CC BY
17
УДК 129: 340.12
М. Я. Купчак
Льв1вський державний утверситет безпеки життедмльносп, ст. викл. кафедри права та менеджменту у сфер1 цившьного захисту
A. В. Самшо
Льв1вський державний утверситет безпеки життедмльносп, ст. викл. кафедри права та менеджменту у сфер1 цившьного захисту
B. В. Шишко
Льв1вський державний утверситет внутрштх справ, доц. кафедри теори та гётори держави i права,
канд. юрид. наук, доц.
ПРАВА I СВОБОДИ ЛЮДИНИ У Ф1ЛОСОФ11 ПРАВА УКРАШСЬКИХ НАРОДНИК1В: ЗАРОДЖЕННЯI ФОРМУВАННЯ
© Купчак М. Я., Самшо А. В., Шишко В. В., 2016
Дослвджено особливосл формування народницько! фшософн права i фшософсько-правових iдей в Укра'шь Проаналiзовано розвиток фшософсько! думки в контекстi европейсько! фшософсько-правово! культури та власних корешв li формування. Розкрито основн1 положення уявлень про сшвввдношення прав i свобод людини з уявленнями про владу i державу у фшософсько-правових концепщях укра'нських народнигав, Тхш погляди на природне право.
Ключовi слова: держава, право, свобода, природне право, правова держава, суспшьш щнность
М. Я. Купчак, А. В. Самило, В. В. Шишко
ПРАВА И СВОБОДЫ ЧЕЛОВЕКА В ФИЛОСОФИИ ПРАВА УКРАИНСКИХ НАРОДНИКОВ: ЗАРОЖДЕНИЕ И ФОРМИРОВАНИЕ
Статья посвящена исследованию особенностей формирования народнической философии права и философско-правовых идей в Украине. Проанализировано развитие философской мысли в контексте европейской философско-правовой культуры и собственных корней ее формирования. Раскрыто основные положения представлений о соотношении прав и свобод человека с представлениями о власти и государстве в философско-правовых концепциях украинских народников, их взгляды на естественное право.
Ключевые слова: государство, право, свобода, естественное право, правовое государство, общественные ценности.
M. Ya. Kupchak, A. V. Samilo, V. V. Shyshko
HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS IN THE PHILOSOPHY OF LAW UKRAINIAN POPULISTS: ORIGIN AND FORMATION
The article investigates the features of formation of the populist philosophy of law and the philosophical and legal ideas in Ukraine. The article analyzes the development of philosophical thought in the context of European philosophical and legal culture and the roots of its own
formation. The basic ideas of the relationship between the position of human rights with notions of power and state in philosophical and legal concepts Ukrainian populists, their views on natural law.
Key words: state, law, freedom, natural law, the rule of law, public value.
Постановка проблеми. Проголосивши курс на европейську штегращю, Украша проводить реформування Bcix галузей суспшьно-полггичного життя. Одним з найважливших завдань е здшснення правово!' реформи для забезпечення прав та свобод людини i громадянина. Зважаючи на тривалу бездержавнicть i невеликий доcвiд чаciв незалежноcтi, важливо враховувати сучасний доcвiд европейсько!' демократа. Разом з тим, необxiдно використовувати розвиток вiтчизняноi сусшльно-полiтичноi думки, де важливе значення мае народницька фшософсько-правова концепцм, яка не тшьки не втрачае актуальноcтi, але й набувае ii, з огляду на проевропейськ прагнення Укра'ни, а також европейськ критерii ii правово'' готовносп до реалiзацii такого прагнення.
Анал1з останшх дослвджень та публжацш. Вичизнят джерела фiлоcофii права украiнcькиx народниюв вивчено у доcлiдженняx В. П. Горбатенька, А. I. Кормича, О. М. Мироненка, В. I. Орленка, С. С. Сливки, Ф. П. Шульженко. Частково цiеi теми торкались В. С. Горський, А. Ю.Олшник, I. В. Огородник, В. Огородник, В. А. Потульницький, М. В. Попович та шшт
Виклад основного матер!алу. Розвиток фiлоcофcько-правовоi думки украшських народникiв важко cобi уявити без врахування власних коретв ii формування. У цьому розумшш, звичайно, мають значення вci перiоди нацiональноi фшософй права, що охоплюють xронологiчнi меж^ якi передують формуванню народницькоi фшософй права.
Важливе значення мае фшософсько-правова думка Ки'всько'' Руci, починаючи з першо]1 державно-правовоi пам'ятки "Слово про Закон i Благодать" першого кшвського митрополита Iларiона i закiнчуючи "Молшням" Даниiла Заточника, який порушуе проблеми змщнення держави, cоцiальноi нерiвноcтi й несправедливой! в cуcпiльcтвi та шшт
Аналогiчне значення для формування народни^ко^1 фiлоcофii права мають фшософсько-правовi iдеi Украiни XIII-XV cтолiть. До джерел цього перюду належать таю видання, як "Лествица" (1443 р.), "Златоуст" (1474), "Киево-Печерський патерик" (1460-1462), збiрники "Iзмарагд", "Четья", "Бчоли", багата перекладна лiтература, "Галицько-Волинський лiтопиc". Ь особистостей найпомiтнiша постать Юрiя Дрогобича, який у свош оcобi шби поеднав украiнcький дух i захвдноевропейський стиль мислення доби Передвiдродження.
Ще ближчими до народницьких фшософсько-правових уявлень е здобутки украись^ фшософй в епоху Вщродження (XVI - XVII ст.). Серед дiячiв i мислшешв ще]1 доби - вiдомi Павло Русин, Лукаш з Нового мюта, Станicлав Орixовcький-Рокcолан, Симон Пекалiд, Ьан Вишенський, Лаврентiй Зизанiй, Стефан Зизанш, Iнокентiй Гiзель, Захарм Копистенський, Ьашя Копинський, Кас1ян Сакович, Герасим Смотрицький, Мелет1й Смотрицький, Кирило Ставровецький, Христофор Фшалет та iншi.
Перераxованi украшсью миcлителi залишили спадщину, "особливою цштстю яко'' вважа-еться те, що вона принесла й розвинула гуматстичш погляди на полггику, коли в cиcтемi cуcпiльниx цiнноcтей на перше мкце виходить держава^ Украiнcькi миcлителi починають пiдxо-дити до розумшня необxiдноcтi зв'язаноcтi держави правом, до визнання прюритетносп закону, намагаються утвердити таку визначальну засаду гуманicтичноi полггики, на якiй вона виступае насамперед як полггика, обмежена правом" [2, с. 291].
В окресленому аспекп значення особливо видшяеться наукова спадщина С. Орixовcького-Роксолана, який значною мiрою розробив проблеми взаемовiдноcин держави i церкви, природного права i правовоi держави, свободи i необхщностт Характеризуючи його фiлоcофcько-правовий cвiтогляд, Н. Сумцов писав, що "^вiн був одним iз перших cxiдноcловянcькиx прибiчникiв концепцii cуcпiльного договору в походженш держави. Вiн розглядае державу як зiбрання громадян, поеднаних узгодженим правом i "cпецiальною вигодою", де щастя народу е найвище право" [3, с. 74]. Очевидно, слушним е висновок упорядниюв багатотомного видання "Тисяча роюв сусшльно-полггично]' думки" про те, що серед миcлителiв XVI ст. найбшьше поглядiв i роздумiв про суть та природу держави успадковано саме вщ Статслава Орixовcького [4, с. 26].
В^тав^го вплинув нa фopмyвaння фyндaмeнтy фiлocoфcькo-пpaвoвиx iдeй нapoдникiв нayкoвий дopoбoк видaтниx дiячiв Kиeвo-Moгилянcькoï aкaдeмiï: Iнoкeнтiя Гiзeля - yкpaïнcькoгo пpocвiтникa, icтopикa i фiлocoфa, Лaзapa Бapaнoвичa, Cтeфaнa Явopcькoгo, Teoфaнa (Фeoфaнa) Пpoкoпoвичa, Mиxaйлa Koзaчинcькoгo, Гeopгiя Koниcькoгo, iншиx дiячiв i миопии™ eпoxи Пpocвiтництвa - Пилит Opликa, Гpигopiя Cкoвopoди, Ioaникiя Гaлятoвcькoгo, Гeopгiя Щepбицькoгo тa iншиx.
Щгавими e пoгляди Iнoкeнтiя Гiзeля, зoкpeмa йoгo cтaвлeння дo людини як дo eдинoгo вoлoдapя i твopця cвoгo життя. З цьoгo пpивoдy I. Oгopoдник, В. Oгopoдник зaзнaчaють: "...звeличeння людини нacтiльки, щo 1'м пpипиcyeтьcя здaтнicть нe тiльки cyдити пpo дoбpo i злo, a й тлyмaчити нa cвiй poзcyд Бoжi зaпoвiдi, цepкoвнi нacтaнoви i "ycтaнoвлeнiя люд^ю" [4, c. 218].
I. Гiзeль 6ув пepeкoнaний в тому, щo чepeз iAeï cвoбoди мoжнa звшьнити людину вiд бyдь-якoгo нacильcтвa: як фiзичнoгo, тaк i мopaльнoгo. Пpo цe йдeтьcя у ^a^ I. Гiзeля "Mиp з Бoгoм чoлoвiкy".
Пpoблeмy cвoбoди людини пopyшyвaв Фeoфaн Пpoкoпoвич, який, ш зaпepeчyючи бoжecт-вeннoгo пoxoджeння людини, визнaвaв людcькe життя як виключто peзyльтaт ïï дiяльнocтi.
Звичaйнo, Г.Cкoвopoдy нaйчacтiшe ввaжaють пpeдcтaвникoм дoби Пpocвiтництвa. Oднaк вce чacтiшe виcлoвлюeтьcя думга, щo йoгo фiлocoфiю cлiд ввaжaти пepeдpoмaнтичнoю. Taкa нaлeжнicть дo пepeдpoмaнтизмy зyмoвлeнa нacaмпepeд ocпiвyвaнням тa вoзвeличeнням людcькoï вoлi, пoнaд yce - cвoбoди у життi, a тaкoж вoзвeличeнням життя. Oтжe, "cкoвopoдинiвcькa твopчicть пepeдyciм cтocyeтьcя poмaнтизмy чepeз пepeдpoмaнтизм" [5, c. 28].
Пeвний вплив та фopмyвaння фiлocoфcькo-пpaвoвиx пoглядiв ^parn^^x poмaнтикiв мaлa i фiлocoфiя пpиpoднoгo пpaвa Иoгaнa Шaдa. Aджe в ocнoвi цieï фiлocoфiï aпoлoгiя "пpaв poзyмy", a вiдтaк - i людини як poзyмнoï icтoти, щo "aбcoлютнo вiльнa i caмa co6í зaкoн; йoгo нaйвищa цiннicть - вiльнoдyмcтвo як виpiшaльнa yмoвa: бути i зaлишaтиcя людинoю" [6, c. 216].
Oтжe, ми poзглянyли дpyгy cклaдoвy iдeйниx джepeл фiлocoфcькo-пpaвoвoï кoнцeпцiï yкpaïнcькиx нapoдникiв. Ha вiдмiнy ввд пepшoï cклaдoвoï, яку cтaнoвить зapyбiжний ф^^ф^то-пpaвoвий вплив, дpyгa cклaдoвa мae нe мeншe, a, нaвпaки, бiльшe знaчeння, ocкiльки являе coбoю явищe пepeдaвaння фiлocoфcькиx cмиcлiв у cepeдoвищi oднopiднoï нaцioнaльнoï кyльтypи i, вiдпoвiднo, з мeншoю кiлькicтю дeфopмaцiй oзнaчeниx cмиcлiв.
Oднaк йдeтьcя ш тшьки пpo тe, щo caмe змicтoвoю чacтинoю впливaлa вcя пoпepeдня дoнapoдницькa фiлocoфiя нa змicтoвy чacтинy фiлocoфiï нapoдницькoï, a пpo ш^ший кoнтeкcт цьoгo впливу, a caмe - пpo виxoвний йoгo пoтeнцiaл. Aджe ycвiдoмлeння людинoю cвoгo пpиpoднoгo cтaнy щe мoжнa дocягти зa дoпoмoгoю змicтoвoï чacтини фiлocoфcькoï weï тa paцioнaльнoгo cпocoбy poзкpиття щ^го змicтy. Щo ж дo ^o^cy ycвiдoмлeння нeoбxiднocтi oвoлoдiти cвoïми пpaвaми i cвoбoдaми, a вiдтaк rape^ra дo кoнкpeтнoï дiяльнocтi з мeтoю ïx peaлiзaцiï, тo цe yжe пpoблeмa виxoвaння людини, пepeвeдeння ïï з mc^rore у aктивний ствн щoдo cвoï'x пpaв i cвoбoд. Paб мoжe ycвiдoмлювaти cвoe paбcькe cтaнoвищe, oднaк вoднoчac мoжe нiчoгo нe poбити, щoб змiнити röro.
Oтжe, cтвepджyючи пpo вплив та фopмyвaння нapoдницькoï фiлocoфiï пpaвa вше]' тоте-peдньoï' фiлocoфiï, зapyбiжнoï тa вiтчизнянoï, мaeмo нa yвaзi œ тшьки змicтoвy чacтинy цьoгo впливу, aлe й вecь йoгo виxoвний пoтeнцiaл. Лишe з цьoгo тогляду виявитьcя вcя йoгo знaчyщicть i пoвнoтa для пoтpeб cьoгoдeння.
Poзглядaючи пpoблeмy cвoбoди i пpaвa в кoнцeпцiï ^parn^^x нapoдникiв, нeoбxiднo, з нaшoгo пoглядy, бoдaй згaдaти "Шйвизтачшший твip yкpaïнcькoï нaцioнaльнo-пoлiтичнoï' думки кшця XXVIII - пoчaткy XIX cтoлiть, пpиcвячeний icтopiï poзвиткy Укpaïни, yкpaïнcькoгo нapoдy й yкpaïнcькoï' дepжaвнocтi ввд нaйдaвнiшиx чaciв дo дpyгoï пoлoвини XyIII cтoлiття" [7, c. 197]. Идeтьcя пpo "Icтopiю Pyciв".
Icтopикo-пpaвoвa кoнцeпцiя цьoгo твopy витpимaнa у тpaдицiяx кoзaцькoï icтopioгpaфiï', пaм'яткaми якoï нeвiдoмий aвтop шиpoкo кopиcтyeтьcя, дoпoвнюючи ïx пepeкaзaми, влacними cпoгaдaми i, чacткoвo, apxiвними дoкyмeнтaми.
Ocнoвнa зacaдa твopy - пpиpoднe, мopaльнe й icTOprn^ пpaвo кoжнoгo нapoдy, зoкpeмa y^a^^^re, нa caмocтiйний дepжaвнo-пoлiтичний poзвитoк. Гoлoвний змicт твopy - бopoтьбa yкpaïнcькoгo нapoдy пpoти чyжoгo (пoльcькoгo й мocкoвcькoгo) пoнeвoлeння. Ужe у вступнш cтaттi дo cвoгo твopy aвтop "Icтopiï Pyciв" пoяcнюe гoлoвний мoтив йoгo нaпиcaння - випpaвити aнтиyкpaïнcькi кoнцeпцiï' пoльcькиx i литов^кта icтopикiв (у цьoмy pядy ашд poзyмiти й pociйcькиx) зa ïx "вигадки й caмoxвaльcтвo oпиcyючи дiяння нapoдy Pycькoгo" [8, 11].
Дeмoкpaтичнo нacтpoeний aвтop виcлoвлюe щиpe cпiвчyття до дoлi cвoгo пpигнoблeнoгo нapoдy, пpoтecтye пpoти кpiпaцтвa, дecпoтизмy ypядoвцiв, нacильcтвa вiйcькoвикiв, peлiгiйнoï нeтepпимocтi, нaцioнaльнoï виключнocтi й нeвипpaвнoï пoгopди до yкpaïнцiв. Biн ввaжae, що будь-якe нacильницькe пpaвлiння нiкoли œ мoжe 6ути мiцним й дoвгoтpивaлим, ocкiльки нe cпиpaeтьcя нa згоду тa взaeмнi iнтepecи. Aвтop виcлoвлюe думку пpo тe, що вci нapoди, кoтpi живуть y cвiтi, зaвжди зaxищaли й зaxищaтимyть вiчнo cвoe буття, cвoбoдy i влacнicть, й тaкe пpaгнeння до cвoбoди зyмoвлeнe caмoю пpиpoдoю зa вeлiнням Божим. Biн зaкликae yкpaïнцiв зa вcякиx умов "бopoнити вiтчизнy i будь-який iffrepec ïï cпpaвляти кожному у cвoïй вipi i бeз знeвaги" [8, c. 9].
Чepeз пeвнi ocoбливocтi твip мaлo пpиcлyживcя нayкoвoмy дocлiджeнню ^pam^^ro минулого, зaтe вeликoю мipoю дoпoмiг пpoбyджeнню caмocвiдoмocтi в yкpaïнcькoмy cycпiльcтвi, зoкpeмa cпpияв фopмyвaнню нaцioнaльнoï пpaвocвiдoмocтi. Toмy, m нaш погляд, було б доцшьним нe тшьки з погляду мiжнapoднoгo пpaвa, ane й з позицш пpaв i cвoбoд iндивiдyaльниx тa нaцioнaльниx poзглядaти "IcropiK» Pycib" як вaжливe джepeлo пpaвopoзyмiння минулого i cyчacнoгo в icTOpiï y^arn^^io нapoдy. Aджe, як вiдoмo, твip здiйcнив пoмiтний вплив нa твopчicть щ^' низки нe тшьки ^parn^^x (I. Сpeзнeвcький, M. Kocтoмapoв, M. Гоголь, G. Гpeбiнкa, П. Kyлiш, M. Mapкeвич, T. Шeвчeнкo тa ш.), aлe й pociйcькиx (O. Пушюн, K. Pилeeв) i пoльcькиx (M. Чaйкoвcький, M. Глiщинcький, B. Ma^-йoвcький, Г. Tpeнoвcький) пиcьмeнникiв, icтopикiв, пpaвoзнaвцiв [7, c. 198].
Beдyчи мову пpo фopмyвaння нapoдницькoï фiлocoфcькo-пpaвoвoï кoнцeпцiï, пepeдyciм тpeбa згaдaти полгать M. Kocтoмapoвa. Ha фopмyвaння його cвiтoглядy зaгaлoм i у cфepi пpaвa зoкpeмa icтoтнo вплинув один iз нaйвизнaчнiшиx пpeдcтaвникiв нiмeцькoï шeллiнгiaнcькo-poмaнтичнoï iдeoлoгiï в Укpaïнi I. Я. Kpoнeнбepг - пpoфecop i pe^op Xapкiвcькoгo yнiвepcитeтy, що пpoпaгyвaв в Укpaïнi iдeï Шeллiнгa тa бpaтiв Шлeгeлiв.
He мeншe вплинув та M. Kocтoмapoвa iнший пpoфecop Xapкiвcькoгo yнiвepcитeтy -M. M. Лунш, який бyдyвaв cвoï дocлiджeння, викopиcтoвyючи мeтoдoлoгiю Л. фон Paнкe тa пoпyляpизyючи пpи цьому icтopикo-пpaвoвy кон^п^ю Гeгeля.
Oбидвa нaзвaнi дocлiдники зacтocoвyвaли для cвoïx дocлiджeнь дepжaвнoгo життя yкpaïнcькoгo нapoдy нayкoвi мeтoди aнaлiзy тa нayкoвi кoнцeпцiï тиx шкш, якi вжe icнyвaли нa той чac i здобули визнaння у eвpoпeйcькiй нayцi. Toмy мoжнa з тевш^ю твepдити, що M. Kocтoмapoв був oбiзнaний з пepeдoвими i мeтoдoлoгieю, i мeтoдикoю нayкoвo-пpaвoвиx дocлiджeнь.
Kpiм того, icтoтнo вплинули m фiлocoфcькo-пpaвoвi ^eï M. Kocтoмapoвa пpeдcтaвники нiмeцькoï iдeaлicтичнoï ф^^фи - Шeллiнг, Гeгeль, Гepдep i Сaвiньï. ^й вплив мoжнa нaзвaти бeзпocepeднiм, оотшьки тут йдeтьcя пpo cyтo влacнy iнтepпpeтaцiю M. Kocтoмapoвим iдeй нaзвaниx фiлocoфiв. Heмae cyмнiвy в тому, що caмe внacлiдoк цього впливу y^a^^^re вчeнoгo цiкaвилa ocoбливa "д^овта мoвa" cвiтoглядy нapoдy, caмoбyтнicть його "кapтини cвiтy", мoтивaцiйнo-cпoнyкaльнi чинники кoнкpeтнoï cycпiльнo-icтopичнoï i пpaвoвoï crnya^ï [9, c. 31].
Пeвнoю мipoю вплинули нa твopчicть M. Kocтoмapoвa iдeï видaтнoгo пoльcькoгo вчeнoгo Ioaxiмa Лeлeвeля, фpaнцyзькиx poмaнтикiв - icropma Oгюcтiнa T'epi тa coцioлoгa Poбepa дe Лямeнe. Ocтaннiй, як зaзнaчaють дocлiдники, здiйcнив тaкoж виpaзний вплив m твopчicть пoльcькиx poмaнтикiв, зoкpeмa Miцкeвичa [1, c. 59-60], що, можливо, i зтайшло cвoe вiдoбpaжeння у мeciaнicтичниx yявлeнняx ocтaнньoгo, a вiдтaк й в iдeяx мecioнiзмy M. Kocтoмapoвa.
Oтжe, у M. Kocтoмapoвa бyлa гpyнтoвнa iдeйнa бaзa, що дaлo йому змогу cфopмyлювaти, a в дiяльнocтi як полнита - вiдcтoювaти тaкi cвoï пoлiтикo-пpaвoвi iдeï: визнaчaльнa poль в icTOpiï нaлeжить нapoдoвi (a нe пpaвитeлям, як ввaжaлa бiльшicть тoгoчacниx pocrn^rax icтopикiв); yкpaïнcький нapoд e caмocтiйним eтнocoм (a нe чacтинoю pocm^^re нapoдy, як cтвepджyвaлa oфiцiйнa позищя); yкpaïнцi бeзклacoвий нapoд, у якого eкcплyaтaтopaми cтaють iнoзeмцi; y^arnc^ кий нapoд пoкликaний cтaти пpoвiдникoм у cпpaвi coцiaльнoгo тa нaцioнaльнoгo визвoлeння cлoв'янcькиx нapoдiв й ocнoвнoю лaнкoю мaйбyтньoï cлoв'янcькoï дepжaви; мaйбyтня cлoв'янcькa дepжaвa пoвиннa бyдyвaтиcя нa зacaдax любoвi, piвнocтi, бpaтepcтвa, coцiaльнoï cпpaвeдливocтi; coюз cлoв'янcькиx pecпyблiк мae гpyнтyвaтиcя нa фeдepaтивниx нaчaлax; зaкoнoдaвчa влaдa в кoжнiй pecпyблiцi cлoв'янcькoгo шюзу мaлa нaлeжaти нapoдним збopaм, викoнaвчa - бути вибopнoю тa шдзвггною ïh; нa чoлi cлoв'янcькoгo об^дтння пoвинeн cтoяти пpeзидeнт як глaвa викoнaвчoï влaди тa ceйм як зaкoнoдaвчий opгaн.
Серед перелiчених щей особливе значення мала думка М. Костомарова, що суперечила панiвнiй у тодiшнiй iсторичнiй наущ так званiй державнiй (юридичнiй) школ^ до яко' належали B.Чичерiн, К. Кавелш, В. Серпевич, а поза нею - вiдомi вченi М. Погодш i С. Соловйов та ixm попередники - представники дворянсько' iсторiографii В. Tатiщев, М. Щербатов, М. Карамзш та iншi. Вс вони зводили iсторiю народу до гётори самодержавства, вважаючи народ начебто бездуховною масою, не вартою уваги. Ixm правовi погляди зводилися до того, що, за словами М. Костомарова, "вони ковзали тшьки по палацах та армiяx, а нащею признавалися лише прившейоваш класи" [9, с. 81]. М. Костомаров незмшно тдкреслював взаемозв'язок правовоi' ментальностi украшщв з ixнiм прагненням до особисто' свободи [11, с. 34].
У цьому контекст варто згадати i державно-правовi погляди T. Шевченка, на якого вплинули iдеi М. Костомарова, однак який належав до радикальтшого крила "Кирило-Мефодивського това-риства". Хоча цi погляди T. Шевченка не набули чггко' полiтико-правовоi цiлiсностi та системности однак ix значення не зменшуеться.
Особливе значення, з огляду на потужний вплив, мають фiлософсько-правовi уявлення шшого представника народницького напряму суспшьно-полггично' думки в Укра'ш - М. П. Драго-манова. I. Франко, саме через усвщомлення означеного впливу, подiбно до В. Стефаника, наполЬ на виданнi науково' спадщини М. Драгоманова, щоб "зберегти пам'ять великого покшника" [10, с. 254]. Необхщно, за словами I. Франка: "використати для народного приступу всi тi сiмена широких i здорових думок, як розсипанi в його писаннях"[10, с. 254].
Пiд впливом М. Драгоманова сформувались фiлософсько-правовi погляди М. Грушевського, що знайшло свое вщображення в його полiтичнiй дiяльностi на чолi Центрально'' ради. Як i М. Драгоманов, вiн обстоював еволюцшний шлях розвитку Укра'ни, вважав державтсть далеко не першочерговим елементом цього розвитку, вщдаючи перевагу прюритету прав i свобод людини, а не держави [12, с. 400]. Не дивно, що за умов жорстоко' альтернативност вибору мiж радикаль-ними напрямами в полiтицi, як на той час диктували правила полггично' гри, М. Грушевський опинився на узбiччi полiтичниx реалiй свого часу.
Висновки. Отже, уявлення про права i свободи людини у фшософй права укра'нських народникiв зароджувались i формувались одночасно як на власному нацiональному грунтi попереднix фшософсько-правових уявлень укра'нського народу, так i на впливах европейських фшософсько-правових традицiй. Про ix реалiзацiю в умовах незалежно'' Укра'ни можна стверджувати бшьшою чи меншою мiрою, однак незавершетсть цього процесу очевидна, а значить - актуальна.
1. Потулъницъкий В. А. Теоргя украгнсъког полтологп. Курс лекцш / В. А. Потулъницъкий. - К.: Либгдъ, 1993. - 192 с. 2. СкибаВ. Й. Вступ до полтологп: Екскурс в гсторт правничо-полтичног думки /В. Й. Скиба, В. П. Горбатенко, В. В. Туренко // Мтжнародний фонд "Вгдродження". - К.: Основи, 1996. -717 с. 3. Сумцов Н. Ф. Станислав Ориховский / Н. Ф. Сумцов // Киевская старина. - 1988. -№ 11. 4. Огородник I. В. 1сторгя фшософсъког думки в УкраЫ: курс лекцш / I. В. Огородник, В. В. Огородник. - К.: Вища школа, 1999. - 543 с. 4.1дзъо В. Григорш Сковорода - нацюналъний символ украгнсъког фшософсъког та державницъког думки ХУШ столття / Вгктор 1дзъо. - Лъвгв: СПОЛОМ, 2007. - 60 с. 5. Бшодгд В. Шад Йоган Баптист // Фшософсъка думка в Украгнг: бгблюгр. словник / авт. кол.: В. С. Горсъкий, М. Л. Ткачук, В. М. Нгчик та т. - К.: Пулъсари, 2002. - 244 с. 6. Мала енциклопедгя етнодержавознавства / НАН Украгни. 1н-т держави i права м. В. М. Корецъкого; редкол. Ю. I. Римаренко вдп. ред.) та 1н. - К.: Дов\ра: Генеза, 1996. - 942 с. 7. Исторiя Русовъ или Малой Россш. Соч. Георгiя Конискаго, Архiепископа Белорускаго. - Москва, Въ Университетской Типографш, 1846, - 45 с. 8. Балагутрак М. Генеза етнопсихологп в УкраЫ XIX столття: iсторико-етнологiчний аспект / Микола Балагутрак. - Лъвiв: 1нститут народознавства НАН Украгни, 2007. - 224 с. 9. Михайло Петрович Драгоманов: 1841-1895. Его юбшей, смертъ, автобiографiя i спис творiв. -Лъвiв, Без вид., 1896. - 320 с. 10. Купчак М. Я. Самосвiдомiстъ украгнцiв з етнопсихологiчного погляду украгнсъких народнитв / М. Я. Купчак // Тези Круглого столу на тему "Психологiчнi умови становлення професшног самосвiдомостi пращвнитв оргатв внутрштх справ". 13 лютого 2009 р. - Лъвiв: ВЦ ЛъвДУВС, 2009. - С. 33-37. 11. Левенецъ Ю. Теоретико-методологiчнi засади украгнсъког сустлъно-полтичног думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина XIX - початок XX ст.) / Ю. Левенецъ. - К.: Стилос, 2001. - 584 с.
