CC BY
9
13. Kant, S., Lee, S. A social choice approach to sustainable forest management: an analysis of multiple forest values in Northwestern Ontario// Forest Policy and Economics. - 2004, № 6. - P. 215-227.
14. Kaplan, R. Prediction of environmental preference: Designers and "clients". In Environmental design research, Preiser, W.F.E. (Ed). - Dowden, Hutchinson & Ross, 1973.
15. Lawn P. (Ed.). Sustainable Development Indicators in Ecological Economics. - Cheltenham: Edward Elgar, 2006. - 467 p.
16. Newbold P. Statistics for Business and Economics. Fourth edition. - New Jersey: Prentice Hall, 1995. - 876 p. _
УДК 502.35+346.12 Юрист Г. С. Гулик - Господарський суд ЛьвшськоХ oÓMacmi
ПРАВО ЯК 1НСТРУМЕНТ РАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Розглядаються аспекти вдосконалення д^чо! в Укршш системи законодавства, яка у змозi стимулювати суспшьство до ращонального використання, охорони та вщ-творення природних ресурав.
Ключов1 слова: навколишне середовище, еколопчна поломка, право, приро-докористування, сталий розвиток.
Lawyer G.S. Gulyk - Economic court of the Lvov region Law as a tool for efficient natural resource management
The bearings for the improvement of current Ukrainian legislation, which is able to create incentives for all the society members to make the most efficient natural resource management decisions, are considered.
Keywords: environment, environmental policy, law, natural resource management, sustainable development.
1снування життя на нашш планер нерозривно пов'язане Í3 бюсферою, яка поширюеться на атмосферу, пдросферу i лггосферу, тобто на навколишне середовище, в якому юнуе жива матерiя. Основою функцюнування бюсфери е живi оргашзми, як протягом свое! еволюци оргашзувались в едине цше, за В.1. Вернадським, - живу речовину, яка кшьюсно виражена в хiмiчному складу ваз^ енерги i забезпечуе бюлопчний кругооб^ у навколишньому середо-вищi [1]. Зпдно з вченням В.1. Вернадського, юнування бiосфери визна-чаеться складшстю И оргашзаци як системи, яка нараховуе значну кшьюсть рiзних видiв органiзмiв, кожен з яких виконуе свою роль i перебувае у складному взаемозв'язку з навколишшм свггом [1]. Проте стрiмкий розвиток антропогенно! дiяльностi людини в глобальних масштабах став загрозою ста-бiльностi бiосфери. Оскiльки розвиток св^ово! економiки залежить вiд наяв-ност природних ресурсiв, то подальше руйнування бюсфери неодмшно зни-щить самi передумови iснування "Homo sapiens".
Щоб вийти з ще! кризово! проблеми i забезпечити майбутшм поколш-ням можливост жити i розвиватися, необхщно, вже сьогоднi мiнiмiзувати всi шкiдливi впливи людства на природу та спрямувати весь науковий, техшчний, виробничий, полiтичний потенцiали на пiдтримання сприятливих умов нашого юнування. Необхiдно збер^ати та примножувати продуктивну здатнiсть при-роди охороняти i рацiонально використовувати природш ресурси. Тобто у процес здiйснення природокористування ми неодмiнно повинш враховувати
закони природи. Людина е частиною бюсфери i повинна жити за и законами, а не нав'язувати !й сво!, оскiльки змiна чинникiв навколишнього середовища неминуче стае причиною припинення юнування всього живого на Земль
Цiлком очевидним i доконаним е той факт, що сьогоднiшнiй стан дов-кiлля вимагае невiдкладного переходу вщ промислово! економiки Х1Х-ХХ ст. до економжи iдей XXI ст. , тако! економiки, яка буде гармоншним елементом до природного середовища, тобто еколопчно! економiки. Нинi юнуюча еколо-гiчна криза без втручання ззовнi суспiльства сама не у змозi дати собi раду з численними еколопчними проблемами. Погiршення стану здоров'я людства, все новi генш хвороби дають зрозумiти, що вже давно назрша потреба перег-лянути в ушх кра!нах свiту нашi взаемовiдносини з природою, змiнивши тип економiчного механiзму природокористування, де замють споживацького ставлення до навколишнього середовища основою повинна стати узгодже-нiсть економiчних потреб людини з екологiчними можливостями природи.
Зрозумшо, що для розвитку процесу еколопзаци виробництва необ-хiдно насамперед, щоб такий суспiльний iнститут як держава формував i впроваджував адекватну до закошв природи екологiчну полiтику. Шд цим поняттям ми розумiемо сукупшсть iнструментiв, за допомогою яких суб'ект -виробник намагаеться досягти бажано! мети. Проте, такою метою повинна бути тзнана необхiднiсть охорони та ращональне використання природних ресурсiв, мае бути розроблена i дiяти ефективна система полшшення природних умов та якост довкiлля, попередження проявiв негативних екологiчних ефектiв тощо. Для цього в УкраАт запроваджено ряд адмшстративних, орга-нiзацiйних та економжо-правових iнструментiв, якi знаходять свiй вираз у нормативно-правових документах, обов'язкових до виконання для вЫх суб,ектiв господарювання i фiзичних осiб [2]. Саме тому у Конституци Укра-1ни, яка визначае засадничi положення права, покликаного регулювати вс ас-пекти життя укра!нського суспiльства, у статтях 16 та 50 в обов'язки держави покладено забезпечення прав людини на еколопчну безпеку та шдтримання еколопчно! рiвноваги на територп Укра!ни, подолання наслiдкiв Чорно-бильсько! катастрофи, збереження генофонду Укра!нського народу. Недарма ряд фахiвцiв, i ми погоджуемось з ними, тлумачать згадану вище статтю як еколопчну функщю держави [1, 3].
Виконання державою сво!х численних владних функцш, якi вона от-римала вiд народу, здшснювалося за допомогою права. Внаслiдок загострен-ня еколопчно! кризи зростала роль i значення державного регулювання вщ-носин мiж суспiльством i природою, що i зумовило появу екологiчного права. Предметом його регулювання е земельш, гiрничi, лiсовi та водш вiдносини, вiдносини щодо використання й охорони рослинного i тваринного свiту, те-риторiй та об,ектiв природно-заповщного фонду, атмосферного повiтря. На-решт ми усвiдомили, що досягнення цшей та завдань еколопчно! полiтики сьогодш можливе лише за умови обов'язковост виконання норм еколопчно-го права при розбудовi економiчного потенцiалу сфери держави, зокрема у розвитку таких основних и галузей як аграрнш, будiвельнiй, видобувнiй, пе-реробнiй, промисловш та iнших сферах економiчноl полггики, що вщображе-
но у статт 10 Господарського кодексу Украши, а також в iнших галузях права [4]. Такий взаемозв'язок продиктований залежнiстю людини вiд навко-лишнього середовища та складнiстю вщносин мiж суб'ектами у процесi при-родокористування. Специфiка екологiчного права полягае в тому, що крiм нормативно-правових докуменлв, вона знаходить свiй вираз у моральних цiнностях людей, звичаях, традищях, культурах та освiтi. Тобто, еколопчш закони, якi формують еколопчне законодавство, у змозi реалiзувати еколопчну пол^ику у тому випадку, коли вони дiятимуть не окремо вщ iнших сфер права, а в тюнш взаемодiï iз законами, мета запровадження яких не завжди пов'язана з регулюванням екологiчних вщносин.
За часи незалежностi в Укрш'ш, починаючи з 1991 р., було видано цшу низку нормативно-правових ак^в, якi сьогоднi у сукупностi i становлять систему вiтчизняного еколопчного законодавства. Як i iншi галузi права, еколо-гiчне право мае ч^ку вертикальну структурованiсть. Безперечно фундамен-тальнi положення щодо охорони навколишнього природного середовища i природокористування викладеш у Конституцiï Украïни (ст. 13, 14, 16, 66, 92, 116, 119, 137, 138, 142) i е узагальнюючими за своïм змютом [3]. Крiм цього, дiють таю нормативно-правовi акти як Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25.06.1991 р., № 1264-XII, земельне, водне, лiсове законодавство, законодавство про надра, про охорону атмосферного пов^я, про охорону i використання рослинного i тваринного св^у, а також шше спещальне законодавство, що охоплюеться указами Президента, постановами Верховноï Ради Украши та Кабшету Мiнiстрiв Украïни то-що. Детальний виклад механiзмiв, передбачених у них, здшснюеться у цшш низцi нижчих за iерархiею докуменлв - постановах, рiшеннях, наказах, роз-порядженнях, iнструкцiях, якi виданi органами виконавчо1' влади i мiсцевого самоврядування. Тому можна однозначно стверджувати, що сьогодш Украша мае систему еколопчного законодавства. Проте, неоднозначною е вщповщь на питання чи повною мiрою воно пiдпорядковане основнiй метi i завданню екологiчноï полiтики Украши, що зазначеш у вступi та статт 1 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" [5].
Ми повинш враховувати той беззаперечний факт, що Украша отрима-ла у спадок вщ колишнього СРСР деградоване довкiлля, яке отримало наз-ву - "екологiчне лихо". Це тому, що нашш економщ властивi iстотнi диспро-порцiï в ïï структурi, якi були пов'язаш з: домiнуванням важко1' та сировинно-видобувно1' промисловостей у виробництвi валового внутршнього продукту, екстенсивним веденням сшьського господарства з високою розоранiстю земель (понад 70 %); наявшстю потужного вшськово-промислового комплексу; державних монополш у транспортi, комунальному господарствi, енергетищ (iз значною часткою виробництва електроенерги на атомних електростанщ-ях - 43,9 %) тощо. Практично в уЫх сферах економжи переважало використання неефективних енерго- та ресурсномютких технологш, жорстке адмшю-трування з централiзованим управлiнням фiнансових потокiв за вщсутност ефективно дiючих правових, адмшютративних та економiчних механiзмiв природокористування та без дотримання вимог охорони довкшля. Все це
пpизвелo на пoчaткy 90-x дo pyйнaцiï неефективнoï екoнoмiки i дегpaдoвaнo-ro дoвкiлля. Kpiм тoгo, ще бiльшoмy зaгoстpенню екoлoгiчниx пpoблем с^и-яла aвapiя на Чopнoбильськiй ЧАЕС, вна^^к якoï paдioaктивним зaбpyд-ненням бyлo oxoпленo майже 3 тис. населенж пyнктiв та 50 тис. км y^a-ïнськoï теpитopiï. BapTO вiдзнaчити, щo y свiтi ^а^ич^ вiдсyтнiй дoсвiд ш-дoлaння наслщюв кaтaстpoфи тaкиx мaсштaбiв, ïï дoвгoтеpмiнoвими та не пе-pедбaчyвaними наслщками для життя i здopoв,я людей [б].
Bpaxoвyючи зaгpoзливий для життя i здopoв,я yкpaïнськoï наци стан дoвкiлля, пpийнятa за часи ^залеж^ст Укpaïни сyкyпнiсть нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв екoлoгiчнoгo спpямyвaння мала б слyгyвaти великoю py-шiйнoï силoю в екoлoгiзaцiï сyспiльнoгo життя ^аши. На жаль, цьoгo не вщ-бyвaeться, а екoлoгiчне зaкoнoдaвствo мае швидше деклapaтивний, нiж ^ак-тичний xapaктеp. Хoчa, aбсoлютнi пoкaзники зaбpyднення за oстaннi 15 poкiв безпеpечнo знизилися i тo за paxyнoк спад oбсягiв пpoмислoвoгo виpoбниц-тва, але вiднoснi пoкaзники свiдчaть ^o те, щo стан дoвкiлля та здopoв,я на-селення i дaлi пoгipшyються.
npo факт вiдсyтнoстi належи!" ефективнoстi y впpoвaдженнi Оснoвниx нaпpямiв деpжaвнoï пoлiтики в гaлyзi oxopoни дoвкiлля, викopистaння пpиpoд-ниx pесypсiв та екoлoгiчнoгo yбезпечення (зaтвеpдженi Bеpxoвнoю Paдoю Ук-païни y беpезнi 1998 p. (188/98-ВР)) вже неoднopaзoвo вiдзнaчaлoся пiд час пapлaментськиx сл^ань щoдo дoтpимaння вимoг пpиpoдooxopoннoгo загаш-давства в Укpaïнi y 2000 та 2003 porax. Так, y пoстaнoвax Bеpxoвнoï Ради Ук-pai™ вiд V гpyдня 2000 p., № 2130-III та вщ 20 лютого 2003 p., № 565-IV йдеться ^o пopятyнoк вкpaй склaднoï екoлoгiчнoï ситyaцiï, зaгpoзи здopoв,ю населення, зpoстaння навантаження на нaвкoлишнe пpиpoдне сеpедoвище, щo неминyче веде дo pyйнyвaння пpиpoднoгo кaпiтaлy та ставить шд зaгpoзy ега-нoмiчнy стабшьшсть деpжaви. Boднoчaс викликае тaкoж занешгаення тенден-цiя дo збiльшення пopyшень нopм пpиpoдooxopoннoгo зaкoнoдaвствa як шд-пpиeмствaми, yстaнoвaми й opгaнiзaцiями, так i opгaнaми викoнaвчoï влади та opгaнaми мiсцевoгo сaмoвpядyвaння та гpoмaдянaми [б, 8, 9], якi абшлютш недбaлo ставляться дo пpиpoди. ^див^ься нинi на нaшi лiси, пpиpoдooxopoн-нi смуги, невеликi вoдoйми, як пеpетвopенo на смiтники та звалища.
На наш пoгляд, oснoвнi ^ичини недieвoстi чиннoгo екoлoгiчнoгo заш-шдавства Укpaïни в гaлyзi oxopoни дoвкiлля та викopистaння пpиpoдниx pе-сypсiв, неефективнoстi меxaнiзмiв екoлoгiчнoï пoлiтики шв'язаш пеpедyсiм з тим, щo пpoцес фopмyвaння нaцioнaльнoï екoнoмiки в У^ам poзпoчaвся без чiткo pеглaментoвaнoï пpивaтизaцiï деpжaвнoï влaснoстi y piзниx гaлyзяx на-poднoгo гoспoдapствa. Така пpивaтизaцiя за poки незaлежнoстi спpиялa певш-му кoлy oсiб на деpжaвнoмy сектopi екoнoмiки. Biдбyвся пpoцес oлiгapxiзaцiï yкpaïнськoгo сyспiльствa. 1з свiтoвoï i^ropu poзвиткy кaпiтaлy вiдoмo, щo yraix y влaдi та зaкpiплення нaбyтиx влaдниx пoвнoвaжень пoв,язaний з неoбxiднiстю швидкoгo oтpимaння нaдпpибyткiв. Цей npo^^ безпеpечнo, несyмiсний з ^o-цешм екoлoгiчнo opieнтoвaнoï стpyктypнoï пеpебyдoви е^дом^и, oскiльки o^ тaннiй вимагае дoдaткoвиx великиx iнвестицiй y poзвитoк екoлoгiчнo безпеч-ниx теxнoлoгiй та пpиpoдooxopoнниx систем iз тpивaлим теpмiнoм oкyпнoстi.
Поки що в нашо1' держави на це необхщних кошт^в нема. Це шдтверджуеться бюджетом Украши, де на фшансування заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища видшяеться менше 1 % валового внутршнього продукту, в той час як краши Свропейського Союзу витрачають на це 4-6 % [2]. Ми переконаш, щоб еколопчне право могло реально служити еколопзацп еко-номiки в Украш, крiм iснуючого законодавчого шструментарш, потрiбно, щоб в усiх трьох гiлках державно1' влади та органах мюцевого самоврядування почали вщбуватися iстотнi змiни у свiтоглядi пол^ичних сил, тобто прийшло розу-мшня пiзнаноï необхiдностi, що iншого не дано. Tertium non datur!
Оскшьки визначення основних напрямiв державно1' пол^ики у галузi охорони навколишнього природного середовища та пов'язана з нею реалiза-цiя природоохоронного законодавства, контроль за дотриманням вимог еко-лопчно1" безпеки, забезпечення проведення ефективних i комплексних захо-дiв з охорони навколишнього природного середовища, ращонального використання природних ресурЫв повинне безумовно забезпечуватися узгодже-ними дiями державних i громадських оргашв, а вдосконалення екологiчноï законодавчо1' бази необхiдно перш за все спрямувати на формування дiевоï системи державного управлшня використання природних ресурЫв та адекватно:' ш системи прав власностi.
Перехщ вiд командно-адмiнiстративноï економiки до регульованих державою ринкових вщносин неможливий без децентралiзацiï повноважень владних структур по вертикалi управлiння. Це випливае також iз змiсту Гос-подарського кодексу Украши, який передбачае змшу обов'язюв, функцiй, ролi учасникiв у суспшьному виробництвi та ix взаемин у сферi господарських вщ-носин [4]. Проте в будь-якому випадку впровадження екологiчноï пол^ики, викладеноï у законодавчих актах Верxовноï Ради Укра1ни, повинно поклада-тися перш за все на вищий орган у системi оргашв виконавчоï влади - Кабшет Мiнiстрiв Укра1ни. При переxодi до регульованих ринкових вщносин необxiд-но внести додатковi корективи до його функцш щодо управлiння в галузi охорони навколишнього природного середовища. Потребують вдосконалення Ка-бiнетом Мiнiстрiв Укра1ни функцiï органiзацiï управлiння державними органами виконавчоï влади щодо регулювання охорони, вщтворення i використання природних ресуршв. Насамперед, що необхщно зробити - це вщокремити права власностi на природнi ресурси вщ тих органiв державноï виконавчоï влади, якi покликанi здiйснювати державний контроль за дотриманням законодавства у сферi охорони, захисту, використання та вщтворення природних ресурЫв. Як показуе практика, зосередження в одному оргаш державноï влади повноважень призводить до порушення прав шших природокористувачiв, а це спричиняе попршення якостi природокористування в цiлому. Крiм цього, на нашу думку, з метою шдвищення ефективностi державного управлшня (зменшення витрат на управлiнський апарат) варто усунути дублювання одна-кових функцiй, виконуваних рiзноманiтними органами державноï виконавчоï влади при реалiзацiï екологiчноï полiтики. А функцiï державного контролю в галузi використання, охорони, захисту i вщтворення природних ресурсiв зак-рiпити за одним органом державноï виконавчоï влади - центральним органом виконавчоï влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Оскшьки, згiднo з ст. 1 Гoспoдapськoгo кoдексy Укpaïни [4], opгaни деp-жaвнoï влади та мiсцевoгo сaмoвpядyвaння не мoжyть безпoсеpедньo бpaти yчaсть y гoспoдapськo-виpoбничиx вiднoсинax, здiйснювaти гoспoдapськy дь яльнiсть, тo з метою забезпечення ефективнoгo пpиpoдoкopистyвaння деpжa-ва швинна pеaлiзoвyвaти свoï пpaвa власника пpиpoдниx pесypсiв шляxoм ïx пеpедaчi чеpез системy opгaнiзaцiйнo-гoспoдapськиx пoвнoвaжень сyб,eктaм деpжaвнoгo yпpaвлiння (деpжaвним та кoмyнaльним пiдпpиeмствaм) в piзниx гaлyзяx е^^мши. Pеaлiзoвyвaти свoe пpaвo влaснoстi на пpиpoднi pесypси i paзoм з тим уникнути безпoсеpедньoгo здiйснення гoспoдapськoï дiяльнoстi деpжaвa (opгaни деpжaвнoï влади та мiсцевoгo сaмoвpядyвaння) мoже тагаж у випадку здiйснення poзвиткy дoгoвipниx вiднoсинax iз суб'ектами гoспoдa-pювaння як деpжaвнoгo, так i недеpжaвнoгo сектopiв екoнoмiки.
Для тoгo, шрб фyнкцiя мoтивaцiï деpжaвнoгo yпpaвлiння в гaлyзi oxo-poни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo сеpедoвищa надавала суб'ектам гoспoдapю-вання стимули paцioнaльнo здiйснювaти пpиpoдoкopистyвaння paзoм iз ^бу-дoвoю aдеквaтнoï pинкoвiй екoнoмiцi системи пpaв влaснoстi, змь
нити нинi дiючий екoнoмiкo-пpaвoвий меxaнiзм плaтежiв за спецiaльне вига-pистaння пpиpoдниx pесypсiв, який не дае змoги нaгpoмaдити oснoвнoмy власнику пpиpoдниx pесypсiв (деpжaвi) кoшти в бюджетax piзниx piвнiв для фшансування в неoбxiдниx oбсягax витpaт на пpиpoдooxopoннi зaxoди. &o-гoднi плата за спещальне викopистaння пpиpoдниx pесypсiв згiднo iз статтею 14 За^ну Укpaïни "npo пoдaткoвy систему" вщнесена дo зaгaльнoдеpжaвниx пoдaткiв i збopiв [10]. У клaсичнoмy poзyмiннi плата за пpaвo викopистaння пpиpoдниx pесypсiв не е пoдaткoм, а спpaведливoю pинкoвoю цiнoю, визна-ченoю на oснoвi зpiвнoвaження пoпитy i пpoпoзицiï [11]. Тoмy плата за ^и-poднi pесypси в yмoвax pинкy пoвиннa стaнoвити виключнo дoxiд ïx власника вщ pеaлiзaцiï свoгo ^ава влaснoстi. Отpимaний дoxiд стае oснoвним джеpе-лoм фiнaнсyвaння вiдтвopення i oxopoни пpиpoдниx pесypсiв, а та^ж ^и-бутку, який власне i надае стимул власнику дo ïx paцioнaльнoгo викopистaння.
Таким чинoм, устшна pеaлiзaцiя екoлoгiчнoï пoлiтики деpжaви, opieнтo-вaнoï на екoлoгiзaцiю зaкoнoдaвствa та ешшмши Укpaïни в цiлoмy, шв'язана не настшьки з нaгaльнoю ^иватизащею деpжaвниx aктивiв, зoкpемa пpиpoдниx pесypсiв, як з пoбyдoвoю у зaкoнoдaвчoмy пopядкy сyспiльнo-екoнoмiчниx вщ-нoсин мiж opгaнaми влади, суб'ектами гoспoдapювaння i гpoмaдянaми в гaлyзi oxopoни, викopистaння i вiдтвopення пpиpoдниx pесypсiв, щр зpештoю дaлo б змoгy пеpейти дo стaлoгo екoнoмiчнoгo та ш^аль^го poзвиткy Укpaïни.
Boднoчaс, ми змушеш зазначити, щo пpoцес фopмyвaння екoлoгiчнoï пoлiтики i, вiдпoвiднo, екoлoгiчнoгo зага^давства е дoсить тpивaлим i склад-ним з oглядy на те, щ^, з oднoгo бoкy, yraix пoлiтики вимагае стaбiльнoстi сyспiльствa та зaкoнoдaвчиx нopм, а з iншoгo - стpiмкoгo pеaгyвaння на змши, якi вiдбyвaються у свiтi, нaвкoлишньoмy сеpедoвищi та у взaeмoвiднoсинax мiж сyспiльствoм i пpиpoдoю.
Лiтeрaтурa
1. Oснoви екатог^' та екoлoгiчнoгo ^ава: Навч. пoс./ Бoйчyк Ю.Д., Шульга М.В., Ца-лiн Д.С., Дем'яненкю B.I.; За заг. pед. Ю.Д. Бoйчyкa i М.В. Шульги. - Суми: ВТД "Унiвеpси-тетська книга", 2004. - 352 с.
2. Синякевич 1.М. 1нструменти екополiтики: теорiя i практика. - Львiв: Украшський державний люотехшчний ушверситет. - 2002. - 233 с.
3. Основний Закон Украши "Конститущя Украши" вiд 28 червня 1996 р. № 254 к/96-ВР// www.rada.kiev.ua.
4. Господарський кодекс Украши вщ 16 ачня 2003 р. № 436-IV// www.rada.kiev.ua.
5. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" вiд 25 червня 1991 р. № 1264-XII// www.rada.kiev.ua.
6. Постанова Верховно'1 Ради Украши "Про Основш напрями державно! полiтики Украши у галyзi охорони довкшля, використання природних ресурав та забезпечення еколопчно! безпеки"// Вщомосп Верховно! Ради Украши вiд 13.10.1998-1998 р., № 38, ст. 248.
7. Вовк В.1. Украша в контекст сучасних тенденцiй i сценарив свiтового розвитку/ Економч-н реформи в УкраМ в контекст переходу до сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2001. - С. 51-61.
8. Постанова Верховно! Ради Украши "Про рекомендацп парламентських слухань що-до дотримання вимог еколопчного законодавства в Укршш, напрямiв реалiзацii та вдоскона-лення еколопчно! полiтики"// Голос Украши вщ 20.12.2000, № 237.
9. Постанова Верховжл Ради Украши "Про рекомендавд парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в УкраМ"// Голос Укрш'ни вiд 18.03.2003, № 52.
10. Закон УкраТни "Про систему оподаткування" вщ 25.06.91 р., № 1251-XII// Вщомос-т Верховно'1 Ради. - 1991, № 39. - С. 510.
11. Valuation for Decision-Making: Lessons for Experience and Proposals for Improvement. -Food and Agricultural Organization of the United Nations, 1997. - 135 р.
УДК 504+330.341.1 Ст. наук. ствроб. Н.1. Хумарова, канд. екон. наук -
1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних
до^джень НАН Украти, Одеса
ЕКОЛОГ1ЧНО ЧИСТЕ ВИРОБНИЦТВО - 1ННОВАЦ1ЙНА СКЛАДОВА СТРАТЕГИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Визначено шновацшш елементи, прюритети та принципи еколопчно чистого виробництва, яю сприятимуть створенню передумов шдус^ального розвитку наць онально! економши на шновацшних принципах, ii модершзацп та оновлення для забезпечення сталого розвитку Украши.
Ключов1 слова: еколопчно чисте виробництво, принципи впровадження, шно-вацшна складова, еколопзащя виробництва, сталий розвиток.
Senior research officer N.I. Khumarova - Institute of market problems and economic & ecological research of NAS of Ukraine, Odessa
Non-polluting manufacture - the innovational component of steady development strategy
In the article innovative elements, priorities and the principles of non-polluting manufacture promoting creation of preconditions of industrial development of national economy on innovative principles, its upgrade and updating for maintenance of steady development of Ukraine are determined.
Keywords: non-polluting manufacture, principles of introduction, an innovative component, manufacture ecologization, steady development.
У глобальному вим1р1 техногенне навантаження на бюсферу, надм1рне споживання природних ресурЫв та значне попршення стану навколишнього середовища планети, яке склалося на кшець ХХ та початок ХХ1 ст. , зумовле-m зростанням масштаб1в свгтового виробництва, поширенням мереж1 про-мислово! шфраструктури та стр1мким збшьшенням кшькосп населення. По-
