CC BY
17
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*228: 630*17: 582.6(477) Проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук;
доц. Л.М. Матушевич, канд с.-г. наук; acnip. Р.В. Атаманчук, здобувач М.Г. Сорока - Нацюнальний аграрний утверситет, м. Кшв
ПОТЕНЦ1АЛ БЕРЕЗОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано еколопчне, енергетичне та промислове значення березових де-ревосташв Украшського Полiсся. Наведено структуру площi та бюметричну характеристику природних та штучних насаджень peгiону.
Ключов1 слова: Бepeзовi деревостани, Полiсся, використання, Черншвська область, береза повисла, площа, pозподiл, тaксaцiйнi показники.
Prof. P.I. Lakyda; assoc. prof. L.M. Matushevych; post-graduateR.V. Atamanchuk; competitorM.G. Soroka-
National agrarian university, Kyiv
Potential of birch forests of Ukrainian Polissia
Importance of birch forests of Ukrainian Polissia for ecology, energy and industrial use is analyzed. Structure of areas and biometrical characteristics of natural and artificial birch forests are represented.
Keywords: Birch forests, Polissia, use, Chernygiv oblast, Betula pendula L., area, distribution, forest inventory indicators
Березов1 деревостани Украшського Полюся вщграють важливу роль у виршенш еколопчних, енергетичних, промислових i естетичних проблем сьогодення як у регюш дослщжень, так i в кра1ш загалом. Останш пов'язаш зi зростанням концентраци вуглецю в aтмосфepi й можливютю лiсiв регулюва-ти баланс життево важливих гaзiв в aтмосфepi та пошуком альтернативних вiдновлювaльних джерел енергп для потреб суспiльствa.
Виршення цих програм можливе через дослщження бiологiчних, ль сiвничих i таксацшних пapaмeтpiв головних лiсоутвоpювaльних поpiд, що да-ють змогу дeтaлiзувaти стан та поширення лiсових фоpмaцiй, повшше харак-теризувати особливостi 1хнього росту, оцшювати мiсткiсть та iнтeнсивнiсть депонування СО2 piзними компонентами фiтомaси дерев, оцшювати енерге-тичнi цiнностi лiсiв, створити ноpмaтивно-iнфоpмaцiйну базу оцiнки бюло-гiчноï пpодуктивностi лiсових насаджень, яка практично може слугувати для виршення багатьох еколопчних, енергетичних, ресурсознавчих та сощаль-них проблем.
Вщносно iснуючих проблем сучасносп, бepeзовi деревостани Укра-ïнського Полюся, якi пpeдстaвлeнi, в основному, березою повислою (Betula pendula Roth.) i березою пухнастою (Betula pubescens L.), завдяки невибагли-востi до кшматичних та грунтових умов, швидкоpослостi, штенсивному синтезу оpгaнiчноï речовини, киснепродуктивносл, знaчнiй концeнтpaцiï вугле-
цю у компонентах ф^омаси, цiнностi деревини та високш декоративнiй якос-тi можна вважати перспективними.
Березова деревина, в умовах недостатнього забезпечення краши влас-ними паливно-енергетичними ресурсами, е найбшьш доступним джерелом вщновлювально1 енерги, особливо для сшьського населення та шдприемств лiсопромислового комплексу. Березовi дрова мають високий енергетичний потенцiал i, в цьому вщношенш, поступаються лише дубовим.
Прiоритетним напрямком е вирощування високопродуктивних березо-вих насаджень та шших порiд, якi мають короткий оберт господарства, на ви-вiльнених сшьськогосподарських землях або не придатних для його ведення. Береза перша з деревних порщ захоплюе будь-яку, здавалося б непридатну для вирощування деревних рослин, вшьну дшянку землi (задернш орнi зем-лi, оголенi вщкоси вздовж дорiг, навiть карнизи старих будинюв). Вона може рости як на дуже сухих i бщних пiсках, так i на низинних болотах. Власне тут береза перевершуе навггь сосну.
В майбутньому, вирощування берези може забезпечити внутршнш ринок паперово-целюлозною продукщею, а отже звшьнити крашу вiд зов-шшньо1 залежность Останнiм часом збiльшуеться свiтовий попит на березо-ву деревину, що сприяе скеруванню значних "березових швестицш" в Украшу. Так, у рамках техшчно! допомоги Нiдерландiв, вже реалiзовано два про-екти на шдприемствах з виробництва фанери у Рiвненськiй та Житомирськiй областях (зокрема, запаси березово! деревини в цих областях найбшьш^ [8].
За промисловим значенням береза на Полюс посщае одне з перших мюць серед листяних порiд [7]. Ус складовi частини дерев берези (деревина, кора, береста, кореш, бруньки, листки, Ык) широко i рiзноманiтно використо-вуються у народному господарствi.
Значна еколопчна роль березових деревостанiв в очищенш повiтря та оздоровленнi навколишнього середовища. За лiтературними даними [1, 6, 9], береза на 1 м синтезу (продукування) деревини в середньому поглинае 1000 кг вуглецю i видшяе 725 кг кисню. Розраховане К.Б. Лосицьким i В.С. Чуенковим [6] продукування кисню iз 1 га 50^чних березових насаджень II боштету в центральны частит зони мшаних лiсiв може становити 4 т за рш. За дослiдженнями в Укра1ш [3, 4], насадження берези вважають оп-тимальними за iнтенсивнiстю поглинання вуглецю з атмосфери. Поряд iз значною концентращею вуглецю в компонентах фггомаси (деревини стовбу-
3 • 3 • 3 • 3
рiв 256 кг/м i гiлок 230 кг/м , кори стовбурiв 274 кг/м i гiлок 279 кг/м ) дерева берези вирiзняються високою штенсившстю синтезу оргашчно1 речовини.
Не можна не ощнити естетичш властивостi берези. Навряд чи знай-деться така людина, яка б не любувалася нею в будь-яку пору року. Береза завжди бша, нарядна, вабляча око. К вс знають, люблять i широко викорис-товують у садово-парковому будiвництвi та озелененш.
За даними державного облжу лiсiв Украши станом на 1.01.2002 р. [2] у Волинськш, Рiвненськiй, Житомирськiй, Кшвськш, Чернiгiвськiй та Сумсь-кiй областях березовi деревостани займають 55,4 % вiд загально1 плошд м'яколистяних порiд (рис. 1). Необхщно зауважити, що не всi площд названих
областей знаходяться у Полюькш зонi, частина !х е територiею Лiсостепу. Однак, врахувавши, що основна частина м'яколистяних насаджень зосере-джена в зонi Полiсся, ан^зувалася загальна площа державних лiсiв у вщпо-вiдних областях. Наведенi у табл. 1 дат св^ать, що пашвне положення серед м'яколистяних порщ в областях полюько! зони займають березовi дере-востани, площа яких в уЫх областях сягае майже 40 % i бшьше вiд площi м'яколистяних порiд вщповщних областей [5].
Волинська Р1внснська Житомирська Кшвська Чержпвська Сумська Рис. 1. Розподл плош^ деревостатв м 'яколистяних порiд за адмш^тративними областями
Табл. 1. Розподт плошi деревостатв берези повисло'1 за
Область Загальна площа деревостатв Разом, га Ввд сукупно! плошд, %
природних штучних природних штучних разом
га % га %
Волинська 35281,5 93,6 2413,5 6,4 37695,0 21,2 18,8 21,0
Пвненська 58228,8 97,7 1395,0 2,3 59623,8 35,0 10,8 33,3
Житомирська 53738,7 89,8 6090,7 10,2 59829,4 32,3 47,3 33,4
Ки!вська 13089,4 95,4 637,3 4,6 13726,7 7,9 4,9 7,7
Чернтвська 5893,7 71,6 2341,1 28,4 8234,8 3,6 18,2 4,6
Разом 166232,1 - 12877,6 - 179109,7 100,0 100,0 100,0
З метою одержання штегрованих характеристик таксацшно! структу-ри насаджень берези повисло! було проведено вiдбiр, групування та оброб-лення даних масового люовпорядкувального матерiалу iз банку даних "Люо-вий фонд" ВО "Укрдержшспроект" [4]. При цьому використовувалася по-ви-дiльна таксацшна характеристика насаджень берези повисло! (Бп) у держшс-госпах полiсько! зони. Дослщжували лiсовi насадження зi складом вщ 10 Бп до 4 Бп. Розподш деревостанiв берези повисло! за площею (табл. 1) показуе, що в Укра!нському Полiссi переважають деревостани берези повисло! природного походження (92,8 %), як зосереджеш, в основному, у Рiвненськiй (35,0 %) i Житомирськiй (32,3 %) областях.
Штучнi насадження становлять усього 7,2 % вщ сукупно! площi, зай-нято! березою повислою в уЫх областях. Однак через значну питому вагу в областях !х видшяли i характеризували окремо. Штучне поновлення берези повисло! переважае у Житомирськiй областi, дещо менше - у Волинськiй, Чершпвськш та Рiвненськiй областi. Найменше штучних насаджень берези повисло! виявлено у Кшвськш областi. Серед насаджень м'яколистяних порiд береза повисла у Волинськш областi становить - 38,4 %, Рiвненськiй - 49,2, Житомирськiй - 47,0, Кшвськш - 12,7, та у Чершпвськш - 12,7 % вщ плошд м'яколистяних порiд область
Розподш березових деревостанiв за складом загалом на Полiссi та, як приклад, у Чершпвськш област представлено в табл. 2. Як модальна, Черш-пвська область була вибрана з огляду на те, що на !! територi!, за даними державного облжу лiсiв [2], площа березових деревосташв займае промiжне зна-чення (52,8 %) мiж Волинською (41,6 %), Рiвненською (57), Житомирською (72,2) та Ки!вською (50) i Сумською (39,3 %) областями, i може бути альтернативною для вкладення нових "березових швестицш".
Табл. 2. Розподш березових деревосташв за складом вд ¡айнятсн площ1, %)
Область Площа, га Склад, %
10 Бп 9 Бп 8 Бп 7 Бп 6 Бп 5 Бп 4 Бп
Природт деревостани
У Полшш 166232,1 12,2 9,0 18,7 19,2 18,5 14,1 7,0
Чернтвська 5893,7 13,6 11,4 22,7 16,7 16,9 10,9 6,9
Штучт насадження
У Полшш 12877,6 29,7 12,4 20,2 13,3 11,6 6,1 3,4
Чернтвська 2341,1 33,5 17,6 23,7 12,6 8,3 2,7 1,0
1нформащя, що наведена в табл. 2 свщчить, що у деревостанах природного i штучного походження участь берези повисло! становить вщ 10 до 100 %, але частше у люах природного походження трапляються деревостани з участю берези 60-80 %, а в штучних насадженнях - 100 %.
Вжову структуру березняюв, на прикладi Чернiгiвшини, наведено в табл. 3. У деревостанах природного походження спостершаеться майже рiв-номiрний розподш площд мiж вiковими групами, а в штучних домшують се-редньовiковi насадження, зокрема третiй клас вшу.
Табл. 3. Вжова структура деревосташв берези повислог Чернтвсько'1 областi _(в'к) зайнято'1 площц %)_
Класи в1ку
I II III IV V VI VII 1 >
Природт деревостани
15,9 14,3 13,0 8,3 18,4 25,5 5,1
Штучт насадження
11,0 18,4 54,3 11,8 1,8 2,4 0,3
Деревостани берези повисло! це, здебшьшого, високопродуктивш насадження, як переважно зростають у природних за II, а в штучних за I кла-сом боштету (рис. 2, а). Як у природних, так i в штучних деревостанах перева-жають середньоповнотнi насадження з домшуючою повнотою 0,7 (рис. 2, б).
боштету Повнота
Рис. 2. Розподт деревосташв берези повисло'1 природного походження Чернтвсько'1 области а) за бонтетом; б) за повнотою
Розподш деревосташв за люорослинними умовами (табл. 4) показуе, що береза повисла на Чершпвщиш добре росте майже в уЫх типах люорос-линних умов, о^м сухих та мокрих, де трапляеться рiдко. Значна частина природних та штучних насаджень берези повисло! зосереджена в свiжих, во-логих i сирих суборах та сугрудках. Найбiльше !х у свiжих та вологих субо-рах i сугрудках.
Табл. 4. Розподт деревосташв берези повисло'1 за типами лщ
Тип л1со-рослинних умов Разом У тому числ1 за ступенем зволоження
сух1 св1ж1 волоп сир1 мокр1
Природт деревостани
Бори 0,2 — 0,1 0,1 0,0 —
Субори 57,5 — 11,4 37,3 7,7 1,1
Сугрудки 40,4 — 7,8 30,7 1,5 3,1
Груди 1,9 - 0,4 1,5 0,0 —
Ш тучт насадження
Бори 2,7 0,2 2,5 0,0 — —
Субори 81,5 0,1 54,9 22,5 3,9 —
Сугрудки 14,5 — 5,4 8,6 0,4 0,1
Груди 1,3 - 0,8 0,5 — —
Середш таксацiйнi показники, як показано в табл. 5, також свiдчать, що в Чернiгiвськiй област переважають високобонiтетнi, середньовiковi та середньоповнотш березовi насадження.
Табл. 5. Середш таксацшш показники чистих березових насаджень _ЧернЫвськоХ областi_
Середт показники
в1к, рошв д1аметр, см висота, м повнота запас, м3-га-1 боттет
43 19,8 16,9 0,74 171 1,1
Таким чином, одержано таксацшну характеристику природних та штучних насаджень берези повисло! в Укра!нському Полюс й, зокрема, на прикладi Чернтвсько! област^ за площею, складом, класами вiку, боштетом, повнотою i типами лiсорослинних умов, що дае змогу ощнити стан та поши-
рення берези на Полюс, а також визначити необхщшсть дослщжень ii бюма-си для ре^заци проеклв спiльного впровадження. Акцентовано увагу на до-цшьност вирощування берези на територп полюько! зони, як породи, що е перспективною у вирiшеннi низки еколопчних, енергетичних та соцiальних проблем довкшля дослiджуваного регiону й Украши загалом.
Лiтература
1. Гроздова Н.Б. Береза. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 78 с.
2. Короткий довщник лкового фонду Украши (за матер1алами облшу л1с1в станом на 1.01.2002 р.). - 1ртнь: Держкомлюгосп, 2003. - 149 с.
3. Лакида П.1., Дибкалюк О.А., Матушевич Л.М. Головш люоутворювальш породи Украши та ix вплив на штенсивнють депонування вуглецю// Наук. вюник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ. - 1998, вип. 10. - С. 251-255.
4. Лакида П.1., Матушевич Л.М. Ф1томаса березових люосташв Украшського Полюся: Монограф1я. - К.: нНц 1АЕ, 2006. - 228 с.
5. Матушевич Л.М. Структура розпод1лу площ1 м'яколистяних порщ Полюся Украiни/ Наук. вюник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ. - 2007, № 113. - С. 188-193.
6. Лосицкий К.Б., Чуенков В.С. Эталонные леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - 160 с.
7. Перелыгин Л.М. Древесиноведение. - М.: Лесн. пром-сть, 1969. - 318 с.
8. Джерела викид1в парникових газ1в та заходи з пом'якшення змши кшмату в шфрас-труктур1 мют Украiни. Пшотний проект у м. Р1вному/ М.В. Рапцун, О.М. Трофимчук, С.Б. Сурнш, Г.А. Кияшко, Г.Л. Вайнштейн, Г.П. Рубан/ За ред. М.В. Рапцуна, О.М. Трофим-чука. - К.: Агентство з рацюнального використання енергп та екологп, 2003. - 148 с.
9. Brunig E. Die Sauerstofflieferung aus dan Waldern der Erde und ihre Bedeutung fur die Reinerhaltung der Luft. - Forstarchiv, 1971, 42, № 2._
УДК 630*116.1 Доц. В. С. Олшник, канд с.-г. наук - Прикарпатський
НУ M. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
ПЕРЕРОЗПОД1Л АТМОСФЕРНИХ ОПАД1В НАМЕТОМ Г1РСЬКИХ Л1С1В КАРПАТ
Розглянуто особливосп проникнення атмосферних опадiв Kpi3b намет букових i ялинових деревостатв Карпат. Проаналiзовано процеси формування опадорегулю-вально'1 здатносп молодого поколiння лiсу.
Ключов1 слова: опади, штерцепщя, лiсовий намет, молодняк, деревостан, ви-бiрковi рубки люу.
Assoc. prof. V.S. Oliynyk - Pricarpathian NU named after Vasiliy Stefanika
Redistribution of atmospheric fallouts by tent of crowns of the mountain forests of Carpathians
The features of penetration of atmospheric fallouts are considered through the tent of beech and spruce forests stands of Carpathians. The processes of forming of regulation of fallouts ability of the young generation of the forest are analysed.
Keywords: fallouts, interception, forest tent, sapling, forests stands, selective fellow of the forest.
Змша вологообмшу шд впливом л1су значною м1рою зумовлюеться перерозподшом атмосферних опад1в наметом насаджень, унаслщок чого фор-муеться окрема стаття водного балансу - штерцепщя. Для гумщних умов Карпат вона мае важливе значення в регулюванш частих паводкоформуваль-
