Научная статья на тему 'Послеоперационная антиноцицептивная протекция в комплексе лечения хирургических больных абдоминального профиля'

Послеоперационная антиноцицептивная протекция в комплексе лечения хирургических больных абдоминального профиля Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
114
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АБДОМіНАЛЬНА ХіРУРГіЯ / ПіСЛЯОПЕРАЦіЙНА АНАЛГЕЗіЯ / АБДОМИНАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ / ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ АНАЛГЕЗИЯ / ABDOMINAL SURGERY / POSTOPERATIVE ANALGESIA

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Гомон М. Л., Шапринський В. О.

Цель исследования провести сравнительный анализ методов антиноцицептивной протекции после оперативных вмешательств на органах брюшной полости для выбора метода, оптимального по конечному результату при данной патологии. Материал и методы. Проанализировано ведение послеоперационного периода у 65 больных с операционным риском III-IV степени по ASA, которым проводили плановые высокои среднетравматические оперативные вмешательства на органах брюшной полости. Оценивали среднее артериальное давление, частоту сердечных сокращений, дозы обезболивающих средств и препаратов симптоматической терапии, срок восстановления функции кишечника. Результаты и их обсуждение. Установлено, что оптимальной методикой анестезиологического обеспечения раннего послеоперационного периода является комбинация перидуральной анальгезии низкими концентрациями бупивакаина с ненаркотическими анальгетиками по сравнению с использованием наркотических и ненаркотических анальгетиков или перидуральной анестезии как отдельных методик. Использование для послеоперационной протекции фармакологических препаратов характеризуется периодами гиперкинетической гемодинамики, что может стать причиной осложнений. Использование перидуральной анестезии опасно из-за периодов гипотонии. Предложенная методика обеспечивает адекватное послеоперационное обезболивание, стабильность гемодинамических показателей, оптимальное использование фармакологических средств, лучшие ранние результаты хирургического лечения в абдоминальной хирургии и меньшее количество осложнений. Выводы. Оптимальной методикой анестезиологического обеспечения раннего послеоперационного периода является комбинация перидуральной анальгезии низкими концентрациями бупивакаина с ненаркотическими анальгетиками. Данная методика обеспечивает адекватное послеоперационное обезболивание, стабильность гемодинамических показателей, оптимальное использование фармакологических средств по сравнению с применением комбинации опиоидов с ненаркотическими анальгетиками и перидуральной анестезии. Данная методика обеспечивает лучшие ранние результаты хирургического лечения в абдоминальной хирургии и меньшее количество осложнений.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Гомон М. Л., Шапринський В. О.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Postoperative Antinociceptive Protection in Comprehensive Treatment of Surgical Patients with Abdominal Pathology

The objective of the study to carry out a comparative analysis of the methods for antinociceptive protection after surgeries on the abdominal organs to select the method, which is optimal by the final outcome in this pathology. Material and Methods. Management of the postoperative period was analyzed n 65 patients with operative risk stage III-IV degree by ASA, who underwent routine high and moderate traumatic surgeries on the abdominal organs. Mean arterial pressure, heart rate, the dose of anesthetics and drugs for symptomatic treatment, time of bowel function recovery were assessed. Results and Their Discussion. It was found that the optimal method of anesthetic management of early postoperative analgesia is a combination of peridural anesthesia with low concentrations of bupivacaine and non-narcotic analgesics compared with the use of narcotic and non-narcotic analgesics or peridural anesthesia as separate techniques. The use for postoperative protection of pharmacological agents is characterized by the emergence of hyperkinetic hemodynamic periods, which can cause complications. The use of peridural anesthesia is dangerous due to hypotension periods. The proposed technique provides adequate postoperative analgesia, hemodynamic stability, optimal use of pharmacological agents, the best early results of surgical treatment in abdominal surgery and fewer complications. Conclusions. The optimal method for anesthetic management of early postoperative period is a combination of peridural analgesia with low concentrations of bupivacaine and non-narcotic analgesics. This technique provides adequate postoperative analgesia, hemodynamic stability, optimal use of pharmacological agents compared with the combination of opioids with non-narcotic analgesics and peridural anesthesia. This technique provides the best early results of surgical treatment in abdominal surgery and fewer complications.

Текст научной работы на тему «Послеоперационная антиноцицептивная протекция в комплексе лечения хирургических больных абдоминального профиля»

Оригинальные исследования

Original Researches

МЕДИЦИНА

НЕОТЛОЖНЫХ состояний

®

УДК 616-089.168:616.381-089 ГОМОН М.Л., ШАПРИНСЬКИЙ в.о.

Внницький нацюнальний медичний ун/верситет iм. М.1. Пирогова

ПЮЛЯОПЕРАЦМНА АНТИНОЦИЦЕПТИВНА ПРОТЕКЩЯ В КОМПЛЕКС! ЛкУВАННЯ ЖРУРПЧНИХ ХВОРИХ АБДОМШАЛЬНОГО ПРОФ1ЛЮ

Резюме. Мета до^дження — провести порiвняльний анал1з Memodie антиноцицептивноЧ протекцп псля оперативних втручань на органах черевноi порожнини для вибору методу, оптимального за кнцевимрезультатом при данш патологи.

Матерiал та методи. Прoаналiзoванo ведення тсляоперацшного пероду в 65хворих з оперативним ризиком III—IVступеня за ASA, яким проводили планoвi високо- та середньотравматичш оперативш втручання на органах чeрeвнo'i порожнини. Оцнювалися середнш арmeрiальний тиск, частота серцевих скорочень, дози знеболюючих засoбiв та прeпараmiв симптоматичноi терапи, термн вiднoвлeння функци кишечника. Результати та ¡х обговорення. Встановлено, що оптимальною методикою анeсmeзioлoгiчнoгo забезпечення раннього тсляоперацшного перюду е комбтащя перидурально'1'аналгезп низькими концентращями бутвака-ту з ненаркотичними аналгетиками пoрiвнянo з використанням наркотичних i ненаркотичних аналгетишв або перидурально'1' анестези як окремих методик. Використання для тсляоперацшно1' протекцп' фармаколо-гiчних прeпараmiв характеризуеться виникненням пeрioдiв гтеркшетично'1' гемодинамжи, що може стати причиною ускладнень. Використання перидурально'1' анестези небезпечне через перюди гтотонп. Запропо-нована методика забезпечуе адекватне тсляоперацшне знеболювання, стабтьтсть гeмoдинамiчних показ-нишв, оптимальне використання фармакoлoгiчних засoбiв, кращiрант результати хiрургiчнoгo лкування в абдомшальнш хiрургi'i та меншу ктьккть ускладнень.

Висновки. Оптимальною методикою анeсmeзioлoгiчнoгo забезпечення раннього тсляоперацшного пероду е комбшащя перидурально'1' аналгези низькими концентращями бутвакату з ненаркотичними аналгетиками. Дана методика забезпечуе адекватне тсляоперацшне знеболювання, стабльтсть гeмoдинамiчних показ-нишв, оптимальне використання фармакoлoгiчних засoбiв пoрiвнянo iз застосуванням комбшаци oпioi'дiв iз ненаркотичними аналгетиками та пeридуральнo'i анастези. Дана методика забезпечуе кращi рант результати хiрургiчнoгo лкування в абдомшальнш хiрургi'i та меншу кльшсть ускладнень. Ключовi слова: абдомнальна хiрургiя, тсляоперацшна аналгeзiя.

Вступ

Одним з головних питань, що продовжуе залиша-тися в ценщ уваги анестезюлопв, е проблема захисту хворих вщ операцшно! травми та адекватносп загаль-но! анестези. I це не дивно, тому що над^рна стресор-на реакщя, що виникае вже в дооперацшному перiодi щд впливом основного й супутшх захворювань, шток-сикацп, гшоволемп та психоемоцшного напруження, щд час оперативного лкування ще б1льше зростае й призводить до високого рiвня нейроендокринно! на-пруженостъ Це, у свою чергу, веде до значно! штенси-фкацп метаболiзму, виражених зрушень гемодинам^ та щших несприятливих змщ, що викликають не тльки мiсцевi порушення, але й рiзнi системш розлади [4, 6].

Перебяу тсляоперацшного перюду в анестезюло-пчному забезпеченш, як правило, придшяють менше уваги. Однак кшцевий результат лжування хрурпч-них захворювань оргашв черевно! порожнини одна-ковою м1рою залежить як вщ усп1шност1 виконаного оперативного втручання, так 1 вщ вщсутносп ускладнень у шсляоперацшному перюда [1, 3]. Основну увагу в п1сляоперац1йному пер1од1 прид1ляють знеболю-

ванню. Як правило, використовуються отати з не-стерощними протизапальними препаратами (НПЗП) або перидуральна анастез1я [5]. Однак у кожного на-прямку пiсляоперацiйного знеболювання е сво! недо-лiки й переваги. Так, використання ошатав Í3 НПЗП може бути причиною депресП дихання й гемодинамжи, виразкоутворення, нерiвномiрного коливання знеболюючого ефекту i, як наслщок, загострень захворювань серця: гшертошчно! хвороби, iшемiчноl хвороби серця. Недолiком перидурально! анастези е дилема м1ж достатнютю дози мiсцевого анестетика й гемодинамiчною стабiльнiстю: наслщком зменшення дози загального анестетика стае недостатнiй знеболю-ючий ефект, а ll збiльшення призводить до ппотонП [2, 8]. Гемодинамiчна стабiльнiсть пiсляоперацiйного

Адреса для листування з авторами:

Гомон Микола Лонпнович E-mail: [email protected]

© Гомон М.Л., Шапринський В.О., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014

Оригинальные исследования / Original Researches

перюду е основним фактором загоення операцшно! рани та вщновлення функщ! травлення, а ранне вщ-новлення перистальтики — швидкого вщновлення ентерального живлення [7, 9]. Разом Í3 тим у наших ль карнях контроль за пiсляоперацiйним станом хворого лягае переважно на палатну медсестру, яка забезпечуе манiпуляцiями та спостереженням велику кiлькiсть хворих. Тому введення знеболюючо! терат! частiше е спорадичним, вщбуваеться на етапi вщновлення сильного больового синдрому.

Метою нашого дослщження був порiвняльний аналiз анестезiологiчного забезпечення тсляопера-цшного перiоду пiсля оперативних втручань на органах черевно! порожнини (резекщ! та реконструктивнi втручання на шлунку, жовчних шляхах, кишечнику) для видшення оптимального за кiнцевим результатом хрурпчного лiкування.

Матер1али та методи

Проанал1зовано ведення шсляоперацшного перю-ду 65 хворих з операцшним ризиком III—IV ст. за ASA, яким проводили планов! високо- та середньотравма-тичш оперативш втручання на органах черевно! порожнини (резекщя шлунка, кишечника, гастро-енте-ро-, ентеро-ентероанастомози, резекцп виразок) i яю проходили л1кування на клтчнш 6аз1 Вшницького на-цюнального медичного ушверситету 1м. M.I. Пирогова (Вшницька обласна клтчна лкарш 1м. M.I. Пирогова). Хвор1 рандом1зоваш за вком, характером, обсягом, тривалютю оперативних втручань та розподшеш на 3 групи залежно вщ методики анестезюлопчного забезпечення та ведення шсляоперацшного перюду. Три-валють анестезюлопчного забезпечення оперативного втручання у вск пащент1в перевищувала 2 год. У 1-й груш використовувалась комбшащя внутршньовен-но! анестезй з газовою анестез1ею та ендотрахеальною (е/т) штучною вентилящею легень (ШВЛ); у другш груш — загальна анестез1я з е/т ШВЛ та перидураль-ною анестез1ею, у 3-й груш використовувалась запро-понована комбшащя загально! анестезй та е/т ШВЛ 1з перидуральною аналгез1ею (0,1-0,25% бушвакашом). Пюляоперацшне знеболювання в першш груш проводилось наркотичними та ненаркотичними аналгетика-ми у раз1 потреби хворого; у другш груш — переважно за рахунок перидурально! анестезй', також при потреби у третш грут використана комбшащя перидурально! аналгезп низькими концентращями бушвакашу в ком-бшацп з ненаркотичними аналгетиками з урахуванням динамки штегрального гемодинам1чного показника. Основною пщставою для вибору занижених концен-трацш мюцевого анестетика для шсляоперацшного знеболювання через перидуральний катетер була екс-периментально встановлена шляхом мкроскошчного дослщження змша швидкосп кап1лярного кровотоку в очеревиш собак залежно вщ концентрацп введеного в перидуральний проспр бушвакашу.

Серед гемодинамiчних показникiв аналiзували динамку середнього артерiального тиску (САТ) протя-гом доби та пiсляоперацiйних дшв, частоту серцевих скорочень (ЧСС). Порiвнювалась також юльюсть ви-користаних препарапв для знеболювання, шфузшно!

та симптоматично! терапГ! в пiсляоперацiйному перю-д1. Аналiзувався терм1н в!дновлення перистальтики та появи пасажу кишечника.

Статистичну обробку результат1в проводили з ви-користанням методав параметричного анал1зу. Для судження про в1рог1дн1сть в1дм1нностей м1ж група-ми за анал1зованим показником використовували t-критерш Стьюдента. Р1вень в1рог1дност1 коефщента оц1нювали стандартним способом i вважали прийнят-ним при р < 0,05.

Результата та Тх обговорення

У результат1 анал1зу гемодинам1чних показник1в першо! доби п1сляоперац1йного пер1оду встановле-но, що вих1дн1 р1вн1 САТ в 1, 2, 3-й групах в1рогщно не в1др1знялись м1ж собою (табл. 1). У першу добу шсляоперащйного перюду встановлена в1рогщна вщ-мшнють п1двищення максимального САТ в 1-й груш хворих до 112,7 ± 4,5 мм рт.ст. як щодо вих1дного р1вня 92,7 ± 2,4 мм рт.ст., так i щодо максимального САТ у 2-й та 3-й групах — 88,3 ± 2,4 мм рт.ст. та 96,3 ± 2,7 мм рт.ст. вщповщно. У другш груш виявлено в!рогщне зниження мiнiмальнoгo САТ до 81,2 ± 1,9 мм рт.ст. як щодо 1-!, так i щодо 3-! груп. У 1-й та 2-й групах виявлено в!рогщне коливання м1ж максимальним i мшь мальним САТ за добу, чого не спостерцали в 3-й груш.

Таким чином, при використанш для знеболювання комбшаци отовдв 1з НПЗП у шсляоперацшному перь од1 в першу добу збериаеться нестаб!льний гшеркше-тичний тип гeмoдинамiки, при використанш перидурально! анестезй — нестабшьний гшокшетичний тип гемодинамики, лише використання низьких концен-тpацiй бушвакашу для перидурально! аналгезп забез-печило стабшьну eукiнeтичну гeмoдинамiку. У наступ-ну добу зберцалась в1рог1дно нестойка гемодинамка м!ж максимальними й мiнiмальними показниками в nepшiй груп1 за гшеркшетичним типом, у другой — за гшокшетичним типом, однак меншою м!рою пор1вня-но з мiнiмальним САТ 3-! групи. З третьо! доби шсля-onepацiйнoгo nepioду збepiгались коливання САТ м1ж максимальним i мтмальними показниками в 1-й та 2-й групах, однак в1рогщно! тенденци до гшертензи в 1-й груп1 вже не вомчалось; у 2-й груш збериалась вipoгiдна тенденция до зниження мтмального САТ. Лише в третш груп1, у як1й використовувалась комбь нац^я НПЗП 1з низькими концентрациями бушвакашу для перидурального знеболювання, в1рогщного коливання САТ у шсляоперацшному перкдо не виявлено.

Поршняльна характеристика динамки ЧСС показала закoнoмipнiсть коливання цього показника, близьку до коливань САТ. Так, не виявлено в1ро-гщно! р1зниц1 у вихщнш ЧСС у трьох групах хворих, що становила 79,8 ± 2,9 уд/хв, 83,4 ± 3,1 уд/хв та 82,6 ± 3,4 уд/хв вщповщно. Встановлене вipoгiднe пщ-вищення ЧСС у 1-й груп1 хворих до 121,4 ± 1,2 уд/хв як щодо вихщно!, так i щодо максимально! ЧСС; у 2-й груш — 99,6 ± 1,9 уд/хв, у 3-й грут — 91,3 ± 1,8 уд/хв. У 2-й грут вiдмiчeнi пepioди зниження ЧСС до стану брадикарди, що клтчно збiгалися з черговим введен-ням анестетика в перидуральний проспр. Показники ЧСС у 3-й груш протягом доби в1рогщно не в1др1зня-

Оригинальные исследования / Original Researches ^w

лись вщ вихщних. У наступт дн1 продовжувала зберь гатися тенденц1я до перюдично! тахiкардii в 1-й rpyni та до брадикардц у 2-й rpyni.

Таким чином, використання комбiнацГi пери-дурально! аналгезГ! низькими дозами бутвака'шу з НПЗП для шсляоперацшного знеболювання забез-печуе оптимальний тип гемодинамГки порГвняно Гз застосуванням комбшаци опющв Гз НПЗП та периду-ральною анестезда.

Одним Гз об'ективних критерцв адекватностГ анти-ноцицептивно! протекцГ! в пГсляоперацГйному перюдГ е зниження частоти використання та дози лшв для симптоматичного лГкування, оскГльки воно свщчить про адекватшсть патогенетичного лГкування.

НаркотичнГ аналгетики найчастше використо-вуються в пГсляоперацГйному перюдГ як найбгльш потужнГ й утверсальт засоби боротьби з тсляопе-рацшним больовим синдромом. Однак вони мають Г найбшьше ускладнень. Негативним компонентом наркотичних аналгетикГв при оперативних втручан-нях в абдомГнальнГй хрургй е пригтчення дихан-ня, негативний вплив на перистальтику кишечника, спазм сфшктера ОддГ. Перидуральна аналгез1я, навпа-ки, е фактором стимуляцГ! та покращення кровообГгу в кишечнику, тому зменшення дози наркотичних за-собГв мае принципове значення для антиноцицеп-тивно! протекцГ! та гармошзаци кшцевого результату лГкування хворих. АналГз використання наркотичних аналгетикГв показав !х вГрогщно бшьшГ дози в пащен-тГв 1-i групи (табл. 2). Так, у цГй групГ протягом перших трьох дГб лГкування використано 29,4 ± 4,7 мг/добу, 46,2 ± 5,9 мг/добу, 23,6 ± 3,4 мг/добу омнопону вщ-

повщно, що вГрогщно бшьше, нж у 2-й та 3-й групах. Отже, використання методик перидурально! анестезГ! та перидурально! аналгезц з НПЗП значно зменшуе загальну дозу використаних наркотичних аналгети-юв, що е важливим компонентом адекватно! анти-ноцицептивно! протекцГ! та зменшення депресивного впливу на процеси вГдновлення функцГ! кишечника.

Проведений аналГз використання НПЗП у хворих трьох груп. Слщ вщмггити , що НПЗП використовува-лись як обов'язковГ фоновГ препарати у хворих 3-! групи 2—3 рази на день залежно вщ маси тла, стану хворого та ефективносп перидурально! аналгезГ! (табл. 3).

З табл. 3 видно, що в першу добу кшьюсть НПЗП, використаних у пащент1в 1-1 групи (79,5 ± 7,0 мг/добу), була вГрогщно бшьшою, нж у другш та третГй групах (41,4 ± 3,2 мг/добу та 54,3 ± 5,1 мг/добу), а викорис-тання перидурально! анестезГ! вимагае вГрогГдно най-меншо! кшькосп НПЗП протягом перших трьох дшв пГсляоперацГйного перГоду. Доза НПЗП у 3-й групГ вГрогщно нижча вщ першо! групи. АналогГчна законо-мГрнГсть зберГгаеться й на другу добу шсляоперацш-ного перГоду, однак загальна доза НПЗП в усГх групах зросла. ВГрогщне зниження загально! дози НПЗП по-чинаеться з третьо! доби, при цьому вГрогГдно! вГдмГн-носп м1ж 1-ю та 3-ю групами не вщзначалося. Почи-наючи з четверто! доби вГрогщно! рГзницГ в дозГ НПЗП мГж групами не встановлено. Важливим критерГем кГнцевого результату лГкування е використання зне-болювально! терапц в останнш день лГкування. При виписщ пацГенти третьо! групи отримували вГрогщно нижчу дозу НПЗП порГвняно з 1-ю та 2-ю групами. Таким чином, використання перидурально! аналгезГ!

Таблиця 1. Динам1ка САТ у п1сляоперац1йному пер1од1

PiBeHb САТ ОпюКди та НПЗП Перидуральна анестезiя Перидуральна аналгезiя +

(мм рт.ст.) (1-ша група, n = 23) (2-га група, n = 20) НПЗП (3-тя група, n = 22)

Вихщний 92,7 ± 2,4 91,8 ± 2,0 91,3 ± 2,7

1-ша доба Максимальний 112,7 ± 4,5 88,3 ± 2,4 96,3 ± 2,7

р2 = 0,001; р3 = 0,009 р, = 0,001 р, = 0,009

М^мальний 87,6 ± 2,5 812 ± 1,9 88,1 ± 2,2

р2 = 0,047; р4 = 0,002 р3 = 0,001; р4 = 0,02 р2 = 0,02

2-га доба Максимальний 105,2 ± 3,4 97,4 ± 3,2 93,8 ± 3,1

р3 = 0,005 р, = 0,001

М^мальний 86,4 ± 2,7 83,7 ± 2,1 85,9 ± 2,8

р4 = 0,001 р3 = 0,008; р4 = 0,001

3-тя доба Максимальний 94,8 ± 3,2 96,5 ± 3,1 95,3 ± 3,4

М^мальний 86,3 ± 2,3 84,2 ± 1,8 87,6 ± 2,0

р4 = 0,036 р3 = 0,007; р4 = 0,001

4-та доба Максимальний 96,8 ± 3,1 95,6 ± 2,6 92,4 ± 3,1

М^мальний 87,4 ± 2,6 85,1 ± 1,4 86,9 ± 2,3

р4 = 0,025 р3 = 0,009; р4 = 0,001

При виписщ 94,1 ± 3,2 94,6 ± 2,5 92,3 ± 3,4

Термiн ОпюКди та НПЗП (1-ша група, n = 23) Перидуральна анестезiя (2-га група, n = 20) Перидуральна аналгезiя + НПЗП (3-тя група, n = 22)

1-ша доба 29,4 ± 4,7 12,4 ± 2,1; р = 0,002 16,7 ± 2,6; р = 0,022

2-га доба 46,2 ± 5,9 18,6 ± 3,2; р = 0,001 14,6 ± 3,2; р = 0,001

3-тя доба 23,6 ± 3,4 14,9 ± 2,4; р = 0,042 12,9 ± 2,7; р = 0,018

Примтки: р — в1рогщн1сть вдмнностей пор1вняно з 1-ю групою.

Примтки: р1 — в1рогщн1 в'щм'1нност'1 пор1вняно з 1-ю групою; р2 — пор1вняно з 2-ю групою; р3 — пор1вняно з вихдним САТ; р4 — пор1вняно з максимальним САТ.

Таблиця 2. Динамка використання наркотичних аналгетикв (омнопону) в п'1сляоперац'1йному пер1од1

Оригинальные исследования / Original Researches_^щ

т ^^^т

Таблиця 3. Динамка використання ненаркотичних аналгетиюв у пСляоперацйному перюд1 (мг/добу)

Термш ОшоКди та НПЗП (1-ша група, n = 23) Перидуральна анестезiя (2-га група, n = 20) Перидуральна аналгезiя + НПЗП (3-тя група, n = 22)

1-ша доба 79,5 ± 7,0 41,3 ± 3,2; р1 = 0,001 54,3 ± 5,1; р, = 0,006; р2 = 0,037

2-га доба 87,7 ± 4,7 56,1 ± 3,7; р1 = 0,001 76,2 ± 4,5; р, = 0,044; р2 = 0,001

3-тя доба 54,9 ± 4,3 36,2 ± 4,5; р, = 0,005 58,2 ± 4,2; р, = 0,58; р2 = 0,001

4-та доба 43,1 ± 2,9 45,2 ± 3,4; р, = 0,79 41,4 ± 3,1; р, = 0,83; р2 = 0,400

Перед випискою 26,5 ± 2,6 25,7 ± 2,8; р, = 0,83 19,4 ± 2,1; р, = 0,039; р2 = 0,078

Примтки: р1 — р1зниця в1рогщна пор1вняно з 1-ю групою; р2 — пор1вняно з 2-ю та 3-ю групами.

Таблиця 4. Кшьюсть хворих, яким призначались додатков'1 фармаколопчн1 засоби симптоматичного

л '1кування в шсляоперацйному пер1од1, n (%)

Препарати ОшоКди та НПЗП (1-ша група, n = 23) Перидуральна анестезiя (2-га група, n = 20) Перидуральна аналгезiя + НПЗП (3-тя група, n = 22)

Симпатомiметики 0 (0) 3 (15) 1 (4,5)

Глюкокортикощи 2 (9) 6 (30) 0 (0)

Гiпотензивнi 3 (13) 0 (0) 1 (4,5)

Колощи 4 (17) 6 (30) 2 (9)

lншi види протекцп (гемостатики, нiтро) 8 (35) 4 (20) 3 (14)

Усього 15 (65) 11 (55) 6 (27)

в комбшац!'! з НПЗП забезпечуе кращий к!нцевий результат шсляоперацшного знеболювання шодо засто-сування ненаркотичних аналгетикiв.

Одним i3 критерпв адекватност! тсляоперащйно-го лiкування е зменшення використання препарат!в симптоматично! терапп, оскiльки неадекватна анти-ноцицептивна протекщя призводить до рiзного роду порушень серцево-судинно! системи, рiдше — щших систем. Аналiз частоти використання препарат!в симптоматичного напрямку лiкування поданий у табл. 4.

1з табл. 4 видно, що в 1-й груш виникала необхщ-н1сть у використанн! протективних засоб1в у 65 % хворих (15 ос1б), у 2-й груш — у 55 % (11 ос1б), натом!сть у 3-й груш — всього у чверт! хворих — 27 % (6 ос1б). Найчаст!ше в 1-й груш використовували гемостати-ки — 35 % (8 ос1б), колощн! розчини — 17 % (4 особи), гшотензивн! препарати — 13 % (3 особи). У 2-й груш привертае увагу переважна направлен!сть використа-них препарат1в на стабшзацго гемодинамiки: коло-щи, глюкокортикощи, симпатом1метики. У 3-й груп1 сумарно використана найменша к!льк!сть препарат1в р1зних напрямк1в додаткового симптоматичного л!ку-вання, що свщчить про найб1льш гладкий переб1г п!с-ляоперац1йного пер1оду.

Анал1зувались показники кiнцевого результату гармон1зац!! лжування, а саме час появи перистальтики та вщновлення пасажу кишечника, тривал!сть ста-ц!онарного лжування. Так, у п'ят!й груп! перистальтика заявлялась через 2,7 ± 0,2 доби, у шостш в!рог!дно швидше — через 2,0 ± 0,1 доби; вщновлення пасажу по кишечнику в п'ятш груп! наставало на 3,1 ± 0,2 добу, у шостш — на 2,4 ± 0,1 добу. У 1-й груп! одному хворому проведене повторне оперативне втручання у зв'язку з неспроможнютю анастомозу.

Таким чином, використання комб!нац!! пери-дурально! аналгез!! низькими дозами буп!вака!ну з НПЗП як методу антиноцицептивно! протекц!! п!с-ляоперац!йного перюду забезпечуе оптимальний тип гемодинам!ки (САТ, ЧСС) пор!вняно !з застосуван-

ням комбiнацГi опющдв i3 НПЗП або iзoльoванo! пе-ридурально! анестези. Не виявлено вГрогщного коли-вання в сторону як пщвищення, так i зниження САТ, що характерне для двох шших дослщжуваних методик. Використання дано! методики е важливим компонентом зменшення депресивного впливу нарко-тичних анальгетикiв на процеси вщновлення функцГ! кишечника та ризиюв ix по6Гчно! дГ!. Дана методика забезпечуе використання оптимальних доз НПЗП, що е важливим фактором зменшення запального процесу в шсляоперацшному пеpioдi. Використання комбшаци перидурально! аналгезГi низькими дозами бушвакашу з НПЗП для шсляоперацшного знеболювання забезпечуе оптимальш термши вщновлення перистальтики, пасажу кишечника та меншу кшь-юсть ускладнень, що свщчить про швидший пеpебiг репаративного процесу та покращення кiнцевиx ре-зультатiв лiкування.

Висновки

1. Оптимальною методикою анестезюлопчного забезпечення раннього шсляоперацшного перюду е ком6ГшцГя перидурально! аналгези низькими кон-центpацiями бушвакашу з ненаркотичними аналгети-ками.

2. Дана методика забезпечуе адекватне тсляопе-pацiйне знеболювання, стабшьшсть гемoдинамiчниx пoказникiв, оптимальне використання фармаколо-пчних засoбiв ж^вняно ¡з застосуванням комбшаци опющдв ¡з ненаркотичними аналгетиками або перидурально! анастезц.

3. Дана методика забезпечуе кpащi pаннi результа-ти Хрурпчного лжування в абдoмiнальнiй Хрурги та меншу юльюсть ускладнень.

Список лператури

1. Винник Ю.А., Олексенко В.В. Пути уменьшения частоты возникновения и тяжести алиментарно-энтерального вегетативного синдрома после гастрэктомии//Клитчна хiрургiя. — 2013. — № 1. — С. 69-73.

Рригинальные исследования / Original Researches

2. Дамаскин И.В., Гузенко В.Н., Сейтхалилов Э.Э. Использование бупивакаина при анестезиологическом обеспечении в абдоминальной хирургии // Быь, знеболювання г штенсивна терапЯ. — 2008. — № 2(Д). — С. 94-95.

3. Капшиталь А.В. Релапаротомия в структуре абдоминальных оперативных вмешательств // КлМчна х1рургы. — 2012. — № 4. — С. 94.

4. Назаров И.П. Пролонгированная стресс-протекция как метод защиты от хирургической агрессии: [Электрон. ресурс]. — Режим доступа: http://rusanesth.com/stati/obshhaya-anesteziologiya/17.html

5. Потапов АЛ, Кобеляцкий Ю.Ю. Обезболивание после объемных оперативных абдоминальных операций — опиаты или эпи-дуральная аналгезия?// Быь, знеболювання г ттенсивна терапш. — 2011. — № 4. — С. 39-42.

6. СмирноваЛ.М. Органопротективностьрегионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза/Л.М. Смирно-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ва // Быь, знеболювання i штенсивна терапя. — 2012. — № 1. — С. 53-58.

7. Солярик С.О., Глумчер Ф.С., Кучин ЮЛ. Вплив контрольо-вано1 пащентом етдуральноt аналгези на запальнуреакцж в тсля-операцтному перiодi//Быь, знеболювання i ттенсивна терапЯ. — 2012. — № 2. — С. 76-79.

8. Шапринський В.О. Шдходи до л^вання стенозуючих захво-рювань стравоходу / Кривецький В.Ф., Шапринський 6.В. // Kni-тчна х1рурая. — 2012. — № 10. — С.37-40.

9. Шлапак И.П., Малыш И.Р., Згржебловская Л.В. Адреноми-метическая коррекция и волемическая поддержка в комплексе интенсивной терапии тяжелой сочетанной травмы//Гострi та не-вiдкладнi стани: Матерiали Четвертого британсько-укранського симпощму «Анестезюлогш та нтенсивна терапя:уроки минулого та погляд в майбутне». — 2012. — С. 51-55.

Отримано 04.10.14 ■

Гoмoн Н.Л., Шопринский B.A.

Винницкий нaциoнaльный медицинский университет им. Н.И. Пиpoгoвa

ПOCЛEOПEPAЦИOHHAЯ AHTИHOЦИЦEПTИBHAЯ ПPOTEKЦИЯ B KOMПЛEKCE ЛEЧEHИЯ XИPYPГИЧECKИX БOЛЬHЫX AБДOMИHAЛЬHOГO ПPOФИЛЯ

Резюме. Цель исследования — провести сравнительный анализ методов антиноцицептивной протекции после оперативных вмешательств на органах брюшной полости для выбора метода, оптимального по конечному результату при данной патологии.

Материал и методы. Проанализировано ведение послеоперационного периода у 65 больных с операционным риском III—IV степени по ASA, которым проводили плановые высоко- и среднетравматические оперативные вмешательства на органах брюшной полости. Оценивали среднее артериальное давление, частоту сердечных сокращений, дозы обезболивающих средств и препаратов симптоматической терапии, срок восстановления функции кишечника.

Результаты и их обсуждение. Установлено, что оптимальной методикой анестезиологического обеспечения раннего послеоперационного периода является комбинация пери-дуральной анальгезии низкими концентрациями бупива-каина с ненаркотическими анальгетиками по сравнению с использованием наркотических и ненаркотических анальгетиков или перидуральной анестезии как отдельных методик. Использование для послеоперационной протекции фармакологических препаратов характеризуется периодами

гиперкинетической гемодинамики, что может стать причиной осложнений. Использование перидуральной анестезии опасно из-за периодов гипотонии. Предложенная методика обеспечивает адекватное послеоперационное обезболивание, стабильность гемодинамических показателей, оптимальное использование фармакологических средств, лучшие ранние результаты хирургического лечения в абдоминальной хирургии и меньшее количество осложнений.

Выводы. Оптимальной методикой анестезиологического обеспечения раннего послеоперационного периода является комбинация перидуральной анальгезии низкими концентрациями бупивакаина с ненаркотическими анальгетиками. Данная методика обеспечивает адекватное послеоперационное обезболивание, стабильность гемо-динамических показателей, оптимальное использование фармакологических средств по сравнению с применением комбинации опиоидов с ненаркотическими анальгетиками и перидуральной анестезии. Данная методика обеспечивает лучшие ранние результаты хирургического лечения в абдоминальной хирургии и меньшее количество осложнений.

Ключевые слова: абдоминальная хирургия, послеоперационная аналгезия.

Homon M.L., Shaprynskyi V.O.

Vinnytsia National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnytsia, Ukraine

POSTOPERATIVE ANTINOCICEPTIVE PROTECTION IN COMPREHENSIVE TREATMENT OF SURGICAL PATIENTS WITH ABDOMINAL PATHOLOGY

Summary. The objective of the study — to carry out a comparative analysis of the methods for antinociceptive protection after surgeries on the abdominal organs to select the method, which is optimal by the final outcome in this pathology.

Material and Methods. Management of the postoperative period was analyzed n 65 patients with operative risk stage III—IV degree by ASA, who underwent routine high and moderate traumatic surgeries on the abdominal organs. Mean arterial pressure, heart rate, the dose of anesthetics and drugs for symptomatic treatment, time of bowel function recovery were assessed.

Results and Their Discussion. It was found that the optimal method of anesthetic management of early postoperative analgesia is a combination of peridural anesthesia with low concentrations of bupivacaine and non-narcotic analgesics compared with the use of narcotic and non-narcotic analgesics or peridural anesthesia as separate techniques. The use for postoperative protection of pharmacological agents is characterized by the

emergence of hyperkinetic hemodynamic periods, which can cause complications. The use of peridural anesthesia is dangerous due to hypotension periods. The proposed technique provides adequate postoperative analgesia, hemodynamic stability, optimal use of pharmacological agents, the best early results of surgical treatment in abdominal surgery and fewer complications.

Conclusions. The optimal method for anesthetic management of early postoperative period is a combination of peri-dural analgesia with low concentrations of bupivacaine and non-narcotic analgesics. This technique provides adequate postoperative analgesia, hemodynamic stability, optimal use of pharmacological agents compared with the combination of opioids with non-narcotic analgesics and peridural anesthesia. This technique provides the best early results of surgical treatment in abdominal surgery and fewer complications.

Key words: abdominal surgery, postoperative analgesia.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.