CC BY
15
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
УДК 347.19
ПРАВОВА ПРИРОДА В1ДНОСИН М1Ж НЕПЩПРИеМНИЦЬКИМ ТОВАРИСТВОМ ТА ЙОГО УЧАСНИКАМИ
Кацюба Карина Валеривна,
асистент кафедри цивтьного права № 1, Нацюнальний юридичний ушверситет iмет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: KarinaKatsiuba@gmail.com ORCID 0000-0002-9034-8777
Шкого не примушують користуватися cboim правом*.
Розкрито суттсть правовог природи вiдносин мiж нетдприемницьким товариством i його учасниками. Проаналiзовано погляди науковщв щодо визначення та зм^ту корпоративних прав у нетдприемницьких товариствах. Зроблено висновок, що в нетдприемницькому товариствi тнують два види правовiдносин - внутршньокорпоративт та майновi, як1 регулюютьсярiзними методами цивтьного права.
Ключов1 слова: вщносини; нетдприемницьке товариство; право учасп; членство; майновi внески.
Постановка проблеми. Сьогодш багато нетдприемницьких товариств Украши (дай - НТ) показали себе як активно дшч1, тобто такими, що здатш виршувати гостр1 сощальш проблеми, з якими, з низки причин, не справляеться держава. Серед них - тдтримка i захист прав сощально уразливих верств населення (дгги, молодь, жшки, вiйськовослужбовцi, ветерани, бiженцi, переселенцi, швашди та iн.); вiдстоювання прав громадян на сприятливе навколишне середовище; виршення питань, пов'язаних з мiсцевим самоврядуванням; органiзацiя дозвiлля; освiта; переквалiфiкацiя; сощальна реабiлiтацiя та iн.
Рiзноманiття форм НТ прямо залежить вiд певно! мети, заради яко! воно створюеться, та його функцiй. Однi з них створюються й функцiонують заради надання економiчних благ невизначеному колу ошб, якi не е учасниками самого НТ (благодшш органiзацii, установи, фонди), iншi - задля задоволення потреб, насамперед самих учасниюв НТ (громадськ органiзацii, об'еднання
* лат. Nemo iure suo uti cogitur.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
сшввласниюв багатоквартирних жилих будинюв, кредитш спiлки).
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. OKpeMi питання правового статусу НТ дослщжено у працях О. О. Бшяева, В. I. Борисово!', I. П. Жигалкша, В. I. Жукова, В. В. Кочина, I. М. Кучеренко, В. Ф. Шддубно!, I. В. Спасибо-Фатеево!, Н. Ю. Фiлатовоi та багатьох шших учених, що тдкреслюе актуальнють теми дослiдження.
Незважаючи на значний штерес науковцiв до питань дiяльностi НТ, залишаеться ще багато невиршених проблем, серед яких правова природа вщносин мiж НТ та його учасниками.
Мета статт - з'ясувати правову природу вiдносин мiж НТ та його учасниками залежно вщ типу НТ та мети його створення.
Виклад основного матерiалу. Надшення НТ (громадських, релiгiйних, благодiйних тощо) статусом юридично! особи пояснюеться тим, що хоча в науковш лiтературi !х вiдносять до «непрофесшних учасниюв цивiльних
/ h ^CkA \\ KJ / I Л О» \
вщносин», досягнення мети !х створення, а також реаизащя права на здiйснення тдприемницько! дiяльностi неможливi без !х участ в цивiльних вiдносинах.
Розглядаючи НТ як суб'ект права, слщ вщм^ити законодавче обмеження правосуб'ектностi НТ певною метою, заради яко! воно створювалося, а тому позбавлене права використовувати свою самостшну правоздатнiсть всупереч цш метi. У цьому випадку йдеться про спещальну правоздатнiсть НТ. Вимоги щодо спецiальноi правоздатностi поширюються саме на НТ та установи. Саме
¿////nnnrtlinv*
тому необхщно згадати, що здшснення юридичною особою дiй, як суперечать встановленiй для нього меп, тобто вихiд за межi (ultra vires) правоздатносп, що надавалася, довгий час вважалося неправомiрним, адже у самш лiберальнiй американськiй правовiй доктрин концепцiя ultra vires розглядалась як один iз засобiв контролю засновниюв (учасникiв) за дiяльнiстю створювано! ними оргашзацп [1, с. 75-78].
Для НТ характерними е двi ознаки: по-перше, це заборона одержання прибутку як головно! мети дiяльностi; по-друге - заборона розподшення
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
прибутку мiж учасниками.
Перша ознака е конститутивною, тому що НТ мають право поряд зi своею основною дiяльнiстю здшснювати тдприемницьку дiяльнiсть тшьки за умови, що вона вщповщае метi, для яко! вони були створенi, та сприяе ii досягненню.
Щодо друго! ознаки, то в правозастосовчш дiяльностi виникають складнощi розмежування непiдприемницькоi та тдприемницько! дiяльностi в рамках однiеi юридично! особи, а досвiд доводить, що саме заборона розподшяти отриманий прибуток мiж учасниками юридично! особи е найбшьш впливовим засобом вiдмежування НТ вщ пiдприемницьких товариств [2, с. 172-173]. Прибуток НТ решвестуеться на розвиток пе! мети, заради яко! воно створювалося. Так, прибуток наукових оргашзацш витрачаеться на здiйснення нових проеклв, придбання необхiдного !м для виконання сво!х завдань устаткування та сировини.
/ ¿> / ^ Iii / \ / \ II \ ^ \
Незаперечно те, що створюючи НТ (громадську, релiгiйну та благодшну установу тощо), його засновники, вочевидь, переслщують цщком певнi соцiальнi, культурнi та iншi загальнокориснi цiлi, а звшьнення тако! органiзацii вiд будь-яких статутних обмежень призвело б до таорування iнтересiв засновникiв. Звiдси випливае, що причини надання НТ спецiальноi цившьно! правоздатностi полягають, у тому числ^ в захистi прав !х засновниюв. Це питання тим паче актуальне у зв'язку з тим, що НТ сьогодш беруть активну участь у цившьних правовiдносинах, а цта низка питань стосовно надежного за^плення на законодавчому рiвнi !х правового статусу наразi не вирiшена.
N. 41 f/^ilfifW»
НТ створюеться для досягнення певно! мети, зазначено! в його установчих документах. Така мета може полягати, наприклад, вщповщно до Закону Украши «Про благодшну дiяльнiсть та благодiйнi оргашзацн» вiд 05.07.2012 р. [3] - у здшсненш благодiйноi дiяльностi в однш чи кiлькох сферах, визначених цим Законом, як основно! мети ii дiяльностi; вiдповiдно до Закону Украши «Про свободу совiстi та релтйш органiзацii» вiд 23.04.1991 р. [4] - у задоволенш релтйних потреб громадян сповiдувати i поширювати вiру; вiдповiдно до Закону Украши «Про кредитш спiлки» вiд 20.12.2001 р. [5] - у
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
задоволенш потреб члешв кредитно!' спшки у взаемному кредитуваннi та наданш фiнансових послуг за рахунок об'еднаних грошових внесюв ïï члешв.
Для НТ встановлено безлiч цшей створення i дiяльностi, у зв'язку з чим передбачено додатковий критерш правоздатност - предмет дiяльностi, а саме певний цшьовий перелiк видiв дiяльностi, який, за загальним правилом, встановлюе його засновник чи засновники.
Цившьно-правовий статус вiдображае подвiйнiсть майнового стану, оскшьки враховуеться мета створення НТ та штереси учасникiв. У зв'язку з цим уявляеться можливим видшити НТ двох видiв: першi - створенi для досягнення немайнових благ в широкому сенсi, яскравим прикладом яких е релтйш оргашзацп, полiтичнi партiï, фонди; тi, що мають за мету задоволення штерешв ï^ учасникiв (об'еднання спiввласникiв багатоквартирних будинюв, споживчi кооперативи).
Учасники НТ першого виду позбавленi будь-яких майнових чи
/ M \\
зобов'язальних прав, а другого - можуть надiлятися деякими правами. Мета створення других очевидна - задоволення матерiальних потреб виключно ïï учасникiв, тобто юридична особа створюеться в приватних iнтересах.
Правова природа вщносин мiж непiдприемницьким товариством i його учасниками грунтуеться на закршленому законодавством «правi участЬ» в товариств^ Для ïï дослiдження слiд визначитися з правовою природою «права участЬ> в НТ на правах юридичноï особи. Цившьний кодекс Украïни у ст. 100 (дай - ЦК Украши) [6] оперуе термiном «право участ у товариствЬ», маючи на
¿//7/nnnrtiii\v*
увазi всi товариства, в тому чи^ й непiдприемницькi, але виключае установи, якi також мають нешдприемницький характер. Поряду з «участю» законодавством також використовуеться термiн «членство», який застосовуеться, наприклад, до кооперативiв у Закош Украïни «Про кооперацш» вiд 10.07.2003 р. [7]. А в Закош Украши «Про громадськ об'еднання» вщ 22.03.2012 р. [8] «членство» та «участь» взагаи ототожнюються. Звщси доходимо висновку, що для НТ це не е принциповим, але ж доцшьшше використовувати термш «право участЬ>, щоб унiфiкувати застосування
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
дефшщи.
Визначення «право участЬ> ЦК Украши не надаеться. Тому при з'ясуванш сутност цього права слщ виходити, перш за все, i3 загального розумiння поняття «участь» та аналiзувати закрiпленi законодавством права учасниюв товариств. Юридична природа права участ в товариствi на правах юридично! особи е специфiчним потестативним правом, тобто правом товариша на власш дп, якi викликають в шшо! особи - товариша стан зв'язаносп. Можна стверджувати, що право участ обумовлюе причетнiсть до чогось, у чому особа бере участь, тобто цим засвщчуеться той факт, що особа перебувае в певному зв'язку з шшими особами. Ця зв'язанють не е зобов'язанням за класичною лшею «кредитор-боржник». Разом iз тим це право не е так зване секундарне право - право, якому не протисто!ть якийсь обов'язок.
/¿гД/ /\ W //Vx\v»\
Для визначення юридично! природи «права участЬ> в товариствi слiд
/ ^ I \\
звернутися до ст. 100 ЦК Украши, де воно закршлено як особисте немайнове право. З цього приводу I. В. Спасибо-Фатеева зазначае, що такий юридичний прийом, очевидно, застосовано з метою шдкреслення значущост для його ношя зв'язку з юридичною особою (участ в нiй) i наголошення на тому, що за своею сутшстю цей зв'язок не е матерiальним (майновим), тобто як такий вш не може бути об'ектом цившьних правовiдносин i не характеризуеться оборотоздатшстю [9, с. 18].
Особливють права участi в товариствi розкриваеться у дiях товариша в
¿//7/nnnrtiii\v*
товариств^ якi водночас е i повноваженням, i обов'язком. Воно не будуеться по лши «кредитор-боржник». Право участ в «союзi ошб» одночасно е обов'язком в «союзi вклад1в>>. «Союзу ошб» притаманний метод правового регулювання внутршньокорпоративного правовiдношення, який полягае в ршенш органу товариства, яке прийняте бшьшютю й обов'язкове для меншост товаришiв, що цiлком вщповщае методу демократичного централiзму. Тобто в союзi осiб немае права на вето, а юнуе певна внутршньокорпоративна пiдпорядкованiсть. За своею юридичною природою - це оргашзацшш правовiдносини (право
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
учасп), предмет цившьного права. «Союзу вклад1в» притаманний метод правового регулювання, який е методом цившьного права. Це метод юридично! piBHOCTi, тобто не пiдпорядкованiсть суб'ектiв цившьних правовiдносин один одному. Це майновi пpавовiдносини, в яких його учасники, будучи товаришами, вiдносяться один до одного як piвнi, як сторони по лши «кредитор-боржник».
Науковщ вiдзначають двi складовi структури корпоративних прав -управлшську i майнову. На !х неpозpивнiсть вказують I. В. Спасибо-Фатеева, В. I. Борисова i С. В. Казанцев. Зокрема, останш називають коpпоpативнi вiдносини змшаними майново-оpганiзацiйними, в яких оpганiзацiйнi елементи спрямоваш на обслуговування як речових, так i зобов'язальних вiдносин [10, с. 134].
Бшьшють НТ побудоваш на корпоративних (членських) засадах. Але
юнуе й iнша група НТ, як не мають членства (наприклад, фонди й т.iн.) Як
/ ^ /к\1
вказувалося pанiше, законодавство в одних випадках розмежовуе учасниюв i члешв НТ, а в шших ототожнюе !х. Наприклад, вiдповiдно до Закону Украши «Про громадськ об'еднання» вщ 22.03.2012 р. [8] законодавець оперуе дефшщею «члени (учасники)» громадських об'еднань, якi оформлюють свою участь у ньому шдивщуальними заявами, мають право обирати й бути обраними до кеpiвних i контpольно-pевiзiйних оpганiв, а також контролювати дiяльнiсть кеpiвних оргашв громадського об'еднання. Учасники об'еднання формально не закршлюють свое! участi в його дiяльностi, володiють у
¿////nnnrtlinv*
поpiвняннi зi членами бiльш вузькими правами.
У корпоративному пpавi в штересах економiчного обороту компетенцiя оргашв шдприемницьких товариств регламентуеться на законодавчому piвнi бiльш чiтко. Кpiм того, до шдприемницьких товариств пред'являються бшьш твеpдi вимоги щодо ведення справ i надання звiтностi, що сприяе захисту прав не тшьки трепх осiб, але й !'хшх засновниюв (учасникiв).
Пiдвищений захист прав i законних iнтеpесiв засновникiв (учасникiв) шдприемницьких товариств е вщповщною pеакцiею на необхщнють
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
забезпечення стабшьност eK0H0MÏ4H0ro обороту. Сам же розподш товариств на шдприемницью та нешдприемницью вщповщае не лише шгересам третiх осiб, але й слугуе певною мiрою захистом прав учасниюв. У цьому, на наш погляд, i полягае його основне функцюнальне призначення. Найважливiшим засобом захисту прав учасниюв (членiв) НТ е 1хне право на свободу об'еднання та виходу з оргашзацп. Вщповщно до ст. 36 Конституцп Украши [11] нiхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'еднання громадян або перебуванню в ньому. Але дане правило дiе не у всiх випадках, а лише доти, поки в вщносинах мiж товариством i його учасниками (членами) не виникла матерiальна зацшавлешсть. У цьому випадку вихщ з товариства пов'язаний для учасника (члена) зi значними майновими втратами. Саме це й змушуе ix найчастiше залишатися в НТ.
Необxiдно розглянути два випадки наявностi матерiальноï зацiкавленостi у вiдносинаx мiж членами (учасниками) й НТ: НТ, у яких майновi внески
/ \\ //fMjr* 'Л g»
носять значний характер i виконують функцiï, близькi до функцiй майнових внесюв у пiдприемницькиx товариствах («НТ з майновими внесками»); НТ, що надають товари, роботи й послуги безпосередньо своïм учасникам (членам) на оплатнш основi. Зупинимося на бшьш докладному розглядi цих ситуацiй.
1. НТ з майновими внесками.
Ситуацш, коли майновi внески учасникiв (члешв) носять значний характер i виконують функцп, близью до функцш майнових внесюв у пiдприемницькиx товариствах, можна спостерiгати, коли НТ набувае рiзне
¿////nnnrtlinv*
дороге устаткування для спшьного користування за рахунок своïx учасниюв (члешв). У цьому випадку учасники (члени) НТ ^м членських вносять значш за величиною одноразовi майновi внески. На перший погляд, це вщповщае iнтересам як усix члешв (учасниюв), так i кожного окремо. Але не все тут так просто. Вщповщно до законодавства НТ е власниками свого майна, що формуеться поряд з шшими джерелами й за рахунок членських i майнових внесюв учасниюв (члешв). При цьому учасники (члени), що вибувають, за загальним правилом, не мають зобов'язального права вимоги до оргашзацп. А
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
це означае, що навпъ якщо установчi документи передбачають обов'язок НТ повернути учасникам (членам), що вибувають, сплачеш ними суми, у бшьшост випадюв майновi iнтереси учасниюв (членiв) не гарантованi тiй мiрi, як у бiльшостi пiдприемницьких товариств. Наприклад, засновники (учасники) пiдприемницьких товариств надшяються зобов'язальним правом вимоги до свое! оргашзацп. Це виражаеться в !хньому правi на одержання частини прибутку або шших благ, одержаних у результатi дiяльностi юридично! особи, на участь у керуванш справами, на лжвщацшну квоту й т. ш 1хш засновники (учасники), передаючи тдприемницькому товариству майно, захищенi не тшьки через надiлення !хшм зобов'язальним правом вимоги до оргашзацп, але й через додатковi гарантп, таю, як бшьше тверда система фшансового облiку й контролю, обов'язкове створення оргашв, що здiйснюють контроль, розширення кола обов'язкових повноважень загальних зборiв учасникiв (засновникiв) i т.п.
/ ^ kIwIII ¡нШ,
Крiм того, шдприемницью товариства передбачають розподiл одержаного прибутку мiж учасниками (засновниками). Ця можливiсть е основною причиною участ останнiх в дiяльностi пiдприемницьких товариств. Засновники (учасники) передають свое майно у власшсть шдприемницького товариства в надп одержати прибуток. Навпаки, участь у дiяльностi НТ будуеться на нетдприемницькому пiдгрунтi, тому що учасники вносять членсью й майновi внески за загальним правилом для досягнення суспшьно корисно! мети, а не в надп одержати вщ НТ матерiальну вигоду у виглядi
¿//7/nnnrtiii\v*
прибутку. Вступ до того чи шшого НТ може супроводжуватися мотивами, пов'язаними iз задоволенням певних матерiальних потреб. Але при цьому мова йде про надання товарiв, робгг i послуг з боку НТ (наприклад, одержання професшних консультацiй з рiзних питань i технiчно! допомоги), а не про розподш прибутку, що е результатом учасп пiдприемницьких товариств у шдприемницькш дiяльностi.
Таким чином, вихщ з НТ з майновими внесками пов'язаний для його учасниюв (члешв) зi значними майновими втратами. При цьому захисна
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
функщя права виходу учасниюв (члешв) з такого НТ практично вщсутня, що неминуче породжуе потребу в законодавчому закршленш додаткових заходiв щодо захисту прав i законних штерешв учасниюв (члешв).
На наш погляд, додатковий захист прав i законних штерешв учасниюв (члешв) НТ з майновими внесками може бути забезпечений, зокрема, закршленням на законодавчому рiвнi обов'язку НТ щорiчно публшувати звгги про використання майна, створювати тклувальну раду, що здiйснюе нагляд за дiяльнiстю НТ, а також розширенням перелiку питань, що вщносяться до винятково! компетенцп вищого органа керiвництва НТ, i т. ш
2. НТ, що надають товари, роботи й послуги безпосередньо сво!м учасникам (членам) на оплатнш основ^
Розглянемо ситуацiю, коли НТ надае за плату сво!м учасникам (членам) товари, роботи та послуги, типовi для зовшшнього ринку. У порiвняннi з НТ з майновими внесками, тут йдеться про придбання недорогого устаткування для
/ ^ K'VwMA \\ спiльного користування за рахунок учасникiв (члешв).
З даною ситуашею ми, наприклад, зштовхуемося, якщо НТ надае
рiзноманiтнi послуги, включаючи консультування з рiзних питань, видае
професiйну друковану продукцш, а також рiзнi товари масового споживання.
Уже стало традицiею, коли спортивш органiзацi! надають у тимчасове
користування або ж продають сво!м учасникам (членам) спортивний одяг,
спортивний швентар, а також надають !м професiйну медичну допомогу,
оргашзують для них роботу кафе й т. ш
¿//7/nnnrtiii\v* У цьому випадку учасники (члени) НТ виступають у рол^ порiвнянно! з
роллю кредиторiв. Тут не йдеться про будь-яю iстотнi вкладення, у порiвняннiй
з НТ з майновими внесками. Тому вихщ з НТ, як правило, не пов'язаний для
учасниюв (члешв) зi значними матерiальними втратами, характерними для НТ з
майновими внесками. У найпршому випадку йдеться лише про втрату
заздалепдь сплачених членських внесюв.
Уш перерахованi види НТ об'еднуе вщповщнють видiв дiяльностi цiлям
!хнього створення у здшсненш тих завдань, якi ставляться перед ними -
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
досягнення суспшьних благ з метою охорони здоров'я громадян, захисту ïx прав, задоволення духовних й шших ïx нематерiальниx потреб. Разом з тим варто розмежовувати предмет статутноï дiяльностi НТ та конкретш правочини здшснення цiеï дiяльностi.
Висновки. Виходячи з вищевикладеного, можна дiйти висновку, що в товариствi, в тому чи^ непiдприемницькому, iснують два види правовщносин, якi регулюються рiзними методами цивiльного права: внутрiшньокорпоративнi або оргашзацшш, що регулюються методом, за якого ршення бiльшостi е обов'язковим для меншосп, та майновi правовщносини, що регулюються методом юридичноï рiвностi сторiн з усiма правовими наслщками.
У НТ, в яких майновi внески е значними й виконують функцп, аналопчш функцiям майнових внесюв у шдприемницьких товариствах, юнуе необхщшсть у додатковому заxистi прав i законних штерешв учасникiв (членiв), що може
/¿гЛ-/ /1\ ' / \ // Vav» \
бути забезпечено, зокрема, вдосконаленням системи ведення звггност про дiяльнiсть НТ i витрати матерiальниx ресурсiв; обов'язковим створенням у НТ оргашв, що здшснюють контроль за дiяльнiстю органiзацiï; розширенням перелшу питань, що пред'являються до винятковоï компетенцiï вищого органа управлiння НТ, i т. ш Якщо ж НТ просто надае сво1'м учасникам (членам) товари, роботи, послуги, типовi для зовшшнього ринку, за певну плату, то вони виступають у рол^ прирiвняноï до ролi кредиторiв. При цьому на учасникiв (члешв) поширюються загальнi правила захисту прав кредиторiв.
Список л1тератури:
1. Мозолин В. П. Корпорации, монополии и право США. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1966. 398 c.
2. Гражданское право. Т. 1: учебник / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. Изд. 5, перераб. и доп. Москва: «ПБОЮЛ Л.В. Рожников», 2001. 632 с.
3. Про благодшну д1яльшсть та благодшш оргашзацп: Закон Украши вщ 05.07.2012 р. № 5073-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 (дата звернення: 17.11.2017).
4. Про свободу совют та релшйш оргашзацп: Закон Украши вщ 23.04.1991 р. № 987-XII. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/987-12 (дата звернення: 17.11.2017).
5. Про кредитш спшки: Закон Украши вщ 20.12.2001 р. № 2908-Ш. URL: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/2908-14 (дата звернення: 17.11.2017).
6. Цившьний кодекс Украши вщ 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 17.11.2017).
7. Про кооперащю: Закон Украши вщ 10.07.2003 р. № 1087-IV. URL: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/1087-15/ed20030710 (дата звернення: 17.11.2017).
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12)
ISSN 2225-6555
8. Про громадсью об'еднання: Закон Украши вщ 22.03.2012 р. № 4572-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 (дата звернення: 17.11.2017).
9. Спасибо-Фатеева I. В. Сто проблем 3i ст. 100 ЦК. Юридична газета. 2004. № 10.
С. 18.
10. Борисова В., Казанцев С. До проблеми корпоративних прав учасниюв тдприемницьких товариств. В1сник Академ1 г правових наук Украши. Харюв: Право, 2007. № 4 (51). С. 133-140.
11. Конститущя Украши вщ 28.06.1996 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/254к/96-вр (дата звернення: 17.11.2017).
References:
1. Mozolin, V.P. (1966). Korporacii, monopolii i pravo USA. Vol. 1. Moscow: Izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].
2. Grazhdanskoe pravo. A.P. Sergeev, Ju.K. Tolstoy (Ed.). (2001). Moscow: «PBOJuL L.V. Rozhnikov» [in Russian].
3. Pro blahodiinu diialnist ta blahodiini orhanizatsii: Zakon Ukrainy vid 05.07.2012 r. № 5073-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5073-17.
4. Pro svobodu sovisti ta relihiini orhanizatsii: Zakon Ukrainy vid 23.04.1991 r. № 987-KhII. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/987-12.
5. Pro kredytni spilky: Zakon Ukrainy vid 20.12.2001 r. № 2908-III. URL: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/2908-14.
6. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 435-IV. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/435-15.
7. Pro kooperatsiiu: Zakon Ukrainy vid 10.07.2003 r. № 1087-IV. URL: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/1087-15/ed20030710.
8. Pro hromadski ob'iednannia: Zakon Ukrainy vid 22.03.2012 r. № 4572-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/l aws/show/4572-17.
9. Spasybo-Fatieieva, I.V. (2004). Sto problem zi st. 100 of Tsyvilnyi kodeks. Yurydychna hazeta, 10, 18 [in Ukrainian].
10. Borysova, V., Kazantsev, S. (2007). Do problemy korporatyvnykh prav uchasnykiv pidpryiemnytskykh tovarystv. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy. Kharkiv: Pravo, 4 (51, 133-140 [in Ukrainian].
11. Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996 r. URL: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show /254k/96-vr.
Кацюба К. В. Правовая природа отношений между непредпринимательским товариществом и его участниками.
Раскрыта сущность правовой природы отношений между непредпринимательским товариществом и его участниками. Проанализированы взгляды ученых на определение и содержание корпоративных прав в непредпринимательских товариществах. Сделан вывод, что в непредпринимательских товариществах существуют два вида правоотношений -внутрикорпоративные и имущественные, которые регулируются различными методами гражданского права.
Ключевые слова: отношения; непредпринимательское товарищество; право участия; членство; имущественные взносы.
Katsiuba Karina V. The legal nature of the relationship between the non-entrepreneurial company and its participants.
The essence of the legal nature of the relationship between the non-entrepreneurial partnership and its participants is revealed. The views of scientists on the definition and content of corporate rights in business associations are analyzed. It is concluded that in business associations there are two types of legal relations - intra-corporate and property, which are regulated by
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
various methods of civil law.
Keywords: relations; non-entrepreneurial partnership; the right to participate; membership; property contributions.
Надтшла доредколег1 г 20.11.2017р.
