нездатност виконати сво! грошов1 зобов'язан-ня.

Щоб усунути можливють виникнення випадкових переваг або преференцш у окремих кредитор1в, яю першими звернулися до боржника з вимогами про стягнен-ня заборгованосп, в доктриш шституту неспроможносп { був вироблений мехашзм

провадження конкурсу кредиторiв. Оскшьки визначальною функцieю цього шсти-туту е справедливе i, по можливосп, повне задоволення вимог вше! сукупност кре-диторiв неплатоспроможного боржника, принцип конкурсу кредиторiв через призму процесуального механiзму цього iнституту знаходить вщдзеркалення в принципi конкурсу вимог [3].

1снують певнi основоположнi принципи задоволення вимог кредиторiв в про-цедурi банкрутства:

- заборона на шдивщуальне задоволення вимог кредиторiв;

- задоволення вимог кредиторiв в порядку черговосп;

- задоволення вимог кожно! черги шсля повного задоволення вимог кредиторiв попередньо! черги;

- задоволення вимог кредиторiв, в разi недостатностi грошових коштiв боржника для задоволення вимог кредиторiв, одше! черги пропорцшно сумам 1х вимог.

Дотримання цього порядку направлене на виключення переважного задоволення вимог одних кредиторiв в збиток шшим. Вказанi вище правовi принципи скла-дають суть конкурсних правовщносин, в рамках яких встановлюеться комплекс правових обмежень, пов'язаних з особливим порядком пред'явлення i задоволення вимог кредиторiв у тому випадку, коли майна боржника недостатньо для справедливого його розподшу мiж кредиторами. Принципи, покладенi в основу задоволення вимог кредиторiв, значною мiрою сприяють дозволу конкуренцп прав кредиторiв. Вони були сформованi не вщразу, а по мiрi розвитку конкурсного права.

Кредитором може виступати будь-яка укра!нська або шоземна юридична або фiзична особа, що мае вимоги (претензи) до боржника на пiдставi майнових i не-майнових зобов'язань останнього. визначення кредитора встановлюе ст.1 Закону про банкрутство в ред. вщ 16.10.2011р., кредитор - юридична або фiзична особа, а також органи державно! податково! служби та iншi державнi органи, яю мають тд-твердженi у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

У юридичнш лiтературi пiд поняттям «кредитор» розумiеться наступне. «Визначення поняття «кредитори», - як вказуе В^рянський В. В., - надаеться виключно в цшях Закону про банкрутство i використовуеться лише в межах цшей його вжи-вання. Вказане поняття значно вiдрiзняеться вiд загальновикористовуваного термiну «кредитор» (уповноважена особа за цившьно-правовим зобов'язанням, що володiе правом вимагати вщ боржника здiйснення певних дiй) перш за все тим, що 1м охоп-люються уповноважеш суб'екти iнших (не цивiльно-правових) вщносин: держава в особi уповноважених оргашв з вимогами про сплату обов'язкових платеж1в (публiч-но-правовi вiдносини); пращвники боржника з вимогами про виплату вихщно! до-помоги i про оплату пращ осiб, що працюють за трудовим договором (трудовi пра-вовщносини)» [4, с. 66].

Законодавство про банкрутство надае визначення термiну «кредитор», виходя-чи за рамки загального цивiльно-правового розумiння. Згiдно зi ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство в ред. вщ 2011 р. умовами порушення судом справи про банкрутство е безсшрш вимоги кредитора (кредиторiв) до боржника, яю сукупно становлять не менше трьохсот мiнiмальних розмiрiв зароб^но! плати, якi не були задоволеш

боржником протягом трьох мюящв тсля встановленого для 1х погашення строку, якщо iнше не передбачено цим Законом.

Зi всього рiзноманiття цивiльно-правових зобов'язань майнового характеру слщ видiлити грошовi зобов'язання, вщмежувавши 1х вiд iнших майнових зобов'язань.

Ст. 1 Закону про банкрутство в ред. вщ 2011 р. надае наступне визначення грошового зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошо-ву суму вщповщно до цившьно-правового правочину (договору) та на шших шдста-вах, передбачених законодавством Украши. До грошових зобов'язань вiдносяться також зобов'язання щодо сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), страхо-вих внесюв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та шше соцiальне страхуван-ня; зобов'язання, що виникають внаслiдок неможливостi виконання зобов'язань за договорами зберiгання, шдряду, найму (оренди), ренти тощо та яю мають бути ви-ражеш у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому чи^ зобов'язань щодо сплати податюв, зборiв (обов'язкових платежiв), страхових внесюв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та шше сощальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та iншi фiнансовi санкци, визначенi на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, яю виникли внасл> док заподiяння шкоди життю i здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторсь-ко! винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юриди-чно! особи, що виникли з тако! участi. Склад i розмiр грошових зобов'язань, у тому чи^ розмiр заборгованостi за передаш товари, виконанi роботи i наданi послуги, сума кредитiв з урахуванням вщсотюв, якi зобов'язаний сплатити боржник, визна-чаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо шше не встановлено цим Законом.

Положення ст. 1 Закону про банкрутство, при визначенш розмiру i складу грошових зобов'язань, е вщправними не лише при визначенш наявносп ознак банкрут-ства. Вони також важливi при визначеннi розмiру вимог кредиторiв з метою !х включення до реестру вимог кредиторiв, при визначенш кшькосп голосiв кредито-рiв на зборах кредиторiв для визначенш черговосп задоволення вимог кредиторiв.

Розмiр грошових вимог до боржника розраховуеться виходячи з розмiру мш-мально! заробiтноl плати, яка встановлена i дiе на момент звернення до господарського суду з заявою про визнання боржника банкрутом. Якщо на момент подачi заяви заборговашсть боржника перед кредитором складае менше трьохсот мшмальних зароб^них плат, виходом з ще! ситуацil може бути об'еднання такого кредитора з шшими кредиторами боржника з метою подолання вказаного бар'еру.

З моменту прийняття Верховним судом Украши Постанови Пленуму № 15 вщ 18.12.2009 р., вщлш тримюячного термiну починаеться з моменту, коли зобов'язання повинно бути виконане зпдно з вимогами закону або договору.

Пщ час порушення провадження у справi про банкрутство суд придiляе особ-ливу увагу безспiрностi грошових вимог. Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що «безсшрними вимогами кредиторiв е вимоги кредиторiв, визнаш боржником, iншi вимоги кредиторiв, пiдтвердженi виконавчими докумен-

тами або розрахунковими документами, на шдстав! яких вщповщно до законодавст-ва здшснюеться списання грошових кошт1в з рахунюв боржника».

Зпдно з ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство в ред. вщ 2011 р. безсшрш вимоги кредитор1в - це грошов! вимоги кредитор1в, шдтверджеш судовим ршенням, що набрало законно! сили, { постановою про вщкриття виконавчого провадження, зпдно з яким вщповщно до законодавства здшснюеться списання кошт1в з рахунюв боржника. До складу цих вимог, у тому числ1 щодо сплати податюв, збор1в (обов'язкових платеж1в), не включаються неустойка (штраф, пеня) та шш! фшансов! санкци.

Зпдно з положенням ст. 1 Закону про банкрутство, зпдно з яким безсшрш вимоги кредитор1в - це вимоги кредитор1в, визнаш боржником, шш! вимоги кредито-р1в, шдтверджеш виконавчими документами або розрахунковими документами, на шдстав! яких зпдно ¿з законодавством здшснюеться списання грошових кошт1в з рахунюв боржника. Судова практика доведення безсшрност вимог кредитор1в не визнае вимоги, визнаш боржником, як безсшрш, зокрема, вщповщь боржника з ви-знанням вимог кредитора не приймаеться як доказ безсшрност вимог, оскшьки останнш виключений з перелшу виконавчих докуменпв, зпдно з якими здшснюеться списання грошових кошт1в з рахунюв боржника.

Вщповщно до пункту 27 Постанови Пленуму ВС Укра!ни вщ 18 грудня 2009 року N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», безсшршсть грошових вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями шдтверджуеться виконавчими документами, вичерпний перелш яких передбачений в статп 3 Закону «Про виконавче провадження».

Статус кредитор1в може бути визначений залежно вщ р1зних критерив (визна-ченост1, характеру, розм1ру, настання термшу виконання вимоги, шших парамет-р1в). Положення кожного з кредитор1в (або певно! групи кредитор1в) ютотно вщр!з-няеться, тому велике як теоретичне, так { практичне значення мае визначення особ-ливостей статусу кредитор1в. Ц особливост визначають р!зш аспекти заяви про неспроможшсть (банкрутство); важливе практичне значення мають ди кредитор1в шд час здшснення вс1х процедур конкурсу; багато в чому вщ позици кредитор1в за-лежить подальша доля боржника. Тим часом, деяю кредитори школи потребують захисту вщ дш як боржника, так { шших кредитор1в [5].

З метою найбшьш адекватного виршення практичних проблем, пов'язаних з положенням кредитор1в, представляеться необхщним класифшувати !х за р1зними шдставами { визначити правовий статус кожно! групи { проблеми, що виникають у зв'язку з !х д1ями. Наукову класифшащю кредитор1в, необхщну для систематизаци знань про предмет дослщження, можна правильно побудувати лише на шдстав! правильно вибраних критерив, що вщображають найбшьш ютотш взаемозв'язки кредитора в систем! конкурсних в!дносин.

Як правило, вс!х кредитор!в под!ляють на три види: за змютом вимог (кредитори за грошовими та шшими зобов'язаннями); за формою участ в арб!тражному про-цес! (конкурсн! та шш! кредитори); за чергов!стю задоволення вимог (позачергов! та чергов! кредитори) [6, с. 56].

В сучаснш юридичнш лiтературi запропоновано декiлька класифiкацiй креди-торiв. Аналiз Закону «Про вщновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» дозволяе зробити висновок про наявшсть шести видiв кредиторiв:

а) шщшючц

б) вимушенi;

в) заставш;

г) поточнi;

д) прiоритетнi (прившейоваш);

е) реестровi [7, с. 72].

Крiм того, Закон про банкрутство видшяе два спецiальних види кредиторiв, а саме: конкурсний кредитор та поточний кредитор. Конкурсш кредитори - кредито-ри за вимогами до боржника, яю виникли до порушення провадження у справi про банкрутство. До конкурсних кредиторiв вiдносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслщок правонаступництва за умови виникнення таких ви-мог до порушення провадження у справi про банкрутство. Поточш кредитори - кредитори за вимогами до боржника, яю виникли тсля порушення провадження у справi про банкрутство.

Закон про банкрутство в ред. вщ 2011р. прямо встановлюе таю види кредито-рiв, як конкурсш кредитори - кредитори за вимогами до боржника, яю виникли до порушення провадження у справi про банкрутство i виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточш кредитори - кредитори за вимогами до боржника, яю виникли тсля порушення провадження у справi про банкрутство; заставш кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечеш заставою майна боржника (майно-вого поручителя).

За формою участ в арб^ражному процес кредитори шдроздшяються на конкурсних та шших кредиторiв. Подш на позачергових та чергових зумовлений черго-вiстю задоволення вимог кредиторiв [6]. Найбiльш важлива вiдмiннiсть конкурсних кредиторiв вiд вшх iнших кредиторiв боржника полягае в тому, що лише конкурсш кредитори е особами, що беруть участь в справi про банкрутство, що надае 1м право активно впливати на конкурсний процес (ст. 34 Закону про банкрутство). На тдста-вi використаних для класифшаци кредиторiв критерив можна зробити висновок про те, що статус кредитора в справi про банкрутство визначають характер його вимоги до боржника, забезпечешсть вимог, час виникнення зобов'язання i сощальна значу-щiсть iнтересу, що захищаеться. Запропонована класифiкацiя зовсiм не е едино мо-жливою. Наведена побудова переслщуе одночасно теоретичнi i практичнi цiлi. За допомогою запропонованого подшу автор прагне показати в рiзних ракурсах право-ве положення кредиторiв в процедурах банкрутства.

Список лггератури

1. Закон Укра!ни «Про вщновлення платоспроможност1 боржника або визнання його банкрутом» в!д 14.05.1992 № 2343-Х11.

2. Кораев К. Б. Правовой статус конкурсных кредиторов в деле о банкротстве// К. Б. Кораев. -М. : Волтерс Клувер, 2010. - 208 с.

3. Дзера А. Принципы конкурса кредиторов / А. Дзера// Юридическая практика, № 10 (272) от 11 марта 2003 года.

4. Научно-практический комментарий (постатейный) к Федеральному закону «О несостоятельности (банкротстве)» / [Под ред. В. В. Витрянского]. - М. :, 2003. - 356 с.

5. Телюкина М. В. Основы конкурсного права / М. В. Телюкина. - М. : Волтерс Клувер, 2004. -

245 с.

6. Вершинин А. П. Права кредиторов при банкротстве должника// Комментарий к Закону «О несостоятельности (банкротстве)» / А. П. Вершинин. - СПб. : Петрополис, 1998. - 215 с.

7. Правове регулювання банкрутства : [Шдручник] / [За ред. Л. С. Смшна]. - К. : КНТ., 2009. -

500 с.

Борейко Е. М. Правовой статус кредитора как субъекта неплатежеспособности (банкротства) / Е. М. Борейко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2011. - Т. 24 (63). № 2. 2011. - С. 276-281.

В данной статье рассмотрены основные положения правового статуса кредитора как одного из учасников правовотношений несостоятельности (банкротства). Установлено, что в правоотношениях несостоятельности (банкротства) кредитор играет существенную роль. Установлены виды кредиторов, предложенные законодательством и научной литературой.

Ключевые слова: банкротство, несостоятельность, кредитор, конкурс кредиторов.

Boreyko E. Legal status as a creditor of the subject of insolvency (bankruptcy) / E. Boreyko //

Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 2. 2011. - Р. 276-281.

In this article the substantive provisions of legal status of creditor are considered as one of insolvency (bankruptcies). It is set that in insolvency (bankruptcies) an creditor plays a substantial role. The types of creditors, offered a legislation and scientific literature, are set.

Keywords: bankruptcy, insolvency, creditor, competition of creditors.

Поступила в редакцию 18.10.2011 г.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.