Научная статья на тему 'Потенциал интродуцированных образцов овса в условиях южной части Лесостепи Украины'

Потенциал интродуцированных образцов овса в условиях южной части Лесостепи Украины Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
82
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОВЕС / ПРОДУКТИВНОСТЬ / ЦЕННЫЕ ХОЗЯЙСТВЕННЫЕ ПРИЗНАКИ / ОБРАЗЕЦ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Холод С. Н.

Цель. Всесторонне оценить интродуцированные образцы овса разного эколого-географического происхождения в условиях южной части Лесостепи Украины по комплексу показателей продуктивности и адаптивности для выделения наиболее ценных образцов и составить его описание. Методы. Полевой, лабораторный, обобщение. Результаты. Приведены результаты изучения, оценки и описания 35 новых образцов овса из 5 стран по признакам продуктивности и адаптивности в течение 2011-2015 гг. в Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН. В полевых и лабораторных условиях изучены показатели урожайности, продуктивности, массы 1000 зерен, скороспелости, высоты растений и длины метелки, устойчивости к полеганию. Выводы. Проведенный комплекс исследований новых образцов овса при различных погодных условиях поз­волил выделить материал, который имеет повышенные параметры хозяйственных и биологических признаков. В исследованиях было установлено, что к высокоурожайным сортам относятся ‘Лайма’, ‘Стендская Дарта’ (Латвия), ‘Borowiak‘ (Польша), ‘Факс’ (Беларусь). У образцов овса ‘Cwal’, ‘Borowiak’ (Польша), ‘Яков’, ‘Мутика 1077’, ‘Мутика 990’, ‘Иртыш 22’, ‘Покровский 9’ (Россия), ‘Факс’ (Беларусь), ‘Стендская Дарта’, ‘Стендская Мара’ (Латвия) наблюдалась большая масса зерна в метелке (более 2,5 г), они имеют достаточно высокие показатели продуктивности метелки как за счет повышенного количества зерен в ней, так и за счет массы 1000 зерен. Анализ результатов исследований свидетельствует о том, что интродуцированные образцы овса разного эколого-географического происхождения приспособлены к условиям Южной Лесостепи и их можно рекомендовать в качестве исходного материала в селекции на повышение продуктивного и адаптивного потенциала.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Холод С. Н.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Потенциал интродуцированных образцов овса в условиях южной части Лесостепи Украины»

УДК 633.13:631.52 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105415

Потенциал 1'нтродукованих зразмв в1*вса в умовах п1вденно1 частини Лкостепу Укра1ни

С. М. Холод

Устим1'вська досл1дна станция рослинництва 1нституту рослинництва 1мет В. Я. Юр'ева НААН, вул. Академика Вавилова, 15, с. Устимтвка, Глобинський р-н, Полтавська обл., 39074, Украина, e-mail: [email protected]

Мета. Всеб1чно оц'нити 1'нтродуковат зразки в1'вса р1'зного еколого-географ1'чного походження в умовах твденноТ частини Лкостепу УкраТни за комплексом показник'в продуктивносп та адаптивносл для вид1'лення найфннших зраз-kíb та скласти Тх опис. Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення. Результати. Наведено результати вивчення, оц1'нки та опису 35 нових зразк'в в1'вса з 5 краТн за ознаками продуктивносп та адаптивносл в Устим1'вськ1й достдт'й станц'Т рослинництва 1нституту рослинництва 1м. В. Я. Юр'ева НААН протягом 2011-2015 рр. У польових та лабора-торних умовах вивчено показники врожайносп, продуктивносп, маси 1000 зерен, скоростиглосп, висоти рослин та довжини волол, слйкосл проти вилягання. Висновки. Проведений комплекс достджень нових зразк'в в1вса за р1зних погодних умов дав змогу вид1лити матер1ал, що мае тдвищет параметри господарських та бюлопчних ознак. У дос-л1дженнях було встановлено, що до високоврожайних сорлв належать 'Лайма', 'Стендская Дарта' (Латв1'я), 'Borowiak' (Польща), 'Факс' (Б1'лорусь). У зразк1в в1вса 'CwaL', 'Borowiak' (Польща), 'Яков', 'Мутика 1077', 'Мутика 990', 'Иртыш 22', 'Покровский 9' (Роа'я), 'Факс' (Бтлорусь), 'Стендская Дарта', 'Стендская Мара' (Латв1'я) спостер1'галася велика маса зерна у волол (понад 2,5 г), вони мають досить висом показники продуктивносп волол як за рахунок тдвищеноТ юлькосп зерен у н1й, так i за рахунок маси 1000 зерен. Анал1'з результалв досл1'джень св1'дчить про те, що 1'нтродуковат зразки в1'вса р1'зного еколого-географ1'чного походження пристосоват до умов П'вденного Лкостепу i Тх можна рекомендува-ти як вих1'дний матер1'ал у селекц1'Т на п1'двищення продуктивного та адаптивного потенц1'алу. Ключов! слова: овес, продуктивтсть, ц!нт господарськ ознаки, зразок.

Вступ

Зернов1 культури посвдають перше мгсце за обсягами виробництва серед ycix с1льсь-когосподарських культур. Адже, насампе-ред, це - xлiб, продукти харчування та корми для тварин. Значною е й частка вiвcа. Основними виробниками ще! культури в св:-тi е бвропейський Союз (27 краш), Росшська Федерацiя та Канада. Разом щ краши ви-рощують понад 70% свггового обсягу вiвcа. В Укра'лш. оcтаннiми роками пiд поciвами вiвcа зайнято 280-310 тис. га за середньо! врожайноcтi 1,8-2,1 т/га i валових зборiв зерна 500-630 тис. т [1].

Овес, як i rnmi культури, пройшов довгий шлях ввд первинних примiтивниx форм до сучасних сорпв фуражного i продовольчого напряму використання [2]. Вш здавна ввдо-мий своими високими кормовими властивос-тями. По-перше, зерно вiвcа мае найвищий серед культурних злашв вмicт бiлка, подруге, його б^ок е повноцiннiшим, нiж 6í-лок пшеницi, ячменю, кукурудзи [3].

За бiоxiмiчною характеристикою зерно вiвcа е yнiкальним за cпiввiдношенням вyглеводiв, бiлкiв i жирiв (40% крохмалю, 11-18 - бiлка, 4-6,5% жир:1в). Порiвняно з 1жшими xлiбними

Svitlana Kholod

http:// orcid.org/0000-0002-2443-0879

злаками воно мгстить значно бiльше жиру. Bi-лок багатий на такi незамшш амiнокиcлоти, як триптофан i л:зин. У зернi вiвcа також е ефiрнi масла, вiтамiни В1, В2, В6, каротин, вiтамiн К, шкотинова кислота, калiй, магнiй, фосфор, залiзо, хром, марганець, цинк, ш-кель, фтор, йод та ш. В:всяш крупи мгстять багато срки, потреба в якш для оргашзму людини становить 4,2 г на добу, тому вони е незамшними в д:етичному харчуванш [2, 4]. Вагатий склад i р:зномашсть корисних влас-тивостей дають змогу широко використовува-ти зерно в:вса в харчовш промисловост. Зок-рема, на харчов: потреби у свт використову-ють 16-17% виробленого зерна, зокрема в Дани, Великобританй' та Шмеччиш - 20%, у Роси - 9-12, в Украхн! 5-8% [5].

Необх1дною умовою виршення питання продовольчо! та енергетично! безпеки краши е ефективне використання i збереження гене-тичного р:зномашття та створення на його баз: генотишв рослин, як: забезпечують шд-вищення врожайносп, стаб^защю виробництва продукци рослинництва i найбшьшою м:рою задовольняють потреби спожива^в. Одшею з основних умов усшшно! селекщйно! роботи е можливгсть якнайширшого використання генетично р:зномаштного вих1дно-го матер:алу р:зного еколого-географ:чного походження з комплексом щнних ознак i властивостей [6, 7]. Проблема вихвдного мате-

198

СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ на сорти рослин, 2017, Т. 13, №2

piaëy завжди була одшею з центральних у селекци ciльcькогоcподapcьких культур, зок-рема âiâca. Пiд час створення високопродук-тивних cоpтiв зернових культур, стшких про-ти хвороб, вилягання, нестриятливих чинни-кiв довк1лля, оcобливy увагу необх1дно при-д1ляти пошуку джерел та доноpiв гостодар-cько-цiнних ознак з метою ¿х оптимального поеднання в нових cоpтaх [8, 9]. Багато до^ лiдникiв наголошують, що оcновою телек^й-ного пpоцеcy будь-яко'1 ciльcькогоcподapcькоï культури е нaявнicть вихвдного мaтеpiaлy з широкою генетиповою мшливютю за остов-ними гоcподapcько-цiнними ознаками. Створення нових торив i гiбpидiв з виcоким piв-нем продуктивности якоcтi продукци, адап-тивноcтi до умов вирощування бaзyeтьcя на ефективному викоpиcтaннi генетичного piз-номанитя культурних pоcлин [10, 11].

Мета дослгджепъ - оцшити iнтpодyковaнi зразки вiвca piзного еколого-геогpaфiчного походження в умовах швденно'1 чacтини Люо-степу Украши за комплекcом покaзникiв пpодyктивноcтi та aдaптивноcтi для вид1лен-ня найцшшших зpaзкiв та cклacти ¿х опиc.

Материали та методика досл1*джень

Польовi та лaбоpaтоpнi доcлiдження проведено в штродукцшно-карантинному та ко-лекцiйномy pозcaдникaх вiддiлy зернових культур Уcтимiвcькоï доcлiдноï cтaнцïï ро^ линництва iм. В. Я. Юр'ева НААН Украши протягом 2011-2015 pp. Вихвдним мaтеpia-лом доcлiджень були 35 зразкв вiвca piзного еколого-геогpaфiчного походження з 5 краш cвiтy: Польш^, Бiлоpyci, Латви, Канади та Pоcïï. Bci iнтpодyковaнi зразки належали до ^^апло^^ного виду Avena sativa L. Зазна-чено 5 piзновидiв вiвca поciвного: mutica - 18 зразкв, aurea - 9 зpaзкiв, inermis - 6 зраз-кiв, aristata та obtusata - по 1 зразку.

1нтродуковаш зразки виовали на д1лянках площею 1 м2 з нормою виову нaciння 500 cхо-жих зерен, cтaндapтний cоpт - 'Чеpнiгiвcь-кий 27', повтоpнicть - дворазова. Попередник - чорний пар, була застотована загальноприй-нята технолопя вирощування вiвca. Протягом вегетацшного пеpiодy проводили cпоcте-реження та опж зpaзкiв згiдно з Рекомендациями по изучению зарубежных образцов cельcкохозяйcтвенных культур на интродук-ционно-карантинных питомниках [12], Мето-дичеcкими указаниями по изучению мировой коллекции ячменя и овca [13]. Фiкcyвaли фази розвитку ро^ин вiвca: cходи, кyщiння, вих1д у трубку, викидання волот, достиган-ня зерна. Остовт показники cтpyктypи вро-жаю, вжоту cтеблa й волотi, кiлькicть коло^

кiв i зерен у волот, мacy зерна з волотi визна-чали на 10 pоcлинaх з урахуванням градацш Мiжнapодного клacифiкaтоpa роду Avena L. [14]. У польових умовах проведено докладну оцшку нового штродукованого мaтеpiaлy за cтiйкicтю проти остовних шкодочинних хвороб, впливу абютичних та бiотичних чинни-мв. Стaтиcтичнy обробку одержаних резуль-тапв доcлiджень проводили згiдно з методикою Б. А. Достехова [15] та за допомогою про-грами Microsoft Excel.

Метеоролопчш умови, що ^лал^я пiд чac вегетац11' в перюд вивчення мaтеpiaлy, дали можливмть пpоaнaлiзyвaти iнтpодyко-ваний мaтеpiaл на адаптившсть до умов Пiв-денного Люостепу та оцiнити зразки за roc-подapcько-цiнними показниками.

Bеcняно-лiтнiй (квггень-липень) пеpiод ве-гетац11' вiвca 2012-2013 pp. характеризував-cя як недостатньо зволожений та нaдмipно теплий. Умови у фазу кущшня-трубкуван-ня були достть поcyшливими. Кiлькicть опа-дiв у тpaвнi 2013 р. була меншою за норму на 27,6 мм, тодi як у 2012 р. цей показник був на piвнi бaгaтоpiчних. Середньодобова температура в перюд кущшня-трубкування cтaновилa 20,7 °С (2012 р.), 21,9 °С (2013 р.) поpiвняно з 15,9 °С за бaгaтоpiчними даними. Через стеко^у погоду на початку липня у фазу наливу зерна значно cкоpотивcя перюд cходи-дозpiвaння. Погоднi умови 2011, 20142015 pp. у перюд вегетаци вiвca були cпpият-ливими для росту й розвитку ро^ин. Щ роки були доcить вологими й теплими. У перюд ивба^ходи 2011, 2014-2015 pp. торед-ньодобова температура cпоcтеpiгaлacя на piвнi 10,5 °С. Кiлькicть опaдiв у 2011 р. ста-новила 37,0 мм, у 2014 р. - 31,2, у 2015 р. -40,9 мм. У фазу кущшня-трубкування œ-редньодобова температура у 2011 р. станови-ла 18,3 °С, у 2014 р. - 19,7, у 2015 р. - 17,6 °С за норми 15,9 °С, юлькють опaдiв - 63,1 мм у 2014 р., 56,5 мм - у 2015 р. Це дало змогу родинам вiвca добре роз^тит^я, вийти в трубку та cфоpмyвaти хорошу волоть. У перюд наливу зерна торедня температура у 2011 р. становила 21,8 °С, у 2014 р. була на piвнi бaгaтоpiчних даних - 20,5 °С, у 2015 р. - 21,0 °С, кiлькicть опaдiв у цей пеpiод у 2014 р. була меншою за норму на 6,8 мм, у 2011 р. - перевищувала норму на 138,5 мм, у 2015 р. - на 66,5 мм.

Результати дост'джень

Тривалють вегетацшного перюду е важли-вою бiологiчною влacтивicтю ро^ин i визна-чaeтьcя як генетичними оcобливоcтями, так i оcобливоcтями зовшшнього cеpедовищa. З

ISSN 2518-1017 РЬЛШТ VARIETIES STUDYING aND PROTECTION, 2017, Vol. 13, No 2

199

цим пepioдoм пoв'язaнo бaгaтo влacтивocтeй, щo визнaчaють оттёсть pocлин пpoти го-cyxи, пoшкoджeння кoмaxaми, a тaкoж якicть зepнa. Bиpoщyвaнi copти пoвиннi мaти oптимaльнy тpивaлicть вeгeтaцiйнoгo пepioдy з ypaxyвaнням пpиpoднo-клiмaтич-ниx чинникiв i cтpoкiв ciвби. Ceлeкцiя нa cкopocтиглicть мae ocoбливo вaжливe з^-чeння в пiвнiчниx paйoнax з кopoтким вeгe-тaцiйним пepioдoм, з пiзнiми вecняними й paннiми ociннiми зaмopoзкaми. У пiвдeнниx paйoнax викopиcтaння cкopocтиглиx copтiв дae змoгy уникнути пocyx i cyxoвiïв, y ^нт-paльниx - мacoвoгo пoшиpeння xвopoб i шщднишв [1].

Bизнaчaючи тpивaлicть вeгeтaцiйнoгo те-pioдy, зa йoгo пoчaтoк пpиймaли фaзy ж>в-ниx cxoдiв, зa зaкiнчeння - нacтaння вocкo-вoï cтиглocтi зepнa в cepeднiй чacтинi вoлoтi. Tpивaлicть вeгeтaцiйнoгo пepioдy зpaзкiв вiв-ca у нaшiй ^ami кoливaeтьcя в мeжax 75120 дiб [9].

Зaлeжнo вiд yмoв виpoщyвaння вeгeтaцiй-ний пepioд мoжe змiнювaтиcя нe лишб в piз-ниx гeoгpaфiчниx пyнктax, a й зa виpoщy-вaння вiвca в oднiй мicцeвocтi. Teмпepaтypa пoвiтpя, вoлoгicть, ocвiтлeння, пoживний peжим tpymy е ocнoвними чинникaми, якi впливaють м тpивaлicть вeгeтaцiйнoгo mpio-ду. Шдвишрння тeмпepaтypи cкopoчye, a

Таблиця 1

Àioëomrn ocoбливocт1 1нтpoдyкoвaниx зpaзк1в в1вca (2G11-2G15 pp.)

KpaiHa Tpивaлicть Bиcoтa Bилягaння, Уpaжeння xвopoбaми, бaл

Haзвa зpaзкa чepвoнo-бypa

пoxoджeння вeгeтaцiйнoгo nepi^y, д1б pocлини, бaл кopoнчacтa

cм ipœa плямиcлcть

'Чepнiгiвcький 2l', St UKR 9G 9S,S5 S l l

'Borowiak' POL SS 96,S1 9 9 9

'CwaL' POL l5 14,S1 9 9 9

'Àpтa' LVA l5 95,43 l l 9

'Лaймa' LVA ll 92,б1 9 9 l

'Cтeндcкaя Дapтa' LVA lS S6,93 9 9 9

'Cтeндcкaя Ливa' LVA S2 9G,16 9 9 9

'Cтeндcкaя Mapa' LVA l9 SG,65 9 9 9

Torna' BLR lS 91,51 9 9 9

'Çoëa^ BLR ll l9,22 9 l l

'Àciлaк' BLR S4 96,S6 l 9 l

'Фaкc' BLR S3 S9,45 9 l l

'Пpивeт' RUS S3 l5,Sl 9 9 l

'^зьфь' RUS S2 S1,53 l 9 l

'Улoв' RUS SG lS,4G 9 9 l

'Àopeô' RUS SG 6S,GG l 9 5

'Лeв' RUS S6 S2,2G l l 9

'Дpyг' RUS SS S9,Sl l l 9

'Ягав' RUS S3 S4,63 l l l

'Koнкyp' RUS l5 S3,2G 9 5 l

'Opиoн' RUS S9 S1,63 l 5 l

'Ipтыш 21' RUS 93 S4,1G 9 9 l

'^тыш 22' RUS 93 94,S1 9 l l

'Tapcкий 2' RUS 9G 9G,11 5 l 5

'Myтикa 9l2' RUS 9G S5,9l 5 5 9

'Лeвшa' RUS 16 1G1,25 5 5 l

'Пoкpoвcкий' RUS S3 1G4,3G 5 9 9

'Пoкpoвcкий 9' RUS S9 1G5,2G 5 9 9

'Bятcкий' RUS lS SG,52 9 l l

'Myтикa 99G' RUS l9 99,51 5 9 l

'Myтикa 1Gll' RUS S3 94,б5 5 l 9

'Инepмиc ЮЗб' RUS l9 SS,S3 l l 9

'Гoльз' RUS 1б SG,4G l 5 l

'Cиp-4' RUS 9G 1S,3G l 5 l

'Poвecник' RUS S9 99,SG 5 l l

'Инepмиc 2' RUS ll S5,2G 5 l l

X S2,5 Sl,9S l,4 1,б l,l

min l5 6S,G 5 5 5

max 93 1G5,2 9 9 9

R (max-min) 1S 3l,2 4 4 4

V, % б,1 1G,G 22,4 19,S 15,4

200

СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН, 2017, Т. 13, №2

збiльшeння вoлoгocтi tpymy пoдoвжye вeгe-тaцiйний пepioд pocлин вiвca. Зa cтaбiльнoï ди piзниx чинникiв виpiшaльнy poль в^аД-гpaють бioлoгiчнi ocoбливocтi copтoзpaзкiв. У дocлiджeнняx caмe бioлoгiчнi ocoбливocтi впливaли нa кoливaння тpивaлocтi вeгeтa-цiйнoгo пepioдy вiд Тб дo 93 дiб, poзмax вa-pia^ï cтaнoвив 18 дiб, кoeфiцieнт вapiaцïï 6ув cлaбким (6,Т%) (тaбл. 1). Щ зpaзки вия-вилиcя cepeдньocтиглими i е oптимaльними для ^moi зoни, нaйбiльш cкopocтиглими (Тб дiб) були лaтвiйcький copт 'Apтa', голь-cький 'Cwal' тa pociйcький 'Koнкyp'.

Baжливoю xapaктepиcтикoю бiльшocтi copтoзpaзкiв зepнoвиx кyльтyp е нaявнicть зв'язку мiж виcoтoю pocлини тa cтiйкicтю ^o™ вилягaння. Bилягaння пociвiв вiвca ycклaднюe збиpaння вpoжaю, пpизвoдить дo вeликиx втpaт пiд чac oбмoлoтy. Haйбiльшoï шкoди зaвдae вилягaння дo i в пepioд цвггш-ня, тpoxи мeншими е втpaти вpoжaю y paзi вилягaння в пepioд таливу зepнa. Пpи цьoмy piзкo пoгipшyютьcя тexнoлoгiчнi, пociвнi тa кopмoвi влacтивocтi зepнa. Для oцiнки стш-^CTi пpoти вилягaння нoвиx зpaзкiв вiвca oблiки пpoвoдили в пepioд викидaння вoлoтi тa пepeд збиpaнням. У фaзi викидaння вoлo-тi ви дocлiджyвaнi зpaзки мaли виcoкy стш-кicть пpoти вилягaння. Peзyльтaти пpoвeдe-ниx дocлiджeнь cвiдчaть, щo виcoтa pocлини нe е виpiшaльним i единим чинни^м, який визнaчae ^й пoкaзник. Cтiйкicть пpoти ви-лягання пepeд збиpaнням (Т-9 бaлiв) бyлo виявлeнo y 26 зpaзкiв, шр дae змoгy зa та-явнocтi iншиx гocпoдapcькo-цiнниx oзнaк викopиcтoвyвaти ïx y ceлeкцiйниx ^o^a-мax. Koливaння цьoгo пoкaзникa бyлo в мeжax б-9 бaлiв. Cepeд зpaзкiв стшкими пpoти вилягaння y фaзi пoвнoгo дocтигaння виявилиcя зpaзки 'Зoлaк', Toma', 'Ôa^' (Б^ лopycь), 'Лaймa', 'Cтeндcкaя Дapтa' (Лaтвiя), 'Borowiak', 'Cwal' (Пoльщa), 'Пpивeт', 'Улoв', 'Koнкyp', 'Opиoн' (Pociя) тa iн.

Oвec зaзнae ypaжeння бaгaтьмa збудни^-ми iнфeкцiйниx xвopoб. Зaпoбiгaння втpa-тaм вiд нaйшкiдливiшиx xвopoб мae тaкe ж вeликe знaчeння, як збiльшeння пociвнoï плoщi нa 1б-20% [16]. Haйшкoдoчиннiшими xвopoбaми, якi зaвдaють вeликoï шкoди вiв-cy, е кopoнчacтa ipœa (Puccinia coronifera Kleb. f. avenae Erikss.) тa чepвoнo-бypa пля-миcтicть (Helminthosporium avenae Eidam.). ^pmi cимптoми ypaжeння кopoнчacтoю ip-œero в poки вивчeння cпocтepiгaли y фaзax цвiтiння-нaливy зepнa (дpyгa дeкaдa чepв-ня). У copтiв, якi вивчaли, ^шк^ть пpoти кopoнчacтoï ipœi кoливaлacь ввд б дo 9 бaлiв. Biднocнo cтiйкими пpoти ще"1 xвopoби вия-

вилиcя 29 зpaзкiв. Бiльшicть зpaзкiв вiвca мaли виcoкy cтiйкicть (Т-9 бaлiв) пpoти чep-вoнo-бypoï плямиcтocтi. Пiд чac дocлiджeнь виявлeнo зpaзки вiвca, cтiйкi (9 бaлiв) зa кoмплeкcoм ocнoвниx зaxвopювaнь: Toma' ^^opyc^, 'Пoкpoвcкий', 'Пoкpoвcкий 9' (Pociя), 'Borowiak', 'Cwal' (Пoльщa), '^e^-cкaя Дapтa', 'Cтeндcкaя Ливa', 'Cтeндcкaя Mapa' (Лaтвiя).

Bиcoтa pocлин - цe oзнaкa, щo знaчнoю мipoю зaлeжить як ввд ocoбливocтeй copтy, тaк i вад пoгoдниx yмoв poкy. Bиcoтa pocлин piзниx зpaзкiв y cepeдньoмy cтaнoвилa вiд 68 дo 10б,2 cм, poзмax вapiaцiï - 37,2 cм, Fce-фiцieнт вapiaцïï був cepeднiм (10,0%).

Пpoдyктивнicть - oднa з нaйвaжливiшиx xapaктepиcтик, якa визнaчae гocпoдapcькy цiннicть copтy. Biдoмo, щo вeличинa вpoжaю зepнa - ^ iнтeгpaльний пoкaзник пpoдyк-тивнocтi pocлин, щo пpямo зaлeжить вiд кiлькicнoгo вияву кoжнoгo cтpyктypнoгo eлe-мeнтa тa yмoв зoвнiшньoгo cepeдoвищa [17]. Були пpoaнaлiзoвaнi тaкi eлeмeнти CTpy^y-pи пpoдyктивнocтi, як дoвжинa кoлoca, го-кaзник пpoдyктивнoгo кyщiння, шлькють кoлocкiв i кiлькicть зepeн з вoлoтi, мaca зep-нa з вoлoтi, мaca 1000 зepeн ^бл. 2).

Дocить цiннoю кiлькicнoю oзнaкoю е npo-дyктивнa кyщиcтicть, ята бeзпocepeдньo гов'я-зaнa з вeличинoю вpoжaю. Зaлeжнo вiд cop-тoвиx ocoбливocтeй кoeфiцieнт пpoдyктив-нoгo кущшня в iнтpoдyкoвaниx зpaзкiв cтaнoвив 1,9-3,6 cтeблa (вiд cлaбкoгo дo ви-coкoгo), poзмax вapiaцïï cтaнoвив 1,7 cтeблa, кoeфiцieнт вapiaцïï дocягaв 12,61%. Ha^ бiльшi знaчeння цьoгo го^зни^ були y зpaзкiв: 'Бopeц', 'Пoкpoвcкий', 'Koзыpь', 'Пpивeт', 'Улoв' (Pociя), 'Apтa' (Лaтвiя), 'Зo-лaк' (Бiлopycь).

Дoвжинa вoлoтi в cepeдньoмy зa poки вив-чeння бyлa в мeжax вiд 1б,6 cм (copт 'Poвec-ник', Pociя) дo 24,2б cм (copт 'Cтeндcкaя Ливa', Лaтвiя), poзмax вapiaцïï cтaнoвив 8,6б cм, cпocтepiгaлacь cepeдня вapiaбeль-нicть (кoeфiцieнт вapiaцïï - 10,72%). Haйцiн-нiшими е зpaзки з дoвжинoю вoлoтi бiльшe нiж 21 cм, дo ниx нaлeжaть 'Cтeндcкaя Ливa', 'Apтa' (Лaтвiя), Toma' (Бiлopycь), 'Borowiak', 'Cwal' (Пoльщa), 'Иpтыш 22', 'Пoкpoвcкий 9', 'Пoкpoвcкий', 'Лeвшa', 'Якoв', 'Дpyг' (Pociя).

^^зник «oзepнeнicть кoлocy», нa думку бaгaтьox вчeниx, мae виcoкий пoзитивний вплив та пpoдyктивнicть copтy. Йoгo вeли-чинa визнaчaeтьcя cпaдкoвicтю, yмoвaми ви-poщyвaння тa, пepш зa вте, пoгoдними yмo-вaми. Зa poки вивчeння, пiд впливoм piзниx yмoв oзepнeнicть вoлoтi в iнтpoдyкoвaниx зpaзкiв бyлa в мeжax вiд 26,7 (copт 'Poвec-

ISSN 2518-1Q17 PlANT VARIETIES STUDYING AND PROTECTION, 2Q17, Vol. 13, No 2

2Q1

Таблиця Z

Пoкaзники пpoдyктивнocтi та ïï cтpyктypи в iнтpoдyкoвaниx зpaзкiв в!*вса (2G11-2G15 pp.)

Kpa'"ma Уpoжaйнicть Дoвжинa Kiлькicть. шт. Maca зepнa Maca 1GGG

Haзвa зpaзкa % Дo

пoxoджeння г/м2 вoлo"ri, cм кoлocкiв зepeн з вoлoл,г зepeн, г

cтaндapтy y вoлoл y вoлoл

'Чepнiгiвcький 2?', St UKR 48G - 1?,4 35,б 56,1 1,8 29,?

'Borowiak' POL ?5G 156,2 2G,9 59,? 84,9 2,б 29,1

'CwaL' POL 5?l 118,9 2G,3 54,2 88,8 2,б 2?,5

'Apтa' LVA 52G 108,3 19,? 45,3 83,? 2,5 31,G

'Лaймa' LVA б5б 136,? 18,9 42,б б2,5 2,5 2?,8

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

'Cтeндcкaя Дapтa' LVA 65g 135,4 18,9 42,2 б9,9 3,1 29,?

'Cтeндcкaя Ливa' LVA 52G 108,3 24,2 53,0 61,5 2,5 31,3

'Cтeндcкaя Mapa' LVA 53б 111,? 1?,3 42,2 бб,3 2,б 2?,1

Torna' BLR 456 95,0 21,2 33,6 60,2 2,4 29,G

'Зoлaк' BLR 42G 8?,5 18,2 48,3 ?б,3 2,2 29,6

'Aciлaк' BLR 640 133,3 16,9 б1,3 ?5,G 2,4 31,5

'Ôa^' BLR ?5G 156,3 2G,5 б5,8 8?,8 3,2 2?,?

'Пpивeт RUS 3l5 б5,б 1?,G 38,? 56,3 1,? 29,3

'Koзыpь' RUS 3?5 ?8,1 1б,3 39,3 48,? 1,4 28,5

'Улoв' RUS 52G 1G8,3 1?,3 26,3 4б,3 2,4 2?,?

'Àopeô' RUS 42G 8?,5 19,5 43,5 43,0 1,1 39,G

^в' RUS 49G 102,1 18,? 35,3 46,0 2,2 34,3

'Дpyг' RUS 523 1G8,9 21,5 41,3 58,3 2,3 32,5

'Якoв' RUS 630 131,2 21,2 3?,3 55,3 2,б 34,G

'Koнкyp' RUS 496 103,3 1?,8 34,G 49,3 2,3 32,?

'Opиoн' RUS 3?3 ??,? 19,0 36,3 49,G 1,4 29,5

'^тыш 21' RUS 48G 100,0 20,6 26,3 4?,3 2,2 29,9

'Ipтыш 22' RUS 5G3 104,8 23,? 41,3 ?2,G 2,? 3б,2

'Tapcкий 2' RUS 34G ?G,8 21,? 33,G 49,? 2,4 34,3

'My^ra 9?2' RUS 4GG 83,3 2G,2 35,б 56,? 2,2 39,G

'Лeвшa' RUS 32G бб,? 22,2 4?,3 55,5 2,1 39,G

'Пoкpoвcкий' RUS 5GG 1G4,2 22,5 55,2 ?2,5 2,8 2?,G

'Пoкpoвcкий 9' RUS б25 13G,2 22,? 44,2 ?5,G 3,5 29,G

'Bятcкий' RUS 32G 66,6 19,9 36,3 43,9 1,8 24,8

'Myтикa 99G' RUS 59G 122,9 18,8 32,9 41,2 2,9 29,5

'My^ra 1G??' RUS 585 121,9 18,6 21,3 45,? 2,8 35,3

'Инepмиc Ю3б' RUS 5GG 1G4,2 19,1 26,4 45,G 2,1 2?,3

Toльз' RUS 245 51,G 1?,9 32,9 51,3 1,5 23,1

'Cиp-4' RUS 35G ?2,9 2G,G 31,8 5б,9 2,3 3G,5

'Poвecник' RUS 235 48,9 15,б 21,9 2б,? 1,3 33,8

'Инepмиc 2' RUS 245 51,G 18,3 2?,2 32,2 1,2 31,5

X 484,3 19,? 39,8 б2,1 2,3 3G,8

min 235 15,б 21,3 2б,? 1,1 23,1

max 85G 24,2 б5,8 88,8 3,5 39,G

R (max-min) 615 8,? 44,4 б2,1 2,4 15,9

V, % 29,б 1G,?2 2?,49 26,10 24,88 12,42

ник', Pociя) дo SS,S зepнини (copт 'Cwal', Пoльщa), poзмax вapiaцïï cтaнoвив 62,12 зep-нини, cпocтepiгaлacь знaчнa вapiaбeльнicть (кoeфiцieнт вapiaцïï - 25,S%) цьoгo гоказни-êa зaлeжнo вiд гeнoтипy зpaзкiв. У 16 зpaз-кiв виявлeнo пoнaд 60 зepeн з вoлoтi. Cepeд ниx виcoкoю oзepнeнicтю вoлoтi xapa^ep^ зyвaлиcя copти 'Cwal' - SS,S зepнини, 'Borowiak' - S4,9 (Пoльщa), 'Apтa' - S3,7, 'Лaймa' - 72,5, 'Cтeндcкaя Ливa' - 71,5 (Лат-вiя), 'Зoлaк' - 76,3, 'Ôaêc' - S7,S (Бiлopycь), 'Пoкpoвcкий 9' - 75,0, 'Пoкpoвcкий' - 72,5 зepнини (Pociя).

Maca зepнa з вoлoтi y iнтpoдyкoвaниx зpaз-юв вiвca кoливaлacя вiд 1,1 y copтy 'È^p-

hhc 2' дo 3,5 г - y copтy 'Пoкpoвcкий 9' (Po-ciя), шр в cepeдньoмy cтaнoвилo 2,24 г. Be-ликa мaca зepнa з вoлoтi бyлa y copтiв 'Cwal' - 2,9 г, 'Borowiak' - 2,6 (^льща), 'Я^в' -2,6, 'My^êa 1077' - 2,9, 'Myraêa 990' - 2,9, 'Èpîûm 22' - 2,73, 'Пoкpoвcкий 9' - 3,5 (Po-ciя), 'Ôaêc' - 3,2, (Á^opyc^, 'Cтeндcкaя Дapтa' - 3,10, 'Cтeндcкaя Mapa' - 2,63 г (Лат-вiя), якi мяготь дocить виcoкi пoкaзники пpoдyктивнocтi вoлoтi як за paxyнoк шдви-щeнoï кiлькocтi зepeн y нiй, так i за paxyнoк мacи 1000 зepeн. У 2011-2015 pp. cepeднe знaчeння мacи 1000 зepeн cтaнoвилo 30,S г, poзмax вapiaцiï - 15,9 зepнини. Beликoю мя-coro 1000 зepeн xapaктepизyвaлиcь зpaзки

2Q2

СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА сорти РОСЛИН, 2Q17, Т. 13, №2

'Борец' (39,0 г), 'Левша' (39,0 г), 'Мутика 972' (39,0 г), 'Яков' (35,0 г), 'Иртыш 22' (36,1 г), 'Мутика 1077' (35,3 г), 'Лев' (34,3 г) - Роия, та 'Золак' (33,5 г) - Б^орусь.

AHaëi3 середньо'1 врожайносп за роки дос-лвджень свщчить, що до найурожайшших copтiв належать 'Лайма', 'Стендская Дарта' (Лaтвiя), 'Borowiak' (Польща), 'Факс' (Б^о-русь) - 585-750 г/м2, що на 136,7-156,3% пе-ревищуе стандарт.

Bнacлiдoк вивчення нового штродуковано-го мaтеpiaлy вiвca видiленo зразки з висо-ким та оптимальним piвнем прояву таких ознак, як:

- врожайтстъ (> 600 г/м2) (у сорту-стандарту 'Чернп!вський 27' - 480 г/м2), довжи-на волотЬ (> 21,0 см), озерненЬстъ (> 65,0 зернин), продуктивтстъ рослини (> 2,5 г) -'Borowiak' (Польща), 'Факс' (Б^орусь);

- врожайтстъ (> 600 г/м2) (у сорту-стандарту 'Чернп!вський 27' - 480 г/м2), довжи-на волотЬ (> 21,0 см), озернетстъ (> 65,0 зернин), продуктивтстъ рослини (> 2,5 г) та маса 1000 зерен (> 30,0 г) - 'Иртыш 22' (Po-ия), 'Стендская Лива' (Латв1я);

- довжина волотЬ (> 21,0 см), озернетстъ (> 65,0 зернин), продуктивнЬстъ рослини (> 2,5 г) - 'Cwal' (Польща), 'Покровский', 'Покровский 9' (Роия),

- маса зерна з волотЬ ( > 2,5 г) та озерненЬс-тю (> 65,0 зернин) - 'Арта', 'Лайма', 'Стендская Дарта', 'Стендская Мара' (Ла^я);

- маса зерна з волотЬ (> 2,5 г) та маса 1000 зерен ( > 30,0 г) - 'Мутика 990', 'Мутика 1077' (Роия), 'Золак' (Б^орусь);

- довжина волотЬ (> 21 см) та маса 1000 зерен (> 30,0 г) - 'Друг', 'Яков', 'Тарский 2' (Роия);

- довжина волотЬ (> 21 см) - 'Гоша' (Б^о-русь);

- маса 1000 зерен (> 30,0 г) - 'Иртыш 21', 'Мутика 972', 'Левша', 'Ровесник', 'Инермис 2' (Роия).

Висновки

У процеи вивчення елеменпв продуктивнос-ñ вiвca встановлено, що зразки в умовах шв-денно'1 частини Лгсостепу Украши формува-ли piзний врожай зерна - в1д 2,45 до 4,5 т/га. Aнaлiз середньо'1 врожайносп за роки досл^ джень сввдчить, що до найурожайшших сор-пв належать 'Лайма', 'Стендская Дарта' (Лaтвiя), 'Borowiak' (Польща), 'Факс' (Бшо-русь). У зраз^в вiвca 'Cwal', 'Borowiak' (Поль-ща), 'Яков', 'Мутика 1077', 'Мутика 990', 'Иртыш 22', 'Покровский 9' (Роая), 'Факс' (Б^ лорусь), 'Стендская Дарта', 'Стендская Мара' (Лaтвiя) маса зерна з волоп перевищувала

2,5 г. Показники продуктивное^ волоп були виеокими як за рахунок шдвищено'' кшькое-Ti зерен у нш, так i за рахунок маеи 1000 зерен. A^ëiç результатiв доелiджень ев1д-чить про те, що веi iнтродукованi зразки в^ веа еелекцшного походження е еучаеними еортами рiзного еколого-географiчного походження i характеризуются пiдвищеною продуктивнiетю та якiетю зерна, е придат-ними до мехашзованого збирання, мають виеоку етiйкiеть проти абютичних i бютич-них чиннишв еередовища. Тому переважну бiльшiеть з них включено до колекцй до-елвдно' етанци та iнших оргашзацш Сиете-ми генетичних уетанов.

Використана литература

1. Дацько А. 0., Марухняк А. Я., Якова Ю. А., Марухняк Г. I. Ге-нетичн1 ресурси в'вса в Захпднпй частин' Л'состепу Украши. Поабникукртнського xëiôopoôa : наук.-практ. зб. 2015. № 1. С. 107-110.

2. Черчель В. Ю., Федоренко Е. М., Алдошин А. В та 1'н. Овес -стан та ефективт'сть виробництва, нов' сорти i можливосп. Селекщя iнаанництво : мп'жвп'д. темат. наук. зб. Харк'в, 2014. Вип. 106. С. 183-189.

3. Дацько А. 0. Ознакова колекц'я в'вса - джерело вих'дного матер'алу для селекцИ. Генетичн ресурси рослин. 2009. № 7. С. 71-77.

4. Sterna V., Zute S., Jansone I. et al. The chemical composition of new oat varieties and breeding lines created in Latvia. Acta Biol. Univ. Daugavp. 2015. Vol. 15, No. 2. P. 367-373.

5. Бугайов В. Д., Васильк'вський С. П., Власенко В. А. та 1'н. Спе-ц'альна селекц'я польових культур : навч. пос'б. / за ред. М. Я. Молоцького. Б'ла Церква, 2010. 368 с.

6. Кириченко В. В., Рябчун В. К., Богуславський Р. Л. Роль гене-тичних ресурс'в рослин у виконант державних програм. Ге-нетичн ресурси рослин. 2008. № 5. С. 7-13.

7. Дацько А. 0. Особливосп' прояву господарсько-ц'нних ознак 'нтродукованого матер'алу в'вса в умовах зах"|'дно'1 частини Л'состепу Укра'1ни. Генетичн ресурси рослин. 2015. № 16. С. 11-18.

8. Сечняк В. Ю., Файт В. I. Роль генетичних ресура'в та 'нтро-дукцИ' рослин у селекц''. Biсник аграрноi'науки. 2012. Спец. випуск, жовтень. С. 127-128.

9. Марухняк А. Я., Галан М. С., Дацько А. 0. та 'н. Б'олопчна i господарська оц'нка нових зразк'в в'вса. Генетичн ресурси рослин. 2009. № 7. С. 78-85.

10. Холод С. Г. Основт напрями формування та використання колекцИ' проса Устим'всько!' дост'дно!' станцИ' рослинництва. Генетичн ресурси рослин. 2008. № 6. С. 34-40.

11. Григоращенко Л. В., Рогул'на Л. В. Джерела проса за вм'с-том б'лка в зерн'. Генетичн ресурси рослин. 2008. № 6. С. 116-122.

12. Рекомендации по изучению зарубежных образцов сельскохозяйственных культур в интродукционно-карантинных питомниках. Ленинград : ВИР, 1986. 69 с.

13. Методические указания по изучению мировой коллекции ячменя и овса / сост. : М. В. Лукьянова, Н. А. Родионова, А. Я. Трофимовская ; под. ред. А. Я. Трофимовской. Ленинград, 1973. 30 с.

14. Международный классификатор СЭВ рода Avena L. / сост. : Н. А. Родионова, В. Н. Солдатов, В. А. Корнейчук и др. ; под ред. А. Я. Трофимовской. Ленинград : ВИР, 1984. 37 с.

15. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.

16. Кривченко В. И. Устойчивость зерновых колосовых к возбудителям головневых болезней. Москва : Колос, 1984. 304 с.

17. К'р'ян В. М., К'р'ян М. В., Вискуб Р. С. Генетичт ресурси як ви-х'дний матер1'ал для створення нових сорлв пшениф м'яко'1. Сортовивчення та охорона прав на сорта рослин. 2016. № 4. С. 10-17. doi: 10.21498/2518-1017.4(33).2016.88570

References

1. Datsko, A. O., Marukhniak, A. Ya., Lisova, Yu. A., & Marukh-niak, H. I. (2015). Genetic resources of oats in the western part of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Posibnyk ukrainskoho khliboroba [Ukrainian Farmer Manual], 1, 107-282. [in Ukrainian]

2. Cherchel, V. Yu., Fedorenko, E. M., Aldoshyn, A. V., Solodushko, V. P., & Liashenko, N. 0. (2014). Oat - production status and efficiency, new varieties and opportunities. Selektsia i Nasinnitstvo [Plant Breeding and Seed Production], 106, 183189. [in Ukrainian]

3. Datsko, A. 0. (2009). Characteristic collection of oats is a source of initial material for breeding. Henetychni resursy roslyn [Plant Genetic Resources], 7, 71-77. [in Ukrainian]

4. Sterna, V., Zute, S., Jansone, I., Brunava, L., & Kantane, I. (2015). The chemical composition of new oat varieties and breeding lines created in Latvia. Acta Biol. Univ. Daugavp, 15(2), 367373.

5. Bugaiov, V. D., Vasilkivskyi, S. P., Vlasenko, V. A., Hirko, V. S., Dziubetskyi, B. V., Kyrychenko, V. V., ... Yatsyshen, 0. L. (2010). Spetsialna selektsiia polovykh kultur [Special breeding of field crops]. M. Ya. Molotskyi (Ed.). Bila Tserkva: N.p. [in Ukrainian]

6. Kyrychenko, V. V., Riabchun, V. K, & Bohuslavskyi, R. L. (2008). Importance of plant genetic resources in realization of state programs. Henetychni resursy roslyn [Plant Genetic Resources], 5, 7-13. [in Ukrainian]

7. Datsko, A. 0. (2015). Peculiarities of expression of economic characters in introduced oat material in the western part of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Henetychni resursy roslyn [Plant Genetic Resources], 16, 11-18. [in Ukrainian]

8. Sechniak, V. Yu., & Fait, V. I. (2012). Role of genetic resources and plant introduction in breeding. Visnyk ahrarnoi nauky

[Bulletin of Agricultural Science], Special Issue, 127-128. [in Ukrainian]

9. Marukhniak, A. Ya., Halan, M. S., Marukhniak, A. Ya., Kalahurka, O. B., & Turchak. Ya. (2009). Biological and economic assessment of new oat samples. Henetychni resursy roslyn [Plant Genetic Resources], 7, 78-85. [in Ukrainian]

10. Kholod, S. H. (2008). Main directions of the formation and use of the panicum collection of Ustymivka Experimental Station of Plant Production. Henetychni resursy roslyn [Plant Genetic Resources], 6, 34-40. [in Ukrainian]

11. Hryhorashchenko, L. V., & Rohulina, L. V. (2008). Millet sources for the protein content in the grain. Henetychni resursy roslyn [Plant Genetic Resources], 6, 116-122. [in Ukrainian]

12. Rekomendatsii po izucheniyu zarubezhnykh obraztsov sel'skokhozyaystvennykh kultur v introduktsionno-karantinnykh pitomnikakh [Guidelines for studying foreign samples ofcrops in the introduction-quarantine nurseries]. (1986). Leningrad: VIR. [in Russian]

13. Luk'yanova, M. V., Rodionova, N. A, & Trofimovskaya, A. Ya. (1973). Metodicheskie ukazaniya po izucheniyu mirovoy kollektsii yachmenya i ovsa [Methodical instructions on studying a world collection of barley and oats]. N. A. Trofimovskaya (Ed.). Leningrad: N.p. [in Russian]

14. Rodionova, N. A., Soldatov, V. N., Korneychuk, V. A., Kukekov, V. G., Yarosh, N. P. (1984). Mezhdunarodnyy klassifikator SEV roda Avena L. [The international COMECON list of descriptors for the genus Avena L.]. Leningrad: VIR. [in Russian]

15. Dospehov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5th ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]

16. Krivchenko, V. I. (1984). Ustoychivost zernovykh kolosovykh k vozbuditelyam golovnevykh bolezney [Resistance of spiked cereals to smut pathogens]. Moscow: Kolos. [in Russian]

17. Kirian, V. M., Kirian, M. V, & Vyskub, R. S (2016). Genetic resources as initial material for developing new soft winter wheat varieties. Plant Varieties Studying and Protection, 4, 10-17. doi: 10.21498/2518-1017.4(33).2016.88570. [in Ukrainian]

УДК 633.13:631.52

Холод С. H. Потенциал интродуцированных образцов овса в условиях южной части Лесостепи Украины // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 2. С. 198-205. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017. 13.2.2017.105415

Устимовская опытная станция растениеводства Института растениеводства имени В. Я. Юрьева НААН, ул. Академика Вавилова, 15, с. Устимовка, Глобинский р-н, Полтавская обл., Украина, 39074, e-mail: [email protected]

Цель. Всесторонне оценить интродуцированные об- исследованиях было установлено, что к высокоурожай-

разцы овса разного эколого-географического происхождения в условиях южной части Лесостепи Украины по комплексу показателей продуктивности и адаптивности для выделения наиболее ценных образцов и составить его описание. Методы. Полевой, лабораторный, обобщение. Результаты. Приведены результаты изучения, оценки и описания 35 новых образцов овса из 5 стран по признакам продуктивности и адаптивности в течение 2011-2015 гг. в Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН. В полевых и лабораторных условиях изучены показатели урожайности, продуктивности, массы 1000 зерен, скороспелости, высоты растений и длины метелки, устойчивости к полеганию. Выводы. Проведенный комплекс исследований новых образцов овса при различных погодных условиях позволил выделить материал, который имеет повышенные параметры хозяйственных и биологических признаков. В

ным сортам относятся 'Лайма', 'Стендская Дарта' (Латвия), 'Borowiak' (Польша), 'Факс' (Беларусь). У образцов овса 'Cwal', 'Borowiak' (Польша), 'Яков', 'Мутика 1077', 'Мутика 990', 'Иртыш 22', 'Покровский 9' (Россия), 'Факс' (Беларусь), 'Стендская Дарта', 'Стендская Мара' (Латвия) наблюдалась большая масса зерна в метелке (более 2,5 г), они имеют достаточно высокие показатели продуктивности метелки как за счет повышенного количества зерен в ней, так и за счет массы 1000 зерен. Анализ результатов исследований свидетельствует о том, что интродуцированные образцы овса разного эколого-географического происхождения приспособлены к условиям Южной Лесостепи и их можно рекомендовать в качестве исходного материала в селекции на повышение продуктивного и адаптивного потенциала.

Ключевые слова: овес, продуктивность, ценные хозяйственные признаки, образец.

204

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

СОРТОВИВЧЕННЯ ТА охорона ПРАВ НА сорти рослин, 2017, Т. 13, №2

UDC 633.13:631.52

Kholod, S. M. (2017). Potential of introduced oat samples under the conditions of the southern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 13(2), 198-205. http://dx.doi. org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105415

Ustymivka Experimental Station of Plant Production of Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev, NAAS of Ukraine, 15 Akademika Vavylova Str., Ustymivka, Hlobyno district, Poltava region, 39074, Ukraine, e-mail: [email protected]

Purpose. To make comprehensive assessment of introduced oat samples of various eco-geographical origin under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine for the set of productivity and adaptability indices in order to define the most valuable ones and describe them. Methods. Field study, laboratory analysis, generalization. Results. The authors presented results of the study, evaluation and description of 35 new samples of oats from 5 countries for productivity and adaptability traits during 2011-2015 in Ustymivka Experimental Station for Plant Production to be run by the V. Ya. Yuriev Institute for Plant Production of NAAS. In field and laboratory conditions, the following indicators as yielding, productivity, thousand-kernel weight, early ripening, height of plants and length of panicle, lodging resistance were studied. Conclusions. A set of studies of new oat samples under various weather conditions allowed to identify material

with increased parameters of economic and biological characters. During studies, it was found that 'Laima', 'Stendskaia Darta' (Latvia), 'Borowiak' (Poland), 'Faks' (Belarus) were the high-yielding varieties. Panicles in such oats samples as 'Cwal', 'Borowiak' (Poland), 'Iakov', 'Mutika 1077', 'Mutika 990', 'Irtysh 22', 'Pokrovskyi 9' (Russia), 'Faks' (Belarus), 'Stendskaia Darta', 'Stendskaia Mara' (Latvia) contained a large mass of grains (more than 2,5 g), panicle productivity in these samples was rather high both due to increased amount of grains in it and at the expense of thousand-kernel weight. Analysis of the study results showed that introduced oat samples of various eco-geographical origin were adapted to the Southern Forest-Steppe zone and can be recommended as an initial material in breeding for increasing productive and adaptive capacity.

Keywords: oat, productivity, valuable economic characters, sample.

Hadiuuina/ Received 12.04.2017 nozodweHQ do dpyny/ Accepted 26.05.2017

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.