CC BY
9
0 ■ gj ® Орипнальш до^дження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 616.379-008.64:616.85.1 DOI: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100594
Кравчун Н.О.1, Ткачук О.Ю.2
Державна установа «1нститут проблем ендокринно! патолоп! 1м. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни»,
м. Харк1в, Укра!на
2Обласна кл1н1чна л1карня — Центр екстрено! медично!допомоги I медицини катастроф, м. Харк1в, Укра!на
Поверхнева електромiографiя в шашостищ урогештальноТ форми AiaбетичноT автономно!' неиропaтi' в пaцieнток i3 цукровим Aiaбетом 1-го типу
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:102-7. doi: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100594
Резюме. Мета до^дження — оцнити ефективн'ють використання не':нвазивних. методов доспдження при д'1агностиц'1 порушень сечовипускання в пациенток ¡з цукровим диабетом (ЦД) 1-го типу. Матер'али та методи. У робот проведено досл1дження порушень сечовипускання в 184 пациенток ¡з ЦД 1-го типу, ускладненим уро-гештальною формою ^абетично)' автономноi нейропатП, за допомогою не'нвазивних. методов дослдження. До остан^х в'щнесенi поверхнева електром'юграф'я та ультразвукове досл'щження сечового м':хура. Резуль-тати. Установлено, що вивчення скоротливоiздатност м'яз'в тазового дна i сфнктерного апарата уретри до-зволяе визначити клiнiчну форму порушень сечовипускання. Вивчення скоротливоi здатност м'яз'в тазового дна i сф'1нктерного апарата уретри дозволяе додатково до результат¡в шкали-опитувальника при ЦД визначити можливу клЫчну форму порушень сечовипускання в пациенток iз ЦД 1-го типу. Показники поверхневоi електром'юграфП змнюються залежно вд клнчно)' форми порушення сечовипускання. При затримцi вд-значаеться пдвищення тонусу мяз'в урогентальноi зони як наслдок формування феномена денервацйноi пперчутливост. Висновки. Нетримання сеч супроводжуеться дифузною дем'юлмзац^ею сенсорних i мотор-них нервових стовбур'в ¡з грубим аксональним компонентом унаслдок посилення вегетативно-троф'чних. порушень мязового апарата урогентальноi зони. Кльксть залишковоi сеч'1, що визначаеться за допомогою УЗД-контролю, у пациенток iз затримкою збльшуеться з тдвищенням ступеня порушення сечовипускання. Ключовi слова: цукровий диабет; нейропат'я; урогештальна форма; порушення сечовипускання; поверхнева електром'юграф'т
Вступ
Цукровий дiабет (ЦД) е одним i3 найбшьш по-ширених нешфекцшних захворювань i важливою медико-сощальною проблемою, оскшьки сприяе раннш швалщизацц, високш смертност i знижен-ню якост життя пащентш i3 причини розвитку та прогресування шзшх (хрошчних) ускладнень [1—3]. Найбшьш часте ускладнення ЦД — дiабетична по-лшейропапя, що на сьогодш розглядаеться як синдром ураження нервово! системи, який патогене-тично пов'язаний i3 неадекватною компенсацiею захворювання й станом ендоневрального кровотоку. Поширешсть дiабетичноi полшейропатп зале-жить вщ дiагностичних критерпв, в1ку хворих та три-
валостi захворювання та коливаеться вщ 50 до 100 % [4, 5]. У клтчнш практищ вид1ляють сенсорно-моторну (дистальну) й автономну (кардюваскуляр-ну, гастроiнтестинальну, урогештальну, порушення здатностi розпiзнавати гiпоглiкемiю, порушення функцп з1ниц1, потових залоз) нейропатш [6].
Про порушення сечовипускання як самостшне ускладнення ЦД уперше повщомив Шарль-Якоб Маршал де Кальвi ще в 1864 р., який описав клтчш прояви та можливу роль в !х розвитку ураження нервово! системи [7].
Д!агностика порушень сечовипускання й ощн-ка ступеня вираженосп на сьогодн1 проводиться на шдстав! опитувальникiв, а також складних
© «Мiжнародний ендокринологiчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Кравчун Нонна Олександрiвна, доктор медичних наук, професор, вщдтення фармакотерапй' ендокринних захворювань, ДУ «1нститут проблем ендокринно'' патологй' iM. В.Я. Данилевського НАМН УкраТни», вул. Алчевських, 10, м. Харюв, 61000, Укра'Тна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Nonna Kravchun, MD, PhD, Professor, Department of pharmacotherapy of endocrine diseases, State Institution "V. Danilevsky Institute of endocrine pathology problems of National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61000, Ukraine; e-mail: [email protected]
швазивних дослщжень (цистоскопiя, цистометрiя, ультразвукова сонографiя, внутрiшньовенна те-лограф1я) [8, 9]. Основним методом функщональ-но! дiагностики та об'ективного оцiнювання стану нижшх сечових шляхiв е комбшоване уродинамiч-не дослiдження, що включае урофлоуметрiю, цис-томанометрiю, профiлометрiю, електромюграфш (ЕМГ) [10, 11]. Бiльшiсть запропонованих дiагнос-тичних дослiджень е швазивними, що само по собi е чинником ризику розвитку iнфекцiй сечовивщ-них шлях1в [12]. На жаль, на сьогодш не розробле-но ефективних методiв дiагностики урогештально! форми автономно! нейропати при ЦД.
Мета досЛдження — оцiнити ефективнiсть ви-користання неiнвазивних методiв дослщження (по-верхнева електромiографiя, УЗД) при дiагностицi по-рушень сечовипускання в пащенток iз ЦД 1-го типу.
Матерiали та методи
У дослщження включеш 184 пацiентки з ЦД 1-го типу, яю пщписали iнформовану згоду. З дослщження виключалися пащентки з гострими та хронiчними хворобами нирок i сечовидшьно! систе-ми, супутшми психiчними i неврологiчними захво-рюваннями, патологiею нервово-м'язово! передачi, гострим порушенням мозкового кровообiгу в анам-незi. Наявнiсть i ступiнь тяжкосп порушень сечовипускання виявлялися за шкалою-опитувальником при ЦД [13], що дозволило припустити в 70 пащенток (38,04 %) затримку, у 31 пащентки (16,85 %) нетримання i в 62 пацiенток (33,69 %) змшану форму порушення сечовипускання. У вск пащен-ток визначалися: рiвень глiкованого гемоглобiну (НЬА1с, %), шдекс маси тiла (1МТ, кг/м2), тривалiсть захворювання на ЦД. Клтчна характеристика па-цiенток наведена в табл. 1.
Реестращю поверхнево! ЕМГ м'язiв тазового дна i сфiнктерного апарата уретри проводили за допомогою чотириканального електромiографа
«НейроМВП-4» (Рос1я) за глейзеровським протоколом [14]. У третш проб1 (найб!льш шформативнш) i3 десятисекундним скороченням визначалися середня амплiтуда i тривалiсть дов!льного скорочення. Розра-ховувалося вщношення середньо! амплиуди до три-валостi довiльного скорочення (коефщент Ка/д) для кожно! групи дослщжуваних м'язiв (м'язи тазового дна праворуч, лшоруч i зовнiшнiй сфшктер уретри):
К Средня амплiтуда, мкВ а/д Тривалiсть скорочення, с
Визначальним показником була сума коефщь ент!в: Z К , = К , м'язiв тазового дна справа + К ,
а/д а/д " г а/д
м'язiв тазового дна злiва + Ка/д зовнiшнього сфшк-тера уретри. Результати ЕМГ у обстежуваних пащенток порiвнювалися з результатами контрольно! групи (20 здорових ж!нок вжом в!д 21 до 39 роюв).
Визначення обсягу залишково! сечi здшснюва-лося за допомогою ультразвукового сканування се-чового мiхура апаратом Toshiba, обсяг залишково! сечi визначався за алгоритмом L х D х W.
Результати
При використанш шкали-опитувальника при ЦД було виявлено, що не висувала скарг на порушення сечовипускання 21 пащентка (11,4 %) (табл. 2).
За результатами поверхнево! ЕМГ найб!льшу середню амплиуду скорочень серед дослiджуваних м'язiв у контрольнш групi розвивав сфiнктерний апарат уретри (табл. 3).
Амплггуда скорочень м'язiв тазового дна злiва порiвняно з правим боком становила 91,8 i 89,5 % вщповщно, що можна трактувати як ознаки функ-щонально! асиметр!! скорочень однойменних груп м'язiв з обох боюв.
Показники поверхнево! ЕМГ у пащенток, хво-рих на ЦД 1-го типу, наведет в табл. 4.
У пащенток у груп! без порушень сечовипускання вщзначалося зниження амплиуд кривих м'яз!в
Таблиця 1. Показники пащенток, хворих на ЦД 1-го типу
Показники Без порушень, n = 21 n04aTK0Bi прояви, n = 53 1-й стушнь, n = 61 2-й CTyniHb, n = 45 3-й CTyniHb, n = 4
BiK, роки 29,3 ± 8,6 34,3 ± 9,0 31,2 ± 8,4 34,1 ± 7,9 35,1 ± 5,9
НЬА1с, % 10,8 ± 1,9 8,9 ± 2,1 8,4 ± 1,9 10,1 ± 2,0 11,1 ± 3,8
Тривалють ЦД, роки 6,6 ± 3,9 15,9 ± 7,1* 13,8 ± 6,1* 16,8 ± 6,9* 17,8 ± 7,4*
1МТ, кг/м2 24,5 ± 4,1 24,4 ± 4,0 24,7 ± 4,6 25,6 ± 4,2 25,3 ± 4,4
CTyniHb порушення сечовипускання, бали ЦД 1-го типу, n = 184
Немае порушення сечовипускання (0-1 бал) 21 (11,4)
n04aTK0Bi прояви порушення сечовипускання (2-5 балiв) 53 (28,8)
I ступiнь порушення сечовипускання (6-10 балiв) 61 (33,1)
II ступiнь порушення сечовипускання (11-19 балiв) 45 (24,5)
III стутнь порушення сечовипускання (20 балiв та бтьше) 4(2,2)
Усього, % 184 (100)
ПримТка: * — в'рог'щна р'зниця щодо групи без порушення сечовипускання (р < 0,05).
Таблиця 2. Частота виявлення порушень сечовипускання в пациенток, хворих на ЦД 1-го типу
(за шкалою-опитувальником при ЦД), n (%)
сфшктерного апарата уретри на 6,3 %, при цьому амплггуда дикротично! частини, що, як i в груш контролю, починалася на 7,8 ± 0,2 секунди, була знижена на 78 %.
У цих пащенток спостерiгалося зниження ампль туд скорочень м'язiв тазового дна лiворуч до 82,5 % вщ контрольних значень i збiльшилися асиметрп амплiтуд м'язiв тазового дна на 19,7 %. Значення середнiх частот скорочень можна було порiвняти з контрольною групою, але було виявлено пщви-щення частоти кшцево! частини скорочень сфшк-терного апарата уретри до 109 коливань в 1 с, що розцiнювалося як компенсаторне. Виявлено збшь-шення тривалостi скорочень, що було найбшьшим у м'язiв тазового дна лiворуч (до 21,4 %).
У пащенток iз затримкою сечi амплггуда кривих ЕМГ м'язiв сфiнктерного апарата уретри збпала-ся з такою в груш контролю, була знижена ампль туда скорочень м'язiв тазового дна злiва до 83,3 % (34,8 ± 0,2 мкВ, р < 0,05). Також виявлено збшь-шення до 21,4 % тривалост скорочень, що було найбшьшим у м'язах тазового дна злiва (12,7 ± 0,8 с, р < 0,05). У пащенток на 22,1 % збшьшилися значення асиметрп амплиуд м'язiв тазового дна за рахунок м'язiв лiвого боку. Значення середшх частот скорочень можна було порiвняти iз показниками контрольно! групи, але було виявлено пщвищення частоти кшцево! частини скорочень до 127 коливань в 1 с.
У пащенток зi змшаною формою порушення сечовипускання виявлено збшьшення тривалос-
тi скорочень iз подовженням часу анакротично! i, особливо, дикротично! частини. Найбшьше це за-значалося у м'язах тазового дна злiва — до 1,65 раза (15,1 ± 1,2 с, р < 0,05). Найбшьше зниження амплиуд кривих (до 71,5 % справа i 77,2 % злiва) було у м'язiв тазового дна справа. Зазначалося згладжування сту-пеня асиметрп до 9 %. У процес дослщження вияв-лена вiдсутнiсть значущо! контрактильно! здатностi (до 13,8 ± 0,4 мкВ) на 13-14-й секундi скорочення. Сума коефщенпв Ка/д у данш групi вiрогiдно зни-жувалася (12,7 ± 2,7 мкВ/с, р < 0,05).
Середня амплiтуда скорочень у пащенток iз не-триманням сечi була найменшою у м'язiв тазового дна злiва — до 50,8 % вщ контролю (21,2 ± 0,4 мкВ, р < 0,05). Стутнь асиметрп за рахунок зниження амплггуди скорочень м'язiв тазового дна злiва ста-новив 38,3 %. Також вщзначено максимальне збшь-шення тривалостi перiоду скорочення в 1,9 раза в м'язiв тазового дна злiва (17,1 ± 1,8 с, р < 0,05) iз подовженням дикротично! частини криво! до 5 секунд. Установлено, що сума коефщенпв Ка/д у данш груш вiрогiдно знижувалася (8,8 ± 2,1 мкВ/с, р < 0,05).
Динамжа суми коефщенпв (£ Ка/д) залежно вщ клшчно! форми порушення сечовипускання подана на рис. 1.
У процес дослщження доведено максимальне вiрогiдне зниження даного коефщента при нетри-маннi сечi (8,8 ± 2,1 мкВ/с) щодо як контрольно! групи, так i групи без порушення сечовипускання (24,5 ± 3,5 мкВ/с i 23,7 ± 3,7 мкВ/с вiдповiдно).
Таблиця 3. ЕМГ-показники контрольноi групи
Групи м'язiв Середня амплiтуда Тривалiсть скорочень Ка/д
М'язи тазового дна праворуч 46,7 ± 2,1 8,50 ± 0,05 5,3 ± 0,4
М'язи тазового дна лiворуч 41,7 ± 1,9 9,10 ± 0,05 4,6 ± 0,4
Сфшктер уретри 121,2 ± 5,7 8,70 ± 0,04 13,8 ± 0,9
£ Ка/д 24,5 ± 3,5
Таблиця 4. Показники поверхневоi ЕМГ у пащенток, хворих на ЦД 1-го типу
Форма порушення сечовипУскання Групи м'язiв Середня ампл^уда Тривалiсть скорочень К , а/д Z К . а/д
Без порушення сечовипускання, п =21 М'язи тазового дна праворуч 42,7 ± 4,1 9,5 ± 0,8 4,9 ± 0,4 23,7 ± 3,7
М'язи тазового дна лiворуч 34,40 ± 0,21* 10,1 ± 1,8 3,8 ± 0,3
Сфшктер уретри 113,2 ± 11,7 8,7 ± 0,9 13,8 ± 1,1
Затримка, п = 70 М'язи тазового дна праворуч 44,7 ± 4,1 11,5 ± 0,7* 3,8 ± 0,5 17,5 ± 2,9*
М'язи тазового дна лiворуч 34,8 ± 0,2* 12,7 ± 0,8* 2,7 ± 0,3*
Сфшктер уретри 125,20 ± 0,37 11,7 ± 0,7* 10,5 ± 1,2*
Змшана форма порушення сечовипускання, п = 62 М'язи тазового дна праворуч 33,4 ± 2,3* 13,5 ± 1,2* 2,5 ± 0,4* 12,7± 2,7*
М'язи тазового дна лiворуч 30,2 ± 1,8* 15,1 ± 1,2* 2,2 ± 0,5*
Сфшктер уретри 105,0 ± 3,7* 12,7 ± 0,9* 8,6 ± 0,8*
Нетримання, п = 31 М'язи тазового дна праворуч 34,7 ± 4,1* 16,5 ± 8,8* 2,1 ± 0,5* 8,80 ± 2,11*
М'язи тазового дна лiворуч 21,2 ± 0,4* 17,1 ± 1,8* 1,4 ± 0,3*
Сфшктер уретри 87,2 ± 11,7* 15,7 ± 0,9* 5,7 ± 1,0*
Примтка: * — в'рог'щна р'зниця щодо величин контрольноI групи (р < 0,05).
У пащенток, у яких за даними шкали-опитуваль-ника при ЦД порушення сечовипускання не вияв-лялися (21 пацiентка), кiлькiсть залишково! сечi за результатами УЗД сечового мiхура не визначалася або була меншою за 25 мл (табл. 5).
Обговорення
При затримщ сечi серед 28 пащенток у 25 % iз них (7 пащенток) кшьюсть залишково! сечi визначалася в другому вимiрювальному дiапазонi (25—50 мл). При змшашй формi порушення сечовипускання в пащенток iз початковими проявами порушення сечовипускання кшьюсть залишково! сечi в цьому дiапазонi визначалася в 48 % пащенток. Установ-
лено, що I стутнь порушення сечовипускання дiа-гностовано у 8 (73 %) пащенток iз нетриманням сеч^ причому переважали особи з мшмальною кiлькiстю залишково! сечi. Кiлькiсть залишково! сечi в iнших дослщжуваних iз цим ступенем порушення сечовипускання визначалася в другому вимiрювальному дiапазонi.
Серед пацiенток iз затримкою при I ступеш порушення сечовипускання в 54 % жшок кшьюсть залишково! сечi була мшмальною, у 43 % — залиш-кова сеча визначалася в другому вимiрювальному дiапазонi, i в одше! пацiентки (3 %) установлена па-тологiчна кiлькiсть залишково! сечi (70 мл — третш вимiрювальний дiапазон). У пацiенток зi змiшаною
Рисунок 1. Динамка суми коефiцieнтiв (Г Ka/J залежно Big клЫчноi форми порушення сечовипускання
80 % 70 % 60 % 50 % 40 % 30 % 20 % 10 % 0 %
Початков1 прояви порушення сечовипускання 1-й ступшь порушення сечовипускання 2-й стуЫнь порушення сечовипускання
■ До 25 мл ■ 25 -50 мл ■ Бтьше 50 мл
Рисунок 2. Динамка клькост пащенток (%), хворих на ЦД 1-го типу, за р'внем залишковоI сеч'1 залежно
вд ступеня порушення сечовипускання
Таблиця 5. Обсяг залишковоi ce4i (мл) у пащенток, хворих на ЦД 1-го типу, при уроген'1тальн1й формi дiабетичноi автономноi нейропатн, n (%)
Стушнь тяжкост порушення сечовипускання Кл^чна форма порушення сечовипускання (за шкалою-опитувальником при ЦД) Кшьмсть хворих, n Об'ем залишково! ce4i, мл
< 25 25-50 50-75 > 75
Без порушень сечовипускання 21 21 (100) - - -
n04aTK0Bi прояви порушення сечовипускання, n = 53 - Нетримання - Затримка - Змшана форма 4 28 21 3 (75) 21 (75) 11 (52) 1 (25) 7 (25 10 (48) - -
I стутнь порушення сечовипускання, n = 61 - Нетримання - Затримка - Змшана форма 11 35 15 8 (73) 19 (54) 13 (87) 3 (27) 15 (43) 2 (13) 1 (3) -
II стутнь порушення сечовипускання, n = 45 - Нетримання - Затримка - Змшана форма 16 7 22 15 (94) 1 (14) 14 (64) 1 (6) 5 (72) 7 (32) 1 (14) 1 (4) -
III стутнь порушення сечовипускання, n = 4 - Нетримання - Затримка - Змшана форма 0 0 4 — 2 (50) 2 (50) -
формою порушення сечовипускання при I ступеш порушення сечовипускання кшьюсть залишково! сечi не виходила за рамки другого вимiрювального дiапазону (25—50 мл).
При II ступеш порушення сечовипускання бшь-шiсть пащенток iз нетриманням (94 %) мали мшь мальну кiлькiсть залишково! сечi (до 25 мл). Серед пащенток iз затримкою сечi в цш групi 72 % пащен-ток мали юльюсть залишково! сечi вщ 25 до 50 мл, 14 % — патолопчну кiлькiсть залишково! сечi (по-над 50 мл). У груш зi змiшаною формою порушення сечовипускання при II ступеш порушення сечовипускання також була одна пащентка з патолопчною кшьюстю залишково! сечi (60 мл).
У груш з III ступенем порушення сечовипускання були тшьки пащентки зi змiшаною формою порушення сечовипускання, серед яких у двох пащенток (50 %) кшьюсть залишково! сечi визначалася в другому, а ще у двох — у третьому вимiрювальному iнтервалi (50—75 мл).
Динамжа показникiв залишково! сечi в пащенток iз затримкою сечi при ЦД 1-го типу подана на рис. 2.
Таким чином, юльюсть залишково! сеч^ що ви-значаеться за допомогою УЗД-сканування сечово-го мiхура, у пацiенток iз затримкою збшьшуеться з пiдвищенням ступеня порушення сечовипускання. Серед пащенток iз нетриманням у вах групах (31 пащентка) тшьки в 5 пащенток (16 %) кшьюсть залишково! сеч^ за даними УЗД-контролю, переви-щувала 25 мл. У решти жшок залишкова сеча не ви-значалась або !! кiлькiсть була мiнiмальною.
Висновки
1. Вивчення скоротливо! здатностi м'язiв тазового дна i сфшктерного апарата уретри дозволяе до-датково до результапв шкали-опитувальника при ЦД визначити можливу клiнiчну форму порушень сечовипускання в пащенток iз ЦД 1-го типу.
2. Показники поверхнево! ЕМГ змiнюються за-лежно вщ клтчно! форми порушення сечовипускання. При затримщ вщзначаеться пiдвищення
тонусу M^3iB урогештально! зони як наслщок фор-мування феномена денервацшно! гшерчутливость Нетримання ce4i супроводжуеться дифузною демiе-лiнiзацieю сенсорних i моторних нервових стовбyрiв i3 грубим аксональним компонентом унаслщок по-силення вегетативно-трофiчних порушень м'язового апарата урогештально! зони.
3. При пробi з 10-секундними скороченнями до-слiджyваних м'язiв визначення вщношення серед-ньо! амплiтyди до тривалост довшьного скорочення (коефiцiент Ка/д) для кожно! групи дослiджyваних м'язiв з обчисленням суми коефiцiентiв (Z Ка/д) е до-датковим iнформативним показником для дiагнос-тики клтчно! форми порушення сечовипускання при ЦД 1-го типу.
4. Юльюсть залишково! сеч^ що визначаеться за допомогою УЗД-контролю, у пащенток iз затримкою збшьшуеться з тдвищенням ступеня порушен-ня сечовипускання.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сyтнiсть конфлiктy iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
References
1. International Diabetes Federation. Available at: http// www.idf.org.
2. Dedov II, Melnichenko GA, editors. Jendokrinologija. Nacional'noe rukovodstvo [Endocrinology: national guidebook]. Moscow: GEOTAR-Media; 2008. 1072p. (in Russian).
3. Zabarovskaya ZV, Shyshko EI, Zabarovskaya OV. A place of benphothiamin in treatment of late complications of diabetes mellitus. Lechebnoye delo. 2013;5(33):13-17. (in Russian).
4. Borodina VI, Zamiatina OV, Povarova OYu, Sukhacheva AP, Borodina MA. Saharnyj diabet. Klinika, diagnostika, pozdnie oslozhnenija, saharosnizhajushhaja i metabolicheskaja terapija [Diabetes mellitus. Clinical data, diagnostics, late complications, hypoglycaemic and metabolic therapy]. Moscow: Medpraktika; 2009. 60p. (in Russian).
5. Brownlee M. Biochemistry and molecular cell biology of diabetic complications. Nature. 2001;414(6865):813-820. PMID: 11742414. doi: 10.1038/414813a.
6. Kempler P. Autonomic neuropathy: a marker of cardiovascular risk. Br J Diabetes Vasc Dis. 2003;3(2):84-90. doi: 10.1177/14746514030030020201.
7. Marshal de Calvi Ch-J. Recherches sur les accidents diabétiques et essai d'une théorie générale de diabète. Asselin und Labe; 1864. 658p.
8. Kotov SV, Kalinin AP, Rudakov IG. Diabeticheskaja nejropatija [Diabetic neuropathy]. Moscow: Meditsina; 2000. 150p. (in Russian).
9. Vein AM. Vegetativnye rasstrojstva [Vegetative disorders]. Moscow: Medicinskoe informacionnoe agentstvo; 2001. 390p. (in Russian).
10. Aliaev YG, Grigorian VA, Gadjieva ZK. Rasstrojstva mocheispuskanija [Disorders of urination]. Moscow: Literatura; 2006. 208p. (in Russian).
11. Pirogov VA. Methods of diagnostics and treatment of hyperactive urinary bladder. Meditsinskiye aspekty zdorovia zhen-shchiny. 2009;8(25):25-27. (in Russian).
12. Haikina EV, Reshedko GK, Morozov MV. Infections of urinary ways in diabetic patients. Klinicheskaya mikrobiologia i antimikrobnaya himioterapiya. 2008;3(3):36-44. (in Russian).
13. Tkachuk EY, Kravchun NA. Clinical diagnostics of urination violations in diabetic patients. Problemy endokrynnoi pa-tologii. 2016:2:47-53. (in Russian).
14. Glazer HI, Rodke G, Swensionis C, et al. Treatment of Vulval Vestibulitis Syndrome wich Electromyographic Biofeedback of Pelvic Floor Musculature. J ReprodMed. 1995;40(4):283-90. PMID: 7623358.
OTpuMaHO 10.03.2017 ■
Кравчун Н.А.1, Ткачук Е.Ю.2
Государственное учреждение «Институтпроблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф, г. Харьков, Украина
Поверхностная электромиография в диагностике урогенитальной формы диабетической нейропатии у пациенток с сахарным диабетом 1-го типа
Резюме. Цель исследования — оценить эффективность использования неинвазивных методов исследования при диагностике нарушений мочеиспускания у пациенток с сахарным диабетом (СД) 1-го типа. Материалы и методы. В работе проведено исследование нарушений мочеиспускания у 184 пациенток с СД 1-го типа, осложненным урогенитальной формой диабетической автономной нейропатии, с помощью неинвазивных методов исследования. К последним отнесены поверхностная электромиография и ультразвуковое исследование мочевого пузыря. Результаты. Установлено, что изучение сократительной способности мышц тазового дна и сфинктерного аппарата уретры позволяет определить клиническую форму нарушений мочеиспускания. Изучение сократительной способности мышц тазового дна и сфинктерного аппарата уретры позволяет дополнительно к результатам шкалы-опросника при СД определить возможную клиническую
форму нарушений мочеиспускания у пациенток с СД 1-го типа. Показатели поверхностной электромиографии изменяются в зависимости от клинической формы нарушения мочеиспускания. При задержке отмечается повышение тонуса мышц урогенитальной зоны как следствие формирования феномена денервационной гиперчувствительности. Выводы. Недержание мочи сопровождается диффузной демиелинизацией сенсорных и моторных нервных стволов с грубым аксональным компонентом в результате усиления вегетативно-трофических нарушений мышечного аппарата урогенитальной зоны. Количество остаточной мочи, которое определяется с помощью УЗИ-контроля, у пациенток с задержкой увеличивается с повышением степени нарушения мочеиспускания. Ключевые слова: сахарный диабет; нейропатия; уро-генитальная форма; нарушение мочеиспускания; поверхностная электромиография
N.A. Kravchun1, E.Yu. Tkachuk2
1State Institution "V. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2Regional Clinical Hospital — Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine, Kharkiv, Ukraine
Surface electromyography in the diagnosis of urogenital form of diabetic autonomic neuropathy in female patients with type 1 diabetes mellitus
Abstract. Background. The aim of the study is to evaluate the effectiveness of non-invasive research methods in the diagnosis of urinary disorders in patients with type 1 diabetes mellitus (DM). Materials and methods. In this work, we have examined 184 female patients with type 1 DM complicated by urogenital form of diabetic autonomic neuropathy and urinary disorders using non-invasive methods. These methods include surface electromyography and ultrasound of the bladder. Results. It is established that the study of the contractile ability of the pelvic floor muscles and the sphincter apparatus of the urethra makes it possible to determine the clinical form of urinary disorders. The study of the contractile ability of the pelvic floor muscles and the urethral sphincter apparatus allows, in addition to the results of the questionnaire scale in diabetes, to determine the possible
clinical form of urinary disorders in patients with type 1 DM. The parameters of surface electromyography vary depending on the clinical form of urination disorders. In urinary retention, there is an increase in the muscle tone of the urogenital zone as a consequence of the formation of the phenomenon of denervation hypersensitivity. conclusions. Urinary incontinence is accompanied by diffuse demyelination of sensory and motor nerve trunks, with a coarse axonal component as a result of increased vegetative-trophic disturbances of the muscular apparatus of the urogenital zone. The amount of residual urine, which is determined by ultrasound, in patients with retention grows with an increase in the degree of impaired urination.
Keywords: diabetes mellitus; neuropathy; urogenital form; urinary disorders; surface electromyography
