CC BY
41
• на недтачих породних в1двалах шахт найбшьша густота вкриття характерна для невибагливих до Грунтових умов деревних видш - берези повисло! та сосни звичайно!;
• на дтачих породних в1двалах бшьшою густотою вкриття характеризуется сосна звичайна, а на недшчих вщвалах - береза повисла;
• на породних вщвалах спочатку заселяються деревш види-ол1готрофи (береза повисла та сосна звичайна), тсля чого формуеться трав'яна рослиншсть. Наведет дат свщчать, що породш вщвали шахт здатш до самовщ-
новлення шляхом природного самозаростання, що значно здешевлюе проведения заход1в 1з вщновлення порушених земель та оздоровлення довкшля Червоноградського прничопромислового району.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Рекультиващя та ф^омелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Льв1в : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
2. Геник Я.В. Порушеш територи Льв1вщини та шляхи !х ф^омелюрацп та рекультива-цй / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 22-26.
3. Статистичний щор1чник Льв1всько! област за 2010 рж / за ред. С.О. Матковського. -Льв1в : Головне упр. стат. у Льв1вськш обласп, 2011. - Ч. 1. - 361 с.
4. Башуцька У.Б. Сукцеси рослинносп породних вщвашв шахт Червоноградського пр-ничо-промислового району : монограф1я / У.Б. Башуцька. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни, 2006.
- 180 с.
5. Геник Я.В. Ревггашзащя Грунтового покриву як основа вщновлення ландшафту / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни.
- 2010. - Вип. 20.13. - С. 93-98.
Генык Я.В., Стасюк О.Ю. Состав и структура флоры породных отвалов шахт Червоноградского горнопромышленного района
Определены систематический состав и биоморфологическая структура флоры породных отвалов шахт "Межиричанская" и "Визейская" Червоноградского горнопромышленного района. Установлены обильность видов и густота господствующих видов растений на породных отвалах.
Ключевые слова: породные отвалы, флора породных отвалов, обильность и густота видов.
Henyk Ya.V., Stasyuk O. Yu. Composition and structure of flora in rock dumps of mines in Chervonograd mining industrial district
Taxonomic composition and bio-morphological structure of the flora on rock dumps of "Mezhyrichanska" and "Vizeyska" mines in Chervonograd Mining Industrial District characterized. Abundance of species and density of dominant species of plants on rock dumps determined.
Keywords: rock dumps, flora of rock dumps, abundance and density of species.
УДК 632.112:634.575 Ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук -
Уманський нащональний утверситет садгвництва
посухост1йк1сть швшчноамериканських
вид1в роду таьлж
На основi л^ературних даних, вiзуальних та експериментальних дослщжень встановлено, що в умовах Правобережного Люостепу Украши вС швшчноамери-кансьга види роду Зи%1ат посухостшга i надаються для широкого впровадження у лiсовi культури та озеленення цього регюну.
Ключовг слова: гс^хи, посухостшгасть, стшюстъ до спеки, тургор.
Вступ. Стшюсть рослин за умов ди несприятливих екологiчних фак-TopiB визначаеться адаптацшними реакцiями на фiзiолого-бiохiмiчному pÍBHÍ, що зумовлюе потребу дослiджень функцiонального стану та активносп мета-болiчних процеив в рослинах, iнтродукованих в регюн з iнших флористич-них областей. Ощнка стiйкостi рослин е важливим заключним етапом штро-дукцiйних дослщжень. Вона дае змогу виявити еколого-бюлопчш особливос-ri, фенотиповi мшливють, доцшьнють культури нових видiв в умовах району штродукцп.
Мета роботи - визначити здатшсть витримувати високi лита темпера-тури i тривалi бездощовi перiоди та ступiнь стiйкостi до спеки.
Методи дослщжень. Ми використовували для визначеня посухос-тiйкостi вiзуальну 6-бальну шкалу С.С. Пятницького [13] та стутнь стiйкостi до спеки листюв за методикою Ф.Ф. Мацка [12], К.Я. Ахматова [2].
Об'ектами дослщження е iнтродукованi у Правобережному Люосте-пу Укра1ни пiвнiчноамериканськi види роду Juglans: Juglans cinerea L., Juglans nigra L., Juglans rupestris Engelm., Juglans californica Wats., Juglans major (Torr.) Heller., Juglans hindsi (Jeps.) Reder.
Результата дослщжень. Посухостшюсть - це здатшсть рослин перено-сити весь комплекс несприятливих чинниюв, пов'язаних з перегр!вом i зневод-ненням. Складовою частиною посухостiйкостi е стiйкiсть до спеки - здатшсть рослин переносити висок! температури як пов!тря, так i Грунту. Посухостшки-ми рослинами вважають ri, як здатнi в процеш онтогенезу пристосовуватись до ди посухи i здшснювати в цих умовах рют, розвиток i вiдновлення завдяки наявностi властивостей, як! виникли в процеш фiлогенезу тд впливом умов ю-нування i природного добору. Можливосп рослин подолати значний водний стрес тим бшьш!, чим вища 1х здатшсть уникати висихання i чим бшьше може зневоднюватись протоплазма клггин без шюдливих наслщюв [3, 11].
Посухостшюсть деревних рослин зумовлена двома групами фактор!в: структурними (коренева система, стебла й провщна система листюв) та про-топлазматичними. Якщо структурш фактори уповшьнюють процес вщдач! води рослиною, то стутнь зневоднення, яке може витримати протоплазма, е тим юнцевим фактором, що визначае остаточну посухостшюсть рослин. По-суха завжди починаеться як атмосферна, яка можлива i за вщсутносп Грунтовой При цьому одним з важливих елеменпв посухостшкосп рослини е водо-утримувальна та тургоровщновлювальна здатшсть 11 листков. Ставлення до вологи швшчноамериканських вид!в роду Juglans висвгглено в низщ праць лише фрагментарно [6]. Причому, бшьшють дослщжень стосуеться J. nigra i J. cinerea, решта ж вид!в залишилась поза увагою дослщниюв. Так, за даними Б.1. Добровольського [6], у степових районах Укра1ни дерева J. nigra добре ростуть в долинах р!чок, в тальвельгах i на нижшх частинах схжтв балок. J. nigra гине через недостатню посухостшюсть в зон! темно-каштанових Грун-пв i дуже потерпае вщ посухи в зон! швденних чорнозем!в. У зон! ж зви-чайних чорнозем!в, особливо на шдвищених вододшьних плато i за доброго догляду за Грунтом J. nigra може шод! рости задовшьно. У Двшчнш Америщ J. nigra росте в мюцях, де середня температура липня не менша шж +20° С [6].
ropix чорний вирiзняeгься тим, що з розвитком дефщиту вологи деревоскидае частину листюв, зменшуючи транспiрацiйну поверхню, що уповшьнюе про-цес вiддачi води, затримуеться розвиток 11 внутрiшнього дефiциту i ослаб-люеться вплив посухи. Але, якщо дiлянка вiдкрита для виру, то J. nigra по-терпае як вщ морозiв, так i вiд посухи. П'ятницький С. С. [13] стверджуе, що у сухих мюцях J. nigra у 20-30 роюв припиняе рiст i суховершить.
J. nigra бiльш посухостiйкий шж J. mandshurika, J. cinerea, J. sieboldi-ana i переносить посуху, не втрачаючи швидкосп росту. В нашвпустельних районах Апшеронського пiвострова на бурих, глинистих i суглинистих Грунтах, шдстелених вапняками, де випадае 171 мм опадiв за рж J. nigra досягае 9,6 м висоти i 23,5 см в дiаметрi [1]. Особливостi його росту в умовах Молдо-ви i Одесько1 областi, а також в дендрарiях Камишинського опорного пункту ВН1АЛМ1 пiдтверджують висновки П.Г. Кроткевича [10], що цей вид стшкий до суховпв i високих температур. Гриценко 1.Ф. [4] на Марiупольськiй дос-лiднiй станцп, в умовах сухих Донецьких стешв оцiнюе посухостiйкiсть J. nigra в один бал за шкалою Собеневського - Тюрша. У степових умовах швдня Укра1ни вш росте краще вiд дуба черешчатого. Ця властивiсть J. nigra зумовлена глибокою проникливiстю в Грунт коренево! системи, меншою транспiруючою поверхнею, порiвняно з активною поглинаючою поверхнею корешв, ефективною провiдною системою.
За даними М.А. Кохна [9], J. nigra, J. rupestris посухостшю види, а J. cinerea посухостшюший J. regia. J. nigra теплолюбшший за J. cinerea i J. mandshurica та потребуе доброго водного режиму. К.К. Калуцький та ш. [8] вважають J. nigra i J. cinerea посухостшкими видами. Соколов С.Я. [5] вважае J. nigra i J. cinerea посухостшкими видами, а J. nigra ще й стшким до спеки видом. За здатнютю переносити посуху J. nigra сто!ть на першому мю-щ пiсля J. regia i J. cinerea. У денш години його листки дещо втрачають тур-гор. У тривалi посухи, що супроводжуеться Грунтовою посухою, на листках деяких дерев жовпють 1-2 пари нижшх листочкiв. Листки нижшх гiлок або притiненi листки в середиш крони потерпають сильшше. За здатнiстю переносити тривалу спеку J. cinerea можна поставити на друге мюце пiсля J. regia. Листочки горiха шрого дещо скручуються, але бiльшiсть !х не жовкне i не опадае, але його рют на сухих i важких Грунтах дуже пригшчений. У таких умовах вiн росте прше J. nigra, J. regia, J. sieboldiana i J. cordiformis. У балщ рют кращий, але вш поступаеться J. nigra i J. mandshurica.
J. cinerea в природному ареалi менше нiж J. nigra просунувся на тв-день i захiд у бiк теплого i бiльш сухого клiмату [5]. На твдень - у бш степiв J. cinerea, трапляеться рщше нiж J. nigra. На погляд Б.1. Добровольського [6], одна з причин поганого стану дерев J. cinerea, недостатня посухостшюсть. У степах вш гине вщ посухи у вщ 10 рокiв. А взагалi J. cinerea належить до не-довговiчних порiд, його дерева вщмирають за несприятливих умов у 4060 рокiв. Через недостатню посухостшюсть J. cinerea не можна розводити у посушливих степових районах i в швденнш частиш Лiсостепу, впроваджува-ти у кра!нах Балтil та Бшоруи [6]. Оптимальнi умови для росту люових культур J. cinerea в районах з сумою температур 230°С i вище, середшм коефi-
щентом 0,55 (на межi сухого KniMaTy) [8]. J. cinerea менш вологолюбний шж J. mandshurica i J. nigra.
За даними М.€. Антонюка [1], J. nigra вщносно посyхостiйкий, позитивно реагуе на збiльшення вологосп Грунту i короткотривале нaдмiрне пе-резволоження. Дослiдження О.1. 1ванова [7] показали, що з пiдвищенням во-логостi Грунту вiд 20 до 80 % вщ його повно! вологоемностi зменшувалася товщина стовпчасто! пaренхiми листкiв J. cinerea з 36,0 до 26,6 мкм (на 26 %) i губчастою з 28,0 до 27,3 мкм (на 3 %), а вщношення стовпчасто! тканини до губчасто! зменшилося в 1,1 раза.
За перюд наших дослщжень 2006-2011 рр. iстотних ознак в'янення у дорослих дерев J. nigra, J. cinerea, J. rupestris, та у шянщв J. nigra, J. cinerea, J. rupestris, J. californica, J. major, J. hindsii в умовах Правобережного Люос-тепу Укра!ни не виявлено. Висок лита температури до +38°С i тривaлi без-дощовi перiоди (55-60 днiв) вс види перенесли добре. Деякi деревш рослини, добре витримуючи посуху, не мають виражено! фiзiологiчно! здaтностi вит-римувати зневоднення клiтин. Це рослини, у яких добре розвинена коренева система, або вони здатш в перюд посухи дуже зменшувати листкову повер-хню, а отже - i витрати на трaнспiрaцiю. Водоутримувальна здaтнiсть i сту-пiнь вщновлення тургору можуть слугувати порiвняльною характеристикою посухостшкосп рослин. При цьому враховують здaтнiсть листкiв утримувати воду, час, за який листки втратили певну !! кшькють, здaтнiсть вiдновлювaти тургор в юнщ в'янення, а також точку зневоднення, у якш вщбуваеться вiд-новлення тургору листками.
Стyпiнь жaростiйкостi листков J. nigra i J. cinerea визначали за методикою Ф.Ф. Мацка [12], К.Я. Ахматова [2] методом !х занурення у водопро-вщну воду, що поступово пiдiгрiвaеться до температури 55-60°С. Незважа-ючи на те, що за вмютом води в свiжозрiзaномy листi вивченi види мали не-велику рiзницю у ваз^ рiзниця в чaсi 35 % зневоднення була досить ютотною i не пов'язаною iз початковим вмютом води у зрiзaних для дослщу листках (табл. 1).
Табл. 1. Стштсть листтв eudie роду Juglans до зневоднення
Вид Вмют води у св1жозр1заному лиси, % на суху речовину Час 35 % зневоднення, год. Гранична точка зневоднення з повним вщновленням тургору, %
J. nigra 22,1±1-96 12,2 20
J. cinerea 21,22±2-2 9,7 15
J. rupestris 18,7±1-5 9,2 12
Гранична точка зневоднення з повним вщновленням тургору найви-щою була у J. rupestris. Його листки залишались повнютю неушкодженими лише за 12-вщсотково! втрати води. Повнютю вщновлювали тургор пiсля 15 % втрати води листки J. cinerea. У J. nigra, гранична точка зневоднення з повним вщновленням тургору листками становила 20 % втрати води. 3i збшьшенням вщсотка втрати води листками, вщповщно, зменшувався вщсо-ток площi поверхнi листкових пластинок, у яких вщновлювався тургор тсля насичення водою (табл. 2).
Табл. 2. Вiдновлення тургору листковими пластинками eudie роду Jugions за разного pieня втрати води, %
Вид PiBeHb втрати води листками, %
12 15 20 25 30 35
J. nigra - - 99,8 97,90 93,33 90,35
J. cinerea - 99,17 98,61 94,90 87,38 84,28
J. rupestris 99,7 98,50 94,60 90,29 84,71 73,14
Тридцятип'яти вщсоткове зневоднення спричинило незворотш змши у 9,65-26,86 % листюв. Вщ втрати 35 % води найменше постраждали листки J. nigra (вщновили тургор 90,35 % листюв), дещо сильшше - J. cinerea (вщ-новили тургор 84,28 % листюв) i найсильшше - J. rupestris - (вщновили тур-гор 73,14 % листюв). За 12-20 % зневоднення листки вшх видiв вщновлювали тургор на 99,70-94,60 %, тодi як 30 % втрата води збшьшила кiлькiсть листкiв iз незворотними змшами до 6,67-15,29 %. Висновки:
1. Результата багагорiчних спостережень i лабораторних дослiдiв засв^и-ли, що в ктматачних умовах Правобережного .Шсостепу Украши всi тв-нiчноамериканськi види роду Juglans посухостшю i надаються для широкого впровадження у лiсовi культури та озеленення цього репону.
2. Найвищою жаросгiйкiсгю характеризуемся J. nigra з повним вщновлен-ням тургору за 20 % втрати води, а найнижчою J. rupestris за 12 % втрати води.
3. Найсильшше потерпають листки J. rupestris, яю за 35 % зневоднення ввд-новили тургор у 73,14 % листюв. В аналопчних умовах найменш вразли-вими виявився листки J. nigra - тургор вщновився у 90,35 % його листюв.
Л1тература
1. Антонюк Н.Е. Интродукция ореха чёрного (Juglans nigra L.) в Правобережной Лесостепи УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 562 - Лесоводство / Н.Е. Антонюк. - К., 1968. - 27 с.
2. Ахматов К.Я. К методике определения жароустойчивости растений в полевых условиях / К.Я. Ахматов // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1966. - Вып. 63. - С. 45-48.
3. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растения / П.А. Генкель. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 280 с.
4. Гриценко И.Ф. Морозоустойчивость и сезонное развитие древесных и кустарниковых пород в Донбассе / И.Ф. Гриценко // Лесное хозяйство : журнал. - 1953. - № 8. - С. 41-48.
5. Деревья и кустарники СССР. - В 6 т. / под ред. С.Я. Соколова. - М.-Л. : Изд-во АН СССР (1949-1962). - Т. 2. - 1951. - 610 с.
6. Добровольский Б.И. Чёрный орех. Серый орех // Культура орехоплодных / Б.И. Добровольский. - М., 1957. - С. 245-288.
7. Иванов А.Ф. Биология древесных растений / А.Ф. Иванов. - Минск : Изд-во "Наука" и техника, 1975. - 261 с.
8. Калуцкий К.К. Древесные экзоты и их насаждения / К.К. Калуцкий, Н.А. Болотов, Д.М. Михайленко. - М. : Агропромиздат, 1986. - 271 с.
9. Кохно Н.А. Об успешности интродукции древесных растений / Н.А. Кохно // Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. - К. : Вид-во '^ана", 1983. - С. 2-8.
10. Кроткевич П.Г. Культуры орехоплодных / П.Г. Кроткевич. - К. : Госсельхозиздат УССР, 1954. - 147 с.
11. Кушниренко М.Д. Методы оценки засухоустойчивости плодовых растений / М.Д. Кушниренко, Г.П. Курчатова, Г.П. Крюкова. - Кишинёв : Изд-во "Штиинца", 1975. - 22 с.
12. Мацко Ф.Ф. К вопросу о физиологической характеристике сортов яровой пшеницы / Ф.Ф. Мацко // Советская ботаника. - 1936. - № 1. - С. 98-105.
13. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции / С.С. Пятницкий. - М. : Сельхозиз-дат, 1961. - 271 с.
Ищук Г.П. Засухоустойчивость североамериканских видов рода Juglans
На основе литературных данных, визуальных и экспериментальных исследований установлено, что в условиях Правобережной Лесостепи Украины все североамериканские виды рода Juglans засухоустойчивы и заслуживают широкого внедрения в лесные культуры и для озеленения этого региона.
Ключевые слова: орехи, засухоустойчивость, жаростойкость, тургор.
Ishchuk H.P. Drought-resisting of North-American kind of sort of Jug-
lans
On the basis of literary information, visual and experimental researches it is set that in the conditions of Right-bank Forest-steppe of Ukraine all of North-American kind of sort of Juglans are drought-resisting and deserve wide introduction in forest cultures and planting of greenery of this region.
Keywords: nuts, drought-resisting, heat-tolerance, turgor.
УДК 630*(100).9 Доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук;
здобувач 1.Р. Гуменюк - НЛТУ Украши, м. Львiв
стан i структура грабових деревостан1в природозапов1дного фонду терноп1льщини
Описано сучасний стан грабових деревосташв природозаповщного фонду Тер-ношльщини. Використано сучасш тдходи та нов^ш технологи шд час дослщження насаджень, що дае змогу провести адекватну оцшку та прогноз. Наведено результати дослщжень грабових деревосташв за основними лгавничо-таксацшними показниками.
Ключовг слова: мошторинг, вжова структура, продуктившсть, просторова та вертикальна структура, грабовий деревостан.
Вступ. Проблема охорони навколишнього середовища 1 рацюнального використання природних ресуршв Украши пов'язана, насамперед, з негатив-ними еколопчними наслщками виробничо! д1яльносп. Концентращя насе-лення та промислового виробництва створюе напружену еколопчну ситу-ащю. Поза тим, спостер1гаеться змша ландшафтно! структури територш, зу-мовлена бютичними та абютичними чинниками. Для збереження рослинних 1 ландшафтних формацш природних зон важливу роль вдаграють природш за-повщники, ландшафтш парки, заказники, пам'ятки природи, заповщш урочища тощо. Люистють Тернопшьсько! обласп становить 13,9 %, де частка при-родно заповщного фонду - 28 % покрито! люом площ1 [1, 5].
Одним 1з найбшьш природоохоронних об'екпв обласп е природний заповщник "Медобори", його площа становить 10,5 тис. га, три регюнально-ландшафтш парки, загальна площа яких близько 43 тис. га, заказники бота-шчш, люов1, пдролопчш, орштолопчш тощо, площа яких становить до 62 тис.га, заповщш урочища [1].
Важливим на сьогодш е вивчення стану об'екпв ПЗФ, впливу на !х стан р1зних чинниюв, зокрема негативних, як то, нестабшьна сощально-еко-
