CC BY
44знания специальных, социальных, психолого-акме-ологических, педагогических, организационных и других аспектов как теоретического, так и эмпирического характера.
В качестве основных задач самосовершенствования личности можно выделить:
- расширение возможностей компетентного выбора каждой личности различных направлений профессиональной деятельности, которые наилучшим образом соответствуют жизненной стратегии через формирование индивидуальных способов организации перспективы, в которое приоритетное место занимают избранная профессия;
- обеспечение возможностей для поиска адекватности и конгруэнтности задач профессии с личностными потребностями, а также путей и способов смысло- и целеообразования, определяющих формирование соответствующей готовности и подготовленности к целедостижению.
Выводы.
Таким образом, для оптимизации процесса самосовершенствования личности необходимо учитывать следующие базисные положение:
1. Самосовершенствование представляет собой процесс создания субъектом потенциала личностного развития через объективизацию различных форм своей активности;
2. Способность к самосовершенствованию характеризуется совокупностью психических свойств, являющихся условием возможной его реализации как процесса;
3. Продуктивность процесса самосовершенствования выражается в выработке, принятии и осуществлении личностью таких форм активности, которые оптимальны по сравнению с возможными другими в данных условиях и позволяют индивиду в наибольшей степени самореализовываться, самовыразиться и самоосуществиться как профессионалу;
4. Личностное совершенствование его успешность и продуктивность является одновременно предпосылкой и условием эффективного профессионального самосовершенствования.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем самосовершенствования личности специалиста.
Литература
1. Деминский А.Ц. Научные основы конструирования дидактических моделей тренера-преподавателя к работе в системе образования - Кировоград, 1998. - 200с.
2. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка. - Київ, 2004. - 300 с.
3. Педагогічна майстерність вчителя. Навчальний посібник /За ред. Гриньової В.М., Золотухіної С.Т. - Харків: „ ОВС”, 2006. - 240 с.
4. Психология и педагогика. Учебное пособие /Под ред. К.Л.Абульхановой, Н.В.Васиной и др.. - М., 1998. - 269с.
5. Хьюл А., Зиллер Д. Теория личности. - СПб, 2000. - 320с.
Поступила в редакцию 10.03.2007г.
ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ НА УЧБОВУ ТА СЛУЖБОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Горпинич О. О.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. У роботі зроблений аналіз впливу на осо-бистісні якості і на учбово-службову діяльність курсантів спортивних тренувань за обраним ними виду спорту. Встановлено, що є можливість за допомогою фізичних навантажень в процесі тренувань знизити нервово-психічне напруження і оптимізувати навчальну та службову діяльність курсантів.
Ключові слова: учбово-службова діяльність, курсанти, особистісні якості, спортивні тренування.
Аннотация. Горпинич А.А. Позитивное влияние занятий спортом на учебную и служебную деятельность курсантов военного учебного заведения. В работе составлен анализ влияния на личностные качества и на учебно-служебную деятельность курсантов, спортивных тренировок за избранным ними видом спорта. Определена возможность с помощью физических нагрузок в процессе тренировок снизить нервно-психические напряжения и оптимизировать учебную и служебную деятельность курсантов.
Ключевые слова: учебно-служебная деятельность, курсанты, личностные качества, спортивные тренировки. Annotation. Gorpinich A.A. Positive influence of taking up sports or studies and official activities of cadets of military educational establishment. The article analyzes the influence of chosen sports training of personal qualities and studies and official activities of cadets. It was found out that there appeared at the opportunity to reduce nervous and psychological strain and optimize studies and official. Loads in the process of training.
Key words: studies and official, activities cadets, personal qualities, sports training.
Вступ.
Розпочата в нашій державі реформа вищої школи, головною ідеєю якої є внесення динамізму в систему освіти і забезпечення громадянам України можливості вибору змісту і рівня своєї освіти, має на меті і суттєве підвищення якості самої освіти.
Перехід армії на змішаний тип комплектування, постійне ускладнення бойової техніки і озброєння вимагають від особового складу індивідуально-психологічних якостей які б забезпечували можливість з успіхом вирішувати оперативно-службові і бойові задачі.
Разом з тим, односторонність критеріїв відбору в військові вузи, коли основою для прийняття рішення про зарахування є прохідна сума балів, а результатом професійно-психологічного відбору відводиться другорядне значення, часто приводить до того, що курсантами становляться люди з нестійкою мотивацією, з високою лабільністю емоційно-вольової сфери з високим рівнем тривожності, дратівливості та інших негативних проявів психіки.
Учбово-службові умови, в які потрапляють курсанти після вступу до вузу різко відрізняються від соціального оточення їх до вступу в нього. В цих умовах вони втрачають зв’язки з товаришами, сім’єю, близькими. Різкої зміни зазнають вимоги до
них, в порівнянні з тими, що були в школі. В умовах своєї учбово-службової діяльності вони повинні підкорятись вимогам статуту, численних інструкцій та наказів своїх командирів.
Тому саме в цих умовах відбувається значне підвищення рівня прояву негативних психічних станів. Про зниження психологічної резистентності, інтенсивний прояв негативних якостей особистості, підвищений рівень захворюваності у курсантів, особливо перших курсів, повідомляють деякі дослідники [1.4].
Існує також досить аргументована думка про необхідність використання різних підходів та пошуку шляхів зменшення нервово-психічної напруги у курсантів [4].
При цьому слід зазначити, що серед способів, якими можна скористатись з цією метою автори називають фізичні вправи і зайняття якимось видом спорту [5].
Робота виконана за планом НДР Харківської державної академії фізичної культури.
Формулювання цілей роботи.
Таким чином, становиться зрозумілим, що проблема підвищення стресостійкості курсантів з метою оптимізації умов їх учбово-службової діяльності залишається актуальною і далека від свого остаточного вирішення. Враховуючи це в даній роботі поставлена наступна мета: визначити мож-ливість впливу на якості особистості курсантів методами фізичної культури для оптимізації їх учбово-службової діяльності.
Вирішення питань названої проблеми вносить вклад в підвищення ефективності професійної військової освіти.
Експериментальне дослідження виконано в Харківській академії внутрішніх військ (МВС) України. В дослідженні прийняли участь курсанти першого курсу. З них була сформована експериментальна група (п=25). Всі вони чоловічої статі, віком 17-18 років. З метою порівняння було сформовано і групу контролю (п=25). Це були студенти 1-го курсу політехнічного університету м. Харкова. В експериментальній частині були проведені бесіди з метою виявлення їх особистого інтересу до спортивних занять. Після чого за їх бажанням була сформована група (п=25) з якою проводили три рази на тиждень тренування, крім цього, крім цього з цією ж групою проводився соціально-психологічний антистресовий тренінг, за рекомендаціями. Тренування продовжувалися п’ять місяців, а тренінг 3 тижні, на початку всього курсу і такий же строк в його кінці.
Перевірка можливості впливу спортивних занять на індивідуально-психологічні якості кур -сантів здійснювалась за допомогою Фрагбургсько-го особистісного опитувальника (РРІ). Кількісні дані опрацьовані методами статистики [2].
Результати дослідження
Одержані результати представлені в таблиці. Як свідчать її дані, практично за всіма шкалами є відрізнення, між показниками які отримані до і після
проведення спортивних тренувань з обраного виду спорту. Так, наприклад, за першою шкалою, яка дозволяє оцінити невротичність особи, ми маємо велику різницю між суб’єктами з групи контролю, де сумарна оцінка дорівнює 3,2 бали, і курсантами з експериментальної групи до проведення експерименту: там було 7,1 балів, тобто майже в двічі більше.
Якщо взяти до аналізу третю шкалу, що вміщує дані про рівень депресивності, то ми можемо констатувати трьохкратне збільшення показника в експериментальній групі (6,6 балів) в порівнянні з контролем (2,2 балів).
Вдвічі більший прояв і дратівливості і в групі контролю 3,3 бали, а в експериментальній групі - 6,8 балів.
Все це означає, що названі якості особистості у курсантів з експериментальної групи, набагато активніше проявляються, ніж в групі студентів. Хоча слід зазначити, що і спонтанна агресивність і у студентів перебуває на середньому рівні (4,0 балів). При цьому у курсантів вона досягає 7,5 балів, що відповідає високому рівні її прояву.
Слід зазначити, що за такими шкалами як товариськість, урівноваженість, відкритість у курсантів показники менші, ніж у студентів (табл. 1). Це означає, що у них соціальна активність і потреба в спілкуванні на низькому рівні. А зниження показників за шкалою урівноваженості трактується як слабка стійкість до стресу, невпевненість в собі, песимістичність і мала активність. Падіння показника відкритості свідчить, що у даних осіб недовірлива взаємодія з командирами і товаришами, крім того, у них низький рівень самокритичності.
Високі оцінки за шкалами реактивної агресивності та сором’язливості означають не бажаний в суспільстві прояв цих якостей. Так, суб ’ єкти, які мають високі показники реактивності характеризуються агресивним відношенням до соціального оточення. А наявність 7,2 балів (проти 3,1 бали в групі контролі) за шкалою сором’язливості означає, що у цих курсантів високий рівень невпевненості в собі і своїх діях, скованості, тривожності..
Майже вдвічі більший показник у курсантів (7,2 балів), ніж у студентів (3,9 балів) і стосовно емоційної лабільності. Високий рівень за цією шкалою інтерпретується як нестійкість емоційних проявів, підвищеність збудливості, роздратованості і неспроможності керувати собою.
Особливо слід зауважити, що після проведення з курсантами тренувальних занять з обраного ними виду спорту та бесід стосовно їх позитивного впливу визначаємі за тими же шкалами показники змінились на кращі (табл.1). Більшість показників після проведеного тренувального періоду приблизились до аналогічних в групі контролю. Зменшення прояву негативних якостей особистості курсантів означає, що вони стали менш дратівливими і агресивними, здатними до спілкування без конфліктів. Прояви репресивності, тривожності, нестійкості настрою, емоційного збудження значно зменшились.
Таблиця 1
Зміна рівня прояву особистих якостей курсантів після проведення тренувальних занять з боротьби (в балах)
Код шкали Назва шкали Контрольна група Експериментальна до експерименту Експериментальна після експерименту
F 1 Невротичність 3,2±0,3 4 7,1±1,21 4,5±0,86
F 2 Спонтанність 4,0±0,87 7,5±1,24 5,0± 1,03
F 3 Репресивність 2,2±0,3 3 6,6±1,06 3,5±0,21
F 4 Дратівливість 3,3±0,7 7 6,8±0,95 4,1±0,85
F 5 Т овариськість 6,7±1,17 3,5±0,7 3 5,7±1,01
F 6 Урівноваженість 7,5± 1,40 3,1±0,56 6,4± 1,17
F7 Реактивність 3,0±0,60 7,5±1,30 4,2±0,8 1
F 8 Сором’язливість 3,1±0,3 1 7,2± 1,24 4,7±0,72
F 9 В ідкритість 5,8± 1,07 4,0±0,82 5,3±1,06
F10 Екстра- інтроверсія 4,7±0,90 6,6± 1,21 5,7±0,88
F11 Емоційна Стабільність 3,9±0,7 0 7,2± 1,3 0 4,5±0,90
F12 М ускулізм -фемінізм 4,8± 1,69* 5,2± 1,02 5,6±0,85
Примітка * р>0,05
Приємно що курсанти стали проявляти більшу зацікавленість змістом, того що відбувається навколо них; вони стали більше довіряти своїм товаришам і ворожниче не сприймати оточуючих. Позитивним зрушенням слід вважати підвищення самостійності курсантів в своїх рішеннях, можливостей в саморегуляції своїх емоційних станів. В своїх негараздах або невдачах вони перестали звинувачувати оточуючих. Їх психічна діяльність стала проходити в більшій мірі за чоловічим типом.
Одержані експериментальні результати дозволяють зробити наступні висновки.
Висновки.
1. Умови учбово-службової діяльності курсантів першого курсу військового навчального закладу викликають и обумовлюють високий рівень прояву негативних психічних станів, які значно ускладнюють проходження ними служби і знижують ефективність навчальної діяльності.
2. Зайняття добровільно обраним видом спорту (боротьбою) можна розглядати, як чинник, що обумовлює зниження рівня прояву негативних психічних станів курантів, зменшення нервово-психічних напружень і оптимізує їх учбово-службову діяльність.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу занять спортом на учбову та службову діяльність курсантів військового навчального закладу.
Література
1. Назаров О. О. Динаміка первинної психологічної адаптації до умов навчання та служби в навчальних закладах МВС України // Автореф. дис... канд.. псих. наук - 19.00.01 -Харків - 2000 - 18с.
2. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. - СПб., Речь, 2001 - 350с.
3. Сергієнко Н. П. Психолого-правові засади формування особистості майбутніх працівників ОВС у процесі професійної підготовки // Автореф. дис . канд. псих. наук -19.00.06 - Харків, 2005 - 20с.
4. Трусь А. А. Личностные и социально-психологические предпосылки успешности деятельности курсантов военного вуза // Автореф. дисс ... канд. псих. наук - 19.00.01 -Київ, 2004 - 18с.
5. Хмеляр О. Ф. Психологічні особливості розвитку професійно важливих фізичних якостей особистості офіцера // Автореф. дис . канд. псих. наук - 19.00.01 - Київ, 2004 -18с.
Надійшла до редакції 03.04.2007р.
ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ МОТИВАЦИИ СТУДЕНТОК ДОН ГУУ К ЗАНЯТИЯМ ПО ФИЗИЧЕСКОМУ ВОСПИТАНИЮ
Гридина Н.А., Небесная В.В.
Донецкий государственный университет управления
Аннотация. В статье рассмотрены вопросы формирования мотивации к занятиям физическим воспитанием студенток высших учебных заведений на примере Донецкого государственного университета управления. Ведущей задачей преподавателя вуза должно выступать не воздействие на личность будущего специалиста, а формирование способности к самовыражению, саморазвитию с использованием средств физической культуры и спорта.
Ключевые слова: физическое воспитание, мотивация, студент.
Анотація. Грідіна Н.О., Небесна В.В. Проблеми формування мотиваціі студенток Дон ДУУ до занять фізичним вихованням. У статті розглянуто питання формування мотиваціі до занять фізичним вихованням студенток вищих навчальних закладів на прикладі Донецького державного університету управління. Провідним завданням викладача вузу повинне виступати не вплив на особистість майбутнього фахівця, а формування здатності до самовираження, саморозвитку з використанням засобів фізичної культури й спорту.
Ключові слова: фізичне виховання, мотивація, студент. Annotation. Gridma N.A., Nebesnaya V.V. Problems of formmg of morivarion of students Don of DUM to employments on physkal education. In the article are considered the questions of development motivation for
